Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ілісуйський султанат (İlisu sultanlığı) — цахурська держава у південному Дагестані та північному Азербайджані, що утворилася 1562 році. Було ліквідовано й приєднано до Російської імперії у 1844 році.
| İlisu sultanlığı Ілісуйський султанат | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Ілісу | |||
| Мови | цахурська | |||
| Релігії | Іслам | |||
| Форма правління | монархія | |||
| Султан | ||||
| - 1562-1593 | ||||
| - 1830-1844 | ||||
| Історія | ||||
| - Надано фірман шаха Тахмаспа I | 1562 | |||
| - Захоплене Російською імперією | 1844 | |||
| ||||
Історія
Передумовою виникнення Ілісуйського султанату було існування Цахурського ханства. У 1562 році хан Аді-Куркул-бек отримав від перського шаха Тахмаспа I фірман на титул султана. З цього моменту Аді-Куркул-бек стає Цахурським султаном (в подальшому з перенесенням столиці у м. Ілісу — змінено назву на Ілісуйський султанат). Цей титул він отримав за звитягу під час походів перської армії у 1540–1554 роках проти Левана I, царя Кахетії. У 1592 році Аді-Куркул-беку були подаровані селища Ках і Мешебаш, що розташовувалися по південну сторону Головного Кавказького хребта.
Водночас ілісуйські султани починають брати найактивнішу участь у боротьбі з зовнішніми ворогами Сефевідської держави і охороняти її північно-західні кордони.
У 1607 році Алі-султан переніс столицю з Цахура до Ілісу. Це пояснювалося вигідним географічним положенням, економічним і військово-стратегічним становищем останнього. Того ж року отримав фірман від османського султана на право займання трону. Натомість Алі-султан повинен був захищати землі османської імперії в Азербайджані проти Персії. Разом з тим Алі-султан непостійно мешкав в Ілісу, час від часу переїжджаючи до Цахура. Остаточно Ілісу стає столицею султанату за правління Мухаммад-султана.
У 1616 році Алі-султан Цахурський спільно з Юсуф-ханом Ширванським брав участь у поході перської армії Аббаса I Великого проти грузинського царства Кахетія. В подальшому султани Ілісу постійно виступали проти грузинських військ.
Згодом відносини з Персією погіршувалися. Це пов'язано з внутрішніми процесами у Сефевідській державі, які загострилися під час правління шаха Султан=-Гусейна, який намагався поширити шиїзм на Азербайджан та Дагестан. На цей період приходиться правління Алі-султана, за його час Ілісуйська держава досягла найбільшого піднесення.
У 1707 році Алі-султан II приєднався до повстання Джарського джааматства проти Персії. Втім це повстання було придушене. У 1711 році почалося нове повстання, а Алі-султан II оголосив себе незалежним володарем. Повсталі напали на перські війська, що стояли в Шекі, звідти попрямували на Кабалу, Акстафу, Шамшадділ, Загауа, Гянджабасар, Кюракбасар і Барду. У 1720 році загони Алі-султана, що налічували близько 8000 вояків, підступили до Гянджі, але біля містечка Сутѐкюлян зазнали поразки. Проте згодом зуміли відбити атаку на власні землі з боку Гасана-Алі, шемахінського хана. Водночас султанат зазнав атаки Давида III, царя Кахетії. Втім, Алі-султану вдалося відбити цю атаку.
Для зміцнення свого становища Алі-султан підтвердив союз з Джаро-Белоканським джамаатством, було укладено договір з Сурхаєм I, володарем Газікумухського ханства, також налагоджено дружні відносини з Гаджі-Давудом, вищою духовною особою Ширвана. У 1721 році їхні об'єднані сили підійшли до головного адміністративного центру перської влади в Північному Азербайджані — Шемахі, яку незабаром було захоплено. В цей момент Османська імперія спрямувала до Азербайджану свої сили. Не маючи достатньо військ, Алі-султан підкорився османам. Натомість у 1722 році його було призначено османським султаном Ахмедом III беглярбеком Шекінським і Цахурським зі званням двобунчужного паші.
У 1723 році Алі-султан втрутився в боротьбу за трон грузинського царства Картлі — між Вахтангом VI та Костянтином. Ілісуйський султан діяв у союзі з Тарковським шамхалом та Кайтазьким уцмієм. У травні того ж року союзники зайняли Тифліс (сучасний Тбілісі). На дяку за це тифлісці повинні були сплачувати данину султана Ілісу. У 1725 році до володінь ілісуйських султанів приєднується велике селище Ареш.
З посилення Персії за час правління Надир-Шаха спочатку султан Ілісу намагається йому протидіяти, але у 1738 році переходить на бік Персії. В результаті після відходу персів Алі-султана було позбавлено влади. Новий султан — Мухаммед-бек — продовжив боротьбу проти персів, яка тривала до 1747 року, смерті Надир-Шаха. З цього моменту Ілісуйський султанат знову здобуває незалежність. Втім його становище погіршилося внаслідок зруйнування країни перськими загарбниками. В цих обставинах була розпочата політика на встановлення дружніх або союзницьких відносин з усіма сусідніми державами.
Проте поліпшенню внутрішнього становища завадила боротьба за владу, що розпочалася у 1750-х роках, коли султани нерідко правили тільки декілька років, часто ставалися заколоти. Ця боротьба завершилася лише у 1806 році. В цей час розпочалася війна з Російською імперією. Остання у 1803 році під приводом захисту грузин вдерлася до Джаро-Белоканського джамаату, союзника Ілісуйського султанату. Незважаючи на спротив, джамаат і султанат зазнали поразки й обидва вимушені були визнати підданство росіян. Втім, незабаром відмовилися від цього договору. У 1804 році джарці разом з ілісуйцями завдали поразки російській армії. Після цього Алі-султан III вирішив перенести війни на землі супротивника — став активно нападати на залоги росіян у колишньому грузинському царстві Картлі.
Проте у 1805 році Алі-султана III було повалено з трону небожем Ахмад-ханом. Останній вирішив налагодити відносини з Російською імперією. У 1807 році укладається новий договір, за яким султанат визнає зверхність російського імператора, а Ахмад-хан отримує звання полковника. Під час війни Росії з Персією допомагав першій. Відзначився у битві 1812 року проти військ Аббас-Мірзи. Водночас всіляко підтримував внутрішню незалежність султанату. Згодом султанові доводилося маневрувати серед знаті та представників вільних громад, що були невдоволені проросійською діяльністю Ахмад-султана. Під час війни Росії з Персією у 1826–1828 роках його було повалено, але згодом відновлено на троні.
У 1830 році трон успадкував Муса-султан, але він володарював лише кілька місяців. Скориставшись з цього, царські урядовці взяли участь у визначені нового султана Ілісу. Зрештою було обрано Даніял-султана, якого намісник Кавказу граф Паскевич у 1831 році затвердив у його титулі. З 1832 році розпочалася боротьба за владу Даніял-султана з його братами. З цього скористалася російська влада для втручання у внутрішні справи султанату. Втім, Даніял-султан через деякий час зумів заслужити довіру росіян. Тому 1839 року отримав землі колишнього Рутульського бекства. Проте вже у 1840 році його становище погіршилося у зв'язку з реформуванням губерній в імперії: Ілісуйський султанат увійшов до Джаро-Белоканського повіту Грузино-Імеретинської губернії, а сам Даніял-султан став дільничим засідателем Ілісуйської дільниці зі збереженням титулу султана. З цього моменту султан вирішив боротися проти росіян. У 1841 році укладається союз з імамом Шамілем. Водночас намагався відновити свій статус, але марно. Тому 5 червня 1844 року Даніял-султан відкрито перейшов на бік імама. Але вже 21 червня росіяни з боєм зайняли Ілісу, завдавши нищівної поразки султану.
Султанат було ліквідовано того ж року, частина його території була включена до Закатальского округу, а друга — до складу Самурського округу. Втім, у 1847 році спалахнуло повстання в колишньому султанаті, але було придушене. Зрештою лише політикою переселення місцевого населення та заміною на більш лояльне Російський імперії вдалося тут затвердитися, починаючи з середини 1850-х років.
Географія
Розташовувалося у гірській частині Дагестану — між північними схилами Головного Кавказького хребта і річкою Алазань. На півночі мало кордони з Кюрінським ханством, на півдні та сході — з Шекінським ханством, на заході — з Джаро-Белоканським джамаатством.
Державне управління
Державою правив султан. Султани обиралися на джамаатах (народних зборах) неодмінно з числа членів султанської родини. Порядок виборів був встановлений адатом. Відповідно до нього вибраним міг бути один з членів роду правителя — бек і у виборі брав участь весь джамаат, який залишав при правителі своїх векілів (представників), зобов'язаних стежити за діями султана. У разі загального невдоволення джамаат за викликом векіля збирався, змінював правителя і обирав іншого. Після обрання султана джамаатом, він затверджувався в своєму званні Сефевідськими шахами, а часом і османськими султанами, коли останні затверджувалися на Південному Кавказі.
Право спадковості в Ілісуйськом султанаті переходило від старшого брата до меншого, а в разі відсутності брата до старшого сина, якщо його народжено від законної дружини рівного походження.
Титул султана, даний володарям Ілісу перськими шахами, займав в азербайджанській ієрархії середнє положення між титулами хана і бека.
В ієрархії Ілісуйського султанату за султаном йшли беки, що поділялися на 3 розряди. До першого належали представники панівної династії, до другої — представники знаті з інших родин, до третьої — особи, що отримували цей титул за службу султанові.
З духівництва в султанаті були представлені імами, сеїди, мулли.
Нижче за статусом перебували представники цафурських вільних громад.
Поширилося маафство. Маафами називали дрібних землевласників, що стояли в суспільній ієрархії нижче беків, і навіть деяких селян. Воно означало тримання землі, вільної від повинностей. Маафи були військовими слугами у військах султанів.
Селяни поділялися на дві категорії: особисто вільні, які сплачували лише державні податки та несли військову службу; залежні (райяти), що сплачували різні податки особисто феодалам (султану, бекам).
На останнього соціальному щаблі розташовувалися нукери (домашні слуги султанів та беків).
Населення
Всього на території Ілісуйского султанства налічувалося 52 села. Селища, що входили до складу султанства, поділялися на три основні групи: Цахурську, Ілісуйську або Карадолакську і Сувагільську. Згідно з переписом 1831 року, налічувалося 2128 родин у 1388 дворах, перепис 1836 року зафіксував населення султанату в кількості 21 тис. осіб.
Етнічно султана складав з цахурів, мугалів (азербайджанців) та інгілойців (грузин).
Економіка
Основними галузями були землеробство, садівництво та скотарство. Важливим економічним фактором була земля. Вона в залежних селищах султанату була поділена на кешкелі — з перської мови означає «вода для зрошення», «ячмінне поле», «ділянка зрошуваної землі». Розміри кешкелей встановлювалися в залежності від співвідношення між загальною площею орної землі і кількістю димів. Султанам особисто як землевласникам належало 5 аулів. Основну повинність кешкельніков — райятів становила земельна натуральна рента. Крім неї, в селищах султанату поширився поземельний податок (малджаат), що визначався кількістю врожаю. Серед спеціальних податків відомий особливий — даргалик, що становив кілька чанахів хліба з кожного диму.
Джерела
- Генеалогия Елисуйских султанов. АКАК, т. V. — Тифлис: 1873.
- Есаи Хасан-Джалалян. Краткая история страны Албанской (1702—1722). Под ред. З. М. Буниятова. — Баку, 1989. (рос.)
- Kasgarlı M. Dıvanü lügat-it-türk, b. 1, 2, 3. Geviren Besim Atalay. — Ankara: 1985.
- Хроника Мухаммеда Тахира Ал-Карахи. О дагестанских войнах в период Шамиля. Под ред. И. Ю. Крачковского. — Москва — Ленинград, 1941. (рос.)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ілісуйський султанат |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ilisujskij sultanat Ilisu sultanligi cahurska derzhava u pivdennomu Dagestani ta pivnichnomu Azerbajdzhani sho utvorilasya 1562 roci Bulo likvidovano j priyednano do Rosijskoyi imperiyi u 1844 roci Ilisu sultanligi Ilisujskij sultanat1562 1844Ilisujskij sultanat istorichni kordoni na kartiIlisujskij sultanatStolicya IlisuMovi cahurskaReligiyi IslamForma pravlinnya monarhiyaSultan 1562 1593 1830 1844Istoriya Nadano firman shaha Tahmaspa I 1562 Zahoplene Rosijskoyu imperiyeyu 1844Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ilisujskij sultanat Dagestan v starodavnomu svitiKavkazka AlbaniyaDagestan v serednih vikahCahurske hanstvoRutulske bekstvoLakzHozarskij kaganatDerbentskij emiratSarirGazikumuhske shamhalstvoKajtazke ucmijstvoTabasaranske majsumstvoDagestan v novij chasAvarske hanstvoIlisujskij sultanatMehtulinske hanstvoTarkovske shamhalstvoGazikumuhske hanstvoKubinske hanstvoKyurinske hanstvoVelika Kavkazka vijnaPivnichno Kavkazkij imamatDagestanska oblastRespublika Gorciv KavkazuPivnichno Kavkazkij emiratDagestan u skladi SRSRDagestanska ARSRPivnichno Kavkazkij krajDagestan pislya rozpadu SRSRRespublika DagestanDagestanska vijnaImarat KavkazpereglyanutiobgovoritiredaguvatiIstoriyaPeredumovoyu viniknennya Ilisujskogo sultanatu bulo isnuvannya Cahurskogo hanstva U 1562 roci han Adi Kurkul bek otrimav vid perskogo shaha Tahmaspa I firman na titul sultana Z cogo momentu Adi Kurkul bek staye Cahurskim sultanom v podalshomu z perenesennyam stolici u m Ilisu zmineno nazvu na Ilisujskij sultanat Cej titul vin otrimav za zvityagu pid chas pohodiv perskoyi armiyi u 1540 1554 rokah proti Levana I carya Kahetiyi U 1592 roci Adi Kurkul beku buli podarovani selisha Kah i Meshebash sho roztashovuvalisya po pivdennu storonu Golovnogo Kavkazkogo hrebta Vodnochas ilisujski sultani pochinayut brati najaktivnishu uchast u borotbi z zovnishnimi vorogami Sefevidskoyi derzhavi i ohoronyati yiyi pivnichno zahidni kordoni U 1607 roci Ali sultan perenis stolicyu z Cahura do Ilisu Ce poyasnyuvalosya vigidnim geografichnim polozhennyam ekonomichnim i vijskovo strategichnim stanovishem ostannogo Togo zh roku otrimav firman vid osmanskogo sultana na pravo zajmannya tronu Natomist Ali sultan povinen buv zahishati zemli osmanskoyi imperiyi v Azerbajdzhani proti Persiyi Razom z tim Ali sultan nepostijno meshkav v Ilisu chas vid chasu pereyizhdzhayuchi do Cahura Ostatochno Ilisu staye stoliceyu sultanatu za pravlinnya Muhammad sultana U 1616 roci Ali sultan Cahurskij spilno z Yusuf hanom Shirvanskim brav uchast u pohodi perskoyi armiyi Abbasa I Velikogo proti gruzinskogo carstva Kahetiya V podalshomu sultani Ilisu postijno vistupali proti gruzinskih vijsk Zgodom vidnosini z Persiyeyu pogirshuvalisya Ce pov yazano z vnutrishnimi procesami u Sefevidskij derzhavi yaki zagostrilisya pid chas pravlinnya shaha Sultan Gusejna yakij