Вели́ка Василькі́вська ву́лиця — вулиця в Шевченківському, Печерському та Голосіївському районах міста Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від Бессарабської площі і бульвару Тараса Шевченка до Либідської площі і бульвару Миколи Міхновського.
Велика Васильківська вулиця Київ | |
---|---|
Велика Васильківська вулиця | |
Місцевість | Нова Забудова |
Район | Шевченківський, Печерський, Голосіївський |
Назва на честь | дороги на Васильків |
Колишні назви | |
Червоноармійська | |
Загальні відомості | |
Протяжність | близько 3,8 км |
Координати початку | 50°26′31″ пн. ш. 30°31′12″ сх. д. / 50.442139° пн. ш. 30.520111° сх. д.Координати: 50°26′31″ пн. ш. 30°31′12″ сх. д. / 50.442139° пн. ш. 30.520111° сх. д. |
Координати кінця | 50°24′39″ пн. ш. 30°31′36″ сх. д. / 50.411083° пн. ш. 30.526694° сх. д. |
поштові індекси | 01004, 01601, 03150, 03680 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Площа Українських Героїв» «Олімпійська» «Палац «Україна»» «Либідська» |
Автобуси | А 5, 20, 27, 51, 52 |
Трамваї | лінія існувала з 1891-1948 роки |
Тролейбуси | Тр 1, 5, 5Д, 7, 8, 12, 17, 40, 40к, 42, 43, 50, 91Н, 93Н, 94Н |
Маршрутні таксі | Мт 209 (38), 412, 450, 507, 519, 520, 539 (10), 739 |
Зупинки громадського транспорту | «Жилянська вулиця», «Станція метро „Олімпійська“», «Вулиця Івана Федорова», «Лабораторна вулиця», «Вулиця Євгена Коновальця», «Станція метро „Палац "Україна“», «Вулиця Ковпака» |
Найближчі залізничні станції | з. п. Протасів Яр, Київ-Деміївський |
Рух | двосторонній (від початку до вул. Саксаганського), односторонній (від вул. Саксаганського до кінця) |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Державні установи | РАГС Голосіївського району, Держводагентство |
Навчальні заклади | ЗОШ №112, ЗОШ № 130 |
Заклади культури | Національний палац мистецтв «Україна» |
Поштові відділення | № 150 |
Аптеки | № 60 «Фармація» |
Зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 11843 |
У проєкті OpenStreetMap | r421767 |
Мапа | |
Велика Васильківська вулиця у Вікісховищі |
Прилучаються вулиці Павла Скоропадського, Рогнідинська, площа Українських Героїв, вулиці Євгена Чикаленка, Гетьмана Павла Скоропадського, Саксаганського, Жилянська, Троїцька площа, вулиці Фізкультури, Ділова, Івана Федорова, провулок Бориса Шахліна, вулиці Лабораторна, Євгена Коновальця, Володимиро-Либідська, Німецька, Єжи Ґедройця, Ковпака, Загородня та Джона Маккейна.
Історія
Вулиця відома з давніх часів як шлях з Києва до Василькова, з 1-ї третини XIX століття мала назву Велика Васильківська. До середини XIX століття біля Бессарабської площі була міська застава, далі пролягав незабрукований піщаний шлях, обабіч якого стояли одноповерхові будинки, де мешкали виселені в 30-х роках XIX століття із району Нової Печерської фортеці домовласники, в основному дрібні чиновники та відставні солдати. В 1833 році на Велику Васильківську була переведена з Печерську церква князя Володимира, від якої одержали назви Володимирська площа та Володимиро-Либідська вулиця (поблизу нинішнього Володимирського ринку).
На місці скверу, розташованого біля перетину з вулицею Івана Федорова була так звана Кінна площа, на якій до 90-х років XIX століття проходили кінні ярмарки. На Троїцькій площі біля нинішнього Олімпійського стадіону з 1860 року розміщувався ринок. На початку XX століття поряд з площею були побудовані Троїцька церква (знесено за радянських часів), Троїцький народний дім (нині Театр Оперети). У 1913 році на місці Троїцького ринку були побудовані павільйони Всеросійської промислової виставки 1913 року.
Інтенсивна забудова вулиці розпочалася з 2-ї половина XIX століття, коли тут з'явився район так званої Нової Забудови. Його центральною вулицею стала Велика Васильківська. З 1919 року (підтверджена 1944 року) мала назву Червоноармійська вулиця.
В травні 2008 року частиною вулиці (на відрізку від пл. Либідської до вул. Саксаганського) було запроваджено односторонній рух. Історичну назву вулиці відновлено 2014 року.
На Великій Васильківській вулиці значною мірою збереглася забудова кінця XIX — початку XX століть (найкомпактніше — від початку до Володимиро-Либідської вулиці). Декілька споруд було втрачено вже в 1990–2000-х роках: Будинок № 5, споруджений у 1870-х роках архітектором В. Ніколаєвим (саме в ньому впродовж 1897—1903 років мешкав Шолом-Алейхем) було знесено наприкінці 1990-х роках для зведення торговельно-розважального центру «Арена». У березні 2009 року тут було відкрито Музей Шолом-Алейхема.
Будинок № 35, споруджений у 1892—1893 роках архітектором М. Казанським у стилі київського ренесансу. Каріатиди, що прикрашали фасад, були після демонтажу перенесені у фонди заповідника «Стародавній Київ». 1905 року в будинку мешкав Шолом-Алейхем (це була остання київська адреса письменника). У 1930-ті роки було надбудовано 4-й поверх. Будівлю було зруйновано в лютому 2009 року під зведення готелю, проте місце й досі стоїть пусткою.
Будинок № 37 початку ХХ століття. Первісно нараховував чотири поверхи, згодом було надбудовано ще два. 22 липня 2003 року о 4:20 ранку обвалився один із стояків будинку, що стало наслідком незаконного перепланування житла. У квітні 2009 року частково зруйнований будинок було повністю знесено.
В 1951 році був збудований перший у Києві збірний панельний будинок на Великій Васильківській 16.
Перейменування
У 1997 році від імені Київради було видане рішення перейменувати низку вулиць, серед яких була і Червоноармійська, яка мала отримати назву Велика Васильківська. Але відповідний документ підписав звичайний депутат міської ради Грабар, а не, як це відповідно до законодавства має бути, Київський міський голова, не був належним чином оприлюднений і, отже, не набрав чинності.
23 вересня 2005 року комісія з найменувань та пам'ятних знаків виконавчого органу Київської міської ради ухвалила рішення про підтримання пропозиції про перейменування Червоноармійської вулиці на Вели́ку Василькі́вську. Однак рішення Київради з цього питання не було прийнято, тобто фактично перейменування не відбулося.
Черговий проєкт повернення Червоноармійській вулиці історичної назви Велика Васильківська у листопаді 2011 року не був підтриманий депутатами Київської міської ради.
Довгий час у ЗМІ, законодавчих актах та на топографічних картах паралельно вживали обидві назви вулиці — «Червоноармійська» або «Велика Васильківська».
Установи та заклади
Освітні заклади
- Київський національний лінгвістичний університет (буд. № 73)
- Музична школа № 10 (буд. № 75)
- Загальноосвітня школа № 112 з поглибленим вивченням іноземних мов ім. Т.Шевченка (буд. № 78)
- Спеціалізована школа № 130 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської та італійської мов (буд. № 128)
Заклади культури
- Бібліотека імені Петра Панча (буд. № 90)
- Бібліотека імені Миколи Гоголя (буд. № 136)
- Книгарня «Сяйво» (буд. № 6)
- Київський національний академічний театр оперети (буд. № 53/3)
- Кінотеатр «Київ» (буд. № 19)
- Національний палац мистецтв «Україна» (буд. № 103)
- Київський планетарій (буд. № 57/3)
- Національний будинок органної і камерної музики України (буд. № 77)
- Музей Марії Заньковецької (буд. № 121)
- Центр Сучасного Мистецтва «ДАХ» (буд. № 136)
Державні установи
- Відділення зв'язку № 150 (буд. № 102)
- Відділ РАГС Голосіївського управління юстиції (буд. № 92)
- Державне агентство водних ресурсів України (буд. № 8)
- Київська природоохоронна прокуратура (буд. № 38)
- Національний спортивний комплекс «Олімпійський»
Медичні заклади
- Поліклініка № 1 Голосіївського району (буд. № 104)
- Стоматологічна поліклініка № 1 Голосіївського району (буд. № 104)
Релігійні установи
- Миколаївський костел (буд. № 77)
Інші установи та організації
- Українське товариство глухих (буд. № 74)
- Товариство «Знання» України (буд. № 57/3)
Мешканці будинків
- у будинку № 2 жив художник Самусєв Федір Панасович (квартира № 17);
- у будинку № 5 жили письменник Шолом-Алейхем, скульптор Кашинський Олексій Костянтинович (квартира № 3);
- у будинку № 6 жили письменники Остап Вишня, Юрій Дольд-Михайлик, Леонід Смілянський, Іван Ле, Діодор Бобир; живописець Мягков Віталій Олексійович (квартира № 12);
- у будинку № 12 жили:
- кв. № 02 — Зоря Галина Денисівна, Сльота Петро Дорофійович — живописці;
- кв. № 03 — Кавалерідзе Іван Петрович — скульптор;
- кв. № 04 — Маркін Семен Григорович — графік;
- кв. № 05 — Марголіна Раїса Гаврилівна — художник театру;
- кв. № 06 — Коштелянчук Леонтій Пилипович — живописець;
- кв. № 10 — Івашиніна Катерина Данилівна — живописець;
- кв. № 11 — Лученко Євген Дмитрович, Старишко Галина Федорівна — живописці;
- кв. № 12 — Балясний Михайло Матвійович — живописець;
- кв. № 13 — Голубова Ганна Антонівна — живописець, графік; Решетов Володимир Миколайович — графік;
- кв. № 14 — Фатальчук Володимир Дмитрович, Юнак Ольга Іванівна — графіки, медальєри;
- кв. № 15 — Нестеровська Галина Андріївна, Писаренко Леонід Опанасович — художники театру;
- кв. № 16 — Болдирєв Володимир Степанович, Болдирєва Євдокія Гаврилівна — живописці;
- кв. № 18 — Селіванов Іван Михайлович — графік;
- кв. № 19 — Солона Любов Романівна — живописець;
- кв. № 20 — Грош Сергій Іванович — живописець;
- кв. № 21 — Раєвський Сергій Євдокимович — мистецтвознавець; Хитриков Василь Пимонович — живописець;
- кв. № 22 — Юхно Ганна Меєрівна, Юхно Іван Іванович — живописці;
- кв. № 23 — Литвиненко Валентин Гаврилович — графік;
- кв. № 24 — Коган-Шац Матвій Борисович — живописець;
- кв. № 25 — — живописець;
- кв. № 26 — Виноградова Зінаїда Тихонівна — мистецтвознавець;
- у будинку № 12А жили:
- кв. № 05 — Овчинников Василь Федорович — живописець;
- кв. № 12 — Пономарьова Лідія Зіновіївна — живописець;
- у будинку № 27а жила художниця Мацеєвська Ядвіга Олександрівна (квартира № 16);
- у будинку № 42 жив художник Лось Іван Григорович (квартира № 4);
- у будинку № 45 жив плакатист Орлов Павло Павлович (квартира № 20);
- у будинку № 47 жив мистецтвознавець Мацапура Микола Іванович (квартира № 19);
- у будинку № 51 жили мистецтвознавці Блюміна Фаня Михайлівна і Владич Леонід Володимирович (квартира № 32);
- у будинку № 70/9 жив живописець Сабадиш Петро Євлампійович (квартира № 5);
- у будинку № 85/87 жив композитор Гомоляка Вадим Борисович;
- у будинку № 104/114 жив художник Коновалюк Федір Зотикович (квартира № 39);
- у будинку № 112 жила скульптор Лискова Клавдія Іванівна (квартира № 19);
- у будинку № 114 жив театральний режисер Оглоблін Володимир Миколайович;
- у будинку № 121 жила актриса Заньковецька Марія Костянтинівна;
- у будинку № 134 жив художник Севастьянов Віктор Григорович (квартира № 272);
У 4-ій гімназії, що знаходилася у будинку № 98, вчилися співак Олександр Вертинський та польський письменник Ярослав Івашкевич.
Пам'ятники та меморіальні дошки
Існуючі меморіальні дошки
Номер будинку | Зображення | Кому присвячено, короткі відомості | Дата встановлення |
---|---|---|---|
6 | На честь письменника Остапа Вишні, який мешкав у цьому будинку в 1952–1956 роках. Барельєф, граніт, бронза. Скульптор Михайло Декерменджі, архітектор Ісроель Шмульсон | 28 вересня 1957 | |
6 | На честь письменника Платона Воронька (1913–1988), який мешкав і працював у цьому будинку в 1952–1988 роках. Погруддя, бронза. Скульптор М. Запорожець | 1992 | |
6 | На честь письменника Юрія Дольд-Михайлика (1913–1988), який мешкав і працював у цьому будинку в 1952–1988 роках. Барельєф, граніт. Скульптор Костянтин Годулян, архітектор | 17 березня 1968 | |
6 | На честь письменника Василя Козаченка, який жив і працював у цьому будинку в 1952–1995 роках. Бронзовий барельєф. | 8 квітня 2013 | |
6 | На честь письменника Івана Ле (1895–1978), який мешкав і працював у цьому будинку в 1952–1978 роках. Бронзовий горельєф. Скульптор Андрій Німенко, архітектор Тарас Довженко | 18 вересня 1981 | |
6 | На честь поета Миколи Нагнибіди, який жив і працював у цьому будинку в 1954–1985 роках. Бронзове погруддя. Скульптор , архітектор | 1990 | |
6 | На честь письменника Степана Олійника (1908–1982), який мешкав і працював у цьому будинку в 1952–1982 роках. Бронзовий барельєф. Скульптор Анатолій Кущ, архітектори , | 19 жовтня 1984 | |
6 | На честь письменника Семена Скляренка, який жив і працював у цьому будинку в 1952–1962 роках. Барельєф, граніт, бронза. Скульптор Анатолій Фуженко, архітектор В. В. Савченко | 26 вересня 1967 | |
6 | На честь письменника Леоніда Смілянського, який жив і працював у цьому будинку в 1952–1966 роках. Бронзовий горельєф. Скульптор Іван Макогон | 28 травня 1978 | |
8 | На честь міністра меліорації і водного господарства УРСР Миколи Гаркуші, який працював у цьому будинку в 1963—1984 роках. Барельєф, граніт, бронза. Скульптор Володимир Чепелик, архітектор | 2004 | |
12-Б | На честь скульптора та драматурга Івана Кавалерідзе (1887—1978), який жив і працював у цьому будинку. Бронзовий горельєф. Скульптор Людмила Кулябко-Корецька, архітектор Василь Гнєздилов. | 1987 | |
43/16 | На честь києвознавця Леонори Рахліної, яка проживала у цьому будинку в 1997–2006 роках. Кераміка, барельєф. Скульптор | 9 листопада 2007 | |
53 | На честь композитора Олексія Рябова (1899–1955), який працював у Театрі оперети в 1939–1955 роках. Граніт. | 21 вересня 2007 | |
114 | На честь Героя Майдану Андрія Черненка (1978–2014), що проживав у цьому будинку | 20 серпня 2014 | |
114 | На честь театрального режисера Володимира Оглобліна, який проживав у цьому будинку | 18 квітня 2019 | |
121 | На честь актриси Марії Заньковецької (1854–1934), яка проживала у цьому будинку в 1918–1934 роках. Першу дошку з мармуру було відкрито 5 квітня 1953 року (архітектор ). У лютому 1973 року її замінено на бронзовий горельєф роботи скульптора Олени Кальницької та архітектора | 1973 |
Втрачені меморіальні дошки
Номер будинку | Зображення | Кому присвячено, короткі відомості | Дата встановлення | Примітка |
---|---|---|---|---|
5 | На честь письменника Шолом-Алейхема, який мешкав у цьому будинку в 1897–1904 роках. Була виготовлена у вигляді таблички з білого мармуру. Архітектор Ісроель Шмульсон | 6 березня 1959 | Втрачена у 2001 році, після знищення будинку (на його місці зведено торговельний комплекс «Арена-Сіті». | |
9 | На честь більшовицького Київського революційного комітету, який містився у цьому будинку в 1918 році. Мармурова дошка відкрита у грудні 1952 року. Архітектор Ісроель Шмульсон | 1952 | Втрачена у 1990-х роках, коли будівлю було знесено. | |
47 | На честь більшовицького Київського революційного комітету, який містився у цьому будинку в 1918 році. Мармурова дошка відкрита у грудні 1952 року. Архітектор І. І. Макушенко | 1952 | Втрачена. | |
53 | На честь Народного будинку, який містився тут у 1905 році, де відбувались збори і мітинги демократичних організацій міста Києва. Відкрита у 1947 році, у 1978 замінено на гранітну | 1947 | Втрачена. | |
53 | На честь перших профспілок робітників міста Києва, які були організовані у цьому будинку. Перша дошка з мармуру була відкрита у 1925 році, вона стала першою меморіальною дошкою в Києві. У 1927 році її було замінено на гранітну (обидві дошки — роботи скульптора Бернарда Кратка). | 1925 | Втрачена 2012 року. | |
53 | На честь видатного діяча українського театру Миколи Садовського, який мешкав і працював у цьому будинку в 1907–1918 роках. Мала вигляд барельєфу з бронзи та граніту (скульптор Еліус Фрідман, архітектор Д. Е. Демидович). | 5 січня 1957 | Втрачена 2012 року. | |
143/2 | На честь народних ополченців заводу ім. Дзержинського, які брали участь в обороні Києва 1941 року. Виготовлена з граніту (архітектор В. П. Шевченко). | 1971 | Втрачена після реконструкції будинку. |
Пам'ятники та меморіали
Фасад будинку Оперети (№ 53) прикрашають гіпсові бюсти Миколи Гоголя та Тараса Шевченка.
Біля Миколаївського костьолу у 2000 році встановлено дерев'яний пам'ятний хрест на честь 2000-річчя Різдва Христового.
У сквері між вулицями Тверською та Ковпака 22 грудня 2008 року відкрито меморіал Георгію Гонгадзе та журналістам, які загинули за свободу слова (скульптори С. М. Загайкевич, , В. Б. Шолудько, архітектор В. М. Ткаченко). У тому ж сквері знаходиться алея пам'яті, закладена з нагоди річниці Чорнобильської трагедії у квітні 1996 року.
Біля будинку № 75 20 вересня 2012 року відкрито пам'ятник польському поетові Юліушу Словацькому. Пам'ятник виготовлений з бронзи та граніту за проектом скульптора та архітектора Андрія Даніленка.
- Пам'ятник Гонгадзе та журналістам, які загинули за свободу слова
Розписи у магазині іграшок «Казка»
докладніше див.: Настінні розписи магазину іграшок «Казка»
У 1979 році з використанням петриківського розпису було оздоблено стіни магазину іграшок «Казка», у Києві відомою петриківською майстринею Марфою Тимченко разом з чоловіком Іваном Скицюком і донькою Оленою Скицюк. На розпис стін магазину родиною було витрачено близько року. Результати цієї праці дуже високо оцінювали мистецтвознавці, розписи магазину були добре відомі кільком поколінням киян. На початку 2000-х років пропонувалося в приміщенні магазину створити музей або студію декоративного розпису. У 2002 році магазин було викуплено концерном «Європродукт» (зараз , власник обох В. Б. Бурда) і під час реконструкції всі розписи були закриті гіпсокартоном на наступні 15 років. Проте у жовтні 2017 року, компанія RedHead Family Corporation, до мережі якої належить магазин, анонсувала реставрацію розписів учнями Марфи Тимченко, які брали участь у створенні оригіналу.
Будинки на Великій Васильківській вулиці
-
- № 13
- № 14
- № 15
- № 16 Перший панельний будинок в Києві, 1951 р
- № 18 — «Малий Пасаж»
- № 19 — кінотеатр «Київ»
- № 25 — Будинок Бендерського
-
- № 27
- № 28
- № 30
- № 32
- № 34
- № 36 — житловий будинок
- № 40
- № 43/16
- № 44
- № 46
- № 51 — перший у Києві 16-поверховий цегляний будинок
- № 60/5
- № 72 — МФК «Олімпійський»
- № 75
- № 77а
- № 106
-
- № 137 — колишня Либідська водогінна насосна станція
Примітки
- От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
- Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
- Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- У ніч на неділю київським водіям зробили “сюрприз”. Українська правда (укр.). Процитовано 12 лютого 2024.
- Рішення Київської міської ради від 13 листопада 2014 року № 373/373 «Про повернення історичних назв та перейменування вулиць, площ, провулків у місті Києві» // Хрещатик. — 2014. — № 177 (4577). — 2 грудня. — С. 6. [Архівовано з першоджерела 2 грудня 2014.]
- Степанець, Михайлик, 2016, с. 8, 131..
- Степанець, Михайлик, 2016, с. 9, 132..
- Кузнецов Г.Ф. (1951). Сборные крупнопанельные многоэтажные дома. с. 4.
- Про повернення деяких історичних назв та перейменування на відзнаку 80-річчя пам'ятних подій Української революції 1917–1920 років (Рішення не набрало чинності). Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 21 жовтня 2012.
- Стаття 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» у редакції, що була чинною у 1997 році, див. [1]
- . Архів оригіналу за 10 серпня 2007. Процитовано 1 лютого 2010.
- Лист Головного управління з питань внутрішньої політики та зв'язків з громадськістю Київської міської державної адміністрації від 17 серпня 2011 року щодо офіційних назв деяких вулиць та площ міста. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 27 лютого 2012.
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 7 грудня 2011.
- В Голосієво відкрили меморіальну дошку герою Небесної сотні Андрію Черненку
- В районі відбулось урочисте відкриття меморіальної дошки режисеру Оглобліну Володимиру Миколайовичу
- Нова сумна казка. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 6 квітня 2016.
- Інтерв'ю Марфи Тимченко. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 6 квітня 2016.
- . http://redhead.ua. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 18 жовтня 2017 року.
Посилання
- Проект «Цікавий Київ» [ 10 листопада 2013 у Wayback Machine.]
Джерела
- Червоноармійська вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
- Червоноармійська вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — С. 325.
- Червоноармійська вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 178.
- Червоноармійська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 246. — .
- Червоноармійська вулиця // Вулиці Києва. Довідник / під ред. А. М. Сигалова. — К. : Агентство преси «Журналіст», 2005. — С. 22. — .
- Вулиця Велика Васильківська (Червоноармійська) // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — . [Архівовано з першоджерела 23 грудня 2012.]
- Красноармейская улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 293–294. (рос.)
- Киев: Архитектурно-исторический очерк / М. М. Шулькевич, Т. Д. Дмитренко. — 5-е изд., доп. и перераб. — К. : Будівельник, 1978. — 464 с., ил. (рос.)
- Велика Васильківська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 32. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Велика Васильківська вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
