Серія Бальмера — серія ліній у спектрі атома водню, які утворюються під час переходу електрона між другим та вищими енергетичними рівнями. Названа на честь швейцарського математика Йоганна Бальмера, який 1885 року опублікував формулу, що описувала цю серію.
У спектрі випромінювання окремі лінії серії утворюються під час переходу електрона на другий рівень (із вищих), а в спектрі поглинання — під час переходу з другого рівня на вищі.
Для позначення серії застосовується латинська літера H. Перехід між другим та третім енергетичними рівнями позначається грецькою літерою α, між 2-м та з 4-м — літерою β і т.д. Таким чином, повне позначення спектральної лінії, що виникає внаслідок переходу електрона між другим та третім рівнями — Hα (вимовляється Бальмер альфа).
Місце у спектрі
Перші 4 лінії серії Бальмера лежать у видимому діапазоні, усі інші — в ультрафіолетовому:
Позначення | Hα | Hβ | Hγ | Hδ | Hε | Hζ | Hη | ... | Межа серії |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
n | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | ∞ | |
Довжина хвилі, нм | 656,3 | 486,1 | 434,1 | 410,2 | 397,0 | 388,9 | 383,5 | 364,6 |
Формула Бальмера
де
- — натуральне число, =3,4,5,…
- — довжина поглинутої чи випроміненої хвилі.
- — стала величина, що дорівнює 3,6456×10−7 м або 364.56 нм.
1888 року шведський фізик Йоганнес Рідберґ узагальнив формулу Бальмера для всіх переходів у атомі водню:
де
- — натуральне число, .
- — стала Рідберґа, =10973731.534(13) м−1 (=13.6056981(40) еВ).
Див. також
- Бальмерівський стрибок — стрибкоподібна зміна розподілу енергії у спектрі астрономічних об'єктів на довжині хвилі 364.6 нм, яка відповідає межі серії Бальмера.
- Серія Лаймана
- Серія Пашена
- Фотометрична система Стрьомґрена — два фільтри цієї фотометричної системи центровані на лінії Hβ.
Посилання
- Атомные спектры // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
Література
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Seriya Balmera seriya linij u spektri atoma vodnyu yaki utvoryuyutsya pid chas perehodu elektrona mizh drugim ta vishimi energetichnimi rivnyami Nazvana na chest shvejcarskogo matematika Joganna Balmera yakij 1885 roku opublikuvav formulu sho opisuvala cyu seriyu U spektri viprominyuvannya okremi liniyi seriyi utvoryuyutsya pid chas perehodu elektrona na drugij riven iz vishih a v spektri poglinannya pid chas perehodu z drugogo rivnya na vishi Dlya poznachennya seriyi zastosovuyetsya latinska litera H Perehid mizh drugim ta tretim energetichnimi rivnyami poznachayetsya greckoyu literoyu a mizh 2 m ta z 4 m literoyu b i t d Takim chinom povne poznachennya spektralnoyi liniyi sho vinikaye vnaslidok perehodu elektrona mizh drugim ta tretim rivnyami Ha vimovlyayetsya Balmer alfa Misce u spektriSeriya Balmera Pershi 4 liniyi seriyi Balmera lezhat u vidimomu diapazoni usi inshi v ultrafioletovomu Poznachennya Ha Hb Hg Hd He Hz Hh Mezha seriyin 3 4 5 6 7 8 9 Dovzhina hvili nm 656 3 486 1 434 1 410 2 397 0 388 9 383 5 364 6Formula Balmera1l 4B 122 1n2 displaystyle frac 1 lambda frac 4 B left frac 1 2 2 frac 1 n 2 right de n displaystyle n naturalne chislo n displaystyle n 3 4 5 l displaystyle lambda dovzhina poglinutoyi chi viprominenoyi hvili B displaystyle B stala velichina sho dorivnyuye 3 6456 10 7 m abo 364 56 nm 1888 roku shvedskij fizik Jogannes Ridberg uzagalniv formulu Balmera dlya vsih perehodiv u atomi vodnyu 1l RH 1m2 1n2 displaystyle frac 1 lambda R mathrm H left frac 1 m 2 frac 1 n 2 right de m displaystyle m naturalne chislo m lt n displaystyle m lt n RH displaystyle R mathrm H stala Ridberga RH displaystyle R mathrm H 10973731 534 13 m 1 13 6056981 40 eV Div takozhBalmerivskij stribok stribkopodibna zmina rozpodilu energiyi u spektri astronomichnih ob yektiv na dovzhini hvili 364 6 nm yaka vidpovidaye mezhi seriyi Balmera Seriya Lajmana Seriya Pashena Fotometrichna sistema Stromgrena dva filtri ciyeyi fotometrichnoyi sistemi centrovani na liniyi Hb PosilannyaAtomnye spektry Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros LiteraturaGlosarij terminiv z himiyi J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Doneck Veber 2008 758 s ISBN 978 966 335 206 0