Жан Едуа́р Вюя́р (фр. Jean Édouard Vuillard; 11 листопада 1868, Кюїзо, департамент Сона і Луара, Бургундія — 21 червня 1940, Ла-Боле, департамент Луара, Бретань) — французький художник, представник символізму й модерну. Працював в області інтимного побутового жанру, портрета, пейзажу, натюрморту, створював декоративні панно, літографії, ілюстрації. Відомий своїми зображеннями сцен інтимного інтер'єру.
Життєпис
Жан Едуар Вюяр народився в місті Кюїзо, що знаходиться в департаменті Сона і Луара, у передгір'ях Юри, недалеко від швейцарського кордону 11 листопада 1868 року. Його батько, Оноре Вюяр, був відставним штабс-капітаном морської піхоти, але колись вивчав живопис у Парижі.
З раннього дитинства на Едуара головним чином впливали жінки — матір, бабуся та старша сестра. А його старший брат Александр вибрав військову кар'єру, і рано покинув дім. Едуар залишився в сім'ї, і разом з нею переїхав до Парижа у 1878 році. Мати була кравчинею і трохи модисткою, і тому з ранніх років Едуара оточувало багато тканин і нарядів. Це йому подобалося. Він був тихим, але іноді його переповнювали емоції, які вимагали творчого виходу, тому він віддав перевагу мистецтву. Коли Вюярові виповнилося вісімнадцять років, він вступив до паризької школи витончених мистецтв і академії Р. Жюльєна в Парижі. У 1892 році він разом Кер-Ксав'є Русселем і Морісом Дені у двадцять чотири роки створив групу «Набі», і почав співпрацювати з журналом символістів «Ревю Бланш» (La Revue Blanche). Вюяр подовгу жив у Нормандії і Бретані. Також Вюяр багато подорожував, вивчав мистецтво в різних містах Європи — Венеції, Флоренції, Мілані, Лондоні. Їздив до Іспанії. Помер у Бретані, на початку Другої світової війни 21 червня 1940 року в Ла-Болі (департамент Луара).
Творчість
На ранню творчість Вюяра значно вплинула голландська школа живопису сімнадцятого століття. Особливо сильно на нього вплинула робота Шардена «Склянка води та лимон», написана в 1888–1890 роках. Далі Жан Едуар Вюяр все більше йшов у напрямку імпресіонізму та його найяскравіших представників Тулуз-Лотрека та Гогена, а також зазнав вплив японської гравюри. Типовим прикладом того періоду є тяга до «інтімізму» — створення фігур з елементами інтер'єру, де підкреслювалася важливість фону і в той же час, затінювалися персонажі. Характерна тяга до м'яких, трохи приглушених тонів або півтонів, поєднувалася з невеликими вставками чорних і темних кольорів, особливо яскраво це було виражене в його інтер'єрах і зображеннях садів. Мистецтву Вюяра притаманна свіжа безпосередність сприйняття повсякденного життя, тонка емоційність, колірна і ритмічна виразність силуетів, вишукана гармонія матових, ніби вібруючих фарб та перехідних відтінків. Як і інші художники групи «Набі» Вюяр вже на початку 80-х років XIX століття був пов'язаний з оточенням символістів і новаторів в поезії, театрі та мистецтві журналу «Ревю Бланш», який редагували вихідці з Польщі брати Натансон. Музою Вюяра і героїнею багатьох його картин стала Міся Годебська, дружина молодшого з братів Натансос — Тадеуша.
У 1890-ті роки Вюяр оформляє інтер'єри і створює панно, на яких зображує сади і парки. Але він займався не лише тематикою садів і інтер'єрів, а й охоче звертався до пастелі, захоплено працював у сфері настінного живопису, створював також барвисті і колоритні арабески. Серія «Сади» (1894 рік) створена для декорації вітальні Александра Натансона, стає поворотним моментом у його творчості. Вюяру вдається за допомогою спеціальної клейкої фарби створити ефект матовості так, що полотно нагадує фреску. Особливе місце займають його панно, зроблене у 1913 році для фоє театру в Парижі (на Єлисейських полях) та розпис в Пале-Шайо (1937 рік). Найтиповіші роботи Вюяра вирішені в дусі «інтімізма»: це інтер'єрні сцени з фігурами, їх нерозривна єдність з фоном, де навмисна невиразність персонажів посилює таємничу чарівність цих образів. Після 1900 року, коли група «Набі» розпалася, Вюяр пішов від своїх новацій в чистий імпресіонізм. Вюяр працював у живописі, а також він став автором гравюр і естампів. Перші виставки Вюяра були у 1901 році в Салоні «Independants» і у 1903 році в Осінньому салоні.
Після Першої світової війни в його творчості домінують, головним чином, жіночі портрети. Одночасно Вюяр працював над портретами представників процвітаючих французьких буржуа, так він заробляв на життя. Також виступав як сценограф (зокрема, співпрацював в кінці 1910-х — початку 1920-х років з антрепризою Дягілєва). У цей час він інтенсивно працює і над театральними декораціями. Серед його характерних станкових творів — «У ліжку» (1891, Національний музей сучасного мистецтва, Париж), «В кімнаті» (1893, Ермітаж, Санкт-Петербург), цикл «Сади Парижа» (1894, Національний музей сучасного мистецтва, Париж), «Подружнє життя» (близько 1900, приватне зібрання, Париж), «Пані Натансон за вишиванням на веранді» (1913, Музей д'Орсе, Париж). Його найвідомішими творами також є: «Автопортрет» (1889), «Кравчихи» (1890), «Дама в синьому» (1890), «Під лампою» (1892), «Жовта завіса»(1893), «На дивані» та ін.. У портретах, пейзажах, інтимних побутових картинах, декоративних панно Вюяр поєднував символізм з підкресленою декоративністю форм, площинним трактуванням простору, тонкою емоційністю і вишуканою гармонією фарб, прагненням (особливо в пізній період) до інтимності образів. Вюяр — витончений колорист, його палітра багата і різноманітна, фарби ніби мерехтять, переливаються, утворюючи колірні гармонії. Його роботи спокійні і солідні. Всього він створив понад 3000 картин.
Примітки
- http://www.moma.org/collection/works/36851
- http://pba-opacweb.lille.fr/fr/search-notice?type=list&filters%5Bfacets.id%5D%5B%5D=5cc2aedf5c0284355b8b4b96
- Étude pour 'Mme Jean Trarieux et ses filles'
- https://www.bellasartes.gob.ar/
- https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/vuillard-edouard-1
- Вюйар, Жан Эдуар. artdic.ru [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Эдуар Вюйар. artfrance.ru [ 22 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Жан Эдуар Вюйар. mafrance.ru [ 14 червня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Вюйар, Жан Эдуар. krugosvet.ru [ 11 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan Edua r Vyuya r fr Jean Edouard Vuillard 11 listopada 1868 Kyuyizo departament Sona i Luara Burgundiya 21 chervnya 1940 La Bole departament Luara Bretan francuzkij hudozhnik predstavnik simvolizmu j modernu Pracyuvav v oblasti intimnogo pobutovogo zhanru portreta pejzazhu natyurmortu stvoryuvav dekorativni panno litografiyi ilyustraciyi Vidomij svoyimi zobrazhennyami scen intimnogo inter yeru Zhan Eduar VyuyarJean Edouard VuillardPri narodzhennifr Jean Edouard VuillardNarodzhennya11 listopada 1868 1868 11 11 FranciyaSmert21 chervnya 1940 1940 06 21 71 rik La Bol FranciyaPohovannyaBatinjolNacionalnistfrancuzKrayina FranciyaZhanrhudozhnikNavchannyaKondorse Akademiya Zhuliana i Nacionalna visha shkola krasnih mistectvDiyalnisthudozhnik risuvalnik fotograf litograf arhitekturnij kreslyar hudozhnik graver grafik ilyustrator unaochnyuvachNapryamokbarokoPokroviteldVplivGogen Anri Tuluz Lotrek i yaponskoyi gravyuriVchitelZhan Leon ZheromVidomi uchnidChlend i Akademiya krasnih mistectv FranciyiTvorid d i dRoboti v kolekciyiMuzej Bojmansa van Beningena Shtedel d Hudozhnij institut Chikago d d Muzej Tissen Bornemissa Finska nacionalna galereya Muzej suchasnogo mistectva Nyu Jork 1 Tejt Nacionalna galereya Viktoriyi Nacionalna galereya mistectv Nacionalnij muzej Shveciyi Nacionalna galereya Kanadi Palac vitonchenih mistectv 2 Muzej mistectva Metropoliten Korolivskij muzej vitonchenih mistectv Muzej vitonchenih mistectv d d Muzej Van Goga Miskij muzej Amsterdam d d d d d d Hudozhnij muzej Bazelya Muzej Izrayilyu Muzej mistectv Indianapolisa d d Dallaskij muzej mistectv Nacionalnij muzej suchasnogo mistectva d Bruklinskij muzej Muzej Solomona Guggengajma Hudozhnya galereya Novogo Pivdennogo Uelsu Vitoncheno mistecki muzeyi San Francisko Muzej mistectv Filadelfiyi Muzej mistectv okrugu Los Anzheles d Nacionalnij muzej zahidnoyevropejskogo mistectva Tokio Nacionalnij muzej u Varshavi Nacionalnij muzej obrazotvorchogo mistectva 4 Muzej obrazotvorchih mistectv Ermitazh Fond Barnsa d Nacionalna galereya Nacionalna galereya Shotlandiyi Muzej mistectv Toledo Yevrejskij muzej Bavarski derzhavni kolekciyi kartin Derzhavnij muzej obrazotvorchih mistectv imeni O S Pushkina Muzej mistectv Cincinnati Hudozhnya galereya Yelskogo universitetu Muzej mistectva San Paulu Nacionalna galereya Avstraliyi Muzej Ficvilyama Klivlendskij muzej mistectv d Detrojtskij institut mistectv d Parizkij miskij muzej suchasnogo mistectva d d d d d Nacionalnij muzej Serbiyi d Hudozhnij muzej Milvoki d Nova gliptoteka Karlsberga d d Hudozhnij muzej Siyetla Hudozhnij muzej Sent Luyisa d Hudozhnij muzej Bruks d d d d d d d Hudozhnij muzej Virdzhiniyi Muzej d Orse d d Hudozhnya galereya i muzej Kelvingrouv d Bostonskij muzej obrazotvorchih mistectv d d d Hudozhnya galereya Lidsa Ashmolean muzej d d Muzej mistectv Derzhavna galereya mistectv Shtutgart Gamburzka kartinna galereya Hudozhnya galereya Zahidnoyi Avstraliyi Baltimorskij muzej mistectv d d d Muzej Girshgorna i sad skulptur d d d d d d d d Derzhavna kartinna galereya Karlsrue Muzej suchasnogo mistectva d d Korolivski muzeyi vitonchenih mistectv 5 Muzej suchasnogo mistectva Trua d Garvardskij hudozhnij muzej d d Galereya mistectv Vokera d Hudozhnij muzej Fogga d d d d d d d Muzej Karla Ernsta Osthausa d d Albertina d Muzej Valrafa Riharca Bremenska kartinna galereya Hudozhnya galereya Ontario Muzej obrazotvorchih mistectv Nicca d d Gaj muzej mistectva Muzej Nortona Sajmona Muzej Tuluz Lotreka Lionskij muzej krasnih mistectv d Musee departemental Maurice Denis The Priory d Rennskij muzej obrazotvorchogo mistectva d 6 Tel Avivskij muzej mistectv d Monrealskij muzej krasnih mistectv Muzej mistectv Feniksa Muzej avgustinciv d Nantskij muzej obrazotvorchogo mistectva d Muzej Pikasso d Ruanskij muzej obrazotvorchogo mistectva d Muzej suchasnoyi istoriyi Parizh d Zhenevskij muzej mistectva i istoriyi d d d d d Shotlandska nacionalna galereya suchasnogo mistectva d i dAvtograf Zhan Eduar Vyuyar u VikishovishiZhittyepisZhan Eduar Vyuyar narodivsya v misti Kyuyizo sho znahoditsya v departamenti Sona i Luara u peredgir yah Yuri nedaleko vid shvejcarskogo kordonu 11 listopada 1868 roku Jogo batko Onore Vyuyar buv vidstavnim shtabs kapitanom morskoyi pihoti ale kolis vivchav zhivopis u Parizhi Z rannogo ditinstva na Eduara golovnim chinom vplivali zhinki matir babusya ta starsha sestra A jogo starshij brat Aleksandr vibrav vijskovu kar yeru i rano pokinuv dim Eduar zalishivsya v sim yi i razom z neyu pereyihav do Parizha u 1878 roci Mati bula kravchineyu i trohi modistkoyu i tomu z rannih rokiv Eduara otochuvalo bagato tkanin i naryadiv Ce jomu podobalosya Vin buv tihim ale inodi jogo perepovnyuvali emociyi yaki vimagali tvorchogo vihodu tomu vin viddav perevagu mistectvu Koli Vyuyarovi vipovnilosya visimnadcyat rokiv vin vstupiv do parizkoyi shkoli vitonchenih mistectv i akademiyi R Zhyulyena v Parizhi U 1892 roci vin razom Ker Ksav ye Russelem i Morisom Deni u dvadcyat chotiri roki stvoriv grupu Nabi i pochav spivpracyuvati z zhurnalom simvolistiv Revyu Blansh La Revue Blanche Vyuyar podovgu zhiv u Normandiyi i Bretani Takozh Vyuyar bagato podorozhuvav vivchav mistectvo v riznih mistah Yevropi Veneciyi Florenciyi Milani Londoni Yizdiv do Ispaniyi Pomer u Bretani na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni 21 chervnya 1940 roku v La Boli departament Luara TvorchistNa rannyu tvorchist Vyuyara znachno vplinula gollandska shkola zhivopisu simnadcyatogo stolittya Osoblivo silno na nogo vplinula robota Shardena Sklyanka vodi ta limon napisana v 1888 1890 rokah Dali Zhan Eduar Vyuyar vse bilshe jshov u napryamku impresionizmu ta jogo najyaskravishih predstavnikiv Tuluz Lotreka ta Gogena a takozh zaznav vpliv yaponskoyi gravyuri Tipovim prikladom togo periodu ye tyaga do intimizmu stvorennya figur z elementami inter yeru de pidkreslyuvalasya vazhlivist fonu i v toj zhe chas zatinyuvalisya personazhi Harakterna tyaga do m yakih trohi priglushenih toniv abo pivtoniv poyednuvalasya z nevelikimi vstavkami chornih i temnih koloriv osoblivo yaskravo ce bulo virazhene v jogo inter yerah i zobrazhennyah sadiv Mistectvu Vyuyara pritamanna svizha bezposerednist sprijnyattya povsyakdennogo zhittya tonka emocijnist kolirna i ritmichna viraznist siluetiv vishukana garmoniya matovih nibi vibruyuchih farb ta perehidnih vidtinkiv Yak i inshi hudozhniki grupi Nabi Vyuyar vzhe na pochatku 80 h rokiv XIX stolittya buv pov yazanij z otochennyam simvolistiv i novatoriv v poeziyi teatri ta mistectvi zhurnalu Revyu Blansh yakij redaguvali vihidci z Polshi brati Natanson Muzoyu Vyuyara i geroyineyu bagatoh jogo kartin stala Misya Godebska druzhina molodshogo z brativ Natansos Tadeusha U 1890 ti roki Vyuyar oformlyaye inter yeri i stvoryuye panno na yakih zobrazhuye sadi i parki Ale vin zajmavsya ne lishe tematikoyu sadiv i inter yeriv a j ohoche zvertavsya do pasteli zahopleno pracyuvav u sferi nastinnogo zhivopisu stvoryuvav takozh barvisti i koloritni arabeski Seriya Sadi 1894 rik stvorena dlya dekoraciyi vitalni Aleksandra Natansona staye povorotnim momentom u jogo tvorchosti Vyuyaru vdayetsya za dopomogoyu specialnoyi klejkoyi farbi stvoriti efekt matovosti tak sho polotno nagaduye fresku Osoblive misce zajmayut jogo panno zroblene u 1913 roci dlya foye teatru v Parizhi na Yelisejskih polyah ta rozpis v Pale Shajo 1937 rik Najtipovishi roboti Vyuyara virisheni v dusi intimizma ce inter yerni sceni z figurami yih nerozrivna yednist z fonom de navmisna neviraznist personazhiv posilyuye tayemnichu charivnist cih obraziv Pislya 1900 roku koli grupa Nabi rozpalasya Vyuyar pishov vid svoyih novacij v chistij impresionizm Vyuyar pracyuvav u zhivopisi a takozh vin stav avtorom gravyur i estampiv Pershi vistavki Vyuyara buli u 1901 roci v Saloni Independants i u 1903 roci v Osinnomu saloni Pislya Pershoyi svitovoyi vijni v jogo tvorchosti dominuyut golovnim chinom zhinochi portreti Odnochasno Vyuyar pracyuvav nad portretami predstavnikiv procvitayuchih francuzkih burzhua tak vin zaroblyav na zhittya Takozh vistupav yak scenograf zokrema spivpracyuvav v kinci 1910 h pochatku 1920 h rokiv z antreprizoyu Dyagilyeva U cej chas vin intensivno pracyuye i nad teatralnimi dekoraciyami Sered jogo harakternih stankovih tvoriv U lizhku 1891 Nacionalnij muzej suchasnogo mistectva Parizh V kimnati 1893 Ermitazh Sankt Peterburg cikl Sadi Parizha 1894 Nacionalnij muzej suchasnogo mistectva Parizh Podruzhnye zhittya blizko 1900 privatne zibrannya Parizh Pani Natanson za vishivannyam na verandi 1913 Muzej d Orse Parizh Jogo najvidomishimi tvorami takozh ye Avtoportret 1889 Kravchihi 1890 Dama v sinomu 1890 Pid lampoyu 1892 Zhovta zavisa 1893 Na divani ta in U portretah pejzazhah intimnih pobutovih kartinah dekorativnih panno Vyuyar poyednuvav simvolizm z pidkreslenoyu dekorativnistyu form ploshinnim traktuvannyam prostoru tonkoyu emocijnistyu i vishukanoyu garmoniyeyu farb pragnennyam osoblivo v piznij period do intimnosti obraziv Vyuyar vitonchenij kolorist jogo palitra bagata i riznomanitna farbi nibi merehtyat perelivayutsya utvoryuyuchi kolirni garmoniyi Jogo roboti spokijni i solidni Vsogo vin stvoriv ponad 3000 kartin Primitkihttp www moma org collection works 36851 http pba opacweb lille fr fr search notice type list amp filters 5Bfacets id 5D 5B 5D 5cc2aedf5c0284355b8b4b96 Etude pour Mme Jean Trarieux et ses filles https www bellasartes gob ar https www fine arts museum be nl de collectie artist vuillard edouard 1 Vyujar Zhan Eduar artdic ru 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Eduar Vyujar artfrance ru 22 travnya 2012 u Wayback Machine ros Zhan Eduar Vyujar mafrance ru 14 chervnya 2010 u Wayback Machine ros Vyujar Zhan Eduar krugosvet ru 11 travnya 2012 u Wayback Machine ros