Христия́н Гю́йгенс або Христия́н Гю́йґенс, також Хрістіан Гюйгенс (нід. Christiaan Huygens МФА: [ˈkrɪstijaːn ˈɦœy̯ɣə(n)s]; 14 квітня 1629, Гаага, Нідерланди — 8 липня 1695, Гаага, Нідерланди) — нідерландський фізик, механік, математик і астроном, винахідник маятникового годинника з анкерним обмежувачем, автор хвильової теорії світла та праць з оптики і теорії імовірностей, відкривач кілець Сатурна і його супутника.
Християн Гюйгенс | |
---|---|
нід. Christiaan Huygens | |
Народився | 14 квітня 1629[1][4][…] Гаага, Голландська республіка[5][6] |
Помер | 8 липня 1695[1][2][…] (66 років) Гаага, Голландська республіка[6] |
Поховання | d |
Країна | Голландська республіка |
Діяльність | астроном, математик, фізик, музикознавець, винахідник, теоретик музики, фізик-теоретик, ентомолог, виробник інструментів, науковець |
Галузь | оптика |
Відомий завдяки | хвильова теорія світла |
Alma mater | Лейденський університет і Університет Анже[7] |
Науковий керівник | Франс ван Схаутен[8] і d[9] |
Відомі учні | Дені Папен і Ґотфрід Вільгельм Лейбніц |
Знання мов | латина[4] і нідерландська[10] |
Заклад | Французька академія наук |
Членство | Лондонське королівське товариство і Французька академія наук |
Magnum opus | d[11] |
Конфесія | Нідерландська реформатська церква |
Батько | Константин Гюйгенс |
Мати | d |
Родичі | d |
Брати, сестри | d, d, d і d |
Нагороди | |
|
Життєпис
Гюйгенс народився в Гаазі. Його батько Константин Гюйгенс (Хейгенс) був таємним радником принців Оранських, літератором, який мав хорошу освіту.
Молодий Гюйгенс вивчав право і математику в Лейденському університеті, потім вирішив присвятити себе науці.
У 1651 році опублікував «Розмірковування про квадратуру гіперболи, еліпса і круга».
Разом з братом він удосконалив телескоп, довівши його до 92-кратного збільшення, і зрештою зайнявся вивченням неба. Перша популярність прийшла до Гюйгенса, коли він відкрив кільця Сатурна (Галілео Галілей їх теж бачив, але не зміг зрозуміти, що це таке) і супутник цієї планети Титан.
1657 року Гюйгенс отримав голландський патент на конструкцію маятникового годинника. В останні роки життя цей механізм намагався створити Галілей, але йому завадила прогресуюча сліпота. Годинник Гюйгенса реально працював і забезпечував чудову на той час точність ходу. Центральним елементом конструкції був придуманий Гюйгенсом анкер, який періодично підштовхував маятник і підтримував незатухаючі коливання. Сконструйований Гюйгенсом точний і недорогий годинник з маятником швидко отримав неабияке поширення у світі.
У 1665 році на запрошення Жана-Батиста Кольбера оселився у Парижі та був прийнятий до членів Французької Академії наук. У 1666 році на пропозицію Кольбера став її першим президентом. Гюйгенс керував Академією 15 років.
У 1673 році під назвою «Маятниковий годинник» виходить надзвичайно змістовна праця з кінематики прискореного руху. Ця книга була настільною у Ньютона, який завершив розпочату Галілеєм і продовжену Гюйгенсом побудову основ механіки.
У 1681 році у зв'язку з наміченим скасуванням Нантського едикту Гюйгенс, не бажаючи переходити в католицтво, повернувся в Голландію, де продовжив свої наукові дослідження.
Ім'я Гюйгенса вшановане в астрономічних та інших назвах:
- кратер на Місяці;
- гора Гюйгенс на Місяці;
- кратер на Марсі;
- астероїд 2801 Huygens;
- європейський космічний зонд, який досліджував Титан;
- : лабораторія в Лейденському університеті, Нідерланди.
Наукова діяльність
Жозеф-Луї Лагранж писав, що Гюйгенсу «судилося вдосконалити й розвинути найважливіші відкриття Галілея».
Математика і механіка
Наукову діяльність Християн Гюйгенс почав у 1651 р. твором про квадратуру гіперболи, еліпса і круга. У 1654 р. він розробив теорію еволют і евольвент.
1657 року Гюйгенс опублікував опис будови винайденого ним (годинника із маятником). Тоді вчені не мали такого необхідного для експериментів приладу, як точний годинник. Галілео Галілей, наприклад, для вивчення законів падіння вимірював час за ударами власного пульсу. Годинники із колесами, які приводилися в рух гирями, були у вжитку здавна, але мали незадовільну точність. А от маятник із часів Галілея вживали окремо для точного вимірювання невеликих проміжків часу, коли доводилося підраховувати кількість гойдань. Годинник Гюйгенса мав хорошу точність, і вчений далі неодноразово, протягом 40 років, звертався до свого винаходу, удосконалюючи його й вивчаючи його властивості. Гюйгенс мав намір застосувати маятниковий годинник для вирішення завдання визначення довготи на морі, але істотного прогресу не здобув. Надійний і точний морський хронометр з'явився 1735 року (у Великій Британії).
1673 року Гюйгенс опублікував класичну працю з механіки «Маятниковий годинник» («Horologium oscillatorium, sive de motu pendulorum an horologia aptato demonstrationes geometrica»). Скромна назва не повинна вводити в оману. Окрім теорії годинника, твір містив безліч першокласних досягнень у галузі аналізу та теоретичної механіки. Гюйгенс також наводить там квадратуру низки поверхонь обертання. Цей та інші його твори мали величезний вплив на молодого Ісаака Ньютона.
У першій частині праці Гюйгенс описав вдосконалений, циклоїдальний маятник, який мав постійний період коливань незалежно від амплітуди. Поясненню цієї властивості він присвятив другу частину книги: виведення загальних законів руху тіл у полі тяжіння — вільних, на похилій площині, та таких, що котяться циклоїдою. Слід зазначити, що це вдосконалення не знайшло практичного застосування, оскільки при малих коливаннях підвищення точності від циклоїдального руху незначне. Проте методика дослідження увійшла до золотого фонду науки.
Гюйгенс вивів закони рівноприскореного руху тіл у вільному падінні, виходячи з припущення, що дія сталої сили на тіло, не залежить від величини й напряму початковій швидкості. Виводячи залежність між висотою падіння і квадратом часу, Гюйгенс зробив зауваження, що висоти падінь відносяться як квадрати набутих швидкостей. Далі, розглядаючи вільний рух тіла, підкинутого вгору, він дійшов до висновку, що тіло підіймається на найбільшу висоту, втративши всю надану йому швидкість, і отримує її знову при поверненні назад.
Галілей допускав без доказу, що під час сковзання вниз похилими площинами із різним нахилом, але однаковою висотою, тіла набувають рівних вертикальних швидкостей. Гюйгенс доводив це таким чином. Дві прямі різного нахилу й рівної висоти приставляються нижніми кінцями одна до іншої. Якщо тіло, спущене з верхнього кінця однієї з них, набуває більшої швидкості, ніж спущене з верхнього кінця іншої, то можна пустити його по першій з такої точки нижче за верхній кінець, щоб набута внизу швидкість була достатня для підйому тіла до верхнього кінця другої прямої; але тоді б вийшло, що тіло піднялося на висоту, більшу за ту, з якої воно впало, а цього бути не може.
Від руху тіла похилою прямою Гюйгенс перейшов до руху ламаною лінією і далі до руху будь-якою кривою, і довів, що швидкість, яку тіло набуває при падінні з будь-якої висоти за кривою траекторією, дорівнює швидкості, яку тіло набуває при вільному вертикальному падінні з тієї ж висоти, і що така ж швидкість необхідна для підйому того ж тіла на ту ж висоту (як вертикально, так і кривою). Потім перейшов до циклоїди і розглянув деякі її геометричні властивості, Гюйгенс довів таутохронність руху матеріальної точки перевернутою циклоїдою (відпущене з будь-якої точки циклоїди пробне тіло досягає найнижчої точки за однаковий час).
У третій частині твору він виклав теорію еволют і евольвент, розроблену ще 1654 р.; подано вигляд і положення еволюти для циклоїди.
У четвертій частині викладено теорію фізичного маятника; Гюйгенс розв'язав задачу, яке давалася багатьом сучасним йому геометрам, — про визначення центру коливань. Він ґрунтувався на такому припущенні:
Якщо складений маятник вийшов зі стану спокою, здійснив певну частину свого коливання, більшу ніж половина розмаху, і зв'язок між його складовими частинами знищений, то кожна з цих частин підніметься на таку висоту, що їх спільний центр тяжіння буде на тій висоті, на якій він був при виведенні маятника із стану спокою.
Цю тезу Гюйгенс не довів, він сформулював лише основну ідею, тоді як тепер вона є простим наслідком закону збереження енергії.
Теорію фізичного маятника Гюйгенс подав у повному обсязі, в загальному вигляді й у застосуванні до різноманітних тіл. Гюйгенс виправив помилку Галілея й довів, що проголошена останнім ізохронність коливань маятника справедлива лише приблизно.
У останній, п'ятій, частині свого твору Гюйгенс подав тринадцять теорем про відцентрову силу. У цій частині вперше подано точний кількісний вираз для відцентрової сили, який згодом зіграв важливу роль у дослідженні руху планет і відкритті закону всесвітнього тяжіння. Також у ній Гюйгенс словесно подав декілька фундаментальних формул:
- для періоду коливань: ;
- для доцентрового прискорення: .
1657 року Гюйгенс написав додаток «Про рахунки в азартній грі» до книжки свого вчителя ван Схаутена «Математичні етюди». Це був змістовний виклад початків теорії ймовірності, що зароджувалася в той час. Гюйгенс, разом із Ферма і Паскалем, заклав її основи. За цією книжкою ознайомився з теорією ймовірності Якоб Бернуллі, який і завершив формулювання основних принципів теорії.
Астрономія
Гюйгенс самостійно удосконалив телескоп, зробив багато вдосконалень техніки виготовлення та випробування лінз і практики астрономічних спостережень. Користуючись хорошим телескопом, відкрив полярні шапки Марса, смуги на Юпітері, в 1655 році він відкрив супутник Сатурна Титан і описав кільця Сатурна. У 1659 році він описав усю систему Сатурна.
Гюйгенс відкрив також туманність Оріона та інші туманності, спостерігав подвійні зорі, досить вдало оцінив період обертання Марса навколо своєї осі.
У 1681—1687 роках виготовив об'єктиви з дуже великими фокусними відстанями (37, 52, 64 м). Ці об'єктиви кріпилися на високих стовпах, обладнаних спеціальними кронштейнами, і завдяки низці пристосувань за допомогою шнура встановлювалися в необхідне положення. Труба телескопа була відсутня, спостерігач, що перебував унизу, «ловив» зображення й розглядав його в окуляр. Гюйгенс винайшов окуляр (що носить його ім'я), який складається з двох пласко-випуклих лінз, обернених опуклістю до об'єктиву. У книзі «Трактат про світло» (1690) підбив підсумок своїх робіт з оптики й розвинув хвильову теорію світла, зокрема висунув принцип, що носить його ім'я. В останньому з написаних ним трактатів «Космотеорос» (1698) захищав ідею про множинність населених світів.
Оптика і теорія хвиль
Гюйгенс брав участь у сучасних йому диспутах про природу світла. У 1678 році він випустив «Трактат про світло» — нарис хвильової теорії світла. Інший твір він видав у 1690 році. Там він виклав якісну теорію відбиття, заломлення й подвійного променезаломлення в ісландському шпаті у тому вигляді, як викладається нині в підручниках фізики. Він також сформулював так званий принцип Гюйгенса, що дозволяє досліджувати рух хвильового фронту. Розвинутий далі Френелем цей принцип зіграв значну роль у хвильовій теорії світла й теорії дифракції.
Гюйгенсу належить оригінальне вдосконалення телескопа, застосованого ним в астрономічних спостереженнях і згаданого в параграфі про астрономію. Він також є винахідником діаскопічного проєктора — так званого «чарівного ліхтаря».
Інші досягнення
- Відкриття теоретичним шляхом сплюснутості Землі біля полюсів, і також пояснення впливу відцентрової сили на напрям сили тяжіння й довжину секундного маятника на різних широтах.
- Рішення питання про зіткнення пружних тіл, одночасно з Валлісом і Реном.
- Один із розв'язків задачі про рівноважну форму важкого однорідного ланцюга (ланцюгова лінія).
- Винахід годинникової спіралі, що замінює маятник, вкрай важливий для навігації; перший годинник зі спіраллю був сконструйований у Парижі годинниковим майстром Тюре в 1674.
- У 1675 р. запатентував кишеньковий механічний годинник.
- Першим закликав обрати всесвітню природну міру довжини, для якої запропонував третину довжини маятника з періодом коливань 1 секунда (приблизно 8 см).
Основні праці
Роботи Гюйгенса зібрані в 22-томному Повному зібранні творів, виданому в 1888—1950.
- , 1673 (Маятниковий годинник, латинською).
- Kosmotheeoros [ 20 лютого 2007 у Wayback Machine.]. (англійський переклад видання 1698) — астрономічні відкриття Гюйгенса, гіпотези стосовно інших планетах.
- Treatise on Light [ 24 вересня 2009 у Wayback Machine.] (Трактат про світло, англійський переклад).
Див. також
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118639749 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Christiaan Huygens
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Berry A. A Short History of Astronomy — London: John Murray, 1898.
- Гюйгенс Христиан // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- CONOR.Sl
- https://library.si.edu/digital-library/book/christianihvgen00huyg
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2019.
- Гюйгенс Хрістіан // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 124. — .
- Боголюбов А. Н., 1983, с. 154..
- Храмов Ю. А., 1983, с. 95.
Джерела
- Боголюбов А. Н. Гюйгенс Христиан // Математики. Механики. Биографический справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 639 с.
- Храмов Ю. А. Гюйгенс Христиан // Физики: Биографический справочник. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М., 1983. — 400 с.
Посилання
- Гейгенс Хрістіан // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Гюйгенс [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Християн Гюйгенс в архіві MacTutor (англ.)
- Твори Christiaan Huygens у проєкті «Гутенберг»
- Твори та інформація про Християн Гюйгенс у Інтернет-архіві
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hristiya n Gyu jgens abo Hristiya n Gyu jgens takozh Hristian Gyujgens nid Christiaan Huygens MFA ˈkrɪstijaːn ˈɦœy ɣe n s 14 kvitnya 1629 Gaaga Niderlandi 8 lipnya 1695 Gaaga Niderlandi niderlandskij fizik mehanik matematik i astronom vinahidnik mayatnikovogo godinnika z ankernim obmezhuvachem avtor hvilovoyi teoriyi svitla ta prac z optiki i teoriyi imovirnostej vidkrivach kilec Saturna i jogo suputnika Hristiyan Gyujgensnid Christiaan HuygensNarodivsya14 kvitnya 1629 1629 04 14 1 4 Gaaga Gollandska respublika 5 6 Pomer8 lipnya 1695 1695 07 08 1 2 66 rokiv Gaaga Gollandska respublika 6 PohovannyadKrayina Gollandska respublikaDiyalnistastronom matematik fizik muzikoznavec vinahidnik teoretik muziki fizik teoretik entomolog virobnik instrumentiv naukovecGaluzoptikaVidomij zavdyakihvilova teoriya svitlaAlma materLejdenskij universitet i Universitet Anzhe 7 Naukovij kerivnikFrans van Shauten 8 i d 9 Vidomi uchniDeni Papen i Gotfrid Vilgelm LejbnicZnannya movlatina 4 i niderlandska 10 ZakladFrancuzka akademiya naukChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo i Francuzka akademiya naukMagnum opusd 11 KonfesiyaNiderlandska reformatska cerkvaBatkoKonstantin GyujgensMatidRodichidBrati sestrid d d i dNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristvaVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisGyujgens narodivsya v Gaazi Jogo batko Konstantin Gyujgens Hejgens buv tayemnim radnikom princiv Oranskih literatorom yakij mav horoshu osvitu Molodij Gyujgens vivchav pravo i matematiku v Lejdenskomu universiteti potim virishiv prisvyatiti sebe nauci U 1651 roci opublikuvav Rozmirkovuvannya pro kvadraturu giperboli elipsa i kruga Razom z bratom vin udoskonaliv teleskop dovivshi jogo do 92 kratnogo zbilshennya i zreshtoyu zajnyavsya vivchennyam neba Persha populyarnist prijshla do Gyujgensa koli vin vidkriv kilcya Saturna Galileo Galilej yih tezh bachiv ale ne zmig zrozumiti sho ce take i suputnik ciyeyi planeti Titan 1657 roku Gyujgens otrimav gollandskij patent na konstrukciyu mayatnikovogo godinnika V ostanni roki zhittya cej mehanizm namagavsya stvoriti Galilej ale jomu zavadila progresuyucha slipota Godinnik Gyujgensa realno pracyuvav i zabezpechuvav chudovu na toj chas tochnist hodu Centralnim elementom konstrukciyi buv pridumanij Gyujgensom anker yakij periodichno pidshtovhuvav mayatnik i pidtrimuvav nezatuhayuchi kolivannya Skonstrujovanij Gyujgensom tochnij i nedorogij godinnik z mayatnikom shvidko otrimav neabiyake poshirennya u sviti U 1665 roci na zaproshennya Zhana Batista Kolbera oselivsya u Parizhi ta buv prijnyatij do chleniv Francuzkoyi Akademiyi nauk U 1666 roci na propoziciyu Kolbera stav yiyi pershim prezidentom Gyujgens keruvav Akademiyeyu 15 rokiv U 1673 roci pid nazvoyu Mayatnikovij godinnik vihodit nadzvichajno zmistovna pracya z kinematiki priskorenogo ruhu Cya kniga bula nastilnoyu u Nyutona yakij zavershiv rozpochatu Galileyem i prodovzhenu Gyujgensom pobudovu osnov mehaniki U 1681 roci u zv yazku z namichenim skasuvannyam Nantskogo ediktu Gyujgens ne bazhayuchi perehoditi v katolictvo povernuvsya v Gollandiyu de prodovzhiv svoyi naukovi doslidzhennya Im ya Gyujgensa vshanovane v astronomichnih ta inshih nazvah krater na Misyaci gora Gyujgens na Misyaci krater na Marsi asteroyid 2801 Huygens yevropejskij kosmichnij zond yakij doslidzhuvav Titan laboratoriya v Lejdenskomu universiteti Niderlandi Naukova diyalnistZhozef Luyi Lagranzh pisav sho Gyujgensu sudilosya vdoskonaliti j rozvinuti najvazhlivishi vidkrittya Galileya Matematika i mehanika Hristiyan Gyujgens Gravyura z kartini Kaspara Netshera roboti R Edelinka 1684 1687 rr Naukovu diyalnist Hristiyan Gyujgens pochav u 1651 r tvorom pro kvadraturu giperboli elipsa i kruga U 1654 r vin rozrobiv teoriyu evolyut i evolvent 1657 roku Gyujgens opublikuvav opis budovi vinajdenogo nim godinnika iz mayatnikom Todi vcheni ne mali takogo neobhidnogo dlya eksperimentiv priladu yak tochnij godinnik Galileo Galilej napriklad dlya vivchennya zakoniv padinnya vimiryuvav chas za udarami vlasnogo pulsu Godinniki iz kolesami yaki privodilisya v ruh giryami buli u vzhitku zdavna ale mali nezadovilnu tochnist A ot mayatnik iz chasiv Galileya vzhivali okremo dlya tochnogo vimiryuvannya nevelikih promizhkiv chasu koli dovodilosya pidrahovuvati kilkist gojdan Godinnik Gyujgensa mav horoshu tochnist i vchenij dali neodnorazovo protyagom 40 rokiv zvertavsya do svogo vinahodu udoskonalyuyuchi jogo j vivchayuchi jogo vlastivosti Gyujgens mav namir zastosuvati mayatnikovij godinnik dlya virishennya zavdannya viznachennya dovgoti na mori ale istotnogo progresu ne zdobuv Nadijnij i tochnij morskij hronometr z yavivsya 1735 roku u Velikij Britaniyi 1673 roku Gyujgens opublikuvav klasichnu pracyu z mehaniki Mayatnikovij godinnik Horologium oscillatorium sive de motu pendulorum an horologia aptato demonstrationes geometrica Skromna nazva ne povinna vvoditi v omanu Okrim teoriyi godinnika tvir mistiv bezlich pershoklasnih dosyagnen u galuzi analizu ta teoretichnoyi mehaniki Gyujgens takozh navodit tam kvadraturu nizki poverhon obertannya Cej ta inshi jogo tvori mali velicheznij vpliv na molodogo Isaaka Nyutona U pershij chastini praci Gyujgens opisav vdoskonalenij cikloyidalnij mayatnik yakij mav postijnij period kolivan nezalezhno vid amplitudi Poyasnennyu ciyeyi vlastivosti vin prisvyativ drugu chastinu knigi vivedennya zagalnih zakoniv ruhu til u poli tyazhinnya vilnih na pohilij ploshini ta takih sho kotyatsya cikloyidoyu Slid zaznachiti sho ce vdoskonalennya ne znajshlo praktichnogo zastosuvannya oskilki pri malih kolivannyah pidvishennya tochnosti vid cikloyidalnogo ruhu neznachne Prote metodika doslidzhennya uvijshla do zolotogo fondu nauki Gyujgens viviv zakoni rivnopriskorenogo ruhu til u vilnomu padinni vihodyachi z pripushennya sho diya staloyi sili na tilo ne zalezhit vid velichini j napryamu pochatkovij shvidkosti Vivodyachi zalezhnist mizh visotoyu padinnya i kvadratom chasu Gyujgens zrobiv zauvazhennya sho visoti padin vidnosyatsya yak kvadrati nabutih shvidkostej Dali rozglyadayuchi vilnij ruh tila pidkinutogo vgoru vin dijshov do visnovku sho tilo pidijmayetsya na najbilshu visotu vtrativshi vsyu nadanu jomu shvidkist i otrimuye yiyi znovu pri povernenni nazad Galilej dopuskav bez dokazu sho pid chas skovzannya vniz pohilimi ploshinami iz riznim nahilom ale odnakovoyu visotoyu tila nabuvayut rivnih vertikalnih shvidkostej Gyujgens dovodiv ce takim chinom Dvi pryami riznogo nahilu j rivnoyi visoti pristavlyayutsya nizhnimi kincyami odna do inshoyi Yaksho tilo spushene z verhnogo kincya odniyeyi z nih nabuvaye bilshoyi shvidkosti nizh spushene z verhnogo kincya inshoyi to mozhna pustiti jogo po pershij z takoyi tochki nizhche za verhnij kinec shob nabuta vnizu shvidkist bula dostatnya dlya pidjomu tila do verhnogo kincya drugoyi pryamoyi ale todi b vijshlo sho tilo pidnyalosya na visotu bilshu za tu z yakoyi vono vpalo a cogo buti ne mozhe Vid ruhu tila pohiloyu pryamoyu Gyujgens perejshov do ruhu lamanoyu liniyeyu i dali do ruhu bud yakoyu krivoyu i doviv sho shvidkist yaku tilo nabuvaye pri padinni z bud yakoyi visoti za krivoyu traektoriyeyu dorivnyuye shvidkosti yaku tilo nabuvaye pri vilnomu vertikalnomu padinni z tiyeyi zh visoti i sho taka zh shvidkist neobhidna dlya pidjomu togo zh tila na tu zh visotu yak vertikalno tak i krivoyu Potim perejshov do cikloyidi i rozglyanuv deyaki yiyi geometrichni vlastivosti Gyujgens doviv tautohronnist ruhu materialnoyi tochki perevernutoyu cikloyidoyu vidpushene z bud yakoyi tochki cikloyidi probne tilo dosyagaye najnizhchoyi tochki za odnakovij chas U tretij chastini tvoru vin viklav teoriyu evolyut i evolvent rozroblenu she 1654 r podano viglyad i polozhennya evolyuti dlya cikloyidi U chetvertij chastini vikladeno teoriyu fizichnogo mayatnika Gyujgens rozv yazav zadachu yake davalasya bagatom suchasnim jomu geometram pro viznachennya centru kolivan Vin gruntuvavsya na takomu pripushenni Yaksho skladenij mayatnik vijshov zi stanu spokoyu zdijsniv pevnu chastinu svogo kolivannya bilshu nizh polovina rozmahu i zv yazok mizh jogo skladovimi chastinami znishenij to kozhna z cih chastin pidnimetsya na taku visotu sho yih spilnij centr tyazhinnya bude na tij visoti na yakij vin buv pri vivedenni mayatnika iz stanu spokoyu Cyu tezu Gyujgens ne doviv vin sformulyuvav lishe osnovnu ideyu todi yak teper vona ye prostim naslidkom zakonu zberezhennya energiyi Teoriyu fizichnogo mayatnika Gyujgens podav u povnomu obsyazi v zagalnomu viglyadi j u zastosuvanni do riznomanitnih til Gyujgens vipraviv pomilku Galileya j doviv sho progoloshena ostannim izohronnist kolivan mayatnika spravedliva lishe priblizno U ostannij p yatij chastini svogo tvoru Gyujgens podav trinadcyat teorem pro vidcentrovu silu U cij chastini vpershe podano tochnij kilkisnij viraz dlya vidcentrovoyi sili yakij zgodom zigrav vazhlivu rol u doslidzhenni ruhu planet i vidkritti zakonu vsesvitnogo tyazhinnya Takozh u nij Gyujgens slovesno podav dekilka fundamentalnih formul dlya periodu kolivan T 2 p l g displaystyle T 2 pi sqrt frac l g dlya docentrovogo priskorennya a v 2 r displaystyle a frac v 2 r 1657 roku Gyujgens napisav dodatok Pro rahunki v azartnij gri do knizhki svogo vchitelya van Shautena Matematichni etyudi Ce buv zmistovnij viklad pochatkiv teoriyi jmovirnosti sho zarodzhuvalasya v toj chas Gyujgens razom iz Ferma i Paskalem zaklav yiyi osnovi Za ciyeyu knizhkoyu oznajomivsya z teoriyeyu jmovirnosti Yakob Bernulli yakij i zavershiv formulyuvannya osnovnih principiv teoriyi Astronomiya Titulna storinka astronomichnogo j filosofskogo traktatu Gyujgensa Cosmotheoros Gyujgens samostijno udoskonaliv teleskop zrobiv bagato vdoskonalen tehniki vigotovlennya ta viprobuvannya linz i praktiki astronomichnih sposterezhen Koristuyuchis horoshim teleskopom vidkriv polyarni shapki Marsa smugi na Yupiteri v 1655 roci vin vidkriv suputnik Saturna Titan i opisav kilcya Saturna U 1659 roci vin opisav usyu sistemu Saturna Gyujgens vidkriv takozh tumannist Oriona ta inshi tumannosti sposterigav podvijni zori dosit vdalo ociniv period obertannya Marsa navkolo svoyeyi osi U 1681 1687 rokah vigotoviv ob yektivi z duzhe velikimi fokusnimi vidstanyami 37 52 64 m Ci ob yektivi kripilisya na visokih stovpah obladnanih specialnimi kronshtejnami i zavdyaki nizci pristosuvan za dopomogoyu shnura vstanovlyuvalisya v neobhidne polozhennya Truba teleskopa bula vidsutnya sposterigach sho perebuvav unizu loviv zobrazhennya j rozglyadav jogo v okulyar Gyujgens vinajshov okulyar sho nosit jogo im ya yakij skladayetsya z dvoh plasko vipuklih linz obernenih opuklistyu do ob yektivu U knizi Traktat pro svitlo 1690 pidbiv pidsumok svoyih robit z optiki j rozvinuv hvilovu teoriyu svitla zokrema visunuv princip sho nosit jogo im ya V ostannomu z napisanih nim traktativ Kosmoteoros 1698 zahishav ideyu pro mnozhinnist naselenih svitiv Optika i teoriya hvil Gyujgens brav uchast u suchasnih jomu disputah pro prirodu svitla U 1678 roci vin vipustiv Traktat pro svitlo naris hvilovoyi teoriyi svitla Inshij tvir vin vidav u 1690 roci Tam vin viklav yakisnu teoriyu vidbittya zalomlennya j podvijnogo promenezalomlennya v islandskomu shpati u tomu viglyadi yak vikladayetsya nini v pidruchnikah fiziki Vin takozh sformulyuvav tak zvanij princip Gyujgensa sho dozvolyaye doslidzhuvati ruh hvilovogo frontu Rozvinutij dali Frenelem cej princip zigrav znachnu rol u hvilovij teoriyi svitla j teoriyi difrakciyi Gyujgensu nalezhit originalne vdoskonalennya teleskopa zastosovanogo nim v astronomichnih sposterezhennyah i zgadanogo v paragrafi pro astronomiyu Vin takozh ye vinahidnikom diaskopichnogo proyektora tak zvanogo charivnogo lihtarya Inshi dosyagnennya Kishenkovij mehanichnij godinnik Vidkrittya teoretichnim shlyahom splyusnutosti Zemli bilya polyusiv i takozh poyasnennya vplivu vidcentrovoyi sili na napryam sili tyazhinnya j dovzhinu sekundnogo mayatnika na riznih shirotah Rishennya pitannya pro zitknennya pruzhnih til odnochasno z Vallisom i Renom Odin iz rozv yazkiv zadachi pro rivnovazhnu formu vazhkogo odnoridnogo lancyuga lancyugova liniya Vinahid godinnikovoyi spirali sho zaminyuye mayatnik vkraj vazhlivij dlya navigaciyi pershij godinnik zi spirallyu buv skonstrujovanij u Parizhi godinnikovim majstrom Tyure v 1674 U 1675 r zapatentuvav kishenkovij mehanichnij godinnik Pershim zaklikav obrati vsesvitnyu prirodnu miru dovzhini dlya yakoyi zaproponuvav tretinu dovzhini mayatnika z periodom kolivan 1 sekunda priblizno 8 sm Osnovni praciRoboti Gyujgensa zibrani v 22 tomnomu Povnomu zibranni tvoriv vidanomu v 1888 1950 1673 Mayatnikovij godinnik latinskoyu Kosmotheeoros 20 lyutogo 2007 u Wayback Machine anglijskij pereklad vidannya 1698 astronomichni vidkrittya Gyujgensa gipotezi stosovno inshih planetah Treatise on Light 24 veresnya 2009 u Wayback Machine Traktat pro svitlo anglijskij pereklad Div takozhPrincip Gyujgensa 2801 GyujgensPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118639749 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Christiaan Huygens d Track Q17299517 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Berry A A Short History of Astronomy London John Murray 1898 d Track Q19939115d Track Q84d Track Q19025604d Track Q1232629 Gyujgens Hristian Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 CONOR Sl d Track Q16744133 https library si edu digital library book christianihvgen00huyg PDF Arhiv originalu PDF za 17 veresnya 2019 Gyujgens Hristian Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 124 ISBN 966 613 263 X Bogolyubov A N 1983 s 154 Hramov Yu A 1983 s 95 DzherelaBogolyubov A N Gyujgens Hristian Matematiki Mehaniki Biograficheskij spravochnik K Naukova dumka 1983 639 s Hramov Yu A Gyujgens Hristian Fiziki Biograficheskij spravochnik Izd 2 e ispr i dop M 1983 400 s PosilannyaGejgens Hristian Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Gyujgens 16 sichnya 2017 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Dzhon Dzh O Konnor ta Edmund F Robertson Hristiyan Gyujgens v arhivi MacTutor angl Tvori Christiaan Huygens u proyekti Gutenberg Tvori ta informaciya pro Hristiyan Gyujgens u Internet arhivi