Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірнича помисловість Філіппін
Загальна характеристика
У кінці XX ст. Ф. входили до першої десятки продуцентів золота, хромітів, мідних, нікелевих руд країн Заходу. У країні також здійснюється видобуток руд заліза і марганцю, кобальту, цинку, срібла. З нерудних к.к. добувають барит, польовий шпат, глини, пірит, гірничо-хім. сировину для виробництва фосфорних і азотних добрив, морську сіль, кварц, тальк, буд. матеріали. Загалом у країні добувається 11 металічних, 34 нерудних і 2 паливних види к.к. Експлуатується тільки невелика частина покладів промислового значення (з тих що є). З поч. 80-х рр. XX ст. швидкими темпами зростає видобуток вугілля. З 1979 ведеться видобуток нафти на підводних родов. континентального шельфу. У країні нараховується бл. 30 гірничодоб. підприємств. Осн. статті експорту гірн. сировини: мідь, мідний концентрат і руда, хроміти, золото, срібло. Осн. імпортери – Японія, США, Велика Британія, країни Південно-Сх. Азії.
В кінці XX ст. частка мінерально-сировинного сектора економіки Філіппін у ВВП країни становила 1,3%, у вартісному вираженні 35,3 млрд песо (1998). Динаміка розвитку сектора позитивна. Частка рудної промисловості в загальному обсязі становила 45%. Внесок сектора в загальні надходження від експорту (29,5 млрд дол.) становив всього 2,3% через падіння цін на Cu і Au. У фізичному вираженні виробництво продукції гірничометалургійної промисловості і видобуток мінеральної сировини в 1998 р. (в дужках дані за 1997 р.) склало (в тис. т): Cu 45,38 (46,64); Ni-руд 953,5 (644,2); хроміту 9,94 (16,99); Cr-конц-тів 30,82 (81,13); Au 34038 (32199) кг; Ag 18220 (1994) кг.
На межі ХХ-XXI ст. гірничий сектор Філіппін працював нестабільно. Після раптового стрибка на 10% у 2000 р у 2001 спостерігалося падіння видобутку на 5%. Зокрема, знизився видобуток вугілля, нафти, міді, золота, сирої нафти, кар'єрного каменю, глини та інших неметалічних мінералів. Повна вартість видобутої мінеральної сировини у 2001 оцінена в PP26.92 млрд, що на 11% менше від 2000 р – PP30.53 млрд [Mining Annual Review 2002].
Окремі галузі
Паливно-енергетичні корисні копалини. Видобуток вугілля у 2001 р склав 1230 млн т, що на 9% менше від 2000 р - 1354 млн т. Імпорт його збільшився на 27% (г.ч. з Австралії, Індонезії, Китаю і В'єтнаму). Виробництво нафти в 2001 р теж знизилося з 417866 бар. у 2000 до 308364 бар. (-26%). Газовидобувні проєкти пов'язані з видобуванням на морі (зокрема площа Malampaya).
Компанія Shell Philippines Exploration BV здійснює проєкт глибоководного видобутку газу на північний захід від Palawan і доставку його для енергетичних потреб в Батанґу (Batangas). Проєкт охоплює 5 свердловин на шельфі. Газ стискується і передається через новий 504-км газопровід до Батанґи. Компанія Philippine National Oil Co.-Energy Development Corp. здійснює проєкт Victoria 3 на площі Tarlac (доведені запаси газу 300 млрд куб.футів). Компанії PNOC-EDC, Vulcan Industrial and Mining, Anglo Phils., Philodrill, San Jose Oil, Oriental Petroleum та Basic Consolidated інвестують в проєкт US$4.8 млн [Mining Annual Review 2002].
Хром. В кінці XX ст. Філіппіни входили в десятку найбільших світових виробників хрому. Однак динаміка його видобутку мала негативну тенденцію (у 1997-1998 рр – майже на -59%).
Золото. Видобуток Au в кінці XX ст. (1998 р.) у Філіппінах становив 34038 кг при позитивній динаміці. У загальному обсязі видобуток Au на великих власне золотодобувних підприємствах становить 25%, на малих підприємствах, включаючи старательський видобуток, 58% і попутне вилучення при переробці руд кольорових металів – 17%. Одне з найбільших підприємств – Victoria компанії Lepanto, де видобуток і переробка руди становила 64 тис. т з сер. вмістом Au 7,8 і Ag 22,2 г/т. Добування Au становило 4532 і Ag 3561 кг (1998). Компанія TVI Pacific планує збільшенням продуктивності підприємства по переробці масивних сульфідних руд Canatuan від 80 до 300 т/добу. У 2006 р. тут стане до ладу нова фабрика по переробці сульфідних руд продуктивністю 850 т/добу.
