Артур Еріх Гаас (нім. Arthur Erich Haas; 30 квітня 1884, Брно — 20 лютого 1941, Чикаго) — австрійський фізик-теоретик і популяризатор науки, автор робіт, присвячених квантовій теорії, атомній фізиці, теоретичній спектроскопії, історії фізики. Гаасу належить перша модель атома, в яку було безпосередньо введено уявлення про кванти енергії і яка може розглядатися як попередник борівської моделі атома.
Артур Еріх Гаас | |
---|---|
нім. Arthur Erich Haas | |
Народився | 30 квітня 1884[1][2][…] Брно, Землі Богемської Корони, Долитавщина, Австро-Угорщина[1] |
Помер | 20 лютого 1941[1][2][…] (56 років) Чикаго, Іллінойс, США ·пневмонія |
Поховання | d |
Країна | Австро-Угорщина Австрія |
Діяльність | фізик, викладач університету |
Alma mater | Віденський університет[4] |
Галузь | теоретична фізика, історія фізики і фізика[5] |
Заклад | Віденський університет Лейпцизький університет Університет Нотр-Дам |
Науковий керівник | Людвіг Больцман |
Членство | Міжнародна академія історії науки |
Нагороди | член Американського фізичного товариства[d] |
Біографія
Походження та освіта (1884—1906)
Артур Еріх Гаас народився в моравському місті Брюнн (нині — чеський Брно) у багатій родині австрійських євреїв. Його батько Густав Гаас (нім. Gustav Haas, 1850—1913) мав юридичну фірму і, крім іншого, представляв інтереси впливової єврейської сім'ї Стракошів (нім. Strakosch), що контролювала значну частину цукрового ринку Австро-Угорської імперії. Саме з цієї сім'ї походить мати майбутнього вченого — Габріель Стракош (1861—1916). Артур був першою дитиною в родині, в 1887 році народився його брат Отто, а в 1893 році — сестра Маргарете. У десятирічному віці юний Гаас пішов у першу німецьку гімназію в Брюнні й 1902 року закінчив її з відзнакою з фізики й математики, однак особливі успіхи мав у вивченні латинської та грецької мов. У тому ж році він вступив до Віденського університету, де, попри бажання батька, що бачив його юристом, почав вивчати фізику й хімію. Тут Гаас навчався у фізиків-експериментаторів Франца Екснера і Віктора фон Ланга, проте не був задоволений якістю університетських лекцій; на другому році навчання він потрапив під вплив Людвіга Больцмана. Крім того, як член студентського братства, він брав участь у поширених у цих колах шабельних боях, був поранений і до кінця життя носив на своєму обличчі шрами, про що згодом не раз жалкував і називав таке проведення часу «центральноєвропейським ідіотизмом».
1904 року Гаас прибув у Геттінген, щоб продовжити навчання в місцевому університеті. Попри огиду до способу життя Геттінгенського студентства, він гідно оцінив якість викладання: слухав курс експериментальної фізики в Едуарда Рікке, теоретичної фізики у Вольдемара Фогта, фізичної хімії у Вальтера Нернста, радіоактивності у Йоганнеса Штарка, механіки й гідравліки у Людвіґа Прандтля, електрики у Германа Теодора Симона, а також лекції з різних розділів математики, що читалися Феліксом Кляйном, Давидом Гільбертом і Германом Мінковським. Хоча Симон пропонував йому зайнятися інтерференцією звукових хвиль у газорозрядних системах і захистити на цю тему дисертацію, молодий австрієць повернувся до Відня, щоб возз'єднатися з сім'єю, яка якраз перебралася з Брюнна в столицю. Гаас звернувся до Больцмана, який порадив узяти дисертаційною темою історичний аналіз другого закону термодинаміки. Однак їм так і не вдалося обговорити цей напрям роботи через хворобу Больцмана, тому Гаас взяв іншу тему з історії науки — «Античні теорії світла» (нім. Antike Lichttheorien) — і в жовтні 1906 року, вже після смерті свого наставника, на відмінно пройшов всі випробування й отримав докторський ступінь.
Габілітація (1907—1912)
Після захисту дисертації Гаас постав перед дилемою — продовжити академічну кар'єру або приєднатися до сімейного цукрового бізнесу. Протягом декількох років він вів світське життя багатого молодого чоловіка, відвідуючи численні вечори, театральні постановки й заміські курорти. Крім того, в жовтні 1907 року він вступив добровольцем у 5-й драгунський полк («жовті драгуни»), проте незабаром втомився від служби, був звільнений у запас за станом здоров'я і повернувся до Відня. Одночасно він багато читав і написав кілька статей, присвячених історичним і філософським аспектам науки. Серед них була і робота, яка містить історичний аналіз другого закону термодинаміки — тема, запропонована йому ще Больцманом. Поступово Гаас прийшов до ідеї розглянути історичний розвиток концепції збереження енергії, витоки якої він бачив в античних ідеях про вічність атомів і світу загалом. Свої міркування він доповів на щорічних зборах Німецького товариства дослідників природи й лікарів у Кельні у вересні 1908 року і виклав у праці, закінченій до Різдва того ж року. Цю роботу вчений представив на філософський факультет Віденського університету як дисертацію, розраховуючи пройти габілітацію — обов'язкову умову для отримання викладацької посади. Результат був не дуже обнадійливим: хоча філософська сторона роботи була оцінена дуже високо, фізикам Екснеру і фон Лангу фізична частина дисертації здалася занадто мізерною і вони запропонували доповнити її розділом технічного змісту.
Гаас, вражений і ображений такою відповіддю, вирішив взагалі залишити фізику і стати юристом, як того хотів батько. Уже через рік він успішно склав іспит з юриспруденції, а в 1911 році отримав офіційне свідоцтво (Absolutorium) про закінчення юридичного факультету Віденського університету. Однак на той час він уже переглянув своє поспішне рішення і наприкінці 1909 року повернувся до занять фізикою. Щоб знайти тему для дисертаційного дослідження, він вивчив найсвіжішу літературу і виявив, що формула, виведена Максом Планком для спектра теплового випромінювання абсолютно чорного тіла, і нова стала, що входить у цей закон, до того моменту не отримали задовільного пояснення. Результатом досліджень Гааса стала стаття, яка вийшла в 1910 році і в якій він вперше використав квантові міркування для пояснення структури атома. Його результати передбачали деякі особливості моделі атома, опубліковані Нільсом Бором три роки по тому. Однак комісія з розгляду дисертації, у яку на цей раз входили експериментатор Ернст Лехер і теоретик Фрідріх Газенорль, не змогла гідно оцінити представлені результати й відкинула роботу. Лехер навіть назвав ідеї Гааса «карнавальним жартом». Лише побувавши на першому Сольвеївському конгресі, де серед іншого обговорювалися і публікації молодого австрійця, Газенорль повною мірою усвідомив значущість його результатів і запропонував знову подати дисертацію в доопрацьованому вигляді. Робота була негайно прийнята, і в серпні 1912 року Гаас отримав право викладати (venia legendi) історію науки у Віденському університеті.
З Відня до Лейпцига (1912—1921)
У жовтні 1912 року Гаас як приват-доцент без оплати почав читати у Віденському університеті лекції з історії фізики. Одночасно він активно займався популяризацією науки, зокрема виступав з публічними лекціями, які організовувалися товариством «Уранія». Восени 1913 року на запрошення відомого історика Карла Зудгофа, з яким вони познайомилися на одному із з'їздів Німецького товариства дослідників природи і лікарів, Гаас обійняв посаду екстраординарного професора Лейпцизького університету. У його обов'язки крім читання лекцій з історії фізики входило редагування п'ятого тому «Біографічного довідника з історії точних наук», який був заснований у 1863 році Іоганном Поггендорфом. Поступово, однак, його інтереси зміщувалися в сторону фізики як такої: вже в літньому семестрі 1914 року він прочитав курс, в якому звернувся не тільки до історії механіки, а й до її математичного формалізму; в тому ж році ці лекції були опубліковані окремим виданням.
У жовтні 1914 року, після повернення до Відня після закінчення семестру, Гаас був викликаний на військову службу у зв'язку з початком Першої світової війни. Він не був відправлений на фронт за станом здоров'я і займав різні офіцерські посади в тилу: спочатку відповідав за госпіталь для поранених коней, потім займався паперовою роботою в рідному Брюнні. У травні 1917 року вчений переконав начальство відпустити його для роботи над «Біографічним довідником» і повернувся в Лейпциг, проте до цього моменту редагування видання повністю перейшло в руки старого Артура фон Еттінгена; Гаас поступово віддалився від цієї діяльності й більше нею не займався (сам довідник був виданий тільки в 1926 році). До моменту свого повернення він остаточно відійшов від історії науки і сконцентрувався на сучасних досягненнях фізики, прочитавши один з перших у Німеччині курсів теорії відносності. Одночасно Гаас працював над підручником теоретичної фізики (нім. Einführung in die Theoretische Physik), який вийшов незабаром після закінчення війни і став справжнім бестселером. Книга неодноразово перевидавалася, була переведена на англійську та інші мови, створила автору славу успішного письменника і приносила постійний дохід у непрості повоєнні роки.
Повернення у Відень (1921—1934)
Після закінчення Першої світової війни й розпаду Австро-Угорської імперії Гаас, як уродженець Брно, став вважатися громадянином Чехословаччини. Лише в липні 1921 роки йому вдалося домогтися повернення йому австрійського громадянства. Цього ж року він остаточно повернувся до Відня й у серпні зайняв в університеті колишню посаду приват-доцента. 1923 року вчений став екстраординарним професором, проте, як і раніше, цей пост не передбачав оплати. У цей час питання грошей набуло особливого значення: через післявоєнний економічний колапс практично всі сімейні статки, вкладені в акції та військові облігації, зникли, так що основним джерелом доходу для Гааса стали гонорари за написані ним книги, особливо популярні. Так, ще в 1920 році він опублікував свою першу науково-популярну книгу «Природа нової фізики» (нім. Das Naturbild der neuen Physik), яка виявилася досить успішною і витримала кілька перевидань у наступні роки; в 1924 році вийшла книга «Атомна теорія в елементарному викладі» (нім. Atomtheorie in elementarer Darstellung). Економічна ситуація, неможливість професійного росту й посилення в австрійському суспільстві й Віденському університеті антисемітських настроїв не дозволяли Гаасу розраховувати на успішний розвиток кар'єри в Австрії. Він почав серйозно замислюватися про пошук позиції за межами країни, наприклад, у США.
У серпні 1924 року Гаас познайомився з молодою жінкою на ім'я Емма Беатріс Губер (1896—1985), що прочитала у Відні лекцію про американську систему освіти (ця тема цікавила фізика в зв'язку з можливою еміграцією). Губер, німкеня за походженням, кілька років прожила в Америці, а потім повернулася до Європи й до моменту зустрічі з Гаасом вчилася у віденській школі мистецтв. Уже через кілька тижнів, 8 вересня 1924 року, вони одружилися. Наступного року в них народився син Артур, а ще через рік — другий син Георг. До цього часу фінансове становище дещо покращилося, оскільки Гаас отримав у Віденській академії наук пост актуарія, якому він добре відповідав як за своєю математичною підготовкою, так і за юридичною освітою. Серед книг, опублікованих ним у другій половині 1920-х років, — монографія з класичної механіки (нім. Mechanik der Massenphysik und der Starren Körper), популярне видання «Світ атомів» (нім. Die Welt der Atome) і, ймовірно, найуспішніший його твір «Хвилі матерії і квантова механіка» (нім. Materiewellen und Quantenmechanik), присвячений новітнім досягненням фізики.
Попри стабілізацію фінансового становища, Гааса не покидала думка про еміграцію. У початку 1927 року він здійснив першу поїздку по США, організовану по лінії Інституту міжнародної освіти. Протягом двох місяців він відвідав з лекціями 26 установ Східного узбережжя і Середнього Заходу, в тому числі виступав у Єльському, Прінстонському, Колумбійському, Корнельському та інших університетах. У 1930—1931 роках Гаас здійснив друге турне по Америці, відвідавши 50 університетів, у тому числі на Заході. Він сподівався, що йому представиться можливість отримати постійну позицію в США, однак через важкий економічний стан у країні цим планам не судилося збутися. Серед книг, опублікованих ним наприкінці 1920-х і першій половині 1930-х років, — одна з перших монографій з квантової хімії (нім. Die Grundlagen der Quantenchemie), популярне видання «Фізика для всіх» (нім. Physik für Jedermann, лекції з ядерної фізики (нім. Die Umwandlungen der Chemischen Elemente) і один з перших підручників космології (нім. Kosmologische Probleme der Physik).
Життя в еміграції (1935—1941)
На початку 1930-х років в Австрії різко зріс вплив нацистів, який особливо посилився після приходу Гітлера до влади в Німеччині. Усе голосніше стали звучати заперечення націоналістично налаштованих науковців проти того, що єврей Гаас займає відповідальну посаду в Віденської академії наук. Усе це тільки збільшило бажання вченого покинути країну. 1934 року йому, нарешті, випала зручна можливість: невеликий Боудін-коледж у Брансвіку (штат Мен) запропонував австрійському фізику посаду запрошеного лектора терміном на один рік. Гаас прибув на місце до початку осіннього семестру 1935 року і, оскільки не мав наміру повертатися до Відня, відразу ж розпочав пошук постійної позиції, залучивши всі свої численні зв'язки. Однак жоден університет не міг запропонувати досить високооплачуване місце, яке відповідало б рівню настільки визнаного вченого, як Гаас. Лише в травні 1936 року він отримав запрошення з невеликого католицького Університету Нотр-Дам, президент якого Джон Френсіс О'Хара планував посилити дослідницьку сторону своєї установи. Хоча спочатку університету був потрібний експериментатор, лист Ейнштейна на підтримку Гааса схилив чашу терезів на користь останнього. Австрійський фізик, який розраховував спочатку зайняти позицію в більшому виші, після деяких роздумів погодився.
У вересні 1936 року Гаас із синами прибув у Саут-Бенд (штат Індіана) і розпочав виконувати свої обов'язки. Його дружина приєдналася до них пізніше, уладнавши справи з майном на батьківщині. 1938 року науковцю вдалося влаштувати еміграцію своїх брата й сестри з усе небезпечнішої континентальної Європи: Маргарете осіла в Англії, а Отто змінив кар'єру віденського адвоката на місце палеонтолога в США. У наступні роки в Університеті Нотр-Дам з'явився не один співвітчизник Гааса: керівництво, вражене участю австрійця у великій конференції з нагоди 300-річчя Гарвардського університету, де він виступав в одній секції з Ейнштейном і Еддінгтоном, вирішило зробити ставку на європейських вчених. Так, за рекомендацією Гааса в Саут-Бенд з'явилися математик Карл Менгер і фізик Юджин Гут; він також підтримав запрошення математиків Еміля Артіна і Курта Геделя, а в 1937 році був обраний членом Американської асоціації сприяння розвитку науки. З ініціативи Гааса цілий рік (1938-й) в Університеті Нотр-Дам провів Жорж Леметр, який серед інших відомих науковців узяв участь в організованій австрійцем першій конференції, повністю присвяченій питанням космології.
22 листопада 1940 року в Артура Гааса стався інсульт у чиказькому готелі, де він зупинився на час чергових зборів Американського фізичного товариства. Протягом кількох наступних місяців, проведених у лікарні, він рідко приходив до тями і 20 лютого 1941 року помер від пневмонії.
Наукова діяльність
Модель атома
У 1910 році Гаас отримав свій найважливіший і найвідоміший результат, вперше зв'язавши структуру атома з квантовою гіпотезою Планка. На той час сенс цієї гіпотези і кванта дії, що зв'язує енергію й частоту випромінювання, залишався багато в чому незрозумілим. Альберт Ейнштейн і Вільгельм Він висловили ідею, що теорії Планка для опису рівноважного теплового випромінювання абсолютно чорного тіла, що оперує абстрактними гармонійними осциляторами, зовсім недостатньо для прояснення ситуації і, можливо, слід звернутися до процесів, що відбуваються всередині атомів. Гаас звернув увагу на цю думку про можливий зв'язок кванта енергії з якимись універсальними характеристиками матерії і взяв як таку характеристику розмір атомів. Для того, щоб отримати конкретний результат, він скористався популярною в той час моделлю атома Томсона, в якій вважалося, що негативно заряджені електрони рухаються всередині однорідної позитивно зарядженої сфери. У своїй роботі Гаас, розглянувши атом водню з одним електроном, що рухається на поверхні зарядженої сфери радіуса (фактично розмір атома), використовував два припущення: 1) про рівність сили кулонівської взаємодії і доцентрової сили та 2) про рівність повної енергії електрона і кванта енергії випромінювання , де — гранична частота спектральної серії Бальмера, — стала Планка, — елементарний електричний заряд. З цих співвідношень він вивів два результати. По-перше, він встановив зв'язок між сталою Планка і розміром атома: , фактично отримавши правильний вираз для радіуса Бора атома водню. Характерно, однак, що для Гааса атомні розміри видавалися фундаментальнішим первинним поняттям, ніж стала Планка. По-друге, він отримав вираз для граничної частоти , що в сучасних позначеннях відповідає формулі для сталої Рідберґа , що відрізняється від правильного виразу, отриманого Нільсом Бором в 1913 році, тільки на числовий множник 8. Загалом, отримані австрійським ученим оцінки не суперечили експериментальним даним того часу. Хоча модель Гааса не враховувала наявності збуджених станів, вона, тим не менше, виявилася важливим попередником моделі атома Бора.
Мабуть, першим, хто помітив роботу Гааса, був знаменитий голландський фізик Гендрік Лоренц, який уже в 1910 році згадав її у своїй лекції, прочитаній у Геттінгені. На його думку, гіпотеза Гааса, попри низку труднощів, заслуговувала на увагу, оскільки пов'язувала «загадку кванта енергії» з питанням про будову матерії — дві проблеми, які раніше видавалися абсолютно незалежними. У наступному році інший австрієць Артур Шидлоф (нім. Arthur Schidlof), відштовхуючись від роботи свого співвітчизника, запропонував інший спосіб увести квант дії в модель атома Томсона. Моделі Гааса і Шидлофа згадував Арнольд Зоммерфельд у своїй важливій доповіді на першому Сольвеївському конгресі, зазначивши, однак, що, на його думку, слід швидше пояснювати властивості атомів і молекул, виходячи з універсальної значущості кванта дії, ніж виводити його походження з атомних розмірів, як це робив Гаас. Бор також цитував роботу Гааса в своїй класичній статті 1913 року, що заклала фундамент його атомної моделі. Австрієць був одним з тих колег, яким данський фізик послав відбиток своєї статті, і одним з перших привітав автора з отриманими результатами. 1959 року в одному з листів Бор так оцінив роль Гааса в розвитку уявлень про будову атома:
…він [Гаас] був одним з перших, хто зацікавився інтерпретацією спектрів на основі квантової теорії й атомних моделей … проте значення відкриття атомного ядра не було усвідомлено, а тому не було й радикального відходу від загальноприйнятих ідей.
