Філіппіни — південносхідноазійська острівна країна, що займає великий архіпелаг поблизу південно-східного узбережжя континенту . Загальна площа країни 300 000 км² (73-тє місце у світі), з яких на суходіл припадає 298 170 км², а на поверхню внутрішніх вод — 1 830 км². Площа країни вдвічі менша за площу України, трохи більша за площу штату Аризона.
Географія Філіппін | |
---|---|
Географічне положення Філіппін | |
Географічне положення | |
Континент | Азія |
Регіон | Південно-Східна Азія |
Координати | 13°00′ пн. ш. 122°00′ сх. д. / 13.000° пн. ш. 122.000° сх. д. |
Територія | |
Площа | 300 000 км² (73-тє) |
• суходіл | 99,4 % |
• води | 0,6 % |
Морське узбережжя | 36,29 тис. км |
Державний кордон | 0 км |
Рельєф | |
Тип | гористий |
Найвища точка | гора Апо (2954 м) |
Найнижча точка | Філіппінське море (0 м) |
Клімат | |
Тип | субекваторіальний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Кагаян (505 км) |
Найбільше озеро | (950 км²) |
Інше | |
Природні ресурси | деревина, вуглеводні, руди кольорових металів, срібло, золото, кам'яна сіль |
Стихійні лиха | тропічні циклони, зсуви ґрунту, активний вулканізм, землетруси, цунамі |
Екологічні проблеми | знеліснення, ерозія ґрунтів, забруднення повітря |
Назва
Офіційна назва — Республіка Філіппіни, Філіппіни (ісп. Republika ng Pilipinas, Pilipinas; тагал. Pilipinas). Назва країни походить від назви однойменного архіпелагу Філіппінські острови. Спочатку іспанський дослідник і мореплавець під час експедиції 1543 року на честь тодішнього астурійського принца, майбутнього іспанського короля Філіпа II назвав Філіппінськими (ісп. Las Islas Filipinas) лише два острови — Лейте і Самар. Згодом це ім'я поширилось на весь архіпелаг, який був відкритий 1521 року Фернаном Магелланом під час його навколосвітньої подорожі і названий островами Сан-Лазаро (ісп. San Lázaro), на честь християнського свята Святого Лазаря. На іспанських картах також використовувалась назва Західні острови (ісп. Islas del Poniente). Під час філіппінської революції, було проголошено про створення Філіппінської республіки (ісп. República Filipina). У період іспано-американської та філіппінсько-американської війн американська колоніальна адміністрація використовувала термін Філіппінські острови Philippine Islands. Під час американського панування стала стверджуватися сучасна назва Філіппіни.
Історія дослідження території
Географічне положення
Філіппіни — південносхідноазійська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. Філіппіни на заході омиваються водами Південнокитайського моря, на сході — Філіппінського, на південному заході — водами моря Сулу, на півдні — моря Сулавесі Тихого океану. Філіппіни займають територію, яка тягнеться з півночі на південь на 1850 км. Архіпелаг знаходиться на відстані близько 800 км від материка, на півночі від нього острів Тайвань (острів), на південний захід — острів Калімантан Малайського архіпелагу (Індонезія). Загальна довжина морського узбережжя 36,29 тис. км.
- Географічне положення Філіппін
- Порівняння розмірів території Філіппін та США
- Територіальні води Філіппін
- Територіальні претензії країн у Південнокитайському морі
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 100 морських миль від прямих ліній архіпелажних вод (межі яких було визначено договором 1898 року, продовжено в Південнокитайське море наприкінці 1970-х років на 285 морських миль. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км)від узбережжя. Континентальний шельф — до глибини можливої експлуатації.
Крайні пункти
Час
Геологія
Острівні дуги Філіппін утворені гребеневими ділянками підводного підняття і відрізняються гірським рельєфом. Особливо це виражене на Лусоні, де простежуються два, а місцями три субмеридіональні хребти середньою висотою близько 1800 м і максимальною 2934 м (гора Пулог). Аналогічна система субмеридіональних хребтів виражена на острові Мінданао з найвищою вершиною країни — вулканом Апо. Всі ці гірські структури є складовою частиною смуги діючих вулканів Тихого океану, що протягся в крайовій зоні й іменується Тихоокеанським вогняним кільцем. Біля східних берегів Мінданао простягається Філіппінський жолоб, з максимальною глибиною 10 340 м — западина .
Корисні копалини
Надра Філіппін багаті на ряд корисних копалин: нафту, нікель, кобальт, срібло, золото, кам'яну сіль, мідь.
Сейсмічність
Вулканізм
На острові Лусон нараховують близько 20 вулканів, що періодично вивергаються.
- Карта
- Банахао
- Майон
Рельєф
Філіппіни — переважно гірська країна, гори займають близько ¾ поверхні. Середні висоти — 442 м; найнижча точка — рівень вод Філіппінського моря (0 м); найвища точка — гора Апо (2954 м).
Між гірськими хребтами розташовані густо заселені рівнини і річкові долини. До найбільших із них належать: на острові Лусон долина річки (на північному сході), Центральна рівнина і рівнина Біколь (на південному сході); на острові Мінданао — долини річок (на сході) і (на південному заході); на острові Панай — Центральна рівнина. Крім того, вздовж берегів більшості островів простяглися вузькі прибережні рівнини.
- Рельєф Філіппін
- Гіпсометрична карта Філіппін
- Гіпсометрична карта Філіппін
- Рельєф Філіппін
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Гора Апо
- Гори Замбалес
- Манільська затока і Центральна рівнина Лусону
- Гірська ущелина в Калінзі, внутрішні гори Лусону
- Піщані дюни Ла-Пас на півночі Лусону
Узбережжя
Берегова лінія Філіппін є однією з найдовших серед країн світу.
Острови
Філіппінський архіпелаг складається з 7641 острова. 11 найбільших островів займають 94 % загальної площі країни. Найбільший з цих островів — Лусон, площею близько 105 тис. км². Другий за величиною острів Мінданао має площу близько 95 тис. км². Архіпелаг умовно можна поділити на три групи островів:
- Острівна група Лусон має у своєму складі острови Лусон, Міндоро, Палаван, Маріндук, Масбате, Ромблон, Катандуанес, острови Батанес та Поліліо.
- Вісайські острови розташовані в центральній частині Філіппін, найбільші острови: Панай, Негрос, Себу, Бохол, Лейте, Самар, Сікіхор, Біліран і Гуймарас.
- Острівна група Мінданао включає сам острів Мінданао, Дінагат, Сіаргао, Камігуїн, Самал, архіпелаг Сулу з островом Басілан.
Клімат
Територія Філіппін лежить у субекваторіальному кліматичному поясі. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження достатнє. У літньо-осінній період з морів та океанів часто надходять руйнівні тропічні циклони (тайфуни). Клімат Філіппін через сильну розчленованість рельєфу, різну експозицію схилів щодо вологих мусонних потоків і трас тропічних циклонів, неоднакову міру віддаленості місцевості від океану, досить неоднорідний і сильно залежить від місцевості.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Філіппін (за Кеппеном)
- Кліматичні райони країни
- Карта енергії вітрів
Філіппіни є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 479 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 16,27 тис. км² зрошуваних земель.
- Гідрографічна мережа Філіппін
- Річка Кагаян
- Кальдерне озеро Бай з космосу
- На озері Бай
Річки
Річки країни належать басейну Тихого океану. Найбільші річки країни: , і на Лусоні; і з її головною притокою на острові Мінданао. Невелика річка Пасиг на острові Лусон, що витікає з озера , тече через Манілу, має важливе значення для перевезення вантажів.
Озера
Болота
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
- Відсоток території вкритої лісами
Земельні ресурси Філіппін (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 41 %,
- орні землі — 18,2 %,
- багаторічні насадження — 17,8 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 5 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 25,9 %;
- інше — 33,1 %.
Тваринний світ
Зоогеографічно територія країни належить до Індо-малайської області.
Охорона природи
Філіппіни є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- про запобігання забрудненню моря скиданням відходів,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- (MARPOL),
- 1983 і 1994 років,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь,
- .
Урядом країни підписані, але не ратифіковані окремі протоколи міжнародні угоди щодо: транскордонного забруднення повітря (CLRTAP).
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: країна лежить на шляху проходження тайфунів (15 за рік, з яких 5-6 досить руйнівні); зсуви ґрунту; активний вулканізм, найбільш активний вулкан Майон (2462 м) власним виверженням 2009 року спричинив евакуацію 33 тис. місцевих мешканців; руйнівні землетруси; цунамі.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- неконтрольовані процеси знеліснення, особливо на вододілах;
- ерозію ґрунтів;
- забруднення повітря і вод у великих містах;
- руйнування коралових рифів;
- зростаюче забруднення мангрових заростей, як місця розмноження великої кількості видів риб.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Філіппін можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також
Примітки
- Philippines, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- (англ.) Spate, Oskar H. K. Chapter 4. Magellan's Successors: Loaysa to Urdaneta. Two failures: Grijalva and Villalobos // The Spanish Lake — The Pacific since Magellan. — : Taylor & Francis, 1979. — Т. Vol. I. — .
