Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Люди намагалися зрозуміти навколишній світ з найдавніших часів: чому тіла падають на землю, чому різні речовини мають різні властивості тощо. Цікавили людей також питання про будову світу, про природу Сонця і Місяця. Спочатку відповіді на ці запитання намагалися шукати в філософії. Здебільшого філософські теорії, які намагалися дати відповіді на такі запитання, не перевірялися на практиці. Однак, попри те, що нерідко філософські теорії неправильно описували спостереження, ще в давні часи людство досягло значних успіхів в астрономії, а грецький мудрець Архімед навіть зумів дати точні кількісні формулювання багатьох законів механіки й гідростатики.
Деякі теорії давніх мислителів, як, наприклад, ідеї про атом, які були сформульовані у стародавніх Греції та Індії, випереджали час.
Поступово від загальної філософії почало відокремлюватися природознавство, як та її частина, яка описує навколишній світ. Одна з основних книг Аристотеля називається «Фізика». Незважаючи на деякі неправильні твердження, фізика Аристотеля впродовж віків залишалася основною наукою про природу.
Період до наукової революції
Властивість людства сумніватися й переглядати положення, які раніше вважалися єдино істинними, в пошуках відповідей на нові запитання зрештою привела до доби великих наукових відкриттів, яку сьогодні називають науковою революцією, що розпочалася приблизно з другої половини 16-го століття. Передумови до цієї докорінної зміни склалися завдяки надбанням, які можна прослідкувати до Індії та Персії. Сюди входять еліптичні моделі планетарних орбіт, що спиралися на геліоцентричну модель Сонячної системи, яку розробив індійський математик і астроном Аріабхата I, базові положення атомізму, запропоновані індуськими та джайністськими філософами, теорія про те, що світло еквівалентне енергетичним частинкам буддистських мислителів Дігнаги й Дхармакірті, оптична теорія арабського вченого Альхазена, винайдена персом астролябія. Перський учений Насир аль Дін ат Тусі вказав на значні недоліки птолемеївської системи.
Середньовічна Європа на певний час втратила знання античних часів, але під впливом Арабського халіфату збережені арабами твори Аристотеля повернулися. В 12-13 століттях знайшли свій шлях у Європу також твори індійських і перських учених.
В Середні віки почав складатися науковий метод, у якому основна роль відводилася експерименту й математичному опису. Ібн аль-Хайсам (Альхазен) вважається основоположником наукового методу. У своїй «Книзі про оптику», написаній у 1021 році, він описував експерименти, поставлені для того, щоб доказати справедливість своєї теорії зору, яка стверджувала, що око сприймає світло, випромінене іншими об'єктами, а не випромінює саме, як вважали раніше Евклід і Птолемей. В експериментах Альхазена використовувалася камера-обскура. За допомогою цього приладу він перевіряв свої гіпотези щодо властивостей світла: чи світло розповсюджується по прямій, чи змішуються в повітрі різні промені світла.
Наукова революція
Період наукової революції характеризується утвердженням наукового методу досліджень, вичленовуванням фізики із загалу натурфілософії в окрему область і розвитком окремих розділів фізики: механіки, оптики, термодинаміки тощо.
Більшість істориків притримуються думки про те, що наукова революція розпочалася в 1543 році, коли Копернику привезли з Нюрнберга вперше надрукований примірник його книги «Про обертання небесних сфер».
Механіка
Впродовж століття відтоді знання людства збагатилося працями таких дослідників, як Галілео Галілей, Хрістіан Гюйгенс, Йоган Кеплер і Блез Паскаль. Галілей першим почав послідовно застосовувати науковий метод, проводячи експерименти, щоб підтвердити свої припущення і теорії. Він сформулював деякі закони динаміки і кінематики, зокрема закон інерції, і перевірив їх дослідним шляхом. В 1687 році Ньютон опублікував книгу «Principia», в якій в подробицях описав дві основоположні фізичні теорії: закони руху тіл, відомі під назвою закони Ньютона, і закони тяжіння. Обидві теорії чудово узгоджувалися з експериментом. Книга також наводила теорії руху рідин. Згодом класична механіка була переформульована і розширена Леонардом Ейлером, Жозефом-Луї Лагранжем, Вільямом Гамільтоном та іншими. Закони гравітації заклали основу тому, що пізніше стало астрофізикою, яка використовує фізичні теорії для опису й пояснення астрономічних спостережень.
Електрика і магнетизм
Після встановлення законів механіки Ньютоном, наступним дослідним полем стала електрика. Основи створення теорії електрики заклали спостереження й досліди таких вчених 17-го століття, як Роберт Бойль, Стівен Ґрей, Бенджамін Франклін. Склалися основні поняття — електричний заряд та електричний струм.
1785 року Шарль Кулон опублікував закон взаємодії заряджених тіл, відомий як закон Кулона. 1820 року Андре-Марі Ампер встановив закон взаємодії провідників зі струмом — закон Ампера.
Ганс Крістіан Ерстед уперше помітив дію електричного струму на магнітну стрілку. 1831 року англійський фізик Майкл Фарадей об'єднав електрику й магнетизм, продемонструвавши, що рухомий магніт індукує в електричному колі струм. Спираючись на цю концепцію, Джеймс Клерк Максвелл побудував теорію електромагнітного поля. Крім електромагнітних явищ рівняння Максвела описують світло. Підтвердження цьому знайшов Генріх Герц, відкривши радіохвилі.
Оптика
Із побудовою теорії електромагнітного поля та електромагнітних хвиль перемогою хвильової теорії світла, започаткованої Гюйгенсом, над корпускулярною теорією Ньютона, завершилася побудова класичної оптики. На цьому шляху оптика збагатилася розумінням дифракції та інтерференції світла, досягнутим завдяки працям Френеля і Юнга.
Важливими віхами в становленні оптики були відкриття закону заломлення світла, принципу Ферма та принципу Гюйгенса. Винаходи таких оптичних приладів як телескоп та мікроскоп сприяли розвитку не тільки фізики, а й суміжних областей науки.
У 19 столітті зародилася спектроскопія — вивчення властивостей речовин оптичними методами. Спектральний аналіз допоміг ідентифікації нових хімічних елементів, таких як Гелій.
Термодинаміка і статистична механіка
У 18-му і на початку 19-го століття були відкриті основні закони поведінки газів, а з добою теплових машин сформувалася наука термодинаміка. У середині 19-го століття Джоуль встановив еквівалентність механічної та теплової енергій, що призвело до формулювання закону збереження енергії. Завдяки Клаузіусу був сформульований другий закон термодинаміки Гібс заклав основи статистичної фізики, Людвіг Больцман запропонував статистичну інтерпретацію поняття ентропії.
Під кінець дев'ятнадцятого століття фізики підійшли до значного відкриття — експериментального підтвердження існування атома.
Наприкінці дев'ятнадцятого століття змінилася роль фізики в суспільстві. Виникнення нової техніки: електрики, радіо, автомобіля тощо, вимагало великого обсягу прикладних досліджень. Заняття наукою стало професією. Фірма General Electric першою відкрила власні дослідницькі лабораторії. Такі ж лабораторії стали з'являтися в інших фірмах.
Зміна парадигм
Кінець дев'ятнадцятого, початок двадцятого століття був часом, коли під тиском нових експериментальних даних фізикам довелося переглянути старі теорії й замінити їх новими, заглядаючи дедалі глибше в будову матерії. Експеримент Майкельсона-Морлі вибив основу з-під ніг електромагнетизму, поставивши під сумнів існування ефіру. Були відкриті нові явища, такі як рентгенівські промені та радіоактивність. Не встигли фізики довести існування атома, як з'явилися докази існування електрона, експерименти з фотоефекту та вимірювання спектру теплового випромінювання давали результати, які неможливо було пояснити, виходячи із засад класичної фізики. У пресі цей період називався кризою фізики, але водночас він став періодом тріумфу фізики, яка зуміла виробити нові революційні теорії, які не тільки пояснили незрозумілі явища, а й багато інших, відкривши шлях до нового розуміння природи.
Теорія відносності
У 1905 році Альберт Ейнштейн побудував спеціальну теорію відносності, яка продемонструвала, що поняття ефіру зайве при поясненні електромагнітних явищ. При цьому довелося змінити класичну механіку Ньютона, давши їй нове формулювання, справедливе при великих швидкостях. Докорінно змінилися також уявлення про природу простору й часу. Ейнштейн розвинув свою теорію у загальну теорію відносності, опубліковану в 1916 році. Нова теорія включала в себе опис гравітаційних явищ і відкрила шлях до становлення космології — науки про еволюцію Всесвіту.
Квантова механіка
Розглядаючи задачу про теплове випромінювання абсолютно чорного тіла Макс Планк у 1900 році запропонував неймовірну ідею, що електромагнітні хвилі випромінюються порціями, енергія яких пропорційна частоті. Ці порції отримали назву квантів, а сама ідея розпочала побудову нової фізичної теорії — квантової механіки, яка ще більше змінила класичну Ньютонівську механіку, цього разу при дуже малих розмірах фізичної системи. В тому ж 1905-му році Альберт Ейнштейн застосував ідею Планка для успішного пояснення експериментів із фотоефекту, припустивши, що електромагнітні хвилі не тільки випромінюються, а й поглинаються квантами. Корпускулярна теорія світла, яка, здавалося, зазнала нищівної поразки в боротьбі з хвильовою теорією, знову отримала підтримку.
Суперечка між корпускулярною і хвильовою теорією знайшла своє вирішення в корпускулярно-хвильовому дуалізмі, гіпотезі, сформульованій Луї де Бройлем. За цією гіпотезою не тільки квант світла, а будь-яка інша частинка проявляє водночас властивості, притаманні як корпускулі, так і хвилі. Гіпотеза Луї де Бройля підтвердилася в експериментах з дифракції електронів.
У 1911 році Ернест Резерфорд запропонував планетарну теорію атома, а в 1913 році Нільс Бор побудував (модель атома), в якій постулював квантовий характер руху електронів. Завдяки роботам Вернера Гайзенберга, Ервіна Шредінгера, Вольфганга Паулі, Поля Дірака та багатьох інших квантова механіка знайшла своє точне математичне формулювання, підтверджуючись численними експериментами. В 1927 році була вироблена копенгагенська інтерпретація, яка відкривала шлях для розуміння законів квантового руху на якісному рівні.
Фізика сучасності
Із відкриттям радіоактивності Анрі Бекерелем почався розвиток ядерної фізики, яка привела до появи нових джерел енергії: атомної енергії та енергії ядерного синтезу. Відкриті при дослідженнях ядерних реакції нові частинки: нейтрон, протон, нейтрино започаткували фізику елементарних частинок. Ці нові відкриття на субатомному рівні виявилися дуже важливими для фізики на рівні Всесвіту і дозволили сформулювати теорію його еволюції — теорію Великого Вибуху.
Склався остаточний розподіл праці між фізиками-теоретиками й фізиками-експериментаторами, Енріко Фермі був, мабуть, останнім визначним фізиком, успішним як у теорії так і експериментальній роботі.
Передній край фізики перемістився в область дослідження найфундаментальніших законів, ставлячи перед собою мету створити теорію, яка пояснювала б Всесвіт, об'єднавши теорії фундаментальних взаємодій. На цьому шляху фізика здобула часткові успіхи у вигляді квантової електродинаміки, теорії електрослабкої взаємодії та теорії кварків — квантовій хромодинаміці. Усі ці теорії неформально об'єднує так звана стандартна модель. 2012 року експерименти, проведені на Великому адронному колайдері в ЦЕРНі, підтвердили існування останньої до того ще невідкритої частинки стандартної моделі бозона Гіггса. Однак, квантова теорія гравітації досі не побудована. Певні надії пов'язуються з теорією струн.
Водночас, починаючи зі створення квантової механіки швидкими темпами розвивається фізика твердого тіла, відкриття якої привели до виникнення та розвитку електроніки, а з нею й інформатики, які внесли докорінні зміни в культуру людського суспільства.
Фізичні інструменти й фізичні теорії поширилися в інші галузі науки: хімію, біологію, медицину, в сторону яких, загалом, змістився інтерес суспільства.
Історія фізики в Україні
Природознавство, і фізика, як його складова частина, почало складатися в Україні з виникненням перших університетів, серед яких провідне місце займала Могилянська академія. Із середини 19-го століття почали закладатися університетські фізичні факультети, як в межах царської Росії, так і на теренах Австро-Угорської імперії. Початок двадцятого століття став свідком розвитку значного числа науково-дослідних інститутів, серед яких слід особливо відзначити Харківський фізико-технічний інститут, Інститут фізики, Інститут теоретичної фізики. В Україні працювали такі визначні фізики, як Микола Миколайович Боголюбов, Олександр Сергійович Давидов, Лев Давидович Ландау, Євген Михайлович Ліфшиць та багато інших.
Див. також
Виноски
- . CERN. 4 липня 2012. Архів оригіналу за 5 липня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
Джерела
- Храмов Ю. А. История физики [Текст] / Ю. А. Храмов ; НАН Украины, Центр исслед. науч.-техн. потенциала и истории науки им. Г. М. Доброва, Укр. о-во историков науки, Ин-т гуманит. исслед. — К. : Феникс, 2006. — 1176 с. —
- Садовий М. І., Трифонова О. М. Історія фізики з перших етапів становлення до початку ХХІ століття: навчальний посібник [ 14 лютого 2019 у Wayback Machine.] [для студ. ф.-м. фак. вищ. пед. навч. закл.]. — 2-ге вид. переробл. та доп. — Кіровоград: ПП «Центр оперативної поліграфії «Авангард», 2013. — 436 с.
- Кордун, Г. Г. Історія фізики: навчальний посібник для студентів педагогічних інститутів та університетів, що вивчають дисципліну «Фізика» / Г. Г. Кордун. — 3-тє вид., перероб. і допов. — К.: Вища школа, 1993. — 280 с. —
- Нариси з історії фізики : [посібник] / В. В. Аксельруд. – Харків : Основа, 2019. – 112 с. – (Б-ка журналу "Фізика в школах України" ; вип. 7(187)). – .
 | Це незавершена стаття з фізики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyudi namagalisya zrozumiti navkolishnij svit z najdavnishih chasiv chomu tila padayut na zemlyu chomu rizni rechovini mayut rizni vlastivosti tosho Cikavili lyudej takozh pitannya pro budovu svitu pro prirodu Soncya i Misyacya Spochatku vidpovidi na ci zapitannya namagalisya shukati v filosofiyi Zdebilshogo filosofski teoriyi yaki namagalisya dati vidpovidi na taki zapitannya ne pereviryalisya na praktici Odnak popri te sho neridko filosofski teoriyi nepravilno opisuvali sposterezhennya she v davni chasi lyudstvo dosyaglo znachnih uspihiv v astronomiyi a greckij mudrec Arhimed navit zumiv dati tochni kilkisni formulyuvannya bagatoh zakoniv mehaniki j gidrostatiki Arhimediv gvint vinahid antichnosti Deyaki teoriyi davnih misliteliv yak napriklad ideyi pro atom yaki buli sformulovani u starodavnih Greciyi ta Indiyi viperedzhali chas Postupovo vid zagalnoyi filosofiyi pochalo vidokremlyuvatisya prirodoznavstvo yak ta yiyi chastina yaka opisuye navkolishnij svit Odna z osnovnih knig Aristotelya nazivayetsya Fizika Nezvazhayuchi na deyaki nepravilni tverdzhennya fizika Aristotelya vprodovzh vikiv zalishalasya osnovnoyu naukoyu pro prirodu Period do naukovoyi revolyuciyiAlegoriya fiziki 1890 Vlastivist lyudstva sumnivatisya j pereglyadati polozhennya yaki ranishe vvazhalisya yedino istinnimi v poshukah vidpovidej na novi zapitannya zreshtoyu privela do dobi velikih naukovih vidkrittiv yaku sogodni nazivayut naukovoyu revolyuciyeyu sho rozpochalasya priblizno z drugoyi polovini 16 go stolittya Peredumovi do ciyeyi dokorinnoyi zmini sklalisya zavdyaki nadbannyam yaki mozhna proslidkuvati do Indiyi ta Persiyi Syudi vhodyat eliptichni modeli planetarnih orbit sho spiralisya na geliocentrichnu model Sonyachnoyi sistemi yaku rozrobiv indijskij matematik i astronom Ariabhata I bazovi polozhennya atomizmu zaproponovani induskimi ta dzhajnistskimi filosofami teoriya pro te sho svitlo ekvivalentne energetichnim chastinkam buddistskih misliteliv Dignagi j Dharmakirti optichna teoriya arabskogo vchenogo Alhazena vinajdena persom astrolyabiya Perskij uchenij Nasir al Din at Tusi vkazav na znachni nedoliki ptolemeyivskoyi sistemi Serednovichna Yevropa na pevnij chas vtratila znannya antichnih chasiv ale pid vplivom Arabskogo halifatu zberezheni arabami tvori Aristotelya povernulisya V 12 13 stolittyah znajshli svij shlyah u Yevropu takozh tvori indijskih i perskih uchenih V Seredni viki pochav skladatisya naukovij metod u yakomu osnovna rol vidvodilasya eksperimentu j matematichnomu opisu Ibn al Hajsam Alhazen vvazhayetsya osnovopolozhnikom naukovogo metodu U svoyij Knizi pro optiku napisanij u 1021 roci vin opisuvav eksperimenti postavleni dlya togo shob dokazati spravedlivist svoyeyi teoriyi zoru yaka stverdzhuvala sho oko sprijmaye svitlo viprominene inshimi ob yektami a ne viprominyuye same yak vvazhali ranishe Evklid i Ptolemej V eksperimentah Alhazena vikoristovuvalasya kamera obskura Za dopomogoyu cogo priladu vin pereviryav svoyi gipotezi shodo vlastivostej svitla chi svitlo rozpovsyudzhuyetsya po pryamij chi zmishuyutsya v povitri rizni promeni svitla Naukova revolyuciyaGalileo GalilejIsaak NyutonDokladnishe Naukova revolyuciya ta Klasichna fizika Period naukovoyi revolyuciyi harakterizuyetsya utverdzhennyam naukovogo metodu doslidzhen vichlenovuvannyam fiziki iz zagalu naturfilosofiyi v okremu oblast i rozvitkom okremih rozdiliv fiziki mehaniki optiki termodinamiki tosho Bilshist istorikiv pritrimuyutsya dumki pro te sho naukova revolyuciya rozpochalasya v 1543 roci koli Koperniku privezli z Nyurnberga vpershe nadrukovanij primirnik jogo knigi Pro obertannya nebesnih sfer Mehanika Vprodovzh stolittya vidtodi znannya lyudstva zbagatilosya pracyami takih doslidnikiv yak Galileo Galilej Hristian Gyujgens Jogan Kepler i Blez Paskal Galilej pershim pochav poslidovno zastosovuvati naukovij metod provodyachi eksperimenti shob pidtverditi svoyi pripushennya i teoriyi Vin sformulyuvav deyaki zakoni dinamiki i kinematiki zokrema zakon inerciyi i pereviriv yih doslidnim shlyahom V 1687 roci Nyuton opublikuvav knigu Principia v yakij v podrobicyah opisav dvi osnovopolozhni fizichni teoriyi zakoni ruhu til vidomi pid nazvoyu zakoni Nyutona i zakoni tyazhinnya Obidvi teoriyi chudovo uzgodzhuvalisya z eksperimentom Kniga takozh navodila teoriyi ruhu ridin Zgodom klasichna mehanika bula pereformulovana i rozshirena Leonardom Ejlerom Zhozefom Luyi Lagranzhem Vilyamom Gamiltonom ta inshimi Zakoni gravitaciyi zaklali osnovu tomu sho piznishe stalo astrofizikoyu yaka vikoristovuye fizichni teoriyi dlya opisu j poyasnennya astronomichnih sposterezhen Elektrika i magnetizm Pislya vstanovlennya zakoniv mehaniki Nyutonom nastupnim doslidnim polem stala elektrika Osnovi stvorennya teoriyi elektriki zaklali sposterezhennya j doslidi takih vchenih 17 go stolittya yak Robert Bojl Stiven Grej Bendzhamin Franklin Sklalisya osnovni ponyattya elektrichnij zaryad ta elektrichnij strum 1785 roku Sharl Kulon opublikuvav zakon vzayemodiyi zaryadzhenih til vidomij yak zakon Kulona 1820 roku Andre Mari Amper vstanoviv zakon vzayemodiyi providnikiv zi strumom zakon Ampera Gans Kristian Ersted upershe pomitiv diyu elektrichnogo strumu na magnitnu strilku 1831 roku anglijskij fizik Majkl Faradej ob yednav elektriku j magnetizm prodemonstruvavshi sho ruhomij magnit indukuye v elektrichnomu koli strum Spirayuchis na cyu koncepciyu Dzhejms Klerk Maksvell pobuduvav teoriyu elektromagnitnogo polya Krim elektromagnitnih yavish rivnyannya Maksvela opisuyut svitlo Pidtverdzhennya comu znajshov Genrih Gerc vidkrivshi radiohvili Optika Dokladnishe Istoriya optiki Iz pobudovoyu teoriyi elektromagnitnogo polya ta elektromagnitnih hvil peremogoyu hvilovoyi teoriyi svitla zapochatkovanoyi Gyujgensom nad korpuskulyarnoyu teoriyeyu Nyutona zavershilasya pobudova klasichnoyi optiki Na comu shlyahu optika zbagatilasya rozuminnyam difrakciyi ta interferenciyi svitla dosyagnutim zavdyaki pracyam Frenelya i Yunga Vazhlivimi vihami v stanovlenni optiki buli vidkrittya zakonu zalomlennya svitla principu Ferma ta principu Gyujgensa Vinahodi takih optichnih priladiv yak teleskop ta mikroskop spriyali rozvitku ne tilki fiziki a j sumizhnih oblastej nauki U 19 stolitti zarodilasya spektroskopiya vivchennya vlastivostej rechovin optichnimi metodami Spektralnij analiz dopomig identifikaciyi novih himichnih elementiv takih yak Gelij Termodinamika i statistichna mehanika U 18 mu i na pochatku 19 go stolittya buli vidkriti osnovni zakoni povedinki gaziv a z doboyu teplovih mashin sformuvalasya nauka termodinamika U seredini 19 go stolittya Dzhoul vstanoviv ekvivalentnist mehanichnoyi ta teplovoyi energij sho prizvelo do formulyuvannya zakonu zberezhennya energiyi Zavdyaki Klauziusu buv sformulovanij drugij zakon termodinamiki Gibs zaklav osnovi statistichnoyi fiziki Lyudvig Bolcman zaproponuvav statistichnu interpretaciyu ponyattya entropiyi Pid kinec dev yatnadcyatogo stolittya fiziki pidijshli do znachnogo vidkrittya eksperimentalnogo pidtverdzhennya isnuvannya atoma Naprikinci dev yatnadcyatogo stolittya zminilasya rol fiziki v suspilstvi Viniknennya novoyi tehniki elektriki radio avtomobilya tosho vimagalo velikogo obsyagu prikladnih doslidzhen Zanyattya naukoyu stalo profesiyeyu Firma General Electric pershoyu vidkrila vlasni doslidnicki laboratoriyi Taki zh laboratoriyi stali z yavlyatisya v inshih firmah Zmina paradigmAlbert EjnshtejnModel Bora planetarna model elektronnih obolonok atoma Kinec dev yatnadcyatogo pochatok dvadcyatogo stolittya buv chasom koli pid tiskom novih eksperimentalnih danih fizikam dovelosya pereglyanuti stari teoriyi j zaminiti yih novimi zaglyadayuchi dedali glibshe v budovu materiyi Eksperiment Majkelsona Morli vibiv osnovu z pid nig elektromagnetizmu postavivshi pid sumniv isnuvannya efiru Buli vidkriti novi yavisha taki yak rentgenivski promeni ta radioaktivnist Ne vstigli fiziki dovesti isnuvannya atoma yak z yavilisya dokazi isnuvannya elektrona eksperimenti z fotoefektu ta vimiryuvannya spektru teplovogo viprominyuvannya davali rezultati yaki nemozhlivo bulo poyasniti vihodyachi iz zasad klasichnoyi fiziki U presi cej period nazivavsya krizoyu fiziki ale vodnochas vin stav periodom triumfu fiziki yaka zumila virobiti novi revolyucijni teoriyi yaki ne tilki poyasnili nezrozumili yavisha a j bagato inshih vidkrivshi shlyah do novogo rozuminnya prirodi Teoriya vidnosnosti U 1905 roci Albert Ejnshtejn pobuduvav specialnu teoriyu vidnosnosti yaka prodemonstruvala sho ponyattya efiru zajve pri poyasnenni elektromagnitnih yavish Pri comu dovelosya zminiti klasichnu mehaniku Nyutona davshi yij nove formulyuvannya spravedlive pri velikih shvidkostyah Dokorinno zminilisya takozh uyavlennya pro prirodu prostoru j chasu Ejnshtejn rozvinuv svoyu teoriyu u zagalnu teoriyu vidnosnosti opublikovanu v 1916 roci Nova teoriya vklyuchala v sebe opis gravitacijnih yavish i vidkrila shlyah do stanovlennya kosmologiyi nauki pro evolyuciyu Vsesvitu Kvantova mehanika Rozglyadayuchi zadachu pro teplove viprominyuvannya absolyutno chornogo tila Maks Plank u 1900 roci zaproponuvav nejmovirnu ideyu sho elektromagnitni hvili viprominyuyutsya porciyami energiya yakih proporcijna chastoti Ci porciyi otrimali nazvu kvantiv a sama ideya rozpochala pobudovu novoyi fizichnoyi teoriyi kvantovoyi mehaniki yaka she bilshe zminila klasichnu Nyutonivsku mehaniku cogo razu pri duzhe malih rozmirah fizichnoyi sistemi V tomu zh 1905 mu roci Albert Ejnshtejn zastosuvav ideyu Planka dlya uspishnogo poyasnennya eksperimentiv iz fotoefektu pripustivshi sho elektromagnitni hvili ne tilki viprominyuyutsya a j poglinayutsya kvantami Korpuskulyarna teoriya svitla yaka zdavalosya zaznala nishivnoyi porazki v borotbi z hvilovoyu teoriyeyu znovu otrimala pidtrimku Superechka mizh korpuskulyarnoyu i hvilovoyu teoriyeyu znajshla svoye virishennya v korpuskulyarno hvilovomu dualizmi gipotezi sformulovanij Luyi de Brojlem Za ciyeyu gipotezoyu ne tilki kvant svitla a bud yaka insha chastinka proyavlyaye vodnochas vlastivosti pritamanni yak korpuskuli tak i hvili Gipoteza Luyi de Brojlya pidtverdilasya v eksperimentah z difrakciyi elektroniv U 1911 roci Ernest Rezerford zaproponuvav planetarnu teoriyu atoma a v 1913 roci Nils Bor pobuduvav model atoma v yakij postulyuvav kvantovij harakter ruhu elektroniv Zavdyaki robotam Vernera Gajzenberga Ervina Shredingera Volfganga Pauli Polya Diraka ta bagatoh inshih kvantova mehanika znajshla svoye tochne matematichne formulyuvannya pidtverdzhuyuchis chislennimi eksperimentami V 1927 roci bula viroblena kopengagenska interpretaciya yaka vidkrivala shlyah dlya rozuminnya zakoniv kvantovogo ruhu na yakisnomu rivni Fizika suchasnostiIz vidkrittyam radioaktivnosti Anri Bekerelem pochavsya rozvitok yadernoyi fiziki yaka privela do poyavi novih dzherel energiyi atomnoyi energiyi ta energiyi yadernogo sintezu Vidkriti pri doslidzhennyah yadernih reakciyi novi chastinki nejtron proton nejtrino zapochatkuvali fiziku elementarnih chastinok Ci novi vidkrittya na subatomnomu rivni viyavilisya duzhe vazhlivimi dlya fiziki na rivni Vsesvitu i dozvolili sformulyuvati teoriyu jogo evolyuciyi teoriyu Velikogo Vibuhu Sklavsya ostatochnij rozpodil praci mizh fizikami teoretikami j fizikami eksperimentatorami Enriko Fermi buv mabut ostannim viznachnim fizikom uspishnim yak u teoriyi tak i eksperimentalnij roboti Perednij kraj fiziki peremistivsya v oblast doslidzhennya najfundamentalnishih zakoniv stavlyachi pered soboyu metu stvoriti teoriyu yaka poyasnyuvala b Vsesvit ob yednavshi teoriyi fundamentalnih vzayemodij Na comu shlyahu fizika zdobula chastkovi uspihi u viglyadi kvantovoyi elektrodinamiki teoriyi elektroslabkoyi vzayemodiyi ta teoriyi kvarkiv kvantovij hromodinamici Usi ci teoriyi neformalno ob yednuye tak zvana standartna model 2012 roku eksperimenti provedeni na Velikomu adronnomu kolajderi v CERNi pidtverdili isnuvannya ostannoyi do togo she nevidkritoyi chastinki standartnoyi modeli bozona Giggsa Odnak kvantova teoriya gravitaciyi dosi ne pobudovana Pevni nadiyi pov yazuyutsya z teoriyeyu strun Vodnochas pochinayuchi zi stvorennya kvantovoyi mehaniki shvidkimi tempami rozvivayetsya fizika tverdogo tila vidkrittya yakoyi priveli do viniknennya ta rozvitku elektroniki a z neyu j informatiki yaki vnesli dokorinni zmini v kulturu lyudskogo suspilstva Fizichni instrumenti j fizichni teoriyi poshirilisya v inshi galuzi nauki himiyu biologiyu medicinu v storonu yakih zagalom zmistivsya interes suspilstva Istoriya fiziki v UkrayiniDokladnishe Fizika v Ukrayini Prirodoznavstvo i fizika yak jogo skladova chastina pochalo skladatisya v Ukrayini z viniknennyam pershih universitetiv sered yakih providne misce zajmala Mogilyanska akademiya Iz seredini 19 go stolittya pochali zakladatisya universitetski fizichni fakulteti yak v mezhah carskoyi Rosiyi tak i na terenah Avstro Ugorskoyi imperiyi Pochatok dvadcyatogo stolittya stav svidkom rozvitku znachnogo chisla naukovo doslidnih institutiv sered yakih slid osoblivo vidznachiti Harkivskij fiziko tehnichnij institut Institut fiziki Institut teoretichnoyi fiziki V Ukrayini pracyuvali taki viznachni fiziki yak Mikola Mikolajovich Bogolyubov Oleksandr Sergijovich Davidov Lev Davidovich Landau Yevgen Mihajlovich Lifshic ta bagato inshih Portal Fizika Portal Nauka Div takozhFilosofiya fiziki Nerozv yazani problemi fiziki Nobelivska premiya z fiziki Spisok laureativ Nobelivskoyi premiyi z fiziki Istoriya astronomiyi Istoriya himiyi Istoriya rozvitku uyavlen pro VsesvitVinoski CERN 4 lipnya 2012 Arhiv originalu za 5 lipnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 DzherelaHramov Yu A Istoriya fiziki Tekst Yu A Hramov NAN Ukrainy Centr issled nauch tehn potenciala i istorii nauki im G M Dobrova Ukr o vo istorikov nauki In t gumanit issled K Feniks 2006 1176 s ISBN 966 651 320 X Sadovij M I Trifonova O M Istoriya fiziki z pershih etapiv stanovlennya do pochatku HHI stolittya navchalnij posibnik 14 lyutogo 2019 u Wayback Machine dlya stud f m fak vish ped navch zakl 2 ge vid pererobl ta dop Kirovograd PP Centr operativnoyi poligrafiyi Avangard 2013 436 s Kordun G G Istoriya fiziki navchalnij posibnik dlya studentiv pedagogichnih institutiv ta universitetiv sho vivchayut disciplinu Fizika G G Kordun 3 tye vid pererob i dopov K Visha shkola 1993 280 s ISBN 5 11 004039 7 Narisi z istoriyi fiziki posibnik V V Akselrud Harkiv Osnova 2019 112 s B ka zhurnalu Fizika v shkolah Ukrayini vip 7 187 ISBN 617 00 3722 0 Ce nezavershena stattya z fiziki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi