У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Бокораш значення Бокораші на Черемоші фото поч 1970 х Бокора ш назв

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бокораш (значення).

‎

Бокора́ш — назва плотогона, здебільшого на Бойківщині та Гуцульщині, який займався сплавом лісу річками в Українських Карпатах.

Слово «бокораш» пов'язане з діалектним словом бо́кор («пліт»), яке, очевидно походить через посередництво рум. bokor («кущ», «пліт») від угор. bokor («кущ»).

Історія ремесла

Стовбури зрізаних та очищених від гілок дерев в'язали у плоти, які, у свою чергу, зв'язували один за одним у своєрідну, інколи досить довгу, вервечку. Так утворювався один пліт — бокор. Бокораші стояли спереду плоту і спеціальними веслами-стернами управляли ним, щоб уникнути мілин та великих валунів у річці і щоб пліт не винесло на берег. Бокорашів на бокорі було 3—5, інколи й більше — залежно від величини плоту і складності та довжини маршруту. На плотах влаштовували спеціальний майданчик, де розводили багаття (ватру), також ставили невеликий курінь.

Для лісосплаву використовували порівняно повноводні річки: Прут, Білий і Чорний Черемош (на Гуцульщині), Тереблю, Ріку (на Закарпатті) та деякі інші. Ліс сплавляли Черемошем і Прутом аж до Чернівців, а часом і далі — навіть до румунського Галаца, що на Дунаю.

Робота бокорашів була важка і небезпечна. Інколи траплялися нещасні випадки: комусь затиснуло ногу між мокрими слизькими колодами, хтось від несподіваного удару об підводне каміння падав з плоту в річку тощо.

З розширенням мережі залізниць і приходом у гори важкої техніки (лісовозів) сплавляти ліс річками стали дедалі рідше. На Бойківщині лісосплав припинився у 1940-х роках. На Гуцульщині останній пліт пройшов Черемошем у серпні 1979 року. Так відійшла в минуле давня традиційна професія населення Українських Карпат — робота бокорашів.

Про працю бокорашів можна більше довідатися в Музеї лісу і сплаву, що на Закарпатті.

В Україні лісосплав на водних об'єктах заборонено Водним кодексом України (1995), (стаття 54).

Бокораші в народній творчості

Коломийка:

— Та де ідеш, бокорашу, ци ни долі водов? Пішло мені два годики, вандруючи з тобов.

— Гей, де ідеш, бокорашу, ци ни бокор вести!? Що заробив, того пропив, ніщо домів нести.

— Та де женеш бокорика? — До Хуста, до Хуста. Осталася молодиця, як сирітка пуста.^[]

— {'

Бокораші у кіно

У музичному фільмі «Червона рута», на початку пісні «Жовтий лист», є кадри проходження річкою великого плоту з бокорашами. У фільмах «Білий птах з чорною ознакою», «Тіні забутих предків» також є кадри проходження річкою великого плоту з бокорашами. Яскраво показано роботу бокорашів у фільмі «Марійка-невірниця».

Див. також

Плисак

Примітки

Бокораш // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Бокор // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
[1] Жовтий лист
[2]^{[недоступне посилання]} про фільм «Керманичі»

Джерела

«Культура і побут населення України»,— Київ, «Либідь», 1991 р.; стор. 80.

Посилання

Д. С. Вирський. БОКОРАШІ [ 7 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 329. — .
Глушко Михайло.

[1] Бокораш // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Бокор // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[3] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.

[4] [1] Жовтий лист

[5] [2]^{[недоступне посилання]} про фільм «Керманичі»