Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Історія ФеодосіїАнтичні часиМісто заснували вихідці з грецького міста Мілет Мала Азія в середині VI столітті до н е назв

Історія Феодосії

Історія Феодосії

Історія Феодосії

Античні часи

Місто заснували вихідці з грецького міста Мілет (Мала Азія) в середині VI столітті до н. е., назвавши поселення Теодосія («Богом дана»).

Перші поселенці жили в землянках і напівземлянках. Займалися сільським господарством, ловили рибу, розвивали ремісничу справу, налагодили торгівлю з батьківщиною і з місцевими племенами. Зручне географічне розташування на перехресті торговельних шляхів, родючі землі та зручна гавань створили сприятливі умови для швидкого розвитку міста. Грецькі купці везли на продаж оливкову олію, вино, прикраси, посуд, а купували шкіри, ліси, рибу, хліб. Наймана морська служба була головним родом занять більшості вільних громадян Феодосії. За свідченням грецького історика Страбона, порт міста того часу міг прийняти до 100 кораблів. Це був типовий грецький поліс, тобто місто-держава.

Проте суперництво з містами сусіднього Боспорського царства привело до того, що Боспор спробував насильницьки приєднати до себе Феодосію. Противоборство тривало декілька років, і в 355 році до н. е. війська боспорського царя Левкона I опанували містом. Знаменитий афінський оратор Демосфен в одній з своїх мов повідомляв:

image Левкон влаштував новий торговий порт Феодосію, який, за словами моряків, нітрохи не гірше Боспора. image

В III—IV століттях до н. е. навколишня територія міста стала місцем війни між Боспором і Херсонесом Таврійським.

Перші століття нашої ери ознаменувалися для грецької колонії набігами загарбників — сармати, готи і гуни, нашестям яких приблизно в 370 році місто було зруйноване і розграбоване. У 5 столітті сюди прийшли алани і зруйноване місто стало називатися Ардабда, тобто «Семибожне». Біля VII століття н. е. його захопили хозари, а потім, у XIII столітті — воно опинилася під владою Улуса Джучі.

Генуезький період

image
Залишки Генуезької фортеці

Не пізніше 1234 року біля берегів колишньої Теодосії з'явилися генуезькі купці.

За Німфейським договором 1261 року імператор відродженої Візантії Михаїл VIII Палеолог віддав генуезцям усі торгові привілеї, які до того належали венеційцям.

В 1266 році генуезці домоглися від правителя Криму Уран-Тимура права заснувати власну колонію Кафу, вказавши саме на руїни Теодосії, що знаходилися лише в 30 кілометрах від резиденції Уран-Тимура в Старому Криму. Умовами перебування колоністів була вчасна сплата податків і мит в обмін на дозвіл вільно торгувати в усіх ханських володіннях. Поширена легенда про викуп землі для міста відтворює не менш легендарну історію заснування Карфагена — розповідали, що представники місцевого населення погодилися віддати землю під поселення, але за умови, що покупці наповнюють волову шкіру золотом, а потім беруть стільки землі, скільки займе за площею ця шкіра. Після завершення операції генуезці розрізали шкіру на вузькі ремінці, зв'язали їх між собою і розтягнули по периметру. Ця хитрість дозволила зайняти досить велику площу, якої вистачило для спорудження міста.

Кафа швидко перетворилася на великий транзитний вузол міжнародної торгівлі та центр чорноморських володінь Генуї — так званої Газарії. З 1289 року містом керував генуезький консул. Кафа отримала власний статут, ставши самоврядною комуною.

В 90-ї роки XIII століття генуезці в союзі з візантійцями спробували заблокувати Босфор. Проте венеційська ескадра не лише прорвала блокаду, а й атакувала та спалила Кафу. НУ 1299 році Кафа була спалена Ногаєм під час громадянської війни в Улусі Джучі, коли генуезці непередбачливо відмовилися платити данину та ще й вбили її збирача. Зрештою, в 1308 році на вимогу хана Тохти генуезці взагалі змушені були залишити Кафу, і повернулися до міста лише в 1313 році, вже за правління нового володаря Улуса Джучі — Узбека. Після цього Кафа отримала регулярне планування — з поділом на власне місто («чітта»), цитадель та перемістя («борго»), і була захищена кількома лініями оборонних мурів.

До 1318 року Кафа перетворилася на найбільше багатонаціональне середньовічне місто. Папа римський Іоанн XXII, бачивши квітучий стан міста, заснував в нім єпархію. У цьому ж році генуезці оточили місто огорожею з колод, скріпливши їх цементом, а в 1352 році при консулові Готтіфредо де Зоаліо почали замінювати цю огорожу кам'яною стіною з високими баштами і декількома міцними воротами.

Досить скоро Кафа стала і опорним пунктом генуезьких колоній в Північному Причорномор'ї. Через Кафу до Європи вивозилася пшениця, східні прянощі, золото і коштовні камені. Місто було обширне і багате. В порту стояли сотні купецьких галер. На рейді затоки Кафи можна було побачити відразу до 200 кораблів, тут завжди стояла частина кафського комерційного флоту. Найчастіше це були парусний-грібні судна — фусти. На ринку Кафи велася торгівля Західної Європи зі Сходом і з Руссю. Є припущення, що в різний час через місто проходив Великий шовковий шлях.

Місто було розбите на численні квартали згідно з національними, конфесійними ознаками й професійною приналежністю. Тут жили італійці, греки, вірмени, євреї, русичі, болгари, караїми і татари. В Кафі було близько 20 тисяч будинків, понад сто церков і мечетей, більше ста фонтанів, ціла система дренажних колодязів, басейнів і гротів, залишки яких археологи знаходять до цього дня. Місто прикрашали монументальні палаци і храми, побудовані найкращими майстрами італійського Відродження.

Історичні документи свідчать про те, що в XIII — XV століттях Кафа була центром работоргівлі в басейні Чорного моря, її невільничий ринок був відомий і при Генуї, і, пізніше, при османах. Коренасті і міцні працівники купувалися для роботи; рослі, сильні чоловіки — для вигідного перепродажу в гвардію царів і полководців далеких країн. Багато чоловіків продавали на галери. Дівчат купували для гаремів, жінок постарше — для роботи в будинках.

В ті роки Кафа розрослася настільки, що їй стало тісно в межах міських стін, і Генуя опоясала місто другою кріпосною стіною. Залишки оборонних споруд — башти святого Костянтина, Климента, кругла башта, а також частина кріпосної стіни — збереглися до наших днів.

Адміністративний центр Кафи знаходився у внутрішній, добре укріпленій частині міста, так званій цитаделі, залишки якої збереглися на Карантинному пагорбі. Під зовнішньою кріпосною стіною в густозаселенних кварталах рядами були розташовані майстерні, лавки, базари, таверни.

За час генуезького періоду в Кафі не раз виникали повстання, так як класові, національні і релігійні суперечності були тут дуже сильні. Зокрема вони були в 1454, 1456, 1457, 1463 роках.

У 1454 році до Кафи підійшла османська ескадра і змусила місто взяти зобов'язання виплачувати Мехмеду II щорічну данину.

У 1475 році до Кафи була спрямована нова військова експедиція на чолі з великим візиром Гедік Ахмед-пашею. Спротив, якщо й був, то майже непомітним. За переказами, браму міста перед завойовниками відкрили місцеві селяни, невдоволені великими поборами, які стягували з них італійці. Більшість генуезців, яких турки захопили у Кафі, вони просто посадили на кораблі і відправили до Константинополя, звідки кожен міг дістатися Генуї самотужки. В місті залилися лише біля двохсот італійських сімей. А деякі з італійців поквапилися перейти у підданство до кримського хана.

Османська доба

image
Запорожці на «чайках» під головуванням гетьмана Петра Сагайдачного знищують османський флот і захоплюють Кафу в 1616.

Захопивши Кафу, османи перейменували її в Кефе (Кеффе) і перетворили на свій головний опорний пункт на Кримському півострові. Тут знаходилася резиденція намісника османського султана в Криму.

Зруйновану при захопленні Кафу — османи ґрунтовно перебудували на свій лад, спорудили мечеті з мінаретами, прикрасили східними лазнями. За відновлену велич османи називали місто Кучук-Стамбул (Малий Стамбул).

Як і при Генуї, Кефе залишалася міжнародним торговим перехрестям і головним невільничим ринком. На тутешньому невільничому ринку була продана легендарна українка Роксолана, що стала дружиною османського султана і однією з найвпливовіших жінок в історії. Часто «живим товаром» ставали полонені жителі південних російських і українських земель. Набіги були так часті, що значна територія півдня України до кінця XVI століття практично обезлюділа, отримавши назву Дикого поля. Торгівля людьми була чималим джерелом доходу Кримського ханства.

У Кафі внаслідок грабіжницьких наскоків нерідко скупчувалося близько 20 тисяч невільників, більшість з-поміж яких були з українських земель. Михайло Литвин, дипломатичний посланець литовського уряду в Криму в першій половині XVI століття, писав:

Таке відбувається по всіх містах на Таврійському півострові, а надто в Кафі. Там цілі гурти отих бездольних невольників одганяються з базару просто на кораблі. Це є не місто, а зажерлива прірва, що п'є нашу кров…

У Криму, у тому числі і біля стін Кефе, почали з'являтися загони українських запорізьких козаків, що намагалися протистояти полоненню земляків. У 1616 році запорожці на своїх «чайках», під головуванням гетьмана Петра Сагайдачного опанували Синопом і Трапезундом. Потім раптовим ударом знищили весь османський флот, що стояв в бухті, і, узявши нападом Кефе, звільнили декілька тисяч невільників, призначених для продажу в рабство. Такі походи в Крим були ще в 1628 і 1675 роках.

У складі Російської імперії

image
І. К. Айвазовський. «Чорноморський флот в Феодосії». 1890

Під час російсько-турецької війни 1768 — 1774 років російські війська в 1771 році захопили місто. 1783 року його було приєднано до Російської імперії і в 1787 році, за велінням Катерини ІІ, місту повернено давню назву — Феодосія. З 1802 року Феодосія — повітове місто Таврійської губернії.

Феодосія стала російською військовою базою, але на початку 1790-х років втратила стратегічне значення. Стан міста був невтішним. Переселення християн в Приазов'ї в 1778 році, а потім масова еміграція мусульманського населення до Османської імперії після приєднання Криму до Російської імперії зробили Крим практично безлюдним. Не уникнула цієї долі і Феодосія. В кінці XVIII століття населення міста налічувало 325 чоловік.

Щоб підтримати місто, в 1798 році імператор Павло I дарував йому право безмитної торгівлі (порто-франко). Статус передбачав безперешкодне поселення тут іноземців і безкоштовну передачу їм землі з однією умовою: протягом п'яти років посадити на виділених ділянках сади, побудувати будинки або заснувати який-небудь заклад. На початку XIX століття німці-переселенці з Швейцарії і Баварії заснували у Феодосії район Форштадт (з німецького «передмістя»), назва району збереглася до цього дня.

image
Стара феодосійська листівка з зображенням Музею старовини на горі Мітрідат

25 травня 1811 року у Феодосії відкрився перший в Криму музей — Феодосійський музей старовини. Засновником його став С. М. Броневський, високоосвічений дворянин, градоначальник Феодосії.

Значним поштовхом до відродження міста було будівництво залізничної гілки Джанкой — Феодосія, яка почала діяти з 1892 року. Через три роки було завершено і будівництво нового морського порту (головний експорт — збіжжя), мала значення також тютюнова промисловість. Це сприяло зростанню міста (1829 рік — 3 700 чоловік, 1904 рік — 30 600 чоловік).

Феодосія стає одним з найбільших торгових портів на кримському узбережжі і переживає справжній будівельний бум. Переважна більшість старих будівель міста побудовані в кінці XIX — початку XX століть, у тому числі і ряд красивих особняків на набережній Феодосії — дача Стамболі, «Мілос», «Вікторія» і інші.

Роки радянської влади

У роки Громадянської війни тут, з різних причин, опинилися видні представники російської інтелігенції: письменники, поети, музиканти, композитори. Восени 1920 року порт Феодосії став одним з основних пунктів білої еміграції.

По закріпленні радянської влади Феодосія 1921 увійшла до складу Кримської АРСР. Перші роки радянської влади спричинили занепад міста (1921 рік — 35 400 чоловік, 1926 рік — 28 700). У добу п'ятирічок місто розвинулося як промисловий і курортний центр.

Під час Другої світової війни місто чотири рази переходило з рук в руки. Найзначнішою подією Феодосії військових років стала і висадка в грудні 1941 року радянського морського десанта в порту Феодосії. Загалом нацистська окупація продовжувалась з 2 листопада 1941 року по 13 квітня 1944 року (місто відвойоване військами Окремої Приморської армії під командуванням генерала армії А. І. Єрьоменко, у взаємодії з кораблями флоту, з 4-ю повітряною армією, а також при активній участі партизан).

Після визволення міста потрібні були героїчні зусилля, щоб відбудувати зруйноване господарство. Гітлерівці перетворили на руїни споруди морського порту й залізничної станції, промислові підприємства, санаторії й будинки відпочинку, Інститут фізичних методів лікування, лікарні, кінотеатри, школи й технікуми, історико-археологічний музей, зруйнували більше половини всього житлового фонду. За роки окупації фашисти розстріляли, повісили й закатували 8300 мирних громадян і військовополонених, вивезли до Німеччини 3 тис. чоловік.

Для керівництва відбудовними роботами міський комітет партії створив штаб на чолі з першим секретарем міськкому ВКП(б) В. І. Мироновим. Ударні бригади добровольців розчищали завали на вулицях, розбирали залишки будівель та стін. Тисячі феодосійців — робітники, службовці, пенсіонери, хатні господарки, підлітки — щоранку й щовечора виходили на роботу, щоб ліквідувати наслідки ворожого нашестя. Ці роботи виконувалися в позарочний час, без плати. У місті працювало 12 спеціалізованих бригад з хатніх господарок, які оволоділи професіями мулярів, штукатурів, пічників. Держава подала велику допомогу визволеному місту: 19352 тис. крб й значні матеріальні фонди. Були виділені кошти на відбудову консервного заводу, хлібопекарні й м'ясокомбінату, гідровапняного заводу, лікувальних закладів, картинної галереї ім. І. К.Айвазовського.

Сучасна історія

image

У травні-червні 2006 року місто стало ареною отримання політичних дивідендів у противників вступу України до НАТО. Місцеві активісти ПР, КПУ і ПСПУ з 27 травня по 22 червня проводили акцію протесту проти проведення навчань «Sea breeze 2006», розгорнувши в районі порту наметове містечко та блокувавши розвантаження корабля «Adventure».

На згадку про ці події на стіні алеї біля порту Феодосії, в тому місці, де стояло наметове містечко, 22 червня 2007 року за рішенням місцевої Міськради була урочисто відкрита пам'ятна меморіальна табличка.

У березні 2014 року Феодосія, як і інші міста Кримського півострову, була окупована російськими військами, а 18 березня — анексована Російською федерацією.

Фото

  • Фотофакт. 11 червня 2006 року. Акція протесту біля порту Феодосія. Автор Сергей Томас, fotofact.net
  • Фотофакт. 12 червня 2006 року. Від'їзд вояків НАТО з військового шпиталю у Феодосії. Автор Сергей Томас, fotofact.net

Примітки

  1. Мустафін О. Перлини в степу. Розмови про минуле українського Півдня. Х., 2023, с.110-113
  2. Мустафін О. Перлини в степу. Розмови про минуле українського Півдня. Х., 2023, с.121-122

Джерела та література

  • С. Б. Буйських. Феодосія (Кафа) [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 286. — .
  • The colonies of Genoa in the Black Sea region: evolution and transformation. L., New York: Routledge, 2017
  • Khvalkov E. Evoluzione della struttura della migrazione dei liguri e dei corsi nelle colonie genovesi tra Trecento e Quattrocento. In: Atti della Società Ligure di Storia Patria, Nuova Serie'. 2017. Vol. 57 / 131. -pp. 67–79.
  • Khvalkov E. I piemontesi nelle colonie genovesi sul Mar Nero: popolazione del Piemonte a Caffa secondo i dati delle Massariae Caffae ad annum del 1423 e del 1461. In: Studi Piemontesi. 2017. No. 2. pp. 623–628.
  • Khvalkov E. Campania, Puglia e Basilicata nella colonizzazione genovese dell'Oltremare nei secoli XIV—XV: Caffa genovese secondo i dati dei libri contabili. In: Rassegna Storica Salernitana. 2016. Vol. 65. pp. 11–16.
  • Khvalkov E. Italia settentrionale e centrale nel progetto coloniale genovese sul Mar Nero: gente di Padania e Toscana a Caffa genovese nei secoli XIII—XV secondo i dati delle Massariae Caffae ad annum 1423 e 1461. In: Studi veneziani. Vol. LXXIII, 2016. — pp. 237–240.
  • Khvalkov E. Il progetto coloniale genovese sul Mar Nero, la dinamica della migrazione latina a Caffa e la gente catalanoaragonese, siciliana e sarda nel Medio Evo. In: Archivio Storico Sardo. 2015. Vol. 50. No. 1. pp. 265–279.
  • Khvalkov E. Il Mezzogiorno italiano nella colonizzazione genovese del Mar Nero a Caffa genovese nei secoli XIII—XV (secondo i dati delle Massariae Caffae) [ 21 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (pdf). In: Archivio Storico Messinese. 2015. Vol. 96 . — pp. 7–11.

Посилання

  • (рос.)
  • (рос.)
  • (рос.)
  1. Khvalkov, Evgeny (2017). . Routledge Research in Medieval Studies. L, NY: Routledge Taylor & Francis Group. с. 444. ISBN . LCCN 2017028228. Архів оригіналу за 18 липня 2019. Процитовано 23 жовтня 2019.
  2. Khvalkov, Evgeny (2019). Italia settentrionale e centrale nel progetto coloniale genovese sul Mar Nero: gente di Padania e Toscana a Caffa genovese nei secoli XIII – XV secondo i dati delle Massariae Caffae ad annum 1423 e 1461. In: Studi veneziani. 2016. Vol. 73. P. 237-240. Khvalkov E. SPb HSE (італ.). оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 19 жовтня 2019.
  3. Khvalkov, Evgeny A. (2015). (PDF). Archivio storico sardo (Italian) . Deputazione di Storia Patria per la Sardegna. www.deputazionestoriapatriasardegna.it. 50 (1): 265—279. ISSN 2037-5514. Архів оригіналу (PDF) за 31 липня 2020. Процитовано 23 жовтня 2019 — через Deputazione di Storia Patria per la Sardegna. www.deputazionestoriapatriasardegna.it.
  4. . kvk.bibliothek.kit.edu. Архів оригіналу за 19 березня 2021. Процитовано 16 жовтня 2019.
  5. . www.societamessinesedistoriapatria.it. 2015. Архів оригіналу за 21 жовтня 2019. Процитовано 21 жовтня 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Istoriya FeodosiyiAntichni chasiMisto zasnuvali vihidci z greckogo mista Milet Mala Aziya v seredini VI stolitti do n e nazvavshi poselennya Teodosiya Bogom dana Pershi poselenci zhili v zemlyankah i napivzemlyankah Zajmalisya silskim gospodarstvom lovili ribu rozvivali remisnichu spravu nalagodili torgivlyu z batkivshinoyu i z miscevimi plemenami Zruchne geografichne roztashuvannya na perehresti torgovelnih shlyahiv rodyuchi zemli ta zruchna gavan stvorili spriyatlivi umovi dlya shvidkogo rozvitku mista Grecki kupci vezli na prodazh olivkovu oliyu vino prikrasi posud a kupuvali shkiri lisi ribu hlib Najmana morska sluzhba bula golovnim rodom zanyat bilshosti vilnih gromadyan Feodosiyi Za svidchennyam greckogo istorika Strabona port mista togo chasu mig prijnyati do 100 korabliv Ce buv tipovij greckij polis tobto misto derzhava Prote supernictvo z mistami susidnogo Bosporskogo carstva privelo do togo sho Bospor sprobuvav nasilnicki priyednati do sebe Feodosiyu Protivoborstvo trivalo dekilka rokiv i v 355 roci do n e vijska bosporskogo carya Levkona I opanuvali mistom Znamenitij afinskij orator Demosfen v odnij z svoyih mov povidomlyav Levkon vlashtuvav novij torgovij port Feodosiyu yakij za slovami moryakiv nitrohi ne girshe Bospora V III IV stolittyah do n e navkolishnya teritoriya mista stala miscem vijni mizh Bosporom i Hersonesom Tavrijskim Pershi stolittya nashoyi eri oznamenuvalisya dlya greckoyi koloniyi nabigami zagarbnikiv sarmati goti i guni nashestyam yakih priblizno v 370 roci misto bulo zrujnovane i rozgrabovane U 5 stolitti syudi prijshli alani i zrujnovane misto stalo nazivatisya Ardabda tobto Semibozhne Bilya VII stolittya n e jogo zahopili hozari a potim u XIII stolitti vono opinilasya pid vladoyu Ulusa Dzhuchi Genuezkij periodZalishki Genuezkoyi forteci Ne piznishe 1234 roku bilya beregiv kolishnoyi Teodosiyi z yavilisya genuezki kupci Za Nimfejskim dogovorom 1261 roku imperator vidrodzhenoyi Vizantiyi Mihayil VIII Paleolog viddav genuezcyam usi torgovi privileyi yaki do togo nalezhali venecijcyam V 1266 roci genuezci domoglisya vid pravitelya Krimu Uran Timura prava zasnuvati vlasnu koloniyu Kafu vkazavshi same na ruyini Teodosiyi sho znahodilisya lishe v 30 kilometrah vid rezidenciyi Uran Timura v Staromu Krimu Umovami perebuvannya kolonistiv bula vchasna splata podatkiv i mit v obmin na dozvil vilno torguvati v usih hanskih volodinnyah Poshirena legenda pro vikup zemli dlya mista vidtvoryuye ne mensh legendarnu istoriyu zasnuvannya Karfagena rozpovidali sho predstavniki miscevogo naselennya pogodilisya viddati zemlyu pid poselennya ale za umovi sho pokupci napovnyuyut volovu shkiru zolotom a potim berut stilki zemli skilki zajme za plosheyu cya shkira Pislya zavershennya operaciyi genuezci rozrizali shkiru na vuzki reminci zv yazali yih mizh soboyu i roztyagnuli po perimetru Cya hitrist dozvolila zajnyati dosit veliku ploshu yakoyi vistachilo dlya sporudzhennya mista Kafa shvidko peretvorilasya na velikij tranzitnij vuzol mizhnarodnoyi torgivli ta centr chornomorskih volodin Genuyi tak zvanoyi Gazariyi Z 1289 roku mistom keruvav genuezkij konsul Kafa otrimala vlasnij statut stavshi samovryadnoyu komunoyu V 90 yi roki XIII stolittya genuezci v soyuzi z vizantijcyami sprobuvali zablokuvati Bosfor Prote venecijska eskadra ne lishe prorvala blokadu a j atakuvala ta spalila Kafu NU 1299 roci Kafa bula spalena Nogayem pid chas gromadyanskoyi vijni v Ulusi Dzhuchi koli genuezci neperedbachlivo vidmovilisya