Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Філіппіни — аграрно-індустріальна країна. ВВП у 2007 р. становив 300,1 млрд доларів США (за обмінним курсом ПКС), річний темп зростання — 7,3 %. ВВП на душу населення — 3200 доларів США. Важливі місця в економіці посідають металургійна, машинобудівна, текстильна, швейна, фармацевтична, хімічна, деревообробна, харчова, радіоелектронна, нафтопереробна, рибна галузі промисловості. Головний вид транспорту — морський. Є також автомобільний, фрагментарно — залізничний види транспорту. Головні морські порти — Маніла, Себу, , Замбоанґа, , , Легаспі, Давао.
| Економіка Філіппін | |
|---|---|
| Валюта | 1 Філіппінський песо = 100 сентімо (сентаво) |
| Фінансовий рік | календарний рік |
| Організації | ВТО, АСЕАН |
| Статистика | |
| ВВП | ▲ $806,3 млрд (2016) |
| Зростання ВВП | ▲ 6,9 % (2016) |
| ВВП на душу населення | $7700 (2016) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 9,7 %, промисловість: 30,8 %, послуги: 59,5 % (2016) |
| Інфляція (ІСЦ) | 1,8 % (2016) |
| Населення поза межею бідності | 21,6 % (2015) |
| Індекс Джіні | 44,4 (2015) |
| Робоча сила | 43,2 млн (2016) |
| Робоча сила за секторами | сільське господарство: 29,6 %, промисловість: 17,5nbsp;%, послуги: 55,6 % (2012) |
| Безробіття | 5,5 % (2016) |
| Галузі виробництва | напівпровідники та електроніка, виробництво харчових продуктів та напоїв, будівництво, електричне / газове / водопостачання, хімічна продукція, телекомунікаційне обладнання та прилади зв'язку, нафта та паливо, текстиль та одяг, неметалеві мінерали, металургія, транспортне обладнання |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $43,44 млрд (2016) |
| Експортні товари | напівпровідники та електронні вироби, машини та транспортне обладнання, деревина, хімікалії, оброблені харчові продукти та напої, одяг, кокосове масло, мідні концентрати, морепродукти, банани та інші фрукти |
| Партнери |  Японія 20,8 % США 15,5 % Гонконг 11,7 % КНР 11 % Сінгапур 6,6 % Німеччина 4,1 % (2016) |
| Імпорт | $77,52 млрд (2016) |
| Імпортні товари | електронні вироби, мінеральні палива, машини та транспортне обладнання, чавун і сталь, текстиль, зерно, хімікати, пластик |
| Партнери | КНР 17,3 % Японія 11,1 % США 8,4 % Таїланд 7,3 % Південна Корея 6,1 % Сінгапур 6,1 % Індонезія 5,1 % (2016) |
| Державні фінанси | |
| Борг | $75,01 млрд (2016) |
| Доходи | $46,24 млрд (2016) |
| Витрати | $53,68 млрд (2016) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book | |
Історія
До початку Другої світової війни в основі економіки Філіппін лежали виробництво і експорт вузького асортименту сировинних товарів, як правило, продуктів сільського господарства і лісоматеріалів. Обробної промисловості (крім цукрової) практично не існувало. Експорт прямував переважно до США, звідки надходила основна частина необхідних промислових виробів. Після здобуття Філіппінами незалежності місцева обробна індустрія отримала стимули для розвитку, і тепер її частка в національному прибутку вища, ніж у сільського господарства. Приблизно 3/4 всього експорту становлять нетрадиційні види товарів. Як і раніше, характерна непропорційно висока концентрація сучасних видів виробництв і населення в нечисленних центрах, переважно в Манілі і її околицях.
Відносна значущість аграрного сектора в економіці Філіппін поступово зменшується (у 2007 р. сільськогосподарське виробництво становило 13,8 % ВВП, промисловість — 31,7 %, сфера послуг — 54,5 %). Трудові ресурси в 2007 р. становили близько 33,6 млн осіб. У 1990-х роках понад 6 млн філіппінців працювали за кордоном, головним чином у США і державах Перської затоки. Рівень безробіття в 2007 р. — 7,3 %.
Сільське господарство
Сільське господарство забезпечує 13,8 % ВВП Філіппін. Під сільськогосподарськими угіддями розташовано близько 33 % всієї площі країни. Середній розмір селянського господарства — близько 4 га. Основна тенденція в сільських районах Філіппін — скорочення числа землевласників, що самостійно обробляють свої ділянки, і збільшення прошарку орендарів. Найродючіші землі зайняті під великі плантації, на яких вирощують експортні культури. Кліматичні умови загалом сприяють сільськогосподарському виробництву, хоч іноді серйозного збитку галузі завдають посухи, тайфуни і повені. Головною тяговою силою в сільському господарстві залишається філіппінський буйвіл . Для задоволення внутрішнього попиту вирощують насамперед рис, кукурудзу і батат, а серед інших культур — гевею, каву, рамі (для виготовлення легких тканин і паперу), різні плодові та овочі. Цукрову тростину, кокосову пальму, банани і ананаси вирощують переважно з розрахунком на експорт.
Промисловість
Промисловість. Різке збільшення частки продукції обробної промисловості в експорті — з менш ніж 10 % в 1970 до 75 % в 1993 — зробило цю галузь господарства головним джерелом валютних прибутків Філіппін. Особливо важливе місце у вивозі посідають електронне обладнання і одяг. Крім того, промисловість Філіппін випускає інші товари масового попиту: харчові продукти, напої, гумові вироби, взуття, лікарські препарати, фарби, фанеру і шпон, папір і паперову продукцію, електричні побутові прилади. Підприємства важкої індустрії виробляють цемент, скло, хімічні товари, добрива, чорні метали, переробляють нафту. Обробна промисловість Філіппін залучає численних іноземних інвесторів, переважно зі США і Японії. На межі ХХ-XXI ст. приблизно 30 % активів 1000 найбільших філіппінських корпорацій належить іноземцям.
Енергетика
Енергозабазпеченість. Протягом останніх 20 років ХХ ст. Філіппіни намагаються досягти самозабезпечення електроенергією. У 1996 р. 63 % електроенергії було вироблено тепловими станціями, в тому числі 42 % — на рідкому паливі, 15 % — ГЕС і 23 % — геотермальними станціями. Тепло надр землі як джерело енергії вперше тут використане у 1980, на початку XXI ст. країна посідає 2-ге місце у світі після США за масштабом розвитку геотермальної електроенергетики. Виробництво електроенергії у 2015 році склало 90,8 млрд кВт*год.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Примітки
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
Посилання
- Action for Economic Reforms [ 9 березня 2022 у Wayback Machine.] is an , reform-oriented public interest organization that conducts policy analysis and advocacy on key economic issues.
- State of the Philippine Islands[недоступне посилання з квітня 2019] A book written by a Spaniard during the early 1800s that studies the economic conditions of the Philippines which was then, a colony of Spain. An online book published by .
- Bangko Sentral ng Pilipinas (Central Bank of the Philippines) [ 29 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- National Statistical Coordination Board [ 3 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- National Statistics Office [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Department of Trade and Industry [ 7 березня 2009 у Wayback Machine.]
- Department of Finance [ 28 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Philippine Stock Exchange [Архівовано 15 вересня 2002 у Library of Congress]
- Department of Tourism [ 13 червня 2006 у Wayback Machine.]
- Union Bank of the Philippines [ 17 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Philippine Economic Zone Authority [ 4 березня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Filippini agrarno industrialna krayina VVP u 2007 r stanoviv 300 1 mlrd dolariv SShA za obminnim kursom PKS richnij temp zrostannya 7 3 VVP na dushu naselennya 3200 dolariv SShA Vazhlivi miscya v ekonomici posidayut metalurgijna mashinobudivna tekstilna shvejna farmacevtichna himichna derevoobrobna harchova radioelektronna naftopererobna ribna galuzi promislovosti Golovnij vid transportu morskij Ye takozh avtomobilnij fragmentarno zaliznichnij vidi transportu Golovni morski porti Manila Sebu Zamboanga Legaspi Davao Ekonomika FilippinValyuta1 Filippinskij peso 100 sentimo sentavo Finansovij rikkalendarnij rikOrganizaciyiVTO ASEANStatistikaVVP 806 3 mlrd 2016 Zrostannya VVP 6 9 2016 VVP na dushu naselennya 7700 2016 VVP za sektoramisilske gospodarstvo 9 7 promislovist 30 8 poslugi 59 5 2016 Inflyaciya ISC 1 8 2016 Naselennya poza mezheyu bidnosti21 6 2015 Indeks Dzhini44 4 2015 Robocha sila43 2 mln 2016 Robocha sila za sektoramisilske gospodarstvo 29 6 promislovist 17 5nbsp poslugi 55 6 2012 Bezrobittya5 5 2016 Galuzi virobnictvanapivprovidniki ta elektronika virobnictvo harchovih produktiv ta napoyiv budivnictvo elektrichne gazove vodopostachannya himichna produkciya telekomunikacijne obladnannya ta priladi zv yazku nafta ta palivo tekstil ta odyag nemetalevi minerali metalurgiya transportne obladnannyaZovnishnya diyalnistEksport 43 44 mlrd 2016 Eksportni tovarinapivprovidniki ta elektronni virobi mashini ta transportne obladnannya derevina himikaliyi obrobleni harchovi produkti ta napoyi odyag kokosove maslo midni koncentrati moreprodukti banani ta inshi fruktiPartneriYaponiya 20 8 SShA 15 5 Gonkong 11 7 KNR 11 Singapur 6 6 Nimechchina 4 1 2016 Import 77 52 mlrd 2016 Importni tovarielektronni virobi mineralni paliva mashini ta transportne obladnannya chavun i stal tekstil zerno himikati plastikPartneri KNR 17 3 Yaponiya 11 1 SShA 8 4 Tayiland 7 3 Pivdenna Koreya 6 1 Singapur 6 1 Indoneziya 5 1 2016 Derzhavni finansiBorg 75 01 mlrd 2016 Dohodi 46 24 mlrd 2016 Vitrati 53 68 mlrd 2016 Golovne dzherelo CIA World Fact BookIstoriyaDo pochatku Drugoyi svitovoyi vijni v osnovi ekonomiki Filippin lezhali virobnictvo i eksport vuzkogo asortimentu sirovinnih tovariv yak pravilo produktiv silskogo gospodarstva i lisomaterialiv Obrobnoyi promislovosti krim cukrovoyi praktichno ne isnuvalo Eksport pryamuvav perevazhno do SShA zvidki nadhodila osnovna chastina neobhidnih promislovih virobiv Pislya zdobuttya Filippinami nezalezhnosti misceva obrobna industriya otrimala stimuli dlya rozvitku i teper yiyi chastka v nacionalnomu pributku visha nizh u silskogo gospodarstva Priblizno 3 4 vsogo eksportu stanovlyat netradicijni vidi tovariv Yak i ranishe harakterna neproporcijno visoka koncentraciya suchasnih vidiv virobnictv i naselennya v nechislennih centrah perevazhno v Manili i yiyi okolicyah Vidnosna znachushist agrarnogo sektora v ekonomici Filippin postupovo zmenshuyetsya u 2007 r silskogospodarske virobnictvo stanovilo 13 8 VVP promislovist 31 7 sfera poslug 54 5 Trudovi resursi v 2007 r stanovili blizko 33 6 mln osib U 1990 h rokah ponad 6 mln filippinciv pracyuvali za kordonom golovnim chinom u SShA i derzhavah Perskoyi zatoki Riven bezrobittya v 2007 r 7 3 Silske gospodarstvoPanorama Ortigas centru na perednomu plani j Makati na zadnomu livoruch Ortigas centr biznes rajon Silske gospodarstvo zabezpechuye 13 8 VVP