Мідна промисловість Філіппін в кінці XX ст. мала негативну динаміку і виробляла Cu у всіх формах 45,38 тис. т (1998). Одна з найбільших – компанія Philex Padcal видобувала і переробляла 6,5 млн т руди з вмістом Cu 0,39% і Au 0,82 г/т, виробництво концентратів становило 85,37 тис. т з вмістом Cu 22,78 тис. т. Інші компанії підгалузі: Manila Mining, Maricalum (Cu в конц-тах відповідно 4,73 та 19,04 тис. т), Atlas Cons. Mines (планує відновити ГЗК в Толедо проєктною продуктивністю 50 тис. т Cu і 930 кг Au на рік), Benguet (будує ГЗК Kinking проєктною потужністю 70 тис. т Cu і 12440 кг Au на рік), WMC (розробляє родов. Cu-Au-руд Тампакан в районі Котабато, ресурси якого - 90 млн т із вмістом Cu 0,75% та Au 0,35 г/т).
Нікель і кобальт. Нікелева промисловість Філіппін в кінці XX ст. динамічно розвивалася. Так видобуток Ni-руд в 1998 зріс в рорівнянні з 1997 на 48% до 953,5 тис. т.
Норвезька компанія Mindex Resources Development будує на о.Міндоро ГМК проєктною продуктивністю 40 тис. т Ni та 3 тис. т Co на рік. Компанія Compline Resources до 2000 р. реконструювала нікелеве гірничо-металургійне підприємство Nonoc. Компанія ПАР Implats придбала 25% інтересу в гірничометалургійному підприємстві з видобутку і переробки латеритних Ni-Co-руд Nonoc. Проєктна продуктивність 41 тис. т Ni і 4 тис. т Co на рік з плановим терміном експлуатації 40 років. Ресурси руди на родовищі, що залучається до розробки, оцінюються в 144 млн т з середнім вмістом Ni 1,1 і Co 0,11% [Mining J. - 2000. - 334, 8572. - Р. 176].
Поліметали. Канадська компанія TVI Pacific станом на 2000 р будує поліметалічне гірничозбагачувальне підприємство Canatuan на острові Мінданао в Філіппінах. Першою чергою підприємства планується видобуток і переробка окиснених руд з продуктивністю 500 т/добу з вилученням Au і Ag. Другою чергою передбачається будівництво збагачувальної фабрики по переробці сульфідних руд продуктивністю 850 т/добу з виробництвом Cu- і Zn-конц-тів [Mining J. - 2000. - 335, 8592. - Р. 39].
Загалом, на початку XXI ст. у Філіппінах експлуатується тільки невелика частина покладів корисних копалин промислового значення. Мідна руда добувається в основному на о.Себу і в південній частині о.Негрос; золото – на півночі Лусона і в північно-східній частині Мінданао; залізняк – на о.Самар і на півд.-сході Лусона; хроміт – на заході Лусона і в північній частині Мінданао; нікель – на північному сході Мінданао; вугілля – на о.Себу і на заході Мінданао.
Геологічна служба. Наукові установи. Підготовка кадрів. Друк
Розвиток гірн. промисловості та науки в країні курує Бюро (Управління) гірн. розробок і геол. наук (засн. у 1936 в Манілі). Воно керує геол. службами, контролює використання нац. мінеральних ресурсів, оцінку родов. к.к., проводить дослідження в галузі геології і металургії. У країні є також Філіппінське товариство гірн. справи, металургії і гірн. інженерів (засн. у 1940 в Манілі). Держава координує наук. дослідження в галузі геології і гірн. справи через Нац. управління розвитку науки і технології, створене у 1958 в Манілі, а також через Філіппінську нац. раду досліджень, засн. в Манілі в 1934. Підготовка геологів і гірн. інженерів здійснюється в приватному Технологічному інституті Мапуа в Манілі (засн. в 1925) на ф-тах технології гірн. справи і металургії та геол. ф-ті, а також в університеті Адамсона в Манілі (засн. в 1938) на відділенні геології і гірн. техніки і відділенні природничих наук.