Мозаїки Михайлівського Золотоверхого собору — художньо довершений зразок сакрального середньовічного мистецтва початку 12 століття, випадково збережений у Києві.
Історія
До пам'яток світового значення на теренах України і Києва належать мозаїки Михайлівського Золотоверхого собору.
З історії відомо, що перші мозаїки візантійського ізводу прикрашали вже Десятинну церкву та Успенський собор Печерського монастиря у Києві. Відстань у декілька століть пройшли мозаїки Софії Київської, хоча з колись великого первісного циклу збереглося не все.
Чи були мозаїки у інших храмах чи світських спорудах ? Дослідження і археологічні розкопки у 20 столітті довели, що мозаїчний декор мали також — * єпископські палати
- церква св. Петра у Києві
- церква Архангела Михаїла (Переяслав).
З сакральними спорудами все логічно і зрозуміло, бо мозаїками прикрашали усі значущі храми Візантії. Дещо незвичним було створення мозаїчного декору у єпископських палатах на теренах Київської Руси (адже єпископ не князь). Заможний єпископ Єфрем відвідав свого часу Константинополь і так був вражений красою мозаїк у храмах і палацах, що переніс ідею створення мозаїк і на стіни власного палацу ще 1089 року.
Хронологія і записи
Хронологічно створення мозаїк на теренах Київської Руси відбулось з кінця 10 до 12 століть. Хоча мозаїчне виробництво було на ту пору трудомістким і вимагало специфічних навичок. Скляне виробництво у слов'ян було, про це свідчать численні уламки скляних браслетів. Але відстань від скляного браслета до сюжетної мозаїки — завелика, бо вимагала знання детально розробленої іконографії.
У письмових джерелах знайдений запис про запрошення візантійських майстрів-мозаїстів, що свого часу декорували інтер'єри Десятинної церкви. У науковців нема сумнівів, що греки-візантійці неодноразово прибували до Києва і пізніше, стилістика мозаїк Софії Київської свідчить, що тут попрацювали візантійські майстри. Відомо навіть, що майстри прибували з Влахернського кварталу Константинополя.
Свідоцтва про золотоверхий храм
Про князівський храм Архангела Михаїла сповістив літопис, що в літо 1108 року заложена була церква святого Михаїла, золотоверха, Святополком князем, 11 липня… Храм логічно висвятили на честь архангела Михаїла, бо християнським ім'ям князя Святополка було саме ім'я Михаїл. Вважався архангел і патроном-покровителем військової справи, єдиної гідної «роботи» князів. По смерті князя Святополка його привезли до Києва і поховали у церкві, на його кошти вибудованій. Не дивно, що князь не жалкував грошей на храм свого небесного покровителя, не пожалкував грошей на золото для купола і запросив на працю візантійських мозаїстів.
Мозаїки монастирської церкви
Літопис сповістив про поховання князя у монастирському храмі, створеним ним же на власні кошти. Тобто, мозаїки могли бути створені у період між 1108 та 1113 роками. Загальна площа мозаїк, що збереглися до 20 століття — 45 м².
Михайлівський Золотоверхий був на диво мало пошкоджений навіть після декількох військових розорень самого Києва. Церква була хрестово-купольна, з трьома навами, шістьма гранчастими стовпами та трьома гранчастими апсидами. У північній частині нарфіка була вибудована вежа, сходами котрої князь і вояки дружини піднімались на хори (князівська верхівка перебувала на службі відокремлено від натовпу у храмі). З висоти хор непогано було видно і коштовні мозаїки, створені у вівтарній апсиді та на двох найближчих стовпах. Композиція мозаїк повторювала аналогічну, що була створена у храмі Софії Київської. Була тут і своя Богородиця Оранта, що була цілковито втрачена. Нижче Оранти була смуга мозаїк зі сценою євхаристії (причастя апостолів), котру проводив для апостолів сам Христос. Нижче цієї смуги був святительський чин. Мозаїками були прикрашені навіть шиферні плитки підлоги. Окрім мозаїк були ще фрески і ікони, коштовний посуд.
Додатково було створено два зображення святого вояка Дмитра Солунського та архидиякона Стефана на рівні сцени євхаристії. Цілковито втрачені як Оранта, так і весь святительський чин. Найменше постраждала смуга мозаїк з євхаристією, хоча вона розколота всередині. З восьми фігур апостолів повністю збереглася лише фігура апостола Фаддея. Збереглася і більша частина смуги орнамента, що відокремлювала сцену євхаристії від святительського чина.
Мозаїки були розташовані на висоті 5, 65 метрів над рівнем підлоги, а фігури створені видовженими, що перебивало (приховувало) їх перспективне скорочення. Вивченням мозаїк ґрунтовно займався мистецтвознавець Д. В. Айналов. Незважаючи на відсутність атрибутів, він запропонував свою схему, хто є хто в композиції. Групу ліворуч очолив апостол Петро, групу праворуч, відповідно, Павло. Майстри позбавили голови апостолв німбів, їх мають лише Христос на янголи з рипідами (опахалами-віялами). Майстри не позбавили сцену урочистості, але апостоли створюють вільні групки, помітно ускладнена мова жестів, розташування рук і голів. Не створено і позему понизу, що утворило враження якогось неземного польоту фігур на золотому тлі мозаїк.
Для мозаїк, закінчених роботою 1113 року, це забагато для збереженості. Справа не в датуванні, справа в надзвичайно талановито створених мозаїках, мистецький рівень котрих переважав над мозаїками Софії Київської.
Сцена євхаристії
Колористичні гами мозаїк
Мозаїки Михайлівського Золотоверхого відрізняються також надзвичайно тонко розробленими колористичними гамами. В них переважають зелені і золоті фарби. Кількість зелених — надзвичайно багата і простягається від тьмяних зелених до яскравих і насичених. золоті і зелені доповнені і білими, і рожевими, і бузковими.
Вислід
Драматичні події середини 12 ст. на теренах Київської Руси принесли чимало горя і смертей народам країни і непоправних змін. Наслідками став занепад держави і факт швидкого занепаду культури Київської Руси (культури будівельної, сакральної, декоративної). Мозаїки Михайлівського Золотоверхого собору таким чином мимоволі стануть останніми свідками високого піднесення середньовічної культури цієї держави на тлі занепаду феодальної держави, свідоцтвом винятковості умов їх виникнення і піднесення у десятиліття, коли світ знання і майстерності (близький до візантійського) на цих землях згас.
Мозаїки як різновид живопису зникають на сім століть і будуть відроджені у 19 столітті у нових умовах і з новими ідейними настановами Російської імперії.
Руйнація за часів СРСР
1922 року Михайлівський монастир за постановою більшовицького уряду було ліквідовано. У 1934–1936 Михайлівський Золотоверхий собор, дзвіниця та частина інших споруд монастиря були поруйновані під приводом будівництва на його земельній ділянці нового урядового центру. В Києві було вдосталь місць для побудови такого урядового центру і без руйнації монастиря, нова варварська влада не пішла на це, воліючи нищити пам'ятки будь-якого століття, аби продемонструвати натовпу підкореної України, хто в ній тепер господар і пан.
Урядовий центр планували зробити копією головного будинку ЦК КПУ — зараз будівля міністерства закордонних справ України. Єдиний з українських вчених, хто відмовився підписати акт на знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря — Микола Макаренко, якого невдовзі за це було репресовано.
Про непересічну художню вартість мозаїк і фресок Михайлівського Золотоверхого собору знали у Ленінграді. Більшовицька постанова руйнації старовинної пам'ятки у Києві викликала тривогу і бажання врятувати хоч щось. Уряд, однак, поспішав з новим будівництвом, тому для рятувальних робіт у соборі було відведено замало часу. Знімати коштовні мозаїки початку 12 ст. розпочали 26 червня 1934 року. До робіт приступила бригада мозаїчного відділення колишньої Петербурзької Академії мистецтв, очолену В. А. Фроловим. Йому допомагали всього три майстри, хоча копітка праця потребувала більше людей. Потрібно було знімати мозаїки без їх переберу та переносити їх на нову цементну основу. Переборка смальт і створення мозаїк на новій основі були неприпустимими, позаяк зникала унікальна старовинна поверхня-побудова мозаїк початку 12 ст. Але пам'ятка була пошкоджена в середині композиції і понизу. Поспішання в роботі примусило перебирати мозаїки у маловажливих чи другорядних ділянках, аби встигнути з рятуванням. Від часткового осипання мозаїк це не вберегло і випавші камінці-смальти підбирали і клали в мішки. Загальна кількість осипаних решток досягла близько ста кг (100 кг). Серед них природні камінці, кераміка, скляні фрагменти, різнокольорова смальта і смальта із золотою фольгою. Мішки з осипами мозаїк Михайлівського собору лягли мертвим вантажем у коморах.
Доля знятих мозаїк і решток фресок з Михайлівського собору склалась по різному. Смуга з євхаристією була перенесена до Софії Київської, де показувалась у невідповідних для них умовах і не на тій висоті, що була первісно. Частка мозаїк, рельєфів і фресок передана до російських музеїв без їх повернення Україні.
- Фрагмент мозаїки імовірно апостола
- Мозаїка святого
- Фрагмент мозаїки святого
Див. також
Посилання
Джерела
- Лазарев В. Н. «Михайловские мозаики», М, «Искусство», 1966
- Науковий збірник, присвячений 900-літтю Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря. — К., 2008.
- Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря. — К, Грані-Т, 2007.
- Дегтярьов М. Г., Реутов А. В. Михайлівський Золотоверхий монастир. — 2-ге вид., стереотип. — К. : Техніка, 1999. — 159 с.
- http://www.unian.net/society/682182-mozaiki-mihaylovskogo-sobora-hranyatsya-nasyipom-v-meshkah.html [ 31 травня 2016 у Wayback Machine.] (Мозаики Михайловского собора хранятся насыпом в мешках).
Примітки
- Лазарев В. Н. «Михайловские мозаики», М, «Искусство», 1966
- Мозаики Михайловского собора хранятся насыпом в мешках. УНІАН. 9 серпня 2012. оригіналу за 10 вересня 2016. Процитовано 31 березня 2022. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mozayiki Mihajlivskogo Zolotoverhogo soboru hudozhno dovershenij zrazok sakralnogo serednovichnogo mistectva pochatku 12 stolittya vipadkovo zberezhenij u Kiyevi IstoriyaArhidiyakon Stefan HII st Zberigayetsya v Sofijskomu sobori Kiyeva Do pam yatok svitovogo znachennya na terenah Ukrayini i Kiyeva nalezhat mozayiki Mihajlivskogo Zolotoverhogo soboru Z istoriyi vidomo sho pershi mozayiki vizantijskogo izvodu prikrashali vzhe Desyatinnu cerkvu ta Uspenskij sobor Pecherskogo monastirya u Kiyevi Vidstan u dekilka stolit projshli mozayiki Sofiyi Kiyivskoyi hocha z kolis velikogo pervisnogo ciklu zbereglosya ne vse Chi buli mozayiki u inshih hramah chi svitskih sporudah Doslidzhennya i arheologichni rozkopki u 20 stolitti doveli sho mozayichnij dekor mali takozh yepiskopski palati cerkva sv Petra u Kiyevi cerkva Arhangela Mihayila Pereyaslav Z sakralnimi sporudami vse logichno i zrozumilo bo mozayikami prikrashali usi znachushi hrami Vizantiyi Desho nezvichnim bulo stvorennya mozayichnogo dekoru u yepiskopskih palatah na terenah Kiyivskoyi Rusi adzhe yepiskop ne knyaz Zamozhnij yepiskop Yefrem vidvidav svogo chasu Konstantinopol i tak buv vrazhenij krasoyu mozayik u hramah i palacah sho perenis ideyu stvorennya mozayik i na stini vlasnogo palacu she 1089 roku Hronologiya i zapisiHronologichno stvorennya mozayik na terenah Kiyivskoyi Rusi vidbulos z kincya 10 do 12 stolit Hocha mozayichne virobnictvo bulo na tu poru trudomistkim i vimagalo specifichnih navichok Sklyane virobnictvo u slov yan bulo pro ce svidchat chislenni ulamki sklyanih brasletiv Ale vidstan vid sklyanogo brasleta do syuzhetnoyi mozayiki zavelika bo vimagala znannya detalno rozroblenoyi ikonografiyi U pismovih dzherelah znajdenij zapis pro zaproshennya vizantijskih majstriv mozayistiv sho svogo chasu dekoruvali inter yeri Desyatinnoyi cerkvi U naukovciv nema sumniviv sho greki vizantijci neodnorazovo pribuvali do Kiyeva i piznishe stilistika mozayik Sofiyi Kiyivskoyi svidchit sho tut popracyuvali vizantijski majstri Vidomo navit sho majstri pribuvali z Vlahernskogo kvartalu Konstantinopolya Svidoctva pro zolotoverhij hramPro knyazivskij hram Arhangela Mihayila spovistiv litopis sho v lito 1108 roku zalozhena bula cerkva svyatogo Mihayila zolotoverha Svyatopolkom knyazem 11 lipnya Hram logichno visvyatili na chest arhangela Mihayila bo hristiyanskim im yam knyazya Svyatopolka bulo same im ya Mihayil Vvazhavsya arhangel i patronom pokrovitelem vijskovoyi spravi yedinoyi gidnoyi roboti knyaziv Po smerti knyazya Svyatopolka jogo privezli do Kiyeva i pohovali u cerkvi na jogo koshti vibudovanij Ne divno sho knyaz ne zhalkuvav groshej na hram svogo nebesnogo pokrovitelya ne pozhalkuvav groshej na zoloto dlya kupola i zaprosiv na pracyu vizantijskih mozayistiv Mozayiki monastirskoyi cerkviMozayichnij ornament Litopis spovistiv pro pohovannya knyazya u monastirskomu hrami stvorenim nim zhe na vlasni koshti Tobto mozayiki mogli buti stvoreni u period mizh 1108 ta 1113 rokami Zagalna plosha mozayik sho zbereglisya do 20 stolittya 45 m Mihajlivskij Zolotoverhij buv na divo malo poshkodzhenij navit pislya dekilkoh vijskovih rozoren samogo Kiyeva Cerkva bula hrestovo kupolna z troma navami shistma granchastimi stovpami ta troma granchastimi apsidami U pivnichnij chastini narfika bula vibudovana vezha shodami kotroyi knyaz i voyaki druzhini pidnimalis na hori knyazivska verhivka perebuvala na sluzhbi vidokremleno vid natovpu u hrami Z visoti hor nepogano bulo vidno i koshtovni mozayiki stvoreni u vivtarnij apsidi ta na dvoh najblizhchih stovpah Kompoziciya mozayik povtoryuvala analogichnu sho bula stvorena u hrami Sofiyi Kiyivskoyi Bula tut i svoya Bogorodicya Oranta sho bula cilkovito vtrachena Nizhche Oranti bula smuga mozayik zi scenoyu yevharistiyi prichastya apostoliv kotru provodiv dlya apostoliv sam Hristos Nizhche ciyeyi smugi buv svyatitelskij chin Mozayikami buli prikrasheni navit shiferni plitki pidlogi Okrim mozayik buli she freski i ikoni koshtovnij posud Dodatkovo bulo stvoreno dva zobrazhennya svyatogo voyaka Dmitra Solunskogo ta arhidiyakona Stefana na rivni sceni yevharistiyi Cilkovito vtracheni yak Oranta tak i ves svyatitelskij chin Najmenshe postrazhdala smuga mozayik z yevharistiyeyu hocha vona rozkolota vseredini Z vosmi figur apostoliv povnistyu zbereglasya lishe figura apostola Faddeya Zbereglasya i bilsha chastina smugi ornamenta sho vidokremlyuvala scenu yevharistiyi vid svyatitelskogo china Mozayiki buli roztashovani na visoti 5 65 metriv nad rivnem pidlogi a figuri stvoreni vidovzhenimi sho perebivalo prihovuvalo yih perspektivne skorochennya Vivchennyam mozayik gruntovno zajmavsya mistectvoznavec D V Ajnalov Nezvazhayuchi na vidsutnist atributiv vin zaproponuvav svoyu shemu hto ye hto v kompoziciyi Grupu livoruch ocholiv apostol Petro grupu pravoruch vidpovidno Pavlo Majstri pozbavili golovi apostolv nimbiv yih mayut lishe Hristos na yangoli z ripidami opahalami viyalami Majstri ne pozbavili scenu urochistosti ale apostoli stvoryuyut vilni grupki pomitno uskladnena mova zhestiv roztashuvannya ruk i goliv Ne stvoreno i pozemu ponizu sho utvorilo vrazhennya yakogos nezemnogo polotu figur na zolotomu tli mozayik Dlya mozayik zakinchenih robotoyu 1113 roku ce zabagato dlya zberezhenosti Sprava ne v datuvanni sprava v nadzvichajno talanovito stvorenih mozayikah misteckij riven kotrih perevazhav nad mozayikami Sofiyi Kiyivskoyi Scena yevharistiyiKoloristichni gami mozayikMozayiki Mihajlivskogo Zolotoverhogo vidriznyayutsya takozh nadzvichajno tonko rozroblenimi koloristichnimi gamami V nih perevazhayut zeleni i zoloti farbi Kilkist zelenih nadzvichajno bagata i prostyagayetsya vid tmyanih zelenih do yaskravih i nasichenih zoloti i zeleni dopovneni i bilimi i rozhevimi i buzkovimi VislidDramatichni podiyi seredini 12 st na terenah Kiyivskoyi Rusi prinesli chimalo gorya i smertej narodam krayini i nepopravnih zmin Naslidkami stav zanepad derzhavi i fakt shvidkogo zanepadu kulturi Kiyivskoyi Rusi kulturi budivelnoyi sakralnoyi dekorativnoyi Mozayiki Mihajlivskogo Zolotoverhogo soboru takim chinom mimovoli stanut ostannimi svidkami visokogo pidnesennya serednovichnoyi kulturi ciyeyi derzhavi na tli zanepadu feodalnoyi derzhavi svidoctvom vinyatkovosti umov yih viniknennya i pidnesennya u desyatilittya koli svit znannya i majsternosti blizkij do vizantijskogo na cih zemlyah zgas Mozayiki yak riznovid zhivopisu znikayut na sim stolit i budut vidrodzheni u 19 stolitti u novih umovah i z novimi idejnimi nastanovami Rosijskoyi imperiyi Rujnaciya za chasiv SRSR1922 roku Mihajlivskij monastir za postanovoyu bilshovickogo uryadu bulo likvidovano U 1934 1936 Mihajlivskij Zolotoverhij sobor dzvinicya ta chastina inshih sporud monastirya buli porujnovani pid privodom budivnictva na jogo zemelnij dilyanci novogo uryadovogo centru V Kiyevi bulo vdostal misc dlya pobudovi takogo uryadovogo centru i bez rujnaciyi monastirya nova varvarska vlada ne pishla na ce voliyuchi nishiti pam yatki bud yakogo stolittya abi prodemonstruvati natovpu pidkorenoyi Ukrayini hto v nij teper gospodar i pan Uryadovij centr planuvali zrobiti kopiyeyu golovnogo budinku CK KPU zaraz budivlya ministerstva zakordonnih sprav Ukrayini Yedinij z ukrayinskih vchenih hto vidmovivsya pidpisati akt na znesennya Mihajlivskogo Zolotoverhogo monastirya Mikola Makarenko yakogo nevdovzi za ce bulo represovano Pro neperesichnu hudozhnyu vartist mozayik i fresok Mihajlivskogo Zolotoverhogo soboru znali u Leningradi Bilshovicka postanova rujnaciyi starovinnoyi pam yatki u Kiyevi viklikala trivogu i bazhannya vryatuvati hoch shos Uryad odnak pospishav z novim budivnictvom tomu dlya ryatuvalnih robit u sobori bulo vidvedeno zamalo chasu Znimati koshtovni mozayiki pochatku 12 st rozpochali 26 chervnya 1934 roku Do robit pristupila brigada mozayichnogo viddilennya kolishnoyi Peterburzkoyi Akademiyi mistectv ocholenu V A Frolovim Jomu dopomagali vsogo tri majstri hocha kopitka pracya potrebuvala bilshe lyudej Potribno bulo znimati mozayiki bez yih pereberu ta perenositi yih na novu cementnu osnovu Pereborka smalt i stvorennya mozayik na novij osnovi buli nepripustimimi pozayak znikala unikalna starovinna poverhnya pobudova mozayik pochatku 12 st Ale pam yatka bula poshkodzhena v seredini kompoziciyi i ponizu Pospishannya v roboti primusilo perebirati mozayiki u malovazhlivih chi drugoryadnih dilyankah abi vstignuti z ryatuvannyam Vid chastkovogo osipannya mozayik ce ne vbereglo i vipavshi kaminci smalti pidbirali i klali v mishki Zagalna kilkist osipanih reshtok dosyagla blizko sta kg 100 kg Sered nih prirodni kaminci keramika sklyani fragmenti riznokolorova smalta i smalta iz zolotoyu folgoyu Mishki z osipami mozayik Mihajlivskogo soboru lyagli mertvim vantazhem u komorah Dolya znyatih mozayik i reshtok fresok z Mihajlivskogo soboru sklalas po riznomu Smuga z yevharistiyeyu bula perenesena do Sofiyi Kiyivskoyi de pokazuvalas u nevidpovidnih dlya nih umovah i ne na tij visoti sho bula pervisno Chastka mozayik relyefiv i fresok peredana do rosijskih muzeyiv bez yih povernennya Ukrayini Fragment mozayiki imovirno apostola Mozayika svyatogo Fragment mozayiki svyatogoDiv takozhMozayika Stalinski represiyi Bezbozhna p yatirichka Restavracijna kopiya sporudi Muzej istoriyi Mihajlivskogo Zolotoverhogo monastiryaPosilannyaPortal Mistectvo Portal Kiyiv Portal Istoriya DzherelaLazarev V N Mihajlovskie mozaiki M Iskusstvo 1966 Naukovij zbirnik prisvyachenij 900 littyu Svyato Mihajlivskogo Zolotoverhogo monastirya K 2008 Istoriya Svyato Mihajlivskogo Zolotoverhogo monastirya K Grani T 2007 Degtyarov M G Reutov A V Mihajlivskij Zolotoverhij monastir 2 ge vid stereotip K Tehnika 1999 159 s ISBN 966 575 047 X http www unian net society 682182 mozaiki mihaylovskogo sobora hranyatsya nasyipom v meshkah html 31 travnya 2016 u Wayback Machine Mozaiki Mihajlovskogo sobora hranyatsya nasypom v meshkah PrimitkiLazarev V N Mihajlovskie mozaiki M Iskusstvo 1966 Mozaiki Mihajlovskogo sobora hranyatsya nasypom v meshkah UNIAN 9 serpnya 2012 originalu za 10 veresnya 2016 Procitovano 31 bereznya 2022 ros