Оригінальний текст (англ.)...he [Haas] was among the first to be interested in the interpretation of spectra on the basis of quantum theory and atomic models … however, the significance of the discovery of the atomic nucleus was not recognized, and therefore also not the radical departure from accustomed ideas.
Гаас опублікував ще кілька статей, у яких розвивав свої ідеї. Улітку 1911 року побачила світ його велика робота, присвячена розрахунку геометричних конфігурацій розташування електронів, які забезпечили б стійкість моделі атома Томсона. Саме ця стаття увійшла в нову версію дисертації, з якою Гаас успішно пройшов габілітацію в Віденському університеті.
Інші результати
У 1920 році Гаас незалежно від Френсіса Вілера Луміса і Адольфа Кратцера отримав формули для ізотопного ефекту обертальних спектрів молекул, тобто заклав основи методики визначення ізотопного складу елементів за характеристиками молекулярних спектрів. 1926 року він опублікував кілька робіт, присвячених ефекту Комптона, зокрема, провів детальні розрахунки ситуації, в якій фотони набувають значної енергії під час зіткнення з релятивістськими частинками (так званий зворотний ефект Комптона). 1927 року Гаас застосував уявлення про хвилі матерії до аналізу руху релятивістських частинок, а в 1929 році — до проблем статистичної термодинаміки. 1940 року він запропонував свою класифікацію ядерних ізотопів, що ґрунтується на об'єднанні кластерів із чотирьох () і шести () нуклонів, і спробував використовувати її для пояснення спостережуваної періодичності властивостей ядер (їхньої стабільності, маси й періоду напіврозпаду), зокрема, виявивши вплив на ефекти спарювання нуклонів і формування заповнених оболонок у ядрах.
Протягом усієї своєї кар'єри Гаас зберігав інтерес до проблем космології, причому питання про структуру й еволюцію Всесвіту було в його уявленні тісно пов'язане з фундаментальними константами фізики. Уже в першій своїй публікації на цю тему в 1907 році він на основі другого закону термодинаміки зробив висновок про скінченність часу існування Всесвіту. 1912 року фізик розвинув свою аргументацію: використав уявлення про флуктуації ентропії в різних частинах космосу, а також прийшов до висновку, що спостережуваний рівень радіоактивності вимагає скінченності Всесвіту. 1918 року він вперше звернувся до аналізу взаємозв'язку гравітаційної сталої й фундаментальних констант електродинаміки. 1930 року, незабаром після відкриття Едвіном Габблом розширення Всесвіту, Гаас на основі припущення, що гравітаційна енергія Всесвіту не повинна перевищувати повної енергії, що міститься в її масі, зміг оцінити розмір і щільність Всесвіту, а також швидкість її розширення. Використовуючи підхід, оснований на аналізі числових значень сталих, Гаас шукав кореляції між фундаментальними сталими, зокрема, в 1932 році спробував пов'язати сталу Планка з космологічними параметрами — такими як маса і радіус Всесвіту. Згодом він прагнув поліпшити свій метод, однак не зміг істотно просунутися в цьому напрямі, виявляючи лише випадкові чисельні збіги, а не фундаментальні зв'язки між сталими.
Філософські та релігійні погляди
Наукові пошуки Гааса протягом усього його життя були пронизані прагненням зрозуміти зв'язок та кореляції між різними областями фізики, між мікросвітом (світом атомів) і макросвітом (Всесвітом в цілому), що проявлялося в наполегливих спробах знайти взаємозв'язок між фундаментальними сталими. Ці пошуки надихалися творчістю Гете з його уявленнями про єдину картину світу, що охоплює всі явища й закони. Однак, на думку Гааса, ці погляди вступали в протиріччя з розвитком сучасної науки, що ставала все спеціалізованішою і прагнула розчленувати природу на дедалі дрібніші частини. Вчений вважав, що є небезпека відмови від ширшої картини світу і глибшого розуміння на догоду абстрактного формалізму. Тому він вітав появу принципу невизначеності в квантовій механіці, вбачаючи в ньому природне (або дане Богом) обмеження спроб розчленувати природу. Філософські погляди Гааса знаходили безпосереднє відбиття в його історичних дослідженнях, у яких можна знайти також вплив робіт Ернста Маха і Вільгельма Оствальда з історії науки.
Гаас, що виріс у середовищі ліберальної єврейської буржуазії, був спочатку неособливо релігійний. У квітні 1904 року він вийшов з юдейської громади Брюнна, а в листопаді, під час перебування в Геттінгені, перейшов у лютеранську віру, прийнявши хрещення в церкві Св. Мартіна в Гайсмарі. Причини цього кроку не відомі: можливо, він шукав духовну опору для своїх занять наукою або ж у такий спосіб намагався полегшити розвиток своєї кар'єри. Пізніше Гаас перейшов у католицизм і вінчався з Еммою Хубер у соборі Св. Стефана у Відні. Серед можливих причин — духовні пошуки, звернення в католицьку віру багатьох членів сім'ї Стракош або ж просто той факт, що його майбутня дружина була побожною католичкою. Хоча в своїх наукових дослідженнях Гаас не звертався до релігійних аргументів, він не бачив протиріччя між релігією та наукою і навіть вважав, що сучасний розвиток фізики й астрономії «швидше сприяє посиленню релігійних почуттів, ніж їх ослабленню». Працюючи в католицькому Університеті Нотр-Дам, у своїх виступах він неодноразово звертався до цієї теми. Так, вчений вважав, що сам факт скінченності Всесвіту в просторі й часі вказує на існування творця. Цю думку він розвивав і в одній з останніх своїх лекцій, виголошених в 1940 році:
Закони природи, ця матеріалістична заміна божества, в сучасній фізиці більше не здаються абсолютно вірними; вони виникають лише як правила, засновані на статистичному знанні, так що відхилення від цієї норми не суперечать основним принципам сучасної фізики. Якщо, проте, закони природи є по суті статистичними, то з фізичної точки зору здається безглуздим розглядати унікальні події, такі як створення всесвіту. Процеси настільки унікальні, що не можна помислити інший приклад того ж роду, не можуть бути предметом статистичного, а, отже, і фізичного розгляду.
Оригінальний текст (англ.)The laws of nature, the materialistic substitute for deity, appear in modern physics no longer as absolutely valid; they only appear as rules based on statistical knowledge so that deviations from that norm do not contradict the basic principles of modern physics. If, however, laws of nature are essentially statistical, then it seems meaningless to consider, from the standpoint of physical laws, unique events, as a creation of a universe. Processes so unique that no second of its kind can be thought of cannot be subject of statistical and, therefore, not physical consideration.
Публікації
Монографії
- Haas A.E. Die Entwicklungsgeschichte des Satzes von der Erhaltung der Kraft. — Wien : Alfred Hölder, 1909.
- Haas A.E. Der Geist des Hellenentums in der modernen Physik (Antrittsvorlesung am 17. Januar 1914 in der Aula der Universitär Leipzig). — Leipzig : Veit, 1914.
- Haas A.E. Die Grundgleichungen der Mechanik: Dargestellt auf Grund der geschichtlichen Entwicklung. Vorlesungen zur Einführung in die theoretische Physik, gehalten im Sommersemester 1914 an der Universität Leipzig. — Leipzig : Veit, 1914.
- Haas A.E. Einführung in die Theoretische Physik. — Leipzig : Veit, 1919—1921.
- Haas A.E. Das Naturbild der neuen Physik. — Berlin : Vereinigung wissenschaftlicher Verleger, 1920.
- Haas A.E. Vektoranalysis: In ihren Grundzügen und wichtuigsten physikalischen Anwendungen. — Berlin : Vereinigung wissenschaftlicher Verleger, 1922.
- Haas A.E. Atomtheorie in elementarer Darstellung. — Berlin—Leipzig : DeGruyter, 1924.
- Haas A.E. Die Welt der Atome. — Berlin : DeGruyter, 1926.
- Haas A.E. Die kosmische Bedeutung des Compton-Effekts. — Wien : Anzeiger der Akademie der Wissenschaft, 1926.
- Haas A.E. Mechanik der Massenphysik und der Starren Körper. — Leipzig : Akademische Verlagsgesellschaft, 1926.
- Haas A.E. Materiewellen und Quantenmechanik. — Leipzig : Akademische Verlagsgesellschaft, 1928.
- Haas A.E. Die Grundlagen der Quantenchemie. — Leipzig : Akademische Verlagsgesellschaft, 1929.
- Haas A.E. Physik für Jedermann. — Berlin : Springer, 1933.
- Haas A.E. Physik des Tonfilms. — Leipzig : B. G. Teubner, 1934.
- Haas A.E. Kosmologische Probleme der Physik. — Leipzig : Akademische Verlagsgesellschaft, 1934.
- Haas A.E. Die Umwandlungen der Chemischen Elemente. — Berlin : DeGruyter, 1935.
- Arthur Erich Haas und der erste Quantenansatz für das Atom / Hermann A. (Hrsg.). — Stuttgart : Ernst Battenberg, 1965.
Статті
- Haas A.E. Antike Lichttheorien // Archiv für Geschichte der Philosophie. — 1907. — DOI: .
- Haas A.E. Die allgemeinsten Gesetze des physikalischen Geschehens und ihr Verhältnis zum zweiten Hauptsatze der Wärmelehre // Annalen der Naturphilosophie. — 1907.
- Haas A.E. Über die elektrodynamische Bedeutung des Planck’schen Strahlungsgesetzesund über eine neue Bestimmung des elektrischen Elementarquantums und der Dimensionen des Wasserstoffatoms // Sitzungsberichte der kaiserlichen Akademie der Wissenschaften Wien. — 1910.
- Haas A.E. Über eine neue theoretische Bestimmung des elektrischen Elementarquantums und des Halbmessers des Wasserstoffatoms // Physikalische Zeitschrift. — 1910.
- Haas A.E. Der Zusammenhang des Planckschen Wirkungsquantums mit den Grundgrößen der Elektronentheorie // Jahrbuch der Radioaktivität und Elektronik. — 1910.
- Haas A.E. Gleichgewichtslagen von Elektronengruppen in einer äquivalenten Kugel von homogener positiver Elektrizität // Sitzungsberichte der kaiserlichen Akademie der Wissenschaften Wien. — 1911.
- Haas A.E. Rotationsspektrum und Isotopie // Zeitschrift für Physik. — 1921. — DOI: .
- Haas A.E. Über Frequenserhöhungen von Lichtquanten durch Zusammenstöße mit rasch bewegten Materieteilchen // Sitzungsberichte der kaiserlichen Akademie der Wissenschaften Wien. — 1926.
- Haas A.E. Die Ableitung des Boltzmannschen Entropiegesetzes mittels der Vorstellung der Materiewellen // Monatshefte für Chemie und verwandte Teile anderer Wissenschaften. — 1929. — DOI: .
- Haas A.E. A relation between the radial velocities of spiral nebulæ and the velocity of dissolution of matter // Nature. — 1930. — Т. 126. — С. 722. — DOI: .
- Haas A.E. Wirkungsquantum und kosmische Konstanten // Naturwissenschaften. — 1932. — DOI: .
- Haas A.E. A relation between the fundamental constants of physics // Physical Review. — 1936. — Т. 49. — С. 636. — DOI: .
- Haas A.E. The size of the Universe and the fundamental constants of physics // Science. — 1936. — Т. 84. — С. 578—579. — DOI: .
- Haas A.E. On some periodic properties of the system of isotopes // Proceedings of the National Academy of Sciences. — 1940. — Т. 26. — С. 305—312. — DOI: .
Коментарі
- В оригіналі: mitteleuropäischer Idiotiein.
- Сам Гаас так писав про це:
З ранку до вечора і з вечора до ранку п'яні шумно сперечаються і сваряться, з неймовірними нелюдськими бридкими пивними пиками, що заповнюють усі аудиторії, вулиці, будинки і театри з нестерпним смородом випитого і знову виблюваного пива, немитих тіл і прусської гомосексуальності. Я ледве дихав від відрази, але вирішив дотерпіти до кінця семестру.
Оригінальний текст (англ.)From morning to night and night to morning, drunk and further publicly quaffing, noisy brawling, and quarreling, with indescribable brutal, bloated beer faces, filling all lecture halls and streets and houses and theaters with an unbearable stench of guzzled and again vomited beer, of unwashed bodies and Prussian homosexuality. I could barely breathe with disgust, but I decided to endure the semester. - В оригіналі: Faschingsscherz.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118699717 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Czech National Authority Database
- Wiescher, 2017, с. 4—5.
- Wiescher, 2017, с. 6.
- Wiescher, 2017, с. 6—9.
- Wiescher, 2017, с. 9—12.
- Wiescher, 2017, с. 13—16.
- Wiescher, 2017, с. 16—18.
- Wiescher, 2017, с. 19—20.
- Wiescher, 2017, с. 20—23.
- Wiescher, 2017, с. 23—26.
- Wiescher, 2017, с. 27—28, 31.
- Wiescher, 2017, с. 32—34.
- Wiescher, 2017, с. 35—45.
- Wiescher, 2017, с. 46—47.
- Mehra and Rechenberg V, 1987, с. 98—103.
- Mehra and Rechenberg I, 1982, с. 178.
- Джеммер, 1985, с. 50—52.
- Wiescher, 2017, с. 13—14.
- Hermann, 1981.
- Mehra and Rechenberg V, 1987, с. 103.
- Mehra and Rechenberg V, 1987, с. 133—135.
- Джеммер, 1985, с. 52.
- Mehra and Rechenberg I, 1982, с. 201.
- Wiescher, 2017, с. 14.
- Wiescher, 2017, с. 15—16.
- Wiescher, 2017, с. 25.
- Wiescher, 2017, с. 26.
- Wiescher, 2017, с. 45—46.
- Wiescher, 2017, с. 11.
- Wiescher, 2017, с. 17.
- Wiescher, 2017, с. 19.
- Wiescher, 2017, с. 29—32.
- Wiescher, 2017, с. 47—49.
- Wiescher, 2017, с. 49—50.
- Wiescher, 2017, с. 50.
Література
- Hermann A. Haas, Arthur Erich // Dictionary of Scientific Biography. — Charles Scribner's Sons, 1981. — Т. 5. — С. 609—610.
- Mehra J., Rechenberg H. The historical development of quantum theory. — Springer-Verlag, 1982. — Vol. 1.
- Mehra J., Rechenberg H. The historical development of quantum theory. — Springer-Verlag, 1987. — Vol. 5.
- Wiescher M. Arthur E. Haas, his life and cosmologies // Physics in Perspective. — 2017. — Т. 19. — С. 3—59. — DOI: .
- Джеммер М. Эволюция понятий квантовой механики / пер. с англ. В. Н. Покровского; под ред. [и с предисл.] Л. И. Пономарева. — М. : Наука, 1985. — 379 с.
- Храмов Ю. А. Гааз Артур Эрих // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М. : Наука, 1983. — С. 70. — 200 000 прим.
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gaas Artur Erih Gaas nim Arthur Erich Haas 30 kvitnya 1884 Brno 20 lyutogo 1941 Chikago avstrijskij fizik teoretik i populyarizator nauki avtor robit prisvyachenih kvantovij teoriyi atomnij fizici teoretichnij spektroskopiyi istoriyi fiziki Gaasu nalezhit persha model atoma v yaku bulo bezposeredno vvedeno uyavlennya pro kvanti energiyi i yaka mozhe rozglyadatisya yak poperednik borivskoyi modeli atoma Artur Erih Gaasnim Arthur Erich HaasNarodivsya30 kvitnya 1884 1884 04 30 1 2 Brno Zemli Bogemskoyi Koroni Dolitavshina Avstro Ugorshina 1 Pomer20 lyutogo 1941 1941 02 20 1 2 56 rokiv Chikago Illinojs SShA pnevmoniyaPohovannyadKrayina Avstro Ugorshina AvstriyaDiyalnistfizik vikladach universitetuAlma materVidenskij universitet 4 Galuzteoretichna fizika istoriya fiziki i fizika 5 ZakladVidenskij universitet Lejpcizkij universitet Universitet Notr DamNaukovij kerivnikLyudvig BolcmanChlenstvoMizhnarodna akademiya istoriyi naukiNagorodichlen Amerikanskogo fizichnogo tovaristva d BiografiyaPohodzhennya ta osvita 1884 1906 Artur Erih Gaas narodivsya v moravskomu misti Bryunn nini cheskij Brno u bagatij rodini avstrijskih yevreyiv Jogo batko Gustav Gaas nim Gustav Haas 1850 1913 mav yuridichnu firmu i krim inshogo predstavlyav interesi vplivovoyi yevrejskoyi sim yi Strakoshiv nim Strakosch sho kontrolyuvala znachnu chastinu cukrovogo rinku Avstro Ugorskoyi imperiyi Same z ciyeyi sim yi pohodit mati majbutnogo vchenogo Gabriel Strakosh 1861 1916 Artur buv pershoyu ditinoyu v rodini v 1887 roci narodivsya jogo brat Otto a v 1893 roci sestra Margarete U desyatirichnomu vici yunij Gaas pishov u pershu nimecku gimnaziyu v Bryunni j 1902 roku zakinchiv yiyi z vidznakoyu z fiziki j matematiki odnak osoblivi uspihi mav u vivchenni latinskoyi ta greckoyi mov U tomu zh roci vin vstupiv do Videnskogo universitetu de popri bazhannya batka sho bachiv jogo yuristom pochav vivchati fiziku j himiyu Tut Gaas navchavsya u fizikiv eksperimentatoriv Franca Eksnera i Viktora fon Langa prote ne buv zadovolenij yakistyu universitetskih lekcij na drugomu roci navchannya vin potrapiv pid vpliv Lyudviga Bolcmana Krim togo yak chlen studentskogo bratstva vin brav uchast u poshirenih u cih kolah shabelnih boyah buv poranenij i do kincya zhittya nosiv na svoyemu oblichchi shrami pro sho zgodom ne raz zhalkuvav i nazivav take provedennya chasu centralnoyevropejskim idiotizmom 1904 roku Gaas pribuv u Gettingen shob prodovzhiti navchannya v miscevomu universiteti Popri ogidu do sposobu zhittya Gettingenskogo studentstva vin gidno ociniv yakist vikladannya sluhav kurs eksperimentalnoyi fiziki v Eduarda Rikke teoretichnoyi fiziki u Voldemara Fogta fizichnoyi himiyi u Valtera Nernsta radioaktivnosti u Jogannesa Shtarka mehaniki j gidravliki u Lyudviga Prandtlya elektriki u Germana Teodora Simona a takozh lekciyi z riznih rozdiliv matematiki sho chitalisya Feliksom Klyajnom Davidom Gilbertom i Germanom Minkovskim Hocha Simon proponuvav jomu zajnyatisya interferenciyeyu zvukovih hvil u gazorozryadnih sistemah i zahistiti na cyu temu disertaciyu molodij avstriyec povernuvsya do Vidnya shob vozz yednatisya z sim yeyu yaka yakraz perebralasya z Bryunna v stolicyu Gaas zvernuvsya do Bolcmana yakij poradiv uzyati disertacijnoyu temoyu istorichnij analiz drugogo zakonu termodinamiki Odnak yim tak i ne vdalosya obgovoriti cej napryam roboti cherez hvorobu Bolcmana tomu Gaas vzyav inshu temu z istoriyi nauki Antichni teoriyi svitla nim Antike Lichttheorien i v zhovtni 1906 roku vzhe pislya smerti svogo nastavnika na vidminno projshov vsi viprobuvannya j otrimav doktorskij stupin Gabilitaciya 1907 1912 Videnskij universitet golovnij korpus na listivci pochatku XX stolittya Pislya zahistu disertaciyi Gaas postav pered dilemoyu prodovzhiti akademichnu kar yeru abo priyednatisya do simejnogo cukrovogo biznesu Protyagom dekilkoh rokiv vin viv svitske zhittya bagatogo molodogo cholovika vidviduyuchi chislenni vechori teatralni postanovki j zamiski kurorti Krim togo v zhovtni 1907 roku vin vstupiv dobrovolcem u 5 j dragunskij polk zhovti draguni prote nezabarom vtomivsya vid sluzhbi buv zvilnenij u zapas za stanom zdorov ya i povernuvsya do Vidnya Odnochasno vin bagato chitav i napisav kilka statej prisvyachenih istorichnim i filosofskim aspektam nauki Sered nih bula i robota yaka mistit istorichnij analiz drugogo zakonu termodinamiki tema zaproponovana jomu she Bolcmanom Postupovo Gaas prijshov do ideyi rozglyanuti istorichnij rozvitok koncepciyi zberezhennya energiyi vitoki yakoyi vin bachiv v antichnih ideyah pro vichnist atomiv i svitu zagalom Svoyi mirkuvannya vin dopoviv na shorichnih zborah Nimeckogo tovaristva doslidnikiv prirodi j likariv u Kelni u veresni 1908 roku i viklav u praci zakinchenij do Rizdva togo zh roku Cyu robotu vchenij predstaviv na filosofskij fakultet Videnskogo universitetu yak disertaciyu rozrahovuyuchi projti gabilitaciyu obov yazkovu umovu dlya otrimannya vikladackoyi posadi Rezultat buv ne duzhe obnadijlivim hocha filosofska storona roboti bula ocinena duzhe visoko fizikam Eksneru i fon Langu fizichna chastina disertaciyi zdalasya zanadto mizernoyu i voni zaproponuvali dopovniti yiyi rozdilom tehnichnogo zmistu Gaas vrazhenij i obrazhenij takoyu vidpoviddyu virishiv vzagali zalishiti fiziku i stati yuristom yak togo hotiv batko Uzhe cherez rik vin uspishno sklav ispit z yurisprudenciyi a v 1911 roci otrimav oficijne svidoctvo Absolutorium pro zakinchennya yuridichnogo fakultetu Videnskogo universitetu Odnak na toj chas vin uzhe pereglyanuv svoye pospishne rishennya i naprikinci 1909 roku povernuvsya do zanyat fizikoyu Shob znajti temu dlya disertacijnogo doslidzhennya vin vivchiv najsvizhishu literaturu i viyaviv sho formula vivedena Maksom Plankom dlya spektra teplovogo viprominyuvannya absolyutno chornogo tila i nova stala sho vhodit u cej zakon do togo momentu ne otrimali zadovilnogo poyasnennya Rezultatom doslidzhen Gaasa stala stattya yaka vijshla v 1910 roci i v yakij vin vpershe vikoristav kvantovi mirkuvannya dlya poyasnennya strukturi atoma Jogo rezultati peredbachali deyaki osoblivosti modeli atoma opublikovani Nilsom Borom tri roki po tomu Odnak komisiya z rozglyadu disertaciyi u yaku na cej raz vhodili eksperimentator Ernst Leher i teoretik Fridrih Gazenorl ne zmogla gidno ociniti predstavleni rezultati j vidkinula robotu Leher navit nazvav ideyi Gaasa karnavalnim zhartom Lishe pobuvavshi na pershomu Solveyivskomu kongresi de sered inshogo obgovoryuvalisya i publikaciyi molodogo avstrijcya Gazenorl povnoyu miroyu usvidomiv znachushist jogo rezultativ i zaproponuvav znovu podati disertaciyu v doopracovanomu viglyadi Robota bula negajno prijnyata i v serpni 1912 roku Gaas otrimav pravo vikladati venia legendi istoriyu nauki u Videnskomu universiteti Z Vidnya do Lejpciga 1912 1921 Lejpcizkij universitet 1898 U zhovtni 1912 roku Gaas yak privat docent bez oplati pochav chitati u Videnskomu universiteti lekciyi z istoriyi fiziki Odnochasno vin aktivno zajmavsya populyarizaciyeyu nauki zokrema vistupav z publichnimi lekciyami yaki organizovuvalisya tovaristvom Uraniya Voseni 1913 roku na zaproshennya vidomogo istorika Karla Zudgofa z yakim voni poznajomilisya na odnomu iz z yizdiv Nimeckogo tovaristva doslidnikiv prirodi i likariv Gaas obijnyav posadu ekstraordinarnogo profesora Lejpcizkogo universitetu U jogo obov yazki krim chitannya lekcij z istoriyi fiziki vhodilo redaguvannya p yatogo tomu Biografichnogo dovidnika z istoriyi tochnih nauk yakij buv zasnovanij u 1863 roci Iogannom Poggendorfom Postupovo odnak jogo interesi zmishuvalisya v storonu fiziki yak takoyi vzhe v litnomu semestri 1914 roku vin prochitav kurs v yakomu zvernuvsya ne tilki do istoriyi mehaniki a j do yiyi matematichnogo formalizmu v tomu zh roci ci lekciyi buli opublikovani okremim vidannyam U zhovtni 1914 roku pislya povernennya do Vidnya pislya zakinchennya semestru Gaas buv viklikanij na vijskovu sluzhbu u zv yazku z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Vin ne buv vidpravlenij na front za stanom zdorov ya i zajmav rizni oficerski posadi v tilu spochatku vidpovidav za gospital dlya poranenih konej potim zajmavsya paperovoyu robotoyu v ridnomu Bryunni U travni 1917 roku vchenij perekonav nachalstvo vidpustiti jogo dlya roboti nad Biografichnim dovidnikom i povernuvsya v Lejpcig prote do cogo momentu redaguvannya vidannya povnistyu perejshlo v ruki starogo Artura fon Ettingena Gaas postupovo viddalivsya vid ciyeyi diyalnosti j bilshe neyu ne zajmavsya sam dovidnik buv vidanij tilki v 1926 roci Do momentu svogo povernennya vin ostatochno vidijshov vid istoriyi nauki i skoncentruvavsya na suchasnih dosyagnennyah fiziki prochitavshi odin z pershih u Nimechchini kursiv teoriyi vidnosnosti Odnochasno Gaas pracyuvav nad pidruchnikom teoretichnoyi fiziki nim Einfuhrung in die Theoretische Physik yakij vijshov nezabarom pislya zakinchennya vijni i stav spravzhnim bestselerom Kniga neodnorazovo perevidavalasya bula perevedena na anglijsku ta inshi movi stvorila avtoru slavu uspishnogo pismennika i prinosila postijnij dohid u neprosti povoyenni roki Povernennya u Viden 1921 1934 Pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni j rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi Gaas yak urodzhenec Brno stav vvazhatisya gromadyaninom Chehoslovachchini Lishe v lipni 1921 roki jomu vdalosya domogtisya povernennya jomu avstrijskogo gromadyanstva Cogo zh roku vin ostatochno povernuvsya do Vidnya j u serpni zajnyav v universiteti kolishnyu posadu privat docenta 1923 roku vchenij stav ekstraordinarnim profesorom prote yak i ranishe cej post ne peredbachav oplati U cej chas pitannya groshej nabulo osoblivogo znachennya cherez pislyavoyennij ekonomichnij kolaps praktichno vsi simejni statki vkladeni v akciyi ta vijskovi obligaciyi znikli tak sho osnovnim dzherelom dohodu dlya Gaasa stali gonorari za napisani nim knigi osoblivo populyarni Tak she v 1920 roci vin opublikuvav svoyu pershu naukovo populyarnu knigu Priroda novoyi fiziki nim Das Naturbild der neuen Physik yaka viyavilasya dosit uspishnoyu i vitrimala kilka perevidan u nastupni roki v 1924 roci vijshla kniga Atomna teoriya v elementarnomu vikladi nim Atomtheorie in elementarer Darstellung Ekonomichna situaciya nemozhlivist profesijnogo rostu j posilennya v avstrijskomu suspilstvi j Videnskomu universiteti antisemitskih nastroyiv ne dozvolyali Gaasu rozrahovuvati na uspishnij rozvitok kar yeri v Avstriyi Vin pochav serjozno zamislyuvatisya pro poshuk poziciyi za mezhami krayini napriklad u SShA U serpni 1924 roku Gaas poznajomivsya z molodoyu zhinkoyu na im ya Emma Beatris Guber 1896 1985 sho prochitala u Vidni lekciyu pro amerikansku sistemu osviti cya tema cikavila fizika v zv yazku z mozhlivoyu emigraciyeyu Guber nimkenya za pohodzhennyam kilka rokiv prozhila v Americi a potim povernulasya do Yevropi j do momentu zustrichi z Gaasom vchilasya u videnskij shkoli mistectv Uzhe cherez kilka tizhniv 8 veresnya 1924 roku voni odruzhilisya Nastupnogo roku v nih narodivsya sin Artur a she cherez rik drugij sin Georg Do cogo chasu finansove stanovishe desho pokrashilosya oskilki Gaas otrimav u Videnskij akademiyi nauk post aktuariya yakomu vin dobre vidpovidav yak za svoyeyu matematichnoyu pidgotovkoyu tak i za yuridichnoyu osvitoyu Sered knig opublikovanih nim u drugij polovini 1920 h rokiv monografiya z klasichnoyi mehaniki nim Mechanik der Massenphysik und der Starren Korper populyarne vidannya Svit atomiv nim Die Welt der Atome i jmovirno najuspishnishij jogo tvir Hvili materiyi i kvantova mehanika nim Materiewellen und Quantenmechanik prisvyachenij novitnim dosyagnennyam fiziki Popri stabilizaciyu finansovogo stanovisha Gaasa ne pokidala dumka pro emigraciyu U pochatku 1927 roku vin zdijsniv pershu poyizdku po SShA organizovanu po liniyi Institutu mizhnarodnoyi osviti Protyagom dvoh misyaciv vin vidvidav z lekciyami 26 ustanov Shidnogo uzberezhzhya i Serednogo Zahodu v tomu chisli vistupav u Yelskomu Prinstonskomu Kolumbijskomu Kornelskomu ta inshih universitetah U 1930 1931 rokah Gaas zdijsniv druge turne po Americi vidvidavshi 50 universitetiv u tomu chisli na Zahodi Vin spodivavsya sho jomu predstavitsya mozhlivist otrimati postijnu poziciyu v SShA odnak cherez vazhkij ekonomichnij stan u krayini cim planam ne sudilosya zbutisya Sered knig opublikovanih nim naprikinci 1920 h i pershij polovini 1930 h rokiv odna z pershih monografij z kvantovoyi himiyi nim Die Grundlagen der Quantenchemie populyarne vidannya Fizika dlya vsih nim Physik fur Jedermann lekciyi z yadernoyi fiziki nim Die Umwandlungen der Chemischen Elemente i odin z pershih pidruchnikiv kosmologiyi nim Kosmologische Probleme der Physik Zhittya v emigraciyi 1935 1941 Universitet Notr Dam na listivci seredini XX stolittya Na pochatku 1930 h rokiv v Avstriyi rizko zris vpliv nacistiv yakij osoblivo posilivsya pislya prihodu Gitlera do vladi v Nimechchini Use golosnishe stali zvuchati zaperechennya nacionalistichno nalashtovanih naukovciv proti togo sho yevrej Gaas zajmaye vidpovidalnu posadu v Videnskoyi akademiyi nauk Use ce tilki zbilshilo bazhannya vchenogo pokinuti krayinu 1934 roku jomu nareshti vipala zruchna mozhlivist nevelikij Boudin koledzh u Bransviku shtat Men zaproponuvav avstrijskomu fiziku posadu zaproshenogo lektora terminom na odin rik Gaas pribuv na misce do pochatku osinnogo semestru 1935 roku i oskilki ne mav namiru povertatisya do Vidnya vidrazu zh rozpochav poshuk postijnoyi poziciyi zaluchivshi vsi svoyi chislenni zv yazki Odnak zhoden universitet ne mig zaproponuvati dosit visokooplachuvane misce yake vidpovidalo b rivnyu nastilki viznanogo vchenogo yak Gaas Lishe v travni 1936 roku vin otrimav zaproshennya z nevelikogo katolickogo Universitetu Notr Dam prezident yakogo Dzhon Frensis O Hara planuvav posiliti doslidnicku storonu svoyeyi ustanovi Hocha spochatku universitetu buv potribnij eksperimentator list Ejnshtejna na pidtrimku Gaasa shiliv chashu tereziv na korist ostannogo Avstrijskij fizik yakij rozrahovuvav spochatku zajnyati poziciyu v bilshomu vishi pislya deyakih rozdumiv pogodivsya U veresni 1936 roku Gaas iz sinami pribuv u Saut Bend shtat Indiana i rozpochav vikonuvati svoyi obov yazki Jogo druzhina priyednalasya do nih piznishe uladnavshi spravi z majnom na batkivshini 1938 roku naukovcyu vdalosya vlashtuvati emigraciyu svoyih brata j sestri z use nebezpechnishoyi kontinentalnoyi Yevropi Margarete osila v Angliyi a Otto zminiv kar yeru videnskogo advokata na misce paleontologa v SShA U nastupni roki v Universiteti Notr Dam z yavivsya ne odin spivvitchiznik Gaasa kerivnictvo vrazhene uchastyu avstrijcya u velikij konferenciyi z nagodi 300 richchya Garvardskogo universitetu de vin vistupav v odnij sekciyi z Ejnshtejnom i Eddingtonom virishilo zrobiti stavku na yevropejskih vchenih Tak za rekomendaciyeyu Gaasa v Saut Bend z yavilisya matematik Karl Menger i fizik Yudzhin Gut vin takozh pidtrimav zaproshennya matematikiv Emilya Artina i Kurta Gedelya a v 1937 roci buv obranij chlenom Amerikanskoyi asociaciyi spriyannya rozvitku nauki Z iniciativi Gaasa cilij rik 1938 j v Universiteti Notr Dam proviv Zhorzh Lemetr yakij sered inshih vidomih naukovciv uzyav uchast v organizovanij avstrijcem pershij konferenciyi povnistyu prisvyachenij pitannyam kosmologiyi 22 listopada 1940 roku v Artura Gaasa stavsya insult u chikazkomu goteli de vin zupinivsya na chas chergovih zboriv Amerikanskogo fizichnogo tovaristva Protyagom kilkoh nastupnih misyaciv provedenih u likarni vin ridko prihodiv do tyami i 20 lyutogo 1941 roku pomer vid pnevmoniyi Naukova diyalnistModel atoma Model atoma Tomsona U 1910 roci Gaas otrimav svij najvazhlivishij i najvidomishij rezultat vpershe zv yazavshi strukturu atoma z kvantovoyu gipotezoyu Planka Na toj chas sens ciyeyi gipotezi i kvanta diyi sho zv yazuye energiyu j chastotu viprominyuvannya zalishavsya bagato v chomu nezrozumilim Albert Ejnshtejn i Vilgelm Vin vislovili ideyu sho teoriyi Planka dlya opisu rivnovazhnogo teplovogo viprominyuvannya absolyutno chornogo tila sho operuye abstraktnimi garmonijnimi oscilyatorami zovsim nedostatno dlya proyasnennya situaciyi i mozhlivo slid zvernutisya do procesiv sho vidbuvayutsya vseredini atomiv Gaas zvernuv uvagu na cyu dumku pro mozhlivij zv yazok kvanta energiyi z yakimis universalnimi harakteristikami materiyi i vzyav yak taku harakteristiku rozmir atomiv Dlya togo shob otrimati konkretnij rezultat vin skoristavsya populyarnoyu v toj chas modellyu atoma Tomsona v yakij vvazhalosya sho negativno zaryadzheni elektroni ruhayutsya vseredini odnoridnoyi pozitivno zaryadzhenoyi sferi U svoyij roboti Gaas rozglyanuvshi atom vodnyu z odnim elektronom sho ruhayetsya na poverhni zaryadzhenoyi sferi radiusa a displaystyle a faktichno rozmir atoma vikoristovuvav dva pripushennya 1 pro rivnist sili kulonivskoyi vzayemodiyi i docentrovoyi sili e 2 a 2 m a 2 p n displaystyle e 2 a 2 ma 2 pi nu infty ta 2 pro rivnist povnoyi energiyi elektrona i kvanta energiyi viprominyuvannya e 2 a h n displaystyle e 2 a h nu infty de n displaystyle nu infty granichna chastota spektralnoyi seriyi Balmera h displaystyle h stala Planka e displaystyle e elementarnij elektrichnij zaryad Z cih spivvidnoshen vin viviv dva rezultati Po pershe vin vstanoviv zv yazok mizh staloyu Planka i rozmirom atoma h 2 p e m a displaystyle h 2 pi e sqrt ma faktichno otrimavshi pravilnij viraz dlya radiusa Bora atoma vodnyu Harakterno odnak sho dlya Gaasa atomni rozmiri vidavalisya fundamentalnishim pervinnim ponyattyam nizh stala Planka Po druge vin otrimav viraz dlya granichnoyi chastoti n displaystyle nu infty sho v suchasnih poznachennyah vidpovidaye formuli dlya staloyi Ridberga R 16 p 2 m e 4 h 3 c displaystyle R 16 pi 2 me 4 h 3 c sho vidriznyayetsya vid pravilnogo virazu otrimanogo Nilsom Borom v 1913 roci tilki na chislovij mnozhnik 8 Zagalom otrimani avstrijskim uchenim ocinki ne superechili eksperimentalnim danim togo chasu Hocha model Gaasa ne vrahovuvala nayavnosti zbudzhenih staniv vona tim ne menshe viyavilasya vazhlivim poperednikom modeli atoma Bora Mabut pershim hto pomitiv robotu Gaasa buv znamenitij gollandskij fizik Gendrik Lorenc yakij uzhe v 1910 roci zgadav yiyi u svoyij lekciyi prochitanij u Gettingeni Na jogo dumku gipoteza Gaasa popri nizku trudnoshiv zaslugovuvala na uvagu oskilki pov yazuvala zagadku kvanta energiyi z pitannyam pro budovu materiyi dvi problemi yaki ranishe vidavalisya absolyutno nezalezhnimi U nastupnomu roci inshij avstriyec Artur Shidlof nim Arthur Schidlof vidshtovhuyuchis vid roboti svogo spivvitchiznika zaproponuvav inshij sposib uvesti kvant diyi v model atoma Tomsona Modeli Gaasa i Shidlofa zgaduvav Arnold Zommerfeld u svoyij vazhlivij dopovidi na pershomu Solveyivskomu kongresi zaznachivshi odnak sho na jogo dumku slid shvidshe poyasnyuvati vlastivosti atomiv i molekul vihodyachi z universalnoyi znachushosti kvanta diyi nizh vivoditi jogo pohodzhennya z atomnih rozmiriv yak ce robiv Gaas Bor takozh cituvav robotu Gaasa v svoyij klasichnij statti 1913 roku sho zaklala fundament jogo atomnoyi modeli Avstriyec buv odnim z tih koleg yakim danskij fizik poslav vidbitok svoyeyi statti i odnim z pershih privitav avtora z otrimanimi rezultatami 1959 roku v odnomu z listiv Bor tak ociniv rol Gaasa v rozvitku uyavlen pro budovu atoma vin Gaas buv odnim z pershih hto zacikavivsya interpretaciyeyu spektriv na osnovi kvantovoyi teoriyi j atomnih modelej prote znachennya vidkrittya atomnogo yadra ne bulo usvidomleno a tomu ne bulo j radikalnogo vidhodu vid zagalnoprijnyatih idej Originalnij tekst angl he Haas was among the first to be interested in the interpretation of spectra on the basis of quantum theory and atomic models however the significance of the discovery of the atomic nucleus was not recognized and therefore also not the radical departure from accustomed ideas Gaas opublikuvav she kilka statej u yakih rozvivav svoyi ideyi Ulitku 1911 roku pobachila svit jogo velika robota prisvyachena rozrahunku geometrichnih konfiguracij roztashuvannya elektroniv yaki zabezpechili b stijkist modeli atoma Tomsona Same cya stattya uvijshla v novu versiyu disertaciyi z yakoyu Gaas uspishno projshov gabilitaciyu v Videnskomu universiteti Inshi rezultati U 1920 roci Gaas nezalezhno vid Frensisa Vilera Lumisa i Adolfa Kratcera otrimav formuli dlya izotopnogo efektu obertalnih spektriv molekul tobto zaklav osnovi metodiki viznachennya izotopnogo skladu elementiv za harakteristikami molekulyarnih spektriv 1926 roku vin opublikuvav kilka robit prisvyachenih efektu Komptona zokrema proviv detalni rozrahunki situaciyi v yakij fotoni nabuvayut znachnoyi energiyi pid chas zitknennya z relyativistskimi chastinkami tak zvanij zvorotnij efekt Komptona 1927 roku Gaas zastosuvav uyavlennya pro hvili materiyi do analizu ruhu relyativistskih chastinok a v 1929 roci do problem statistichnoyi termodinamiki 1940 roku vin zaproponuvav svoyu klasifikaciyu yadernih izotopiv sho gruntuyetsya na ob yednanni klasteriv iz chotiroh 4 H e displaystyle 4 He i shesti 6 H e displaystyle 6 He nukloniv i sprobuvav vikoristovuvati yiyi dlya poyasnennya sposterezhuvanoyi periodichnosti vlastivostej yader yihnoyi stabilnosti masi j periodu napivrozpadu zokrema viyavivshi vpliv na efekti sparyuvannya nukloniv i formuvannya zapovnenih obolonok u yadrah Protyagom usiyeyi svoyeyi kar yeri Gaas zberigav interes do problem kosmologiyi prichomu pitannya pro strukturu j evolyuciyu Vsesvitu bulo v jogo uyavlenni tisno pov yazane z fundamentalnimi konstantami fiziki Uzhe v pershij svoyij publikaciyi na cyu temu v 1907 roci vin na osnovi drugogo zakonu termodinamiki zrobiv visnovok pro skinchennist chasu isnuvannya Vsesvitu 1912 roku fizik rozvinuv svoyu argumentaciyu vikoristav uyavlennya pro fluktuaciyi entropiyi v riznih chastinah kosmosu a takozh prijshov do visnovku sho sposterezhuvanij riven radioaktivnosti vimagaye skinchennosti Vsesvitu 1918 roku vin vpershe zvernuvsya do analizu vzayemozv yazku gravitacijnoyi staloyi j fundamentalnih konstant elektrodinamiki 1930 roku nezabarom pislya vidkrittya Edvinom Gabblom rozshirennya Vsesvitu Gaas na osnovi pripushennya sho gravitacijna energiya Vsesvitu ne povinna perevishuvati povnoyi energiyi sho mistitsya v yiyi masi zmig ociniti rozmir i shilnist Vsesvitu a takozh shvidkist yiyi rozshirennya Vikoristovuyuchi pidhid osnovanij na analizi chislovih znachen stalih Gaas shukav korelyaciyi mizh fundamentalnimi stalimi zokrema v 1932 roci sprobuvav pov yazati stalu Planka z kosmologichnimi parametrami takimi yak masa i radius Vsesvitu Zgodom vin pragnuv polipshiti svij metod odnak ne zmig istotno prosunutisya v comu napryami viyavlyayuchi lishe vipadkovi chiselni zbigi a ne fundamentalni zv yazki mizh stalimi Filosofski ta religijni poglyadiNaukovi poshuki Gaasa protyagom usogo jogo zhittya buli pronizani pragnennyam zrozumiti zv yazok ta korelyaciyi mizh riznimi oblastyami fiziki mizh mikrosvitom svitom atomiv i makrosvitom Vsesvitom v cilomu sho proyavlyalosya v napoleglivih sprobah znajti vzayemozv yazok mizh fundamentalnimi stalimi Ci poshuki nadihalisya tvorchistyu Gete z jogo uyavlennyami pro yedinu kartinu svitu sho ohoplyuye vsi yavisha j zakoni Odnak na dumku Gaasa ci poglyadi vstupali v protirichchya z rozvitkom suchasnoyi nauki sho stavala vse specializovanishoyu i pragnula rozchlenuvati prirodu na dedali dribnishi chastini Vchenij vvazhav sho ye nebezpeka vidmovi vid shirshoyi kartini svitu i glibshogo rozuminnya na dogodu abstraktnogo formalizmu Tomu vin vitav poyavu principu neviznachenosti v kvantovij mehanici vbachayuchi v nomu prirodne abo dane Bogom obmezhennya sprob rozchlenuvati prirodu Filosofski poglyadi Gaasa znahodili bezposerednye vidbittya v jogo istorichnih doslidzhennyah u yakih mozhna znajti takozh vpliv robit Ernsta Maha i Vilgelma Ostvalda z istoriyi nauki Gaas sho viris u seredovishi liberalnoyi yevrejskoyi burzhuaziyi buv spochatku neosoblivo religijnij U kvitni 1904 roku vin vijshov z yudejskoyi gromadi Bryunna a v listopadi pid chas perebuvannya v Gettingeni perejshov u lyuteransku viru prijnyavshi hreshennya v cerkvi Sv Martina v Gajsmari Prichini cogo kroku ne vidomi mozhlivo vin shukav duhovnu oporu dlya svoyih zanyat naukoyu abo zh u takij sposib namagavsya polegshiti rozvitok svoyeyi kar yeri Piznishe Gaas perejshov u katolicizm i vinchavsya z Emmoyu Huber u sobori Sv Stefana u Vidni Sered mozhlivih prichin duhovni poshuki zvernennya v katolicku viru bagatoh chleniv sim yi Strakosh abo zh prosto toj fakt sho jogo majbutnya druzhina bula pobozhnoyu katolichkoyu Hocha v svoyih naukovih doslidzhennyah Gaas ne zvertavsya do religijnih argumentiv vin ne bachiv protirichchya mizh religiyeyu ta naukoyu i navit vvazhav sho suchasnij rozvitok fiziki j astronomiyi shvidshe spriyaye posilennyu religijnih pochuttiv nizh yih oslablennyu Pracyuyuchi v katolickomu Universiteti Notr Dam u svoyih vistupah vin neodnorazovo zvertavsya do ciyeyi temi Tak vchenij vvazhav sho sam fakt skinchennosti Vsesvitu v prostori j chasi vkazuye na isnuvannya tvorcya Cyu dumku vin rozvivav i v odnij z ostannih svoyih lekcij vigoloshenih v 1940 roci Zakoni prirodi cya materialistichna zamina bozhestva v suchasnij fizici bilshe ne zdayutsya absolyutno virnimi voni vinikayut lishe yak pravila zasnovani na statistichnomu znanni tak sho vidhilennya vid ciyeyi normi ne superechat osnovnim principam suchasnoyi fiziki Yaksho prote zakoni prirodi ye po suti statistichnimi to z fizichnoyi tochki zoru zdayetsya bezgluzdim rozglyadati unikalni podiyi taki yak stvorennya vsesvitu Procesi nastilki unikalni sho ne mozhna pomisliti inshij priklad togo zh rodu ne mozhut buti predmetom statistichnogo a otzhe i fizichnogo rozglyadu Originalnij tekst angl The laws of nature the materialistic substitute for deity appear in modern physics no longer as absolutely valid they only appear as rules based on statistical knowledge so that deviations from that norm do not contradict the basic principles of modern physics If however laws of nature are essentially statistical then it seems meaningless to consider from the standpoint of physical laws unique events as a creation of a universe Processes so unique that no second of its kind can be thought of cannot be subject of statistical and therefore not physical consideration PublikaciyiMonografiyi Haas A E Die Entwicklungsgeschichte des Satzes von der Erhaltung der Kraft Wien Alfred Holder 1909 Haas A E Der Geist des Hellenentums in der modernen Physik Antrittsvorlesung am 17 Januar 1914 in der Aula der Universitar Leipzig Leipzig Veit 1914 Haas A E Die Grundgleichungen der Mechanik Dargestellt auf Grund der geschichtlichen Entwicklung Vorlesungen zur Einfuhrung in die theoretische Physik gehalten im Sommersemester 1914 an der Universitat Leipzig Leipzig Veit 1914 Haas A E Einfuhrung in die Theoretische Physik Leipzig Veit 1919 1921 Haas A E Das Naturbild der neuen Physik Berlin Vereinigung wissenschaftlicher Verleger 1920 Haas A E Vektoranalysis In ihren Grundzugen und wichtuigsten physikalischen Anwendungen Berlin Vereinigung wissenschaftlicher Verleger 1922 Haas A E Atomtheorie in elementarer Darstellung Berlin Leipzig DeGruyter 1924 Haas A E Die Welt der Atome Berlin DeGruyter 1926 Haas A E Die kosmische Bedeutung des Compton Effekts Wien Anzeiger der Akademie der Wissenschaft 1926 Haas A E Mechanik der Massenphysik und der Starren Korper Leipzig Akademische Verlagsgesellschaft 1926 Haas A E Materiewellen und Quantenmechanik Leipzig Akademische Verlagsgesellschaft 1928 Haas A E Die Grundlagen der Quantenchemie Leipzig Akademische Verlagsgesellschaft 1929 Haas A E Physik fur Jedermann Berlin Springer 1933 Haas A E Physik des Tonfilms Leipzig B G Teubner 1934 Haas A E Kosmologische Probleme der Physik Leipzig Akademische Verlagsgesellschaft 1934 Haas A E Die Umwandlungen der Chemischen Elemente Berlin DeGruyter 1935 Arthur Erich Haas und der erste Quantenansatz fur das Atom Hermann A Hrsg Stuttgart Ernst Battenberg 1965 Statti Haas A E Antike Lichttheorien Archiv fur Geschichte der Philosophie 1907 DOI 10 1515 agph 1907 20 3 345 Haas A E Die allgemeinsten Gesetze des physikalischen Geschehens und ihr Verhaltnis zum zweiten Hauptsatze der Warmelehre Annalen der Naturphilosophie 1907 Haas A E Uber die elektrodynamische Bedeutung des Planck schen Strahlungsgesetzesund uber eine neue Bestimmung des elektrischen Elementarquantums und der Dimensionen des Wasserstoffatoms Sitzungsberichte der kaiserlichen Akademie der Wissenschaften Wien 1910 Haas A E Uber eine neue theoretische Bestimmung des elektrischen Elementarquantums und des Halbmessers des Wasserstoffatoms Physikalische Zeitschrift 1910 Haas A E Der Zusammenhang des Planckschen Wirkungsquantums mit den Grundgrossen der Elektronentheorie Jahrbuch der Radioaktivitat und Elektronik 1910 Haas A E Gleichgewichtslagen von Elektronengruppen in einer aquivalenten Kugel von homogener positiver Elektrizitat Sitzungsberichte der kaiserlichen Akademie der Wissenschaften Wien 1911 Haas A E Rotationsspektrum und Isotopie Zeitschrift fur Physik 1921 DOI 10 1007 BF01328044 Haas A E Uber Frequenserhohungen von Lichtquanten durch Zusammenstosse mit rasch bewegten Materieteilchen Sitzungsberichte der kaiserlichen Akademie der Wissenschaften Wien 1926 Haas A E Die Ableitung des Boltzmannschen Entropiegesetzes mittels der Vorstellung der Materiewellen Monatshefte fur Chemie und verwandte Teile anderer Wissenschaften 1929 DOI 10 1007 BF01521784 Haas A E A relation between the radial velocities of spiral nebulae and the velocity of dissolution of matter Nature 1930 T 126 S 722 DOI 10 1038 126722a0 Haas A E Wirkungsquantum und kosmische Konstanten Naturwissenschaften 1932 DOI 10 1007 BF01504915 Haas A E A relation between the fundamental constants of physics Physical Review 1936 T 49 S 636 DOI 10 1103 PhysRev 49 636 Haas A E The size of the Universe and the fundamental constants of physics Science 1936 T 84 S 578 579 DOI 10 1126 science 84 2191 578 Haas A E On some periodic properties of the system of isotopes Proceedings of the National Academy of Sciences 1940 T 26 S 305 312 DOI 10 1073 pnas 26 4 305 KomentariV originali mitteleuropaischer Idiotiein Sam Gaas tak pisav pro ce Z ranku do vechora i z vechora do ranku p yani shumno sperechayutsya i svaryatsya z nejmovirnimi nelyudskimi bridkimi pivnimi pikami sho zapovnyuyut usi auditoriyi vulici budinki i teatri z nesterpnim smorodom vipitogo i znovu viblyuvanogo piva nemitih til i prusskoyi gomoseksualnosti Ya ledve dihav vid vidrazi ale virishiv doterpiti do kincya semestru Originalnij tekst angl From morning to night and night to morning drunk and further publicly quaffing noisy brawling and quarreling with indescribable brutal bloated beer faces filling all lecture halls and streets and houses and theaters with an unbearable stench of guzzled and again vomited beer of unwashed bodies and Prussian homosexuality I could barely breathe with disgust but I decided to endure the semester V originali Faschingsscherz PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118699717 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Wiescher 2017 s 4 5 Wiescher 2017 s 6 Wiescher 2017 s 6 9 Wiescher 2017 s 9 12 Wiescher 2017 s 13 16 Wiescher 2017 s 16 18 Wiescher 2017 s 19 20 Wiescher 2017 s 20 23 Wiescher 2017 s 23 26 Wiescher 2017 s 27 28 31 Wiescher 2017 s 32 34 Wiescher 2017 s 35 45 Wiescher 2017 s 46 47 Mehra and Rechenberg V 1987 s 98 103 Mehra and Rechenberg I 1982 s 178 Dzhemmer 1985 s 50 52 Wiescher 2017 s 13 14 Hermann 1981 Mehra and Rechenberg V 1987 s 103 Mehra and Rechenberg V 1987 s 133 135 Dzhemmer 1985 s 52 Mehra and Rechenberg I 1982 s 201 Wiescher 2017 s 14 Wiescher 2017 s 15 16 Wiescher 2017 s 25 Wiescher 2017 s 26 Wiescher 2017 s 45 46 Wiescher 2017 s 11 Wiescher 2017 s 17 Wiescher 2017 s 19 Wiescher 2017 s 29 32 Wiescher 2017 s 47 49 Wiescher 2017 s 49 50 Wiescher 2017 s 50 LiteraturaHermann A Haas Arthur Erich Dictionary of Scientific Biography Charles Scribner s Sons 1981 T 5 S 609 610 Mehra J Rechenberg H The historical development of quantum theory Springer Verlag 1982 Vol 1 Mehra J Rechenberg H The historical development of quantum theory Springer Verlag 1987 Vol 5 Wiescher M Arthur E Haas his life and cosmologies Physics in Perspective 2017 T 19 S 3 59 DOI 10 1007 s00016 017 0197 4 Dzhemmer M Evolyuciya ponyatij kvantovoj mehaniki per s angl V N Pokrovskogo pod red i s predisl L I Ponomareva M Nauka 1985 379 s Hramov Yu A Gaaz Artur Erih Fiziki Biograficheskij spravochnik Pod red A I Ahiezera Izd 2 e ispr i dopoln M Nauka 1983 S 70 200 000 prim Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi