Садиба на Великій Васильківській, 10

Сади́ба Пфа́лера (Фа́лера) розташована на Великій Васильківській вулиці, 10. Вирішений у стилі неоренесансу головний будинок відзначається гармонійністю пропорцій і цілісністю архітектурного задуму.

Велика Васильківська, 10
50°26′27″ пн. ш. 30°31′09″ сх. д. / 50.44083333336110542° пн. ш. 30.519305555583333245° сх. д. / 50.44083333336110542; 30.519305555583333245Координати: 50°26′27″ пн. ш. 30°31′09″ сх. д. / 50.44083333336110542° пн. ш. 30.519305555583333245° сх. д. / 50.44083333336110542; 30.519305555583333245
Тип	прибутковий будинок Києва
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Київ
Архітектурний стиль	неоренесанс
Архітектор	Краусс Андрій-Фердінанд Кіндратович
Засновано	1897
Велика Васильківська, 10 у Вікісховищі

Історія

Велика Васильківська. Будинок Пфалера (фрагмент) ліворуч

У другій половині XIX сторіччя наріжна ділянка належала німецькому підданому Генріху Пфалеру (Фалеру), який 1834 року заснував у Києві меблеву фабрику. Його син, також Генріх, який успадкував садибу, у грудні 1897 року розпочав спорудження будинку та флігеля. Будівництвом керував технік Андрій-Фердінанд Краусс.

1922 року садибу націоналізували більшовики.

1998 року будинок викупили у приватну власність.

2006 року відреставрували. 2019 року виставили на продаж за 243 мільйони гривень (понад 9 мільйонів доларів США).

Використання будинків

Будинок на фото 1930-х років

Власник Генріх Фалер із родиною мешкав у шестикімнатній квартирі на другому поверсі флігеля № 10-б. Три великі зали другого поверху головного будинку займала меблева крамниця. У флігелі розміщувалися склади та столярна майстерня.

У 1900—1910 роках у садибі мешкав учений, професор, лікар-стоматолог Григорій Бурвассер, який відкрив тут приватну зубну лікарню.

У радянські часи на першому поверсі головного будинку містились крамниці й установи. Інші приміщення використовували під житло.

На межі 1990—2000-х років приміщення займав банк.

Архітектура

Еркер

Садиба складається з головного будинку (1897—1898) на червоній лінії і флігеля в другому ряді забудови.

Головний будинок — триповерхова цегляна, тинькована, Г-подібна у плані будівля з підвалом. Має двосхилий дах і пласкі перекриття. У лівому крилі є проїзд на подвір'я.

Фасади крил будинку оформлені у стилі історизму з використанням неоренесансних елементів.

Зрізане тупе наріжжя будинку на рівні другого та третього поверхів акцентовано вертикальним еркером на фігурних кронштейнах і двома пряслами із прямокутними парапетами над ними. Еркер завершується трикутним фронтоном із квадратним у плані підбанником з круглими вікнами, який увінчує восьмигранна баня.

Прямокутні вікна другого та третього поверхів згуртовані попарно й об'єднані у прясла пілястрами великого ордера. Ліве крило складається з п'яти прясел. А праве — з восьми. Крила фланковані розкріповками із трикутними фронтонами та східчастими парапетами. Четверте прясло правої частини також виділене розкріповкою з фронтоном і парапетом.

Тимпани трикутних фронтонів прикрашені картушами з орнаментом. Лиштви вікон третього та другого поверхів завершуються прямими сандриками. Фриз оздоблений ліпленим рослинним орнаментом.

Флігель (№ 10-б) зведений у другому ряді забудови. Оформлений у цегляному стилі з неоренесансними елементами.

• Декор

Примітки

1. Садиба на Великій Васильківській, 2011, с. 1942.
2. Рибаков М. Невідомі та маловідомі сторінки Києва. — К.: «Кий», 1997. — С. 202.
3. . Архів оригіналу за 14 грудня 2019.
4. История с молотка: за сколько и почему продают знаменитые особняки Киева. (рос.)
5. Садиба на Великій Васильківській, 2011, с. 1942-1943.

Джерела

• Садиба на Великій Васильківській // Звід пам'яток історії та культури України. — К., 2011. — С. 1942—1943. — .