Мико́ла Петро́вич Лихачо́в (рос. Николай Петрович Лихачев; 12 квітня 1862 — 14 квітня 1936) — російський і радянський історик, археограф, палеограф, мистецтвознавець, бібліограф, колекціонер. Дійсний член АН СРСР (1925).
Лихачов Микола Петрович | |
---|---|
Народився | 12 (24) квітня 1862, 1862[1][2] або 24 квітня 1862[3] Чистополь, Казанська губернія, Російська імперія[4] |
Помер | 14 квітня 1936[4][5][3] або 1936[1][2] Ленінград, РСФРР, СРСР[4] |
Поховання | Смоленське православне кладовище |
Країна | СРСР Російська імперія |
Діяльність | мистецтвознавець, бібліотекар, історик, філолог, sigillographer |
Alma mater | Казанський державний університет Імператорський Казанський університет |
Галузь | історія |
Заклад | Санкт-Петербурзький державний університет |
Членство | Академія наук СРСР Петербурзька академія наук |
Партія | Російські збори |
Рід | Q4264174? |
Батько | Q122361149? |
Мати | Q122361258? |
У шлюбі з | d |
Нагороди | |
Лихачов Микола Петрович у Вікісховищі |
Біографія
Народився в Чистополі. Походив з російського дворянського роду. 1880 року закінчив із золотою медаллю гімназію в Казані. Навчався на історико-філологічному факультеті Казанського університету (1880–84). Ще студентом почав вивчати спеціальні історичні дисципліни, займався проблемами пошуку архівних документів.
1881 року став членом Товариства археології, історії, етнографії при Казанському університеті. Після закінчення університету був залишений при кафедрі російської історії для підготовки до професорського звання. 1888 року видав працю «Разрядные дьяки XVI века», яку захистив у Казанському університеті на ступінь магістра російської історії. 1890 року ця робота була удостоєна Уварівської премії. 1891 року опублікував дослідження «Бумага и древнейшие бумажные мельницы в Московском государстве», що стало 1892 року докторською дисертацією.
З 1892 року викладав у Петербурзькому археологічному інституті. Упродовж 1902–1914 років працював помічником директора Публічної бібліотеки в Санкт-Петербурзі. Поглиблено займався бібліографією, вивчав і вів пошуки бібліотеки та архівів московських царів. Зібрав колекцію великої наукової цінності (рукописи, акти XVII—XVIII століть, ікони, монети, картини). За працю «Материалы для истории русского иконописания» отримав велику золоту медаль Російського археологічного товариства (1908). 1913 року колекцію ікон продав російському імператорові Миколі II, на отримані гроші добудував третій поверх будинку для зберігання своїх колекцій. 1914–17 року займався створенням із власної колекції Музею історії документа. Започаткував першу в Росії кафедру дипломатики. Протягом десятиріч збирав сфрагістичний альбом (перший випуск побачив світ 1928 року).
Був членом: Археографічної комісії, Російського бібліографічного товариства, Російського генеалогічного товариства, Італійського бібліографічного товариства та інших. 1901 року обраний членом-кореспондентом Петербурзької АН, а 1925 року — дійсним членом АН СРСР.
Після Російської революції 1917—1918 років реорганізував свою колекцію в палеографічний кабінет Петроградського археологічного інституту. 1925 року став директором Музею палеографії АН СРСР, утвореного на базі палеографічного кабінету.
Під час радикальної «перебудови» системи наукових установ у СРСР, що розпочалася 1929 року, були сфабриковані «Академічна справа», «Справа академіка С. Ф. Платонова», заарештовані академіки Є. Тарле, М. Любавський та інші. 28 січня 1930 року був заарештований і Лихачов. 1931 року його виключили з АН СРСР і засудили на заслання до Астрахані. Його особисте майно та колекція були вилучені та передані в Ермітаж, Російський музей, Архів Ленінградського відділення Інституту історії. 1933 року його звільнили від покарання. Після повернення в Ленінград працював за договорами, був позбавлений можливості публікувати свої праці.
Помер у Ленінграді. Похований на Смоленському кладовищі.
Реабілітований посмертно 8 серпня 1967 року, відновлений у званні академіка 1968 року.
Наукова спадщина Лихачова (понад 200 наукових робіт) не втратила свого значення й дотепер. Його найкращі твори використовуються як джерело цінних свідчень і матеріалів. Його концепції про «документальне джерелознавство історії» та «історичне джерелознавство» вважаються такими, що ґрунтуються на міцному фундаменті фактів[].
Праці
- Лихачев, Н.П. Палеографические значение бумажных водяных знаков. № 1939, 1945 (1581—1594 гг.).
Примітки
- Catalog of the German National Library
- Люди и судьбы. Биобиблиографический словарь востоковедов - жертв политического террора в советский период (1917-1991) — СПб: Петербургское Востоковедение, 2013. — 496 с. — (Социальная история отечественной науки о Востоке) —
- Сотрудники Российской национальной библиотеки
- Лихачёв Николай Петрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Бібліографія
Монографії
- Валк С.Н. Николай Петрович Лихачев // Вспомогательные исторические дисциплины, вып. 9. Л., 1978.
- Климанов Л.Г. Ученый и коллекционер, «известный всей России, а еще более Европе» // Репрессированная наука. Л., 1991.
- Климанов Л.Г. Н.П. Лихачев: «Быть, чем только могу, полезным первенствующему ученому сословию»// Трагические судьбы: репрессированные ученые Академии наук СССР. М., 1995.
- Простоволосова Л.Н. Н.П. Лихачев: Судьба и книги: Библиографический указатель. М., 1992.
Статті
- Брачев В.С. «Дело» академика С. Ф. Платонова // Вопросы истории, 1989, № 5.
- Горяинов А.П. Еще раз об «академической истории» // Вопросы истории, 1990, № 1.
- Соболевский А. и др. Записка об ученых трудах Н. П. Лихачева // Известия АН СССР: Серия 6, 1925, т. 19, № 18
- Янин В.Л. К столетию со дня рождения Н. П. Лихачева // Советская археология, 1962, № 2, 3.
Довідники
- Удод О. А. Лихачов Микола Петрович [ 4 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лихачов Микола Петрович
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miko la Petro vich Lihacho v ros Nikolaj Petrovich Lihachev 12 kvitnya 1862 18620412 14 kvitnya 1936 rosijskij i radyanskij istorik arheograf paleograf mistectvoznavec bibliograf kolekcioner Dijsnij chlen AN SRSR 1925 Lihachov Mikola PetrovichNarodivsya12 24 kvitnya 1862 1862 1 2 abo 24 kvitnya 1862 1862 04 24 3 Chistopol Kazanska guberniya Rosijska imperiya 4 Pomer14 kvitnya 1936 1936 04 14 4 5 3 abo 1936 1 2 Leningrad RSFRR SRSR 4 PohovannyaSmolenske pravoslavne kladovisheKrayina SRSR Rosijska imperiyaDiyalnistmistectvoznavec bibliotekar istorik filolog sigillographerAlma materKazanskij derzhavnij universitet Imperatorskij Kazanskij universitetGaluzistoriyaZakladSankt Peterburzkij derzhavnij universitetChlenstvoAkademiya nauk SRSR Peterburzka akademiya naukPartiyaRosijski zboriRidQ4264174 BatkoQ122361149 MatiQ122361258 U shlyubi zdNagorodi Lihachov Mikola Petrovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Chistopoli Pohodiv z rosijskogo dvoryanskogo rodu 1880 roku zakinchiv iz zolotoyu medallyu gimnaziyu v Kazani Navchavsya na istoriko filologichnomu fakulteti Kazanskogo universitetu 1880 84 She studentom pochav vivchati specialni istorichni disciplini zajmavsya problemami poshuku arhivnih dokumentiv 1881 roku stav chlenom Tovaristva arheologiyi istoriyi etnografiyi pri Kazanskomu universiteti Pislya zakinchennya universitetu buv zalishenij pri kafedri rosijskoyi istoriyi dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya 1888 roku vidav pracyu Razryadnye dyaki XVI veka yaku zahistiv u Kazanskomu universiteti na stupin magistra rosijskoyi istoriyi 1890 roku cya robota bula udostoyena Uvarivskoyi premiyi 1891 roku opublikuvav doslidzhennya Bumaga i drevnejshie bumazhnye melnicy v Moskovskom gosudarstve sho stalo 1892 roku doktorskoyu disertaciyeyu Z 1892 roku vikladav u Peterburzkomu arheologichnomu instituti Uprodovzh 1902 1914 rokiv pracyuvav pomichnikom direktora Publichnoyi biblioteki v Sankt Peterburzi Poglibleno zajmavsya bibliografiyeyu vivchav i viv poshuki biblioteki ta arhiviv moskovskih cariv Zibrav kolekciyu velikoyi naukovoyi cinnosti rukopisi akti XVII XVIII stolit ikoni moneti kartini Za pracyu Materialy dlya istorii russkogo ikonopisaniya otrimav veliku zolotu medal Rosijskogo arheologichnogo tovaristva 1908 1913 roku kolekciyu ikon prodav rosijskomu imperatorovi Mikoli II na otrimani groshi dobuduvav tretij poverh budinku dlya zberigannya svoyih kolekcij 1914 17 roku zajmavsya stvorennyam iz vlasnoyi kolekciyi Muzeyu istoriyi dokumenta Zapochatkuvav pershu v Rosiyi kafedru diplomatiki Protyagom desyatirich zbirav sfragistichnij albom pershij vipusk pobachiv svit 1928 roku Buv chlenom Arheografichnoyi komisiyi Rosijskogo bibliografichnogo tovaristva Rosijskogo genealogichnogo tovaristva Italijskogo bibliografichnogo tovaristva ta inshih 1901 roku obranij chlenom korespondentom Peterburzkoyi AN a 1925 roku dijsnim chlenom AN SRSR Pislya Rosijskoyi revolyuciyi 1917 1918 rokiv reorganizuvav svoyu kolekciyu v paleografichnij kabinet Petrogradskogo arheologichnogo institutu 1925 roku stav direktorom Muzeyu paleografiyi AN SRSR utvorenogo na bazi paleografichnogo kabinetu Pid chas radikalnoyi perebudovi sistemi naukovih ustanov u SRSR sho rozpochalasya 1929 roku buli sfabrikovani Akademichna sprava Sprava akademika S F Platonova zaareshtovani akademiki Ye Tarle M Lyubavskij ta inshi 28 sichnya 1930 roku buv zaareshtovanij i Lihachov 1931 roku jogo viklyuchili z AN SRSR i zasudili na zaslannya do Astrahani Jogo osobiste majno ta kolekciya buli vilucheni ta peredani v Ermitazh Rosijskij muzej Arhiv Leningradskogo viddilennya Institutu istoriyi 1933 roku jogo zvilnili vid pokarannya Pislya povernennya v Leningrad pracyuvav za dogovorami buv pozbavlenij mozhlivosti publikuvati svoyi praci Pomer u Leningradi Pohovanij na Smolenskomu kladovishi Reabilitovanij posmertno 8 serpnya 1967 roku vidnovlenij u zvanni akademika 1968 roku Naukova spadshina Lihachova ponad 200 naukovih robit ne vtratila svogo znachennya j doteper Jogo najkrashi tvori vikoristovuyutsya yak dzherelo cinnih svidchen i materialiv Jogo koncepciyi pro dokumentalne dzhereloznavstvo istoriyi ta istorichne dzhereloznavstvo vvazhayutsya takimi sho gruntuyutsya na micnomu fundamenti faktiv dzherelo PraciLihachev N P Paleograficheskie znachenie bumazhnyh vodyanyh znakov 1939 1945 1581 1594 gg PrimitkiCatalog of the German National Library d Track Q23833686 Lyudi i sudby Biobibliograficheskij slovar vostokovedov zhertv politicheskogo terrora v sovetskij period 1917 1991 SPb Peterburgskoe Vostokovedenie 2013 496 s Socialnaya istoriya otechestvennoj nauki o Vostoke ISBN 978 5 85803 225 0 d Track Q17982241d Track Q17982434d Track Q17982386d Track Q656 Sotrudniki Rossijskoj nacionalnoj biblioteki d Track Q125019793 Lihachyov Nikolaj Petrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563BibliografiyaMonografiyi Valk S N Nikolaj Petrovich Lihachev Vspomogatelnye istoricheskie discipliny vyp 9 L 1978 Klimanov L G Uchenyj i kollekcioner izvestnyj vsej Rossii a eshe bolee Evrope Repressirovannaya nauka L 1991 Klimanov L G N P Lihachev Byt chem tolko mogu poleznym pervenstvuyushemu uchenomu sosloviyu Tragicheskie sudby repressirovannye uchenye Akademii nauk SSSR M 1995 Prostovolosova L N N P Lihachev Sudba i knigi Bibliograficheskij ukazatel M 1992 Statti Brachev V S Delo akademika S F Platonova Voprosy istorii 1989 5 Goryainov A P Eshe raz ob akademicheskoj istorii Voprosy istorii 1990 1 Sobolevskij A i dr Zapiska ob uchenyh trudah N P Lihacheva Izvestiya AN SSSR Seriya 6 1925 t 19 18 Yanin V L K stoletiyu so dnya rozhdeniya N P Lihacheva Sovetskaya arheologiya 1962 2 3 Dovidniki Udod O A Lihachov Mikola Petrovich 4 kvitnya 2013 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lihachov Mikola Petrovich