- (англ.) The Pacific Basin: A History of Its Geographical Exploration / Friis, Herman Ralph (Ed.). — : American Geographical Society, 1967. — 369 с.
- (англ.) Scott, William Henry. Barangay: Sixteenth-century Philippine Culture and Society. — M. : Ateneo de Manila University Press, 1994. — С. 6. — .
- (англ.) Poniente, islas del // Encyclopedia of the Philippines / Galang, Zoilo M. (Ed.). — , 1957. — Т. Volume 15. — С. 46.
- (англ.) Tarling, Nicholas. From c. 1500 to c. 1800 // The Cambridge History of Southeast Asia. — Cambr. : Cambridge University Press, 1999. — Т. Vol. 1. — С. 12. — .
- (англ.) Quezon, Manuel, III «The Philippines are or is?». [ 30 серпня 2017 у Wayback Machine.] — Manuel L. Quezon III: The Daily Dose.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Філіппіни // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- . CNN Philippines. 20 лютого 2016. Архів оригіналу за 7 жовтня 2018. Процитовано 20 лютого 2016.
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Філіппіни // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — .
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Філіппіни // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
- (рос.) Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Філіппін |
- Вікісховище : Атлас Філіппін.
- Карти Філіппін : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Philippines : ( )[англ.] : [арх. 11 квітня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Філіппіни : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Філіппін.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Filippini pivdennoshidnoazijska ostrivna krayina sho zajmaye velikij arhipelag poblizu pivdenno shidnogo uzberezhzhya kontinentu Zagalna plosha krayini 300 000 km 73 tye misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 298 170 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 1 830 km Plosha krayini vdvichi mensha za ploshu Ukrayini trohi bilsha za ploshu shtatu Arizona Geografiya FilippinGeografichne polozhennya FilippinGeografichne polozhennyaKontinent AziyaRegion Pivdenno Shidna AziyaKoordinati 13 00 pn sh 122 00 sh d 13 000 pn sh 122 000 sh d 13 000 122 000TeritoriyaPlosha 300 000 km 73 tye suhodil 99 4 vodi 0 6 Morske uzberezhzhya 36 29 tis kmDerzhavnij kordon 0 kmRelyefTip goristijNajvisha tochka gora Apo 2954 m Najnizhcha tochka Filippinske more 0 m KlimatTip subekvatorialnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Kagayan 505 km Najbilshe ozero 950 km InshePrirodni resursi derevina vuglevodni rudi kolorovih metaliv sriblo zoloto kam yana silStihijni liha tropichni cikloni zsuvi gruntu aktivnij vulkanizm zemletrusi cunamiEkologichni problemi znelisnennya eroziya gruntiv zabrudnennya povitryaNazvaOficijna nazva Respublika Filippini Filippini isp Republika ng Pilipinas Pilipinas tagal Pilipinas Nazva krayini pohodit vid nazvi odnojmennogo arhipelagu Filippinski ostrovi Spochatku ispanskij doslidnik i moreplavec pid chas ekspediciyi 1543 roku na chest todishnogo asturijskogo princa majbutnogo ispanskogo korolya Filipa II nazvav Filippinskimi isp Las Islas Filipinas lishe dva ostrovi Lejte i Samar Zgodom ce im ya poshirilos na ves arhipelag yakij buv vidkritij 1521 roku Fernanom Magellanom pid chas jogo navkolosvitnoyi podorozhi i nazvanij ostrovami San Lazaro isp San Lazaro na chest hristiyanskogo svyata Svyatogo Lazarya Na ispanskih kartah takozh vikoristovuvalas nazva Zahidni ostrovi isp Islas del Poniente Pid chas filippinskoyi revolyuciyi bulo progolosheno pro stvorennya Filippinskoyi respubliki isp Republica Filipina U period ispano amerikanskoyi ta filippinsko amerikanskoyi vijn amerikanska kolonialna administraciya vikoristovuvala termin Filippinski ostrovi Philippine Islands Pid chas amerikanskogo panuvannya stala stverdzhuvatisya suchasna nazva Filippini Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaFilippini pivdennoshidnoazijska ostrivna krayina sho ne maye suhoputnogo derzhavnogo kordonu Filippini na zahodi omivayutsya vodami Pivdennokitajskogo morya na shodi Filippinskogo na pivdennomu zahodi vodami morya Sulu na pivdni morya Sulavesi Tihogo okeanu Filippini zajmayut teritoriyu yaka tyagnetsya z pivnochi na pivden na 1850 km Arhipelag znahoditsya na vidstani blizko 800 km vid materika na pivnochi vid nogo ostriv Tajvan ostriv na pivdennij zahid ostriv Kalimantan Malajskogo arhipelagu Indoneziya Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 36 29 tis km Geografichne polozhennya Filippin Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Filippin ta SShA Teritorialni vodi Filippin Teritorialni pretenziyi krayin u Pivdennokitajskomu mori Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 100 morskih mil vid pryamih linij arhipelazhnih vod mezhi yakih bulo viznacheno dogovorom 1898 roku prodovzheno v Pivdennokitajske more naprikinci 1970 h rokiv na 285 morskih mil Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Kontinentalnij shelf do glibini mozhlivoyi ekspluataciyi Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe UTC 8 6 godin riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Geologiya Filippin Ostrivni dugi Filippin utvoreni grebenevimi dilyankami pidvodnogo pidnyattya i vidriznyayutsya girskim relyefom Osoblivo ce virazhene na Lusoni de prostezhuyutsya dva a miscyami tri submeridionalni hrebti serednoyu visotoyu blizko 1800 m i maksimalnoyu 2934 m gora Pulog Analogichna sistema submeridionalnih hrebtiv virazhena na ostrovi Mindanao z najvishoyu vershinoyu krayini vulkanom Apo Vsi ci girski strukturi ye skladovoyu chastinoyu smugi diyuchih vulkaniv Tihogo okeanu sho protyagsya v krajovij zoni j imenuyetsya Tihookeanskim vognyanim kilcem Bilya shidnih beregiv Mindanao prostyagayetsya Filippinskij zholob z maksimalnoyu glibinoyu 10 340 m zapadina Div takozh Gidrogeologiya Filippin Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Filippin Nadra Filippin bagati na ryad korisnih kopalin naftu nikel kobalt sriblo zoloto kam yanu sil mid Sejsmichnist Dokladnishe Sejsmichnist Filippin Vulkanizm Na ostrovi Luson narahovuyut blizko 20 vulkaniv sho periodichno vivergayutsya Vulkani Filippin Karta Banahao Majon Div takozh RelyefDokladnishe Filippini perevazhno girska krayina gori zajmayut blizko poverhni Seredni visoti 442 m najnizhcha tochka riven vod Filippinskogo morya 0 m najvisha tochka gora Apo 2954 m Mizh girskimi hrebtami roztashovani gusto zaseleni rivnini i richkovi dolini Do najbilshih iz nih nalezhat na ostrovi Luson dolina richki na pivnichnomu shodi Centralna rivnina i rivnina Bikol na pivdennomu shodi na ostrovi Mindanao dolini richok na shodi i na pivdennomu zahodi na ostrovi Panaj Centralna rivnina Krim togo vzdovzh beregiv bilshosti ostroviv prostyaglisya vuzki priberezhni rivnini Relyef Filippin Gipsometrichna karta Filippin Gipsometrichna karta Filippin Relyef Filippin Suputnikovij znimok poverhni krayini Gora Apo Gori Zambales Manilska zatoka i Centralna rivnina Lusonu Girska ushelina v Kalinzi vnutrishni gori Lusonu Pishani dyuni La Pas na pivnochi Lusonu Uzberezhzhya Beregova liniya Filippin ye odniyeyu z najdovshih sered krayin svitu Ostrovi Dokladnishe Ostrovi Filippin Filippinskij arhipelag skladayetsya z 7641 ostrova 11 najbilshih ostroviv zajmayut 94 zagalnoyi ploshi krayini Najbilshij z cih ostroviv Luson plosheyu blizko 105 tis km Drugij za velichinoyu ostriv Mindanao maye ploshu blizko 95 tis km Arhipelag umovno mozhna podiliti na tri grupi ostroviv Ostrivna grupa Luson maye u svoyemu skladi ostrovi Luson Mindoro Palavan Marinduk Masbate Romblon Katanduanes ostrovi Batanes ta Polilio Visajski ostrovi roztashovani v centralnij chastini Filippin najbilshi ostrovi Panaj Negros Sebu Bohol Lejte Samar Sikihor Biliran i Gujmaras Ostrivna grupa Mindanao vklyuchaye sam ostriv Mindanao Dinagat Siargao Kamiguyin Samal arhipelag Sulu z ostrovom Basilan KlimatDokladnishe Teritoriya Filippin lezhit u subekvatorialnomu klimatichnomu poyasi Vlitku perevazhayut ekvatorialni povitryani masi vzimku tropichni Vlitku vitri dmut vid a vzimku do ekvatora Sezonni amplitudi temperaturi povitrya neznachni zimovij period ne nabagato proholodnishij za litnij Zvolozhennya dostatnye U litno osinnij period z moriv ta okeaniv chasto nadhodyat rujnivni tropichni cikloni tajfuni Klimat Filippin cherez silnu rozchlenovanist relyefu riznu ekspoziciyu shiliv shodo vologih musonnih potokiv i tras tropichnih cikloniv neodnakovu miru viddalenosti miscevosti vid okeanu dosit neodnoridnij i silno zalezhit vid miscevosti Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Filippin za Keppenom Klimatichni rajoni krayini Karta energiyi vitriv Filippini ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 479 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 16 27 tis km zroshuvanih zemel Gidrografichna merezha Filippin Richka Kagayan Kalderne ozero Baj z kosmosu Na ozeri Baj Richki Dokladnishe Richki krayini nalezhat basejnu Tihogo okeanu Najbilshi richki krayini i na Lusoni i z yiyi golovnoyu pritokoyu na ostrovi Mindanao Nevelika richka Pasig na ostrovi Luson sho vitikaye z ozera teche cherez Manilu maye vazhlive znachennya dlya perevezennya vantazhiv Ozera Dokladnishe Bolota Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Vidsotok teritoriyi vkritoyi lisami Zemelni resursi Filippin ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 41 orni zemli 18 2 bagatorichni nasadzhennya 17 8 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 5 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 25 9 inshe 33 1 Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe Zoogeografichno teritoriya krayini nalezhit do Indo malajskoyi oblasti Div takozh Ptahi Filippin taOhorona prirodiDokladnishe Filippini ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava pro zapobigannya zabrudnennyu morya skidannyam vidhodiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu MARPOL 1983 i 1994 rokiv Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Uryadom krayini pidpisani ale ne ratifikovani okremi protokoli mizhnarodni ugodi shodo transkordonnogo zabrudnennya povitrya CLRTAP Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha krayina lezhit na shlyahu prohodzhennya tajfuniv 15 za rik z yakih 5 6 dosit rujnivni zsuvi gruntu aktivnij vulkanizm najbilsh aktivnij vulkan Majon 2462 m vlasnim viverzhennyam 2009 roku sprichiniv evakuaciyu 33 tis miscevih meshkanciv rujnivni zemletrusi cunami Sered ekologichnih problem varto vidznachiti nekontrolovani procesi znelisnennya osoblivo na vododilah eroziyu gruntiv zabrudnennya povitrya i vod u velikih mistah rujnuvannya koralovih rifiv zrostayuche zabrudnennya mangrovih zarostej yak miscya rozmnozhennya velikoyi kilkosti vidiv rib Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Filippin mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Div takozhPivdenno Shidna AziyaPrimitkiPhilippines Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 angl Spate Oskar H K Chapter 4 Magellan s Successors Loaysa to Urdaneta Two failures Grijalva and Villalobos The Spanish Lake The Pacific since Magellan Taylor amp Francis 1979 T Vol I ISBN 0 7099 0049 X angl The Pacific Basin A History of Its Geographical Exploration Friis Herman Ralph Ed American Geographical Society 1967 369 s angl Scott William Henry Barangay Sixteenth century Philippine Culture and Society M Ateneo de Manila University Press 1994 S 6 ISBN 971 550 135 4 angl Poniente islas del Encyclopedia of the Philippines Galang Zoilo M Ed 1957 T Volume 15 S 46 angl Tarling Nicholas From c 1500 to c 1800 The Cambridge History of Southeast Asia Cambr Cambridge University Press 1999 T Vol 1 S 12 ISBN 0 521 66370 9 angl Quezon Manuel III The Philippines are or is 30 serpnya 2017 u Wayback Machine Manuel L Quezon III The Daily Dose Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 16 June Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Filippini Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X CNN Philippines 20 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2018 Procitovano 20 lyutogo 2016 Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Filippini Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo Kiyivskogo nac un t im T Shevchenka 2009 T 1 Aziya 643 s ISBN 978 966 439 257 7 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Filippini Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Aziya M Progress 1982 316 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya FilippinVikishovishe Atlas Filippin Karti Filippin angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Philippines angl arh 11 kvitnya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 16 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Filippini ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Filippin