Євдокія Гаврилівна Бо́лдирєва (12 лютого 1916, (Довгинцеве) — 26 березня 2016, Київ) — український живописець, член Спілки радянських художників України з 1946 року. Дружина художника Володимира Болдирєва, мати графіка (Наталії Болдирєвої).
Болдирєва Євдокія Гаврилівна | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 30 січня (12 лютого) 1916 (Довгинцеве), Криворізька волость, Херсонський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 26 березня 2016 (100 років) | |||
Київ, Україна | ||||
Країна | Російська імперія СРСР Україна | |||
Жанр | пейзаж, натюрморт, жанрове малярство і портрет | |||
Навчання | Київський державний художній інститут (1946) | |||
Діяльність | художниця | |||
Вчитель | Шовкуненко Олексій Олексійович, Трохименко Карпо Дем'янович і Шаронов Михайло Андрійович | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
У шлюбі з | Болдирєв Володимир Степанович | |||
Діти | (Болдирєва Наталія Володимирівна) | |||
Роботи в колекції | Національний художній музей України, Національний музей Тараса Шевченка, Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, Сумський обласний художній музей імені Никанора Онацького і Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Біографія
Народилася 30 січня [12 лютого] 1916 року на станції (Довгинцевій) (нині Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Україна). Протягом 1935—1946 років (з перервами) навчалась у Київському художньому інституті (викладачі Карпо Трохименко, Олексій Шовкуненко, Михайло Шаронов, Олександр Фомін). Дипломна робота — картина «Дніпро під Вишгородом».
З 1947 року працювала живописцем у Художньому фонді України. Жила в Києві, в будинку на вулиці Червоноармійській № 12, квартира № 16, потім в будинку на (провулку Бастіонному) № 9, квартира 62. Померла в Києві 26 березня 2016 року.
Творчість
Працювала в галузі станкового живопису. Писала натюрморти, пейзажі, жанрові сцени, портрети. Серед робіт:
- «Дніпро під Вишгородом» (1946);
- «Автопортрет» (1946);
- «Донбас. Завод імені Сталіна» (1947, полотно, олія; Полтавський художній музей);
- «Відновлення домни. Макіївка» (1947, Сумський художній музей імені Никанора Онацького);
- «Коксохімічний завод. Рудченкове» (1949, Національний художній музей України);
- «Київ. Вокзал» (1951, полотно, олія; Національний художній музей України);
- «Хата в Моринцях» (1952);
- «Зима» (1952);
- «Будівництво нової шахти в Донбасі» (1957);
- «Зелена вулиця» (1957);
- «На металургійному заводі» (1960);
- «В Кобзаревій хаті» (1961);
- «Подружжя Кисіль» (1961);
- «Дорога до колгоспу» (1961);
- «Будівництво Київської ГЕС» (1963);
- «Дорога до Чернечої гори» (1964);
- «Холодно» (1966);
- «Київські каштани» (1967);
- «Брат і сестра» (1968);
- «Пам'ять батьків» (1969);
- «Мої батьки» (1970);
- «Ланкова» (1971);
- «Юний кролівник» (1972);
- «Бульдонеж» (1978);
- «Кам'яниця в Седневі» (1986);
- «Травневий сад» (1986);
- «Дари ланів» (1991);
- «Повінь» (1995);
- «Мальви» (1996);
- «Білі півонії» (1996);
- «Подарункові квіти» (1997).
1968 року розпочала серію «Вдови Великої Вітчизняної».
Брала участь у республіканських виставках з 1947 року, всесоюзних з 1946 року. Персональні виставки відбулися у Києві:
- 1975 — виставковий зал Спілки художників України на вулиці Володимирській;
- 1997 — галерея «Л-Арт»;
- 1997 — «Родина». Національний музей Тараса Шевченка;
- 1999 — «Вдови Великої Вітчизняної». Національний художній музей України;
- 2004 — галерея «Моро»;
- 2006 — до 90-річчя Центрального будинку художника. Виставкові зали НСХУ.
Крім згаданих музеїв, роботи художниці зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка, Національному музеї у Львові, у приватних збірках України, Росії, Німеччини, Японії, Сполучених Штатів Америки, Франції, Великої Британії, Канади, Бельгії.
Авторка статті в Енциклопедії сучасної України про Галину Зорю.
Відзнаки
- Заслужений художник України (з 2006 року; за вагомий особистий внесок у соціально-економічний і культурний розвиток України, активну громадську діяльність, багаторічну сумлінну працю);
- Довічна державна стипендія (з 2006 року).
Примітки
- Художники народов СССР, 1972.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 11 січня 2021.
- Полтавський державний художній музей. Каталог [ 6 листопада 2020 у Wayback Machine.] / Відповідальний редактор директор музею О. Литвинова. (Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР). Київ, 1958.
- Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, С. 54.
- До 100-річчя Євдокії Болдиревої / Дирекція виставок Національної спілки художників України.
- Є. Г. Болдирева. Зоря Галина Денисівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — 710 с. — .
- Указ Президента України від 3 березня 2006 року № 191/2006 «Про відзначення державними нагородами України»
- Розпорядження Президента України від 20 листопада 2006 року № 372/2006-рп «Про призначення довічних державних стипендій видатним діячам культури і мистецтва»
Література
- Болдирєва Євдокія Гаврилівна // Українські радянські художники : довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 48—49.;
- Болдырева, Евдокия Гавриловна // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : Искусство, 1972. — Т. 2 (Бойченко—Геонджиан). — С. 20. (рос.);
- Болдирєва Євдокія Гаврилівна // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 31.;
- Болдирєви // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 75. — .;
- Т. П. Чуйко. Болдирева Євдокія Гаврилівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — .;
- Г. Скляренко. Болдирєва Євдокія Гаврилівна // Словник художників України. Біобібліографічний довідник / Г. Скрипник; НАН України, ІМФЕ імені Максима Рильського. — Київ : ІМФЕ, 2019. — Т. 1: А-В. — С. 142. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет