Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ста́я — традиційне житло гуцульських пастухів на полонинах. Є центральним елементом стоїща, що також включає в себе загін для худоби, струнку й обладнане джерело. Назва походить від прасл. *staja («хлів», «стійло», «курінь»), пов'язаного зі *stati («стати»). Стаєю також у деяких діалектах можуть називати хлів, стайню; у болгарській мові стая означає «кімната».
Конструкція
Стаї зводилися на вівчарських, скотарських (призначених для утримання великої рогатої худоби) і мішаних стоїщах. Місце обиралося «депутатом» (власником полонини): воно мало розташовуватися на відкритому просторі, але неподалік від лісу, щоб мати легкий доступ до деревини для будівництва й опалення.
Стая являє собою рублену хату, складену з круглих колод смереки. Вхід розташовується на причілковій стіні, на дверима є піддашок, утворений кінцями верхніх довших колод зрубу. Двосхилий дах крився драницею-«посіжняком» під (ґарівницю), а на даху влаштовувався димник для виходу диму, що мав вигляд рами, обшитої посіжняком, прикріпленої верхнім краєм гужвою до верхньої лати, а нижнім спертим на підпорки-рогатини (він дещо нагадує вікно-люкарну). Усередині стая ділиться перегородкою (виконаною («в шули»)) на дві половини: житлове приміщення («ватарник») і комору. Ватарник має дерев'яну підлогу, праворуч від входу (рідше посередині) влаштовується вогнище для невгасимого вогню («ватри»), обкладене камінням. Біля вогнища встановлюється «берфело» («верклюг») — Г-подібний обертовий тримач з регульованим гаком для казана. Під причілковою стіною і перегородкою влаштовуються дерев'яні («прічі»), призначені для відпочинку пастухів (для депутата або ватага можуть влаштовувати окрему прічу). Поруч місця ватага в боклазі зберігається «ґлєґ» — сичужний фермент з розтертої внутрішньої оболонки шлунка молодої вівці, що використовується для заправлення молока при виробництві сиру-будзу. У коморі зберігається посуд для молока (путини, балії), браї (чотиригранні палиці з круглою ручкою для відбивання бринзи), баталеви/баталеї (колотівки для збивання), сіль і харчові припаси. На причілковій стіні комори прикріплені дерев'яні кілки, на які вішали цідила — шматки полотна або марлі для відціджування свіжого сиру. Ватарник, іноді комора споряджаються маленькими віконцями. Перед входом часто облаштовують поміст на лагах («кізликах»). Біля помосту на двох укопаних у землю кілках встановлюється жердка для сушіння одягу, а також верхній кінець довгого жолоба, по якому зливають жентицю в корито, призначене для напування тварин.
Дах стаї частіше за все буває двосхилим, рідше трапляються чотирисхилі (вальмові) дахи, а на Ґорґанах, де пасовища бідні на пашу і пастухи мусили кочувати з полонини на полонину, будували стаї з односхилим дахом, укритим корою.
У XX ст. з'являються багатокімнатні стаї: вони можуть мати до 5 приміщень. На полонині Веснарка, на південному хребті Кострич, у 1996 році зафіксовано зрубну п'ятикамерну стаю. Двері розташовані на чільній стороні (поруч вікна), вони ведуть у вузькі сіни. З сіней направо — ватарник (з якого є вхід до комори), прямо — кімната депутата, ліворуч — хата для пастухів.
Як правило, у стаях нема суцільної стелі: настили («подрі») влаштовуються над коморою і на піддашку; вони служать місцем сушіння буханців будзу. Згадана п'ятикімнатна стая на полонині Веснарка мала стелі у всіх приміщеннях, крім ватарника.
Застайка
Поряд з великими стаями на полонинах біля кошар споруджували також за́стайки, що мали набагато простішу конструкцію. Вони були тимчасовим укриттям від негоди і для ночівлі: в одній застайці укривалися 1-2 вівчарі, які розміщалися ногами до розкладеного перед входом багаття. Стаціонарна застайка складалася з двох стовпчиків з перекладкою, на яку спирався односхилий дах (нижній його кінець лежав на землі). Бокові стіни і дах покривали смерековою корою, рідше драницею, підлогу застилали корою та гіллям, перед залишався відкритим. Складніший варіант стаціонарної застайки включає зрубну раму з чотирьох круглих колод; стовпці вкопувалися з внутрішньої сторони виступів поздовжніх колод зрубу, а нижній край даху лежав на задній поперечній колоді. Переносні застайки мали каркасну конструкцію, їх дерев'яну підлогу устилали сіном або хвоєю, дах, задня і бокові стінки обшивалися драницею (перед могли залишати відкритим або зачиняти дверима), для перенесення споруди поверх обшивки кріпилися довгі лати. Пересувні застайки встановлювалися на загнутих підвалинах, схожих на санні полози; завдяки їм конструкцію можна було пересувати кіньми або силами кількох людей.
Колиба
Колиба, як і стая, має зрубну конструкцію, але складається тільки з одного приміщення. Спали в колибах або на облаштованих під стінами прічах, або просто на підлозі.
Інші споруди
На вівчарських стоїщах біля стаї влаштовують окіл — загін для тимчасового утримання овець перед доїнням, кошару із застайкою для пастуха й струнку — навіс із сидіннями для доярів. Струнка складається з дашка («повірхника») на двох стовпах («палюхах»), знизу вони з'єднані горизонтальною дошкою («побе́дриною»), до якої прибиті коротші вертикальні («дошки»), перед дошками стоять чурбаки («сідці́»).
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 | Струнка |
На скотарських стоїщах, крім стаї, обов'язковими є загони для корів, телят і волів («бугарні», «бовгарні»), окрема загорожа для доїння корів, а також «ключі» — одинарні ярма, прикріплені до стовпів і призначені для тимчасового припинання тварин. Допоміжні споруди включають свинарню, бондарню й застайки. За часів колгоспного господарювання почали будувати закриті .
У мішаних господарствах, значно більших за обсягом, існують будівлі й споруди, необхідні для утримання всіх видів худоби, тому вони поєднують у собі ознаки вівчарських і скотарських господарств.
У літературі
 | Лиш в стаї тріщить невгасимий вогонь і все висилає синій дим свій на мандри. Здоєне молоко важко спочиває в дерев'яній посудині, над ним схилився ватаг. Він вже його заправив. З подри, де сохнуть великі круглі боханці будзу, повіває на ватага вітер, але не може прогнати зі стаї запаху вугля, сиру і овечої вовни. Бо тим самим пахне і ватаг. Нові бербениці й барильця німують в кутку, хоч тільки запукай до них — і обізветься голос, що там жиє. Холодна жентиця світить з коновки зеленим оком. Ватаг сидить серед свого начиння, як батько серед дітей. Все воно — чорні лавки і стіни, ватра і дим, будз, бербениці й жентиця,— все воно близьке і рідне, на всьому спочила його тепла рука. — М. М. Коцюбинський «Тіні забутих предків» |  |
Примітки
- Стая // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
- Стая // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .
- Депутат // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Брай // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Баталев // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Струнка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Ключ // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Джерела
- Михайло Матійчук. «Полонинське будівництво на Гуцульщині» [ 14 травня 2018 у Wayback Machine.]
