Живопис Візантійської імперії — важливий етап розвитку європейського живопису доби середньовіччя. Був необхідним етапом складання іконографії та попередником живопису романської доби, частково готики та ранніх етапів італійського відродження.
Уславлені попередники
Не Візантія і не візантійські митці були початківцями живопису. Вони мали уславлених попередників серед грецьких художників доби еллінізму, серед майстрів коптського Єгипту, майстрів Сирії, Вірменії і навіть Стародавньої Персії. Разом із іконографічними схемами візантійці заберуть і розвинений без них багатий репертуар орнаментики. Два культурні центри — малоазійський та римський — мали найбільший вплив на мистецтво раннього християнства. Християнство із забороненого перейшло в обережно дозволене, а згодом і до офіційно визнаного. На деякий етап тотожність вірувань поєднували як Західну, так і Східну частини Римської імперії. В обох частинах держави християнство згодом вибороло панівні позиції і монополізувало політичну доктрину, судочинство і мораль. Жодне з вірувань на цих територіях в добу античності ще не мало такого всебічного підкорення суспільного життя і тотального контролю церкві. Церковне керівництво ще 787 року на Нікейському соборі затвердило контроль церкви над мистецтвом Візантії. Цей контроль невпинно реалізовувався і чотири століття потому.
Візантія як держава виникає на етапі пізньої античності і чотирьох століть раннього християнства з їх довгим періодом розвитку власного мистецтва. Візантійці де активно, де агресивно (як завойовники) запозичили цілу низку мистецьких знахідок різних народів, аби на їх базі створити власну культуру і власну школу живопису.
Головні різновиди візантійського живопису
- Фрески Візантії
- Іконопис Візантійської імперії
- Книжкова мініатюра доби Візантійської імперії
Етапи вивчення
Оліфа, якою вкривали готові ікони замість лаку, мала властивість сильно темніти і втрачати повну прозорість через 70–80 років. До середини ХІІІ ст. практично зникав живопис ХІ та ХІІ століть. Тобто, наприкінці XV ст. зображення XIV ст. ставали непрозорими і темними. Їх наново віддавали в іконописні майстерні на відновлення. Ікони мили і поверх темного шару оліфи робили нове зображення. Були випадки, коли нове зображення робили на попередній іконі догори дригом, а кількість нових зображень сягала трьох-чотирьох. До початку XVIII ст. в Московії вже абсолютно забули оригінальний іконопис XII, XIII, XIV, XV століть, котрий був надійно схований під новим і часто невдалим, провінційним живописом. У XIX ст. віряни в храмах та науковці могли бачити лише збляклі зображення XVIII ст., та ще прикриті мідяними, срібними чи золоченими окладами (додатки пізньої пори).
Візантійський і руський іконопис як художнє мистецтво середньовіччя було відкрите лише на зламі XIX–XX ст. До цього з'явились перші світські й приватні колекції старовинних ікон та удосконалились технології розчисток і комерційних реставрацій, розрахованих на швидкий продаж. 1890 року в Москві відбувся Археологічний з'їзд. З нагоди події в залах Імператорського історичного музею відкрили першу виставку іконопису під назвою «Давньоруське художество». Назва символічна, бо на виставці сусідують твори візантійських, східних сирійських, російських й італійських іконописних майстерень. Ще попереду часи, коли пам'ятки старовини науково опишуть, розчистять, продатують і рознесуть по століттях та національних школах. Того ж року одну старовинну ікону з виставки придбав Третьяков Павло Михайлович, освічений купець і володар приватної картинної галереї. Іконопис увійшов в сучасну науку.
З метою подальшого вивчення оригінальних зразків візантійського мистецтва в турецькій столиці Стамбул 1895 р. був заснований Російський археологічний інститут. Але вивчення залишків візантійської культури наприкінці ХІХ ст. мало досить обмежений характер. Навіть науковці (1844—1925) чи Микола Лихачов (1861—1936) могли вивчати обмежене коло старовинних ікон лише за сюжетами та іконографією. Бо більшість візантійських оригіналів-зразків була ще нерозчищеною і залишалась невідомою.
До вивчення візантійського мистецтва залучився і французький науковець Ш. Диль. Прикладу Диля наслідувала низка німецьких, італійських науковців і навіть науковців Сполучених Штатів, де зразків візантійського мистецтва не було .
Почалася довга праця по фіксації і розчистках старовинних ікон та фресок у випадково збережених храмах. Так, фрески монастиря в Нерезі розкриті від пізніх нашарувань лише в 1-й половині ХХ століття. Їх вивчення і надало можливість датувати роботи ХІІ століттям. Фрески в Нерезі були пошкоджені в XVI столітті від сильного землетрусу, а пізніше — замальовані. Дослідження декотрих далеких від Константинополя пам'яток монументального живопису, створених свого часу в Сицилії (Чефалу) та в Сербії (Нерезі), дали підстави пов'язати їх із майстрами візантійської столиці. Надзвичайні мистецькі якості фресок монастиря Пантелеймона в Нерезі, виявлені після їх розчистки (багатство форм, виразів облич святих і апостолів, майстерність, котрі в Константинополі були зафіксовані пізніше і лише частково. Реалізм почуттів і справжній трагізм в сценах «Знімання Ісуса з хреста» та в «Оплакуванні» не знайшли собі подібних в мистецтві фресок Візантії в XI–XII століттях. В історію мистецтва і європейську культуру повернули ще один шедевр.
Періодизація візантійського мистецтва була запропонована Віктором Лазаревим у 1947–1948 рр. Ця періодизація була прийнята більшістю науковців-візантинологів.
Фрески Візантії
Фреска — розповсюджений в античності й традиційний, відносно дешевий засіб декорування стін (не потребував довгих підготувань чи використання коштовних золота чи срібла. Ювелірні вироби чи коштовний посуд в стінописах відтворювали художніми засобами). Уславлені зразки стінописів були створені вже в Стародавньому Єгипті. Хоча сучасні дослідження довели, що в Стародавньому Єгипті використана інша технологія стінопису, що має значні відмінності від технологій етрусків (що теж полюбляли стінописи) чи технологій майстрів Стародавньої Греції.
Технологія фресок мала дещо спільне в різних регіонах Середземномор'я, але місцеві умови і місцеві майстри сприяли появі декількох модифікацій технології. Перш за все це фреска по вологому і фреска по сухому. Але чиста фреска по вологому майже ніколи не була остаточною. Після висихання її поверхню зазвичай доробляли новими шарами фарб, приховуючи невдалі місця чи підкреслюючи силуети, наносячи порухи світла та деталі.
В ХІ–ХІІ століттях Візантія перейшла в добу розвинених феодальних відносин. Завершувалось формування великих земельних володінь як феодалів, так і візантійських монастирів. Рабовласництво зберігається, але його витісняє закріпачення селян і частки рабів. В державі — смута, візантійські імператори намагаються утримати владу і проводять низку реформ, спрямованих на зміцнення власної влади, хоча це не завжди спрацьовує, не допомагає. Так, історіограф і письменник Михайло Пселл (1018—1196) працював впродовж життя при шести візантійських імператорах.
В ХІ–ХІІ століттях іде нова хвиля підкорення мистецтва Візантії церквою, бо ускладнилось богослужіння через запеклі богословські дискусії. 1054 року пройшов остаточний розкол між східними і західними церквами на православну та католицьку гілки. Візантія обрала православну, а її богослужіння помітно відрізняється від католицького. Ці настанови і примушують віддзеркалювати в творах візантійських митців.
Столичний Константинополь ще залишається центром з помітною будівельною активністю. Перш за все це монастирське будівництво. Кожний із патріархів, заступаючи на престол, починав будівництво нового монастиря, котрий підтримує все власне життя. Так, Михайло Кіруларій заснував монастир власного патрона — Архангела Михаїла, Константин Ліхуд — церкву і монастир Богородиці, Іван Ксифилін — монастир Аргурія тощо. Нові споруди будують на горі Афон, на півострові Халкідіки. Побудова нових храмів логічно сприяла запрошенню художників і мозаїчистів, котрі декорували стіни фресками, а підлоги — мозаїками в різних технологіях. необхідність в нових фресках і мозаїках була обумовлена також скасуванням настанов іконоборства, коли були цілеспрямовано знищені сюжетні мозаїки і фрески більшості константинопольських храмів, включаючи і Софійський собор.
Нові технологічні зрушення прийшли в візантійські фрески в ХІІ ст. до цього широко використовували саме античні технології створення стінописів (багатошаровий тиньк, наповнювачі, вапно в кінцевому шару тиньку, який шліфували). З ХІІ ст. римський багатошаровий тиньк заміняють на 2 шари з додатками товченого вапняка, мармуру чи черепиці.
Бурхлива історія Візантійської імперії не сприяла збереженню більшості сакральних фресок. Їх нищення довершило захоплення візантійських володінь турками-османами, мусульманське вірування яких забороняло реалістичні зображення. Фрески і мозаїки нищили навіть у тих візантійських храмах, що зберегли і пристосували під нові потреби (церква святої Ірини як арсенал і склад, Мірелейон як мечеть тощо). Тому вивчення фресок Візантійської імперії мимоволі базується на залишках фрескових циклів, випадково збережених в дальніх провінціях (острівна Греція, Салоніки в Македонії) чи в регіонах, що були під сильним впливом візантійського мистецтва (Сицилія і Південна Італія, Сербія, Болгарія, Київська Русь-Україна).
- Візантійська фреска Святого Андрія Критського в церкві Святої Анни в долині Амарі, Крит. Фреска датується 1225 роком і є найстарішою на Криті
- Фреска в соборі св. Софії, Охрид, Північна Македонія
- «Воскресіння Христа»Розкрита фреска в соборі св. Софії, Охрид
- Розкрита фреска в соборі св. Софії, Охрид
- Смуги з орнаментами, собор св. Софії, Охрид
Героїчні образи фресок
Зразки візантійського мистецтва (образи на фресках, коштовні тканини, вироби зі срібла і золота, емалі, мозаїки) роками слугували зразками для каролінгських, оттоновських, нарешті для романських майстрів. Християнське мистецтво цих регіонів зазнало занепаду, спрощень і значної варварізації, тоді як мистецтво Візантії утримало античні корені-витоки і пристосувало їх до нових християнських завдань.
Чергове піднесення візантійського мистецтва відбулося в ХІ–ХІ ст. Цей період характеризувався значним впливом на образотворче мистецтво богослужіння, котре в Візантії помітно ускладнилось. Поштовхом були запеклі богословські дискусії і зміни в богослужінні, що обумовило помітну різницю в богослужіннях католиків і православних. Суперечки закінчилися розколом в церкві і розділом її на православну і католицьку гілки 1054 року. Тиск на візантійських майстрів сприяв як викоріненню індивідуальних манер митців, але піднесенню духовності біблійних образів, так і надзвичайному контролю церкви над мистецькою продукцією та головуванням застиглого канону. Композиції візантійських майстрів застигають і мало відрізняються навіть деталями що в ХІ, що в XV ст. Надзвичайно зростає знаковість атрибутів чи написів. У випадках, коли втрачено атрибут або напис над святим, неможливо зрозуміти, який саме святий зображений (невідомий Євангеліст без атрибуту на фресці в Сопочанах, невідомі святі роботи Феофана Грека без написів в церкві Спаса на Ілліні вулиці в Великому Новгороді та інші).
Не скуте канонами і індивідуалістичне мистецтво західних майстрів, навпаки, отримує значні шляхи для власного розвитку. Кожне велике західноєвропейське місто стає окремим художнім центром. Кожне католицьке абатство, кожний західний монастир здатен започаткувати власний художній напрям (абатство Клюні, абатство Сен-Дені, Ланський собор, численні мистецькі школи в Італії і Іспанії і низка інших). Не скутий канонами і тиском церковного контролю Захід жив надто різноманітним художнім життям вже в середньовіччя. Казарменно-ієрархічний стиль візантійців, де навіть однакові янголи вишикувані як солдати, не прижився в католицизмі, хоча і приваблював майстерністю виконання та пишністю.
В десятиліття запеклих дискусій та поневірянь візантійці забували невигідні сторінки життєписів святих чи апостолів (три зречення Христа апостолом Петром, зраду апостола Фоми, нелогічність поведінки Павла, що не був апостолом, а первісно гнав християн, а потім так само запекло гнав язичників). Реальні події затуляються легендарними переказами, а персонажі легенд наділяються найкращими людськими якостями. Саме на фресках візантійців вперше виникають біблійні мужі — мужні і тямущі, суворі і героїчні характери, здатні розв'язати проблеми, врятувати і повести за собою — до спасіння як до головної мети за віровченням.
Дослідники XX ст., виховані на титанічних та героїчних характерах італійського відродження, побачили в образах візантійських майстрів ранніх попередників персонажів Леонардо да Вінчі, Мойсея Мікеланджело, героїчних персонажів Якопо Тінторетто. Піднесення візантійського мистецтва окремих періодів помилково охрестили відродженнями, а пізній період — навіть візантійським передвідродженням. Дослідниця В. Лихачова 1986 року писала:
З початку XV ст. до всіх негараздів додались наступ турків, під тиском яких Візантійська імперія впала 1453 року і вже ніколи не змогла відродитися знову. Досі незрозуміло, яким чином в цей кризовий період візантійське мистецтво знайшло сили для нового піднесення. Здається, за десятиліття «никейського вигнання» була накопичена значна національна енергія, котра з ( останнім ) відвоюванням Константинополя яскраво відбилася в творчості... Це останнє піднесення візантійського мистецтва часто називають умовно Відродженням, находячи в ньому дещо близьке і споріднене із тим, що відбувалось в ці роки в Італії.
Звичайно, в Візантії, міста якої ніяк не процвітали подібно до італійських, а занепадали під тиском завойовників, не могло бути Відродження в типовому значенні цього слова. Процеси в її художньому житті в XIV – першій половині XV ст. кажуть про помітні зміни... Тому загальний характер візантійського художнього життя доби Палеоло́гів можна вважати Передвідродженням .
Це не було передвідродженням, бо в Візантії століттями викорінювали індивідуальність художників, а візантійські міста не вибороли комунальної незалежності від імператорської влади, як то сталось в Італії. В надрах візантійського суспільства так і не виникло паростків капіталістичного виробництва чи розвиненої банківської системи, якими якраз і уславилась середньовічна і ренесансна Італія. З доби раннього Відродження та маньєризму візантійські впливи на художню культуру низки західноєвропейських міст остаточно зменшуються і заміняються на впливи західноєвропейські. Осторонь цього процесу опинилась православна Московія XVI ст., що оминула періоди розвитку і відродження, і маньєризму, і раннього бароко XVI–XVII ст. західноєвропейського зразка. А до стилю бароко прийшла із запізненням майже на сто років.
Мозаїки Візантійської імперії
Найпривабливішою країною середньовіччя для європейців довгий час залишалась саме Візантійська імперія. Географічне розташування на перехресті торговельних шляхів, на перехресті ідей, Сходу і Заходу, барвиста власна культура робили її поза конкуренцією впродовж одного тисячоліття. Копії зразків візантійської архітектури з'явилися в різних кутках середньовічної Європи (каплиця в Фульді і каплиця в Аахені, Німеччина, собор в Чефалу, Сицилія, Десятинна церква і собор Св. Софії в Києві, Спасо-Преображенський собор (Чернігів).). Відомі костянтинопольські мозаїчисти створюють коштовні мозаїки як в самій Греції (монастир Дафні), так і в Італії (церква Марторана в Палермо, , місто Равенна, в далекій Руси-Україні). Слава ремісників-мозаїчистів з Візантії була такою великою, що їх запросили на працю навіть в осередок мусульманства в тогочасній Західній Європі — в мусульманську Іспанію (мозаїчні твори в соборній мечеті Кордови).
- Рештки мозаїк константинопольських майстерень XII століття, Софійський собор (Константинополь)
- Монастир Осіос-Лукас, залишки візантійських мозаїк
-
-
- Равенна. Мозаїка склепіння так званого мавзолею
- Равенна. Мозаїка «Добрий пастир»
- Монастир Дафні, «Різдво»
- Монастир Дафні, Христос Пантократор
- Мозаїка з підлоги з павичем, Північна Сирія доби Візантії, V століття, Музей мистецтва Клівленд, Сполучені Штати
- Церква св. Софії, місто Салоніки, мозаїка в куполі
-
Візантійський іконопис
Ранні ікони енкавстикою
Енкавстика (Енкаустика) — техніка малювання, в якій сполучною речовиною для фарб є віск. Ще римський письменник Пліній Старший, що написав «Історію природи» у 31 томах, згадував про малювання фарбами з воску. Енкавстика була свого часу досить поширена для малювання образів та портретів, але з поширенням олійних фарб в Західній Європі XIV ст. її було призабуто.
Саме з доби еллінізму і дійшли давні зразки енкавстичних портретів. Техніка використовувалась для створення надгробкових портретів і відрізнялися надзвичайною довготривалістю. Енкавстичні портрети були знайдені в оазі Фаюм. Пізніше їх знайшли і в інших місцях (в некрополях єгипетського Мемфісу, Філадельфії, Панополі, Марина Ель-Амалейні, Фівах та ін.). Але назва Фаюмські портрети закріпилася за усією купою портретів, з якого б окремого місцевого центру вони б не походили.
Ранні візантійські ікони, виконані в техніці енкавстики, були масово знищені в роки іконоборства. Невелика їх частина була прихована чи збережена в монастирях на сході. Так, російський науковець Порфірій Успенський знайшов і вивіз з монастиря Св. Катерини на горі Синай енкавстичні ікони «Богородиця з Христом» та «Святі Сергій та Вакх (ікона)». Первісні ікони мали поясний або погрудний характер. Техніка виконання ікон була багатошаровою, малопрозорою при збереженні мазків поверхневого шару і вкрита захисним ганозісом.
Мініатюрні ікони мозаїки
Є всі підстави вважати, що виготовлення мініатюрних мозаїчних ікон походить із майстерень Константинополя, бо пов'язане як з рафінованим аристократичним мистецтвом, так і наявністю висококваліфікованих майстрів, яких акумулювала столиця імперії. Іконки набирали з маленьких шматочків смальти та мармуру, куди включали шматочки того ж розміру із золота і срібла.
Перші мініатюрні мозаїчні іконки з їх казковою технікою, що нагадувала коштовні ювелірні вироби, датують XII ст. Про це свідчать випадково збережені зразки XII ст., котрі давно розійшлися світом і зберігаються в різних музейних збірках чи храмах. Серед них —
- Св. Георгій, Інститут історії грузинського мистецтва, Тбілісі
- Св. Миколай, церква Івана Хрестителя, Аахен, Німеччина
- Іван Хреститель, ризниця собору Сан Марко, Венеція
- Св. Миколай, Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Київ
- Христос Еммануїл, Державний історичний музей, Москва, датований XIII ст., сильно пошкоджений
- Св. Миколай, ризниця монастиря Івана Богослова, острів Патмос
Але найбільше поширення вони отримали наприкінці XIII–XIV століттях, коли стабілізувався стан візантійської держави після випробувань 4-го хрестового походу, виникнення Латинської імперії з центром в Константинополі і важкого відновлення державності нікейськими греками.
Іншу групу утворюють мозаїчні ікони більшого розміру, стиль яких споріднений не з мініатюрною технікою, а з сучасним їм монументальним живописом і храмовими мозаїками. Найстарішою серед дойшовших до XX ст. вважають мозаїчну ікону Богоматері Одигітрії (захисниці в подорожі), що зберігається в патріаршій православній церкві Св. Георгія в місті Стамбул. Ікона походить із колишньої церкви Богородиці Паммакарісти, котру вибудувало в 1065 році. Її форми важкі і майже кремезні, що вказівка на малу гнучкість мозаїчної техніки в станкових розмірах і невисоку майстерність автора. В іконі на перший план вийшли знаковість, символічність сакрального твору, притаманного і примітизованим іконам з візантійських провінцій. Цю архаїчну манеру дослідники знайдуть і в станковому живопису Константинополя.
Ікони темперою
До найкращих здобутків світового мистецтва належать візантійські ікони темперою, створені в XI–XII ст. в константинопольських майстернях. На їхню композиції вплинули як літературні джерела, так і вже вироблені канони (золоте тло, площинність тощо).
Так, композицію та тематику ікони кінця XI ст. навіяв твір «Ліствиця» автора Іоанна. На іконі «Ліствиця» подано драбину, по тридцяти сходинках якої в небо піднімаються ченці. Тридцять сходинок символізували їхні чернечі чесноти. Художник подав на верхівці автора Іоанна, що вже досяг неба. Ікону створили в константинопольській майстерні, ймовірно, за замовою монастиря св. Катерини на горі Синай. Бо подані дещо індивідуалізовані обличчя ченців, а другим за Іоанном зображено тодішнього ігумена синайського монастиря Антонія.
До творів константинопольських майстерень належить і темперна ікона «Вишгородська Богоматір», більш відома за пізньою назвою «Володимирська». Потьмянілу ікону підновили в XVI ст.(?) і її реставрували на початку XX ст. Сучасний глядач може бачити лише обличчя Богородиці і її сина, створені ще на початку XII ст. Очі Богородиці сповнені туги і передчуття майбутньої трагедії, що очікує її сина. Її обличчя сповнене психологічної напруги і теплої емоційності, дивних як в середньовічному мистецтві, так і в тогочасному мистецтві Візантії.
Яскраві декоративні якості без значущих психологічних характеристик демонструють також ікони XII ст. з рідкісним для Візантії не золотим, а червоним тлом. Це «Воскресіння Лазаря» (приватна колекція) та «Преображення» зі збірок Державного Ермітажу. Можливо, вони створені в якомусь одному провінційному центрі і навіть для якоїсь одної церкви чи храму.
- Христос Вседержитель, Візантія XIII ст. Незвична подачею Христа у повний зріст і відсутністю німбу.
- Ангелос Акотантос. «Богородиця з Христом», до 1450 р. Клівлендський музей мистецтв
Живопис Візантії і Венеційська художня школа
Візантійські впливи на італійський живопис
- Дієтісальві ді Спеме. Сієнська школа, XIII ст.
- «Богородиця на троні», тосканський анонім, XIII ст.
- Сенья ді Бонавентура. «Богородиця з немовлям», перша половина XIV ст.
- «Богородиця», Критська школа, XVII ст.
Відмінності візантійського іконопису від іконопису Московії. «Візантія після Візантії»
Ідеал, найкращі досягнення в мистецтві (жорстко контрольованого церквою), в візантійській культурі перемістили в минуле, вектор розвитку спрямували не вперед, в назад, в минуле. Минувшина в останні три століття візантійського живопису почала задавати норму і канон, і зразок бажаної і схвальної поведінки, схвальної художньої манери і традиції. Вектор пошуків спрямували в минуле, а не на пошук нових шляхів в мистецтві чи на пошук нових композицій. Почалися незворотні процеси розбіжностей між мистецтвом Західної Європи і мистецтвом Візантії та країн в її культурній орбіті.
Консервативні тенденції в мистецтві і культурі Візантії переважатимуть. Диктат вже вироблених канонів спонукатиме не до пошуків нового, а до постійного повторення вже вироблених і застиглих зразків. Візантійське мистецтво вичерпає здатність до змін і розвитку настільки повно, що один з сучасників-візантійців XV століття гірко зауважить, що його поколінню нема що сказати. Фрески в Нерезі — ще відбиток доби вищого розвитку візантійського мистецтва на порозі нової і довгої кризи.
Візантійська художня традиція ще зберігає привабливість навіть для західноєвропейських художників, але вони вже самі здатні запропонувати нові деталі, нове розуміння простору і часу, нові композиції, бо мало рахуються з жорсткими канонами Візантії. Митцям Західної Європи буде що сказати про природу, історію і світ людських почуттів найближчі 800 років.
- Джотто. «Проповідь птахам Св. Франціска»
- Джотто, «Оплакування Христа». «Зшестя в безодню».
- Дуччо ді Буонінсенья. «Моління про чашу», 1311 р., Сієна.
