Одеська область має площу 33 310 км2, населення станом на 1 січня 2020 склало 2 377 230 мешканців. У рамках реформи децентралізації у червні-липні 2020 року змінився адміністративно-територіальний поділ області зі збереженням загальних її меж. Так замість 490 сільських, селищних і міських рад створили 91 територіальну громаду, а замість 26 районів — 7 укрупнених районів. Перші вибори за новим адміністративно-територіальним устроєм були призначені на 25 жовтня 2020 року.
Загальні відомості (на 01.07.2020)
За даними Офіційного порталу Верховної Ради
Число адміністративно-територіальних одиниць:
- районів — 7
- міст обласного значення — 9
- районів у містах — 4
- міст районного значення — 10
- селищ міського типу — 33
- населених пунктів — 1174 (міських — 52, сільських — 1122)
ради | громади | ради громад |
---|---|---|
міські — 16 | міські — 5 | міські — 3 |
селищні — 26 | селищні — 9 | селищні — 4 |
сільські — 346 | сільські — 18 | сільські — 15 |
районні — 26 |
Склад області на початку реформи (01.01.2016)
Одеська область займала площу 33 310 км2, населення станом на 1 січня 2016 склало 2 396 493 мешканців. Одеська область складалась з 26 районів, на її території знаходились 7* міст обласного (у тому числі 1 місто з районним поділом) та 12 міст районного значення, 33 смт. До складу області входило 1 177 (1125 сільських: 23 селища і 1102 села) населених пунктів.
*у січні-лютому 2016 року до міст обласного значення стало 9, до існуючих доєднались Балта та Біляївка.
В лютому 2015 року розпочався процес створення об'єднаних територіальних громад. Останні місцеві вибори за старим адміністративним поділом області відбулись 25 жовтня 2015 року, одночасно відбулися перші вибори у 8 громадах, що були створені першими на території Одеської області, а саме:
- Великомихайлівська селищна (Великомихайлівський район)
- Маразліївська сільська (Білгород-Дністровський район)
- Розквітівська сільська (Березівський район)
- Тузлівська сільська (Татарбунарський район)
- Біляївська міська (Біляївський район)
- Красносільська сільська (Лиманський (Комінтернівський) район)
- Червоноармійська сільська (Березівський район)
- Балтська міська (Балтський район)
Герб | Назва | Площа (км²) | Населення (осіб) | Щільність (осіб/км²) | Громади | Міста * | смт | Села | Селища | Селищні ради | Сільради | Розташування | докладніше |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ананьївський | 1005 | 26 931 | 24.4 | 0 | 1 | 0 | 32 | 0 | 0 | 14 | Показати
| адм.-тер. устрій | |
Арцизький | 1,379 | 45 198 | 32,8 | 0 | 1 | 0 | 25 | 1 | 0 | 17 | Показати | адм.-тер. устрій | |
Балтський | 1,317 | 41 603 | 31,6 | є | 0 | 0 | 14 | 0 | 0 | 8 | Показати | адм.-тер. устрій | |
1 | 1 | 0 | 27 | 0 | 0 | 0 | |||||||
Березівський | 1,637 | 33 898 | 20.7 | є | 1 | 1 | 42 | 0 | 1 | 13 | Показати | ||
2 | 0 | 0 | 20 | 0 | 0 | 2 | |||||||
Білгород-Дністровський | 31 | 57500 | 1854.8 | 0 | 1 * | 2 | 0 | 0 | 2 | 0 | міська рада | ||
Білгород-Дністровський | 1,852 | 60 755 | 32.8 | є | 0 | 0 | 48 | 1 | 0 | 24 | Показати | ||
1 | 0 | 0 | 8 | 0 | 0 | 1 | |||||||
Біляївський | 1,496 | 94 061 | 62.9 | є | 0 | 1 | 40 | 6 | 1 | 19 | Показати | адм.-тер. устрій | |
1 | 1 | 0 | 2 | 0 | 0 | 0 | |||||||
Болградський | 1,364 | 69 010 | 50,6 | 0 | 1 | 0 | 21 | 0 | 0 | 18 | Показати | ||
Великомихайлівський | 1,436 | 30 988 | 21.6 | є | 0 | 1 | 55 | 1 | 1 | 14 | Показати | адм.-тер. устрій | |
1 | 0 | 1 | 24 | 0 | 1 | 0 | |||||||
Захарівський | 956 | 20 200 | 21.1 | 0 | 0 | 2 | 51 | 0 | 2 | 11 | Показати | адм.-тер. устрій | |
Іванівський | 1,162 | 26 581 | 22.9 | 0 | 0 | 3 | 43 | 0 | 3 | 10 | Показати | адм.-тер. устрій | |
Ізмаїл | 53 | 72 178 | 1361.8 | 0 | 1 * | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | міська рада | ||
Ізмаїльський | 1194 | 51 513 | 43.1 | 0 | 0 | 1 | 22 | 0 | 1 | 18 | Показати | | ||
Кілійський | 1,359 | 52 277 | 38.5 | 0 | 2 | 0 | 16 | 2 | 0 | 13 | Показати | адм.-тер. устрій | |
Кодимський | 818 | 29 490 | 36.1 | 0 | 1 | 1 | 24 | 0 | 1 | 17 | Показати | адм.-тер. устрій | |
Лиманський (Комінтернівський) | 1,487 | 71 268 | 47.9 | є | 0 | 3 | 53 | 3 | 3 | 18 | Показати | адм.-тер. устрій | |
1 | 0 | 0 | 7 | 0 | 0 | 1 | |||||||
Любашівський | 1,100 | 30 649 | 27.86 | 0 | 0 | 2 | 53 | 0 | 2 | 14 | Показати | адм.-тер. устрій | |
Миколаївський | 1 093 | 16 065 | 14.7 | 0 | 0 | 1 | 45 | 0 | 1 | 12 | Показати | адм.-тер. устрій | |
Овідіопольський | 815 | 79 383 | 97.4 | 0 | 0 | 4 | 21 | 1 | 4 | 16 | Показати | адм.-тер. устрій | |
Окнянський (Красноокнянський) | 1,013 | 20 195 | 19.9 | 0 | 0 | 1 | 52 | 2 | 1 | 14 | Показати | адм.-тер. устрій | |
Подільськ (Котовськ) | 15 | 40 582 | 2705.4 | 0 | 1 * | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | міська рада | ||
Подільський (Котовський) | 1,037 | 27 016 | 26.1 | 0 | 0 | 0 | 59 | 2 | 0 | 18 | Показати | ||
Ренійський | 861 | 37 288 | 43.3 | 0 | 1 | 0 | 7 | 0 | 0 | 7 | Показати | адм.-тер. устрій | |
Роздільнянський | 1,368 | 58 339 | 42.65 | 0 | 1 | 1 | 82 | 2 | 1 | 18 | Показати | адм.-тер. устрій | |
Савранський | 618 | 19 056 | 30.83 | 0 | 0 | 1 | 19 | 1 | 1 | 10 | Показати | адм.-тер. устрій | |
Саратський | 1475 | 44 984 | 30.5 | 0 | 0 | 1 | 36 | 1 | 1 | 22 | Показати | адм.-тер. устрій | |
Тарутинський | 1 874 | 41 535 | 22.2 | 0 | 0 | 4 | 47 | 0 | 4 | 23 | Показати | адм.-тер. устрій | |
Татарбунарський | 1 748 | 38 781 | 22.2 | є | 1 | 0 | 27 | 0 | 0 | 16 | Показати | адм.-тер. устрій | |
1 | 0 | 0 | 7 | 0 | 0 | 1 | |||||||
Ширяївський | 1 502 | 27 118 | 18.1 | 0 | 0 | 1 | 71 | 0 | 1 | 18 | Показати | адм.-тер. устрій | |
Одеса | 163 | 1 010 848 | 4266.9 | 0 | 1 * | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | Показати | міська рада | |
Теплодар | 3 | 10 296 | 3432 | 0 | 1 * | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | міська рада | ||
Чорноморськ (Іллічівськ) | 25 | 72500 | 2393 | 0 | 1 * | 1 | 2 | 0 | 0 | 0 | міська рада | ||
Южне | 12 | 32 154 | 2679.5 | 0 | 1 * | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | міська рада | ||
Одеська область | 33 310 | 2 396 493 | 71.9 | 8 | Всього населених пунктів: 1177 | Всього сільських рад: 439 | |||||||
підсумки нижче у порядку: у районі + у місті ОЗ + у громаді | |||||||||||||
10+7*+2 | 29+3+1 | 1005+2+95 | 23+0+0 | 29+2+1 | 402+0+5 | ||||||||
19 | 33 | 1102 | 23 | 32 | 407 | ||||||||
Примітки: *Міста — для міст ОЗ вказується також чисельність міст. Усього місцевих рад 484: 407 сільрад, 32 селищні, 19 міських, 26 районних. Також 4 районні раді у місті Одеса,1 обласна рада та 8 об'єднаних територіальних громад. |
Історія
Рік | Площа, тис. км² | Населення, тис. чол. | Щіл‑ть на 1 км² | Районів | Населені пункти | Місцеві ради | ОТГ | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Міста обласного підпорядкування | Всього міст | СМТ | Селища | Села | Всього | |||||||||||||
Всього | Міське | Сільське | К‑сть | Назви | Міські | Селищні | Сільські | Всього | ||||||||||
кінець 1933 | 68,917 | 3411,4 | 49,5 | 46 | 4 | Одеса, Зінов'ївське, | ||||||||||||
липень 1934 | 68,917 | 3324,9 | 48,2 | 50 | 4 | |||||||||||||
1 вересня 1935 | 69,182 | 3324,9 | 48,1 | 70 | 4 | Одеса, Кірове, Миколаїв, Херсон | 5 | 1143 | ||||||||||
1 жовтня 1938 | 32,9 | 42 | 1 | Одеса | 2 | 4 | 667 | |||||||||||
1 березня 1939 | 32 | 1 | 3 | 4 | 527 | |||||||||||||
1 травня 1940 | 27,0 | 30 | 2 | Одеса, Первомайськ | 3 | 4 | 522 | |||||||||||
1 січня 1941 | 31,7 | 38 | 2 | 5 | 7 | 643 | ||||||||||||
1 вересня 1946 | 27,9 | 34 | 2 | 5 | 6 | 1820 | 579 | |||||||||||
1 січня 1947 | 27,9 | 34 | 2 | 5 | 6 | 576 | ||||||||||||
1 травня 1949 | 27,9 | 34 | 2 | 5 | 6 | 574 | ||||||||||||
1 січня 1951 | 27,9 | 34 | 2 | 6 | 5 | 575 | ||||||||||||
1 березня 1954 | 33,2 | 38 | 4 | Одеса, Ізмаїл, Вилкове, Білгород-Дністровський | 10 | 6 | 596 | |||||||||||
1 січня 1958 | 33,1 | 1943,0 | 58,7 | 34 | 3 | Одеса, Ізмаїл, Білгород-Дністровський | 11 | 16 | 388 | |||||||||
1 січня 1959 | 33,1 | 34 | 3 | 11 | 16 | 388 | ||||||||||||
1 квітня 1960 | 33,1 | 2027,8 | 61,3 | 31 | 3 | |||||||||||||
1 січня 1961 | 33,1 (33,2) | 31 | 3 | |||||||||||||||
1 січня 1962 | 33,1 | 2083 | 62,9 | 31 | 3 | |||||||||||||
1 квітня 1963 | 33,1 | 2110 | 63,7 | 14 | 8 | Одеса (з смт Іллічівськ), Білгород-Дністровський (з смт Арциз), Ізмаїл, Котовськ, Рені, Кілія (з м. Вилкове), Балта, Роздільна | ||||||||||||
1965 | 33,3 (33,2) | 2192,8 | 65,8 | 20 | 5 | Одеса, Ізмаїл, Котовськ, Білгород-Дністровський | 13 | 26 | 1374 | 1413 | 13 | 26 | 338 | 377 | ||||
1 травня 1967 | 33,3 | 2254,8 | 1196,4 | 1058,4 | 67,7 | 25 | 5 | 13 | 26 | 1239 | 1278 | 13 | 26 | 339 | 378 | |||
1972 | 33,3 | 2444,9 | 73,4 | 26 | 4 | Одеса, Ізмаїл, Котовськ, Білгород-Дністровський | ||||||||||||
1 травня 1973 | 33,3 | 2470,3 | 1442,3 | 1028 | 74,2 | 26 | 5 | Одеса, Іллічівськ, Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Котовськ | 13 | 26 | 1 | 1215 | 1255 | 13 | 26 | 342 | 381 | |
1 січня 1978 | 33,3 | 2555,9 | 1565,3 | 990,6 | 76,8 | 26 | 5 | 14 | 30 | 1197 | 1241 | 14 | 27 | 343 | 384 | |||
1 травня 1979 | 33,3 | 2544 | 1588 | 956 | 76,4 | 26 | 5 | 15 | 31 | 1188 | 1234 | 15 | 31 | 342 | 388 | |||
1 января 1980 | 33,3 | 2556 | 1605 | 951 | 76,8 | 26 | 5 | 17 | 29 | 17 | 349 | |||||||
1 січня 1984 | 33,3 | 2587,6 | 1660,7 | 926,9 | 77,7 | 26 | 5 | 17 | 31 | 1164 | 1212 | 17 | 25 | 358 | 400 | |||
1 січня 1987 | 33,3 | 2623 | 1740 | 883 | 78,7 | 26 | 5 | 17 | 31 | 17 | 364 | |||||||
1 січня 1990 | 33,34 | 2633,4 | 1760,3 | 873,1 | 79 | 26 | 5 | 17 | 33 | 1140 | 1190 | 17 | 28 | 387 | 432 | |||
1992 | 33,3 | 79,1 | 26 | 5 | 17 | 33 | 1139 | 1189 | 17 | 413 | ||||||||
1995 | 33,3 | 2606,5 | 1716,8 | 889,7 | 78,3 | 26 | 6 | Одеса, Чорноморськ, Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Подільск, Южне | 18 | 32 | 1144 | 1194 | 18 | 431 | ||||
1 січня 2000 | 33,3 | 2510,4 | 1653,2 | 857,2 | 75,4 | 26 | 7 | Одеса, Чорноморськ, Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Подільск, Теплодар, Южне | 19 | 33 | 1139 | 1191 | 19 | 438 | ||||
1 січня 2005 | 33,3 | 2415,7 | 1594,6 | 821,1 | 72,5 | 26 | 7 | 19 | 33 | 1136 | 1188 | 19 | 32 | 439 | 490 | |||
1 січня 2010 | 33,3 | 2391 | 1595,1 | 795,9 | 71,8 | 26 | 7 | 19 | 33 | 1127 | 1179 | 19 | 32 | 439 | 490 | |||
1 січня 2012 | 33,3 | 2388,3 | 1594,8 | 793,2 | 71,7 | 26 | 7 | 19 | 33 | 1125 | 1177 | 19 | 32 | 439 | 490 | |||
1 січня 2013 | 33,3 | 2395,2 | 1602,2 | 793 | 71,9 | 26 | 7 | 19 | 33 | 1125 | 1177 | 19 | 32 | 439 | 490 | |||
1 січня 2014 | 33,3 | 2396,5 | 1603,8 | 792,7 | 71,9 | 26 | 7 | 19 | 33 | 1124 | 1176 | 19 | 32 | 439 | 490 | |||
1 січня 2015 | 33,3 | 2396,4 | 1603,1 | 793,3 | 71,9 | 26 | 7 | 19 | 33 | 1124 | 1176 | 19 | 32 | 439 | 490 | |||
1 січня 2016 | 33,3 | 2390,3 | 1597,4 | 792,9 | 71,8 | 26 | 7 | 19 | 33 | 1124 | 1176 | 19 | 32 | 407 | 458 | 8 | ||
1 січня 2017 | 33,3 | 2386,5 | 1595,7 | 790,8 | 71,7 | 26 | 9 | Одеса, Чорноморськ, Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Подільск, Теплодар, Южне, Біляївка, Балта | 19 | 33 | 1124 | 1176 | 19 | 32 | 11 | |||
1 січня 2018 | 33,3 | 2383,1 | 1594,9 | 788,2 | 71,6 | 26 | 9 | 19 | 33 | 1124 | 1176 | 19 | 32 | 15 | ||||
1 січня 2019 | 33,314 | 2380,3 | 1595,5 | 784,8 | 71,5 | 26 | 9 | 19 | 33 | 22 | 1103 | 1177 | 19 | 32 | 26 | |||
1 липня 2020 | 33,314 | 2377,2 (01.01.2020) | 1597,0 | 780,2 | 71,4 | 7* | 9 | 19 | 33 | 22 | 1100 | 1174 | 19 | 30 | 361 | 410 | 91 |
*кількість районів скорочена 17 липня 2020 року.
Передісторія
16 квітня 1920 утворено Одеську губернію, а через два роки до неї було приєднано Миколаївську губернію. У ході проведеної у 1923 р. реформи у Одеській губернії замість 9 старих повітів було створено 6 округів, а замість 249 волостей — 74 районів. 1 серпня 1925 року губернія була ліквідована, округи перейшли у пряме підпорядкування центральним органам влади. Протягом 1923—1930 існувала Одеська округа, а протягом 1930—1932 — Одеський район, підпорядкований безпосередньо республіканському центрові. Постановою ВУЦВК від 12 жовтня 1924 «Про утворення Автономної Молдавської СРР» з частини території Балтської і Одеського округ Одеської губернії і Тульчинської округи Подільської губернії була утворена Автономна Молдавська Соціалістична Республіка у складі Української СРР.
На території сучасної Одеської області у 1928 році розміщались 2 округи — Одеська (Захар'ївка, Янівка, Гросулове, Одеса, Овідіополь, Березівка, Роздільна, Антоно-Кодинцеве) та частина Першомайської (Любашівка, Саврань), в також частина АМСР (Бірзула, Ананьїв, Вікна, Балта). Південна Бесарабія (територія нижче Дністровського лиману) входила до складу Румунського королівства.
Часи Української РСР
1932
- Одеська область була створена 9 лютого 1932 року у складі 50 адміністративних одиниць — 4 міст, безпосередньо підпорядкованих області: Одеса, Зінов'ївське (нині м. Кропивницький), Миколаїв, Херсон та 46 районів. Вона займала території сучасної Одеської, Миколаївської, Херсонської та Кіровоградської областей.
Райони:
- Анатолівський (Тилігуло-Березанський)
- Андріїво-Іванівський
- Антоно-Кодинцівський (Комінтернівський)
- Арбузинський
- Баштанський
- Березівський
- Бериславський
- Біляївський
- Благоївський (нац. болгарський)
- Бобринецький
- Велико-Висківський
- Велико-Олександрівський
- Вільшанський (нац. болгарськ.)
- Вознесенський
- Голованівський
- Голо-Пристанський
- Гросулівський
- Грушківський
- Добровеличківський
- Доманівський
- Жовтневий
- Зельцський (нац. німецьк.)
- Знам'янський
- Калініндорфський (нац. євр.)
- Карл-Лібкнехтівський (нац. німецьк.)
- Каховський
- Криво-Озерський
- Любашівський
- Ново-Архангельський
- Ново-Бузький
- Ново-Миргородський
- Ново-Одеський
- Ново-Український
- Очаківський
- Першомайський
- Роздільнянський
- Скадовський
- Снігурівський
- Спартаківський (нац. німецьк.)
- Троїцький
- Устимівський
- Фрунзівський (Захарівський)
- Хмельовський
- Хорлівський
- Цебриківський
- [[Цюрупинський район|Цюрупинський]]
- 27 лютого 1932 р. Біляївський район був ліквідований, а його територію повністю приєднано до території Одеської міськради. З частини Бобринецького району було утворено Братський, а з частини Любашівського — Велико-Врадіївський район.
1933
- 11 лютого 1933 р. було відновлено Савранський район.
- 7 березня 1933 р. були перейменовані Анатолівський на Тилігуло-Березанський р-н (Суворове — на Тилігуло-Березанку), Гросс-Лібенталь — на колонію Спартаківку, Захарівка — на м-ко Фрунзівку.
- 4 липня того ж року було утворено Компаніївський (з частини Зінов'євської міськради) та Рівнянський (з частини Новоукраїнського) райони.
1934
50 районів на липень 1934:
- Андріїво-Іванівський
- Арбузинський
- Баштанський
- Березівський
- Бериславський
- Благоївський (нац. болгарський)
- Бобринецький
- Братський
- Велико-Висківський
- Велико-Врадіївський
- Велико-Олександрівський
- Вільшанський (нац. болгарськ.)
- Вознесенський
- Голованівський
- Голо-Пристанський
- Гросулівський
- Грушківський
- Добровеличківський
- Доманівський
- Жовтневий
- Зельцський (нац. німецьк.)
- Знам'янський
- Калініндорфський (нац. євр.)
- Карл-Лібкнехтівський (нац. німецьк.)
- Каховський
- Комінтернівський (Антоно-Кодинцівський)
- Компанівський
- Криво-Озерський
- Любашівський
- Ново-Архангельський
- Ново-Бузький
- Ново-Миргородський
- Ново-Одеський
- Ново-Український
- Очаківський
- Першомайський
- Ровнянський
- Роздільнянський
- Савранський
- Скадовський
- Снігурівський
- Спартаківський (нац. німецьк.)
- Тилігуло-Березанський (Анатолівський)
- Троїцький
- Устимівський
- Фрунзівський (Захарівський)
- Хмельовський
- Хорлівський
- Цебриківський
- [[Цюрупинський район|Цюрупинський]]
- 4 червня 1934 року Джугастрівську сільраду Роздільнянського району перечислено до складу Березівського району;
- До складу Молдавської АРСР передано с. Олено-Корицьке і колгосп «За нове життя» Осипівської сільради Фрунзівського району.
1935
- Постановами ВУЦВК від 22 січня та 17 лютого 1935 р. було створено ще 20 районів. .
20 нових районів, додані до списку 50 існуючих у 1934 році:
- Аджамський
- Біляївський
- Благодатнівський
- Березнегуватський
- Володимирівський
- Варваровський
- Витязівський
- Горностаївський
- Гайворонський
- Єланецький
- Єлизаветградський
- Мостовський
- Маловисківський
- Нововоронцовський
- Привольнянський
- Піщано-Бродський
- Тишківський
- Чаплинський
- Ширяївський
- Янівський
- Після цього кількість районів Одеської області зросла до 70-ти.
- 14 листопада 1935 р. Отрадівську (Одрадове), Уварівську та Вигодянську сільради приміської смуги Одеської міськради перечислено до складу Біляївського району.
Перейменування:
- 7 серпня 1935 р.:
- Антоно-Кодинцівський район→ Комінтернівський район.
- с. Антоно-Кодинцево → с. Комінтернівське.
- с. Ландау, центр Карл-Лібкнехтівського району Одеської області → с. Карла Лібкнехта.
- 25 серпня 1936 р:
- Журавська (Журівка) сільська рада Жовтневого району перейшла до складу Андрієво-Іванівського району;
- населені пункти ім. Г. І. Петровського та Вапнярка Вербанівської сільської ради Гросулівського району — до складу Роздільнянського;
161 га землі Біляївського району (колишні землі допоміжного господарства заводу ім. Старостіна) до складу земель колгоспу імени Блюхера Спартаківського району. - Базилівську та Ольгопольську сільські ради Ново-Бузького району приєднали складу Бобринецького району.
1937
- 20 червня 1937 року село Ново-Григор'ївку Ново-Маврівської сільської ради Ширяївського району перечислено до складу Затишанської сільської ради Фрунзівського району.
- У серпні 1937 р. на території приміської зони Одеської міськради було створено Одеський район.
- Постановою ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 р. з Одеської була виділена Миколаївська область у складі 3 міст обласного підпорядкування: Миколаїв, Херсон, Кірове та 29 районів.
Райони, що відійшли до Миколаївської області:
Баштанський
Березнегуватський
Бериславський
Бобринецький
Варваровський
Великоолександрівський
Витязівський
Володимирівський
Голопристанський
Горностаївський
Єланецький
Єлизаветградський
Знам'янський
Калініндорфський
Каховський
Компаніївський
Новобузький
Нововоронцовський
Новоодеський
Очаківський
Привольнянський
Скадовський
Снігурівський
Тилігуло-Березанський
Устинівський
Хорлівський
Чаплинський
Цюрупинський
- 29 серпня 1937 року на території приміської зони Одеської міськради було відновлено Одеський район у складі Одеської області. До неї ввійшли 24 сільради: Августівська, Барабойська, Бурлаче-Балківська, Гільдендорфська, Гниляківська, Григор'ївська, Дальницька 1-А, Дальницька 1-Б, Дальницька II, Ільїнська, Калаглійська, Криво-Балківська, Крижанівська, Маринівська, Нерубайська, Ново-Дофінівська, Овідіопольська, Олександрівська, Протопопівська, Роксолянська, Санжійська, Сухо-Лиманська, Татарська, Усатівська.
- Велико-Фонтанську, Люстдорфську, Потриваївську та Чубаївську сільські ради перетворили на селищні ради і підпорядкувати їх Одеській міській раді.
1938
- 25 жовтня 1938 року селище Вознесенськ (Вознесенського району) та селище Ново-Українка (Новоукраїнського району) було відносено до категорії міст;
- 25 жовтня 1938 року с. Гайворон (Гайворонського району), с. Мала Виска (Мало-Виськівського району), с. Ульянівка (Грушківського району), с. Помощна (Пісчано-Бродського району), с. Роздільна (Роздільнянського району) віднесено до категорії селищ міського типу.
1939
- На підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 р. до Кіровоградської області відійшли 10 районів: Велико-Висківський, Добровеличківський, Маловисківський, Новоархангельський, Новомиргородський, Новоукраїнський, Піщано-Бродський, Ровнянський, Тишківський, Хмельовський.
- 26 березня 1939 року було ліквідовано Благоївський (болгарський), Зельцський, Карл-Лібкнехтовський, Спартаківський (німецькі) національні райони;
тоді ж утворено Веселинівський та Овідіопольський район.
1940
- У 1940 р. після того, як до СРСР було приєднано Бессарабію, більша частина її території увійшла до новоствореної Молдавської РСР, а 3 повіти — Аккерманський, Ізмаїльський і Хотинський — до складу УРСР (перші два утворили в 1940 р. Ізмаїльську область).
- Тоді ж у серпні 1940 р. до Одеської області було приєднано 8 районів: Ананьївський, Балтський, Валегоцуловський, Кодимський, Котовський, Красноокнянський, Піщанський, Чорнянський, які із 12 жовтня 1924 р. належали Молдавській АРСР.
1941- березень 1944
На 1 січня 1941 року у складі області було 38 районів.
- Ананьївський
- Андріїво-Іванівський
- Арбузинський
- Балтський
- Березівський
- Біляївський
- Благодатнівський
- Велико-Врадіївський
- Братський
- Валегуцулівський
- Веселинівський
- Вознесенський
- Гайворонський
- Голованівський
- Гросулівський
- Грушківський
- Доманівський
- Жовтневий
- Кодимський
- Комінтернівський
- Котовський
- Красноокнянський
- Кривоозерський
- Любашівський
- Мостовський
- Овідіопольський
- Одеський
- Ольшанський
- Першомайський
- Піщанський
- Роздільнянський
- Савранський
- Троїцький
- Фрунзівський (Захарівський)
- Цебриківський
- Чернянський
- Ширяївський
- Янівський
У 1941—1944 роках під час німецько-румунської окупації територія області входила до складу губернаторства Трансністрія (повіти Ананьївський, Балтський, Березівський, Голтянський, Дубосарський, Овідіопольський, Одеський, Рибницький, Тираспольський) та Генеральної округи Миколаїв (Гайворонський, Первомайський і Вознесенський ґебіти).
березень 1944—1949
У березні 1944 р. до Миколаївської області відійшли 5 районів: Арбузинський, Благодатнівський, Братський, Веселинівський та Вознесенський.
25 травня 1945 р. із Андріїво-Іванівського було виділено новий Миколаївський район.
Перейменування:
15 грудня 1945 р. Гросуловський район був перейменований на Великомихайлівський, Валегоцуловський — на Долинський, а Янівський — на Іванівський.
1 лютого 1945 та 7 вересня 1946 р. була перейменована значна кількість сіл, сільрад і т. інш.
5 травня 1949 р. Грушківський район було перейменовано в Ульяновський.
1953
31 серпня 1953 року перечислено с. Лідівка Шабельницької сільради Жовтневого р-ну до складу Червонокутської сільради Андрієво-Іванівського району;
[тоді ж] с. Байбузівка, Басул, Сталіно та Красне Валентинівської сільради (Валентинівка) Ширяївського р-ну — до складу Долинської Третьої сільради Долинського району (12.09.1967 р. села Байбузівка, Басул і Степове (до 13.12.1961 х. Сталіна) об'єднані в один населений пункт — село Байбузівка; останній знято з обліку 1995 року)
1 вересня 1953 р. Агафіївська сільська рада Велико-Врадіївського р-ну перечислена до складу Любашівського р-ну (с. Краснівка Агафіївської сільради — до складу Краснопільської сільради Велико-Врадіївського р-ну).
1954
- 15 лютого 1954 р. Президія Верховної Ради СРСР своїм Указом затвердила подання Президії Верховної Ради УРСР про ліквідацію Ізмаїльської області і передачу її території до складу Одеської. Отже, приєднувалось 13 районів: Арцизький, Болградський, Бородинський, Кілійський, Лиманський, Новоіванівський, Ренійський, Саратський, Старокозацький, Суворівський, Тарутинський, Татарбунарський, Тузлівський та міста Ізмаїл, Білгород-Дністровський, Вилкове.
- У лютому 1954 р. від Одеської області до Миколаївської відійшли м. Первомайськ (Миколаївська область), Велико-Врадіївський, Доманівський, Кривоозерський, Мостовський, Первомайський райони, а до Кіровоградської — Вільшанський, Гайворонський, Голованівський, Ульянівський райони.
1956
- 28 листопада 1956 року Багатянська, Бросківська, Новонекрасівська, Озерненська, Саф'янівська та Старонекрасівська сільські ради Суворівського р-ну передані в підпорядкування Ізмаїльській міській раді;
- тим же рішенням Баннівська і Кам'янська сільради Болградського р-ну передані до складу Суворівського р-ну;
- тоді ж Колісненська сільрада Саратського р-ну передана до Тузлівсмького р-ну.
1957
Докладніше: Адміністративно-територіальна реформа в УРСР (1957–1960)
- 22 травня 1957 р. передано Івашківську та Пиріжнянську сільські ради Чечельницького р-ну Вінницької обл. до складу Кодимського району Одеської обл.
- 07 червня 1957 р. Чорнянський та Красноокнянський були об'єднані в один Красноокнянський район,
тим же Указом Президії ВР УРСР місто Вилкове віднесено до категорії міст районного підпорядкування з включенням його до складу Кілійського району (з 13.12.1951 місто обласного підпорядкування). - 28 листопада 1957 р. було ліквідовано Долинський (до Ананьївського та Котовського), Піщанський (до Балтського та Савранського) та Троїцький райони (до Ананьївського, Любашівського та Ширяївського р-нів).
Лиманський район у відповідності з назвою його центра перейменовано на Білгород-Дністровський район.
1958
- 15 січня 1958 р. Петрівську сільраду Ананьївського р-ну передано до Котовського району.
- 7 березня 1958 року Криничківська та Ухожанська сільради Савранського р-ну перейшли до складу Балтського району.
- 26 березня 1958 р. Деленську сільраду Новоіванівського р-ну передано до Арцизького району.
- 21 травня Ворошиловський район Одеси перейменований у Центральний. Воднотранспортний район міста ліквідований, а його територія перейшла в підпорядкування Сталінського та Центрального міських районів.
1959
- 21 січня 1959 р. було ліквідовано Андріїво-Іванівський (до Миколаївського), Жовтневий (до Березівського, Цебриківського та Ширяївського) та Тузлівський райони (до Білгород-Дністровського, Саратського та Татарбунарського р-нів),
тоді ж райцентр Суворівського району був перенесений у м. Ізмаїл і район отримав відповідну назву Ізмаїльського. - У цьому ж році було передано Волівську сільську Раду (с. Волова) до складу Балтського р-ну Одеської області.
1960
- 12 червня 1961 року Новоандріївська та Чернокутська сільські ради Миколаївського району передані до складу Ширяївського району.
1962
Докладніше: Адміністративно-територіальна реформа в УРСР (1962–1963)
- 28 квітня 1962 р. Андріївська сільрада Старокозацького р-ну передана до складу Білгород-Дністровського району.
- У грудні 1962 р. загальна кількість районів скоротилася з 31 існуючих до 14
(у правій частині після дефісу першим у списку переліку районів (якщо їх 2–3) іде район, до якого приєднано колишній райцентр скасованого району):
- Бородинський район увійшов до складу Тарутинського,
- Арцизький — до Тарутинського та Татарбунарського районів (м. Арциз в адмін. підпорядкування Білгород-Дністровської міськради),
- Великомихайлівський — до Фрунзівського та Роздільнянського районів,
- Іванівський — до Комінтернівського та Роздільнянського,
- Кілійський — до Ізмаїльського (Кілія — місто обл. підпорядкування, Вилково в адмін. підпорядкування Кілійської міськради)
- Кодимський — до Балтського,
- Красноокнянський — до Котовського,
- Миколаївський — до Березівського та Любашівського,
- Новоіванівський — до Болградського та Ізмаїльського,
- Овідіопольський — до Біляївського,
- Одеський — до Біляївського та Комінтернівського,
- Ренійський — до Болградського,
- Савранський — до Любашівського та Балтського,
- Саратський — до Татарбунарського, Білгород-Дністровського та Тарутинського районів,
- Старокозацький — до Білгород-Дністровського,
- Цебриківський — до Роздільнянського, Березівського та Фрунзівського районів,
- Ширяївський — до Ананьївського, Березівського та Фрунзівського районів.
- Каланчацьку сільраду Болградського р-ну передано до складу Ізмаїльського р-ну;
- Баннівську сільраду Ізмаїльського р-ну передано до складу Болградського району.
- Зміна меж районів в період між реформами 1962 та 1965 рр.:
1963
- 4 січня 1963 р. с. Вільне Дмитрівської сільради Болградського району в підпорядкування Рівнянській сільраді Тарутинського району.
- 29 березня 1963 року Качурівська та Петрівська сільська рада Ананьївського р-ну передані до складу Котовського р-ну (30.12.1962 були передані до Ананьївського р-ну);
Карабанівська та Мар'янівська сільська рада Котовського р-ну — до складу Фрунзівського р-ну. - Міста обласного значення (з кін. 1962 — поч. 1963): Одеса (з підпорядкованим смт Іллічівськ), Балта, Білгород-Дністровський (з смт Арциз), Ізмаїл, Кілія (з підпорядкованим містом Вилкове), Котовськ, Рені і Роздільна.
- 17 травня 1963 року передані населені пункти: села Верхня Юрківка та Новосавицьке і селища Багнет (нині у смузі с. Юрківка) та Зелений Садок (околиці с. Новосавицьке) Тростянецької сільради Фрунзівського р-ну — до складу Роздільнянського р-ну,
с. Гор'єве (нині в смузі с. Розкішне) Чапаєвської сільради Роздільнянського р-ну — до складу Фрунзівського р-ну.
1964
- 25 квітня 1964 р. с. Прямобалка Кам'янської сільради Татарбунарського р-ну передано до складу Теплицької сільради Тарутинського району.
1965
Докладніше: Адміністративно-територіальна реформа в УРСР (1965–1966)
- У січні–лютому 1965 р. у зв'язку з розукрупненням районів Президія Верховної Ради УРСР своїм Указом відновила діяльність 6 районів області: Великомихайлівський, Кілійський, Кодимський, Миколаївський, Саратський та Ширяївський райони.
- Баштанківську та Загнітківську сільради Крижопільського району Вінницької обл. передано до складу Кодимського району Одеської області;
- Яснопільську сільраду Доманівського району Миколаївської обл. — до складу Березівського району Одеської області;
- с. Копи Миколаївської сільради Миколаївського району Одеської обл. передано до складу Доманівського району Миколаївської області з підпорядкуванням села Володимирівській сільській Раді.
- Передано сільради: Антонівську (Антонівка) Ширяївського району — до складу Березівського району;
Кам'янську Балтського району — до складу Любашівського району;
Новокапланівську Саратського району — до складу Тарутинського району;
Новоселівську Ізмаїльського району — до складу Кілійського району;
сільради Фрунзівського району: Бранкованівську та Малігонівську — до складу Ширяївського району,
Соше-Острівську — до складу Великомихайлівського району.
- Міста обласного підпорядкування (з 04.01.1965): Одеса (з смт Іллічівськ), Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Котовськ, Рені.
- 04.01.1965 Балту, Кілію і Роздільну віднесли до категорії міст районного підпорядкування.
1966
- Указом Президії Верховної Ради УРСР „Про утворення нових районів Української РСР“ від 8 грудня 1966 р. були утворені 5 нових районів: Арцизький, Іванівський, Красноокнянський, Овідіопольський та Савранський райони.
- 20 грудня 1966 року змінено межі районів:
- Троїцьку сільраду Ананьївського р-ну передано до складу Любашівського р-ну
- Забарівську, Ройлянську та Фараонівську сільради Білгород-Дністровського р-ну, Михайлівську та Сергіївську сільради Татарбунарського р-ну, село Введенка Вознесенської Першої сільради Арцизького р-ну — до складу Саратського району (з підпорядкуванням с. Введенка Світлодолинській сільраді)
- Каланчацьку сільраду Болградського р-ну — до складу Ізмаїльського р-ну
- Приозерненську та Старотроянівську сільські ради Ізмаїльського р-ну — до складу Кілійського р-ну
- Нерушайську та Струмківську сільради Кілійського р-ну — до складу Татарбунарського р-ну
- Новоандріївську та Червонокутську сільради Миколаївського р-ну — до складу Ширяївського р-ну
1967
села Бочманівка, Тимотинівка (12.09.1967 р. об'єднане з с. Бочманівка) Ставрівської сільради Красноокнянського р-ну — до складу Котовського р-ну (з підпорядкуванням Новоселівській сільраді)
село Долинівка Новоселівської сільради Саратського р-ну — до складу Арцизького р-ну (з підпорядкуванням Павлівській сільраді)
1969
- 17 березня 1969 р. відновився Ренійський район (з 10.12.1966 існував як Ренійська міська рада обласного підпорядкування
з 7 підпорядкованими сільськими радами). - 22 квітня 1969 року Новокапланівську сільраду Тарутинського р-ну передано до складу Арцизького р-ну.
1971—1986
- 18 січня 1971 р. Петропавлівську сільраду Тарутинського р-ну передано до складу Саратського р-ну.
- 12 квітня 1973 р. Іллічівську надано статус міста обласного значення.
- 19 жовтня 1976 р. села Богнатове та Бурдівка Іванівського р-ну передані в підпорядкування Єгорівської сільради Роздільнянського району.
- 22 березня 1977 року Олександрівська селищна Рада із складу Овідіопольського р-ну передана в підпорядкування Іллічівській міській раді.
- 25 лютого 1981 року смт Южне Комінтернівського району було підпорядковане Суворовській районній раді міста Одеси.
- 3 вересня 1985 р. смт Теплодар Біляївського району передано в підпорядкування раді м. Одеси.
- 21 січня 1986 р. у Савранському районі передано село Вільшанка Дубинівської сільради в підпорядкування Савранській селищній Раді.
1987
- 20 січня 1987 року утворено сільради:
- у Біляївському районі Кагарлицьку з центром в селі Кагарлик; Секретарівську з центром в селі Секретарівка і сільській раді підпорядковано село Михайлівка Кам'янської сільради;
- у Великомихайлівському районі утворено сільради: Новопетрівську з центром у селі Новопетрівка і сільській раді підпорядковане село Вакарське Великомихайлівської селищної ради; Цибулівську з центром в селі Цибулівка і сільській раді підпорядковане села Малозименове і Поліно-Осипенкове Цебриківської селищної ради;
- у Кодимському районі утворив сільради: Писарівську з центром в селі Писарівка; Пиріжненську з центром в селі Пиріжна;
- передано село Лисогорівка і селище Федорівка Кодимської міськради у підпорядкування Сербівській сільській раді Кодимського району;
- у Котовському районі знято з обліку села Косареве, Кругляк Станіславської, Кошари Олексіївської сільрад;
- у Татарбунарському районі утворено сільради: Базар'янську з центром в селі Базар'янка; Безім'янську з центром в селі Безім'янка і сільській раді підпорядковане село Веселе Тузлівської сільради; Глибоківську з центром в селі Глибоке;
- знято з обліку село Ясногородка Тузлівської сільради Татарбунарського району;
- у Фрунзівському районі знято з обліку село Десинорове Василівської сільради.
- 10 лютого Виконавчий комітет Одеської обласної ради народних депутатів:
- утворив в Овідіопольському районі Затоківську сільраду з у селі Затока;
- утворив у Комінтернівському районі зняв з обліку села Шевченка Комінтернівської селищної і Капрани Сербківської сільської рад;
- у Татарбунарському районі виділив із складу села Веселе Безім'янківської сільради в окремий населений пункт колишнє село Садове, відновивши його попередню назву, і підпорядкував його Безім'янківської сільській Раді;
- у Фрунзівському районі зняв з обліку село Унтилівку Перехрестівської сільради.
- 16 лютого року включено в межі міста Іллічівська Одеської області село Іллічівку Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району площею 97,0 гектара.
- 16 лютого року новозбудованому населеному пункту Біляївського району Одеської області присвоєно найменування селище Хлібодарське.
- 10 березня Виконавчий комітет Одеської обласної Ради народних депутатів у Біляївському районі взяв на облік селище Хлібодарське, відніс його до категорії селищ міського типу і утворив у ньому селищну Раду, яку найменував Хлібодарська. Селищній раді підпорядкував селище Жовтнева Революція Великодальницької сільради.
- 15 грудня 1987 року у Роздільнянському районі утворено Буцинівську сільраду з центром в селі Буцинівка і сільській раді підпорядковано села Карпівка, Кузьменка, Міліардівка, Новодмитрівка Кіровської сільради.
1988
- 2 лютого Президія Верховної Ради Української РСР постановила включити в межі міста Роздільна Одеської області житловий масив та промислову зону державного племінного птахозаводу „Роздільнянський“ загальною площею 54,9 гектара.
- 28 березня Виконавчий комітет Одеської обласної ради у Красноокнянському районі утворив Малаївську сільраду з центром в селі Малаївці і сільській Раді підпорядкував села Розівка, Унтилівка і селище Червоний Орач Довжанської сільради.
- 12 травня Виконавчий комітет Одеської обласної Ради зняв з обліку села Тернувате Антонюківської і Каратаєве Левадівської сільрад Миколаївського і Богданове Друге Войничівської сільради Фрунзівського районів.
- 26 липня Президія Верховної Ради Української РСР постановила присвоїти новозбудованому населеному пункту Комінтернівського району Одеської області найменування селище Чорноморське.
- 28 липня Виконавчий комітет Одеської обласної ради у Комінтернівському районі взяв на облік селище Чорноморське, відніс його до категорії селищ міського типу, утворив у ньому селищну раду і найменував її Чорноморська. Селищній раді підпорядкував селище Гвардійське Новобілярської селищної ради.
1989
- 22 травня Виконавчий комітет Одеської обласної ради вніс в адміністративно-територіальний устрій окремих районів такі зміни:
- у Березівському районі утворив: Степанівську сільраду з центром селі Степанівка і сільській раді підпорядкував села Вовкове, Донська Балка, Донське, Карногорове, Косівка, Червоне, Чорногірка Вікторівської сільради; Михайло-Олександрівську сільраду з центром в селі Михайло-Олександрівка і сільській раді підпорядкував село Веселинівка Заводівської сільради;
- у Білгород-Дністровському районі утворив Удобненську сільраду з центром у селі Удобне; в Іванівському районі утворив Бузинівську сільраду з центром в селі Бузинове і сільській раді підпорядкував села Баланини, Верхній Куяльник, Нижній Куяльник, Прохорове Іванівської селищної ради;
- у Комінтернівському районі утворив Олександрівську сільраду з центром в селі Олександрівка і сільській раді підпорядкував селище Світле Красносільської сільради; відніс селище Гвардійське Чорноморської селищної ради до категорії сіл;
- у Котовському районі утворив Бочманівську сільраду з центром в селі Бочманівка; у Красноокнянському районі зняв з обліку село Петрівка Новосамарської сільради;
- у Роздільнянському районі утворив Кошарську сільраду з центром в селі Кошари і сільській раді підпорядкував село Лозове Понятівської сільради.
- 30 серпня Виконавчий комітет Одеської обласної ради вніс в адміністративно-територіальний устрій окремих районів такі зміни:
- у Біляївському районі утворив Маринівську сільраду з центром в селі Маринівка і сільській раді підпорядкував села Берегове, Нова Еметівка, Стара Еметівка Іллінської сільради;
- у Комінтернівському районі утворив Новомиколаївську сільраду з центром в селі Новомиколаївка і сільській раді підпорядкував села Капітанівка і Олександрівка Петрівської сільради;
- у Любашівському районі утворив Сергіївську сільраду з центром в селі Сергіївка і сільській раді підпорядкував села Іванівка, Нововоздвиженка, Олександрівка Любашівської селищної ради;
- у Роздільнянському районі передав село Одрадове Виноградівської сільради у підпорядкування Єгорівській сільській раді.
- 11 вересня Виконавчий комітет Одеської обласної ради вніс в адміністративно-територіторіальний устрій окремих районів такі зміни:
- у Саратському районі передав село Нова Плахтіївка Плахтіївської сільради у підпорядкування Надеждинській сільській Раді;
- у Татарбунарському районі утворив Баштанську сільраду з центром в селі Баштанівка.
1990
- 22 травня Виконавчий комітет Одеської обласної ради вніс в адміністративно-територіальний устрій окремих районів такі зміни:
- у Білгород-Дністровському районі зняв з обліку село Павлівка Адамівської сільради;
- в Ізмаїльському районі утворив Матроську сільраду з центром в селі Матроська;
- у Кодимському районі утворив Смолянську сільраду з центром в селі Смолянка;
- у Любашівському районі утворив Познанську сільраду з центром в селі Познанка Перша і сільській Раді підпорядкував села Познанка Друга, Погреби Ясенівської сільради;
- у Фрунзівському районі зняв з обліку село Кочурівка Войничівської сільради.
- 24 червня Президія Одеської обласної ради внесла в адміністративно-територіальний устрій окремих районів такі зміни: у Фрунзівському районі утворила Новозаріцьку сільраду з центром в селі Новозаріцьке і сільській Раді підпорядкувала Бірносове, Перше Травня, Федосіївка Перехрестівської сільради.
- 9 липня Президія Одеської обласної ради внесла в адміністративно-територіальний устрій окремих районів такі зміни:
- у Білгород-Дністровському районі утворила Петрівську сільраду з центром в селі Петрівка;
- у Красноокнянському районі утворила Гавиноську сільраду з центром в селі Гавиноси.
- 4 вересня Президія Одеської обласної ради у Білгород-Дністровському районі передала село Нове Андріївської сільради у підпорядкування Мологівській сільській раді.
- 2 жовтня Президія Одеської обласної ради у Саратському районі віднесла селище Розівка Колісненської сільради до категорії сіл.
- 23 жовтня Президія Одеської обласної ради у Красноокнянському районі відновила селі Ілля, раніше об'єднане з селом Розівка Малаївської сільради, взяла його на облік і підпорядкувала Довжанській сільській раді.
- 31 жовтня Президія Верховної Ради Української РСР постановила відновити селу Затока Овідіопольського району Одеської області колишнє найменування Кароліно-Бугаз.
- 13 листопада Президія Одеської обласної ради в Овідіопольському районі перейменувала Затоківську сільраду на Кароліно-Бугазьку.
1991
- 5 квітня Одеська обласна рада внесла в адміністративно-територіальний устрій окремих районів такі зміни:
- в Ананьївському районі утворила сільради: Новоселівську з центром в селі Новоселівка і сільській раді підпорядкувала села Благодатне, Бондарі, Калини, Пасицели Коханівської сільради: Романівську з центром в селі Романівка і сільській раді підпорядкувала села Дружелюбівка, Новодачне, Стародачне Шимківської сільради;
- у Білгород-Дністровському районі утворила Підгірненську сільраду з центром в селі Підгірне; у Болградському районі утворила Залізничненську сільраду з центром в селі Залізничне;
- у Савранському районі утворила Вільшанську сільраду з центром в селі Вільшанка.
- 26 червня Одеська обласна рада внесла в адміністративно-територіальний устрій окремих районів такі зміни:
- у Кодимському районі утворила Лисогірську сільраду з центром селі Лисогірка і сільській раді підпорядкувала селище Федорівка Сербівської сільради;
- у Роздільнянському районі передала село Бринівка Кіровської сільради у підпорядкування Єреміївській сільській раді;
- у Саратському районі утворила сільради: Мирнопільську з центром в селі Мирнопілля і сільській раді підпорядкувала села Кам'янка, Нова Іванівка, Нова Плахтіївка Надеждинської сільради; Розівську з центром в селі Розівка.
- 25 жовтня Одеська обласна рада внесла в адміністративно-територіальний устрій окремих районів такі зміни:
- у Арцизькому районі утворила Долинівську сільраду з центром в селі Долинівка;
- у Березівському районі уточнила назву села Маринівка Маринівської сільради на Маринове і віднесла до категорії сіл такі селища: Жовтнівка Заводівської, Шевченкове Новоселівської, Зеленопілля Ряснопільської, Семихатки, Травневе, Улянівка Червоноармійської сільрад;
- у Білгород-Дністровському районі утворила Салганську сільраду з центром в селі Салгани і сільській раді підпорядкувала село Абрикосове та селище Привітне Бритівської сільради;
- у Великомихайлівському районі утворила сільради: Новоолександрівську з центром в селі Новоолександрівка і сільській раді підпорядкувала село Нові Бутори Комарівської сільради; Першотравневу з центром в селі Першотравневе і сільській раді підпорядкувала села Благоєве, Данилівка і Незаможник Петрівської сільради; Новосавицьку з центром в селі Новосавицьке і сільській раді підпорядкувала село Юрківка Слов'яносербської сільради; Великозименівську з центром в селі Великозименове і сільській раді підпорядкувала село Марціянове Чапаєвської сільради;
- у Комінтернівському районі утворила Кордонську сільраду з центром в селі Кордон і сільській раді підпорядкувала село Мар'янівка Дмитрівської сільради;
- у Фрунзівському районі утворила Росіянівську сільраду з центром в селі Росіянівка.
- 20 грудня Одеська обласна рада внесла в адміністративно-територіальний устрій окремих районів такі зміни:
- у Березівському районі утворила Виноградненську сільраду з центром в селі Виноградне і сільській раді підпорядкувала село Садове Червоноармійської сільради;
- у Красноокнянському районі передала село Розівку Малаївської сільради в підпорядкування Дубівській сільській раді;
- у Миколаївському районі утворила Настасіївську сільраду з центром в селі Настасіївка і сільській раді підпорядкувала села Новогригорівка і Піщана Петрівка Андрієво-Іванівської сільради;
- у Саратському районі утворила Долинську сільраду з центром селі Долинка; у Ширяївському районі утворила Новоандріївську сільрад центром в селі Новоандріївка і сільській раді підпорядкувала села Жовтневе, Зірка, Скосарівське Червонокутської сільради.
Часи незалежної України
1992
- 16 січня 1992 року Одеська обласна рада внесла в адміністративно-територіальний устрій окремих районів такі зміни:
- у Білгород-Дністровському районі утворила Краснокосянську сільраду з центром в селі Красна Коса;
- у Кодимському районі утворила Малослобідську сільраду з центром в селі Мала Слобідка;
- в Овідіопольському районі утворила Мар'янівську сільраду з центром в селі Мар'янівка;
- у Тарутинському районі передала Міняйлівську і Старосільську сільради до складу Саратського району.
- 21 квітня Одеська обласна рада внесла в адміністративно-територіальний поділ окремих районів такі зміни:
- у Арцизькому районі утворила Надеждівську сільраду з центром в селі Надеждівка;
- у Берегівському районі утворила сільради: Шевченківську з центром в селі Шевченкове; Златоустівську з центром в селі Златоустове і сільській раді підпорядкувала село Софіївка Гуляївської сільради;
- у Білгород-Дністровському районі утворила Новоцаричакську сільраду з центром в селі Нова Царичанка;
- у Ширяївському районі відновила село Трудолюбівка, раніше об'єднане з селом Григорівка, взяла його на облік і підпорядкувала Олександрівській сільській раді.
- 23 липня Одеська обласна рада внесла в адміністративно-територіальний поділ окремих районів такі зміни:
- у Балтському районі утворила Гербинську сільраду з центром в селі Гербине;
- у Березівському районі утворила Червоноволодимирівську сільраду з центром в селі Червоноволодимирівка і сільській раді підпорядкувала села Котовське та Юркове Яснопільської сільради;
- у Білгород-Дністровському районі відновила село Зелене, раніше об'єднане з селом Олексіївка, взяла його на облік і підпорядкувала Маразліївській сільській раді.
- 15 жовтня 1992 року Одеська обласна рада у Ширяївському районі відновила село Канцурове, об'єднане з селом Григорівка та село Гребенюки, раніше об'єднане з селом Олександрівка, взяла їх на облік і підпорядкувала Олександрівський сільській раді.
1993
- 3 лютого смт Южне Суворівського району міста Одеси віднесено до категорії міст обласного підпорядкування.
- 18 травня Одеська обласна рада внесла в адміністративно-територіальний поділ окремих районів такі зміни:
- у Білгород-Дністровському районі утворила Софіївську сільраду з центром в селі Софїївка;
- у Комінтернівському районі передала село Пшонянове Дмитрівської сільради у підпорядкування Кордонській сільраді;
- у Татарбунарському районі утворила Кочкуватську сільраду з центром в селі Кочкувате;
- у Ширяївському районі утворила Бранкованівську сільраду з центром в селі Бранкованове і сільській раді підпорядкувала село Самійлівку Чогодарівської сільради.
- 8 червня Одеська обласна рада в Іванівському районі відновила село Соколове, раніше об'єднане з селом Джугастрове Калинівської сільради, взяла його на облік і підпорядкувала Калинівській сільській раді.
- 2 липня Одеська обласна рада внесла в адміністративно-територіальний поділ окремих районів такі зміни:
- в Ананьївському районі утворила Байтальську сільраду з центром у селі Байтали;
- у Любашівському районі утворила Покровську сільраду з центром в селі Покровка та передала село Шайтанка Маловасилівської сільради у підпорядкування Троїцькій сільській Раді;
- у Тарутинському районі утворила Малоярославецьку Другу сільраду з центром у селі Малоярославець Другий.
- 13 серпня Одеська обласна рада внесла в адміністративно-територіальний поділ окремих районів та міст такі зміни:
- у Ширяївському районі відновила село Січневе, раніше об'єднане з селом Червоний Кут Червонокутської сільської ради, взяла його на облік і підпорядкувала Новоандріївській сільській Раді;
- на території Іллічівської міської ради утворила сільради: Бурлачобалківську з центром в селі Бурлача Балка та Малодолинську з центром в селі Малодолинське.
- 20 грудня Одеська обласна рада в Комінтернівському районі утворила Новодофінівську сільраду з центром у селі Нова Дофінівка і сільській раді підпорядкувала село Вапнярка Фонтанської сільради
1994
- 13 вересня 1994 року Одеська обласна рада
- в Ананьївському районі зняла з обліку село Плоске Мардарівської сільради;
- Мардарівську сільраду Ананьївського району передано до складу Котовського району.
1995
- 10 січня Одеська обласна рада внесла в адміністративно-територіальний поділ окремих районів такі зміни:
- у Балтському районі утворила Козацьку сільраду з центром у селі Козацьке;
- у Великомихайлівському районі утворила Юрківську сільраду з центром у селі Юрківка і сільській раді підпорядкувала село Дзержинське Гребениківської сільради;
- у Тарутинському районі утворила сільради: Ганнівську з центром у селі Ганнівка і сільській раді підпорядкувала село Новоселівка Лісненської сільради; Ламбрівську з центром у селі Ламбрівка.
