Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тро́їцький наро́дний дім — пам'ятка архітектури та історії в Києві, Україна. Розташований на розі вулиць Великої Васильківської та Жилянської, сучасна адреса — вул. Велика Васильківська, 53 (спочатку будинок мав адресу вул. Велика Васильківська, 51).
| Троїцький народний дім | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Троїцький народний дім і Троїцька церква (ліворуч). Жовтень 1902 року | ||||
| 50°26′00″ пн. ш. 30°30′58″ сх. д. / 50.4335389° пн. ш. 30.516278° сх. д.Координати: 50°26′00″ пн. ш. 30°30′58″ сх. д. / 50.4335389° пн. ш. 30.516278° сх. д. | ||||
| Тип | будівля | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Київ | |||
| Архітектурний стиль | раціоналізм | |||
| Архітектор | Геннадій Антоновський | |||
| Матеріал | цегла | |||
| Засновник | Київське товариство грамотності | |||
| Будівництво | 1901 — 1902 | |||
  Троїцький народний дім (Україна) | ||||
 Троїцький народний дім у Вікісховищі | ||||
Місцевість, де було споруджено будівлю народного дому, має неофіційну назву «Троїцька площа» (від однойменної церкви, що знаходилася поруч), звідси й його назва.
Побудований у 1901—1902 роках за проектом архітектора Геннадія Антоновського в стилі раціоналізму .
Народний дім Київського товариства грамотності працював до 1908 року, в 1907—1917 роках тут містився театр М. К. Садовського, а потім до 1922 року — ряд українських театральних колективів. У 1934 році будівлю передано колективу Київського театру музичної комедії (нині Київський національний академічний театр оперети). З Троїцьким народним домом пов'язана діяльність громадських культурно-просвітницьких організацій, редакцій періодичних видань, тут проходили політичні збори і мітинги, створені перші в Києві профспілки.
Будівництво
У 1899 році Київське товариство грамотності звернулося до Міської думи з ініціативою про будівництво народного дому. Пропозицією зайнявся міський голова Степан Сольський, й до кінця року було видано постанову про безкоштовне надання ділянки поруч з Троїцькою церквою. Губернський архітектор Г. Антоновський погодився безкоштовно розробити проект, він відмовився також від винагороди за авторський нагляд. Для будівництва (не враховуючи коштів на оздоблення та придбання майна) необхідно було понад 100 тис. рублів. Значну частину цієї суми було отримано з благодійних внесків. Великі пожертви зробили Л. Бродський (12 тис. рублів) і Н. Терещенко (2569 рублів), також 10 тис. рублів було отримано від Київського губернського піклування про народну тверезість і 20 тис. рублів надало Міністерство фінансів. Власники деяких цегельних заводів віддали на будівництво більше 100 тис. штук цегли. Генерал-губернатор М. Драгомиров був обраний почесним опікуном будівництва, завдяки його підтримці вдалося отримати субсидію з бюджету. Гроші на оздоблення та обладнання отримали шляхом іпотеки на пільгових умовах.
Урочиста закладка будівлі відбулася 12 липня 1901 року. Підрядником виступила відома будівельна фірма Л. Гінзбурга, яка виконала роботи в кредит, частину робіт підрядник здійснив безкоштовно. Електроосвітлювальне обладнання встановлено Російським електричним товариством «Уніон». У 1902 році нагляд за будівництвом здійснював архітектор П. Голландський. Будівництво завершили до осені 1902 року, і 12 жовтня відбулося його урочисте відкриття і освячення народного дому.
У 1906 році будівлю перебудовували.
Архітектура
Будівля головним (західним) фасадом виходить на червону лінію вул. Червоноармійської. Вона двоповерхова, з підвалом, цегляна, тинькована й пофарбована. У плані прямокутна, витягнута вздовж осі захід — схід, центральний вхід — з головного фасаду. На поздовжньої осі будівлі послідовно розташовані фоє, вестибюль, глядацька зала і сценічна частина. До центрально розташованої зали для глядачів зі сходу прилягає сценічна коробка, а з трьох інших боків вона оточена приміщеннями фоє та кулуарів. Зала спочатку була розрахована на 1006 глядачів, після реконструкції — на 799. З південної та північної сторони від залу є дві сходові клітки. У залі є партер і два яруси балконів, які спираються на чавунні колони. Перекриття плоскі з бетонних балок, дах скісний, на кроквяних фермах.
Будівля в раціональних архітектурних формах, з максимальним використанням конструктивних і декоративних можливостей . По всіх фасадах проходить горизонтальний гурт, що розділяє будівлю на два поверхи. Вікна великі, прямокутні, видовжених пропорцій, що зазвичай не властиво театральним будівлям. Над вікнами — клинчасті перемички з розвиненим замковим каменем. Простінки вузькі, оформлені пілястрами. Карниз, що завершує будівлю — простого рисунка, його профіль характерний для архітектури модерну. Стіни сходових кліток оформлені рустом, в них прорізані аркові вікна. По центру західного фасаду є аттиковий напівповерх, який за висотою відповідає залі для глядачів. На центральній частині головного фасаду над трьома вікнами другого поверху є фрагменти ліпного декору, а по краях центральної частини — овальні ніші з встановленими в них погруддями Т. Шевченка та М. Гоголя. Ліпнина є також в глядацькій залі — прикрашає стелю, портал сцени і огородження балконів.
Культурно-історичне значення
Просвітницькі, громадські і політичні організації
До 1908 року в народному домі діяло Київське товариство грамотності. Товариство засноване в 1882 році, метою його було поширення грамотності і «релігійно-морального просвітництва в народі», працювало на території Південно-Західного краю. В період роботи Троїцького народного дому головою товариства був педагог, вчений і громадсько-політичний діяч В. Науменко (з 1897 року), товариші — історик І. Лучицький і публіцист Л. Лічков. Завідувач народного дому — А. В'язлов, його заступник — Д. Дорошенко. У народному домі була безкоштовна бібліотека-читальня (завідувач Є. Кивлицький), тут працювали просвітницькі заклади — різні курси, зокрема, для вчителів, проходили громадські заходи — лекції, народні читання, концерти. Пересувним музеєм підручників завідував М. Біляшівський. У 1908 році в музеї налічувалося 1560 найменувань і 10 506 примірників навчальних видань, які давалися в тимчасове користування приватним і полковим школам, міським та комерційним училищам, притулкам. У роки революції 1905—1907 років приміщення народного будинку використовувалися соціал-демократами для ведення революційної пропаганди. У жовтні 1905 року тут були організовані перші в Києві профспілки робітників, в 1906 під виглядом культурно-просвітницької комісії працювало Центральне профспілкове бюро. У 1907 році народний дім піддався жандармському огляду, під час якого на центральному книжковому складі виявлено 764 примірника заборонених політичних видань — роботи В. Леніна, Г. Плеханова, твори О. Герцена, Максима Горького та інші. У тому ж році 31 жовтня (13 листопада) Товариство грамотності було закрито, його власність і сам народний дім передали в муніципальну власність і у відання спеціальної комісії Київської міської управи. Музей підручників у 1914 році передано Київському навчальному округу.
Приміщення народного дому здавались в оренду громадським організаціям, політичним партіям, редакціям періодичних видань. У 1902—1907 роках тут працювала редакція українознавчого часопису «Кіевская старина» (в 1907 його наступник — літературно-публіцистичний журнал «Україна»). До складу редколегії, яка засідала на другому поверсі, входили Д. Дорошенко, Е. Кивлицький, О. Левицький, С. Петлюра, Є. Трегубов, Я. Шульгин.
У 1907—1908 роках в будівлі працює відділення редакції газети «Рада», яка видавалася Є. Чикаленком. Головне приміщення редакції містилося на вулиці Ярославів Вал, 6.
У 1907—1910 роках приміщення на другому поверсі займало правління (див. також Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка). Товариство було створене в 1906 році з метою поширення наукових знань та виховання національної самосвідомості населення. Головами товариства в ті роки були Б. Грінченко (1906—1909) і С. Тимошенко (1909—1910), секретарями — Д. Дорошенко (1907—1909) й Л. Василевська (Дніпрова Чайка) (1909—1910). Діяльність товариства поширювалася переважно на Київ і його околиці, оскільки створювати філії цій організації заборонили. У 1909 році київська «Просвіта» налічувала понад 620 членів. У березні 1909 року товариство організувало в народному будинку лекції з історії України, які прочитали українською мовою В. О'Коннор-Вілінська і Л. Старицька-Черняхівська.
У 1913 році в Києві відбулася Перша Всеросійська спортивна олімпіада. Олімпійський комітет розмістився в Троїцькому народному домі, його головою був лікар О. Анохін, заступниками — лікар і спортивний діяч і полковник І. Харжевський. У розпорядженні комітету було 10 000 рублів, прохання виділити ще 5000 було відхилене урядом, від царя і членів імператорської сім'ї було надано тільки декілька призів. Тому комітет був змушений організувати збір додаткових коштів. Перша російська олімпіада організовувалася з метою підготовки участі Росії в Берлінській олімпіаді 1916 року. У ній брали участь більше 500 спортсменів з 9 міст, було встановлено 9 всеросійських рекордів. Проведення олімпіади стало важливим етапом у історії спорту в Росії, для Києва вона стала значним стимулом до зростання спортивних організацій.
У 1917—1918 роках в Троїцькому народному домі працювала громадська організація «Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка». Тут 16 березня 1917 року відбулися установчі збори Українського військового організаційного комітету під головуванням полковника М. Глинського. На зборах створено клуб ім. Полуботка і затверджено його статут, розроблений М. Міхновським. Вісімнадцятого березня відбулися загальні збори членів клубу, на яких визначили головну мету — створення національної армії.
Театри
Відразу після будівництва глядацька зала та допоміжні приміщення почали здаватися в оренду театральним колективам. На термін з 1 вересня 1902 до 16 жовтня 1905 року був укладений договір з українським антрепренером М. Бородаєм, який утримував оперну трупу, і з дворянами І. Горновським і В. Римським-Корсаковим. Опера Бородая продовжувала виступати в народному домі і після закінчення контракту, до 1907 року, але її виступи не мали значного успіху. Наступний орендний договір був укладений на термін 16 жовтня 1905 — 1 липня 1910 року з І. Дуван-Торцовим, але навесні 1907 року права на оренду цей антрепренер передав М. Садовському.
Театр Садовського працював у народному домі до 7 травня 1917 року. М. Садовський був його головним режисером, сам проживав у цьому будинку. У театр запрошувалися для разових виступів відомі оперні співаки, тут під час навчання співав у хорі І. Козловський, тут же він дебютував як оперний співак у 1918 році, виконавши партію Андрія в опері С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм». З театром співпрацювали композитори М. Лисенко та К. Стеценко, кілька опер Лисенка вперше були поставлені на цій сцені. З 1916 року в театрі Садовського працювала трупа Леся Курбаса, а 16 травня того ж року виник театральний гурток, на основі якого через рік був створений «Молодий театр».
Навесні 1917 року в приміщеннях театру Садовського проходили збори театральних діячів, на яких було організовано Українське театральне товариство, скликана Всеукраїнська театральна нарада, засновано тижневик (перший номер вийшов 1 квітня). 24 квітня засновано комітет Українського національного театру, робота якого безпосередньо опікувалася владою УНР. В результаті була створена трупа, яка орендувала Троїцький народний дім і у вересні 1917 року відкрила в ньому «Український національний театр» (відомий також як «Національний зразковий театр»). У 1918 році при Українській Державі відбулася реорганізація театральних структур, замість комітету Українського національного театру діяла Театральна рада, театр в народному будинку 14 серпня перетворений на «Державний народний театр». У 1919 році, під час Директорії УНР, театр перейменовано в «Український народний театр», а потім у «Народний театр». До 15 вересня 1922 року театром керував П. Саксаганський, а потім знову відбулася реорганізація і створено Державний драматичний народний театр Губполітпросвіти, з 12 січня 1923 року — Театр ім. М. Заньковецької. Але вже в лютому того ж року колектив змушений був виїхати з Києва, нині (з 1944 року) працює у Львові.
У 1919 році з 27 травня до 17 серпня в народному домі виступав (нині Дніпропетровський драматичний театр імені Т. Шевченка).
У 1934 році, після 12-річної заборони з боку радянської влади на виступи театрів оперети, в Троїцькому народному домі відкрився Державний театр музичної комедії УРСР. У 1966 році він отримав назву Київського державного театру оперети, в 2004 році йому присвоєно статус академічного, в 2010 — національного. За 70 сезонів Київський театр оперети здійснив більше 200 постановок.
Меморіальні дошки
- Пам'яті зборів і мітингів демократичних організацій Києва 1905 року. Мармурова дошка встановлена у 1947 році, в 1979 замінена на гранітну.
- Пам'яті створення в 1905 році перших профспілок робітників Києва. Мармурова дошка встановлена у 1925 році, скульптор Б. М. Кратко (втрачена на при реконструкції на початку 2010-х років).
- М. К. Садовському. Гранітна дошка з бронзовим барельєфним портретом встановлена у 1957 році, скульптор Е. М. Фрідман, архітектор Д. Є. Демидович.
- О. П. Рябову. Встановлена в 2007 році.
Посилання
- Кальницкий М. Б. Оперетта на сцене Народного дома // Киевпресс. — 2012. — 2 апреля. (рос.) [Архівовано з першоджерела 4 грудня 2014.]
Джерела
- Звід пам'яток історії та культури України: У 28 томах / гол. ред. В. Смолій. — К. : «Українська енциклопедія», 2011. — Т. Київ. Кн. I ч. III. — С. 1943–1963. — . (ЗПІКУ)
- Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — С. 467, 536, 537, 609.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tro yickij naro dnij dim pam yatka arhitekturi ta istoriyi v Kiyevi Ukrayina Roztashovanij na rozi vulic Velikoyi Vasilkivskoyi ta Zhilyanskoyi suchasna adresa vul Velika Vasilkivska 53 spochatku budinok mav adresu vul Velika Vasilkivska 51 Troyickij narodnij dimTroyickij narodnij dim i Troyicka cerkva livoruch Zhovten 1902 roku50 26 00 pn sh 30 30 58 sh d 50 4335389 pn sh 30 516278 sh d 50 4335389 30 516278 Koordinati 50 26 00 pn sh 30 30 58 sh d 50 4335389 pn sh 30 516278 sh d 50 4335389 30 516278Tip budivlyaKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya KiyivArhitekturnij stil racionalizmArhitektor Gennadij AntonovskijMaterial ceglaZasnovnik Kiyivske tovaristvo gramotnostiBudivnictvo 1901 1902Troyickij narodnij dim Ukrayina Troyickij narodnij dim u Vikishovishi Miscevist de bulo sporudzheno budivlyu narodnogo domu maye neoficijnu nazvu Troyicka plosha vid odnojmennoyi cerkvi sho znahodilasya poruch zvidsi j jogo nazva Pobudovanij u 1901 1902 rokah za proektom arhitektora Gennadiya Antonovskogo v stili racionalizmu Narodnij dim Kiyivskogo tovaristva gramotnosti pracyuvav do 1908 roku v 1907 1917 rokah tut mistivsya teatr M K Sadovskogo a potim do 1922 roku ryad ukrayinskih teatralnih kolektiviv U 1934 roci budivlyu peredano kolektivu Kiyivskogo teatru muzichnoyi komediyi nini Kiyivskij nacionalnij akademichnij teatr opereti Z Troyickim narodnim domom pov yazana diyalnist gromadskih kulturno prosvitnickih organizacij redakcij periodichnih vidan tut prohodili politichni zbori i mitingi stvoreni pershi v Kiyevi profspilki BudivnictvoBudivnictvo Troyickogo narodnogo domu Lyutij 1902 roku U 1899 roci Kiyivske tovaristvo gramotnosti zvernulosya do Miskoyi dumi z iniciativoyu pro budivnictvo narodnogo domu Propoziciyeyu zajnyavsya miskij golova Stepan Solskij j do kincya roku bulo vidano postanovu pro bezkoshtovne nadannya dilyanki poruch z Troyickoyu cerkvoyu Gubernskij arhitektor G Antonovskij pogodivsya bezkoshtovno rozrobiti proekt vin vidmovivsya takozh vid vinagorodi za avtorskij naglyad Dlya budivnictva ne vrahovuyuchi koshtiv na ozdoblennya ta pridbannya majna neobhidno bulo ponad 100 tis rubliv Znachnu chastinu ciyeyi sumi bulo otrimano z blagodijnih vneskiv Veliki pozhertvi zrobili L Brodskij 12 tis rubliv i N Tereshenko 2569 rubliv takozh 10 tis rubliv bulo otrimano vid Kiyivskogo gubernskogo pikluvannya pro narodnu tverezist i 20 tis rubliv nadalo Ministerstvo finansiv Vlasniki deyakih cegelnih zavodiv viddali na budivnictvo bilshe 100 tis shtuk cegli General gubernator M Dragomirov buv obranij pochesnim opikunom budivnictva zavdyaki jogo pidtrimci vdalosya otrimati subsidiyu z byudzhetu Groshi na ozdoblennya ta obladnannya otrimali shlyahom ipoteki na pilgovih umovah Urochista zakladka budivli vidbulasya 12 lipnya 1901 roku Pidryadnikom vistupila vidoma budivelna firma L Ginzburga yaka vikonala roboti v kredit chastinu robit pidryadnik zdijsniv bezkoshtovno Elektroosvitlyuvalne obladnannya vstanovleno Rosijskim elektrichnim tovaristvom Union U 1902 roci naglyad za budivnictvom zdijsnyuvav arhitektor P Gollandskij Budivnictvo zavershili do oseni 1902 roku i 12 zhovtnya vidbulosya jogo urochiste vidkrittya i osvyachennya narodnogo domu U 1906 roci budivlyu perebudovuvali ArhitekturaBudivlya golovnim zahidnim fasadom vihodit na chervonu liniyu vul Chervonoarmijskoyi Vona dvopoverhova z pidvalom ceglyana tinkovana j pofarbovana U plani pryamokutna vityagnuta vzdovzh osi zahid shid centralnij vhid z golovnogo fasadu Na pozdovzhnoyi osi budivli poslidovno roztashovani foye vestibyul glyadacka zala i scenichna chastina Do centralno roztashovanoyi zali dlya glyadachiv zi shodu prilyagaye scenichna korobka a z troh inshih bokiv vona otochena primishennyami foye ta kuluariv Zala spochatku bula rozrahovana na 1006 glyadachiv pislya rekonstrukciyi na 799 Z pivdennoyi ta pivnichnoyi storoni vid zalu ye dvi shodovi klitki U zali ye parter i dva yarusi balkoniv yaki spirayutsya na chavunni koloni Perekrittya ploski z betonnih balok dah skisnij na krokvyanih fermah Budivlya v racionalnih arhitekturnih formah z maksimalnim vikoristannyam konstruktivnih i dekorativnih mozhlivostej Po vsih fasadah prohodit gorizontalnij gurt sho rozdilyaye budivlyu na dva poverhi Vikna veliki pryamokutni vidovzhenih proporcij sho zazvichaj ne vlastivo teatralnim budivlyam Nad viknami klinchasti peremichki z rozvinenim zamkovim kamenem Prostinki vuzki oformleni pilyastrami Karniz sho zavershuye budivlyu prostogo risunka jogo profil harakternij dlya arhitekturi modernu Stini shodovih klitok oformleni rustom v nih prorizani arkovi vikna Po centru zahidnogo fasadu ye attikovij napivpoverh yakij za visotoyu vidpovidaye zali dlya glyadachiv Na centralnij chastini golovnogo fasadu nad troma viknami drugogo poverhu ye fragmenti lipnogo dekoru a po krayah centralnoyi chastini ovalni nishi z vstanovlenimi v nih pogruddyami T Shevchenka ta M Gogolya Lipnina ye takozh v glyadackij zali prikrashaye stelyu portal sceni i ogorodzhennya balkoniv Kulturno istorichne znachennyaProsvitnicki gromadski i politichni organizaciyi Do 1908 roku v narodnomu domi diyalo Kiyivske tovaristvo gramotnosti Tovaristvo zasnovane v 1882 roci metoyu jogo bulo poshirennya gramotnosti i religijno moralnogo prosvitnictva v narodi pracyuvalo na teritoriyi Pivdenno Zahidnogo krayu V period roboti Troyickogo narodnogo domu golovoyu tovaristva buv pedagog vchenij i gromadsko politichnij diyach V Naumenko z 1897 roku tovarishi istorik I Luchickij i publicist L Lichkov Zaviduvach narodnogo domu A V yazlov jogo zastupnik D Doroshenko U narodnomu domi bula bezkoshtovna biblioteka chitalnya zaviduvach Ye Kivlickij tut pracyuvali prosvitnicki zakladi rizni kursi zokrema dlya vchiteliv prohodili gromadski zahodi lekciyi narodni chitannya koncerti Peresuvnim muzeyem pidruchnikiv zaviduvav M Bilyashivskij U 1908 roci v muzeyi nalichuvalosya 1560 najmenuvan i 10 506 primirnikiv navchalnih vidan yaki davalisya v timchasove koristuvannya privatnim i polkovim shkolam miskim ta komercijnim uchilisham pritulkam U roki revolyuciyi 1905 1907 rokiv primishennya narodnogo budinku vikoristovuvalisya social demokratami dlya vedennya revolyucijnoyi propagandi U zhovtni 1905 roku tut buli organizovani pershi v Kiyevi profspilki robitnikiv v 1906 pid viglyadom kulturno prosvitnickoyi komisiyi pracyuvalo Centralne profspilkove byuro U 1907 roci narodnij dim piddavsya zhandarmskomu oglyadu pid chas yakogo na centralnomu knizhkovomu skladi viyavleno 764 primirnika zaboronenih politichnih vidan roboti V Lenina G Plehanova tvori O Gercena Maksima Gorkogo ta inshi U tomu zh roci 31 zhovtnya 13 listopada Tovaristvo gramotnosti bulo zakrito jogo vlasnist i sam narodnij dim peredali v municipalnu vlasnist i u vidannya specialnoyi komisiyi Kiyivskoyi miskoyi upravi Muzej pidruchnikiv u 1914 roci peredano Kiyivskomu navchalnomu okrugu Primishennya narodnogo domu zdavalis v orendu gromadskim organizaciyam politichnim partiyam redakciyam periodichnih vidan U 1902 1907 rokah tut pracyuvala redakciya ukrayinoznavchogo chasopisu Kievskaya starina v 1907 jogo nastupnik literaturno publicistichnij zhurnal Ukrayina Do skladu redkolegiyi yaka zasidala na drugomu poversi vhodili D Doroshenko E Kivlickij O Levickij S Petlyura Ye Tregubov Ya Shulgin U 1907 1908 rokah v budivli pracyuye viddilennya redakciyi gazeti Rada yaka vidavalasya Ye Chikalenkom Golovne primishennya redakciyi mistilosya na vulici Yaroslaviv Val 6 U 1907 1910 rokah primishennya na drugomu poversi zajmalo pravlinnya div takozh Vseukrayinske tovaristvo Prosvita imeni Tarasa Shevchenka Tovaristvo bulo stvorene v 1906 roci z metoyu poshirennya naukovih znan ta vihovannya nacionalnoyi samosvidomosti naselennya Golovami tovaristva v ti roki buli B Grinchenko 1906 1909 i S Timoshenko 1909 1910 sekretaryami D Doroshenko 1907 1909 j L Vasilevska Dniprova Chajka 1909 1910 Diyalnist tovaristva poshiryuvalasya perevazhno na Kiyiv i jogo okolici oskilki stvoryuvati filiyi cij organizaciyi zaboronili U 1909 roci kiyivska Prosvita nalichuvala ponad 620 chleniv U berezni 1909 roku tovaristvo organizuvalo v narodnomu budinku lekciyi z istoriyi Ukrayini yaki prochitali ukrayinskoyu movoyu V O Konnor Vilinska i L Staricka Chernyahivska U 1913 roci v Kiyevi vidbulasya Persha Vserosijska sportivna olimpiada Olimpijskij komitet rozmistivsya v Troyickomu narodnomu domi jogo golovoyu buv likar O Anohin zastupnikami likar i sportivnij diyach i polkovnik I Harzhevskij U rozporyadzhenni komitetu bulo 10 000 rubliv prohannya vidiliti she 5000 bulo vidhilene uryadom vid carya i chleniv imperatorskoyi sim yi bulo nadano tilki dekilka priziv Tomu komitet buv zmushenij organizuvati zbir dodatkovih koshtiv Persha rosijska olimpiada organizovuvalasya z metoyu pidgotovki uchasti Rosiyi v Berlinskij olimpiadi 1916 roku U nij brali uchast bilshe 500 sportsmeniv z 9 mist bulo vstanovleno 9 vserosijskih rekordiv Provedennya olimpiadi stalo vazhlivim etapom u istoriyi sportu v Rosiyi dlya Kiyeva vona stala znachnim stimulom do zrostannya sportivnih organizacij U 1917 1918 rokah v Troyickomu narodnomu domi pracyuvala gromadska organizaciya Ukrayinskij vijskovij klub imeni getmana Pavla Polubotka Tut 16 bereznya 1917 roku vidbulisya ustanovchi zbori Ukrayinskogo vijskovogo organizacijnogo komitetu pid golovuvannyam polkovnika M Glinskogo Na zborah stvoreno klub im Polubotka i zatverdzheno jogo statut rozroblenij M Mihnovskim Visimnadcyatogo bereznya vidbulisya zagalni zbori chleniv klubu na yakih viznachili golovnu metu stvorennya nacionalnoyi armiyi Teatri Kiyivskij teatr opereti Vidrazu pislya budivnictva glyadacka zala ta dopomizhni primishennya pochali zdavatisya v orendu teatralnim kolektivam Na termin z 1 veresnya 1902 do 16 zhovtnya 1905 roku buv ukladenij dogovir z ukrayinskim antreprenerom M Borodayem yakij utrimuvav opernu trupu i z dvoryanami I Gornovskim i V Rimskim Korsakovim Opera Borodaya prodovzhuvala vistupati v narodnomu domi i pislya zakinchennya kontraktu do 1907 roku ale yiyi vistupi ne mali znachnogo uspihu Nastupnij orendnij dogovir buv ukladenij na termin 16 zhovtnya 1905 1 lipnya 1910 roku z I Duvan Torcovim ale navesni 1907 roku prava na orendu cej antreprener peredav M Sadovskomu Teatr Sadovskogo pracyuvav u narodnomu domi do 7 travnya 1917 roku M Sadovskij buv jogo golovnim rezhiserom sam prozhivav u comu budinku U teatr zaproshuvalisya dlya razovih vistupiv vidomi operni spivaki tut pid chas navchannya spivav u hori I Kozlovskij tut zhe vin debyutuvav yak opernij spivak u 1918 roci vikonavshi partiyu Andriya v operi S Gulaka Artemovskogo Zaporozhec za Dunayem Z teatrom spivpracyuvali kompozitori M Lisenko ta K Stecenko kilka oper Lisenka vpershe buli postavleni na cij sceni Z 1916 roku v teatri Sadovskogo pracyuvala trupa Lesya Kurbasa a 16 travnya togo zh roku vinik teatralnij gurtok na osnovi yakogo cherez rik buv stvorenij Molodij teatr Navesni 1917 roku v primishennyah teatru Sadovskogo prohodili zbori teatralnih diyachiv na yakih bulo organizovano Ukrayinske teatralne tovaristvo sklikana Vseukrayinska teatralna narada zasnovano tizhnevik pershij nomer vijshov 1 kvitnya 24 kvitnya zasnovano komitet Ukrayinskogo nacionalnogo teatru robota yakogo bezposeredno opikuvalasya vladoyu UNR V rezultati bula stvorena trupa yaka orenduvala Troyickij narodnij dim i u veresni 1917 roku vidkrila v nomu Ukrayinskij nacionalnij teatr vidomij takozh yak Nacionalnij zrazkovij teatr U 1918 roci pri Ukrayinskij Derzhavi vidbulasya reorganizaciya teatralnih struktur zamist komitetu Ukrayinskogo nacionalnogo teatru diyala Teatralna rada teatr v narodnomu budinku 14 serpnya peretvorenij na Derzhavnij narodnij teatr U 1919 roci pid chas Direktoriyi UNR teatr perejmenovano v Ukrayinskij narodnij teatr a potim u Narodnij teatr Do 15 veresnya 1922 roku teatrom keruvav P Saksaganskij a potim znovu vidbulasya reorganizaciya i stvoreno Derzhavnij dramatichnij narodnij teatr Gubpolitprosviti z 12 sichnya 1923 roku Teatr im M Zankoveckoyi Ale vzhe v lyutomu togo zh roku kolektiv zmushenij buv viyihati z Kiyeva nini z 1944 roku pracyuye u Lvovi U 1919 roci z 27 travnya do 17 serpnya v narodnomu domi vistupav nini Dnipropetrovskij dramatichnij teatr imeni T Shevchenka U 1934 roci pislya 12 richnoyi zaboroni z boku radyanskoyi vladi na vistupi teatriv opereti v Troyickomu narodnomu domi vidkrivsya Derzhavnij teatr muzichnoyi komediyi URSR U 1966 roci vin otrimav nazvu Kiyivskogo derzhavnogo teatru opereti v 2004 roci jomu prisvoyeno status akademichnogo v 2010 nacionalnogo Za 70 sezoniv Kiyivskij teatr opereti zdijsniv bilshe 200 postanovok Memorialni doshkiPam yati zboriv i mitingiv demokratichnih organizacij Kiyeva 1905 roku Marmurova doshka vstanovlena u 1947 roci v 1979 zaminena na granitnu Pam yati stvorennya v 1905 roci pershih profspilok robitnikiv Kiyeva Marmurova doshka vstanovlena u 1925 roci skulptor B M Kratko vtrachena na pri rekonstrukciyi na pochatku 2010 h rokiv M K Sadovskomu Granitna doshka z bronzovim barelyefnim portretom vstanovlena u 1957 roci skulptor E M Fridman arhitektor D Ye Demidovich O P Ryabovu Vstanovlena v 2007 roci PosilannyaKalnickij M B Operetta na scene Narodnogo doma Kievpress 2012 2 aprelya ros Arhivovano z pershodzherela 4 grudnya 2014 DzherelaZvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini U 28 tomah gol red V Smolij K Ukrayinska enciklopediya 2011 T Kiyiv Kn I ch III S 1943 1963 ISBN 966 95478 2 2 ZPIKU Kiyiv enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K Gol red Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi 1981 S 467 536 537 609