namagavsya poshiriti shiyizm na Azerbajdzhan ta Dagestan Na cej period prihoditsya pravlinnya Ali sultana za jogo chas Ilisujska derzhava dosyagla najbilshogo pidnesennya U 1707 roci Ali sultan II priyednavsya do povstannya Dzharskogo dzhaamatstva proti Persiyi Vtim ce povstannya bulo pridushene U 1711 roci pochalosya nove povstannya a Ali sultan II ogolosiv sebe nezalezhnim volodarem Povstali napali na perski vijska sho stoyali v Sheki zvidti popryamuvali na Kabalu Akstafu Shamshaddil Zagaua Gyandzhabasar Kyurakbasar i Bardu U 1720 roci zagoni Ali sultana sho nalichuvali blizko 8000 voyakiv pidstupili do Gyandzhi ale bilya mistechka Sutѐkyulyan zaznali porazki Prote zgodom zumili vidbiti ataku na vlasni zemli z boku Gasana Ali shemahinskogo hana Vodnochas sultanat zaznav ataki Davida III carya Kahetiyi Vtim Ali sultanu vdalosya vidbiti cyu ataku Dlya zmicnennya svogo stanovisha Ali sultan pidtverdiv soyuz z Dzharo Belokanskim dzhamaatstvom bulo ukladeno dogovir z Surhayem I volodarem Gazikumuhskogo hanstva takozh nalagodzheno druzhni vidnosini z Gadzhi Davudom vishoyu duhovnoyu osoboyu Shirvana U 1721 roci yihni ob yednani sili pidijshli do golovnogo administrativnogo centru perskoyi vladi v Pivnichnomu Azerbajdzhani Shemahi yaku nezabarom bulo zahopleno V cej moment Osmanska imperiya spryamuvala do Azerbajdzhanu svoyi sili Ne mayuchi dostatno vijsk Ali sultan pidkorivsya osmanam Natomist u 1722 roci jogo bulo priznacheno osmanskim sultanom Ahmedom III beglyarbekom Shekinskim i Cahurskim zi zvannyam dvobunchuzhnogo pashi U 1723 roci Ali sultan vtrutivsya v borotbu za tron gruzinskogo carstva Kartli mizh Vahtangom VI ta Kostyantinom Ilisujskij sultan diyav u soyuzi z Tarkovskim shamhalom ta Kajtazkim ucmiyem U travni togo zh roku soyuzniki zajnyali Tiflis suchasnij Tbilisi Na dyaku za ce tiflisci povinni buli splachuvati daninu sultana Ilisu U 1725 roci do volodin ilisujskih sultaniv priyednuyetsya velike selishe Aresh Z posilennya Persiyi za chas pravlinnya Nadir Shaha spochatku sultan Ilisu namagayetsya jomu protidiyati ale u 1738 roci perehodit na bik Persiyi V rezultati pislya vidhodu persiv Ali sultana bulo pozbavleno vladi Novij sultan Muhammed bek prodovzhiv borotbu proti persiv yaka trivala do 1747 roku smerti Nadir Shaha Z cogo momentu Ilisujskij sultanat znovu zdobuvaye nezalezhnist Vtim jogo stanovishe pogirshilosya vnaslidok zrujnuvannya krayini perskimi zagarbnikami V cih obstavinah bula rozpochata politika na vstanovlennya druzhnih abo soyuznickih vidnosin z usima susidnimi derzhavami Prote polipshennyu vnutrishnogo stanovisha zavadila borotba za vladu sho rozpochalasya u 1750 h rokah koli sultani neridko pravili tilki dekilka rokiv chasto stavalisya zakoloti Cya borotba zavershilasya lishe u 1806 roci V cej chas rozpochalasya vijna z Rosijskoyu imperiyeyu Ostannya u 1803 roci pid privodom zahistu gruzin vderlasya do Dzharo Belokanskogo dzhamaatu soyuznika Ilisujskogo sultanatu Nezvazhayuchi na sprotiv dzhamaat i sultanat zaznali porazki j obidva vimusheni buli viznati piddanstvo rosiyan Vtim nezabarom vidmovilisya vid cogo dogovoru U 1804 roci dzharci razom