- Степанець К., Михайлик О. Втрачені споруди Києва (1992–2016). — 2-ге вид. — К. : [б. в.], 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Vasilkivskoyu vuliceyu Veli ka Vasilki vska vu licya vulicya v Shevchenkivskomu Pecherskomu ta Golosiyivskomu rajonah mista Kiyeva miscevist Nova Zabudova Prolyagaye vid Bessarabskoyi ploshi i bulvaru Tarasa Shevchenka do Libidskoyi ploshi i bulvaru Mikoli Mihnovskogo Velika Vasilkivska vulicya KiyivVelika Vasilkivska vulicyaVelika Vasilkivska vulicyaMiscevist Nova ZabudovaRajon Shevchenkivskij Pecherskij GolosiyivskijNazva na chest dorogi na VasilkivKolishni nazviChervonoarmijskaZagalni vidomostiProtyazhnist blizko 3 8 kmKoordinati pochatku 50 26 31 pn sh 30 31 12 sh d 50 442139 pn sh 30 520111 sh d 50 442139 30 520111 Koordinati 50 26 31 pn sh 30 31 12 sh d 50 442139 pn sh 30 520111 sh d 50 442139 30 520111Koordinati kincya 50 24 39 pn sh 30 31 36 sh d 50 411083 pn sh 30 526694 sh d 50 411083 30 526694poshtovi indeksi 01004 01601 03150 03680TransportNajblizhchi stanciyi metro Plosha Ukrayinskih Geroyiv Olimpijska Palac Ukrayina Libidska Avtobusi A 5 20 27 51 52Tramvayi liniya isnuvala z 1891 1948 rokiTrolejbusi Tr 1 5 5D 7 8 12 17 40 40k 42 43 50 91N 93N 94NMarshrutni taksi Mt 209 38 412 450 507 519 520 539 10 739Zupinki gromadskogo transportu Zhilyanska vulicya Stanciya metro Olimpijska Vulicya Ivana Fedorova Laboratorna vulicya Vulicya Yevgena Konovalcya Stanciya metro Palac Ukrayina Vulicya Kovpaka Najblizhchi zaliznichni stanciyi z p Protasiv Yar Kiyiv DemiyivskijRuh dvostoronnij vid pochatku do vul Saksaganskogo odnostoronnij vid vul Saksaganskogo do kincya Budivli pam yatki infrastrukturaDerzhavni ustanovi RAGS Golosiyivskogo rajonu DerzhvodagentstvoNavchalni zakladi ZOSh 112 ZOSh 130Zakladi kulturi Nacionalnij palac mistectv Ukrayina Poshtovi viddilennya 150Apteki 60 Farmaciya Zovnishni posilannyaKod u reyestri 11843U proyekti OpenStreetMap r421767Mapa Velika Vasilkivska vulicya u Vikishovishi Priluchayutsya vulici Pavla Skoropadskogo Rognidinska plosha Ukrayinskih Geroyiv vulici Yevgena Chikalenka Getmana Pavla Skoropadskogo Saksaganskogo Zhilyanska Troyicka plosha vulici Fizkulturi Dilova Ivana Fedorova provulok Borisa Shahlina vulici Laboratorna Yevgena Konovalcya Volodimiro Libidska Nimecka Yezhi Gedrojcya Kovpaka Zagorodnya ta Dzhona Makkejna IstoriyaVulicya vidoma z davnih chasiv yak shlyah z Kiyeva do Vasilkova z 1 yi tretini XIX stolittya mala nazvu Velika Vasilkivska Do seredini XIX stolittya bilya Bessarabskoyi ploshi bula miska zastava dali prolyagav nezabrukovanij pishanij shlyah obabich yakogo stoyali odnopoverhovi budinki de meshkali viseleni v 30 h rokah XIX stolittya iz rajonu Novoyi Pecherskoyi forteci domovlasniki v osnovnomu dribni chinovniki ta vidstavni soldati V 1833 roci na Veliku Vasilkivsku bula perevedena z Pechersku cerkva knyazya Volodimira vid yakoyi oderzhali nazvi Volodimirska plosha ta Volodimiro Libidska vulicya poblizu ninishnogo Volodimirskogo rinku Na misci skveru roztashovanogo bilya peretinu z vuliceyu Ivana Fedorova bula tak zvana Kinna plosha na yakij do 90 h rokiv XIX stolittya prohodili kinni yarmarki Na Troyickij ploshi bilya ninishnogo Olimpijskogo stadionu z 1860 roku rozmishuvavsya rinok Na pochatku XX stolittya poryad z plosheyu buli pobudovani Troyicka cerkva zneseno za radyanskih chasiv Troyickij narodnij dim nini Teatr Opereti U 1913 roci na misci Troyickogo rinku buli pobudovani paviljoni Vserosijskoyi promislovoyi vistavki 1913 roku Intensivna zabudova vulici rozpochalasya z 2 yi polovina XIX stolittya koli tut z yavivsya rajon tak zvanoyi Novoyi Zabudovi Jogo centralnoyu vuliceyu stala Velika Vasilkivska Z 1919 roku pidtverdzhena 1944 roku mala nazvu Chervonoarmijska vulicya V travni 2008 roku chastinoyu vulici na vidrizku vid pl Libidskoyi do vul Saksaganskogo bulo zaprovadzheno odnostoronnij ruh Istorichnu nazvu vulici vidnovleno 2014 roku Na Velikij Vasilkivskij vulici znachnoyu miroyu zbereglasya zabudova kincya XIX pochatku XX stolit najkompaktnishe vid pochatku do Volodimiro Libidskoyi vulici Dekilka sporud bulo vtracheno vzhe v 1990 2000 h rokah Budinok 5 sporudzhenij u 1870 h rokah arhitektorom V Nikolayevim same v nomu vprodovzh 1897 1903 rokiv meshkav Sholom Alejhem bulo zneseno naprikinci 1990 h rokah dlya zvedennya torgovelno rozvazhalnogo centru Arena U berezni 2009 roku tut bulo vidkrito Muzej Sholom Alejhema Budinok 35 sporudzhenij u 1892 1893 rokah arhitektorom M Kazanskim u stili kiyivskogo renesansu Kariatidi sho prikrashali fasad buli pislya demontazhu pereneseni u fondi zapovidnika Starodavnij Kiyiv 1905 roku v budinku meshkav Sholom Alejhem ce bula ostannya kiyivska adresa pismennika U 1930 ti roki bulo nadbudovano 4 j poverh Budivlyu bulo zrujnovano v lyutomu 2009 roku pid zvedennya gotelyu prote misce j dosi stoyit pustkoyu Budinok 37 pochatku HH stolittya Pervisno narahovuvav chotiri poverhi zgodom bulo nadbudovano she dva 22 lipnya 2003 roku o 4 20 ranku obvalivsya odin iz stoyakiv budinku sho stalo naslidkom nezakonnogo pereplanuvannya zhitla U kvitni 2009 roku chastkovo zrujnovanij budinok bulo povnistyu zneseno V 1951 roci buv zbudovanij pershij u Kiyevi zbirnij panelnij budinok na Velikij Vasilkivskij 16 PerejmenuvannyaU 1997 roci vid imeni Kiyivradi bulo vidane rishennya perejmenuvati nizku vulic sered yakih bula i Chervonoarmijska yaka mala otrimati nazvu Velika Vasilkivska Ale vidpovidnij dokument pidpisav zvichajnij deputat miskoyi radi Grabar a ne yak ce vidpovidno do zakonodavstva maye buti Kiyivskij miskij golova ne buv nalezhnim chinom oprilyudnenij i otzhe ne nabrav chinnosti 23 veresnya 2005 roku komisiya z najmenuvan ta pam yatnih znakiv vikonavchogo organu Kiyivskoyi miskoyi radi uhvalila rishennya pro pidtrimannya propoziciyi pro perejmenuvannya Chervonoarmijskoyi vulici na Veli ku Vasilki vsku Odnak rishennya Kiyivradi z cogo pitannya ne bulo prijnyato tobto faktichno perejmenuvannya ne vidbulosya Chergovij proyekt povernennya Chervonoarmijskij vulici istorichnoyi nazvi Velika Vasilkivska u listopadi 2011 roku ne buv pidtrimanij deputatami Kiyivskoyi miskoyi radi Dovgij chas u ZMI zakonodavchih aktah ta na topografichnih kartah paralelno vzhivali obidvi nazvi vulici Chervonoarmijska abo Velika Vasilkivska Ustanovi ta zakladiOsvitni zakladi Kiyivskij nacionalnij lingvistichnij universitet bud 73 Muzichna shkola 10 bud 75 Zagalnoosvitnya shkola 112 z pogliblenim vivchennyam inozemnih mov im T Shevchenka bud 78 Specializovana shkola 130 I III stupeniv z pogliblenim vivchennyam anglijskoyi ta italijskoyi mov bud 128 Zakladi kulturi Biblioteka imeni Petra Pancha bud 90 Biblioteka imeni Mikoli Gogolya bud 136 Knigarnya Syajvo bud 6 Kiyivskij nacionalnij akademichnij teatr opereti bud 53 3 Kinoteatr Kiyiv bud 19 Nacionalnij palac mistectv Ukrayina bud 103 Kiyivskij planetarij bud 57 3 Nacionalnij budinok organnoyi i kamernoyi muziki Ukrayini bud 77 Muzej Mariyi Zankoveckoyi bud 121 Centr Suchasnogo Mistectva DAH bud 136 Derzhavni ustanovi Viddilennya zv yazku 150 bud 102 Viddil RAGS Golosiyivskogo upravlinnya yusticiyi bud 92 Derzhavne agentstvo vodnih resursiv Ukrayini bud 8 Kiyivska prirodoohoronna prokuratura bud 38 Nacionalnij sportivnij kompleks Olimpijskij Medichni zakladi Poliklinika 1 Golosiyivskogo rajonu bud 104 Stomatologichna poliklinika 1 Golosiyivskogo rajonu bud 104 Religijni ustanovi Mikolayivskij kostel bud 77 Inshi ustanovi ta organizaciyi Ukrayinske tovaristvo gluhih bud 74 Tovaristvo Znannya Ukrayini bud 57 3 Meshkanci budinkivu budinku 2 zhiv hudozhnik Samusyev Fedir Panasovich kvartira 17 u budinku 5 zhili pismennik Sholom Alejhem skulptor Kashinskij Oleksij Kostyantinovich kvartira 3 u budinku 6 zhili pismenniki Ostap Vishnya Yurij Dold Mihajlik Leonid Smilyanskij Ivan Le Diodor Bobir zhivopisec Myagkov Vitalij Oleksijovich kvartira 12 u budinku 12 zhili kv 02 Zorya Galina Denisivna Slota Petro Dorofijovich zhivopisci kv 03 Kavaleridze Ivan Petrovich skulptor kv 04 Markin Semen Grigorovich grafik kv 05 Margolina Rayisa Gavrilivna hudozhnik teatru kv 06 Koshtelyanchuk Leontij Pilipovich zhivopisec kv 10 Ivashinina Katerina Danilivna zhivopisec kv 11 Luchenko Yevgen Dmitrovich Starishko Galina Fedorivna zhivopisci kv 12 Balyasnij Mihajlo Matvijovich zhivopisec kv 13 Golubova Ganna Antonivna zhivopisec grafik Reshetov Volodimir Mikolajovich grafik kv 14 Fatalchuk Volodimir Dmitrovich Yunak Olga Ivanivna grafiki medalyeri kv 15 Nesterovska Galina Andriyivna Pisarenko Leonid Opanasovich hudozhniki teatru kv 16 Boldiryev Volodimir Stepanovich Boldiryeva Yevdokiya Gavrilivna zhivopisci kv 18 Selivanov Ivan Mihajlovich grafik kv 19 Solona Lyubov Romanivna zhivopisec kv 20 Grosh Sergij Ivanovich zhivopisec kv 21 Rayevskij Sergij Yevdokimovich mistectvoznavec Hitrikov Vasil Pimonovich zhivopisec kv 22 Yuhno Ganna Meyerivna Yuhno Ivan Ivanovich zhivopisci kv 23 Litvinenko Valentin Gavrilovich grafik kv 24 Kogan Shac Matvij Borisovich zhivopisec kv 25 zhivopisec kv 26 Vinogradova Zinayida Tihonivna mistectvoznavec u budinku 12A zhili kv 05 Ovchinnikov Vasil Fedorovich zhivopisec kv 12 Ponomarova Lidiya Zinoviyivna zhivopisec u budinku 27a zhila hudozhnicya Maceyevska Yadviga Oleksandrivna kvartira 16 u budinku 42 zhiv hudozhnik Los Ivan Grigorovich kvartira 4 u budinku 45 zhiv plakatist Orlov Pavlo Pavlovich kvartira 20 u budinku 47 zhiv mistectvoznavec Macapura Mikola Ivanovich kvartira 19 u budinku 51 zhili mistectvoznavci Blyumina Fanya Mihajlivna i Vladich Leonid Volodimirovich kvartira 32 u budinku 70 9 zhiv zhivopisec Sabadish Petro Yevlampijovich kvartira 5 u budinku 85 87 zhiv kompozitor Gomolyaka Vadim Borisovich u budinku 104 114 zhiv hudozhnik Konovalyuk Fedir Zotikovich kvartira 39 u budinku 112 zhila skulptor Liskova Klavdiya Ivanivna kvartira 19 u budinku 114 zhiv teatralnij rezhiser Ogloblin Volodimir Mikolajovich u budinku 121 zhila aktrisa Zankovecka Mariya Kostyantinivna u budinku 134 zhiv hudozhnik Sevastyanov Viktor Grigorovich kvartira 272 U 4 ij gimnaziyi sho znahodilasya u budinku 98 vchilisya spivak Oleksandr Vertinskij ta polskij pismennik Yaroslav Ivashkevich Pam yatniki ta memorialni doshkiIsnuyuchi memorialni doshki Nomer budinku Zobrazhennya Komu prisvyacheno korotki vidomosti Data vstanovlennya 6 Na chest pismennika Ostapa Vishni yakij meshkav u comu budinku v 1952 1956 rokah Barelyef granit bronza Skulptor Mihajlo Dekermendzhi arhitektor Isroel Shmulson 01957 09 28 28 veresnya 1957 6 Na chest pismennika Platona Voronka 1913 1988 yakij meshkav i pracyuvav u comu budinku v 1952 1988 rokah Pogruddya bronza Skulptor M Zaporozhec 01992 1992 6 Na chest pismennika Yuriya Dold Mihajlika 1913 1988 yakij meshkav i pracyuvav u comu budinku v 1952 1988 rokah Barelyef granit Skulptor Kostyantin Godulyan arhitektor 01968 03 17 17 bereznya 1968 6 Na chest pismennika Vasilya Kozachenka yakij zhiv i pracyuvav u comu budinku v 1952 1995 rokah Bronzovij barelyef 02013 04 08 8 kvitnya 2013 6 Na chest pismennika Ivana Le 1895 1978 yakij meshkav i pracyuvav u comu budinku v 1952 1978 rokah Bronzovij gorelyef Skulptor Andrij Nimenko arhitektor Taras Dovzhenko 01981 09 18 18 veresnya 1981 6 Na chest poeta Mikoli Nagnibidi yakij zhiv i pracyuvav u comu budinku v 1954 1985 rokah Bronzove pogruddya Skulptor arhitektor 01990 1990 6 Na chest pismennika Stepana Olijnika 1908 1982 yakij meshkav i pracyuvav u comu budinku v 1952 1982 rokah Bronzovij barelyef Skulptor Anatolij Kush arhitektori 01984 10 19 19 zhovtnya 1984 6 Na chest pismennika Semena Sklyarenka yakij zhiv i pracyuvav u comu budinku v 1952 1962 rokah Barelyef granit bronza Skulptor Anatolij Fuzhenko arhitektor V V Savchenko 01967 09 26 26 veresnya 1967 6 Na chest pismennika Leonida Smilyanskogo yakij zhiv i pracyuvav u comu budinku v 1952 1966 rokah Bronzovij gorelyef Skulptor Ivan Makogon 01978 05 28 28 travnya 1978 8 Na chest ministra melioraciyi i vodnogo gospodarstva URSR Mikoli Garkushi yakij pracyuvav u comu budinku v 1963 1984 rokah Barelyef granit bronza Skulptor Volodimir Chepelik arhitektor 02004 2004 12 B Na chest skulptora ta dramaturga Ivana Kavaleridze 1887 1978 yakij zhiv i pracyuvav u comu budinku Bronzovij gorelyef Skulptor Lyudmila Kulyabko Korecka arhitektor Vasil Gnyezdilov 01987 1987 43 16 Na chest kiyevoznavcya Leonori Rahlinoyi yaka prozhivala u comu budinku v 1997 2006 rokah Keramika barelyef Skulptor 02007 11 09 9 listopada 2007 53 Na chest kompozitora Oleksiya Ryabova 1899 1955 yakij pracyuvav u Teatri opereti v 1939 1955 rokah Granit 02007 09 21 21 veresnya 2007 114 Na chest Geroya Majdanu Andriya Chernenka 1978 2014 sho prozhivav u comu budinku 02014 08 20 20 serpnya 2014 114 Na chest teatralnogo rezhisera Volodimira Ogloblina yakij prozhivav u comu budinku 18 kvitnya 2019 121 Na chest aktrisi Mariyi Zankoveckoyi 1854 1934 yaka prozhivala u comu budinku v 1918 1934 rokah Pershu doshku z marmuru bulo vidkrito 5 kvitnya 1953 roku arhitektor U lyutomu 1973 roku yiyi zamineno na bronzovij gorelyef roboti skulptora Oleni Kalnickoyi ta arhitektora 01973 1973 Vtracheni memorialni doshki Nomer budinku Zobrazhennya Komu prisvyacheno korotki vidomosti Data vstanovlennya Primitka 5 Na chest pismennika Sholom Alejhema yakij meshkav u comu budinku v 1897 1904 rokah Bula vigotovlena u viglyadi tablichki z bilogo marmuru Arhitektor Isroel Shmulson 01959 03 06 6 bereznya 1959 Vtrachena u 2001 roci pislya znishennya budinku na jogo misci zvedeno torgovelnij kompleks Arena Siti 9 Na chest bilshovickogo Kiyivskogo revolyucijnogo komitetu yakij mistivsya u comu budinku v 1918 roci Marmurova doshka vidkrita u grudni 1952 roku Arhitektor Isroel Shmulson 01952 1952 Vtrachena u 1990 h rokah koli budivlyu bulo zneseno 47 Na chest bilshovickogo Kiyivskogo revolyucijnogo komitetu yakij mistivsya u comu budinku v 1918 roci Marmurova doshka vidkrita u grudni 1952 roku Arhitektor I I Makushenko 01952 1952 Vtrachena 53 Na chest Narodnogo budinku yakij mistivsya tut u 1905 roci de vidbuvalis zbori i mitingi demokratichnih organizacij mista Kiyeva Vidkrita u 1947 roci u 1978 zamineno na granitnu 01947 1947 Vtrachena 53 Na chest pershih profspilok robitnikiv mista Kiyeva yaki buli organizovani u comu budinku Persha doshka z marmuru bula vidkrita u 1925 roci vona stala pershoyu memorialnoyu doshkoyu v Kiyevi U 1927 roci yiyi bulo zamineno na granitnu obidvi doshki roboti skulptora Bernarda Kratka 01925 1925 Vtrachena 2012 roku 53 Na chest vidatnogo diyacha ukrayinskogo teatru Mikoli Sadovskogo yakij meshkav i pracyuvav u comu budinku v 1907 1918 rokah Mala viglyad barelyefu z bronzi ta granitu skulptor Elius Fridman arhitektor D E Demidovich 01957 01 05 5 sichnya 1957 Vtrachena 2012 roku 143 2 Na chest narodnih opolchenciv zavodu im Dzerzhinskogo yaki brali uchast v oboroni Kiyeva 1941 roku Vigotovlena z granitu arhitektor V P Shevchenko 01971 1971 Vtrachena pislya rekonstrukciyi budinku Pam yatniki ta memoriali Fasad budinku Opereti 53 prikrashayut gipsovi byusti Mikoli Gogolya ta Tarasa Shevchenka Bilya Mikolayivskogo kostolu u 2000 roci vstanovleno derev yanij pam yatnij hrest na chest 2000 richchya Rizdva Hristovogo U skveri mizh vulicyami Tverskoyu ta Kovpaka 22 grudnya 2008 roku vidkrito memorial Georgiyu Gongadze ta zhurnalistam yaki zaginuli za svobodu slova skulptori S M Zagajkevich V B Sholudko arhitektor V M Tkachenko U tomu zh skveri znahoditsya aleya pam yati zakladena z nagodi richnici Chornobilskoyi tragediyi u kvitni 1996 roku Bilya budinku 75 20 veresnya 2012 roku vidkrito pam yatnik polskomu poetovi Yuliushu Slovackomu Pam yatnik vigotovlenij z bronzi ta granitu za proektom skulptora ta arhitektora Andriya Danilenka Pam yatnik Gongadze ta zhurnalistam yaki zaginuli za svobodu slovaRozpisi u magazini igrashok Kazka dokladnishe div Nastinni rozpisi magazinu igrashok Kazka U 1979 roci z vikoristannyam petrikivskogo rozpisu bulo ozdobleno stini magazinu igrashok Kazka u Kiyevi vidomoyu petrikivskoyu majstrineyu Marfoyu Timchenko razom z cholovikom Ivanom Skicyukom i donkoyu Olenoyu Skicyuk Na rozpis stin magazinu rodinoyu bulo vitracheno blizko roku Rezultati ciyeyi praci duzhe visoko ocinyuvali mistectvoznavci rozpisi magazinu buli dobre vidomi kilkom pokolinnyam kiyan Na pochatku 2000 h rokiv proponuvalosya v primishenni magazinu stvoriti muzej abo studiyu dekorativnogo rozpisu U 2002 roci magazin bulo vikupleno koncernom Yevroprodukt zaraz vlasnik oboh V B Burda i pid chas rekonstrukciyi vsi rozpisi buli zakriti gipsokartonom na nastupni 15 rokiv Prote u zhovtni 2017 roku kompaniya RedHead Family Corporation do merezhi yakoyi nalezhit magazin anonsuvala restavraciyu rozpisiv uchnyami Marfi Timchenko yaki brali uchast u stvorenni originalu Budinki na Velikij Vasilkivskij vulici 10 13 14 15 16 Pershij panelnij budinok v Kiyevi 1951 r 18 Malij Pasazh 19 kinoteatr Kiyiv 25 Budinok Benderskogo Budinok na Velikij Vasilkivskij 26 27 28 30 32 34 36 zhitlovij budinok 40 43 16 44 46 51 pershij u Kiyevi 16 poverhovij ceglyanij budinok 60 5 72 MFK Olimpijskij 75 77a 106 121 budinok muzej Mariyi Zankoveckoyi 137 kolishnya Libidska vodoginna nasosna stanciyaPrimitkiOt Kievskogo Ispolkoma Prikaz kollegii gorodskogo hozyajstva Visti Izvestiya 1919 29 23 marta S 4 ros Arhivovano z pershodzherela 3 serpnya 2014 Pereimenovanie ulic Izvestiya Visti 1920 13 4 yanvarya S 4 ros Arhivovano z pershodzherela 3 serpnya 2014 Postanova vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskoyi Radi deputativ trudyashih vid 6 grudnya 1944 roku 286 2 Pro vporyadkuvannya najmenuvan plosh vulic ta provulkiv m Kiyeva Dod 1 Dod 2 Derzhavnij arhiv m Kiyeva F R 1 Op 4 Spr 38 Ark 65 102 Arhivovano z pershodzherela 22 chervnya 2013 Arhivovano z pershodzherela 22 chervnya 2013 Arhivovano z pershodzherela 22 chervnya 2013 U nich na nedilyu kiyivskim vodiyam zrobili syurpriz Ukrayinska pravda ukr Procitovano 12 lyutogo 2024 Rishennya Kiyivskoyi miskoyi radi vid 13 listopada 2014 roku 373 373 Pro povernennya istorichnih nazv ta perejmenuvannya vulic plosh provulkiv u misti Kiyevi Hreshatik 2014 177 4577 2 grudnya S 6 Arhivovano z pershodzherela 2 grudnya 2014 Stepanec Mihajlik 2016 s 8 131 Stepanec Mihajlik 2016 s 9 132 Kuznecov G F 1951 Sbornye krupnopanelnye mnogoetazhnye doma s 4 Pro povernennya deyakih istorichnih nazv ta perejmenuvannya na vidznaku 80 richchya pam yatnih podij Ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1920 rokiv Rishennya ne nabralo chinnosti Arhiv originalu za 10 grudnya 2012 Procitovano 21 zhovtnya 2012 Stattya 42 ZU Pro misceve samovryaduvannya v Ukrayini u redakciyi sho bula chinnoyu u 1997 roci div 1 Arhiv originalu za 10 serpnya 2007 Procitovano 1 lyutogo 2010 List Golovnogo upravlinnya z pitan vnutrishnoyi politiki ta zv yazkiv z gromadskistyu Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi vid 17 serpnya 2011 roku shodo oficijnih nazv deyakih vulic ta plosh mista Arhiv originalu za 10 grudnya 2012 Procitovano 27 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 7 grudnya 2011 V Golosiyevo vidkrili memorialnu doshku geroyu Nebesnoyi sotni Andriyu Chernenku V rajoni vidbulos urochiste vidkrittya memorialnoyi doshki rezhiseru Ogloblinu Volodimiru Mikolajovichu Nova sumna kazka Arhiv originalu za 6 kvitnya 2016 Procitovano 6 kvitnya 2016 Interv yu Marfi Timchenko Arhiv originalu za 6 kvitnya 2016 Procitovano 6 kvitnya 2016 http redhead ua Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2017 Procitovano 18 zhovtnya 2017 roku PosilannyaProekt Cikavij Kiyiv 10 listopada 2013 u Wayback Machine DzherelaChervonoarmijska vulicya Veb enciklopediya Kiyeva Chervonoarmijska vul Vulici Kiyeva Dovidnik uporyad O I Marchuk ta in K Derzhavne vidavnictvo tehnichnoyi literaturi 1958 S 325 Chervonoarmijska vul Vulici Kiyeva Dovidnik uporyad A M Sigalov ta in K Reklama 1975 S 178 Chervonoarmijska vulicya Vulici Kiyeva Dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 S 246 ISBN 5 88500 070 0 Chervonoarmijska vulicya Vulici Kiyeva Dovidnik pid red A M Sigalova K Agentstvo presi Zhurnalist 2005 S 22 ISBN 966 95457 1 5 Vulicya Velika Vasilkivska Chervonoarmijska Fotospomin Kiyiv yakogo nemaye Anotovanij albom svitlin 1977 1988 rokiv avtor svitlin V Galajba avtori uporyadniki M Vinogradova ta in K Golovkiyivarhitektura NDITIAM 2000 408 s il ISBN 966 7452 27 1 Arhivovano z pershodzherela 23 grudnya 2012 Krasnoarmejskaya ulica Kiev enciklopedicheskij spravochnik pod red A V Kudrickogo K Gl red Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii 1982 S 293 294 ros Kiev Arhitekturno istoricheskij ocherk M M Shulkevich T D Dmitrenko 5 e izd dop i pererab K Budivelnik 1978 464 s il ros Velika Vasilkivska vulicya Vulici mista Kiyeva oficijnij dovidnik Dodatok do rishennya Kiyivskoyi miskoyi radi vid 22 sichnya 2015 roku 34 899 Pro zatverdzhennya oficijnogo dovidnika Vulici mista Kiyeva S 32 Arhivovano z pershodzherela 6 zhovtnya 2021 Velika Vasilkivska vulicya MIAS ZMD Mistobudivnij kadastr Kiyeva Stepanec K Mihajlik O Vtracheni sporudi Kiyeva 1992 2016 2 ge vid K b v 2016