Хвильова теорія світла (англ. Wave theory of light) -― гіпотеза про те, що «сутність світла, це хвиля яка поширюється в деякому середовищі».
Огляд
Захищається Гюйгенсом[уточнити]. У власній книзі «Обговорення світла», опублікованій 1690 року, він розмірковував про властивості світла, такі як хвилі, та дифракція, і підсумовував ці властивості в один принцип, названий принципом Гюйгенса. У тій же книзі Гюйгенс продовжив, що якщо світло — хвиля, то має існувати якесь середовище, яке його поширює, і запропонував в якості цього середовища речовину, звану ефіром. Незабаром після цього була запропонована корпускулярна теорія світла Ньютона, і ці теорії стали суперечливими.
1723 року, Джакомо Філіппо Маралді відкрив явище, яке можна було пояснити лише за допомогою хвильової теорії. Це явище було названо плямою Араго, оскільки воно було повторно перевірено Франсуа Араго приблизно з 1811 по 1816 рік на початку XIX століття, і це було одним з чинників, що підкріплюють хвильову теорію.
Пізніше, приблизно 1805 року, Юнг провів дослід з інтерференції світла, названий Дослідом Юнга, а приблизно 1835 року, Френель доповнив принцип Гюйгенса, зробивши висновок, що світло є поляризованою поперечною хвилею. На додаток до цього, хвильову теорію було майже підтверджено Гюйгенсом в 1850 році і Фізо 1851 року, який незалежно підтвердив той факт, що швидкість світла в повітрі є вищою швидкості світла у воді. Крім того, ефект Фарадея, відкритий ним 1845 року в ході його власних експериментів, показав, що на світло діють електромагнітні поля, та згодом була оприлюднена стаття Максвелла 1865 року з електромагнетизму «Сила електромагнітних полів». Рівняння, узагальнені в «Науковій теорії», припускають, що світло, це вид електромагнітної хвилі. Дослід, проведений Герцем 1888 року, показав, що електромагнітні хвилі також мають такі-ж властивості, як і світло: відбиття, заломлення, інтерференція та поляризація, і що світло здається, є різновидом електромагнітної хвилі.
Електромагнітні хвилі
Якщо це хвиля, яке її середовище? З рівнянь Максвелла — швидкість постійна, але яка відносна різниця між спостерігачами, що рухаються один повз одного? Поки згодом не з'явився Ейнштейн, обговорювались (як велика загадка щодо цього питання) різні теорії. В якості однієї з таких загадок 1887 року, був проведений дослід Майкельсона-Морлі для вивчення явища, очікуваного від так званого «ефірного вітру». У цьому досліді не було отримано жодних підсумків, які б суттєво показали ефірний вітер. У 1905 році, в статті Ейнштейна зі спеціальної теорії відносності «Про електродинаміку рухомих об'єктів» показано, що швидкість світла незмінна для будь-якого (відносного) спостерігача. Існування «ефіру, що є стандартом швидкості світла», стало непотрібним розглядати.
З іншого боку, «фотонна гіпотеза» того ж Ейнштейна є добрим поясненням деяких загадкових явищ фотоефекту, і було накопичено багато дослідних результатів, які повинні були підтвердити хвилі. Це призвело до нового розвитку, який було-б можна назвати відродженням теорії частинок. Квантова механіка прийшла до висновку, що фотони, які стали називати «квантами», мають поєднаність частинок і хвиль … Крім того, в сучасній фізиці середовище поширення розглядається як «поле».
З розвитком квантової механіки затвердилася ідея Луї де Бройля про корпускулярно-хвильовий дуалізм, за якою світло має, водночас, хвильові властивості, чим пояснюється його здатність до дифракції та інтерференції, та корпускулярні властивості, чим пояснюється його поглинання та випромінювання квантами.
Примітки
- Hellemans, Alexander; Bunch, Bryan H (1988). (English) . New York: Simon and Schuster. ISBN . OCLC 18442038. Архів оригіналу за 15 лютого 2021. Процитовано 6 лютого 2021.
- Faraday, Michael; Day, P (1999). The philosopher's tree: a selection of Michael Faraday's writings (English) . Bristol, UK; Philadelphia: Institute of Physics Pub. ISBN . OCLC 45727945.
- . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 6 лютого 2021.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 6 лютого 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hvilova teoriya svitla angl Wave theory of light gipoteza pro te sho sutnist svitla ce hvilya yaka poshiryuyetsya v deyakomu seredovishi OglyadDokladnishe Istoriya optiki Zahishayetsya Gyujgensom utochniti U vlasnij knizi Obgovorennya svitla opublikovanij 1690 roku vin rozmirkovuvav pro vlastivosti svitla taki yak hvili ta difrakciya i pidsumovuvav ci vlastivosti v odin princip nazvanij principom Gyujgensa U tij zhe knizi Gyujgens prodovzhiv sho yaksho svitlo hvilya to maye isnuvati yakes seredovishe yake jogo poshiryuye i zaproponuvav v yakosti cogo seredovisha rechovinu zvanu efirom Nezabarom pislya cogo bula zaproponovana korpuskulyarna teoriya svitla Nyutona i ci teoriyi stali superechlivimi 1723 roku Dzhakomo Filippo Maraldi vidkriv yavishe yake mozhna bulo poyasniti lishe za dopomogoyu hvilovoyi teoriyi Ce yavishe bulo nazvano plyamoyu Arago oskilki vono bulo povtorno perevireno Fransua Arago priblizno z 1811 po 1816 rik na pochatku XIX stolittya i ce bulo odnim z chinnikiv sho pidkriplyuyut hvilovu teoriyu Piznishe priblizno 1805 roku Yung proviv doslid z interferenciyi svitla nazvanij Doslidom Yunga a priblizno 1835 roku Frenel dopovniv princip Gyujgensa zrobivshi visnovok sho svitlo ye polyarizovanoyu poperechnoyu hvileyu Na dodatok do cogo hvilovu teoriyu bulo majzhe pidtverdzheno Gyujgensom v 1850 roci i Fizo 1851 roku yakij nezalezhno pidtverdiv toj fakt sho shvidkist svitla v povitri ye vishoyu shvidkosti svitla u vodi Krim togo efekt Faradeya vidkritij nim 1845 roku v hodi jogo vlasnih eksperimentiv pokazav sho na svitlo diyut elektromagnitni polya ta zgodom bula oprilyudnena stattya Maksvella 1865 roku z elektromagnetizmu Sila elektromagnitnih poliv Rivnyannya uzagalneni v Naukovij teoriyi pripuskayut sho svitlo ce vid elektromagnitnoyi hvili Doslid provedenij Gercem 1888 roku pokazav sho elektromagnitni hvili takozh mayut taki zh vlastivosti yak i svitlo vidbittya zalomlennya interferenciya ta polyarizaciya i sho svitlo zdayetsya ye riznovidom elektromagnitnoyi hvili Elektromagnitni hviliDokladnishe Elektromagnitna hvilya Yaksho ce hvilya yake yiyi seredovishe Z rivnyan Maksvella shvidkist postijna ale yaka vidnosna riznicya mizh sposterigachami sho ruhayutsya odin povz odnogo Poki zgodom ne z yavivsya Ejnshtejn obgovoryuvalis yak velika zagadka shodo cogo pitannya rizni teoriyi V yakosti odniyeyi z takih zagadok 1887 roku buv provedenij doslid Majkelsona Morli dlya vivchennya yavisha ochikuvanogo vid tak zvanogo efirnogo vitru U comu doslidi ne bulo otrimano zhodnih pidsumkiv yaki b suttyevo pokazali efirnij viter U 1905 roci v statti Ejnshtejna zi specialnoyi teoriyi vidnosnosti Pro elektrodinamiku ruhomih ob yektiv pokazano sho shvidkist svitla nezminna dlya bud yakogo vidnosnogo sposterigacha Isnuvannya efiru sho ye standartom shvidkosti svitla stalo nepotribnim rozglyadati Z inshogo boku fotonna gipoteza togo zh Ejnshtejna ye dobrim poyasnennyam deyakih zagadkovih yavish fotoefektu i bulo nakopicheno bagato doslidnih rezultativ yaki povinni buli pidtverditi hvili Ce prizvelo do novogo rozvitku yakij bulo b mozhna nazvati vidrodzhennyam teoriyi chastinok Kvantova mehanika prijshla do visnovku sho fotoni yaki stali nazivati kvantami mayut poyednanist chastinok i hvil Krim togo v suchasnij fizici seredovishe poshirennya rozglyadayetsya yak pole Z rozvitkom kvantovoyi mehaniki zatverdilasya ideya Luyi de Brojlya pro korpuskulyarno hvilovij dualizm za yakoyu svitlo maye vodnochas hvilovi vlastivosti chim poyasnyuyetsya jogo zdatnist do difrakciyi ta interferenciyi ta korpuskulyarni vlastivosti chim poyasnyuyetsya jogo poglinannya ta viprominyuvannya kvantami PrimitkiHellemans Alexander Bunch Bryan H 1988 English New York Simon and Schuster ISBN 978 0 671 62130 8 OCLC 18442038 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2021 Procitovano 6 lyutogo 2021 Faraday Michael Day P 1999 The philosopher s tree a selection of Michael Faraday s writings English Bristol UK Philadelphia Institute of Physics Pub ISBN 978 0 585 24885 1 OCLC 45727945 Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 13 lyutogo 2021 Procitovano 6 lyutogo 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 24 veresnya 2015 Procitovano 6 lyutogo 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya