Фрідріх Кольрауш (фізик)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кольрауш.

Фрідріх Вільгельм Георг Кольрауш (нім. Friedrich Wilhelm Georg Kohlrausch; 14 жовтня 1840(18401014), (Рінтельн), Нижня Саксонія — 17 січня 1910, Марбург) — німецький фізик і фізико-хімік, дослідник в області фізико-хімії електролітів та електропровідності. Член Берлінської академії наук.

Фрідріх Кольрауш
нім. Friedrich Wilhelm Georg Kohlrausch
Ім'я при народженні	нім. Friedrich Wilhelm Georg Kohlrausch
Народився	14 жовтня 1840(1840-10-14)^[1]^[2]^[…] (Рінтельн), Шаумбург, Нижня Саксонія, Німеччина^[4]
Помер	17 січня 1910(1910-01-17)^[1]^[2]^[…] (69 років) Марбург, Гіссен, Гессен, Німеччина^[4]
Країна	Королівство Пруссія
Діяльність	фізик, викладач університету, хімік
Alma mater	Університет Ерлангена—Нюрнберга Марбурзький університет Геттінгенський університет
Галузь	фізика^[5] і електротехніка
Заклад	Дармштадтський технічний університет^[6] JMU^[6] Геттінгенський університет^[6] Федеральна вища технічна школа Цюриха^[6] Страсбурзький університет^[6] HU Berlin^[7] ^d
Посада	професор
Науковий ступінь	доктор філософії
Науковий керівник	Вільгельм Едуард Вебер
Аспіранти, докторанти	(Карл Барус)^[6] Вальтер Герман Нернст^[6] ^d^[8]
Членство	Лондонське королівське товариство Прусська академія наук Шведська королівська академія наук^[7] Геттінгенська академія наук Американська академія мистецтв і наук^[6] Російська академія наук^[6] Національна академія наук США^[6] ^d Туринська академія наук^[4]
Відомий завдяки:	(закон Кольрауша)
Батько	(Рудольф Кольрауш)
Діти	^d
Нагороди	^d (1908) іноземний член Лондонського королівського товариства^[d] (12 грудня 1895)
Фрідріх Кольрауш у Вікісховищі

Біографія

Народився в сім'ї відомого німецького фізика (Рудольфа Кольрауша) — одного з піонерів у дослідженні електричного струму. У 1863 році Фрідріх закінчив Геттінгенський університет, навчавшись у (Вільгельма Вебера). У 1863—1866 роках працював у Франкфуртському університеті, а в 1866 році повернувся до Геттінгенського, обійнявши посаду професора. У 1870—1871 роках він нетривалий час працював у (Політехнікумі) Цюриху, після чого послідовно розпочав роботу у Дармштадтському (1871—1875), Вюрцбурзькому (у 1875) університетах. У 1888 році він перейшов до Страсбурзького університету, на зміну Августу Кундту. Після смерті Гельмгольца Кольрауш прийняв пропозицію очолити Фізико-технічний інститут у Шарлоттенбурзі (передмісті Берліна), а з 1900 також став професором Берлінського університету.

Наукова робота

Дослідження Кольрауша велися в галузі електрики, магнетизму, оптики й електрохімії.

Він суттєво удосконалив методики й прилади для визначення електричних і магнітних величин. Розробив метод вимірювання електричного струму в абсолютних величинах і метод вимірювання електричного опору електролітів (за допомогою сконструйованого ним ).

У 1874 році він встановив, що електропровідність у розчинах електролітів зростає із підвищенням температури. На основі експериментальних даних у 1879 році він встановив закон адитивності електропровідності при нескінченному розведенні ((закон Кольрауша)). Також у 1855 році він запропонував емпіричне рівняння, що описувало залежність електропровідності сильних електролітів від їхньої концентрації.

Примітки

1. Encyclopædia Britannica
   d:Track:Q5375741
2. Енциклопедія Брокгауз
   d:Track:Q237227
3. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
   d:Track:Q1264934d:Track:Q429032d:Track:Q18446d:Track:Q1789619
4. www.accademiadellescienze.it
   d:Track:Q107212659
5. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
6. німецька Вікіпедія — 2001.
   d:Track:Q48183
7. English Wikipedia community Wikipedia — 2001.
   d:Track:Q328d:Track:Q112669601
8. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984

Посилання

• Kohlrausch, Friedrich Wilhelm Georg — encyclopedia.com [ 6 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)

Джерела

• Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. . Выдающиеся химики мира. — М. : Высшая школа, 1991. — 656 с. (рос.)
• Храмов Ю. А. Кольрауш Фридрих Вильгельм Георг (Kohlrausch Friedrich Wilhelm Georg) // Физики : биографический справочник / под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 137. — 200 000 екз. (рос.)