Ця стаття не містить . (листопад 2020) |
Палаван (тагал. Palawan) — острів на Філіппінах, який разом з сусідніми островами утворює найбільшу (однойменну) провінцію у країні. Палаван витянутий на 425 км у довжину і від 8,5 до 40 км завширшки. Площа Палавану — 12 189 км². Адміністративний центр — Пуерто-Принсеса. Географічно острів знаходиться між Південнокитайським морем, яке розташовано на північному заході, і морем Сулу на південному сході.
Палаван | |
---|---|
Palawan | |
Карта | |
Географія | |
9°30′ пн. ш. 118°30′ сх. д. / 9.500° пн. ш. 118.500° сх. д.Координати: 9°30′ пн. ш. 118°30′ сх. д. / 9.500° пн. ш. 118.500° сх. д. | |
Континент | Азія |
Акваторія | Море Сулу, Південнокитайське море |
Площа | 12 189 км² |
Найвища точка | 2085 м |
Країна | |
Філіппіни | |
(Адм. одиниця) | d |
Населення | 682 152 (2007) |
Палаван Палаван (Філіппіни) | |
Палаван у Вікісховищі |
Рельєф та клімат
Більшу частину острова займають гори, джунглі і мангрові ліси. Центральний гірський ланцюг ділить Палаван на дві частини, клімат в яких відрізняється. Острів розташований в зоні впливу південно-західного мусону. Сезон дощів триває з травня по грудень. В інші пори року на Палавані суха та спекотна погода. Впродовж всього року середня денна температура становить від 26 до 29 °C.
Населення та культура
На Палавані проживають представники 87 різних культурних та національних груп. Населення всієї провінції, згідно з даними 2007 року, становить 682 152 чоловік, а щільність населення — 46,6 чол/км². Більша частина населення — австронезійського походження з домішками китайських та іспанських кровей. У культурі відчувається значний вплив Борнео, Китаю і Близького Сходу. Приплив мігрантів з інших частин Філіппін забезпечує високий щорічний приріст населення у розмірі 3,98%. Вісімнадцять відсотків населення складають культурні меншини, такі як , , батаки, , , , , та .
Релігія
Домінуюча релігія на Палавані — іслам. Крім того, на Палавані представлені такі християнські течії як мормони, адвентисти сьомого дня, протестанти і ін.
Історія
Ще з древніх часів китайські торговці приїжджали на Філіппіни через Палаван. У XII століття острів почали заселяти малайці. Вони займалися, в основному, рибальством, землеробством і полюванням. На початку XVII століття на Палаван спрямували свої погляди іспанські місіонери, які зустріли опір з боку людей племені моро. До XVIII століття іспанці будували церкви поряд з укріпленими гарнізонами для захисту від набігів моро. У 1749 передав південний Палаван Іспанії. У 1898 іспанці покинули острів після революції та США встановили цивільне правління. З 1903 утворена провінція, що отримала свою назву відповідно до назів головного острова. Під час Другої світової війни японці, побоюючись звільнення військовополонених з боку союзників, зібрали близько 150 чоловік в ямі і підпалили за допомогою бочок з бензином. Тих, що намагалися втекти, наздоганяли кулі. Всього загинуло від 133 до 141 військовополоненого, лише 11 вдалося врятуватися.
Це незавершена стаття з географії Філіппін. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2020 Palavan tagal Palawan ostriv na Filippinah yakij razom z susidnimi ostrovami utvoryuye najbilshu odnojmennu provinciyu u krayini Palavan vityanutij na 425 km u dovzhinu i vid 8 5 do 40 km zavshirshki Plosha Palavanu 12 189 km Administrativnij centr Puerto Prinsesa Geografichno ostriv znahoditsya mizh Pivdennokitajskim morem yake roztashovano na pivnichnomu zahodi i morem Sulu na pivdennomu shodi PalavanPalawanKarta Karta ostrovaGeografiya9 30 pn sh 118 30 sh d 9 500 pn sh 118 500 sh d 9 500 118 500 Koordinati 9 30 pn sh 118 30 sh d 9 500 pn sh 118 500 sh d 9 500 118 500Kontinent AziyaAkvatoriya More Sulu Pivdennokitajske morePlosha 12 189 km Najvisha tochka 2085 mKrayina FilippiniAdm odinicya dNaselennya 682 152 2007 PalavanPalavan Filippini Palavan u VikishovishiRelyef ta klimatBilshu chastinu ostrova zajmayut gori dzhungli i mangrovi lisi Centralnij girskij lancyug dilit Palavan na dvi chastini klimat v yakih vidriznyayetsya Ostriv roztashovanij v zoni vplivu pivdenno zahidnogo musonu Sezon doshiv trivaye z travnya po gruden V inshi pori roku na Palavani suha ta spekotna pogoda Vprodovzh vsogo roku serednya denna temperatura stanovit vid 26 do 29 C Naselennya ta kulturaNa Palavani prozhivayut predstavniki 87 riznih kulturnih ta nacionalnih grup Naselennya vsiyeyi provinciyi zgidno z danimi 2007 roku stanovit 682 152 cholovik a shilnist naselennya 46 6 chol km Bilsha chastina naselennya avstronezijskogo pohodzhennya z domishkami kitajskih ta ispanskih krovej U kulturi vidchuvayetsya znachnij vpliv Borneo Kitayu i Blizkogo Shodu Pripliv migrantiv z inshih chastin Filippin zabezpechuye visokij shorichnij pririst naselennya u rozmiri 3 98 Visimnadcyat vidsotkiv naselennya skladayut kulturni menshini taki yak bataki ta ReligiyaDominuyucha religiya na Palavani islam Krim togo na Palavani predstavleni taki hristiyanski techiyi yak mormoni adventisti somogo dnya protestanti i in IstoriyaShe z drevnih chasiv kitajski torgovci priyizhdzhali na Filippini cherez Palavan U XII stolittya ostriv pochali zaselyati malajci Voni zajmalisya v osnovnomu ribalstvom zemlerobstvom i polyuvannyam Na pochatku XVII stolittya na Palavan spryamuvali svoyi poglyadi ispanski misioneri yaki zustrili opir z boku lyudej plemeni moro Do XVIII stolittya ispanci buduvali cerkvi poryad z ukriplenimi garnizonami dlya zahistu vid nabigiv moro U 1749 peredav pivdennij Palavan Ispaniyi U 1898 ispanci pokinuli ostriv pislya revolyuciyi ta SShA vstanovili civilne pravlinnya Z 1903 utvorena provinciya sho otrimala svoyu nazvu vidpovidno do naziv golovnogo ostrova Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni yaponci poboyuyuchis zvilnennya vijskovopolonenih z boku soyuznikiv zibrali blizko 150 cholovik v yami i pidpalili za dopomogoyu bochok z benzinom Tih sho namagalisya vtekti nazdoganyali kuli Vsogo zaginulo vid 133 do 141 vijskovopolonenogo lishe 11 vdalosya vryatuvatisya Ce nezavershena stattya z geografiyi Filippin Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi