Корисні копалини Філіппін
Загальна інформація
Філіппіни мають значні запаси найважливіших видів мінеральної сировини: руд кольорових, благородних і легуючих металів. До числа виявлених корисних копалин належать вугілля, вапняк, сировина для цементної промисловості. З рудних мінералів зустрічаються золото, мідь, нікель, залізо, свинець, марганець, срібло, цинк і кобальт. Більшість рудних родов. комплексні
Основні корисні копалини Філіппін станом на 1998-99 рр.
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
Боксити, млн т | 408 | 515 |
| 1,5 |
Барит, тис. т | 120 | 150 | 90 (BaSO4) |
|
Залізні руди, млн т | 590 | 990 | 50 (Fe) | 0,3 |
Золото, т | 1100 | 1770 | 0,6 – 3,4 г/т | 2,2 |
Кобальт, тис. т | 150 | 400 | 0,11 (Со) | 2,7 |
Марганцеві руди, млн т | 2 | 6 | 33 (Mn) | 0,1 |
Мідь, тис. т | 11140 | 13970 | 0,44 (Cu) | 1,7 |
Молібден, тис. т | 31 | 100 | 0,01 (Мо) | 0,3 |
Нафта, млн т | 42,3 |
|
|
|
Нікель, тис. т | 1090 | 7840 | 2,4 (Ni) | 2,2 |
Прир. горючий газ, млрд м³ | 99 |
|
| 0,1 |
Свинець, тис. т | 50 | 100 | 1,8 (Pb) |
|
Срібло, т | 4500 | 6000 | 30 г/т | 0,8 |
Вугілля, млн т | 485 | 485 |
|
|
Хромові руди, млн т | 36,7 |
| 30 (Cr2O3) | 0,81 |
Цинк, тис. т | 180 | 280 | 2,2 (Zn) | 0,1 |
Окремі види корисних копалин
Нафта і газ. Перше родовище нафти було виявлене біля узбережжя о. Палаван в 1961, а його промислова розробка почалася в 1979. Проте в 1993 лише 2 % нафти яка споживається в країні було видобуто на її території. У 5 осадових басейнах виявлено понад 20 родов. і газу. Продуктивні нижньо- і середньоміоценові рифогенні вапняки на глиб. 1,1-2,3 км та олігоценові пісковики. Густина нафти 806–855 кг/м³.
Вугілля. Найбільші родовища вугілля розташовані на о-вах Семірара, Мінданао, Самар, Лейте, Себу; вони приурочені до осадових порід від еоцену (антрацити, кам. вугілля) до пізнього міоцену — раннього пліоцену (буре вугілля). Родов. невеликі, пласти макс. потужністю 1,8 м часто зім'яті в складки і сильно тріщинуваті.
Уран. Рудопрояви урану відомі на о-вах Бохоль, Самар, Катандуанес, Лейте, Масбате і Лусон.
Залізо. Осн. запаси залізняку пов'язані з залізистими латеритами (3,05 млрд т), які є на о-вах Лусон, Самар, Мінданао, Нонок і Дінагат. Потужність пластів латеритів досягає 6,4 м. Руди містять також нікель і хром. Відомі родов. залізистих пісків, що містять 10-50 % магнетиту і титаномагнетиту, запаси яких в кінці ХХ ст. оцінюються в 150 млн т. Родов. представлені алювіальними і прибережно-морськими розсипами, сконцентрованими вздовж о-вів (найбільш великі на о-вах Лусон, Лейте і Мінданао). Горизонти пісків з підвищеним вмістом Fe мають потужність 1-3 м, шир. 100–300 м і протяжність до дек. десятків км. Поширені невеликі скарнові родов. (найбільше Ларап; запаси 120 млн т).
Марганець. Дрібні родов. марганцевих руд відомі у багатьох районах Ф. Руди складаються в осн. з брауніту, криптомелану, вторинного піролюзиту і представлені лінзовими тілами серед вулканогенно-осадових формацій юри і міоцену. Макс. потужність лінз 5 м. Найбільше родов. — Сьєрра-Мадре.
Хром. На Ф. відомо понад 60 родов. хромових руд, осн. запаси яких зосереджені в пров. Самбалес на о. Лусон. Пласто-лінзові тіла хромітів, що залягають серед дунітів і саксонітів ранньої крейди, утворюють пояси протяжністю до 2,5 км. Вертикальний розмах зруденіння — 350 м. Вогнетривкі відміни хромітів високої якості часто розташовуються поряд з олівіновими габро, а металургійні відміни — з норитами. Найбільші родовища — Масинлок (вогнетриви) і Акоє, на якому крім хромшпінелідів в рудах присутні сульфіди нікелю, платини і самородна платина.
Алюміній. Алюмінієві руди представлені бокситами пізнього кайнозою. Найбільші родовища знаходяться на о-вах Самар і Лейте.
Золото. Гол. золоторудні родов. знаходяться на о-вах Лусон, Масбате, Мінданао. Найпоширеніші гідротермальні золото-срібно-телурові руди, пов'язані з поясом розвитку вулканітів міоцену. Родов. локалізовані у кальдерах. Жили і жильні зони макс. протяжністю 2 км залягають в андезитах і кварцових діоритах, прослідковані за падінням на 450–700 м. Гол. рудні мінерали: енаргіт, самородне золото, телуриди золота і срібла, сфалерит, ґаленіт, пірит та ін.
Срібло. Родов. срібних руд відомі в провінціях Батангас (свинцево-срібні) і Півн. Сурігао (барит-срібні). Платиноїди. Прогнозні ресурси МГП Філіппін незначні і складають до 300 т (~ 0,6 % світових).
Мідь. Осн. запаси мідних руд зосереджені в мідно-порфірових родов. Вони розташовані між офіолітовими поясами і формують дві смуги меридіонального простягання. Руди мають високий вміст Au, Ag, Мо. Зруденіння пов'язане з порфіровими гідротермально зміненими субвулканітами діоритового і кварц-діоритового складу. Широко розвинені зони повторного збагачення. Найбільша міднорудна провінція країни на о. Негрос приурочена до антиклінальної зони 60х25 км. Район складений крейдовими сильно дислокованими лавовими потоками і пірокластами, насичений інтрузіями діоритів, кварц-діоритів і амфіболових порфірів. Однією з найбільших компаній з видобутку і первинної переробки мідної руди є Carmen Copper Corporation.
Нікель і кобальт. Підтверджені запаси нікелю країни, за підрахунками національної Геологічної служби США, на початок 1998 р. становили 1.1 млн т. Середній вміст нікелю в них 2.4 %. Осн. запаси нікелевих і кобальтових руд укладені в родов. кайнозой ських латеритних кір вивітрювання. Родов. силікатних нікелевих руд (15 родовищ), що містять пром. концентрації оксидів заліза і кобальту, розвинені в провінціях Сурігао, Самар, Давао, Палаван, Міндоро, Ромблон, Самбалес та ін. Нікелеві руди залягають г.ч. в ниж. частині латеритного розрізу, а залізо концентрується в його верх. горизонтах. Найзначніші залишкові родов. руд нікелю виявлені на о-вах Палаван, Нонок, Мінданао.
Поліметали. Запаси свинцевих і цинкових руд зосереджені в осн. в мідно- і золоторудних родов., а також в поліметалічних родов. провінцій Батангас і Півд. Замбоанга. Кварцові жили зі сфалеритом, халькозином, борнітом і піритом перетинають міоценові вулканогенно-осадові породи.
Ртуть. Єдине родов. руд ртуті (Санто-Лоудес на о. Палаван) генетично пов'язане з гарячими мінеральними джерелами, вік — четвертинний. Гол. рудні мінерали: кіновар, антимоніт і самородна ртуть.
Барит. Найбільше в країні родов. бариту Мінсалай (запаси 50 млн т) представлене жилами довж. до 30 м і потужністю 3-5 м.
Родов. піриту відомі в провінціях Антіке, Албай, Півн. Сурігао, Півд. Камарінес, Себу.
Родов. сірки — пов'язані з давнім вулканізмом, відомі в провінціях Сх. Негрос, Кагаян, Катабато, Давао, Лейте, Самбалес та ін. Найбільше родов. Магабо на о. Негрос (запаси 10 млн т руди із вмістом сірки 28,2 %) знаходиться в туфах потужністю до 160 м, на глиб. 150 м.
У країні відомо дек. сотень родов. гуано (загальні запаси 1014 тис. т) і фосфатизованих вапняків (понад 310 тис. т).
Азбест. Родов. азбесту Агілар розташоване в пров. Пангасінан (о. Лусон). Його запаси оцінені в 3,5 млн т при вмісті 10-20 % корисної компоненти. Запаси перліту родов. Суопі на о. Калаян становлять 30 млн т, Легаспі (о. Лусон) — 30 млн т, Баао (о. Лусон) — 4 млн т.
Головні родов. польових шпатів (сумарні запаси 50 млн т) знаходяться в пров. Північний Ілокос на о. Лусон. Основне родов. бентоніту — Пуерто-Белью розташоване в на о. Лейте.
Запаси доломіту тільки на о. Себу оцінені в 730 млн т; вапняків — 6,5 млрд т, найзначніше родов. мармуру — на о. Міндоро.
Крім того, на Ф. є родов. кварцового піску, гіпсу, кам. солі, йоду, пемзи, піску, гравію та ін.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini FilippinZagalna informaciyaFilippini mayut znachni zapasi najvazhlivishih vidiv mineralnoyi sirovini rud kolorovih blagorodnih i leguyuchih metaliv Do chisla viyavlenih korisnih kopalin nalezhat vugillya vapnyak sirovina dlya cementnoyi promislovosti Z rudnih mineraliv zustrichayutsya zoloto mid nikel zalizo svinec marganec sriblo cink i kobalt Bilshist rudnih rodov kompleksniOsnovni korisni kopalini Filippin stanom na 1998 99 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni Zagalni Boksiti mln t 408 515 1 5 Barit tis t 120 150 90 BaSO4 Zalizni rudi mln t 590 990 50 Fe 0 3 Zoloto t 1100 1770 0 6 3 4 g t 2 2 Kobalt tis t 150 400 0 11 So 2 7 Margancevi rudi mln t 2 6 33 Mn 0 1 Mid tis t 11140 13970 0 44 Cu 1 7 Molibden tis t 31 100 0 01 Mo 0 3 Nafta mln t 42 3 Nikel tis t 1090 7840 2 4 Ni 2 2 Prir goryuchij gaz mlrd m 99 0 1 Svinec tis t 50 100 1 8 Pb Sriblo t 4500 6000 30 g t 0 8 Vugillya mln t 485 485 Hromovi rudi mln t 36 7 30 Cr2O3 0 81 Cink tis t 180 280 2 2 Zn 0 1Okremi vidi korisnih kopalinNafta i gaz Pershe rodovishe nafti bulo viyavlene bilya uzberezhzhya o Palavan v 1961 a jogo promislova rozrobka pochalasya v 1979 Prote v 1993 lishe 2 nafti yaka spozhivayetsya v krayini bulo vidobuto na yiyi teritoriyi U 5 osadovih basejnah viyavleno ponad 20 rodov i gazu Produktivni nizhno i serednomiocenovi rifogenni vapnyaki na glib 1 1 2 3 km ta oligocenovi piskoviki Gustina nafti 806 855 kg m Vugillya Najbilshi rodovisha vugillya roztashovani na o vah Semirara Mindanao Samar Lejte Sebu voni priurocheni do osadovih porid vid eocenu antraciti kam vugillya do piznogo miocenu rannogo pliocenu bure vugillya Rodov neveliki plasti maks potuzhnistyu 1 8 m chasto zim yati v skladki i silno trishinuvati Uran Rudoproyavi uranu vidomi na o vah Bohol Samar Katanduanes Lejte Masbate i Luson Zalizo Osn zapasi zaliznyaku pov yazani z zalizistimi lateritami 3 05 mlrd t yaki ye na o vah Luson Samar Mindanao Nonok i Dinagat Potuzhnist plastiv lateritiv dosyagaye 6 4 m Rudi mistyat takozh nikel i hrom Vidomi rodov zalizistih piskiv sho mistyat 10 50 magnetitu i titanomagnetitu zapasi yakih v kinci HH st ocinyuyutsya v 150 mln t Rodov predstavleni alyuvialnimi i priberezhno morskimi rozsipami skoncentrovanimi vzdovzh o viv najbilsh veliki na o vah Luson Lejte i Mindanao Gorizonti piskiv z pidvishenim vmistom Fe mayut potuzhnist 1 3 m shir 100 300 m i protyazhnist do dek desyatkiv km Poshireni neveliki skarnovi rodov najbilshe Larap zapasi 120 mln t Marganec Dribni rodov margancevih rud vidomi u bagatoh rajonah F Rudi skladayutsya v osn z braunitu kriptomelanu vtorinnogo pirolyuzitu i predstavleni linzovimi tilami sered vulkanogenno osadovih formacij yuri i miocenu Maks potuzhnist linz 5 m Najbilshe rodov Syerra Madre Hrom Na F vidomo ponad 60 rodov hromovih rud osn zapasi yakih zoseredzheni v prov Sambales na o Luson Plasto linzovi tila hromitiv sho zalyagayut sered dunitiv i saksonitiv rannoyi krejdi utvoryuyut poyasi protyazhnistyu do 2 5 km Vertikalnij rozmah zrudeninnya 350 m Vognetrivki vidmini hromitiv visokoyi yakosti chasto roztashovuyutsya poryad z olivinovimi gabro a metalurgijni vidmini z noritami Najbilshi rodovisha Masinlok vognetrivi i Akoye na yakomu krim hromshpinelidiv v rudah prisutni sulfidi nikelyu platini i samorodna platina Alyuminij Alyuminiyevi rudi predstavleni boksitami piznogo kajnozoyu Najbilshi rodovisha znahodyatsya na o vah Samar i Lejte Zoloto Gol zolotorudni rodov znahodyatsya na o vah Luson Masbate Mindanao Najposhirenishi gidrotermalni zoloto sribno telurovi rudi pov yazani z poyasom rozvitku vulkanitiv miocenu Rodov lokalizovani u kalderah Zhili i zhilni zoni maks protyazhnistyu 2 km zalyagayut v andezitah i kvarcovih dioritah proslidkovani za padinnyam na 450 700 m Gol rudni minerali enargit samorodne zoloto teluridi zolota i sribla sfalerit galenit pirit ta in Sriblo Rodov sribnih rud vidomi v provinciyah Batangas svincevo sribni i Pivn Surigao barit sribni Platinoyidi Prognozni resursi MGP Filippin neznachni i skladayut do 300 t 0 6 svitovih Mid Osn zapasi midnih rud zoseredzheni v midno porfirovih rodov Voni roztashovani mizh ofiolitovimi poyasami i formuyut dvi smugi meridionalnogo prostyagannya Rudi mayut visokij vmist Au Ag Mo Zrudeninnya pov yazane z porfirovimi gidrotermalno zminenimi subvulkanitami dioritovogo i kvarc dioritovogo skladu Shiroko rozvineni zoni povtornogo zbagachennya Najbilsha midnorudna provinciya krayini na o Negros priurochena do antiklinalnoyi zoni 60h25 km Rajon skladenij krejdovimi silno dislokovanimi lavovimi potokami i piroklastami nasichenij intruziyami dioritiv kvarc dioritiv i amfibolovih porfiriv Odniyeyu z najbilshih kompanij z vidobutku i pervinnoyi pererobki midnoyi rudi ye Carmen Copper Corporation Nikel i kobalt Pidtverdzheni zapasi nikelyu krayini za pidrahunkami nacionalnoyi Geologichnoyi sluzhbi SShA na pochatok 1998 r stanovili 1 1 mln t Serednij vmist nikelyu v nih 2 4 Osn zapasi nikelevih i kobaltovih rud ukladeni v rodov kajnozoj skih lateritnih kir vivitryuvannya Rodov silikatnih nikelevih rud 15 rodovish sho mistyat prom koncentraciyi oksidiv zaliza i kobaltu rozvineni v provinciyah Surigao Samar Davao Palavan Mindoro Romblon Sambales ta in Nikelevi rudi zalyagayut g ch v nizh chastini lateritnogo rozrizu a zalizo koncentruyetsya v jogo verh gorizontah Najznachnishi zalishkovi rodov rud nikelyu viyavleni na o vah Palavan Nonok Mindanao Polimetali Zapasi svincevih i cinkovih rud zoseredzheni v osn v midno i zolotorudnih rodov a takozh v polimetalichnih rodov provincij Batangas i Pivd Zamboanga Kvarcovi zhili zi sfaleritom halkozinom bornitom i piritom peretinayut miocenovi vulkanogenno osadovi porodi Rtut Yedine rodov rud rtuti Santo Loudes na o Palavan genetichno pov yazane z garyachimi mineralnimi dzherelami vik chetvertinnij Gol rudni minerali kinovar antimonit i samorodna rtut Barit Najbilshe v krayini rodov baritu Minsalaj zapasi 50 mln t predstavlene zhilami dovzh do 30 m i potuzhnistyu 3 5 m Rodov piritu vidomi v provinciyah Antike Albaj Pivn Surigao Pivd Kamarines Sebu Rodov sirki pov yazani z davnim vulkanizmom vidomi v provinciyah Sh Negros Kagayan Katabato Davao Lejte Sambales ta in Najbilshe rodov Magabo na o Negros zapasi 10 mln t rudi iz vmistom sirki 28 2 znahoditsya v tufah potuzhnistyu do 160 m na glib 150 m U krayini vidomo dek soten rodov guano zagalni zapasi 1014 tis t i fosfatizovanih vapnyakiv ponad 310 tis t Azbest Rodov azbestu Agilar roztashovane v prov Pangasinan o Luson Jogo zapasi ocineni v 3 5 mln t pri vmisti 10 20 korisnoyi komponenti Zapasi perlitu rodov Suopi na o Kalayan stanovlyat 30 mln t Legaspi o Luson 30 mln t Baao o Luson 4 mln t Golovni rodov polovih shpativ sumarni zapasi 50 mln t znahodyatsya v prov Pivnichnij Ilokos na o Luson Osnovne rodov bentonitu Puerto Belyu roztashovane v na o Lejte Zapasi dolomitu tilki na o Sebu ocineni v 730 mln t vapnyakiv 6 5 mlrd t najznachnishe rodov marmuru na o Mindoro Krim togo na F ye rodov kvarcovogo pisku gipsu kam soli jodu pemzi pisku graviyu ta in Div takozhGirnicha promislovist Filippin Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Filippin Geologiya FilippinDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s