Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Коли́ба — традиційна гуцульська дерев'яна споруда з колод для відпочинку та ночівлі мисливців, чабанів і лісорубів, які надовго піднімаються в гори. Сезонне житло пастухів і лісорубів, поширене в гірських районах Карпат і на Поліссі. Колиба — будівля, пов'язана з «карпатським гірським господарством». Це назва сезонного житла пастухів, мисливців і лісорубів, що означає дерев'яну хатину, яка є притулком для пастухів, які пасуть овець, зазвичай без димаря, з відкритим каміном, дим з якого виходить безпосередньо через щілини між дерев'яними балками з колодами та стиками в даху. Це назва невеликої або технічно простої будівлі.
Етимологія
Слово колиба відоме у багатьох слов'янських мовах (пол. koliba, koleba, чеськ. і словац. koliba, болг. і мак. колиба, серб. колиба/koliba, словен. koliba, хорв. koliba). Воно вважається пастушим мандрівним словом, до української і західнослов'янських, очевидно, запозичене через посередництво рум. colíbă («хижа», «халупа») з південнослов'янських, у яких походить від грец. καλύβη («мазанка», «хата», «покриття», «завіса»). Сумнівно посередництво тур. kulübe.
Слова «колиба», «колива», «халупа» відомі у всіх слов'ян. Дослідники зводять його до праслов'янської kolyba і далі до індоєвропейської kălūbā і зіставляють з грец. χαλύβη (запозиченим у слов'ян), а з також турецьким типом дерев'яного житла kulübe (кулюбе), також запозиченим у балканських народів. Має значення куреня, халупи, хатини.
На гірських полонинах пастухи будували стійбище, загони і кошари для овець, а також житло для чабанів і бовгарів (пастухів великої рогатої худоби) — колибу або стаю. Різні припаси їжі, посуд та бринзу зберігали в зробленій в стаї коморі. З виходом у полонину вівчарі насамперед розпалювали у житловому приміщенні стаї ватру, і вогонь підтримували цілодобово і упродовж усього пастівницького сезону.
Будова
Тимчасові житла лісорубів і пастухів в Карпатах здавна називалися колибами. З розвитком цивілізації колиби лісорубів практично зникли. Колиби пастухів здебільшого розташовані на полонинах або поблизу них і досі активно використовуються.. До середини ХХ століття колиби становили основу карпатського господарства.Маржинку (худобу) виганяли для випасу на полонини і віддавали в руки пастухам. Головним над пастухами був ватаг, який керував життям колиби. Вигін худоби на полонину як і повернення отари (або стада) було справжнім святом у селі. Більшість традицій збереглися й зараз — сотні років цивілізації мало вплинули на карпатське тваринництво, оскільки тваринництво було головною галуззю господарства в гірських карпатських місцевостях протягом століть. Це пов'язано насамперед з природними умовами, які є малопридатними для розвитку землеробства. Скотарство прийшло в Карпати разом із дако-фракійськими племенами, а матеріальна культура пастухів досі має риси, принесені валахами з півдня та сходу — майже в усіх регіонах карпатці випасають худобу за правилами, встановленими багато століть тому. Цивілізація мало вплинула на спосіб життя та побут пастухів. Як і раніше, у колибах немає електроенергії; як і раніше, єдиними продуктами, які привозять на полонини з долин, є хліб та алкоголь (додалися лише цигарки); як і раніше, тут роблять бринзу та вурду; як і раніше, джерелом енергії є ватра (багаття, вогнище). Як і століття тому, похмурі колиби зачаровують відчуттям безмежної свободи та єдності з величчю природи.
Колибу будували з кілків, лози та гілок у вигляді куреня, часто круглою у плані, зі стінами без вікон і з отвором у даху над вогнищем. Зустрічаються колиби у вигляді зрубу з двоскатним дахом з лубу, кори дерева, драниць.
У вигляді зрубу в плані проста колиба являє собою кліть — зруб-четверик без віконних прорізів зі двосхилим або чотирьохскатним дахом, критим драницями. Приміщення розраховане на проживання від 2 до 8 осіб. Усередині колиба облаштована просто — приміщення однокамерне, печі немає, уздовж стін розміщені дерев'яні лежанки і полиці для речей, а підлога — земляна. Для обігріву приміщення використовується місце для багаття, дим виходить через отвір у даху.
