Валенти́н Гаври́лович Литвине́нко (28 серпня 1908, Кременчук — 15 грудня 1979, Київ) — український радянський художник і письменник; член Спілки радянських художників України з 1943 року.
Литвиненко Валентин Гаврилович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 15 (28) серпня 1908 Кременчук, Полтавська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 15 грудня 1979[1] (71 рік) | |||
Київ, Українська РСР, СРСР | ||||
Країна | Російська імперія УНР СРСР | |||
Жанр | пейзаж | |||
Діяльність | художник, дитячий письменник | |||
Вчитель | Самокиш Микола Семенович і Селезньов Іван Федорович | |||
Відомі учні | Блайвас Семен Мойсейович | |||
Працівник | Перець | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
Партія | ВКП(б) | |||
Нагороди | ||||
|
Життєпис
Народився 15 [28] серпня 1908 року в місті Кременчуці (нині Полтавська область, Україна) у сім'ї незаможнього торгівця. Дитинство провів у селі Дейманівці на Полтавщині.
У 1924 році разом із матір'ю переїхав до Криму, де почав працювати спочатку чорноробом, учнем маляра, згодом покрівельником. Працюючи на будівництві, у 1929—1930 роках одночасно навчався у художній студії Миколи Самокиша в Сімферополі. У 1932—1934 роках продовжив навчання на робітфаці при Харківському художньому інституті. У 1934—1935 роках навчався в студії Івана Селезньова в Києві. Після проходження строкої служби у Червоній армії працював у газеті .
У передвоєнний час працював у «Держнацмен-видаві», «Дитвидаві», видавництві «Мистецтво». З 1941 року працівник журналу «Перець». У 1941 році, з початком німецько-радянської війни, був мобілізований до армії, та вже через кілька місяців його відкликали у розпорядження Політвидаву при ЦК КП України для вигортовленя плакатів і листівок, малювання карикатур, ілюстрування книжок й брошур.
Член ВКП(б) з 1949 року. У 1954—1979 роках проживав у Києві в будинку на вулиці Червоноармійській № 12, квартира № 23. Помер у Києві 15 грудня 1979 року.
Творчість
Працював у галузях станкової та книжкової графіки, станкового живопису. Створював політичні плакати, агітвікна, листівки, сатиричні малюнки, карикатури у дусі соцреалізму, реалістичні пейзажі, ілюстрації до байок, українських народних казок. Численною є шевченкіана художника. Серед робіт:
- плакати
- «Україна вільна» (1944);
- «Волго-Дунайська рапсодія» (1944);
- «Слово нове між людьми» (1961, ліногравюра, акварель; за мотивами твору Тараса Шевченка «Осія. Глава XIV»);
- станкова графіка
- «Рус не здається!» (1944);
- «Дядечку, я боюся!» (1944);
- «Переможець» (1944);
- «Рус не здається!» (1944);
- «Лист» (1945, гуаш);
- «Люблю і пишаюся» (1945, гуаш);
- «Журі» (1945, ліногравюра);
- серія «Відбудова заводу» (1946, ліногравюри);
- «Квартет» (1947, ліногравюра);
- за мотивами поеми «Сон» Тараса Шевченка (1949; 1950, гуаш);
- серія «Мисливська лірика» (1951, ліногравюри);
- «Золота осінь» (1952, ліногравюра);
- «Залишився» (1952);
- «Пам'ятник Тарасові Шевченкові в Києві» (1954);
- серія «З типів, що йдуть у минуле» (1954—1956);
- сатирична серія «Різновиди птахів, які зникають» (1956, гуаш);
- «Весняна тиша» (1959, ліногравюра);
- «Мисливські усмішки» (1961, туш, акварель);
- «Причинна» (1961);
- серія «Рибальське щастя» (1960);
- «Думи» (1964, за мотивами Тараса Шевченка; гуаш);
- «Тарас Шевченко серед казахів» (1964);
- пейзажі
- «Руїни Києво-Печерської лаври» (1944);
- «Міський етюд» (1946);
- «На Володимирській гірці» (1947);
- «Біля Києва» (1948);
- «Весняний дощ» (1965);
- «Шевченкова липа у Седневі» (1965, полотно, олія; 1979, сангіна);
- «Дорога на село» (1966);
- «Гілка з яблуками» (1966);
- «Озеро взимку» (1967);
- «Зелений червень» (1969);
- «Березовий гай» (1970).