- 2 березня відновлено селу Колісне Саратського району Одеської області колишнє найменування Кулевча.
- 6 квітня Президія Верховної Ради України постановила присвоїти населеному пункту Овідіопольського району Одеської області найменування — селище міського типу Авангард.
- 19 квітня Одеська обласна рада в Овідіопольському районі утворила Авангардівську селищну раду з центром в селищі міського типу Авангард.
- 30 травня Одеська обласна рада в Ананьївському районі виключила з облікових даних село Байбузівка Долинської сільради.
- 22 серпня Одеська обласна рада рішенням від 22 серпня 1995 року в Саратському районі перейменувала Колісненську сільраду на Кулевчанську.
1996
- 3 квітня Одеська обласна рада внесла в адміністративно-територіальний поділ окремих районів такі зміни:
- у Березівському районі виключила з облікових даних село Галупів Демидівської сільради;
- у Красноокнянському районі виключила з облікових даних село Вовче Римарівської сільради; у Саратському районі утворила Забарівську сільраду з центром у селі Забари.
1997
- 21 лютого Одеська обласна рада внесла в адміністративно-територіальний устрій окремих районів такі зміни:
- у Березівському районі підпорядкувала Шевченківській сільській раді село Чигирин Ставківської сільради;
- у Комінтернівському районі підпорядкувала Комінтернівській селищній раді село Улянівка Шомполівської сільради;
- у Савранському районі утворила Байбузівську сільраду з центром у селі Байбузівка і Капустянську сільраду з центром у селі Капустянка;
- у Ширяївському районі виключила з облікових даних село Вовкосафонове Старомаяківської сільради.
- 17 червня смт Теплодар — місто обласного підпорядкування.
- 1 липня Одеська обласна рада в Любашівському районі виключила з облікових даних село Маломайорське Маловасилівської сільради.
1998
- 17 липня Одеська обласна рада у Березівському районі взяла на облік селище міського типу Раухівка та утворила Раухівську селищну раду з центром в селищі міського типу Раухівка.
- 22 грудня Верховна Радаприсвоїла новоутвореному населеному пункту Березівського району Одеської області найменування — селище міського типу Раухівка.
1999
- 20 серпня Одеська обласна рада в Берегівському районі виключила з облікових даних село Оленівка Ряснопільської сільради.
- У серпні 1999 року до складу Молдови (згідно з Додатковим протоколом до Договору з Україною) передана прибл. 480-метрова берегова лінія території Одеської області прилеглої до селища Джурджулешти під будівництво порту.
2000
- 2 березня Верховна Рада включила у межі міста Біляївка Біляївського району Одеської області 839,4 гектара земель Біляївської міської ради і затвердити межі міста загальною площею 1742,2 гектара.
- 13 липня Верховна Рада включила в межі міста Южне Одеської області 779,34 гектара земель Южненської міської ради та 262,17 гектара земель Сичавської сільської ради Комінтернівського району і затвердити межі міста загальною площею 1041,51 гектара.
- 21 вересня Одеська обласна рада внесла в адміністративно-територіальний устрій окремих районів такі зміни:
- у Комінтернівському районі утворила Каїрську сільраду з центром у селі Каїри і сільській раді підпорядкувала село Нове Селище Петрівської сільради;
- в Овідіопольському районі утворила Новодолинську сільраду з центром у селі Нова Долина.
- 21 грудня Верховна Рада присвоїла новоутвореному населеному пункту Овідіопольського району Одеської області найменування — село Калаглія.
2001
- 9 лютого Одеська обласна рада в Овідіопольському районі взяла на облік село Калаглія та утворила Калаглійську сільраду з центром у селі Калаглія.
- 23 червня Одеська обласна рада в Балтському районі виключила з облікових даних село Пашківка Білинської сільради.
2002
- 7 лютого змінено межі міста Одеси за рахунок 46,0 гектара земель Усатівської сільради Біляївського району, 526,0 гектара земель Красносільської і 361,0 гектара земель Крижанівської сільради Комінтернівського району, 329,0 гектара земель Авангардівської селищної та 1078,0 гектара Таїровської селищної ради Овідіопольського району. Було передано до відання Таїровської селищної ради Овідіопольського району 43,0 гектара земель міста Одеси і затверджено межі міста загальною площею 16242,0 гектара.
- 21 лютого Одеська обласна радана території Іллічівської міської ради:
- підпорядкувала Іллічівській міській раді смт Олександрівка Олександрівської селищної ради, с Бурлача Балка Бурлачобалківської і с Малодолинське Малодолинської сільрад;
- ліквідувала Олександрівську селищну раду, Бурлачобалківську і Малодолинську сільради.
2003
- 8 липня Одеська обласна рада у Савранському районі підпорядкувала Капустянській сільській раді села Білоусівка та Дубки Неділківської сільради.
- 9 липня Верховна Рада:
- включила у межі міста Білгород-Дністровський Одеської області 53,4 гектара земель, які знаходились у віданні Бритівської сільської ради, 195,51 гектара земель — Салганської сільської ради Білгород-Дністровського району, 26,52 гектара земель, які знаходились безпосередньо у віданні Білгород-Дністровської районної ради, передано до відання Салганської сільської ради Білгород-Дністровського району 4,11 гектара земель міста Білгород-Дністровський і затвердила межі міста загальною площею 1910,32 гектара.
- включила у межі міста Іллічівськ Одеської області 1396,0 гектара земель, які знаходились у віданні Іллічівської міської ради, 99,37 гектара земель, які знаходились у віданні Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району і затвердила межі міста Іллічівська загальною площею 2124,37 гектара.
2004
- 2 квітня Одеська обласна рада у Фрунзенському районі виключила з облікових даних село Мар'янівку Першу Войничівської сільради.
- 4 червня Одеська обласна рада у Березівському районі виключила з облікових даних село Суха Верба Яснопільської сільради.
2005
- 20 грудня Верховна Рада включила в межі міста Котовськ Одеської області 412,5 гектара земель, які знаходились у віданні Великофонтанської сільської ради, 359,5 гектара земель — Куяльницької сільської ради, 155,0 гектара земель — Любомирської сільської ради, 91,0 гектара земель — Новоселівської сільської ради, 35,0 гектара земель Олексіївської сільської ради Котовського району, та затвердити загальну площу міста 2544,0 гектара. Встановила межі міста Котовськ та затвердила відповідні зміни меж Котовського району.
2006
- 27 січня Одеська обласна рада у Комінтернівському районі виключила з облікових даних село Грекова Сербківської сільради.
- 22 вересня Одеська обласна рада у Кодимському районі віднесла селище Федорівка Лисогірської сільради до категорії сіл.
- 10 листопада Одеська обласна рада внесла в адміністративно-територіальний устрій області наступні зміни:
- у Котовському районі виключила з облікових даних село Павлівка Чапаєвської сільради;
- у Любашівському районі виключила з облікових даних село Дмитрівка Новоселівської сільради та село Погреби Познанської сільради.
- 22 грудня Одеська обласна рада у Тарутинському районі виключила з облікових даних село Зелена Долина Новотарутинської сільради.
2007
- 8 лютого Верховна Рада присвоїла населеному пункту Кілійського району Одеської області, що знаходився в межах Вилківської міської ради, найменування — селище Біле.
- 25 квітня Одеська обласна рада у Миколаївському районі виключила з облікових даних села Рождественка та Яковлеве Стрюківської сільради
- 17 серпня Одеська обласна рада у Ширяївському районі виключила з облікових даних село Ярове Миколаївської сільради.
- 9 листопада Одеська обласна рада в Ананьївському районі виключила з облікових село Стародачне Романівської сільради;
- 20 грудня Одеська обласна рада у Татарбунарському районі виключила з облікових даних село Роздольне Жовтоярської сільради.
2008
- 29 лютого Одеська обласна рада в Тарутинському районі уточнила назву Серпнівської селищної ради на Серпневську.
2009
- 20 березня Одеська обласна рада у місті Одеса виключити з облікових даних 4 райони у місті Одеса, а саме: Жовтневий, Іллічівський, Ленінський, Центральний.
- 20 березня Одеська обласна рада у Кілійському районі взяла на облік і підпорядкувала Вилківській міській раді новоутворений населений пункт — селище Біле.
- 30 жовтня Одеська обласна рада у Кодимському районі перейменувала Пиріжненську сільраду на Пиріжнянську.
2010
- 24 лютого Одеська обласна рада у Ширяївському районі виключила з облікових даних село Петрівське Жовтневої сільради.
- 12 травня Одеська обласна рада у Любашівському районі виключила з облікових даних село Корніївка Агафіївської сільради.
2011
- У червні 2011 року (de jure з 2001 р.) зі складу Молдови (згідно з Додатковим протоколом до Договору з Україною) передано у користування 7,7-кілометрову ділянку дороги Одеса — Рені E87 (М15) в районі села Паланка, що з'єднує південну і північну частини Одеської області (в північний обхід Дністровського лиману).
2012
- 6 липня Одеська обласна рада у Білгород-Дністровському районі віднесла селище Привітне Салганської сільради до категорії сіл.
- 31 грудня Уточнено категорію населенного пункту Пасічне Надеждинської сільради Саратського району з села на селище.
2013
- 4 липня Одеська обласна рада у Березівському районі виключила з облікових даних село Лукашівка Демидівської сільради.
2014
- Відсутні зміни
З 2015–20 рр. проводилась адміністративно-територіальна реформа з утворенням територіальних громад.
2015
Протягом року створено 8 ОТГ, які об'єднали 40 рад: 2 міських, 1 селищну і 37 сільських.
- 7 серпня у Татарбунарському районі Безім'янська та Тузлівська сільради рішеннями об'єдналися в Тузлівську сільську територіальну громаду з адміністративним центром у селі Тузли включивши до її складу села Безім'янка, Весела Балка, Веселе, Лебедівка, Новомихайлівка та Садове.
- 12 серпня Одеська обласна рада утворила об'єднані територіальні громади:
- у Балтському районі: Балтську міську територіальну громаду шляхом об'єднання Балтської міської ради, Бендзарівської, Білинської, Борсуківської, Гольм'янської, Кармалюківської, Козацької, Коритненської, Лісничівської, Миронівської, Обжильської, Оленівської, Пасатської, Пасицелівської, Переймівської, Перелітської, Саражинської сільрад включивши до її складу місто Балта та села Акулинівка, Андріяшівка, Бендзари, Березівка, Білине, Борсуки, Відрада, Гольма, Євтодія, Зелений Гай, Кармалюківка, Козацьке, Коритне, Лісничівка, Мирони, Мошняги, Немирівське, Обжиле, Оленівка, Пасат, Пасицели, Перейма, Перельоти, Петрівка, Саражинка, Семено-Карпівка, Харитинівка і встановила адміністративний центр Балтської міської територіальної громади у місті Балта;
- у Березівському районі: Розквітівську сільську територіальну громаду шляхом об'єднання Анатолівської, Розквітівської та Ставківської сільрад включивши до її складу села Анатолівка, Антонівка, Веселе, Данилівка, Котовське, Красне, Кринички, Нейкове, Онорівка, Рівне, Розквіт, Ставкове, Червоний Агроном, Шутове і встановила адміністративний центр Розквітівської сільської територіальної громади у селі Розквіт;
- у Березівському районі: Червоноармійську сільську територіальну громаду шляхом об'єднання Виноградненської та Червоноармійської сільрад включивши до її складу села Виноградне, Садове, Семихатки, Травневе, Улянівка, Червоноармійське і встановила адміністративний центр Червоноармійської сільської територіальної громади у селі Червоноармійське; у Білгород-Дністровському районі:
- у Березівському районі: Маразліївську сільську територіальну громаду шляхом об'єднання Великомар'янівської, Маразліївської та Широківської сільрад включивши до її складу села Великомар'янівка, Долинівка, Зелене, Маразліївка, Олексіївка, Полянка, Романівка, Широке і встановила адміністративний центр Маразліївської сільської територіальної громади у селі Маразліїв:
- у Біляївському районі: Біляївську міську територіальну громаду шляхом об'єднання Біляївської міської ради та Майорівської сільради включивши до її складу місто Біляївка, села Майори, Повстанське і встановила адміністративний центр Біляївської міської територіальної громади у місті Біляївка;
- у Великомихайлівському районі: Великомихайлівську селищну територіальну громаду шляхом об'єднання Великомихайлівської селищної та Великокомарівської, Гребениківської, Комарівської, Новопетрівської, Новоселівської, Полезненської, Стоянівської, Юрківської сільрад включивши до її складу селище міського типу Велика Михайлівка та села Артема, Багачеве, Бессарабка, Вакарське, Великокомарівка, Василівка, Водяне, Гіржове, Гірське, Гребеники, Грушка, Дзержинське, Дівоцьке, Кардамичеве, Комарівка, Муратове, Новопетрівка, Новоселівка, Платонівка, Полезне, Стоянове, Трохимівка, Фрасине, Юрківка і встановила адміністративний центр Великомихайлівської селищної територіальної громади у селищі міського типу Велика Михайлівка;
- у Комінтернівському районі: Красносільську сільську територіальну громаду шляхом об'єднання Красносільської та Свердловської сільрад включивши до її складу села Іллічівка, Корсунці, Красносілка, Кубанка, Новокубанка, Переможне, Свердлове і встановила адміністративний центр Красносільської сільської територіальної громади у селі Красносілка.
- 26 жовтня у зв'язку з припиненням повноважень рад, що об'єдналися у Балтську міську територіальну громаду виключено з облікових даних Балтську міську, Бендзарівську, Білинську, Борсуківську, Гольм'янську, Кармалюківську, Козацьку, Уоритненську, Лісничівську, Миронівську, Обжильську Оленівську, Пасатську, Пасицелівську, Переймівську, Перелітську, Саражинську сільські ради Балтського району. Включено в облікові дані Балтську міську раду Балтської міської територіальної громади
- 4 листопада у зв'язку з припиненням повноважень рад, що об'єдналися у Маразліївську, Розквітівську, Червоноармійську сільські територіальні громади з 4 листопада 2015 року виключено з облікових даних Анатолівську, Виноградненську, Розквітівську, Ставківську, Червоноармійську сільські ради Березівського району, Великомар'янівську. Маразліївську, Широківську сільські ради Білгород-Дністровського району. Включено в облікові дані Розквітівську сільську раду Розквітівської сільської територіальної громади, Червоноармійську сільську раду Червоноармійської сільської територіальної громади Березівського району та Маразліївську сільську раду Маразліївської сільської територіальної громади Білгород-Дністровського району.
- 5 листопада у зв'язку з припиненням повноважень рад, що об'єдналися у Біляївську міську, Красносільську, Тузлівську сільські територіальні громади з 5 листопада 2015 року виключено з облікових даних Біляївську міську, Майорівську сільську ради Біляївського району, Красносільську, Свердловську сільські ради Комінтернівського району, Безім'янську, Тузлівську сільські ради Татарбунарського району. Включено в облікові дані Біляївську міську раду Біляївської міської територіальної громади Біляївського району, Красносільську сільську раду Красносільської сільської територіальної громади Комінтернівського району та Тузлівську сільську раду Тузлівської сільської територіальної громади Татарбунарського району.
- 27 листопада у зв'язку з припиненням повноважень рад, що об'єдналися у Великомихайлівську селищну територіальну громаду виключено з облікових даних Великомихайлівську селищну, Великокомарівську, Гребениківську, Комарівську, Новопетрівську, Новоселівську, Полезненську, Стоянівську, Юрківську сільські ради Великомихайлівського району. Включено в облікові дані Великомихайлівську селищну раду Великомихайлівської селищної територіальної громади.
- На 4 грудня КМУ затвердив перспективні плани 24 громад у області.
2016
- Згідно Постанови Верховної Ради України від 4 лютого 2016 року № 985-VIII м. Балта Балтського району віднесено до категорії міст обласного значення. Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2016 року № 944-VIII м. Біляївка Біляївського району віднесено до категорії міст обласного значення.
- Згідно Закону України „Про добровільне об'єднання територіальних громад“ у 2016 році набуло чинності рішення Одеської обласної ради від 12 серпня 2015 року № 1417-VI (Відомості Верховної Ради України» від 12.02.2016 р. № 7) стосовно об'єднання:
- у Балтському районі Бендзарівської, Білинської, Борсуківської, Гольм'янської, Кармалюківської, Козацької, Коритненьської, Лісничівської, Миронівської, Обжильської, Оленівської, Пасатської, Пасицелівської, Переймівської, Перелітської та Саражинської сільських рад у Балтську міську об'єднану територіальну громаду;
- у Біляївському районі Біляївської міської ради та Майорівської сільради об'єднання у Біляївську міську територіальну громаду;
- у Білгород-Дністровському районі Великомар'янівської, Маразліївської та Широківської сільських рад об'єднання у Маразліївську сільську територіальну громаду;
- у Березівському районі Анатолівської, Розквітівської та Ставківської сільських рад об'єднання у Розквітівську сільську територіальну громаду;
- у Березівському районі Виноградненської та Червоноармійської сільрад об'єднання у Червоноармійську сільську територіальну громаду
- у Великомихайлівському районі Великомихайлівської селищної та Великокомарівської, Гребениківської, Комарівської, Новопетрівської, Новоселівської, Полезненської, Стоянівської, Юрківської сільрад об'єднання в Великомихайлівську селищну територіальну громаду;
- у Лиманському районі (колишньому Комінтернівському) районі Красносільської та Свердловської сільрад об'єднання у Красносільську сільську територіальну громаду.
- 18 серпня у Іванівському районі Калинівська, Коноплянська та Михайлопільська сільські ради об'єдналися у Коноплянську сільську територіальну громаду з адміністративним центром у селі Конопляне включивши до її складу села Богунове, Вовкове, Гудевичеве, Джугастрове, Калинівка, Козлове, Люботаївка, Марціянове, Михайлопіль, Новакове, Силівка, Соколове, Тарасівка та Шерове.
- 18 серпня на територіях Великомихайлівського, Іванівського та Ширяївського районів: Великозименівська, Цибулівська, Чапаєвська сільські ради Великомихайлівського району, Радісненська селищна, Червонознам'янська сільська ради Іванівського району та Новоєлизаветівська сільська рада Ширяївського району об'єдналися у Червонознам'янську сільську територіальну громаду з адміністративним центром у селі Знам'янка, включивши до її складу села Великозименове, Воробіївка, Воробйове, Малозименове, Марціянове, Поліно-Осипенкове, Цибулівка, Юрашеве Великомихайлівського району, селище міського типу Радісне Іванівського району, села Новоєлизаветівка, Новопетрівка Друга, Новопетрівка Перша, Новостепанівка, Сирітське Друге, Сирітське Перше, Софіївка та Стара Єлизаветівка Ширяївського району.
- 1 вересня у Ширяївському районі Ширяївська селищна, Макарівська, Мар'янівська, Олександрівська та Осинівська сільські ради об'єдналися у Ширяївську селищну територіальну громаду з адміністративним центром у селищі міського типу Ширяєве включивши до її складу села Виноградівка, Гребенюки, Григорівка, Йосипівка, Канцурове, Макарове, Мар'янівка, Новогуляївка, Одаї, Олександрівка, Олександро-Вовкове, Осинівка, Подільці, Суха Журівка, Трудолюбівка, Флоринське та Яринославка.
- 8 вересня у Захарівському (Фрунзівському) районі Затишанська селищна та Ленінська сільська ради об'єдналися у Затишанську селищну територіальну громаду з адміністративним центром у селищі міського типу Затишшя включивши до її складу села Андрусова, Весела Балка, Володимирівка, Гедеримове Перше, Дружелюбівка, Загір'я, Іванівка, Краснопіль, Малорошове, Нова Григорівка, Скинешори та Торосове (Леніна).
- 27 жовтня у Біляївському районі Троїцька та Яськівська сільські ради об'єдналися у Яськівську сільську територіальну громаду з адміністративним центром у селі Яськи включивши до її складу село Троїцьке.
Перейменування у рамках декомунізації :
Лютий:
- місто Іллічівськ на місто Чорноморськ;
- село Воровського Миколаївської селищної ради Миколаївського району на село Ставкове;
Березень:
- селище Жовтнева Революція Хлібодарської селищної ради Біляївського району на селище Радісне;
- село Петровського Сербківської сільської ради Комінтернівського району на село Вишневе;
- село Жовтневе Любашівської селищної ради Любашівського району на село Вишневе;
- село Леніне Фрунзівського району на село Торосове;
Травень:
- Котовський район → Подільський район
- Красноокнянський — на Окнянський район
- Фрунзівський — на Захарівський район
- Жовтнева сільська рада Болградського району перейменувала Жовтневу сільську раду на Каракуртську
- село Червонознам'янка Іванівського району Одеської області на село Знам'янка;
- село Матроська Ізмаїльського району Одеської області на село Матроска;
- село Червона Зірка Балтського району на село Шумилове;
- село Вовкове Березівського району на село Танівка;
- село Жовтнівка Березівського району на село Виноград;
- село Котовське Розквітівської сільської ради Березівського району на село Чудське;
- село Червоноармійське Березівського району на село Новокальчеве;
- село Червоноволодимирівка Березівського району на село Михайлівка;
- село Котовка Біляївського району на село Латівка;
- село Петрівське Великомихайлівського району на село Полішпакове;
- село Чапаєве Великомихайлівського району на село Воробіївка;
- село Благоєве Іванівського району на село Великий Буялик;
- село Леніна Іванівського району на село Букачі;
- село Котовці Кодимського району на село Сергіївка;
- село Благоєве Комінтернівського району на село Христо-Ботеве;
- село Петрівка Комінтернівського району на село Курісове;
- село Червона Нива Комінтернівського району на село Тилігульське;
- село Куйбишевське Котовського району на село Казбеки;
- село Чапаєвка Куяльницької сільської ради Котовського району на село Малий Куяльник;
- село Чапаєвка Чапаєвської сільської ради Котовського району на село Ставки;
- селище міського типу Красні Окни Красноокнянського району на селище міського типу Окни;
- село Мізікевича Овідіопольського району на село Лиманка;
- село Жовтневе Тарутинського району на село Матильдівка;
- селище міського типу Фрунзівка Фрунзівського району на селище міського типу Захарівка;
- село Петрівське Ширяївського району на село Жуковське;
- село Червоний Кут Ширяївського району на село Чорний Кут;
- село Жовтневе Старомаяківської сільської ради Ширяївського району на село Буци;.