platiti daninu ta she j vbili yiyi zbiracha Zreshtoyu v 1308 roci na vimogu hana Tohti genuezci vzagali zmusheni buli zalishiti Kafu i povernulisya do mista lishe v 1313 roci vzhe za pravlinnya novogo volodarya Ulusa Dzhuchi Uzbeka Pislya cogo Kafa otrimala regulyarne planuvannya z podilom na vlasne misto chitta citadel ta peremistya borgo i bula zahishena kilkoma liniyami oboronnih muriv Do 1318 roku Kafa peretvorilasya na najbilshe bagatonacionalne serednovichne misto Papa rimskij Ioann XXII bachivshi kvituchij stan mista zasnuvav v nim yeparhiyu U comu zh roci genuezci otochili misto ogorozheyu z kolod skriplivshi yih cementom a v 1352 roci pri konsulovi Gottifredo de Zoalio pochali zaminyuvati cyu ogorozhu kam yanoyu stinoyu z visokimi bashtami i dekilkoma micnimi vorotami Dosit skoro Kafa stala i opornim punktom genuezkih kolonij v Pivnichnomu Prichornomor yi Cherez Kafu do Yevropi vivozilasya pshenicya shidni pryanoshi zoloto i koshtovni kameni Misto bulo obshirne i bagate V portu stoyali sotni kupeckih galer Na rejdi zatoki Kafi mozhna bulo pobachiti vidrazu do 200 korabliv tut zavzhdi stoyala chastina kafskogo komercijnogo flotu Najchastishe ce buli parusnij gribni sudna fusti Na rinku Kafi velasya torgivlya Zahidnoyi Yevropi zi Shodom i z Russyu Ye pripushennya sho v riznij chas cherez misto prohodiv Velikij shovkovij shlyah Misto bulo rozbite na chislenni kvartali zgidno z nacionalnimi konfesijnimi oznakami j profesijnoyu prinalezhnistyu Tut zhili italijci greki virmeni yevreyi rusichi bolgari karayimi i tatari V Kafi bulo blizko 20 tisyach budinkiv ponad sto cerkov i mechetej bilshe sta fontaniv cila sistema drenazhnih kolodyaziv basejniv i grotiv zalishki yakih arheologi znahodyat do cogo dnya Misto prikrashali monumentalni palaci i hrami pobudovani najkrashimi majstrami italijskogo Vidrodzhennya Istorichni dokumenti svidchat pro te sho v XIII XV stolittyah Kafa bula centrom rabotorgivli v basejni Chornogo morya yiyi nevilnichij rinok buv vidomij i pri Genuyi i piznishe pri osmanah Korenasti i micni pracivniki kupuvalisya dlya roboti rosli silni choloviki dlya vigidnogo pereprodazhu v gvardiyu cariv i polkovodciv dalekih krayin Bagato cholovikiv prodavali na galeri Divchat kupuvali dlya garemiv zhinok postarshe dlya roboti v budinkah V ti roki Kafa rozroslasya nastilki sho yij stalo tisno v mezhah miskih stin i Genuya opoyasala misto drugoyu kriposnoyu stinoyu Zalishki oboronnih sporud bashti svyatogo Kostyantina Klimenta krugla bashta a takozh chastina kriposnoyi stini zbereglisya do nashih dniv Administrativnij centr Kafi znahodivsya u vnutrishnij dobre ukriplenij chastini mista tak zvanij citadeli zalishki yakoyi zbereglisya na Karantinnomu pagorbi Pid zovnishnoyu kriposnoyu stinoyu v gustozaselennih kvartalah ryadami buli roztashovani majsterni lavki bazari taverni Za chas genuezkogo periodu v Kafi ne raz vinikali povstannya tak yak klasovi nacionalni i religijni superechnosti buli tut duzhe silni Zokrema voni buli v 1454 1456 1457 1463 rokah U 1454 roci do Kafi pidijshla osmanska eskadra i zmusila misto vzyati zobov yazannya viplachuvati Mehmedu II shorichnu daninu U 1475 roci do Kafi bula spryamovana nova vijskova ekspediciya na choli z velikim vizirom Gedik Ahmed pasheyu Sprotiv yaksho j buv to majzhe nepomitnim Za perekazami bramu mista pered zavojovnikami vidkrili miscevi selyani nevdovoleni velikimi poborami yaki styaguvali z nih italijci Bilshist genuezciv yakih turki zahopili u Kafi voni prosto posadili na korabli i vidpravili do Konstantinopolya zvidki kozhen mig distatisya Genuyi samotuzhki V misti zalilisya lishe bilya dvohsot italijskih simej A deyaki z italijciv pokvapilisya perejti u piddanstvo do krimskogo hana Osmanska dobaZaporozhci na chajkah pid golovuvannyam getmana Petra Sagajdachnogo znishuyut osmanskij flot i zahoplyuyut Kafu v 1616 Zahopivshi Kafu osmani perejmenuvali yiyi v Kefe Keffe i peretvorili na svij golovnij opornij punkt na Krimskomu pivostrovi Tut znahodilasya rezidenciya namisnika osmanskogo sultana v Krimu Zrujnovanu pri zahoplenni Kafu osmani gruntovno perebuduvali na svij lad sporudili mecheti z minaretami prikrasili shidnimi laznyami Za vidnovlenu velich osmani nazivali misto Kuchuk Stambul Malij Stambul Yak i pri Genuyi Kefe zalishalasya mizhnarodnim torgovim perehrestyam i golovnim nevilnichim rinkom Na tuteshnomu nevilnichomu rinku bula prodana legendarna ukrayinka Roksolana sho stala druzhinoyu osmanskogo sultana i odniyeyu z najvplivovishih zhinok v istoriyi Chasto zhivim tovarom stavali poloneni zhiteli pivdennih rosijskih i ukrayinskih zemel Nabigi buli tak chasti sho znachna teritoriya pivdnya Ukrayini do kincya XVI stolittya praktichno obezlyudila otrimavshi nazvu Dikogo