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha pomislovist FilippinZagalna harakteristikaU kinci XX st F vhodili do pershoyi desyatki producentiv zolota hromitiv midnih nikelevih rud krayin Zahodu U krayini takozh zdijsnyuyetsya vidobutok rud zaliza i margancyu kobaltu cinku sribla Z nerudnih k k dobuvayut barit polovij shpat glini pirit girnicho him sirovinu dlya virobnictva fosfornih i azotnih dobriv morsku sil kvarc talk bud materiali Zagalom u krayini dobuvayetsya 11 metalichnih 34 nerudnih i 2 palivnih vidi k k Ekspluatuyetsya tilki nevelika chastina pokladiv promislovogo znachennya z tih sho ye Z poch 80 h rr XX st shvidkimi tempami zrostaye vidobutok vugillya Z 1979 vedetsya vidobutok nafti na pidvodnih rodov kontinentalnogo shelfu U krayini narahovuyetsya bl 30 girnichodob pidpriyemstv Osn statti eksportu girn sirovini mid midnij koncentrat i ruda hromiti zoloto sriblo Osn importeri Yaponiya SShA Velika Britaniya krayini Pivdenno Sh Aziyi V kinci XX st chastka mineralno sirovinnogo sektora ekonomiki Filippin u VVP krayini stanovila 1 3 u vartisnomu virazhenni 35 3 mlrd peso 1998 Dinamika rozvitku sektora pozitivna Chastka rudnoyi promislovosti v zagalnomu obsyazi stanovila 45 Vnesok sektora v zagalni nadhodzhennya vid eksportu 29 5 mlrd dol stanoviv vsogo 2 3 cherez padinnya cin na Cu i Au U fizichnomu virazhenni virobnictvo produkciyi girnichometalurgijnoyi promislovosti i vidobutok mineralnoyi sirovini v 1998 r v duzhkah dani za 1997 r sklalo v tis t Cu 45 38 46 64 Ni rud 953 5 644 2 hromitu 9 94 16 99 Cr konc tiv 30 82 81 13 Au 34038 32199 kg Ag 18220 1994 kg Na mezhi HH XXI st girnichij sektor Filippin pracyuvav nestabilno Pislya raptovogo stribka na 10 u 2000 r u 2001 sposterigalosya padinnya vidobutku na 5 Zokrema znizivsya vidobutok vugillya nafti midi zolota siroyi nafti kar yernogo kamenyu glini ta inshih nemetalichnih mineraliv Povna vartist vidobutoyi mineralnoyi sirovini u 2001 ocinena v PP26 92 mlrd sho na 11 menshe vid 2000 r PP30 53 mlrd Mining Annual Review 2002 Okremi galuziPalivno energetichni korisni kopalini Vidobutok vugillya u 2001 r sklav 1230 mln t sho na 9 menshe vid 2000 r 1354 mln t Import jogo zbilshivsya na 27 g ch z Avstraliyi Indoneziyi Kitayu i V yetnamu Virobnictvo nafti v 2001 r tezh znizilosya z 417866 bar u 2000 do 308364 bar 26 Gazovidobuvni proyekti pov yazani z vidobuvannyam na mori zokrema plosha Malampaya Kompaniya Shell Philippines Exploration BV zdijsnyuye proyekt glibokovodnogo vidobutku gazu na pivnichnij zahid vid Palawan i dostavku jogo dlya energetichnih potreb v Batangu Batangas Proyekt ohoplyuye 5 sverdlovin na shelfi Gaz stiskuyetsya i peredayetsya cherez novij 504 km gazoprovid do Batangi Kompaniya Philippine National Oil Co Energy Development Corp zdijsnyuye proyekt Victoria 3 na ploshi Tarlac dovedeni zapasi gazu 300 mlrd kub futiv Kompaniyi PNOC EDC Vulcan Industrial and Mining Anglo Phils Philodrill San Jose Oil Oriental Petroleum ta Basic Consolidated investuyut v proyekt US 4 8 mln Mining Annual Review 2002 Hrom V kinci XX st Filippini vhodili v desyatku najbilshih svitovih virobnikiv hromu Odnak dinamika jogo vidobutku mala negativnu tendenciyu u 1997 1998 rr majzhe na 59 Zoloto Vidobutok Au v kinci XX st 1998 r u Filippinah stanoviv 34038 kg pri pozitivnij dinamici U zagalnomu obsyazi vidobutok Au na velikih vlasne zolotodobuvnih pidpriyemstvah stanovit 25 na malih pidpriyemstvah vklyuchayuchi staratelskij vidobutok 58 i poputne viluchennya pri pererobci rud kolorovih metaliv 17 Odne z najbilshih pidpriyemstv Victoria kompaniyi Lepanto de vidobutok i pererobka rudi stanovila 64 tis t z ser vmistom Au 7 8 i Ag 22 2 g t Dobuvannya Au stanovilo 4532 i Ag 3561 kg 1998 Kompaniya TVI Pacific planuye zbilshennyam produktivnosti pidpriyemstva po pererobci masivnih sulfidnih rud Canatuan vid 80 do 300 t dobu U 2006 r tut stane do ladu nova fabrika