Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ге ндрік Анто н Ло ренц нід Hendrik Antoon Lorentz 18 липня 1853 Арнем 4 лютого 1928 Гарлем Нідерланди нідерландський фі

Гендрік Лоренц

Гендрік Лоренц

Ге́ндрік Анто́н Ло́ренц (нід. Hendrik Antoon Lorentz; 18 липня 1853, Арнем — 4 лютого 1928, Гарлем, Нідерланди) — нідерландський фізик. Створив класичну електронну теорію, за допомогою якої пояснив багато електричних та оптичних явищ, в тому числі ефект Зеемана. Розробив електродинаміку рухомих середовищ. Вивів перетворення, названі його іменем. Г. Лоренц близько підійшов до створення теорії відносності. Лауреат нобелівської премії з фізики (1902, спільно з П. Зеєманом)

image Ге́ндрік Анто́н Ло́ренц
нід. Hendrik Antoon Lorentz
image
Ім'я при народженні нід. Hendrik Antoon Lorentz
Народився 18 липня 1853(1853-07-18)[1][2][…]
Арнем, Нідерланди[4][5][6]
Помер 4 лютого 1928(1928-02-04)[4][2][…] (74 роки)
Гарлем, Нідерланди[4][6]
Поховання d
Країна Нідерланди
Діяльність куратор, фізик-теоретик, професор, математик, фізик, викладач університету, ботанік
Alma mater Лейденський університет
Галузь фізика
Заклад Лейденський університет
Посада d
Науковий ступінь докторський ступінь[5]
Науковий керівник d
Відомі учні d
Аспіранти, докторанти d
d[7]
d[8]
d[9]
Гендріка Йоганна ван Льовен[10]
d[11]
d[11]
d[11]
d[11]
d[11]
d[11]
d[11]
d[11]
d[11]
d[11]
d[11]
d[11]
d[11]
d[11]
d[11]
d[11]
d[11]
d[11]
Гендріка Йоганна ван Льовен[11]
d[11]
d[11]
Членство Лондонське королівське товариство
Академія наук СРСР
Петербурзька академія наук
Французька академія наук
Шведська королівська академія наук
Нідерландська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Прусська академія наук
d
Баварська академія наук
Національна академія наук США
Туринська академія наук[6]
Відомий завдяки: сила Лоренца
У шлюбі з d
Діти d
d
d
Нагороди
image image image image image
image

Медаль Румфорда (1908)

медаль Франкліна (1917)

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (11 травня 1905)

d (1900)

d (1925)

d (1924)

image Роботи у Вікіджерелах
image Гендрік Антон Лоренц у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Гендрік.
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Лоренц.

Біографія

Нідерландський фізик народився 18 липня 1853 року в місті Арнемі, в родині дрібного підприємця, що утримував дитячі ясла. Предки Лоренца походили з прирейнської Німеччини. Головною діяльністю їх було землеробство. Жили вони в достатку, який тримався на їхній праці. Мати Лоренца, Гертруда, уроджена ван Гінкель, виросла в Ренсвуді (провінція Утрехт). ЇЇ першим чоловіком був Якоб Янссен, який рано помер. На третьому році вдівства вона вийшла заміж за Геррита Фредеріка Лоренца. Від Янсена у неї був син Гендрік Ян Якоб, а від Лоренца — двоє синів. Старшим сином Лоренца був Гендрік Антон, другий, молодший син, скоро помер.

Початкову та середню освіту Гендрік здобув у місцевій школі. У 1857 р. Гендрік і його старший брат залишилися, втративши матір, під опікою вітчима, а через 4 роки в будинку з'явилася мачуха Луберта Гупкес. До цієї жінки Гендрік на все життя зберіг найтепліші почуття. Маленький Лоренц, як здавалося, дуже відставав у розвитку. Коли його зведений брат уже пішов у школу, Гендрік міг лише із зусиллям вимовити «до побачення».

У шість років Гендріка віддали до школи, яка вважалася найкращою в Арнемі, і незабаром він став першим у своєму класі. У 1866 р. він перейшов у Вищу громадянську школу, яка щойно відкрилася. І тут він вчився блискуче. Залучення до наук було захоплюючим; а впевненість у своїх силах породжувала наступні успіхи. Володіючи винятковою пам'яттю, Гендрік Лоренц, крім всіх шкільних справ, встиг вивчити англійську, французьку, і німецьку мови, а перед вступом до університету ще грецьку і латину (до старості він міг складати вірші з латини).

З 1870 р. продовжує навчання в Лейденському університеті, відвідує лекції відомого на той час професора астрономії Фредеріка Кайзера. І тут сталася подія, яка визначила весь подальший шлях Лоренца в науці: він познайомився з працями Джеймса Клерка Максвелла. До того часу «Трактат про електрику» був зрозумілий лише небагатьом фізикам. Більше того, коли юний Гендрік попросив паризького перекладача «Трактату…» пояснити йому фізичний зміст рівнянь Максвелла, він почув у відповідь, що «… жодного фізичного сенсу ці рівняння не мають і зрозуміти їх не можна; їх слід розглядати як чисто математичну абстракцію».

За 2 роки Лоренц дістає звання бакалавра наук із фізики та математики й повертається до Арнема учителем місцевої середньої школи. 1873 р. успішно складає екзамени на присвоєння докторського ступеня й досліджує теорію відбивання та заломлення світла, а 1875 р. захищає в Лейденському університеті докторську дисертацію з цієї проблеми. 1878 р. Лоренц переїздить з Арнема до Лейдена й працює на кафедрі теоретичної фізики університету, одній з перших у Європі, продовжуючи вивчати оптичні явища.

У 1881 р. він одружується з племінницею професора астрономії Кайзера Аллеттою Кайзер. У них народилося четверо дітей, проте одна дитина померла немовлям.

Продовжуючи працювати в університеті, Лоренц 1892 р. формулює теорію електронів, публікує роботи з розщеплення спектральних ліній у магнітному полі. 1896 р. колега Гендріка Лоренца Пітер Зеєман підтвердив його теоретичне положення про поляризацію світла. У 1900 році на Міжнародному конгресі фізиків у Парижі Лоренц виступив з доповіддю про магнітооптичні явища. Його друзями стали Больцман, Він, Пуанкаре, Рентген, Планк і інші знамениті фізики. У 1902 році Лоренц і його колега Пітер Земан стають Нобелівськими лауреатами.

image … ми сподіваємося, що електронна гіпотеза, оскільки вона прийнята в різних розділах фізики, веде до загальної теорії, яка охопить багато областей фізики і хімії. Можливо, що на цьому довгому шляху вона сама повністю перебудується image

— Гендрік Антон Лоренц, при врученні Нобелівської премії

.

Через чотири роки він виступив з основоположною статтею «Електромагнітні явища в системі, що рухається зі швидкістю, меншою за швидкість світла». Лоренц вивів формули, що зв'язують між собою просторові координати і моменти часу у двох різних інерційних системах відліку (Перетворення Лоренца). Вченому вдалося отримати формулу залежності маси електрона від швидкості.

Особливо потрібно відзначити участь Гендрік Лоренца в підготовці та проведенні «I Міжнародного Сольвеївського конгресу фізиків». Він відбувся у 1911 році в Брюсселі, і був присвячений проблемі «Випромінювання і кванти». У його роботі брали участь 23 фізика, головував Лоренц.

image Нас не покидає відчуття, що ми перебуваємо в глухому куті; старі теорії виявляються усе менш здатними проникнути в пітьму, що оточує нас з усіх боків image

— Гендрік Антон Лоренц, із вступного слова

Він ставить перед фізиками завдання створити нову механіку: «Ми будемо дуже щасливі, якщо нам вдасться хоч трохи наблизитися до тієї майбутньої механіки, про яку йде мова».

У 1912 році Лоренц подає у відставку з Лейденського університету, проте раз на тиждень читає лекції й виконує обов'язки секретаря Нідерландського наукового товариства. Через рік переїздить до Гарлема, де працює директором фізичного кабінету Тейлерівського музею. З 1923 р. входить до складу міжнародної комісії з інтелектуальної співпраці Ліги Націй, а з 1925 р. очолює її.

Лоренц любив свою країну і писав:

image Я щасливий, що належу до нації, надто маленької, щоб здійснювати великі дурниці. image

Він користувався величезною повагою і любов'ю, як у себе на батьківщині, так і скрізь, де його знали. Святкування п'ятдесятиріччя з дня захисту ним докторської дисертації, що почалося 11 грудня 1925 вилилося в загальнонаціональне свято.

У 1927 році, Гендрік Лоренц писав дочці, що сподівається «завершити ще кілька наукових справ», але тут же додав: «Втім, те, що є — теж добре: за плечима у мене — велике і чудове життя». Вчений зберігав інтелектуальну активність до самої смерті. Помер він 4 лютого 1928 р. у віці 75 років у Гарлемі.

Досягнення

Гендрік Лоренц розвинув електромагнітну теорію світла і електронну теорію матерії, а також сформулював самоузгоджену теорію електрики, магнетизму і світла. З іменем цього ученого пов'язана відома з шкільного курсу фізики сила Лоренца (це поняття він розвинув в 1895 р.) — сила, що діє на заряд, рухомий в магнітному полі.

Розвинув теорію про перетворення стану рухомого тіла, одним з результатів якої було так зване скорочення Лоренца-Фітцжеральда ( — ірландський фізик), що описує зменшення довжини об'єкта при поступальному русі. Отримані в рамках цієї теорії перетворення Лоренца є найважливішим внеском в розвиток теорії відносності.

Пояснив феномен, відомого як ефект Зеемана, за який отримав Нобелівську премію.

Нагороди і визнання

Гендрік Лоренц був почесним доктором Паризького й Кембріджського університетів, членом Лондонського королівського й Німецького фізичного товариств.

Див. також

Наукові праці

  • Лорентц Г. А. Теория электромагнитного поля. — Л.-М. : ГТТИ, 1933. — 172 с.
  • Лорентц Г. А. Статистические теории в термодинамике. — Л.-М. : ГТТИ, 1935. — 156 с.
  • Лоренц Г. А., Пуанкаре А., Эйнштейн А., Минковский Г. Принцип относительности. — Л.-М. : ОНТИ НКТП СССР, 1935. — 388 с.
  • Лоренц Г. А. Лекции по термодинамике. — М.-Л. : ГИТТЛ, 1946. — 156 с.
  • Лорентц Г. А. Теория электронов и ее применение к явлениям света и теплового излучения. — М.-Л. : ГИТТЛ, 1956. — 472 с.
  • Лоренц Г. А. Старые и новые проблемы физики. — М. : Наука, 1970. — 370 с.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118780484 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
    d:Track:Q547473
  4. Лоренц Хендрик Антон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Onze Hoogleeraren — Rotterdam: Nijgh & Van Ditmar, 1898. — С. 357. — 363 с.
    d:Track:Q34370d:Track:Q10954218d:Track:Q71545423
  6. www.accademiadellescienze.it
    d:Track:Q107212659
  7. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  8. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  9. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  10. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  11. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Hendrik Antoon Lorentz
  • Нобелівська лекція, 11 грудня 1902 р. «Теорія електронів і поширення світла»[недоступне посилання з липня 2019]
  • Karl Grandin, ed. (1902). . Les Prix Nobel. The Nobel Foundation. Архів оригіналу за 23 липня 2008. Процитовано 29 липня 2008.
  • Beenakker, Carlo, , Leiden, [The Netherlands]: Instituut Lorentz, University of Leiden, архів оригіналу за 7 січня 2009, процитовано 15 липня 2009

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ge ndrik Anto n Lo renc nid Hendrik Antoon Lorentz 18 lipnya 1853 Arnem 4 lyutogo 1928 Garlem Niderlandi niderlandskij fizik Stvoriv klasichnu elektronnu teoriyu za dopomogoyu yakoyi poyasniv bagato elektrichnih ta optichnih yavish v tomu chisli efekt Zeemana Rozrobiv elektrodinamiku ruhomih seredovish Viviv peretvorennya nazvani jogo imenem G Lorenc blizko pidijshov do stvorennya teoriyi vidnosnosti Laureat nobelivskoyi premiyi z fiziki 1902 spilno z P Zeyemanom Ge ndrik Anto n Lo rencnid Hendrik Antoon LorentzIm ya pri narodzhenni nid Hendrik Antoon LorentzNarodivsya 18 lipnya 1853 1853 07 18 1 2 Arnem Niderlandi 4 5 6 Pomer 4 lyutogo 1928 1928 02 04 4 2 74 roki Garlem Niderlandi 4 6 Pohovannya dKrayina NiderlandiDiyalnist kurator fizik teoretik profesor matematik fizik vikladach universitetu botanikAlma mater Lejdenskij universitetGaluz fizikaZaklad Lejdenskij universitetPosada dNaukovij stupin doktorskij stupin 5 Naukovij kerivnik dVidomi uchni dAspiranti doktoranti d d 7 d 8 d 9 Gendrika Joganna van Loven 10 d 11 d 11 d 11 d 11 d 11 d 11 d 11 d 11 d 11 d 11 d 11 d 11 d 11 d 11 d 11 d 11 d 11 d 11 Gendrika Joganna van Loven 11 d 11 d 11 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Akademiya nauk SRSR Peterburzka akademiya nauk Francuzka akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Rosijska akademiya nauk Prusska akademiya nauk d Bavarska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShA Turinska akademiya nauk 6 Vidomij zavdyaki sila LorencaU shlyubi z dDiti d d dNagorodi Medal Rumforda 1908 medal Franklina 1917 inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 11 travnya 1905 d 1900 d 1925 d 1924 Roboti u Vikidzherelah Gendrik Anton Lorenc u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Gendrik U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Lorenc BiografiyaNiderlandskij fizik narodivsya 18 lipnya 1853 roku v misti Arnemi v rodini dribnogo pidpriyemcya sho utrimuvav dityachi yasla Predki Lorenca pohodili z prirejnskoyi Nimechchini Golovnoyu diyalnistyu yih bulo zemlerobstvo Zhili voni v dostatku yakij trimavsya na yihnij praci Mati Lorenca Gertruda urodzhena van Ginkel virosla v Rensvudi provinciya Utreht YiYi pershim cholovikom buv Yakob Yanssen yakij rano pomer Na tretomu roci vdivstva vona vijshla zamizh za Gerrita Frederika Lorenca Vid Yansena u neyi buv sin Gendrik Yan Yakob a vid Lorenca dvoye siniv Starshim sinom Lorenca buv Gendrik Anton drugij molodshij sin skoro pomer Pochatkovu ta serednyu osvitu Gendrik zdobuv u miscevij shkoli U 1857 r Gendrik i jogo starshij brat zalishilisya vtrativshi matir pid opikoyu vitchima a cherez 4 roki v budinku z yavilasya machuha Luberta Gupkes Do ciyeyi zhinki Gendrik na vse zhittya zberig najteplishi pochuttya Malenkij Lorenc yak zdavalosya duzhe vidstavav u rozvitku Koli jogo zvedenij brat uzhe pishov u shkolu Gendrik mig lishe iz zusillyam vimoviti do pobachennya U shist rokiv Gendrika viddali do shkoli yaka vvazhalasya najkrashoyu v Arnemi i nezabarom vin stav pershim u svoyemu klasi U 1866 r vin perejshov u Vishu gromadyansku shkolu yaka shojno vidkrilasya I tut vin vchivsya bliskuche Zaluchennya do nauk bulo zahoplyuyuchim a vpevnenist u svoyih silah porodzhuvala nastupni uspihi Volodiyuchi vinyatkovoyu pam yattyu Gendrik Lorenc krim vsih shkilnih sprav vstig vivchiti anglijsku francuzku i nimecku movi a pered vstupom do universitetu she grecku i latinu do starosti vin mig skladati virshi z latini Z 1870 r prodovzhuye navchannya v Lejdenskomu universiteti vidviduye lekciyi vidomogo na toj chas profesora astronomiyi Frederika Kajzera I tut stalasya podiya yaka viznachila ves podalshij shlyah Lorenca v nauci vin poznajomivsya z pracyami Dzhejmsa Klerka Maksvella Do togo chasu Traktat pro elektriku buv zrozumilij lishe nebagatom fizikam Bilshe togo koli yunij Gendrik poprosiv parizkogo perekladacha Traktatu poyasniti jomu fizichnij zmist rivnyan Maksvella vin pochuv u vidpovid sho zhodnogo fizichnogo sensu ci rivnyannya ne mayut i zrozumiti yih ne mozhna yih slid rozglyadati yak chisto matematichnu abstrakciyu Za 2 roki Lorenc distaye zvannya bakalavra nauk iz fiziki ta matematiki j povertayetsya do Arnema uchitelem miscevoyi serednoyi shkoli 1873 r uspishno skladaye ekzameni na prisvoyennya doktorskogo stupenya j doslidzhuye teoriyu vidbivannya ta zalomlennya svitla a 1875 r zahishaye v Lejdenskomu universiteti doktorsku disertaciyu z ciyeyi problemi 1878 r Lorenc pereyizdit z Arnema do Lejdena j pracyuye na kafedri teoretichnoyi fiziki universitetu odnij z pershih u Yevropi prodovzhuyuchi vivchati optichni yavisha U 1881 r vin odruzhuyetsya z pleminniceyu profesora astronomiyi Kajzera Allettoyu Kajzer U nih narodilosya chetvero ditej prote odna ditina pomerla nemovlyam Prodovzhuyuchi pracyuvati v universiteti Lorenc 1892 r formulyuye teoriyu elektroniv publikuye roboti z rozsheplennya spektralnih linij u magnitnomu poli 1896 r kolega Gendrika Lorenca Piter Zeyeman pidtverdiv jogo teoretichne polozhennya pro polyarizaciyu svitla U 1900 roci na Mizhnarodnomu kongresi fizikiv u Parizhi Lorenc vistupiv z dopoviddyu pro magnitooptichni yavisha Jogo druzyami stali Bolcman Vin Puankare Rentgen Plank i inshi znameniti fiziki U 1902 roci Lorenc i jogo kolega Piter Zeman stayut Nobelivskimi laureatami mi spodivayemosya sho elektronna gipoteza oskilki vona prijnyata v riznih rozdilah fiziki vede do zagalnoyi teoriyi yaka ohopit bagato oblastej fiziki i himiyi Mozhlivo sho na comu dovgomu shlyahu vona sama povnistyu perebuduyetsya Gendrik Anton Lorenc pri vruchenni Nobelivskoyi premiyi Cherez chotiri roki vin vistupiv z osnovopolozhnoyu statteyu Elektromagnitni yavisha v sistemi sho ruhayetsya zi shvidkistyu menshoyu za shvidkist svitla Lorenc viviv formuli sho zv yazuyut mizh soboyu prostorovi koordinati i momenti chasu u dvoh riznih inercijnih sistemah vidliku Peretvorennya Lorenca Vchenomu vdalosya otrimati formulu zalezhnosti masi elektrona vid shvidkosti Osoblivo potribno vidznachiti uchast Gendrik Lorenca v pidgotovci ta provedenni I Mizhnarodnogo Solveyivskogo kongresu fizikiv Vin vidbuvsya u 1911 roci v Bryusseli i buv prisvyachenij problemi Viprominyuvannya i kvanti U jogo roboti brali uchast 23 fizika golovuvav Lorenc Nas ne pokidaye vidchuttya sho mi perebuvayemo v gluhomu kuti stari teoriyi viyavlyayutsya use mensh zdatnimi proniknuti v pitmu sho otochuye nas z usih bokiv Gendrik Anton Lorenc iz vstupnogo slova Vin stavit pered fizikami zavdannya stvoriti novu mehaniku Mi budemo duzhe shaslivi yaksho nam vdastsya hoch trohi nablizitisya do tiyeyi majbutnoyi mehaniki pro yaku jde mova U 1912 roci Lorenc podaye u vidstavku z Lejdenskogo universitetu prote raz na tizhden chitaye lekciyi j vikonuye obov yazki sekretarya Niderlandskogo naukovogo tovaristva Cherez rik pereyizdit do Garlema de pracyuye direktorom fizichnogo kabinetu Tejlerivskogo muzeyu Z 1923 r vhodit do skladu mizhnarodnoyi komisiyi z intelektualnoyi spivpraci Ligi Nacij a z 1925 r ocholyuye yiyi Lorenc lyubiv svoyu krayinu i pisav Ya shaslivij sho nalezhu do naciyi nadto malenkoyi shob zdijsnyuvati veliki durnici Vin koristuvavsya velicheznoyu povagoyu i lyubov yu yak u sebe na batkivshini tak i skriz de jogo znali Svyatkuvannya p yatdesyatirichchya z dnya zahistu nim doktorskoyi disertaciyi sho pochalosya 11 grudnya 1925 vililosya v zagalnonacionalne svyato U 1927 roci Gendrik Lorenc pisav dochci sho spodivayetsya zavershiti she kilka naukovih sprav ale tut zhe dodav Vtim te sho ye tezh dobre za plechima u mene velike i chudove zhittya Vchenij zberigav intelektualnu aktivnist do samoyi smerti Pomer vin 4 lyutogo 1928 r u vici 75 rokiv u Garlemi DosyagnennyaGendrik Lorenc rozvinuv elektromagnitnu teoriyu svitla i elektronnu teoriyu materiyi a takozh sformulyuvav samouzgodzhenu teoriyu elektriki magnetizmu i svitla Z imenem cogo uchenogo pov yazana vidoma z shkilnogo kursu fiziki sila Lorenca ce ponyattya vin rozvinuv v 1895 r sila sho diye na zaryad ruhomij v magnitnomu poli Rozvinuv teoriyu pro peretvorennya stanu ruhomogo tila odnim z rezultativ yakoyi bulo tak zvane skorochennya Lorenca Fitczheralda irlandskij fizik sho opisuye zmenshennya dovzhini ob yekta pri postupalnomu rusi Otrimani v ramkah ciyeyi teoriyi peretvorennya Lorenca ye najvazhlivishim vneskom v rozvitok teoriyi vidnosnosti Poyasniv fenomen vidomogo yak efekt Zeemana za yakij otrimav Nobelivsku premiyu Nagorodi i viznannyaGendrik Lorenc buv pochesnim doktorom Parizkogo j Kembridzhskogo universitetiv chlenom Londonskogo korolivskogo j Nimeckogo fizichnogo tovaristv Nobelivska premiya z fiziki 1902 Medal Kopli Medal Rumforda 1908 Div takozhMedal Lorenca 29208 Galorenc asteroyid nazvanij na chest naukovcya Lorenc velikij meteoritnij krater na zvorotnomu boci Misyacya nazvanij na chest naukovcya Grupa LorencaNaukovi praciLorentc G A Teoriya elektromagnitnogo polya L M GTTI 1933 172 s Lorentc G A Statisticheskie teorii v termodinamike L M GTTI 1935 156 s Lorenc G A Puankare A Ejnshtejn A Minkovskij G Princip otnositelnosti L M ONTI NKTP SSSR 1935 388 s Lorenc G A Lekcii po termodinamike M L GITTL 1946 156 s Lorentc G A Teoriya elektronov i ee primenenie k yavleniyam sveta i teplovogo izlucheniya M L GITTL 1956 472 s Lorenc G A Starye i novye problemy fiziki M Nauka 1970 370 s PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118780484 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Lorenc Hendrik Anton Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Onze Hoogleeraren Rotterdam Nijgh amp Van Ditmar 1898 S 357 363 s d Track Q34370d Track Q10954218d Track Q71545423 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hendrik Antoon Lorentz Nobelivska lekciya 11 grudnya 1902 r Teoriya elektroniv i poshirennya svitla nedostupne posilannya z lipnya 2019 Karl Grandin ed 1902 Les Prix Nobel The Nobel Foundation Arhiv originalu za 23 lipnya 2008 Procitovano 29 lipnya 2008 Beenakker Carlo Leiden The Netherlands Instituut Lorentz University of Leiden arhiv originalu za 7 sichnya 2009 procitovano 15 lipnya 2009

Дата публікації:
Топ