Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
Жан-Бати́ст Сімео́н Шарде́н (фр. Jean-Baptiste Simeon Chardin; 2 листопада 1699, Париж — 6 грудня 1779, Париж) — французький художник доби Просвітництва, представник реалізму. Малював жанрові композиції, натюрморти, декілька портретів.
Історія вивчення
Якось трошки, невеличкими частинами, але Шардену щастило. Потроху, але все життя. Нешляхетного походження, з ремісничої родини, не красень зовні, картини малював непрестижних і нешляхетних жанрів. Здавалося б, усе проти нього. Але твори художника подобались колегам, філософу Дені Дідро, навіть королю Франції — Людовику XV. Серед замовників майстра була і імператриця з Росії Катерина II.
Шарден таки мав декілька історіографів, серед яких і Шарль Ніколя Кошен (1715—1790), що був другом художника і пережив його. Творчий шлях Шардена відомий досить повно. Невідомими, утаємниченими залишилися лише дитячі та юнацькі роки. Він не розповів, а записати не встигли.
Кожен записав: «Шарден був невеличкий на зріст і худорлявий, але притаманний йому шарм приваблював жінок(як тільки не захвалиш друга!). Витончений смак, відчуття гумору, невідомо звідки з'явилися шляхетні манери(незважаючи на його низьке походження), уміння при цьому м'яко, але наполегливо відстоювати свою позицію, здібність реалістично оцінювати себе і інших — все це допомагало йому як в особистому житті, так і в житті професійному».
Біографія
Дід і батько художника — теслярі. Шарден з ремісничої родини. Успадкувати фах батька не захотів, а батько не заважав сину навчатися живопису. Батько заробляв на життя виготовленням столів для більярду, мода на який полонила аристократів. Родина не була багатою, але не бідувала.
Перший вчитель Шардена — художник історичного живопису П. Ж. Каза́ (1676—1854). Значно більше Шарден отримав від другого — від Н. Н. Куапеля (1690—1734).Але найбільший вплив на учня мали картини фламандців, особливо їх натюрморти. Шарден закохався в натюрморти рано і не полишав свою приязнь до них ніколи.
Приязнь Шардена до натюрмортів не розділяли колеги. Він знав про це і намагався працювати і в інших жанрах. Його перша картина- це вивіска для приймальні хірурга, де був і постраждалий, і хірург, і невеликий натовп.
1728 р.- виставка молодих художників, куди Шарден дав натюрморти «Скат» та «Буфет». І одразу успіх: того ж року-1728-його обрали членом Королівської академії. Перша честь підбадьорила художника і він ретельно ходитиме на всі засідання чи інші події, що організовували в академії.
Дивно але негаласливий Шарден займав посаду казначея академії. Треба сподіватись, що неприємним бюрократом Шарден не був .
Відсутність тодішньої освіти
Шарден не мав тодішньої освіти — з її латиною, знанням давньогрецької мови, міфології тощо. Це відвернуло особистість художника від біблійних, міфологічних, батальних сцен. Відсутність тодішньої освіти вважалась недоліком і, можливо, Шарден жалкував. Але це зберегло його особисте світосприйняття, його художню індивідуальність від нівелювання, схожості на інших.
Непрестижність натюрмортів примусила художника так ретельно їх малювати, так вкладати в них майстерність, хист і свої почуття, що вони впадали у око. На світ з'явилися скромні шедеври французького живопису взагалі.
Кухонні натюрморти
Пізнє бароко і розквіт рококо у Франції майже нічим не позначилися на творчості Шардена. Можливо, лише тип одягу свідчить, що рококо існувало і в жанрових картинах художника. А що пропонував художник замість міфологічних Діан, німф, пастушків і пастушок рококо?
Відповіддю стали так звані кухонні натюрморти. У Парижі була мода на «малих голландців», а ті залюбки малювали кухні, служниць, кордегардії, подвір'я ремісників. Кухонні натюрморти не новина для споживачів живопису. Але Шарден не схожий на жодного з голландців чи фламандців попередньої доби. Його «Срібний келих» простий і поетичний, ніщо не порушує тишу кімнати. Його «Кухонний стіл» тісно заставлений посудом, а коштовна порцеляна вказує, що іноді в цій оселі бувають і свята.
Незвичним став натюрморт «Мідяний бак для води». Це посудяний велетень кухні. І невеличке кухонне приладдя поряд лише підкреслило головування баку в натюрморті, врівноваженому і красивому за колоритом.
Жанрові композиції
Аби довести собі та іншим, що він може малювати не тільки натюрморти, майстер брався за жанрові сцени. Вони не виходять за межі кухні чи домівки взагалі. Це кухарка, що чистить овочі, праля з сином, який пускає мильні бульбашки, дбайлива няня або мати перед обідом, що чекає кінця молитви своїх дочок. Сюжети прості і недраматичні, але відомі кожному мешканцю.
Двічі художник брався за створення картин з художником. Одного разу це мавпа в тодішньому вбранні, що безглуздо махає пензлем (жарт Шардена на тему «Витівки мавп»). Другого разу це став аскетичний «Молодий художник», де ніякого місця жартам не залишилося.
- «Молитва перед обідом». 1740 р.Лувр, Париж
- «Кур'єрська доставка їжі», 1739 р.
- «Дбайлива няня»
Жан Батист Сімеон Шарден, 1738 р. - Гра у кості, 1734
- «Кухарка», 1750 р.
Молодий художник
Шарден начебто болісно згадав свої нудьгуваті заняття у Каза, що примушував довго копіювати зразки. У молодого художника нема навіть стільця і він сів на підлогу. Ми не бачимо його обличчя, що дуже незвично навіть для Шардена. Дірка на одязі свідчить про злидні. Але учень занурився в малювання, бо треба опанувати фах і тоді, може, все зміниться на краще…
Картина сподобалась. І Шарден зробив ще один варіант полотна «Молодий художник». Тепер дві збірки пишаються оригіналами майстра.
Натюрморти з речами мистецтв
Аби заробити грошей, Шарден узявся за створення десюдепортів — картин, що прикрашали стіни над дверима парадних зал. Сюжети ті ж — це натюрморти. Йому навіть доручили реставрацію стінописів в резиденції Фонтенбло. Він зробив і отримав гроші, яких його родині вистачило на декілька років. У 1740 році його представили королю. 10 років поспіль король надав художнику щомісячну зарплатню за внесок у мистецтво країни.
Тепер майстер трохи менше залежав від продажу своїх картин і міг малювати за натхненням, а не за важким примусом.
Для коронованих осіб Шарден і намалював свої натюрморти з речами мистецтв. Це натюрморт «Музичні інструменти»,1765 р., « Мистецькі атрибути з головою Меркурія», ще одні «Мистецькі атрибути» 1766 року, що тепер в музеї Ермітаж, Петербург.
Тут все нагадує про мистецтво. Меркурій — покровитель подорожніх і художників. Книги і палітра з пензлями — адже без них неможливо художнику. Серед предметів натюрморту — креслення архітектора. Отже, це натяки на три вільні мистецтва — живопис, скульптуру і архітектуру.
Інші натюрморти
Родина
Шарден був двічі одружений. Перша дружина, Маргарита Сентар, подарувала йому дочку і сина, Жана-П'єра, що теж став художником. Вона рано померла.
Лише після дев'яти років зі смерті першої дружини Шарден узяв шлюб вдруге з Маргаритою Пуже. Колись родина Шарден і Пуже дружили, тепер і поріднилися. Маргарита Пуже переживе чоловіка на 12 років. Зберігся її портрет пензля Шардена (1775, пастель, Лувр, Париж).
Звертання до техніки пастелі
У Шардена погіршився зір і прийшли сумні думки про кінець життя. В нього не було часу довго чекати, поки висохнуть фарби і можна знову працювати над новим полотном. Він звернувся до техніки пастелі — не треба чекати висихання фарб, добре робити розтушовки, швидко робити зміни, а кольори яскраві. Їх добре видно і підсліпуватим очам. Несподіванкою було і звертання до портретів. Саме в похилому віці він пише дружину — Маргариту Пуже — і декілька своїх автопортретів. Жартівникам смішно дивитися на старого в чудернацькому капелюшку з блакитною стрічкою і шийною хусткою, що слугував краваткою художнику. А старцю було зручно, і він не так мерз.
Шарден якось напружено вдивлявся в своє віддзеркалення, а ще більше в майбутній світ, де йому вже не прийдеться жити.
Смерть
Помер у Парижі. Францію чекали лихі часи Революції, терору, воєнних авантюр Наполеона і. Було не до Шардена і не до його картин. Його ненадовго призабули. Почесне місце в мистецтві йому повернули брати Гонкури, художник Едуард Мане і Сезанн, що був просто закоханим у твори Шардена.
Країни, де зберігають твори Шардена
- Австрія
- Велика Британія
- Ірландія
- Іспанія
- Італія
- Канада
- Німеччина
- Польща
- Росія
- США
- Швеція
Див. також
Примітки
- http://pba-opacweb.lille.fr/fr/search-notice?type=list&filters%5Bfacets.id%5D%5B%5D=5cc2aedf5c0284355b8b493c
- https://collections.frick.org/people/66/jeansimeon-chardin/objects
- https://ackland.emuseum.com/people/4644/jeansimeon-chardin/objects
Джерела
- Всеобщая история искусств, т 4, М, «Искусство», 1963 (рос)
- Marianne Roland Michel «Chardin», éditions Hazan 1994
Посилання
- Шарден // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Zhan Bati st Simeo n Sharde n fr Jean Baptiste Simeon Chardin 2 listopada 1699 Parizh 6 grudnya 1779 Parizh francuzkij hudozhnik dobi Prosvitnictva predstavnik realizmu Malyuvav zhanrovi kompoziciyi natyurmorti dekilka portretiv Sharden Zhan Batist SimeonChardin Jean Baptiste SimeonAvtoportret v pohilomu vici v okulyarah 1771 r Pri narodzhenni Sharden Zhan Batist SimeonNarodzhennya 2 listopada 1699 1699 11 02 ParizhSmert 6 grudnya 1779 1779 12 06 80 rokiv ParizhNacionalnist francuzKrayina FranciyaZhanr natyurmort pobutova kartinaNavchannya Akademiya Svyatogo Luki d Diyalnist hudozhnik unaochnyuvachNapryamok realizmRoki tvorchosti 1724 1779Vchitel dVidomi uchni Zhan Onore FragonarTvori Liniya kartina d i dU shlyubi z dDiti dRoboti v kolekciyi Muzej Bojmansa van Beningena Shtedel d Hudozhnij institut Chikago d Muzej Tissen Bornemissa Muzej Getti Nacionalna galereya Viktoriyi Nacionalna galereya mistectv Nacionalnij muzej Shveciyi Nacionalna galereya Kanadi Palac vitonchenih mistectv 1 Kolekciya Frika 2 Muzej mistectva Metropoliten d Galereya Uffici d d Ermitazh d Muzej mistectv Filadelfiyi Muzej mistectva San Paulu Galereya mistectv Korkoran Muzej mistectv okrugu Los Anzheles d Nacionalna galereya Muzej mistectv Indianapolisa Muzej obrazotvorchih mistectv Mauricgejs Bavarski derzhavni kolekciyi kartin Muzej mistectv Toledo d d Berlinska kartinna galereya d Derzhavna kartinna galereya Karlsrue Klivlendskij muzej mistectv Detrojtskij institut mistectv d d Baltimorskij muzej mistectv d Hudozhnij muzej Pivnichnoyi Karolini Nacionalna galereya Irlandiyi Hudozhnij muzej Sent Luyisa Muzej d Orse d d d d Bostonskij muzej obrazotvorchih mistectv Ashmolean muzej d d d d Derzhavnij muzej obrazotvorchih mistectv imeni O S Pushkina Karnavale Nacionalnij muzej u Varshavi Muzej Nortona Sajmona d d Nacionalnij muzej d 3 Hudozhnya galereya i muzej Kelvingrouv d Garvardskij hudozhnij muzej Strasburzkij muzej obrazotvorchogo mistectva Hudozhnij muzej Fogga d d d Rennskij muzej obrazotvorchogo mistectva Muzej obrazotvorchih mistectv Bordo Galereya Uffici d d Hudozhnya galereya Ontario d d d d d i Muzej Pikasso Zhan Batist Simeon Sharden u VikishovishiIstoriya vivchennyaYakos troshki nevelichkimi chastinami ale Shardenu shastilo Potrohu ale vse zhittya Neshlyahetnogo pohodzhennya z remisnichoyi rodini ne krasen zovni kartini malyuvav neprestizhnih i neshlyahetnih zhanriv Zdavalosya b use proti nogo Ale tvori hudozhnika podobalis kolegam filosofu Deni Didro navit korolyu Franciyi Lyudoviku XV Sered zamovnikiv majstra bula i imperatricya z Rosiyi Katerina II Sharden taki mav dekilka istoriografiv sered yakih i Sharl Nikolya Koshen 1715 1790 sho buv drugom hudozhnika i perezhiv jogo Tvorchij shlyah Shardena vidomij dosit povno Nevidomimi utayemnichenimi zalishilisya lishe dityachi ta yunacki roki Vin ne rozpoviv a zapisati ne vstigli Kozhen zapisav Sharden buv nevelichkij na zrist i hudorlyavij ale pritamannij jomu sharm privablyuvav zhinok yak tilki ne zahvalish druga Vitonchenij smak vidchuttya gumoru nevidomo zvidki z yavilisya shlyahetni maneri nezvazhayuchi na jogo nizke pohodzhennya uminnya pri comu m yako ale napoleglivo vidstoyuvati svoyu poziciyu zdibnist realistichno ocinyuvati sebe i inshih vse ce dopomagalo jomu yak v osobistomu zhitti tak i v zhitti profesijnomu Biografiya Did i batko hudozhnika teslyari Sharden z remisnichoyi rodini Uspadkuvati fah batka ne zahotiv a batko ne zavazhav sinu navchatisya zhivopisu Batko zaroblyav na zhittya vigotovlennyam stoliv dlya bilyardu moda na yakij polonila aristokrativ Rodina ne bula bagatoyu ale ne biduvala Pershij vchitel Shardena hudozhnik istorichnogo zhivopisu P Zh Kaza 1676 1854 Znachno bilshe Sharden otrimav vid drugogo vid N N Kuapelya 1690 1734 Ale najbilshij vpliv na uchnya mali kartini flamandciv osoblivo yih natyurmorti Sharden zakohavsya v natyurmorti rano i ne polishav svoyu priyazn do nih nikoli Priyazn Shardena do natyurmortiv ne rozdilyali kolegi Vin znav pro ce i namagavsya pracyuvati i v inshih zhanrah Jogo persha kartina ce viviska dlya prijmalni hirurga de buv i postrazhdalij i hirurg i nevelikij natovp 1728 r vistavka molodih hudozhnikiv kudi Sharden dav natyurmorti Skat ta Bufet I odrazu uspih togo zh roku 1728 jogo obrali chlenom Korolivskoyi akademiyi Persha chest pidbadorila hudozhnika i vin retelno hoditime na vsi zasidannya chi inshi podiyi sho organizovuvali v akademiyi Divno ale negalaslivij Sharden zajmav posadu kaznacheya akademiyi Treba spodivatis sho nepriyemnim byurokratom Sharden ne buv Vidsutnist todishnoyi osviti Sharden ne mav todishnoyi osviti z yiyi latinoyu znannyam davnogreckoyi movi mifologiyi tosho Ce vidvernulo osobistist hudozhnika vid biblijnih mifologichnih batalnih scen Vidsutnist todishnoyi osviti vvazhalas nedolikom i mozhlivo Sharden zhalkuvav Ale ce zbereglo jogo osobiste svitosprijnyattya jogo hudozhnyu individualnist vid nivelyuvannya shozhosti na inshih Neprestizhnist natyurmortiv primusila hudozhnika tak retelno yih malyuvati tak vkladati v nih majsternist hist i svoyi pochuttya sho voni vpadali u oko Na svit z yavilisya skromni shedevri francuzkogo zhivopisu vzagali Kuhonni natyurmorti Midyanij bak Luvr Parizh Piznye baroko i rozkvit rokoko u Franciyi majzhe nichim ne poznachilisya na tvorchosti Shardena Mozhlivo lishe tip odyagu svidchit sho rokoko isnuvalo i v zhanrovih kartinah hudozhnika A sho proponuvav hudozhnik zamist mifologichnih Dian nimf pastushkiv i pastushok rokoko Vidpoviddyu stali tak zvani kuhonni natyurmorti U Parizhi bula moda na malih gollandciv a ti zalyubki malyuvali kuhni sluzhnic kordegardiyi podvir ya remisnikiv Kuhonni natyurmorti ne novina dlya spozhivachiv zhivopisu Ale Sharden ne shozhij na zhodnogo z gollandciv chi flamandciv poperednoyi dobi Jogo Sribnij kelih prostij i poetichnij nisho ne porushuye tishu kimnati Jogo Kuhonnij stil tisno zastavlenij posudom a koshtovna porcelyana vkazuye sho inodi v cij oseli buvayut i svyata Nezvichnim stav natyurmort Midyanij bak dlya vodi Ce posudyanij veleten kuhni I nevelichke kuhonne priladdya poryad lishe pidkreslilo golovuvannya baku v natyurmorti vrivnovazhenomu i krasivomu za koloritom Zhanrovi kompoziciyi Abi dovesti sobi ta inshim sho vin mozhe malyuvati ne tilki natyurmorti majster bravsya za zhanrovi sceni Voni ne vihodyat za mezhi kuhni chi domivki vzagali Ce kuharka sho chistit ovochi pralya z sinom yakij puskaye milni bulbashki dbajliva nyanya abo mati pered obidom sho chekaye kincya molitvi svoyih dochok Syuzheti prosti i nedramatichni ale vidomi kozhnomu meshkancyu Dvichi hudozhnik bravsya za stvorennya kartin z hudozhnikom Odnogo razu ce mavpa v todishnomu vbranni sho bezgluzdo mahaye penzlem zhart Shardena na temu Vitivki mavp Drugogo razu ce stav asketichnij Molodij hudozhnik de niyakogo miscya zhartam ne zalishilosya Molitva pered obidom 1740 r Luvr Parizh Kur yerska dostavka yizhi 1739 r Dbajliva nyanya Zhan Batist Simeon Sharden 1738 r Gra u kosti 1734 Kuharka 1750 r Molodij hudozhnik Molodij hudozhnik bl 1738 rik Stokgolm Nacionalnij muzej Shveciyi Sharden nachebto bolisno zgadav svoyi nudguvati zanyattya u Kaza sho primushuvav dovgo kopiyuvati zrazki U molodogo hudozhnika nema navit stilcya i vin siv na pidlogu Mi ne bachimo jogo oblichchya sho duzhe nezvichno navit dlya Shardena Dirka na odyazi svidchit pro zlidni Ale uchen zanurivsya v malyuvannya bo treba opanuvati fah i todi mozhe vse zminitsya na krashe Kartina spodobalas I Sharden zrobiv she odin variant polotna Molodij hudozhnik Teper dvi zbirki pishayutsya originalami majstra Natyurmorti z rechami mistectv Atributi mistectv Ermitazh Abi zarobiti groshej Sharden uzyavsya za stvorennya desyudeportiv kartin sho prikrashali stini nad dverima paradnih zal Syuzheti ti zh ce natyurmorti Jomu navit doruchili restavraciyu stinopisiv v rezidenciyi Fontenblo Vin zrobiv i otrimav groshi yakih jogo rodini vistachilo na dekilka rokiv U 1740 roci jogo predstavili korolyu 10 rokiv pospil korol nadav hudozhniku shomisyachnu zarplatnyu za vnesok u mistectvo krayini Teper majster trohi menshe zalezhav vid prodazhu svoyih kartin i mig malyuvati za nathnennyam a ne za vazhkim primusom Dlya koronovanih osib Sharden i namalyuvav svoyi natyurmorti z rechami mistectv Ce natyurmort Muzichni instrumenti 1765 r Mistecki atributi z golovoyu Merkuriya she odni Mistecki atributi 1766 roku sho teper v muzeyi Ermitazh Peterburg Tut vse nagaduye pro mistectvo Merkurij pokrovitel podorozhnih i hudozhnikiv Knigi i palitra z penzlyami adzhe bez nih nemozhlivo hudozhniku Sered predmetiv natyurmortu kreslennya arhitektora Otzhe ce natyaki na tri vilni mistectva zhivopis skulpturu i arhitekturu Inshi natyurmorti Natyurmort Skat 1728 r Luvr Parizh Natyurmort z sklyanoyu plyashkoyu bl 1750 Vinograd i granati 1763 r Luvr Parizh Natyurmort z kvitami 1760 1763 rr Nac galereya Shotlandiyi Edinburg Rodina Sharden buv dvichi odruzhenij Persha druzhina Margarita Sentar podaruvala jomu dochku i sina Zhana P yera sho tezh stav hudozhnikom Vona rano pomerla Lishe pislya dev yati rokiv zi smerti pershoyi druzhini Sharden uzyav shlyub vdruge z Margaritoyu Puzhe Kolis rodina Sharden i Puzhe druzhili teper i poridnilisya Margarita Puzhe perezhive cholovika na 12 rokiv Zberigsya yiyi portret penzlya Shardena 1775 pastel Luvr Parizh Zvertannya do tehniki pasteli U Shardena pogirshivsya zir i prijshli sumni dumki pro kinec zhittya V nogo ne bulo chasu dovgo chekati poki visohnut farbi i mozhna znovu pracyuvati nad novim polotnom Vin zvernuvsya do tehniki pasteli ne treba chekati visihannya farb dobre robiti roztushovki shvidko robiti zmini a kolori yaskravi Yih dobre vidno i pidslipuvatim ocham Nespodivankoyu bulo i zvertannya do portretiv Same v pohilomu vici vin pishe druzhinu Margaritu Puzhe i dekilka svoyih avtoportretiv Zhartivnikam smishno divitisya na starogo v chudernackomu kapelyushku z blakitnoyu strichkoyu i shijnoyu hustkoyu sho sluguvav kravatkoyu hudozhniku A starcyu bulo zruchno i vin ne tak merz Sharden yakos napruzheno vdivlyavsya v svoye viddzerkalennya a she bilshe v majbutnij svit de jomu vzhe ne prijdetsya zhiti Smert Pomer u Parizhi Franciyu chekali lihi chasi Revolyuciyi teroru voyennih avantyur Napoleona i Bulo ne do Shardena i ne do jogo kartin Jogo nenadovgo prizabuli Pochesne misce v mistectvi jomu povernuli brati Gonkuri hudozhnik Eduard Mane i Sezann sho buv prosto zakohanim u tvori Shardena Krayini de zberigayut tvori ShardenaAvstriya Velika Britaniya Irlandiya Ispaniya Italiya Kanada Nimechchina Polsha Rosiya SShA ShveciyaDiv takozhFrancuzke mistectvo Realizm Rokoko Pobutovij zhanr Luyi la Kaz Fransua BonvenPrimitkihttp pba opacweb lille fr fr search notice type list amp filters 5Bfacets id 5D 5B 5D 5cc2aedf5c0284355b8b493c https collections frick org people 66 jeansimeon chardin objects https ackland emuseum com people 4644 jeansimeon chardin objectsDzherelaVseobshaya istoriya iskusstv t 4 M Iskusstvo 1963 ros Marianne Roland Michel Chardin editions Hazan 1994 ISBN 2 85025 3707PosilannyaSharden Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006