polya Torgivlya lyudmi bula chimalim dzherelom dohodu Krimskogo hanstva U Kafi vnaslidok grabizhnickih naskokiv neridko skupchuvalosya blizko 20 tisyach nevilnikiv bilshist z pomizh yakih buli z ukrayinskih zemel Mihajlo Litvin diplomatichnij poslanec litovskogo uryadu v Krimu v pershij polovini XVI stolittya pisav Take vidbuvayetsya po vsih mistah na Tavrijskomu pivostrovi a nadto v Kafi Tam cili gurti otih bezdolnih nevolnikiv odganyayutsya z bazaru prosto na korabli Ce ye ne misto a zazherliva prirva sho p ye nashu krov U Krimu u tomu chisli i bilya stin Kefe pochali z yavlyatisya zagoni ukrayinskih zaporizkih kozakiv sho namagalisya protistoyati polonennyu zemlyakiv U 1616 roci zaporozhci na svoyih chajkah pid golovuvannyam getmana Petra Sagajdachnogo opanuvali Sinopom i Trapezundom Potim raptovim udarom znishili ves osmanskij flot sho stoyav v buhti i uzyavshi napadom Kefe zvilnili dekilka tisyach nevilnikiv priznachenih dlya prodazhu v rabstvo Taki pohodi v Krim buli she v 1628 i 1675 rokah U skladi Rosijskoyi imperiyiI K Ajvazovskij Chornomorskij flot v Feodosiyi 1890 Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 rokiv rosijski vijska v 1771 roci zahopili misto 1783 roku jogo bulo priyednano do Rosijskoyi imperiyi i v 1787 roci za velinnyam Katerini II mistu poverneno davnyu nazvu Feodosiya Z 1802 roku Feodosiya povitove misto Tavrijskoyi guberniyi Feodosiya stala rosijskoyu vijskovoyu bazoyu ale na pochatku 1790 h rokiv vtratila strategichne znachennya Stan mista buv nevtishnim Pereselennya hristiyan v Priazov yi v 1778 roci a potim masova emigraciya musulmanskogo naselennya do Osmanskoyi imperiyi pislya priyednannya Krimu do Rosijskoyi imperiyi zrobili Krim praktichno bezlyudnim Ne uniknula ciyeyi doli i Feodosiya V kinci XVIII stolittya naselennya mista nalichuvalo 325 cholovik Shob pidtrimati misto v 1798 roci imperator Pavlo I daruvav jomu pravo bezmitnoyi torgivli porto franko Status peredbachav bezpereshkodne poselennya tut inozemciv i bezkoshtovnu peredachu yim zemli z odniyeyu umovoyu protyagom p yati rokiv posaditi na vidilenih dilyankah sadi pobuduvati budinki abo zasnuvati yakij nebud zaklad Na pochatku XIX stolittya nimci pereselenci z Shvejcariyi i Bavariyi zasnuvali u Feodosiyi rajon Forshtadt z nimeckogo peredmistya nazva rajonu zbereglasya do cogo dnya Stara feodosijska listivka z zobrazhennyam Muzeyu starovini na gori Mitridat 25 travnya 1811 roku u Feodosiyi vidkrivsya pershij v Krimu muzej Feodosijskij muzej starovini Zasnovnikom jogo stav S M Bronevskij visokoosvichenij dvoryanin gradonachalnik Feodosiyi Znachnim poshtovhom do vidrodzhennya mista bulo budivnictvo zaliznichnoyi gilki Dzhankoj Feodosiya yaka pochala diyati z 1892 roku Cherez tri roki bulo zaversheno i budivnictvo novogo morskogo portu golovnij eksport zbizhzhya mala znachennya takozh tyutyunova promislovist Ce spriyalo zrostannyu mista 1829 rik 3 700 cholovik 1904 rik 30 600 cholovik Feodosiya staye odnim z najbilshih torgovih portiv na krimskomu uzberezhzhi i perezhivaye spravzhnij budivelnij bum Perevazhna bilshist starih budivel mista pobudovani v kinci XIX pochatku XX stolit u tomu chisli i ryad krasivih osobnyakiv na naberezhnij Feodosiyi dacha Stamboli Milos Viktoriya i inshi Roki radyanskoyi vladiU roki Gromadyanskoyi vijni tut z riznih prichin opinilisya vidni predstavniki rosijskoyi inteligenciyi pismenniki poeti muzikanti kompozitori Voseni 1920 roku port Feodosiyi stav odnim z osnovnih punktiv biloyi emigraciyi Po zakriplenni radyanskoyi vladi Feodosiya 1921 uvijshla do skladu Krimskoyi ARSR Pershi roki radyanskoyi vladi sprichinili zanepad mista 1921 rik 35 400 cholovik 1926 rik 28 700 U dobu p yatirichok misto rozvinulosya yak promislovij i kurortnij centr Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni misto chotiri razi perehodilo z ruk v ruki Najznachnishoyu podiyeyu Feodosiyi vijskovih rokiv stala i visadka v grudni 1941 roku radyanskogo morskogo desanta v portu Feodosiyi Zagalom nacistska okupaciya prodovzhuvalas z 2 listopada 1941 roku po 13 kvitnya 1944 roku misto vidvojovane vijskami Okremoyi Primorskoyi armiyi pid komanduvannyam generala armiyi A I Yeromenko u vzayemodiyi z korablyami flotu z 4 yu povitryanoyu armiyeyu a takozh pri aktivnij uchasti partizan Pislya vizvolennya mista potribni buli geroyichni zusillya shob vidbuduvati zrujnovane gospodarstvo Gitlerivci peretvorili na ruyini sporudi morskogo portu j zaliznichnoyi stanciyi promislovi pidpriyemstva sanatoriyi j budinki vidpochinku Institut fizichnih metodiv likuvannya likarni kinoteatri shkoli j tehnikumi istoriko arheologichnij muzej zrujnuvali bilshe polovini vsogo zhitlovogo fondu Za roki okupaciyi fashisti rozstrilyali povisili j zakatuvali 8300 mirnih gromadyan i vijskovopolonenih vivezli do Nimechchini 3 tis cholovik Dlya kerivnictva vidbudovnimi robotami miskij komitet partiyi stvoriv shtab na choli z pershim sekretarem miskkomu VKP b V I Mironovim Udarni brigadi dobrovolciv rozchishali zavali na vulicyah rozbirali zalishki budivel ta stin Tisyachi feodosijciv robitniki sluzhbovci pensioneri hatni gospodarki pidlitki shoranku j shovechora vihodili na robotu shob likviduvati naslidki vorozhogo nashestya Ci roboti vikonuvalisya v pozarochnij chas bez plati U misti pracyuvalo 12 specializovanih brigad z hatnih gospodarok yaki ovolodili profesiyami mulyariv shtukaturiv pichnikiv Derzhava podala veliku dopomogu vizvolenomu mistu 19352 tis krb j znachni materialni fondi Buli vidileni koshti na vidbudovu konservnogo zavodu hlibopekarni j m yasokombinatu gidrovapnyanogo zavodu likuvalnih zakladiv kartinnoyi galereyi im I K Ajvazovskogo Suchasna istoriyaU travni chervni 2006 roku misto stalo arenoyu otrimannya politichnih dividendiv u protivnikiv vstupu Ukrayini do NATO Miscevi aktivisti PR KPU i PSPU z 27 travnya po 22 chervnya provodili akciyu protestu proti provedennya navchan Sea breeze 2006 rozgornuvshi v rajoni portu nametove mistechko ta blokuvavshi rozvantazhennya korablya Adventure Na zgadku pro ci podiyi na stini aleyi bilya portu Feodosiyi v tomu misci de stoyalo nametove mistechko 22 chervnya 2007 roku za rishennyam miscevoyi Miskradi bula urochisto vidkrita pam yatna memorialna tablichka U berezni 2014 roku Feodosiya yak i inshi mista Krimskogo pivostrovu bula okupovana rosijskimi vijskami a 18 bereznya aneksovana Rosijskoyu federaciyeyu FotoFotofakt 11 chervnya 2006 roku Akciya protestu bilya portu Feodosiya Avtor Sergej Tomas fotofact net Fotofakt 12 chervnya 2006 roku Vid yizd voyakiv NATO z vijskovogo shpitalyu u Feodosiyi Avtor Sergej Tomas fotofact netPrimitkiMustafin O Perlini v stepu Rozmovi pro minule ukrayinskogo Pivdnya H 2023 s 110 113 Mustafin O Perlini v stepu Rozmovi pro minule ukrayinskogo Pivdnya H 2023 s 121 122Dzherela ta literaturaS B Bujskih Feodosiya Kafa 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 286 ISBN 978 966 00 1359 9 The colonies of Genoa in the Black Sea region evolution and transformation L New York Routledge 2017 Khvalkov E Evoluzione della struttura della migrazione dei liguri e dei corsi nelle colonie genovesi tra Trecento e Quattrocento In Atti della Societa Ligure di Storia Patria Nuova Serie 2017 Vol 57 131 pp 67 79 Khvalkov E I piemontesi nelle colonie genovesi sul Mar Nero popolazione del Piemonte a Caffa secondo i dati delle Massariae Caffae ad annum del 1423 e del 1461 In Studi Piemontesi 2017 No 2 pp 623 628 Khvalkov E Campania Puglia e Basilicata nella colonizzazione genovese dell Oltremare nei secoli XIV XV Caffa genovese secondo i dati dei libri contabili In Rassegna Storica Salernitana 2016 Vol 65 pp 11 16 Khvalkov E Italia settentrionale e centrale nel progetto coloniale genovese sul Mar Nero gente di Padania e Toscana a Caffa genovese nei secoli XIII XV secondo i dati delle Massariae Caffae ad annum 1423 e 1461 In Studi veneziani Vol LXXIII 2016 pp 237 240 Khvalkov E Il progetto coloniale genovese sul Mar Nero la dinamica della migrazione latina a Caffa e la gente catalanoaragonese siciliana e sarda nel Medio Evo In Archivio Storico Sardo 2015 Vol 50 No 1 pp 265 279 Khvalkov E Il Mezzogiorno italiano nella colonizzazione genovese del Mar Nero a Caffa genovese nei secoli XIII XV secondo i dati delle Massariae Caffae 21 zhovtnya 2019 u Wayback Machine pdf In Archivio Storico Messinese 2015 Vol 96 pp 7 11 Posilannya ros ros ros Khvalkov Evgeny 2017 Routledge Research in Medieval Studies L NY Routledge Taylor amp Francis Group s 444 ISBN 9781138081604 LCCN 2017028228 Arhiv originalu za 18 lipnya 2019 Procitovano 23 zhovtnya 2019 Khvalkov Evgeny 2019 Italia settentrionale e centrale nel progetto coloniale genovese sul Mar Nero gente di Padania e Toscana a Caffa genovese nei secoli XIII XV secondo i dati delle Massariae Caffae ad annum 1423 e 1461 In Studi veneziani 2016 Vol 73 P 237 240 Khvalkov E SPb HSE ital originalu za 19 lipnya 2019 Procitovano 19 zhovtnya 2019 Khvalkov Evgeny A 2015 PDF Archivio storico sardo Italian Deputazione di Storia Patria per la Sardegna www deputazionestoriapatriasardegna it 50 1 265 279 ISSN 2037 5514 Arhiv originalu PDF za 31 lipnya 2020 Procitovano 23 zhovtnya 2019 cherez Deputazione di Storia Patria per la Sardegna www deputazionestoriapatriasardegna it kvk bibliothek kit edu Arhiv originalu za 19 bereznya 2021 Procitovano 16 zhovtnya 2019 www societamessinesedistoriapatria it 2015 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2019 Procitovano 21 zhovtnya 2019

Дата публікації:
Топ