Filippin Pid silskogospodarskimi ugiddyami roztashovano blizko 33 vsiyeyi ploshi krayini Serednij rozmir selyanskogo gospodarstva blizko 4 ga Osnovna tendenciya v silskih rajonah Filippin skorochennya chisla zemlevlasnikiv sho samostijno obroblyayut svoyi dilyanki i zbilshennya prosharku orendariv Najrodyuchishi zemli zajnyati pid veliki plantaciyi na yakih viroshuyut eksportni kulturi Klimatichni umovi zagalom spriyayut silskogospodarskomu virobnictvu hoch inodi serjoznogo zbitku galuzi zavdayut posuhi tajfuni i poveni Golovnoyu tyagovoyu siloyu v silskomu gospodarstvi zalishayetsya filippinskij bujvil Dlya zadovolennya vnutrishnogo popitu viroshuyut nasampered ris kukurudzu i batat a sered inshih kultur geveyu kavu rami dlya vigotovlennya legkih tkanin i paperu rizni plodovi ta ovochi Cukrovu trostinu kokosovu palmu banani i ananasi viroshuyut perevazhno z rozrahunkom na eksport PromislovistPromislovist Rizke zbilshennya chastki produkciyi obrobnoyi promislovosti v eksporti z mensh nizh 10 v 1970 do 75 v 1993 zrobilo cyu galuz gospodarstva golovnim dzherelom valyutnih pributkiv Filippin Osoblivo vazhlive misce u vivozi posidayut elektronne obladnannya i odyag Krim togo promislovist Filippin vipuskaye inshi tovari masovogo popitu harchovi produkti napoyi gumovi virobi vzuttya likarski preparati farbi faneru i shpon papir i paperovu produkciyu elektrichni pobutovi priladi Pidpriyemstva vazhkoyi industriyi viroblyayut cement sklo himichni tovari dobriva chorni metali pereroblyayut naftu Obrobna promislovist Filippin zaluchaye chislennih inozemnih investoriv perevazhno zi SShA i Yaponiyi Na mezhi HH XXI st priblizno 30 aktiviv 1000 najbilshih filippinskih korporacij nalezhit inozemcyam EnergetikaEnergozabazpechenist Protyagom ostannih 20 rokiv HH st Filippini namagayutsya dosyagti samozabezpechennya elektroenergiyeyu U 1996 r 63 elektroenergiyi bulo virobleno teplovimi stanciyami v tomu chisli 42 na ridkomu palivi 15 GES i 23 geotermalnimi stanciyami Teplo nadr zemli yak dzherelo energiyi vpershe tut vikoristane u 1980 na pochatku XXI st krayina posidaye 2 ge misce u sviti pislya SShA za masshtabom rozvitku geotermalnoyi elektroenergetiki Virobnictvo elektroenergiyi u 2015 roci sklalo 90 8 mlrd kVt god Div takozhKorisni kopalini Filippin Girnicha promislovist Filippin Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv FilippinDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 XPrimitkiUsi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA PosilannyaAction for Economic Reforms 9 bereznya 2022 u Wayback Machine is an reform oriented public interest organization that conducts policy analysis and advocacy on key economic issues State of the Philippine Islands nedostupne posilannya z kvitnya 2019 A book written by a Spaniard during the early 1800s that studies the economic conditions of the Philippines which was then a colony of Spain An online book published by Bangko Sentral ng Pilipinas Central Bank of the Philippines 29 serpnya 2016 u Wayback Machine National Statistical Coordination Board 3 zhovtnya 2008 u Wayback Machine National Statistics Office 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Department of Trade and Industry 7 bereznya 2009 u Wayback Machine Department of Finance 28 lyutogo 2009 u Wayback Machine Philippine Stock Exchange Arhivovano 15 veresnya 2002 u Library of Congress Department of Tourism 13 chervnya 2006 u Wayback Machine Union Bank of the Philippines 17 bereznya 2022 u Wayback Machine Philippine Economic Zone Authority 4 bereznya 2007 u Wayback Machine