- автор ілюстрацій
- до байок Івана Крилова (1945) та Леоніда Глібова (1946);
- українських народних казок «Кіт, Лисиця і Півень» (1948), «Лисичка і Вовк» (1975) і «Пан Коцький» (1978);
- творів Миколи Гоголя (1948), Івана Франка («Лис Микита», 1949; «Осел і лев», 1951; 1966; «Захар Беркут», 1960), Лесі Українки («Біда навчить», 1962), Остапа Вишні («Мисливські усмішки», 1958; «Зенітка», 1966);
- збірки «Українські народні казки» (Київ, 1968).
Учасник республіканських художніх виставок з 1944 року, всесоюзних — з 1946 року, зарубіжних — з 1956 року. Мав персональні виставки у Києві у 1952, 1956—1957, 1959, 1971, 1980, 1983 роках, Москві у 1952, 1955, 1982 роках, Ленінграді у 1956 році, Вільнюсі у 1957 році, Одесі у 1962 році, Астрахані у 1969 році. На Всесвітній виставці «Політична сатира в боротьбі за мир» у Москві у 1970 році роботи художника були відзначені золотою медаллю.
Роботи художника зберігаються у Національному художньому музеї України і Національному музеї Тараса Шевченка у Києві, Шевченківському національному заповіднику у Каневі, Національному музеї у Львові, Дніпровському, Закарпатському, Запорізькому, Миколаївському, Одеському, Полтавському, Сумському, Харківському, Херсонському, Черкаському і Чернівецькому художніх музеях, Житомирському, Кіровогадському, Кременчуцькому і Рівненському краєзнавчих музеях, Третьяковській галереї у Москві, Астраханській картинній галереї. Архівний фонд митця зберігається у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (ф. 1000, оп. 1, 2), він налічує 656 одиниць.
Автор казок «Чарівна сопілка», «Стара сосна і дятел-молодець» (обидві — 1957), книжок для дітей:
- «Про маленьких друзів» (1959);
- «Як гуртом корову рятували»;
- «Повітряна тривога»;
- «Золоте яєчко»;
- «Казки та оповідання»;
- «Казки» (1969).
У мистецтві
Портрет художника у 1973 році створив художник Олександр Данченко.
Відзнаки
- нагороджений
- золотою медаллю «Борець за мир» (1969);
- орденом Трудового Червоного Прапора;
- орденом Дружби народів;
- почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР;
- заслужений діяч мистецтв УРСР з 1958 року;
- народний художник УРСР з 1960 року.
Примітки
- The Fine Art Archive — 2003.
- Майстер пензля і слова (110 років від дня народження В. Г. Литвиненку) / Кременчуцька міська централізована бібліотечна система для дорослих. 27 серпня 2018.
- Житловий будинок 1951—54, в якому проживали Кавалерідзе І. П., Литвиненко В. Г., Овчинников В. Ф. Червоноармійська 12. / Интересый Киев.
- Збережене мистецтво. Валентин Литвиненко «Рибацьке щастя». 26 червня 2021. / Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка.
- Валентин Литвиненко. «Казки». Київ. 1969.
Література
- Литвиненко Валентин // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1962. — Кн. 2, [т. 4] : Крушельницький — Місто (початок). — .;
- Литвиненко Валентин Гаврилович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966—1968.;
- Литвиненко Валентин Гаврилович // Українські радянські художники : довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 264.;
- Литвиненко Валентин Гаврилович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 133.;
- Литвиненко Валентин Гаврилович // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976., С. 357;
- Литвиненко Валентин Гаврилович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1981. — Т. 6 : Куликів — Мікроклімат. — 552 с., [22] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с.;
- Литвиненко Валентин Гаврилович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 361—362. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Литвиненко Валентин Гаврилович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 367. — .;
- . Литвиненко Валентин Гаврилович // Шевченківська енциклопедія: У 6-ти т. — Т.3: І—Л : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2013. — С. 783—784.;
- В. М. Ханко. Литвиненко Валентин Гаврилович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Litvinenko Valenti n Gavri lovich Litvine nko 28 serpnya 1908 Kremenchuk 15 grudnya 1979 Kiyiv ukrayinskij radyanskij hudozhnik i pismennik chlen Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini z 1943 roku Litvinenko Valentin GavrilovichNarodzhennya 15 28 serpnya 1908 Kremenchuk Poltavska guberniya Rosijska imperiyaSmert 15 grudnya 1979 1979 12 15 1 71 rik Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRKrayina Rosijska imperiya UNR SRSRZhanr pejzazhDiyalnist hudozhnik dityachij pismennikVchitel Samokish Mikola Semenovich i Seleznov Ivan FedorovichVidomi uchni Blajvas Semen MojsejovichPracivnik PerecChlen Spilka radyanskih hudozhnikiv UkrayiniPartiya VKP b NagorodiZhittyepisNarodivsya 15 28 serpnya 1908 19080828 roku v misti Kremenchuci nini Poltavska oblast Ukrayina u sim yi nezamozhnogo torgivcya Ditinstvo proviv u seli Dejmanivci na Poltavshini U 1924 roci razom iz matir yu pereyihav do Krimu de pochav pracyuvati spochatku chornorobom uchnem malyara zgodom pokrivelnikom Pracyuyuchi na budivnictvi u 1929 1930 rokah odnochasno navchavsya u hudozhnij studiyi Mikoli Samokisha v Simferopoli U 1932 1934 rokah prodovzhiv navchannya na robitfaci pri Harkivskomu hudozhnomu instituti U 1934 1935 rokah navchavsya v studiyi Ivana Seleznova v Kiyevi Pislya prohodzhennya strokoyi sluzhbi u Chervonij armiyi pracyuvav u gazeti U peredvoyennij chas pracyuvav u Derzhnacmen vidavi Ditvidavi vidavnictvi Mistectvo Z 1941 roku pracivnik zhurnalu Perec U 1941 roci z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni buv mobilizovanij do armiyi ta vzhe cherez kilka misyaciv jogo vidklikali u rozporyadzhennya Politvidavu pri CK KP Ukrayini dlya vigortovlenya plakativ i listivok malyuvannya karikatur ilyustruvannya knizhok j broshur Chlen VKP b z 1949 roku U 1954 1979 rokah prozhivav u Kiyevi v budinku na vulici Chervonoarmijskij 12 kvartira 23 Pomer u Kiyevi 15 grudnya 1979 roku TvorchistPracyuvav u galuzyah stankovoyi ta knizhkovoyi grafiki stankovogo zhivopisu Stvoryuvav politichni plakati agitvikna listivki sa tirichni malyunki karikaturi u dusi socrealizmu realistichni pejzazhi ilyustraciyi do bajok ukrayinskih narodnih kazok Chislennoyu ye shevchenkiana hudozhnika Sered robit plakati Ukrayina vilna 1944 Vol go Dunajska rapsodiya 1944 Slovo nove mizh lyudmi 1961 linogravyura akvarel za motivami tvoru Tarasa Shevchenka Osiya Glava XIV stankova grafika Rus ne zdayetsya 1944 Dyadechku ya boyusya 1944 Peremozhec 1944 Rus ne zdayetsya 1944 List 1945 guash Lyublyu i pishayusya 1945 guash Zhuri 1945 linogravyura seriya Vidbudova zavodu 1946 linogravyuri Kvartet 1947 linogravyura za motivami poemi Son Tarasa Shevchenka 1949 1950 guash seriya Mislivska lirika 1951 linogravyuri Zolota osin 1952 linogravyura Zalishivsya 1952 Pam yatnik Tarasovi Shevchenkovi v Kiyevi 1954 seriya Z tipiv sho jdut u minule 1954 1956 satirichna seriya Riznovidi ptahiv yaki znikayut 1956 guash Vesnyana tisha 1959 linogravyura Mislivski usmishki 1961 tush akvarel Prichinna 1961 seriya Ribalske shastya 1960 Dumi 1964 za motivami Tarasa Shevchenka guash Taras Shevchenko sered kazahiv 1964 pejzazhi Ruyini Kiyevo Pecherskoyi lavri 1944 Miskij etyud 1946 Na Volodimirskij girci 1947 Bilya Kiyeva 1948 Vesnyanij dosh 1965 Shevchenkova lipa u Sednevi 1965 polotno oliya 1979 sangina Doroga na selo 1966 Gilka z yablukami 1966 Ozero vzimku 1967 Zelenij cherven 1969 Berezovij gaj 1970 avtor ilyustracij do bajok Ivana Krilova 1945 ta Leonida Glibova 1946 ukrayinskih narodnih kazok Kit Lisicya i Piven 1948 Lisichka i Vovk 1975 i Pan Kockij 1978 tvoriv Mikoli Gogolya 1948 Ivana Franka Lis Mikita 1949 Osel i lev 1951 1966 Zahar Berkut 1960 Lesi Ukrayinki Bida navchit 1962 Ostapa Vishni Mislivski usmishki 1958 Zenitka 1966 zbirki Ukrayinski narodni kazki Kiyiv 1968 Uchasnik respublikanskih hudozhnih vistavok z 1944 roku vsesoyuznih z 1946 roku zarubizhnih z 1956 roku Mav personalni vistavki u Kiyevi u 1952 1956 1957 1959 1971 1980 1983 rokah Moskvi u 1952 1955 1982 rokah Leningradi u 1956 roci Vilnyusi u 1957 roci Odesi u 1962 roci Astrahani u 1969 roci Na Vsesvitnij vistavci Politichna satira v borotbi za mir u Moskvi u 1970 roci roboti hudozhnika buli vidznacheni zolotoyu medallyu Roboti hudozhnika zberigayutsya u Nacionalnomu hudozhnomu muzeyi Ukrayini i Nacionalnomu muzeyi Tarasa Shevchenka u Kiyevi Shevchenkivskomu nacionalnomu zapovidniku u Kanevi Nacionalnomu muzeyi u Lvo vi Dniprovskomu Zakarpatskomu Zaporizkomu Mikolayivskomu Odeskomu Poltavskomu Sumskomu Harkivskomu Hersonskomu Cherkaskomu i Cherniveckomu hudozhnih muzeyah Zhitomirskomu Kirovogadskomu Kremenchuckomu i Rivnenskomu krayeznavchih mu zeyah Tretyakovskij galereyi u Moskvi Astrahanskij kartinnij galereyi Arhivnij fond mitcya zberigayetsya u Centralnomu derzhavnomu arhivi muzeyi literaturi i mistectva Ukrayini f 1000 op 1 2 vin nalichuye 656 odinic Avtor kazok Charivna sopilka Stara sosna i dyatel molodec obidvi 1957 knizhok dlya ditej Pro malenkih druziv 1959 Yak gurtom korovu ryatuvali Povitryana trivoga Zolote yayechko Kazki ta opovidannya Kazki 1969 U mistectviPortret hudozhnika u 1973 roci stvoriv hudozhnik Oleksandr Danchenko Vidznakinagorodzhenij zolotoyu medallyu Borec za mir 1969 ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora ordenom Druzhbi narodiv pochesnoyu gramotoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR pochesni zvannya SRSR zasluzhenij diyach mistectv URSR z 1958 roku narodnij hudozhnik URSR z 1960 roku PrimitkiThe Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Majster penzlya i slova 110 rokiv vid dnya narodzhennya V G Litvinenku Kremenchucka miska centralizovana bibliotechna sistema dlya doroslih 27 serpnya 2018 Zhitlovij budinok 1951 54 v yakomu prozhivali Kavaleridze I P Litvinenko V G Ovchinnikov V F Chervonoarmijska 12 Interesyj Kiev Zberezhene mistectvo Valentin Litvinenko Ribacke shastya 26 chervnya 2021 Poltavskij hudozhnij muzej galereya mistectv imeni Mikoli Yaroshenka Valentin Litvinenko Kazki Kiyiv 1969 LiteraturaLitvinenko Valentin Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1962 Kn 2 t 4 Krushelnickij Misto pochatok ISBN 5 7707 4049 3 Litvinenko Valentin Gavrilovich Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1966 1968 Litvinenko Valentin Gavrilovich Ukrayinski radyanski hudozhniki dovidnik Kiyiv Mistectvo 1972 S 264 Litvinenko Valentin Gavrilovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 133 Litvinenko Valentin Gavrilovich Shevchenkivskij slovnik Tom 1 Institut literaturi imeni T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1976 S 357 Litvinenko Valentin Gavrilovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1981 T 6 Kulikiv Mikroklimat 552 s 22 ark il il tabl portr karti 1 ark s Litvinenko Valentin Gavrilovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 361 362 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Litvinenko Valentin Gavrilovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 367 ISBN 5 88500 071 9 Litvinenko Valentin Gavrilovich Shevchenkivska enciklopediya U 6 ti t T 3 I L u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka NAN Ukrayini 2013 S 783 784 V M Hanko Litvinenko Valentin Gavrilovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2016 T 17 Leg Losh 712 s ISBN 978 966 02 7999 5