Зникнення Візантійської імперії з політичної мапи Європи не обірвало існування її мистецтва. Особливо це відбилось на мистецтві країн, споріднених зі зниклою Візантією спільним віросповіданням — православ'ям. Сербія та Болгарія в періоди піднесення власної державності копіювали аристократичне і сакральне мистецтво Візантії в усіх їх проявах — в побудові державного устрою, в економіці, в припалацовому церемоніалі, в пам'ятках образотворчого мистецтва. Сюди роками вивозили рукописи з візантійськими мініатюрами, ікони, коштовний посуд та візантійські тканини, твори ужиткового мистецтва, запрошували на працю священиків, візантійських фрескістів чи мозаїчистів. Але живопис цих країн втратив творчий характер і прийняв сталий, помертвілий канон, підкреслено традиційно-середньовічні форми іконографії.
- Янгол роботи Чімабуе за візантійським зразком, фрагмент, до 1280
- «Янгол Золоті Власи», XII століття, Держ. Російський музей, ікона з композиції деісус
Помітні культурні зв'язки зберігались і з релігійними і культурними центрами Західної Європи, незважаючи на військове суперництво і бажання включити Візантію у власні державні утворення. Мистецтво Візантії приваблювало імператорів оттоновської Німеччини, Карла Великого в роки створення ним власної імперії. Зразки візантійського мистецтва вважали бажаним для себе нормани в Сицилії, настоятелі бенедиктинських монастирів Італії. Західна Європа тісно стикалась з візантійським художнім спадком як в добу власного середньовіччя, так і в добу відродження. Наприкінці XX століття навіть виник термін «Візантія після Візантії», котрим позначили період занепаду її культури в століття, коли її самої вже не існувало.
Вибрані зразки візантійських орнаментів
- Св. Вакх в орнаментальній рамі. Монастир Дафні, мозаїка 12 ст.
Джерела
- Лазарев В. Н. «История византийской живописи», т. 1—2, 1947—48 (расшир. изд. — Storia della pittura bizantina, Torino, [1967])
- В. Лихачева, «Искусство Византии 4-15 веков», Ленинград, «Искусство», 1986
- Сборник «Культура Византии, вторая половина 7-12 вв.», М, «Наука», 1989
- Комеч Алексей Ильич, «Древнерусское зодчество 10-12 веков і Византия», М, «Наука», 1987
- Гос. Эрмитаж. Каталог выставки «Памятники византийской скульптуры. Из собраний Государственных музеев Берлина», М, «Наука», 1982
- Демус О. «Мозаики византийских храмов. Принципы монументального искусства Византии». М., 2001.
Див. також
Примітки
- В. Лихачева, «Искусство Византии 4-15 веков», Ленинград, «Искусство», 1986, с. 5
- сборник «Культура Византии, вторая половина 7—12 ст.», М., «Наука», 1989, с. 470
- ж «Огонёк», № 14, апрель, 1987, статья А. Шамаро «Сказка о зачарованом царстве»
- Лихачева В. «Искусство Византии 4-15 веков», Ленинград, «Искусство», 1986, с. 9
- Лихачева В. «Искусство Византии 4-15 веков», Ленинград, «Искусство», 1986, с. 11
- Лихачева В, «Искусство Византии 4-15 веков», Ленинград, «Искусство», 1986, с. 134
- Лихачева В, «Искусство Византии 4-15 веков», Ленинград, «Искусство», 1986, с. 137
- Комаров А. А. «Технология материалов стенописи», М., «Изобразительное искусство», 1989, с.62
- Лазарев В. Н. «История византийской живописи», М, 1986.
- Лихасчова, «Искусство Византии 4-15 веков», Ленинград, «Искусство», 1986, с. 212-213
- Лихачева В. «Искусство Византии 4-15 веков», Ленинград, «Искусство», 1986, с. 70
- Лазарев В. Н. «История византийской живописи», М., «Искусство»,1986, с. 97
- «Культура Византии, вторая половина 7—12 века», М., «Наука»,1989, с. 491
- «Культура Византии, вторая половина 7—12 века», М., «Наука»,1989, с. 492
- Лихачева В. «Искусство Византии 4-15 веков», Ленинград, «Искусство»,1986, с. 299
- Лихачева В. «Искусство Византии 4-15 веков», Ленинград, «Искусство»,1986, с. 296
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhivopis Vizantijskoyi imperiyi vazhlivij etap rozvitku yevropejskogo zhivopisu dobi serednovichchya Buv neobhidnim etapom skladannya ikonografiyi ta poperednikom zhivopisu romanskoyi dobi chastkovo gotiki ta rannih etapiv italijskogo vidrodzhennya Uslavleni poperednikiNe Vizantiya i ne vizantijski mitci buli pochatkivcyami zhivopisu Voni mali uslavlenih poperednikiv sered greckih hudozhnikiv dobi ellinizmu sered majstriv koptskogo Yegiptu majstriv Siriyi Virmeniyi i navit Starodavnoyi Persiyi Razom iz ikonografichnimi shemami vizantijci zaberut i rozvinenij bez nih bagatij repertuar ornamentiki Dva kulturni centri maloazijskij ta rimskij mali najbilshij vpliv na mistectvo rannogo hristiyanstva Hristiyanstvo iz zaboronenogo perejshlo v oberezhno dozvolene a zgodom i do oficijno viznanogo Na deyakij etap totozhnist viruvan poyednuvali yak Zahidnu tak i Shidnu chastini Rimskoyi imperiyi V oboh chastinah derzhavi hristiyanstvo zgodom viborolo panivni poziciyi i monopolizuvalo politichnu doktrinu sudochinstvo i moral Zhodne z viruvan na cih teritoriyah v dobu antichnosti she ne malo takogo vsebichnogo pidkorennya suspilnogo zhittya i totalnogo kontrolyu cerkvi Cerkovne kerivnictvo she 787 roku na Nikejskomu sobori zatverdilo kontrol cerkvi nad mistectvom Vizantiyi Cej kontrol nevpinno realizovuvavsya i chotiri stolittya potomu Vizantiya yak derzhava vinikaye na etapi piznoyi antichnosti i chotiroh stolit rannogo hristiyanstva z yih dovgim periodom rozvitku vlasnogo mistectva Vizantijci de aktivno de agresivno yak zavojovniki zapozichili cilu nizku misteckih znahidok riznih narodiv abi na yih bazi stvoriti vlasnu kulturu i vlasnu shkolu zhivopisu Golovni riznovidi vizantijskogo zhivopisuFreski Vizantiyi Ikonopis Vizantijskoyi imperiyi Knizhkova miniatyura dobi Vizantijskoyi imperiyiEtapi vivchennyaOlifa yakoyu vkrivali gotovi ikoni zamist laku mala vlastivist silno temniti i vtrachati povnu prozorist cherez 70 80 rokiv Do seredini HIII st praktichno znikav zhivopis HI ta HII stolit Tobto naprikinci XV st zobrazhennya XIV st stavali neprozorimi i temnimi Yih nanovo viddavali v ikonopisni majsterni na vidnovlennya Ikoni mili i poverh temnogo sharu olifi robili nove zobrazhennya Buli vipadki koli nove zobrazhennya robili na poperednij ikoni dogori drigom a kilkist novih zobrazhen syagala troh chotiroh Do pochatku XVIII st v Moskoviyi vzhe absolyutno zabuli originalnij ikonopis XII XIII XIV XV stolit kotrij buv nadijno shovanij pid novim i chasto nevdalim provincijnim zhivopisom U XIX st viryani v hramah ta naukovci mogli bachiti lishe zblyakli zobrazhennya XVIII st ta she prikriti midyanimi sribnimi chi zolochenimi okladami dodatki piznoyi pori Vizantijskij i ruskij ikonopis yak hudozhnye mistectvo serednovichchya bulo vidkrite lishe na zlami XIX XX st Do cogo z yavilis pershi svitski j privatni kolekciyi starovinnih ikon ta udoskonalilis tehnologiyi rozchistok i komercijnih restavracij rozrahovanih na shvidkij prodazh 1890 roku v Moskvi vidbuvsya Arheologichnij z yizd Z nagodi podiyi v zalah Imperatorskogo istorichnogo muzeyu vidkrili pershu vistavku ikonopisu pid nazvoyu Davnoruske hudozhestvo Nazva simvolichna bo na vistavci susiduyut tvori vizantijskih shidnih sirijskih rosijskih j italijskih ikonopisnih majsteren She poperedu chasi koli pam yatki starovini naukovo opishut rozchistyat prodatuyut i roznesut po stolittyah ta nacionalnih shkolah Togo zh roku odnu starovinnu ikonu z vistavki pridbav Tretyakov Pavlo Mihajlovich osvichenij kupec i volodar privatnoyi kartinnoyi galereyi Ikonopis uvijshov v suchasnu nauku Z metoyu podalshogo vivchennya originalnih zrazkiv vizantijskogo mistectva v tureckij stolici Stambul 1895 r buv zasnovanij Rosijskij arheologichnij institut Ale vivchennya zalishkiv vizantijskoyi kulturi naprikinci HIH st malo dosit obmezhenij harakter Navit naukovci 1844 1925 chi Mikola Lihachov 1861 1936 mogli vivchati obmezhene kolo starovinnih ikon lishe za syuzhetami ta ikonografiyeyu Bo bilshist vizantijskih originaliv zrazkiv bula she nerozchishenoyu i zalishalas nevidomoyu Do vivchennya vizantijskogo mistectva zaluchivsya i francuzkij naukovec Sh Dil Prikladu Dilya nasliduvala nizka nimeckih italijskih naukovciv i navit naukovciv Spoluchenih Shtativ de zrazkiv vizantijskogo mistectva ne bulo Pochalasya dovga pracya po fiksaciyi i rozchistkah starovinnih ikon ta fresok u vipadkovo zberezhenih hramah Tak freski monastirya v Nerezi rozkriti vid piznih nasharuvan lishe v 1 j polovini HH stolittya Yih vivchennya i nadalo mozhlivist datuvati roboti HII stolittyam Freski v Nerezi buli poshkodzheni v XVI stolitti vid silnogo zemletrusu a piznishe zamalovani Doslidzhennya dekotrih dalekih vid Konstantinopolya pam yatok monumentalnogo zhivopisu stvorenih svogo chasu v Siciliyi Chefalu ta v Serbiyi Nerezi dali pidstavi pov yazati yih iz majstrami vizantijskoyi stolici Nadzvichajni mistecki yakosti fresok monastirya Pantelejmona v Nerezi viyavleni pislya yih rozchistki bagatstvo form viraziv oblich svyatih i apostoliv majsternist kotri v Konstantinopoli buli zafiksovani piznishe i lishe chastkovo Realizm pochuttiv i spravzhnij tragizm v scenah Znimannya Isusa z hresta ta v Oplakuvanni ne znajshli sobi podibnih v mistectvi fresok Vizantiyi v XI XII stolittyah V istoriyu mistectva i yevropejsku kulturu povernuli she odin shedevr Periodizaciya vizantijskogo mistectva bula zaproponovana Viktorom Lazarevim u 1947 1948 rr Cya periodizaciya bula prijnyata bilshistyu naukovciv vizantinologiv Freski VizantiyiDokladnishe Rozkol hristiyanskoyi cerkvi Freska rozpovsyudzhenij v antichnosti j tradicijnij vidnosno deshevij zasib dekoruvannya stin ne potrebuvav dovgih pidgotuvan chi vikoristannya koshtovnih zolota chi sribla Yuvelirni virobi chi koshtovnij posud v stinopisah vidtvoryuvali hudozhnimi zasobami Uslavleni zrazki stinopisiv buli stvoreni vzhe v Starodavnomu Yegipti Hocha suchasni doslidzhennya doveli sho v Starodavnomu Yegipti vikoristana insha tehnologiya stinopisu sho maye znachni vidminnosti vid tehnologij etruskiv sho tezh polyublyali stinopisi chi tehnologij majstriv Starodavnoyi Greciyi Tehnologiya fresok mala desho spilne v riznih regionah Seredzemnomor ya ale miscevi umovi i miscevi majstri spriyali poyavi dekilkoh modifikacij tehnologiyi Persh za vse ce freska po vologomu i freska po suhomu Ale chista freska po vologomu majzhe nikoli ne bula ostatochnoyu Pislya visihannya yiyi poverhnyu zazvichaj doroblyali novimi sharami farb prihovuyuchi nevdali miscya chi pidkreslyuyuchi silueti nanosyachi poruhi svitla ta detali V HI HII stolittyah Vizantiya perejshla v dobu rozvinenih feodalnih vidnosin Zavershuvalos formuvannya velikih zemelnih volodin yak feodaliv tak i vizantijskih monastiriv Rabovlasnictvo zberigayetsya ale jogo vitisnyaye zakripachennya selyan i chastki rabiv V derzhavi smuta vizantijski imperatori namagayutsya utrimati vladu i provodyat nizku reform spryamovanih na zmicnennya vlasnoyi vladi hocha ce ne zavzhdi spracovuye ne dopomagaye Tak istoriograf i pismennik Mihajlo Psell 1018 1196 pracyuvav vprodovzh zhittya pri shesti vizantijskih imperatorah V HI HII stolittyah ide nova hvilya pidkorennya mistectva Vizantiyi cerkvoyu bo uskladnilos bogosluzhinnya cherez zapekli bogoslovski diskusiyi 1054 roku projshov ostatochnij rozkol mizh shidnimi i zahidnimi cerkvami na pravoslavnu ta katolicku gilki Vizantiya obrala pravoslavnu a yiyi bogosluzhinnya pomitno vidriznyayetsya vid katolickogo Ci nastanovi i primushuyut viddzerkalyuvati v tvorah vizantijskih mitciv Stolichnij Konstantinopol she zalishayetsya centrom z pomitnoyu budivelnoyu aktivnistyu Persh za vse ce monastirske budivnictvo Kozhnij iz patriarhiv zastupayuchi na prestol pochinav budivnictvo novogo monastirya kotrij pidtrimuye vse vlasne zhittya Tak Mihajlo Kirularij zasnuvav monastir vlasnogo patrona Arhangela Mihayila Konstantin Lihud cerkvu i monastir Bogorodici Ivan Ksifilin monastir Arguriya tosho Novi sporudi buduyut na gori Afon na pivostrovi Halkidiki Pobudova novih hramiv logichno spriyala zaproshennyu hudozhnikiv i mozayichistiv kotri dekoruvali stini freskami a pidlogi mozayikami v riznih tehnologiyah neobhidnist v novih freskah i mozayikah bula obumovlena takozh skasuvannyam nastanov ikonoborstva koli buli cilespryamovano znisheni syuzhetni mozayiki i freski bilshosti konstantinopolskih hramiv vklyuchayuchi i Sofijskij sobor Novi tehnologichni zrushennya prijshli v vizantijski freski v HII st do cogo shiroko vikoristovuvali same antichni tehnologiyi stvorennya stinopisiv bagatosharovij tink napovnyuvachi vapno v kincevomu sharu tinku yakij shlifuvali Z HII st rimskij bagatosharovij tink zaminyayut na 2 shari z dodatkami tovchenogo vapnyaka marmuru chi cherepici Burhliva istoriya Vizantijskoyi imperiyi ne spriyala zberezhennyu bilshosti sakralnih fresok Yih nishennya dovershilo zahoplennya vizantijskih volodin turkami osmanami musulmanske viruvannya yakih zaboronyalo realistichni zobrazhennya Freski i mozayiki nishili navit u tih vizantijskih hramah sho zberegli i pristosuvali pid novi potrebi cerkva svyatoyi Irini yak arsenal i sklad Mirelejon yak mechet tosho Tomu vivchennya fresok Vizantijskoyi imperiyi mimovoli bazuyetsya na zalishkah freskovih cikliv vipadkovo zberezhenih v dalnih provinciyah ostrivna Greciya Saloniki v Makedoniyi chi v regionah sho buli pid silnim vplivom vizantijskogo mistectva Siciliya i Pivdenna Italiya Serbiya Bolgariya Kiyivska Rus Ukrayina Vizantijska freska Svyatogo Andriya Kritskogo v cerkvi Svyatoyi Anni v dolini Amari Krit Freska datuyetsya 1225 rokom i ye najstarishoyu na Kriti Freska v sobori sv Sofiyi Ohrid Pivnichna Makedoniya Voskresinnya Hrista Rozkrita freska v sobori sv Sofiyi Ohrid Rozkrita freska v sobori sv Sofiyi Ohrid Smugi z ornamentami sobor sv Sofiyi OhridGeroyichni obrazi fresokSvyati Georgij ta Dimitrij v koshtovnih tkaninah bl 1180 roku Freska v Kastoriyi Kazarmenno iyerarhichnij stil vizantijciv Hristos Pantokrator i lavi yangoliv Ravenna Apostol Pavlo monastir Sopochani freska 1265 Zrazki vizantijskogo mistectva obrazi na freskah koshtovni tkanini virobi zi sribla i zolota emali mozayiki rokami sluguvali zrazkami dlya karolingskih ottonovskih nareshti dlya romanskih majstriv Hristiyanske mistectvo cih regioniv zaznalo zanepadu sproshen i znachnoyi varvarizaciyi todi yak mistectvo Vizantiyi utrimalo antichni koreni vitoki i pristosuvalo yih do novih hristiyanskih zavdan Chergove pidnesennya vizantijskogo mistectva vidbulosya v HI HI st Cej period harakterizuvavsya znachnim vplivom na obrazotvorche mistectvo bogosluzhinnya kotre v Vizantiyi pomitno uskladnilos Poshtovhom buli zapekli bogoslovski diskusiyi i zmini v bogosluzhinni sho obumovilo pomitnu riznicyu v bogosluzhinnyah katolikiv i pravoslavnih Superechki zakinchilisya rozkolom v cerkvi i rozdilom yiyi na pravoslavnu i katolicku gilki 1054 roku Tisk na vizantijskih majstriv spriyav yak vikorinennyu individualnih maner mitciv ale pidnesennyu duhovnosti biblijnih obraziv tak i nadzvichajnomu kontrolyu cerkvi nad misteckoyu produkciyeyu ta golovuvannyam zastiglogo kanonu Kompoziciyi vizantijskih majstriv zastigayut i malo vidriznyayutsya navit detalyami sho v HI sho v XV st Nadzvichajno zrostaye znakovist atributiv chi napisiv U vipadkah koli vtracheno atribut abo napis nad svyatim nemozhlivo zrozumiti yakij same svyatij zobrazhenij nevidomij Yevangelist bez atributu na fresci v Sopochanah nevidomi svyati roboti Feofana Greka bez napisiv v cerkvi Spasa na Illini vulici v Velikomu Novgorodi ta inshi Ne skute kanonami i individualistichne mistectvo zahidnih majstriv navpaki otrimuye znachni shlyahi dlya vlasnogo rozvitku Kozhne velike zahidnoyevropejske misto staye okremim hudozhnim centrom Kozhne katolicke abatstvo kozhnij zahidnij monastir zdaten zapochatkuvati vlasnij hudozhnij napryam abatstvo Klyuni abatstvo Sen Deni Lanskij sobor chislenni mistecki shkoli v Italiyi i Ispaniyi i nizka inshih Ne skutij kanonami i tiskom cerkovnogo kontrolyu Zahid zhiv nadto riznomanitnim hudozhnim zhittyam vzhe v serednovichchya Kazarmenno iyerarhichnij stil vizantijciv de navit odnakovi yangoli vishikuvani yak soldati ne prizhivsya v katolicizmi hocha i privablyuvav majsternistyu vikonannya ta pishnistyu V desyatilittya zapeklih diskusij ta poneviryan vizantijci zabuvali nevigidni storinki zhittyepisiv svyatih chi apostoliv tri zrechennya Hrista apostolom Petrom zradu apostola Fomi nelogichnist povedinki Pavla sho ne buv apostolom a pervisno gnav hristiyan a potim tak samo zapeklo gnav yazichnikiv Realni podiyi zatulyayutsya legendarnimi perekazami a personazhi legend nadilyayutsya najkrashimi lyudskimi yakostyami Same na freskah vizantijciv vpershe vinikayut biblijni muzhi muzhni i tyamushi suvori i geroyichni harakteri zdatni rozv yazati problemi vryatuvati i povesti za soboyu do spasinnya yak do golovnoyi meti za virovchennyam Doslidniki XX st vihovani na titanichnih ta geroyichnih harakterah italijskogo vidrodzhennya pobachili v obrazah vizantijskih majstriv rannih poperednikiv personazhiv Leonardo da Vinchi Mojseya Mikelandzhelo geroyichnih personazhiv Yakopo Tintoretto Pidnesennya vizantijskogo mistectva okremih periodiv pomilkovo ohrestili vidrodzhennyami a piznij period navit vizantijskim peredvidrodzhennyam Doslidnicya V Lihachova 1986 roku pisala Z pochatku XV st do vsih negarazdiv dodalis nastup turkiv pid tiskom yakih Vizantijska imperiya vpala 1453 roku i vzhe nikoli ne zmogla vidroditisya znovu Dosi nezrozumilo yakim chinom v cej krizovij period vizantijske mistectvo znajshlo sili dlya novogo pidnesennya Zdayetsya za desyatilittya nikejskogo vignannya bula nakopichena znachna nacionalna energiya kotra z ostannim vidvoyuvannyam Konstantinopolya yaskravo vidbilasya v tvorchosti Ce ostannye pidnesennya vizantijskogo mistectva chasto nazivayut umovno Vidrodzhennyam nahodyachi v nomu desho blizke i sporidnene iz tim sho vidbuvalos v ci roki v Italiyi Zvichajno v Vizantiyi mista yakoyi niyak ne procvitali podibno do italijskih a zanepadali pid tiskom zavojovnikiv ne moglo buti Vidrodzhennya v tipovomu znachenni cogo slova Procesi v yiyi hudozhnomu zhitti v XIV pershij polovini XV st kazhut pro pomitni zmini Tomu zagalnij harakter vizantijskogo hudozhnogo zhittya dobi Paleolo giv mozhna vvazhati Peredvidrodzhennyam Ce ne bulo peredvidrodzhennyam bo v Vizantiyi stolittyami vikorinyuvali individualnist hudozhnikiv a vizantijski mista ne viboroli komunalnoyi nezalezhnosti vid imperatorskoyi vladi yak to stalos v Italiyi V nadrah vizantijskogo suspilstva tak i ne viniklo parostkiv kapitalistichnogo virobnictva chi rozvinenoyi bankivskoyi sistemi yakimi yakraz i uslavilas serednovichna i renesansna Italiya Z dobi rannogo Vidrodzhennya ta manyerizmu vizantijski vplivi na hudozhnyu kulturu nizki zahidnoyevropejskih mist ostatochno zmenshuyutsya i zaminyayutsya na vplivi zahidnoyevropejski Ostoron cogo procesu opinilas pravoslavna Moskoviya XVI st sho ominula periodi rozvitku i vidrodzhennya i manyerizmu i rannogo baroko XVI XVII st zahidnoyevropejskogo zrazka A do stilyu baroko prijshla iz zapiznennyam majzhe na sto rokiv Mozayiki Vizantijskoyi imperiyiNajprivablivishoyu krayinoyu serednovichchya dlya yevropejciv dovgij chas zalishalas same Vizantijska imperiya Geografichne roztashuvannya na perehresti torgovelnih shlyahiv na perehresti idej Shodu i Zahodu barvista vlasna kultura robili yiyi poza konkurenciyeyu vprodovzh odnogo tisyacholittya Kopiyi zrazkiv vizantijskoyi arhitekturi z yavilisya v riznih kutkah serednovichnoyi Yevropi kaplicya v Fuldi i kaplicya v Aaheni Nimechchina sobor v Chefalu Siciliya Desyatinna cerkva i sobor Sv Sofiyi v Kiyevi Spaso Preobrazhenskij sobor Chernigiv Vidomi kostyantinopolski mozayichisti stvoryuyut koshtovni mozayiki yak v samij Greciyi monastir Dafni tak i v Italiyi cerkva Martorana v Palermo misto Ravenna v dalekij Rusi Ukrayini Slava remisnikiv mozayichistiv z Vizantiyi bula takoyu velikoyu sho yih zaprosili na pracyu navit v oseredok musulmanstva v togochasnij Zahidnij Yevropi v musulmansku Ispaniyu mozayichni tvori v sobornij mecheti Kordovi Reshtki mozayik konstantinopolskih majsteren XII stolittya Sofijskij sobor Konstantinopol Monastir Osios Lukas zalishki vizantijskih mozayik Mozayika z Adamom ta Yevoyu do 500 roku Muzej mistectva Klivlend SShA Mozayika svyatogo Yuriya Bazilika Svyatogo Dimitriya VII st Saloniki Ravenna Mozayika sklepinnya tak zvanogo mavzoleyu Ravenna Mozayika Dobrij pastir Monastir Dafni Rizdvo Monastir Dafni Hristos Pantokrator Mozayika z pidlogi z pavichem Pivnichna Siriya dobi Vizantiyi V stolittya Muzej mistectva Klivlend Spolucheni Shtati Cerkva sv Sofiyi misto Saloniki mozayika v kupoli Roslinnij personazh mozayika V st n e Muzej mozayik Velikogo palacu Stambul TurechchinaVizantijskij ikonopisRanni ikoni enkavstikoyu Svyati Sergij ta Vakh ikona VII st n e Muzej mistectv imeni Bogdana ta Varvari Hanenkiv Kiyiv Enkavstika Enkaustika tehnika malyuvannya v yakij spoluchnoyu rechovinoyu dlya farb ye visk She rimskij pismennik Plinij Starshij sho napisav Istoriyu prirodi u 31 tomah zgaduvav pro malyuvannya farbami z vosku Enkavstika bula svogo chasu dosit poshirena dlya malyuvannya obraziv ta portretiv ale z poshirennyam olijnih farb v Zahidnij Yevropi XIV st yiyi bulo prizabuto Same z dobi ellinizmu i dijshli davni zrazki enkavstichnih portretiv Tehnika vikoristovuvalas dlya stvorennya nadgrobkovih portretiv i vidriznyalisya nadzvichajnoyu dovgotrivalistyu Enkavstichni portreti buli znajdeni v oazi Fayum Piznishe yih znajshli i v inshih miscyah v nekropolyah yegipetskogo Memfisu Filadelfiyi Panopoli Marina El Amalejni Fivah ta in Ale nazva Fayumski portreti zakripilasya za usiyeyu kupoyu portretiv z yakogo b okremogo miscevogo centru voni b ne pohodili Ranni vizantijski ikoni vikonani v tehnici enkavstiki buli masovo znisheni v roki ikonoborstva Nevelika yih chastina bula prihovana chi zberezhena v monastiryah na shodi Tak rosijskij naukovec Porfirij Uspenskij znajshov i viviz z monastirya Sv Katerini na gori Sinaj enkavstichni ikoni Bogorodicya z Hristom ta Svyati Sergij ta Vakh ikona Pervisni ikoni mali poyasnij abo pogrudnij harakter Tehnika vikonannya ikon bula bagatosharovoyu maloprozoroyu pri zberezhenni mazkiv poverhnevogo sharu i vkrita zahisnim ganozisom Miniatyurni ikoni mozayiki Ye vsi pidstavi vvazhati sho vigotovlennya miniatyurnih mozayichnih ikon pohodit iz majsteren Konstantinopolya bo pov yazane yak z rafinovanim aristokratichnim mistectvom tak i nayavnistyu visokokvalifikovanih majstriv yakih akumulyuvala stolicya imperiyi Ikonki nabirali z malenkih shmatochkiv smalti ta marmuru kudi vklyuchali shmatochki togo zh rozmiru iz zolota i sribla Pershi miniatyurni mozayichni ikonki z yih kazkovoyu tehnikoyu sho nagaduvala koshtovni yuvelirni virobi datuyut XII st Pro ce svidchat vipadkovo zberezheni zrazki XII st kotri davno rozijshlisya svitom i zberigayutsya v riznih muzejnih zbirkah chi hramah Sered nih Sv Georgij Institut istoriyi gruzinskogo mistectva Tbilisi Sv Mikolaj cerkva Ivana Hrestitelya Aahen Nimechchina Ivan Hrestitel riznicya soboru San Marko Veneciya Sv Mikolaj Muzej mistectv imeni Bogdana ta Varvari Hanenkiv Kiyiv Hristos Emmanuyil Derzhavnij istorichnij muzej Moskva datovanij XIII st silno poshkodzhenij Sv Mikolaj riznicya monastirya Ivana Bogoslova ostriv Patmos Ale najbilshe poshirennya voni otrimali naprikinci XIII XIV stolittyah koli stabilizuvavsya stan vizantijskoyi derzhavi pislya viprobuvan 4 go hrestovogo pohodu viniknennya Latinskoyi imperiyi z centrom v Konstantinopoli i vazhkogo vidnovlennya derzhavnosti nikejskimi grekami Inshu grupu utvoryuyut mozayichni ikoni bilshogo rozmiru stil yakih sporidnenij ne z miniatyurnoyu tehnikoyu a z suchasnim yim monumentalnim zhivopisom i hramovimi mozayikami Najstarishoyu sered dojshovshih do XX st vvazhayut mozayichnu ikonu Bogomateri Odigitriyi zahisnici v podorozhi sho zberigayetsya v patriarshij pravoslavnij cerkvi Sv Georgiya v misti Stambul Ikona pohodit iz kolishnoyi cerkvi Bogorodici Pammakaristi kotru vibuduvalo v 1065 roci Yiyi formi vazhki i majzhe kremezni sho vkazivka na malu gnuchkist mozayichnoyi tehniki v stankovih rozmirah i nevisoku majsternist avtora V ikoni na pershij plan vijshli znakovist simvolichnist sakralnogo tvoru pritamannogo i primitizovanim ikonam z vizantijskih provincij Cyu arhayichnu maneru doslidniki znajdut i v stankovomu zhivopisu Konstantinopolya Ikoni temperoyuDokladnishe Grigorij Chudotvorec Ermitazh Dokladnishe Ivan Hrestitel Ermitazh Dokladnishe Volodimirska ikona Bozhoyi Materi Volodimirska ikona Bozhoyi Materi rozkritij zhivopis 12 stolittya Do najkrashih zdobutkiv svitovogo mistectva nalezhat vizantijski ikoni temperoyu stvoreni v XI XII st v konstantinopolskih majsternyah Na yihnyu kompoziciyi vplinuli yak literaturni dzherela tak i vzhe virobleni kanoni zolote tlo ploshinnist tosho Tak kompoziciyu ta tematiku ikoni kincya XI st naviyav tvir Listvicya avtora Ioanna Na ikoni Listvicya podano drabinu po tridcyati shodinkah yakoyi v nebo pidnimayutsya chenci Tridcyat shodinok simvolizuvali yihni chernechi chesnoti Hudozhnik podav na verhivci avtora Ioanna sho vzhe dosyag neba Ikonu stvorili v konstantinopolskij majsterni jmovirno za zamovoyu monastirya sv Katerini na gori Sinaj Bo podani desho individualizovani oblichchya chenciv a drugim za Ioannom zobrazheno todishnogo igumena sinajskogo monastirya Antoniya Do tvoriv konstantinopolskih majsteren nalezhit i temperna ikona Vishgorodska Bogomatir bilsh vidoma za piznoyu nazvoyu Volodimirska Potmyanilu ikonu pidnovili v XVI st i yiyi restavruvali na pochatku XX st Suchasnij glyadach mozhe bachiti lishe oblichchya Bogorodici i yiyi sina stvoreni she na pochatku XII st Ochi Bogorodici spovneni tugi i peredchuttya majbutnoyi tragediyi sho ochikuye yiyi sina Yiyi oblichchya spovnene psihologichnoyi naprugi i teployi emocijnosti divnih yak v serednovichnomu mistectvi tak i v togochasnomu mistectvi Vizantiyi Yaskravi dekorativni yakosti bez znachushih psihologichnih harakteristik demonstruyut takozh ikoni XII st z ridkisnim dlya Vizantiyi ne zolotim a chervonim tlom Ce Voskresinnya Lazarya privatna kolekciya ta Preobrazhennya zi zbirok Derzhavnogo Ermitazhu Mozhlivo voni stvoreni v yakomus odnomu provincijnomu centri i navit dlya yakoyis odnoyi cerkvi chi hramu Hristos Vsederzhitel Vizantiya XIII st Nezvichna podacheyu Hrista u povnij zrist i vidsutnistyu nimbu Angelos Akotantos Bogorodicya z Hristom do 1450 r Klivlendskij muzej mistectvZhivopis Vizantiyi i Venecijska hudozhnya shkolaIvan Hrestitel Ermitazh Vizantiya kinec XIII st tempera 87 6 66 sm Derzhavnij Ermitazh Paolo Veneciano Ivan Hrestitel v pusteli 1350 Muzej mistectv okrugu Los AnzhelesVizantijski vplivi na italijskij zhivopisDiyetisalvi di Speme Siyenska shkola XIII st Bogorodicya na troni toskanskij anonim XIII st Senya di Bonaventura Bogorodicya z nemovlyam persha polovina XIV st Bogorodicya Kritska shkola XVII st Vidminnosti vizantijskogo ikonopisu vid ikonopisu Moskoviyi Vizantiya pislya Vizantiyi Ideal najkrashi dosyagnennya v mistectvi zhorstko kontrolovanogo cerkvoyu v vizantijskij kulturi peremistili v minule vektor rozvitku spryamuvali ne vpered v nazad v minule Minuvshina v ostanni tri stolittya vizantijskogo zhivopisu pochala zadavati normu i kanon i zrazok bazhanoyi i shvalnoyi povedinki shvalnoyi hudozhnoyi maneri i tradiciyi Vektor poshukiv spryamuvali v minule a ne na poshuk novih shlyahiv v mistectvi chi na poshuk novih kompozicij Pochalisya nezvorotni procesi rozbizhnostej mizh mistectvom Zahidnoyi Yevropi i mistectvom Vizantiyi ta krayin v yiyi kulturnij orbiti Konservativni tendenciyi v mistectvi i kulturi Vizantiyi perevazhatimut Diktat vzhe viroblenih kanoniv sponukatime ne do poshukiv novogo a do postijnogo povtorennya vzhe viroblenih i zastiglih zrazkiv Vizantijske mistectvo vicherpaye zdatnist do zmin i rozvitku nastilki povno sho odin z suchasnikiv vizantijciv XV stolittya girko zauvazhit sho jogo pokolinnyu nema sho skazati Freski v Nerezi she vidbitok dobi vishogo rozvitku vizantijskogo mistectva na porozi novoyi i dovgoyi krizi Vizantijska hudozhnya tradiciya she zberigaye privablivist navit dlya zahidnoyevropejskih hudozhnikiv ale voni vzhe sami zdatni zaproponuvati novi detali nove rozuminnya prostoru i chasu novi kompoziciyi bo malo rahuyutsya z zhorstkimi kanonami Vizantiyi Mitcyam Zahidnoyi Yevropi bude sho skazati pro prirodu istoriyu i svit lyudskih pochuttiv najblizhchi 800 rokiv Dzhotto Propovid ptaham Sv Franciska Dzhotto Oplakuvannya Hrista Zshestya v bezodnyu Duchcho di Buoninsenya Molinnya pro chashu 1311 r Siyena Zniknennya Vizantijskoyi imperiyi z politichnoyi mapi Yevropi ne obirvalo isnuvannya yiyi mistectva Osoblivo ce vidbilos na mistectvi krayin sporidnenih zi znikloyu Vizantiyeyu spilnim virospovidannyam pravoslav yam Serbiya ta Bolgariya v periodi pidnesennya vlasnoyi derzhavnosti kopiyuvali aristokratichne i sakralne mistectvo Vizantiyi v usih yih proyavah v pobudovi derzhavnogo ustroyu v ekonomici v pripalacovomu ceremoniali v pam yatkah obrazotvorchogo mistectva Syudi rokami vivozili rukopisi z vizantijskimi miniatyurami ikoni koshtovnij posud ta vizantijski tkanini tvori uzhitkovogo mistectva zaproshuvali na pracyu svyashenikiv vizantijskih freskistiv chi mozayichistiv Ale zhivopis cih krayin vtrativ tvorchij harakter i prijnyav stalij pomertvilij kanon pidkresleno tradicijno serednovichni formi ikonografiyi Yangol roboti Chimabue za vizantijskim zrazkom fragment do 1280 Yangol Zoloti Vlasi XII stolittya Derzh Rosijskij muzej ikona z kompoziciyi deisus Pomitni kulturni zv yazki zberigalis i z religijnimi i kulturnimi centrami Zahidnoyi Yevropi nezvazhayuchi na vijskove supernictvo i bazhannya vklyuchiti Vizantiyu u vlasni derzhavni utvorennya Mistectvo Vizantiyi privablyuvalo imperatoriv ottonovskoyi Nimechchini Karla Velikogo v roki stvorennya nim vlasnoyi imperiyi Zrazki vizantijskogo mistectva vvazhali bazhanim dlya sebe normani v Siciliyi nastoyateli benediktinskih monastiriv Italiyi Zahidna Yevropa tisno stikalas z vizantijskim hudozhnim spadkom yak v dobu vlasnogo serednovichchya tak i v dobu vidrodzhennya Naprikinci XX stolittya navit vinik termin Vizantiya pislya Vizantiyi kotrim poznachili period zanepadu yiyi kulturi v stolittya koli yiyi samoyi vzhe ne isnuvalo Monastir Svyatogo Pantelejmona Nerezi bilya Skop ye Vizantijska freska Oplakuvannya Hrista 1164 rik Vibrani zrazki vizantijskih ornamentivUporyadnik Oven Dzhons Vizantijski ornamenti z vidannya Gramatika ornamentiv 1895 r Sv Vakh v ornamentalnij rami Monastir Dafni mozayika 12 st DzherelaLazarev V N Istoriya vizantijskoj zhivopisi t 1 2 1947 48 rasshir izd Storia della pittura bizantina Torino 1967 V Lihacheva Iskusstvo Vizantii 4 15 vekov Leningrad Iskusstvo 1986 Sbornik Kultura Vizantii vtoraya polovina 7 12 vv M Nauka 1989 Komech Aleksej Ilich Drevnerusskoe zodchestvo 10 12 vekov i Vizantiya M Nauka 1987 Gos Ermitazh Katalog vystavki Pamyatniki vizantijskoj skulptury Iz sobranij Gosudarstvennyh muzeev Berlina M Nauka 1982 Demus O Mozaiki vizantijskih hramov Principy monumentalnogo iskusstva Vizantii M 2001 Div takozhEllinizm Freska Mozayika Miniatyura zhivopis Ikonopis Serednovichchya Arhitektura Vizantijskoyi imperiyi Venecijska shkola Muzej vizantijskoyi kulturi Fessaloniki Mozayiki Mihajlivskogo Zolotoverhogo soboru Vizantijskij institut AmerikiPrimitkiV Lihacheva Iskusstvo Vizantii 4 15 vekov Leningrad Iskusstvo 1986 s 5 sbornik Kultura Vizantii vtoraya polovina 7 12 st M Nauka 1989 s 470 zh Ogonyok 14 aprel 1987 statya A Shamaro Skazka o zacharovanom carstve Lihacheva V Iskusstvo Vizantii 4 15 vekov Leningrad Iskusstvo 1986 s 9 Lihacheva V Iskusstvo Vizantii 4 15 vekov Leningrad Iskusstvo 1986 s 11 Lihacheva V Iskusstvo Vizantii 4 15 vekov Leningrad Iskusstvo 1986 s 134 Lihacheva V Iskusstvo Vizantii 4 15 vekov Leningrad Iskusstvo 1986 s 137 Komarov A A Tehnologiya materialov stenopisi M Izobrazitelnoe iskusstvo 1989 s 62 Lazarev V N Istoriya vizantijskoj zhivopisi M 1986 Lihaschova Iskusstvo Vizantii 4 15 vekov Leningrad Iskusstvo 1986 s 212 213 Lihacheva V Iskusstvo Vizantii 4 15 vekov Leningrad Iskusstvo 1986 s 70 Lazarev V N Istoriya vizantijskoj zhivopisi M Iskusstvo 1986 s 97 Kultura Vizantii vtoraya polovina 7 12 veka M Nauka 1989 s 491 Kultura Vizantii vtoraya polovina 7 12 veka M Nauka 1989 s 492 Lihacheva V Iskusstvo Vizantii 4 15 vekov Leningrad Iskusstvo 1986 s 299 Lihacheva V Iskusstvo Vizantii 4 15 vekov Leningrad Iskusstvo 1986 s 296Posilannya