po pererobci sulfidnih rud produktivnistyu 850 t dobu Midna promislovist Filippin v kinci XX st mala negativnu dinamiku i viroblyala Cu u vsih formah 45 38 tis t 1998 Odna z najbilshih kompaniya Philex Padcal vidobuvala i pereroblyala 6 5 mln t rudi z vmistom Cu 0 39 i Au 0 82 g t virobnictvo koncentrativ stanovilo 85 37 tis t z vmistom Cu 22 78 tis t Inshi kompaniyi pidgaluzi Manila Mining Maricalum Cu v konc tah vidpovidno 4 73 ta 19 04 tis t Atlas Cons Mines planuye vidnoviti GZK v Toledo proyektnoyu produktivnistyu 50 tis t Cu i 930 kg Au na rik Benguet buduye GZK Kinking proyektnoyu potuzhnistyu 70 tis t Cu i 12440 kg Au na rik WMC rozroblyaye rodov Cu Au rud Tampakan v rajoni Kotabato resursi yakogo 90 mln t iz vmistom Cu 0 75 ta Au 0 35 g t Nikel i kobalt Nikeleva promislovist Filippin v kinci XX st dinamichno rozvivalasya Tak vidobutok Ni rud v 1998 zris v rorivnyanni z 1997 na 48 do 953 5 tis t Norvezka kompaniya Mindex Resources Development buduye na o Mindoro GMK proyektnoyu produktivnistyu 40 tis t Ni ta 3 tis t Co na rik Kompaniya Compline Resources do 2000 r rekonstruyuvala nikeleve girnicho metalurgijne pidpriyemstvo Nonoc Kompaniya PAR Implats pridbala 25 interesu v girnichometalurgijnomu pidpriyemstvi z vidobutku i pererobki lateritnih Ni Co rud Nonoc Proyektna produktivnist 41 tis t Ni i 4 tis t Co na rik z planovim terminom ekspluataciyi 40 rokiv Resursi rudi na rodovishi sho zaluchayetsya do rozrobki ocinyuyutsya v 144 mln t z serednim vmistom Ni 1 1 i Co 0 11 Mining J 2000 334 8572 R 176 Polimetali Kanadska kompaniya TVI Pacific stanom na 2000 r buduye polimetalichne girnichozbagachuvalne pidpriyemstvo Canatuan na ostrovi Mindanao v Filippinah Pershoyu chergoyu pidpriyemstva planuyetsya vidobutok i pererobka okisnenih rud z produktivnistyu 500 t dobu z viluchennyam Au i Ag Drugoyu chergoyu peredbachayetsya budivnictvo zbagachuvalnoyi fabriki po pererobci sulfidnih rud produktivnistyu 850 t dobu z virobnictvom Cu i Zn konc tiv Mining J 2000 335 8592 R 39 Zagalom na pochatku XXI st u Filippinah ekspluatuyetsya tilki nevelika chastina pokladiv korisnih kopalin promislovogo znachennya Midna ruda dobuvayetsya v osnovnomu na o Sebu i v pivdennij chastini o Negros zoloto na pivnochi Lusona i v pivnichno shidnij chastini Mindanao zaliznyak na o Samar i na pivd shodi Lusona hromit na zahodi Lusona i v pivnichnij chastini Mindanao nikel na pivnichnomu shodi Mindanao vugillya na o Sebu i na zahodi Mindanao Geologichna sluzhba Naukovi ustanovi Pidgotovka kadriv DrukRozvitok girn promislovosti ta nauki v krayini kuruye Byuro Upravlinnya girn rozrobok i geol nauk zasn u 1936 v Manili Vono keruye geol sluzhbami kontrolyuye vikoristannya nac mineralnih resursiv ocinku rodov k k provodit doslidzhennya v galuzi geologiyi i metalurgiyi U krayini ye takozh Filippinske tovaristvo girn spravi metalurgiyi i girn inzheneriv zasn u 1940 v Manili Derzhava koordinuye nauk doslidzhennya v galuzi geologiyi i girn spravi cherez Nac upravlinnya rozvitku nauki i tehnologiyi stvorene u 1958 v Manili a takozh cherez Filippinsku nac radu doslidzhen zasn v Manili v 1934 Pidgotovka geologiv i girn inzheneriv zdijsnyuyetsya v privatnomu Tehnologichnomu instituti Mapua v Manili zasn v 1925 na f tah tehnologiyi girn spravi i metalurgiyi ta geol f ti a takozh v universiteti Adamsona v Manili zasn v 1938 na viddilenni geologiyi i girn tehniki i viddilenni prirodnichih nauk Div takozhKorisni kopalini Filippin Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Filippin Geologiya Filippin Gidrogeologiya Filippin Sejsmichnist Filippin Ekonomika FilippinDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s