Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вальтер Герман Нернст (нім. Walther Hermann Nernst; 25 червня 1864, Брізе — 18 листопада 1941, ) — німецький хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії у 1920 році.
 Вальтер Герман Нернст | |
|---|---|
| нім. Walther Hermann Nernst | |
 | |
| Народився | 25 червня 1864 Брізе, Західна Пруссія,  Німецька імперія |
| Помер | 18 листопада 1941 (77 років) ,  Третій Рейх |
| Поховання | d[1] |
| Країна |  Німеччина |
| Діяльність | хімік, фізик, викладач університету |
| Alma mater | Цюрихський університет Гумбольдтський університет Берліна Грацький університет Вюрцбурзький університет |
| Галузь | фізична хімія |
| Заклад | Лейпцизький університет Геттінгенський університет Гумбольдтський університет Берліна |
| Науковий ступінь | докторський ступінь[2] (1887) і доктор габілітований (1889) |
| Науковий керівник | Фрідріх Кольрауш |
| Аспіранти, докторанти | Френсіс Саймон d[3] d d d Ірвінг Ленгмюр[3] d d d d[3] d[3] d[3] d[3] d[3] |
| Членство | Лондонське королівське товариство Леопольдина Баварська академія наук Геттінгенська академія наук Академія наук СРСР Шведська королівська академія наук Угорська академія наук Російська академія наук Прусська академія наук Туринська академія наук[5] |
| У шлюбі з | d |
| Нагороди | |
| Особ. сторінка | nernst.de |
 Вальтер Герман Нернст у Вікісховищі | |
Біографія
Вальтер Герман Нернст народився в Брізені, містечку Східної Пруссії (тепер Вомбжезьно, Польща). Нернст був третьою дитиною в сім'ї прусського судді в цивільних справах Густава Нернста і Оттіліі (Нергер) Нернст. У гімназії у Грауденце він вивчав природничі науки, літературу та класичні мови й у 1883 році закінчив її першим учнем у класі.
З 1883 по 1887 роки Нернст вивчав фізику в Цюрихському (у ), Берлінському (у Германа Гельмгольца), Грацькому (у Людвіга Больцмана) та Вюрцбурзькому (у Фрідріха Кольрауша) університетах. Больцман, який надавав великого значення тлумаченню природних явищ, виходячи з теорії атомної будови речовини, спонукав Нернста зайнятися вивченням змішаного впливу магнетизму і теплоти на електричний струм. Робота, проведена під керівництвом Кольрауша, привела до відкриття: металевий провідник, нагрітий з одного кінця і розташований перпендикулярно до електричного поля, генерує електричний струм. За проведене дослідження Нернст у 1887 році здобув докторський ступінь.
Приблизно в цей же час Нернст познайомився з хіміками Сванте Арреніусом, Вільгельмом Оствальдом і Якобом Вант-Гоффом. Оствальд і Вант-Гофф тоді тільки що почали випускати «Журнал фізичної хімії», в якому вони повідомляли про зростаюче використання фізичних методів для вирішення хімічних проблем. У 1887 р. Нернст став асистентом Оствальда в Лейпцизькому університеті, і незабаром його почали вважати одним із засновників нової дисципліни — фізичної хімії, попри те, що він був значно молодший Оствальда, Вант-Гоффа і Арреніуса.
У 1891 році Нернста було призначено ад'юнкт-професором фізики в Геттінгенському університеті. У 1894 році Нернст став професором фізичної хімії в Геттінгенському університеті і створив Інститут фізичної хімії та електрохімії Кайзера Вільгельма. Разом з групою вчених з різних країн, які приєдналися до інституту він займався там вивченням таких проблем, як поляризація, і хімічна рівновага. У 1905 році Нернст покинув Геттінген, щоб стати професором хімії в Берлінському університеті. У тому ж році формулює Третій закон термодинаміки — відомий також як Теорема Нернста, та офіційно представляє його на доповіді 23 грудня 1905 року на засіданні Королівської Академії наук.
З 1922 по 1924 Нернст був президентом Імперського інституту прикладної фізики в Єні, проте, коли повоєнна інфляція позбавила його можливості здійснити в інституті ті зміни, які йому хотілося провести, він повернувся в Берлінський університет як професор фізики. У 1934 році Нернст вийшов у відставку і оселився в своєму будинку в Лузатіі, де у 1941 році раптово помер від серцевого нападу.
Нагороди
У 1921 році ученому була вручена Нобелівська премія з хімії, присуджена в 1920 році «в визнання його робіт з термодинаміки». У своїй Нобелівській лекції Нернст повідомив, що «понад 100 проведених ним експериментальних досліджень дозволили зібрати цілком достатньо даних, що підтверджували нову теорему з тією безпомилковістю, яку допускає точність часом дуже складних експериментів». Нернст був членом Берлінської академії наук, Геттінгенської академії наук та Лондонського королівського товариства.
