Жовтозілля звичайне дідик звичайний Senecio vulgaris L вид трав янистих рослин роду жовтозілля Senecio родини складноцві

Жовтозілля звичайне, дідик звичайний (Senecio vulgaris L.) — вид трав'янистих рослин роду жовтозілля (Senecio) родини складноцвітих (Compositae) або айстрових (Asteraceae). Народна назва — кульбаба.

Жовтозілля звичайне

Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Айстроцвіті (Asterales)
Родина:	Айстрові (Asteraceae)
Рід:	Жовтозілля (Senecio)
Вид:	*Жовтозілля звичайне (S. vulgaris)*
Біноміальна назва
*Senecio vulgaris* L., 1753

Ареал жовтозілля звичайного
Синоніми
Erigeron senecio Sch.Bip. ex Webb & Berthel. Senecio vulgari-humilis Batt. & Trab. Senecio vulgaris subsp. vulgaris Senecio vulgaris var. vulgaris

Загальна біоморфологічна характеристика

Ілюстрація *Senecio vulgaris* в «Atlas des plantes de France» («укр. *Атлас рослин Франції*»). 1891

Однорічна або дворічна трав'яниста рослина, 15-30 см заввишки з ребристими поодинокими або розгалуженими стеблами. Листя голі або павутинисто-шерстисті, перисто-роздільні, з нерівномірно-зубчастими частками. дрібні, циліндричні, в щиткоподібних волотях; обгортка подвійна, зовнішніх листочків 8-10, коротше внутрішніх, на верхівці чорні; квіти жовті, всі трубчасті. Тичинок 5, зрощені пиляками в трубочку, через яку проходить стовпчик. Зав'язь нижня одногніздова. Плоди — довгасті, веретеноподібні, ребристі, запушені сім'янки з чубком з брудно-білих волосків. Цвіте з квітня до вересня. Плоди дозрівають у травні-вересні.

Екологія

Росте вздовж доріг, біля житла, на полях, городах, звалищах, рідше — по берегах річок. Бур'ян.

Поширення

Євразійський неморальний вид.

Ареал:

Інтродукований майже по всій Африці, Австралії, Північній і на сході Південної Америки, в Японії (острів Хонсю), на Тайвані.

Хімічний склад

Лікарська рослина. Містить аскорбінову кислоту, каротин (у листках — 54—61 мг%), дубильні речовини, хінони, флавоноїди, алкалоїди (у листках — 0,49-3,5 %; стеблах — 0,2-1,2 %; квітках — близько 3 %): , , , платифілін, , , рутин, барвник, інулін та мінеральні солі.

Практичне використання

У практиці народної медицини його лікарський настій надземної частини застосовується як засіб, який може регулювати менструації та при істеричних судомах. Препарати, виготовлені з сировини рослини використовуються при запаленні дванадцятипалої кишки та товстої кишки, жовчного міхура і шлунку, при гострих кишкових та шлункових спазмах, гіперацидному гастриті, маткових і різних внутрішніх кровотечах, при бронхіальній астмі й стенокардії. У малих дозах жовтозілля збуджує, а у великих пригнічує центральну нервову систему, його дія подібна до дії атропіну.

Сік — дієвий засіб при істеричних судомах, від глистів та при кашлі. Змельчене листя має розсмоктувальну і пом'якшувальну дію. Їх прикладають до наривів, при затвердіннях молочних залоз, гемороїдальних шишок і при фурункулах. У німецькій народній медицині рослину вживали при анемії, тахікардії, циститі.

Рослина неофіцинальна. Отруйна.

Див. також

Примітки

[[https://web.archive.org/web/20161221090421/http://econtsh.astra.in.ua/system.php?page=337 Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович]
Senecio vulgaris // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
[. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 19 червня 2014. {{}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання () Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.]

Джерела

Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
Жовтозілля — Senecio L. // — К.: 1962. — Флора УРСР. 1962. — Т. 11.
Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / відповідальний редактор. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 сторінки. — . Ел.джерело С. 163.
, Род Senecio L. — Крестовник, в кн.: , т. 26, М. — Л., 1961. (рос.)
Pruski, J.F. 2012. Compositae of Central America-I. The tussilaginoid genus Robinsonecio (Senecioneae), microcharacters, generic delimitation, and exclusion of senecioid Senecio cuchumatanensis. Phytoneuron 2012-38: 1-8.

Посилання

Дикорастущие растения Крыма. Крестовник [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
http://www.tropicos.org/Name/2701298 [ 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
«Germplasm Resources Information Network (GRIN)» Міністерства сільського господарства США (англ.)

[1] [[https://web.archive.org/web/20161221090421/http://econtsh.astra.in.ua/system.php?page=337 Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович]

[Кобів-2] Senecio vulgaris // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .

[3] [. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 19 червня 2014. {{}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання () Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.]