Посилання
- Стая в полонині Веснарка [ 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] на YouTube
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sta ya tradicijne zhitlo guculskih pastuhiv na poloninah Ye centralnim elementom stoyisha sho takozh vklyuchaye v sebe zagin dlya hudobi strunku j obladnane dzherelo Nazva pohodit vid prasl staja hliv stijlo kurin pov yazanogo zi stati stati Stayeyu takozh u deyakih dialektah mozhut nazivati hliv stajnyu u bolgarskij movi staya oznachaye kimnata Pastusha staya zi sela Zelene Muzej Shevchenkivskij gaj LvivGuculska staya v GorganahU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Staya znachennya KonstrukciyaStayi zvodilisya na vivcharskih skotarskih priznachenih dlya utrimannya velikoyi rogatoyi hudobi i mishanih stoyishah Misce obiralosya deputatom vlasnikom polonini vono malo roztashovuvatisya na vidkritomu prostori ale nepodalik vid lisu shob mati legkij dostup do derevini dlya budivnictva j opalennya Staya yavlyaye soboyu rublenu hatu skladenu z kruglih kolod smereki Vhid roztashovuyetsya na prichilkovij stini na dverima ye piddashok utvorenij kincyami verhnih dovshih kolod zrubu Dvoshilij dah krivsya draniceyu posizhnyakom pid garivnicyu a na dahu vlashtovuvavsya dimnik dlya vihodu dimu sho mav viglyad rami obshitoyi posizhnyakom prikriplenoyi verhnim krayem guzhvoyu do verhnoyi lati a nizhnim spertim na pidporki rogatini vin desho nagaduye vikno lyukarnu Useredini staya dilitsya peregorodkoyu vikonanoyu v shuli na dvi polovini zhitlove primishennya vatarnik i komoru Vatarnik maye derev yanu pidlogu pravoruch vid vhodu ridshe poseredini vlashtovuyetsya vognishe dlya nevgasimogo vognyu vatri obkladene kaminnyam Bilya vognisha vstanovlyuyetsya berfelo verklyug G podibnij obertovij trimach z regulovanim gakom dlya kazana Pid prichilkovoyu stinoyu i peregorodkoyu vlashtovuyutsya derev yani prichi priznacheni dlya vidpochinku pastuhiv dlya deputata abo vataga mozhut vlashtovuvati okremu prichu Poruch miscya vataga v boklazi zberigayetsya glyeg sichuzhnij ferment z roztertoyi vnutrishnoyi obolonki shlunka molodoyi vivci sho vikoristovuyetsya dlya zapravlennya moloka pri virobnictvi siru budzu U komori zberigayetsya posud dlya moloka putini baliyi brayi chotirigranni palici z krugloyu ruchkoyu dlya vidbivannya brinzi batalevi bataleyi kolotivki dlya zbivannya sil i harchovi pripasi Na prichilkovij stini komori prikripleni derev yani kilki na yaki vishali cidila shmatki polotna abo marli dlya vidcidzhuvannya svizhogo siru Vatarnik inodi komora sporyadzhayutsya malenkimi vikoncyami Pered vhodom chasto oblashtovuyut pomist na lagah kizlikah Bilya pomostu na dvoh ukopanih u zemlyu kilkah vstanovlyuyetsya zherdka dlya sushinnya odyagu a takozh verhnij kinec dovgogo zholoba po yakomu zlivayut zhenticyu v korito priznachene dlya napuvannya tvarin Dah stayi chastishe za vse buvaye dvoshilim ridshe traplyayutsya chotirishili valmovi dahi a na Gorganah de pasovisha bidni na pashu i pastuhi musili kochuvati z polonini na poloninu buduvali stayi z odnoshilim dahom ukritim koroyu U XX st z yavlyayutsya bagatokimnatni stayi voni mozhut mati do 5 primishen Na polonini Vesnarka na pivdennomu hrebti Kostrich u 1996 roci zafiksovano zrubnu p yatikamernu stayu Dveri roztashovani na chilnij storoni poruch vikna voni vedut u vuzki sini Z sinej napravo vatarnik z yakogo ye vhid do komori pryamo kimnata deputata livoruch hata dlya pastuhiv Yak pravilo u stayah nema sucilnoyi steli nastili podri vlashtovuyutsya nad komoroyu i na piddashku voni sluzhat miscem sushinnya buhanciv budzu Zgadana p yatikimnatna staya na polonini Vesnarka mala steli u vsih primishennyah krim vatarnika Zastajka Poryad z velikimi stayami na poloninah bilya koshar sporudzhuvali takozh za stajki sho mali nabagato prostishu konstrukciyu Voni buli timchasovim ukrittyam vid negodi i dlya nochivli v odnij zastajci ukrivalisya 1 2 vivchari yaki rozmishalisya nogami do rozkladenogo pered vhodom bagattya Stacionarna zastajka skladalasya z dvoh stovpchikiv z perekladkoyu na yaku spiravsya odnoshilij dah nizhnij jogo kinec lezhav na zemli Bokovi stini i dah pokrivali smerekovoyu koroyu ridshe draniceyu pidlogu zastilali koroyu ta gillyam pered zalishavsya vidkritim Skladnishij variant stacionarnoyi zastajki vklyuchaye zrubnu ramu z chotiroh kruglih kolod stovpci vkopuvalisya z vnutrishnoyi storoni vistupiv pozdovzhnih kolod zrubu a nizhnij kraj dahu lezhav na zadnij poperechnij kolodi Perenosni zastajki mali karkasnu konstrukciyu yih derev yanu pidlogu ustilali sinom abo hvoyeyu dah zadnya i bokovi stinki obshivalisya draniceyu pered mogli zalishati vidkritim abo zachinyati dverima dlya perenesennya sporudi poverh obshivki kripilisya dovgi lati Peresuvni zastajki vstanovlyuvalisya na zagnutih pidvalinah shozhih na sanni polozi zavdyaki yim konstrukciyu mozhna bulo peresuvati kinmi abo silami kilkoh lyudej Koliba Dokladnishe Koliba Koliba yak i staya maye zrubnu konstrukciyu ale skladayetsya tilki z odnogo primishennya Spali v kolibah abo na oblashtovanih pid stinami prichah abo prosto na pidlozi Inshi sporudiNa vivcharskih stoyishah bilya stayi vlashtovuyut okil zagin dlya timchasovogo utrimannya ovec pered doyinnyam kosharu iz zastajkoyu dlya pastuha j strunku navis iz sidinnyami dlya doyariv Strunka skladayetsya z dashka povirhnika na dvoh stovpah palyuhah znizu voni z yednani gorizontalnoyu doshkoyu pobe drinoyu do yakoyi pribiti korotshi vertikalni doshki pered doshkami stoyat churbaki sidci Zovnishni zobrazhennyaStrunka Na skotarskih stoyishah krim stayi obov yazkovimi ye zagoni dlya koriv telyat i voliv bugarni bovgarni okrema zagorozha dlya doyinnya koriv a takozh klyuchi odinarni yarma prikripleni do stovpiv i priznacheni dlya timchasovogo pripinannya tvarin Dopomizhni sporudi vklyuchayut svinarnyu bondarnyu j zastajki Za chasiv kolgospnogo gospodaryuvannya pochali buduvati zakriti U mishanih gospodarstvah znachno bilshih za obsyagom isnuyut budivli j sporudi neobhidni dlya utrimannya vsih vidiv hudobi tomu voni poyednuyut u sobi oznaki vivcharskih i skotarskih gospodarstv U literaturiLish v stayi trishit nevgasimij vogon i vse visilaye sinij dim svij na mandri Zdoyene moloko vazhko spochivaye v derev yanij posudini nad nim shilivsya vatag Vin vzhe jogo zapraviv Z podri de sohnut veliki krugli bohanci budzu povivaye na vataga viter ale ne mozhe prognati zi stayi zapahu vuglya siru i ovechoyi vovni Bo tim samim pahne i vatag Novi berbenici j barilcya nimuyut v kutku hoch tilki zapukaj do nih i obizvetsya golos sho tam zhiye Holodna zhenticya svitit z konovki zelenim okom Vatag sidit sered svogo nachinnya yak batko sered ditej Vse vono chorni lavki i stini vatra i dim budz berbenici j zhenticya vse vono blizke i ridne na vsomu spochila jogo tepla ruka M M Kocyubinskij Tini zabutih predkiv PrimitkiStaya Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Staya Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T ukl R V Boldiryev ta in 704 s ISBN 966 00 0785 X Deputat Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Braj Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Batalev Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Strunka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Klyuch Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 DzherelaMihajlo Matijchuk Poloninske budivnictvo na Guculshini 14 travnya 2018 u Wayback Machine PosilannyaStaya v polonini Vesnarka 14 listopada 2021 u Wayback Machine na YouTube