Родина
У 1892 році Нернст одружився з Еммою Лохмейер, дочкою відомого в Геттінгені хірурга. У них було двоє синів (обидва загинули під час першої світової війни) та донька.
Праці
- Теоретична хімія з позицій правил Авогадро та термодинаміки (нім. Theoretische Chemie vom Standpunkte der Avogadroschen Regel und der Thermodynamik). Штутгарт, 1893 рік.
- З : Введення в матиматичний опис природничих наук (нім. Einführung in die mathematische Behandlung der Naturwissenschaften). Мюнхен, 1895 рік.
- Теоретичні та експериментальні основи нових законів термодинаміки нім. Die theoretischen und experimentellen Grundlagen des neuen Wärmesatzes. Галле, 1918 рік.
Вшанування пам'яті
На честь вченого його іменем названо астероїд 24748 Нернст головного поясу, відкритий 26 вересня 1992 року і кратер Нернст на зворотному боці Місяця.
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вальтер Герман Нернст |
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11858698X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Wisniak J. Kurt Wohl: His life and work // Educación Química — 2003. — Vol. 14, Iss. 1. — P. 36–46. — ISSN 0187-893X; 1870-8404 — doi:10.22201/FQ.18708404E.2003.1.66270
- www.accademiadellescienze.it
- База даних малих космічних тіл JPL: Вальтер Герман Нернст (англ.) .
Джерела
- Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия. Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1992. (рос.)
- Храмов Ю. А. Нернст Вальтер Фридрих Герман (Nernst Walther Hermann) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 196. — 400 с. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valter German Nernst nim Walther Hermann Nernst 25 chervnya 1864 Brize 18 listopada 1941 nimeckij himik laureat Nobelivskoyi premiyi z himiyi u 1920 roci Valter German Nernstnim Walther Hermann NernstNarodivsya 25 chervnya 1864 1864 06 25 Brize Zahidna Prussiya Nimecka imperiyaPomer 18 listopada 1941 1941 11 18 77 rokiv Tretij RejhPohovannya d 1 Krayina NimechchinaDiyalnist himik fizik vikladach universitetuAlma mater Cyurihskij universitet Gumboldtskij universitet Berlina Grackij universitet Vyurcburzkij universitetGaluz fizichna himiyaZaklad Lejpcizkij universitet Gettingenskij universitet Gumboldtskij universitet BerlinaNaukovij stupin doktorskij stupin 2 1887 i doktor gabilitovanij 1889 Naukovij kerivnik Fridrih KolraushAspiranti doktoranti Frensis Sajmon d 3 d d d Irving Lengmyur 3 d d d d 3 d 3 d 3 d 3 d 3 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Leopoldina Bavarska akademiya nauk Gettingenska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR Shvedska korolivska akademiya nauk Ugorska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Prusska akademiya nauk Turinska akademiya nauk 5 U shlyubi z dNagorodi Nacionalna zala slavi vinahidnikiv SShA 2011 d 1914 medal Franklina 1928 inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 2 chervnya 1932 Sillimanivski memorialni lekciyi 1906 Osob storinka nernst de Valter German Nernst u VikishovishiBiografiyaValter German Nernst narodivsya v Brizeni mistechku Shidnoyi Prussiyi teper Vombzhezno Polsha Nernst buv tretoyu ditinoyu v sim yi prusskogo suddi v civilnih spravah Gustava Nernsta i Ottilii Nerger Nernst U gimnaziyi u Graudence vin vivchav prirodnichi nauki literaturu ta klasichni movi j u 1883 roci zakinchiv yiyi pershim uchnem u klasi Z 1883 po 1887 roki Nernst vivchav fiziku v Cyurihskomu u Berlinskomu u Germana Gelmgolca Grackomu u Lyudviga Bolcmana ta Vyurcburzkomu u Fridriha Kolrausha universitetah Bolcman yakij nadavav velikogo znachennya tlumachennyu prirodnih yavish vihodyachi z teoriyi atomnoyi budovi rechovini sponukav Nernsta zajnyatisya vivchennyam zmishanogo vplivu magnetizmu i teploti na elektrichnij strum Robota provedena pid kerivnictvom Kolrausha privela do vidkrittya metalevij providnik nagritij z odnogo kincya i roztashovanij perpendikulyarno do elektrichnogo polya generuye elektrichnij strum Za provedene doslidzhennya Nernst u 1887 roci zdobuv doktorskij stupin Priblizno v cej zhe chas Nernst poznajomivsya z himikami Svante Arreniusom Vilgelmom Ostvaldom i Yakobom Vant Goffom Ostvald i Vant Goff todi tilki sho pochali vipuskati Zhurnal fizichnoyi himiyi v yakomu voni povidomlyali pro zrostayuche vikoristannya fizichnih metodiv dlya virishennya himichnih problem U 1887 r Nernst stav asistentom Ostvalda v Lejpcizkomu universiteti i nezabarom jogo pochali vvazhati odnim iz zasnovnikiv novoyi disciplini fizichnoyi himiyi popri te sho vin buv znachno molodshij Ostvalda Vant Goffa i Arreniusa U 1891 roci Nernsta bulo priznacheno ad yunkt profesorom fiziki v Gettingenskomu universiteti U 1894 roci Nernst stav profesorom fizichnoyi himiyi v Gettingenskomu universiteti i stvoriv Institut fizichnoyi himiyi ta elektrohimiyi Kajzera Vilgelma Razom z grupoyu vchenih z riznih krayin yaki priyednalisya do institutu vin zajmavsya tam vivchennyam takih problem yak polyarizaciya i himichna rivnovaga U 1905 roci Nernst pokinuv Gettingen shob stati profesorom himiyi v Berlinskomu universiteti U tomu zh roci formulyuye Tretij zakon termodinamiki vidomij takozh yak Teorema Nernsta ta oficijno predstavlyaye jogo na dopovidi 23 grudnya 1905 roku na zasidanni Korolivskoyi Akademiyi nauk Z 1922 po 1924 Nernst buv prezidentom Imperskogo institutu prikladnoyi fiziki v Yeni prote koli povoyenna inflyaciya pozbavila jogo mozhlivosti zdijsniti v instituti ti zmini yaki jomu hotilosya provesti vin povernuvsya v Berlinskij universitet yak profesor fiziki U 1934 roci Nernst vijshov u vidstavku i oselivsya v svoyemu budinku v Luzatii de u 1941 roci raptovo pomer vid sercevogo napadu NagorodiU 1921 roci uchenomu bula vruchena Nobelivska premiya z himiyi prisudzhena v 1920 roci v viznannya jogo robit z termodinamiki U svoyij Nobelivskij lekciyi Nernst povidomiv sho ponad 100 provedenih nim eksperimentalnih doslidzhen dozvolili zibrati cilkom dostatno danih sho pidtverdzhuvali novu teoremu z tiyeyu bezpomilkovistyu yaku dopuskaye tochnist chasom duzhe skladnih eksperimentiv Nernst buv chlenom Berlinskoyi akademiyi nauk Gettingenskoyi akademiyi nauk ta Londonskogo korolivskogo tovaristva RodinaU 1892 roci Nernst odruzhivsya z Emmoyu Lohmejer dochkoyu vidomogo v Gettingeni hirurga U nih bulo dvoye siniv obidva zaginuli pid chas pershoyi svitovoyi vijni ta donka PraciTeoretichna himiya z pozicij pravil Avogadro ta termodinamiki nim Theoretische Chemie vom Standpunkte der Avogadroschen Regel und der Thermodynamik Shtutgart 1893 rik Z Vvedennya v matimatichnij opis prirodnichih nauk nim Einfuhrung in die mathematische Behandlung der Naturwissenschaften Myunhen 1895 rik Teoretichni ta eksperimentalni osnovi novih zakoniv termodinamiki nim Die theoretischen und experimentellen Grundlagen des neuen Warmesatzes Galle 1918 rik Vshanuvannya pam yatiNa chest vchenogo jogo imenem nazvano asteroyid 24748 Nernst golovnogo poyasu vidkritij 26 veresnya 1992 roku i krater Nernst na zvorotnomu boci Misyacya Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Valter German Nernst Efekt Nernsta Rivnyannya NernstaPrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Deutsche Nationalbibliothek Record 11858698X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Wisniak J Kurt Wohl His life and work Educacion Quimica 2003 Vol 14 Iss 1 P 36 46 ISSN 0187 893X 1870 8404 doi 10 22201 FQ 18708404E 2003 1 66270 d Track Q55677641d Track Q89033768 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Baza danih malih kosmichnih til JPL Valter German Nernst angl DzherelaLaureaty Nobelevskoj premii Enciklopediya Per s angl M Progress 1992 ros Hramov Yu A Nernst Valter Fridrih German Nernst Walther Hermann Fiziki Biograficheskij spravochnik Pod red A I Ahiezera Izd 2 e ispr i dopoln M Nauka 1983 S 196 400 s ros