z ilisujcyami zavdali porazki rosijskij armiyi Pislya cogo Ali sultan III virishiv perenesti vijni na zemli suprotivnika stav aktivno napadati na zalogi rosiyan u kolishnomu gruzinskomu carstvi Kartli Prote u 1805 roci Ali sultana III bulo povaleno z tronu nebozhem Ahmad hanom Ostannij virishiv nalagoditi vidnosini z Rosijskoyu imperiyeyu U 1807 roci ukladayetsya novij dogovir za yakim sultanat viznaye zverhnist rosijskogo imperatora a Ahmad han otrimuye zvannya polkovnika Pid chas vijni Rosiyi z Persiyeyu dopomagav pershij Vidznachivsya u bitvi 1812 roku proti vijsk Abbas Mirzi Vodnochas vsilyako pidtrimuvav vnutrishnyu nezalezhnist sultanatu Zgodom sultanovi dovodilosya manevruvati sered znati ta predstavnikiv vilnih gromad sho buli nevdovoleni prorosijskoyu diyalnistyu Ahmad sultana Pid chas vijni Rosiyi z Persiyeyu u 1826 1828 rokah jogo bulo povaleno ale zgodom vidnovleno na troni U 1830 roci tron uspadkuvav Musa sultan ale vin volodaryuvav lishe kilka misyaciv Skoristavshis z cogo carski uryadovci vzyali uchast u viznacheni novogo sultana Ilisu Zreshtoyu bulo obrano Daniyal sultana yakogo namisnik Kavkazu graf Paskevich u 1831 roci zatverdiv u jogo tituli Z 1832 roci rozpochalasya borotba za vladu Daniyal sultana z jogo bratami Z cogo skoristalasya rosijska vlada dlya vtruchannya u vnutrishni spravi sultanatu Vtim Daniyal sultan cherez deyakij chas zumiv zasluzhiti doviru rosiyan Tomu 1839 roku otrimav zemli kolishnogo Rutulskogo bekstva Prote vzhe u 1840 roci jogo stanovishe pogirshilosya u zv yazku z reformuvannyam gubernij v imperiyi Ilisujskij sultanat uvijshov do Dzharo Belokanskogo povitu Gruzino Imeretinskoyi guberniyi a sam Daniyal sultan stav dilnichim zasidatelem Ilisujskoyi dilnici zi zberezhennyam titulu sultana Z cogo momentu sultan virishiv borotisya proti rosiyan U 1841 roci ukladayetsya soyuz z imamom Shamilem Vodnochas namagavsya vidnoviti svij status ale marno Tomu 5 chervnya 1844 roku Daniyal sultan vidkrito perejshov na bik imama Ale vzhe 21 chervnya rosiyani z boyem zajnyali Ilisu zavdavshi nishivnoyi porazki sultanu Sultanat bulo likvidovano togo zh roku chastina jogo teritoriyi bula vklyuchena do Zakatalskogo okrugu a druga do skladu Samurskogo okrugu Vtim u 1847 roci spalahnulo povstannya v kolishnomu sultanati ale bulo pridushene Zreshtoyu lishe politikoyu pereselennya miscevogo naselennya ta zaminoyu na bilsh loyalne Rosijskij imperiyi vdalosya tut zatverditisya pochinayuchi z seredini 1850 h rokiv GeografiyaRoztashovuvalosya u girskij chastini Dagestanu mizh pivnichnimi shilami Golovnogo Kavkazkogo hrebta i richkoyu Alazan Na pivnochi malo kordoni z Kyurinskim hanstvom na pivdni ta shodi z Shekinskim hanstvom na zahodi z Dzharo Belokanskim dzhamaatstvom Derzhavne upravlinnyaDerzhavoyu praviv sultan Sultani obiralisya na dzhamaatah narodnih zborah neodminno z chisla chleniv sultanskoyi rodini Poryadok viboriv buv vstanovlenij adatom Vidpovidno do nogo vibranim mig buti odin z chleniv rodu pravitelya bek i u vibori brav uchast ves dzhamaat yakij zalishav pri praviteli svoyih vekiliv predstavnikiv zobov yazanih stezhiti za diyami sultana U razi zagalnogo nevdovolennya dzhamaat za viklikom vekilya zbiravsya zminyuvav pravitelya i obirav inshogo Pislya obrannya sultana dzhamaatom vin zatverdzhuvavsya v svoyemu zvanni Sefevidskimi shahami a chasom i osmanskimi sultanami koli ostanni zatverdzhuvalisya na Pivdennomu Kavkazi Pravo spadkovosti v Ilisujskom sultanati perehodilo vid starshogo brata do menshogo a v razi vidsutnosti brata do starshogo sina yaksho jogo narodzheno vid zakonnoyi druzhini rivnogo pohodzhennya Titul sultana danij volodaryam Ilisu perskimi shahami zajmav v azerbajdzhanskij iyerarhiyi serednye polozhennya mizh titulami hana i beka V iyerarhiyi Ilisujskogo sultanatu za sultanom jshli beki sho podilyalisya na 3 rozryadi Do pershogo nalezhali predstavniki panivnoyi dinastiyi do drugoyi predstavniki znati z inshih rodin do tretoyi osobi sho otrimuvali cej titul za sluzhbu sultanovi Z duhivnictva v sultanati buli predstavleni imami seyidi mulli Nizhche za statusom perebuvali predstavniki cafurskih vilnih gromad Poshirilosya maafstvo Maafami nazivali dribnih zemlevlasnikiv sho stoyali v suspilnij iyerarhiyi nizhche bekiv i navit deyakih selyan Vono oznachalo trimannya zemli vilnoyi vid povinnostej Maafi buli vijskovimi slugami u vijskah sultaniv Selyani podilyalisya na dvi kategoriyi osobisto vilni yaki splachuvali lishe derzhavni podatki ta nesli vijskovu sluzhbu zalezhni rajyati sho splachuvali rizni podatki osobisto feodalam sultanu bekam Na ostannogo socialnomu shabli roztashovuvalisya nukeri domashni slugi sultaniv ta bekiv NaselennyaVsogo na teritoriyi Ilisujskogo sultanstva nalichuvalosya 52 sela Selisha sho vhodili do skladu sultanstva podilyalisya na tri osnovni grupi Cahursku Ilisujsku abo Karadolaksku i Suvagilsku Zgidno z perepisom 1831 roku nalichuvalosya 2128 rodin u 1388 dvorah perepis 1836 roku zafiksuvav naselennya sultanatu v kilkosti 21 tis osib Etnichno sultana skladav z cahuriv mugaliv azerbajdzhanciv ta ingilojciv gruzin EkonomikaOsnovnimi galuzyami buli zemlerobstvo sadivnictvo ta skotarstvo Vazhlivim ekonomichnim faktorom bula zemlya Vona v zalezhnih selishah sultanatu bula podilena na keshkeli z perskoyi movi oznachaye voda dlya zroshennya yachminne pole dilyanka zroshuvanoyi zemli Rozmiri keshkelej vstanovlyuvalisya v zalezhnosti vid spivvidnoshennya mizh zagalnoyu plosheyu ornoyi zemli i kilkistyu dimiv Sultanam osobisto yak zemlevlasnikam nalezhalo 5 auliv Osnovnu povinnist keshkelnikov rajyativ stanovila zemelna naturalna renta Krim neyi v selishah sultanatu poshirivsya pozemelnij podatok maldzhaat sho viznachavsya kilkistyu vrozhayu Sered specialnih podatkiv vidomij osoblivij dargalik sho stanoviv kilka chanahiv hliba z kozhnogo dimu DzherelaGenealogiya Elisujskih sultanov AKAK t V Tiflis 1873 Esai Hasan Dzhalalyan Kratkaya istoriya strany Albanskoj 1702 1722 Pod red Z M Buniyatova Baku 1989 ros Kasgarli M Divanu lugat it turk b 1 2 3 Geviren Besim Atalay Ankara 1985 Hronika Muhammeda Tahira Al Karahi O dagestanskih vojnah v period Shamilya Pod red I Yu Krachkovskogo Moskva Leningrad 1941 ros Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ilisujskij sultanat