Окрім простих прямокутних у плані колиб, бувають також і складніші шести-, восьми- і навіть дванадцятикутні зруби (більш поширені у лісорубів і бокорашів, ніж у пастухів). Як і в простих колибах, у них зазвичай немає вікон. Є один вхід, який зазвичай орієнтований на південь. Вхідні двері ведуть у невеликі сіни — хорімці. У них тримають воду, на стінах вішають різне причандалля для роботи, а на верх сінного зрубчика всередині складають пилки. З сіней другі двері ведуть усередину колиби, підлога якох вистелена лубом або деревом, у центрі знаходиться вогнище — ватра, а навколо нього в радіальному напрямку розташовані підложа — невисокі настили-піддони (різновид ліжка з дощок без спинки) для робітників. Такі колиби рублені на моху (з конопаченням) і мають пірамідальний дах з драниці з димовим отвором угорі.
| "Дніпро, Одеса, Київ і Донбас |
| Пісня «Буковель» гурту Скрябін, альбом «Добряк», 2013 р |
Колиба в розважальній сфері
У пісенному тексті А. Кузьменка лексема колиба вживається як синонім до слів ресторан, кафетерій, їдальня — місце, де можна смачно поїсти, відпочити та послухати живу музику. Поняття колиба давно (ще з радянських часів) комерціалізується естетикою української хати (колиби) та гуцульського костюму в готельному, туристичному і розважальному секторах: існують готелі та ресторани «Колиба», які пропонують меню європейської та закарпатської кухні.
Див. також
Примітки
- skipass — дозвіл на користування підйомником на гірськолижних курортах. Часто має вигляд звичайної кредитки — магнітна пластикова картка, на яку занесена різна інформація на мікрочип, у тому числі й персональні відомості про власника.
Джерела
- Колиба // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Образне слово Луганщини: матеріали XIV Всеукр. наук.-практ. конф. імені Віктора Ужченка (15 травня 2015 р., м. Старобільськ) / за заг. ред. проф. А. В. Нікітіної; Держ. закл. «Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка». — Вип. 14. — Старобільськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2015. — 320 с.
- Колиба // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 109. — .
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- Етнографія українців: навч. посібн. / за ред. проф. С. А. Макарчука; вид. 3-є, перероб. і доп. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2015. 711 с.
Джерела
- Е. Э. Бломквист. Крестьянские постройки русских, украинцев и белорусов (поселения, жилища и хозяйственные строения)/ В кн.: Восточнославянский этнографический сборник: очерки народной материальной культуры русских, украинцев и белорусов в XIX — начале XX в. — (Труды Института этнографии. Новая серия, том 31.) / С. А. Токарев (отв. ред.). — Изд-во Академии наук СССР, 1956. — С. 73—74.
- Ф. Волков. Этнографические особенности украинского народа/ В кн.: Украинский народ в прошлом и настоящем. — Т. II. — Пг., 1916. — Рис. 4,а, в.
- kolyba / В кн .: Этимологический словарь славянских языков: праславянський лексический фонд / Трубачёв О. Н. (ред.); Инст. рус. яз. АН СРСР. — М .: Наука, 1983. — Т. 10 (* klepaсь — * konь). — С. 162—164. — 4150 экз.
- Народы и религии мира: энциклопедия / В. А. Тишков. — М .: Большая Российская Энциклопедия, 1998. — С. 550.
- Колиба (укр.). Закарпатський словник. Портал про Закарпаття. — Стаття про колибі в Закарпатському словнику. Перевірено 20 жовтня 2012.
- П. І. Макушенко Народна дерев'яна архітектура Закарпаття (XVII — початок XX ст.). — Стройиздат, 1976. — С. 41. — 96 с.
- І. Цвяхи Лемківщина: матеріальна культура / Інститут народознавства НАН України. — К., 1999. — Т. 1. — 358 с. — .
Посилання
- Колиба // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 109. — .
- Колиба // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. Вип. 14 (К—Конъюрация) / Відп. ред. Д. Гринчишин, М. Чікало / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів, 2008. — С. 180.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koli ba tradicijna guculska derev yana sporuda z kolod dlya vidpochinku ta nochivli mislivciv chabaniv i lisorubiv yaki nadovgo pidnimayutsya v gori Sezonne zhitlo pastuhiv i lisorubiv poshirene v girskih rajonah Karpat i na Polissi Koliba budivlya pov yazana z karpatskim girskim gospodarstvom Ce nazva sezonnogo zhitla pastuhiv mislivciv i lisorubiv sho oznachaye derev yanu hatinu yaka ye pritulkom dlya pastuhiv yaki pasut ovec zazvichaj bez dimarya z vidkritim kaminom dim z yakogo vihodit bezposeredno cherez shilini mizh derev yanimi balkami z kolodami ta stikami v dahu Ce nazva nevelikoyi abo tehnichno prostoyi budivli Koliba z urochisha Volove teper Mizhgir ya Zakarpatska oblast Derev yana zrubna hatinka EtimologiyaSlovo koliba vidome u bagatoh slov yanskih movah pol koliba koleba chesk i slovac koliba bolg i mak koliba serb koliba koliba sloven koliba horv koliba Vono vvazhayetsya pastushim mandrivnim slovom do ukrayinskoyi i zahidnoslov yanskih ochevidno zapozichene cherez poserednictvo rum colibă hizha halupa z pivdennoslov yanskih u yakih pohodit vid grec kalybh mazanka hata pokrittya zavisa Sumnivno poserednictvo tur kulube Slova koliba koliva halupa vidomi u vsih slov yan Doslidniki zvodyat jogo do praslov yanskoyi kolyba i dali do indoyevropejskoyi kăluba i zistavlyayut z grec xalybh zapozichenim u slov yan a z takozh tureckim tipom derev yanogo zhitla kulube kulyube takozh zapozichenim u balkanskih narodiv Maye znachennya kurenya halupi hatini Na girskih poloninah pastuhi buduvali stijbishe zagoni i koshari dlya ovec a takozh zhitlo dlya chabaniv i bovgariv pastuhiv velikoyi rogatoyi hudobi kolibu abo stayu Rizni pripasi yizhi posud ta brinzu zberigali v zroblenij v stayi komori Z vihodom u poloninu vivchari nasampered rozpalyuvali u zhitlovomu primishenni stayi vatru i vogon pidtrimuvali cilodobovo i uprodovzh usogo pastivnickogo sezonu BudovaTimchasovi zhitla lisorubiv i pastuhiv v Karpatah zdavna nazivalisya kolibami Z rozvitkom civilizaciyi kolibi lisorubiv praktichno znikli Kolibi pastuhiv zdebilshogo roztashovani na poloninah abo poblizu nih i dosi aktivno vikoristovuyutsya Do seredini HH stolittya kolibi stanovili osnovu karpatskogo gospodarstva Marzhinku hudobu viganyali dlya vipasu na polonini i viddavali v ruki pastuham Golovnim nad pastuhami buv vatag yakij keruvav zhittyam kolibi Vigin hudobi na poloninu yak i povernennya otari abo stada bulo spravzhnim svyatom u seli Bilshist tradicij zbereglisya j zaraz sotni rokiv civilizaciyi malo vplinuli na karpatske tvarinnictvo oskilki tvarinnictvo bulo golovnoyu galuzzyu gospodarstva v girskih karpatskih miscevostyah protyagom stolit Ce pov yazano nasampered z prirodnimi umovami yaki ye malopridatnimi dlya rozvitku zemlerobstva Skotarstvo prijshlo v Karpati razom iz dako frakijskimi plemenami a materialna kultura pastuhiv dosi maye risi prineseni valahami z pivdnya ta shodu majzhe v usih regionah karpatci vipasayut hudobu za pravilami vstanovlenimi bagato stolit tomu Civilizaciya malo vplinula na sposib zhittya ta pobut pastuhiv Yak i ranishe u kolibah nemaye elektroenergiyi yak i ranishe yedinimi produktami yaki privozyat na polonini z dolin ye hlib ta alkogol dodalisya lishe cigarki yak i ranishe tut roblyat brinzu ta vurdu yak i ranishe dzherelom energiyi ye vatra bagattya vognishe Yak i stolittya tomu pohmuri kolibi zacharovuyut vidchuttyam bezmezhnoyi svobodi ta yednosti z velichchyu prirodi Kolibu buduvali z kilkiv lozi ta gilok u viglyadi kurenya chasto krugloyu u plani zi stinami bez vikon i z otvorom u dahu nad vognishem Zustrichayutsya kolibi u viglyadi zrubu z dvoskatnim dahom z lubu kori dereva dranic U viglyadi zrubu v plani prosta koliba yavlyaye soboyu klit zrub chetverik bez vikonnih proriziv zi dvoshilim abo chotirohskatnim dahom kritim dranicyami Primishennya rozrahovane na prozhivannya vid 2 do 8 osib Useredini koliba oblashtovana prosto primishennya odnokamerne pechi nemaye uzdovzh stin rozmisheni derev yani lezhanki i polici dlya rechej a pidloga zemlyana Dlya obigrivu primishennya vikoristovuyetsya misce dlya bagattya dim vihodit cherez otvir u dahu Okrim prostih pryamokutnih u plani kolib buvayut takozh i skladnishi shesti vosmi i navit dvanadcyatikutni zrubi bilsh poshireni u lisorubiv i bokorashiv nizh u pastuhiv Yak i v prostih kolibah u nih zazvichaj nemaye vikon Ye odin vhid yakij zazvichaj oriyentovanij na pivden Vhidni dveri vedut u neveliki sini horimci U nih trimayut vodu na stinah vishayut rizne prichandallya dlya roboti a na verh sinnogo zrubchika vseredini skladayut pilki Z sinej drugi dveri vedut useredinu kolibi pidloga yakoh vistelena lubom abo derevom u centri znahoditsya vognishe vatra a navkolo nogo v radialnomu napryamku roztashovani pidlozha nevisoki nastili piddoni riznovid lizhka z doshok bez spinki dlya robitnikiv Taki kolibi rubleni na mohu z konopachennyam i mayut piramidalnij dah z dranici z dimovim otvorom ugori Dnipro Odesa Kiyiv i Donbas Za nami u kolibu zavertaye I poki vistachaye na skipas To znachit she bidi v zhitti nemaye Pisnya Bukovel gurtu Skryabin albom Dobryak 2013 rKoliba v rozvazhalnij sferiU pisennomu teksti A Kuzmenka leksema koliba vzhivayetsya yak sinonim do sliv restoran kafeterij yidalnya misce de mozhna smachno poyisti vidpochiti ta posluhati zhivu muziku Ponyattya koliba davno she z radyanskih chasiv komercializuyetsya estetikoyu ukrayinskoyi hati kolibi ta guculskogo kostyumu v gotelnomu turistichnomu i rozvazhalnomu sektorah isnuyut goteli ta restorani Koliba yaki proponuyut menyu yevropejskoyi ta zakarpatskoyi kuhni Div takozhMuzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu Ukrayini Grazhda Rublena hata HatinaPrimitkiskipass dozvil na koristuvannya pidjomnikom na girskolizhnih kurortah Chasto maye viglyad zvichajnoyi kreditki magnitna plastikova kartka na yaku zanesena rizna informaciya na mikrochip u tomu chisli j personalni vidomosti pro vlasnika Dzherela Koliba Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Obrazne slovo Luganshini materiali XIV Vseukr nauk prakt konf imeni Viktora Uzhchenka 15 travnya 2015 r m Starobilsk za zag red prof A V Nikitinoyi Derzh zakl Lugan nac un t imeni Tarasa Shevchenka Vip 14 Starobilsk Vid vo DZ LNU imeni Tarasa Shevchenka 2015 320 s Koliba Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 109 ISBN 978 966 7407 83 4 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s Etnografiya ukrayinciv navch posibn za red prof S A Makarchuka vid 3 ye pererob i dop Lviv LNU im I Franka 2015 711 s DzherelaE E Blomkvist Krestyanskie postrojki russkih ukraincev i belorusov poseleniya zhilisha i hozyajstvennye stroeniya V kn Vostochnoslavyanskij etnograficheskij sbornik ocherki narodnoj materialnoj kultury russkih ukraincev i belorusov v XIX nachale XX v Trudy Instituta etnografii Novaya seriya tom 31 S A Tokarev otv red Izd vo Akademii nauk SSSR 1956 S 73 74 F Volkov Etnograficheskie osobennosti ukrainskogo naroda V kn Ukrainskij narod v proshlom i nastoyashem T II Pg 1916 Ris 4 a v kolyba V kn Etimologicheskij slovar slavyanskih yazykov praslavyanskij leksicheskij fond Trubachyov O N red Inst rus yaz AN SRSR M Nauka 1983 T 10 klepas kon S 162 164 4150 ekz Narody i religii mira enciklopediya V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya Enciklopediya 1998 S 550 Koliba ukr Zakarpatskij slovnik Portal pro Zakarpattya Stattya pro kolibi v Zakarpatskomu slovniku Perevireno 20 zhovtnya 2012 P I Makushenko Narodna derev yana arhitektura Zakarpattya XVII pochatok XX st Strojizdat 1976 S 41 96 s I Cvyahi Lemkivshina materialna kultura Institut narodoznavstva NAN Ukrayini K 1999 T 1 358 s ISBN 9660201567 PosilannyaKoliba Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 109 ISBN 978 966 7407 83 4 Koliba Slovnik ukrayinskoyi movi XVI pershoyi polovini XVII st Vip 14 K Konyuraciya Vidp red D Grinchishin M Chikalo Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Lviv 2008 S 180