- село Кірове Комінтернівського району на село Трояндове;
- село Ухожани Балтського району на село Новополь;
- село Котовське Червоноволодимирівської сільської ради Березівського району на село Котовка;
- село Червоний Агроном Березівського району на село Вишневе;
- село Ленінське Перше Біляївського району на село Сонячне;
- село Петрівське Біляївського району на село Петрове;
- село Чапаєве Біляївського району на село Тихе;
- село Червона Зірка Біляївського району на село Зоряне;
- селище Червоний Розселенець Біляївського району на селище Розселенець;
- село Жовтневе Болградського району на село Каракурт;
- село Нове Жовтневе Болградського району на село Новий Каракурт;
- село Червоноармійське Болградського району на село Кубей;
- село Артема Великомихайлівського району на село Трудомирівка;
- село Благоєве Великомихайлівського району на село Мартове;
- село Дзержинське Великомихайлівського району на село Єрмішкове;
- село Кірове Великомихайлівського району на село Вишневе;
- село Незаможник Великомихайлівського району на село Заможне;
- село Щорсове Іванівського району на село Шеметове;
- село Іллічівка Комінтернівського району на село Ілічанка;
- село Свердлове Комінтернівського району на село Іванове;
- місто Котовськ на місто Подільськ;
- селище Червоний Орач Красноокнянського району на селище Новий Орач;
- село Ленінталь Овідіопольського району на село Лібенталь;
- село Кірове Роздільнянського району на село Благодатне;
- село Ленінське Друге Роздільнянського району на село Новодмитрівка Друга;
- село Піонерське Роздільнянського району на село Виноградівка;
- село Дмитрівка Татарбунарського району на село Дельжилер;
- село Жовтень Ширяївського району на село Петровірівка;
- село Орджонікідзе Ширяївського району на село Армашівка;
- село Жовтневе Орджонікідзевської сільської ради Ширяївського району на село Крижанівка;
- село Жовтневе Новоандріївської сільської ради Ширяївського району на село Докторове;
Червень:
- Комінтернівський район Одеської області перейменовано на Лиманський район
- центр району селище міського типу Комінтернівське у Доброслав.
- Фрунзівська районна рада перейменувала Фрунзвську районну раду на Захарівську.
- Красноокнянська районна рада перейменувала Красноокнянську районну раду на Окнянську.
- Фрунзівська селищна рада Захарівського району перейменувала Фрунзівську селищну раду на Захарівську.
- Чапаєвська сільська рада перейменувала Чапаєвську сільську раду на Ставківську.
- Красноокнянська селищна рада перейменувала Красноокнянську селищну раду на Окнянську.
- Червоноармійська сільська рада Червоноармійської сільської територіальної громади Березівського району перейменувала Червоноармійську сільську територіальну громади та Червоноармійську сільську раду на Новокальчевську.
- Комінтернівська селищна рада Лиманського району перейменувала Комінтернівську селищну раду на Доброславську.
- Комінтернівська районна рада у Лиманському районі перейменувала Комінтернівську районну раду на Лиманську.
Липень
- Жовтнева сільська рада Ширяївського району про перейменування Жовтневої сільської ради на Петровірівську;
- Орджонікідзевська сільська рада Ширяївського району про перейменування Орджонікідзевської сільської ради на Армашівську.
Серпень
- Петрівська сільська рада Лиманського району перейменувала Петрівську сільську раду на Курісовську.
- Ленінської сільської ради про перейменування Ленінської сільської ради на Торосівську;
Вересень
- Червонознам'янська сільська рада Іванівського району перейменувала Червонознам'янську сільську раду на Знам'янську.
- Благоєвська сільська рада Іванівського району перейменувала Благоєвську сільську раду на Великобуялицьку.
Жовтень
- Червоноармійська сільська рада Болградського району перейменувала Червоноармійську сільську раду на Кубейську.
- Ухожанська сільська рада Балтського району про перейменування Ухожанської сільської ради на Новопольську;
Листопад
- у Лиманському районі Кіровська сільська рада перейменувала Кіровську сільську раду на Трояндівську.
- у Великомихайлівському районі Петрівська сільська рада перейменувала Петрівську сільську раду на Полішпаківську.
Грудень
- Чапаєвська сільська рада Великомихайлівського району перейменувала Чапаєвську сільську раду на Воробіївську.
2017
- Протягом року створено 14 ОТГ (Березівська і Вилківська міські ОТГ, Авангардівська, Цебриківська, Таїровська селищні ОТГ, Шабівська, Куяльницька, Лиманська, Маяківська, Старокозацька, Дальницька, Знам'янська, Яськівська та Мологівська сільські ОТГ).
2018
- Протягом року створено 7 ОТГ (Кілійська міська, Любашівська, Зеленогірська, Окнянська, селищні та Визирська, Великобуялицька і Великоплосківська сільські ОТГ).
- Загалом станом на 2018 рік на території області у рамках децентралізації утворено та відбулися перші вибори голів та депутатів місцевих рад у 25 об'єднаних територіальних громадах (ОТГ).
- 12 червня 2018 року села Новопетрівка Перша та Новопетрівка Друга Ширяївського району об'єднані у село Новопетрівка.
2019
- 26 березня Знам'янська сільська рада Червонознам'янської сільської територіальної громади Іванівського району перейменувала Червонознам'янську сільську територіальну громаду на Знам'янську .
- 19 червня адміністративний центр Кіровської сільської ради Роздільнянського району перенесений з села Благодатне у село Калантаївка, а Кіровську сільську раду перейменовано на Калантаївську.
- 5 липня у зв'язку з припиненням повноважень рад, що об'єдналися у Великоплосківську сільську територіальну громаду, виключено з облікових даних Великоплосківську, Новосавицьку, Слов'яносербську, Тростянецьку сільські ради Великомихайлівського району. Включено в облікові дані Великоплосківську сільську раду Великоплосківської сільської територіальної громади.
- 15 липня у зв'язку з припиненням повноважень рад, що об'єдналися у Великобуялицьку сільську територіальну громаду, виключено з облікових даних Петрівську селищну, Великобуялицьку сільську ради Іванівського району. Включено в облікові дані Великобуялицьку сільську раду Великобуялицької сільської територіальної громади.
- 16 липня у зв'язку з припиненням повноважень рад, що об'єдналися у Визирську сільську територіальну громаду, виключено з облікових даних Визирську, Любопільську, Першотравневу сільські ради Лиманського району. Включено в облікові дані Визирську сільську раду Визирської сільської територіальної громади.
- 18 липня у зв'язку з припиненням повноважень рад, що об'єдналися у Зеленогірську селищну територіальну громаду, виключено з облікових даних Зеленогірську селищну, Гвоздавську, Познанську, Ясенівську сільські ради Любашівського району. Включено в облікові дані Зеленогірську селищну раду Зеленогірської селищної територіальної громади.
2020
- 27 травня 2020 року Кабінет Міністрів затвердив розпорядження про затвердження перспективного плану формування територій 91 громади Одеської області.
- 17 липня 2020 року у рамках адміністративно-територіальної реформи було ліквідовано 26 попередніх та утворено 7 укрупнених районів:
Березівський, Білгород-Дністровський, Болградський, Ізмаїльський, Одеський, Подільський та Роздільнянський райони.
- Ліквідовані райони: Ананьївський, Арцизький, Балтський, Біляївський (на його основі утворено Одеський), Великомихайлівський, Захарівський, Іванівський, Кілійський, Кодимський, Лиманський, Любашівський, Миколаївський, Овідіопольський,Окнянський, Ренійський, Савранський, Саратський, Тарутинський, Татарбунарський, Ширяївський.
Населені пункти, зняті з обліку
Населені пункти, зняті з обліку у зв'язку з переселенням жителів (з 01.01.1986 по 01.07.2020)
Назва | Сільська рада | Район | Дата рішення | Рада, що ухвалила рішення | Дата опублікування | «Відомості Верховної Ради України» номер статті або сторінка |
---|---|---|---|---|---|---|
с. Байбузівка | Долинська | Ананьївський | 30.05.1995 | Одеська обласна рада | 20.06.1995 | 25, стор. 585 |
с. Богданове Друге | Войничівська | Фрунзівський | 12.05.1988 | Одеська обласна рада | 14.06.1988 | 24, стор. 530 |
с. Вовкосафонове | Старомаяківська | Ширяївський | 21.02.1997 | Одеська обласна рада | 24.04.1997 | 15, стор.252 |
с. Вовче | Римарівська | Красноокнянський | 03.04.1996 | Одеська обласна рада | 04.06.1996 | 23, стор. 308 |
с. Галупів | Демидівська | Березівський | 03.04.1996 | Одеська обласна рада | 04.06.1996 | 23, стор. 308 |
с. Грекова | Сербківська | Комінтернівський | 27.01.2006 | Одеська обласна рада | 31.03.2006 | 13, стор.548 |
с. Десинорове | Василівська | Фрунзенський | 20.01.1987 | Одеська обласна рада | 10.02.1987 | 6, стор. 78-79 |
с. Дмитрівка | Новоселівська | Любашівський | 10.11.2006 | Одеська обласна рада | 26.01.2007 | 4, стор.114 |
с. Журавське | Цебриківська | Ширяївський | 12.06.2018 | Одеська обласна рада | 30.11.2018 | 48, с. 58 |
с. Зелена Долина | Новотарутинська | Тарутинський | 22.12.2006 | Одеська обласна рада | 16.03.2007 | 11, стор.506 |
с. Капрани | Сербківська | Комінтернівський | 10.02.1987 | Одеська обласна рада | 03.03.1987 | 9, стор. 140 |
с. Каратаєве | Левадівська | Миколаївський | 12.05.1988 | Одеська обласна рада | 14.06.1988 | 24, стор. 530 |
с. Корніївка | Агафіївська | Любашівський | 12.05.2010 | Одеська обласна рада | 01.10.2010 | 39, стор.1434 |
с. Косареве | Станіславська | Котовський | 20.01.1987 | Одеська обласна рада | 10.02.1987 | 6, стор. 78-79 |
с. Кочурівка | Войничівська | Фрунзівський | 22.05.1990 | Одеська обласна рада | 26.06.1990 | 26, стор. 543 |
с. Кошари | Олексіївська | Котовський | 20.01.1987 | Одеська обласна рада | 10.02.1987 | 6, стор. 78-79 |
с. Кругляк | Станіславська | Котовський | 20.01.1987 | Одеська обласна рада | 10.02.1987 | 6, стор. 78-79 |
с. Лукашівка | Демидівська | Березівський | 04.07.2013 | Одеська обласна рада | 13.09.2013 | 37, с, 2024 |
с. Маломайорське | Маловасилівська | Любашівський | 01.07.1997 | Одеська обласна рада | 24.09.1997 | 36, стор. 647 |
с. Мар'янівка Перша | Войничівська | Фрунзівський | 02.04.2004 | Одеська обласна рада | 21.05.2004 | 20-21, стор.919-920 |
с. Оленівка | Ряснопільська | Березівський | 20.08.1999 | Одеська обласна рада | 01.06.2000 | 1, стор.7 |
с. Павлівка | Чапаєвська | Котовський | 10.11.2006 | Одеська обласна рада | 26.01.2007 | 4, стор.114 |
с. Павлівка | Адамівська | Білгород-Дністровський | 22.05.1990 | Одеська обласна рада | 26.06.1990 | 26, стор. 543 |
с. Пашківка | Білинська | Балтський | 23.06.2001 | Одеська обласна рада | 09.11.2001 | 45, стор. 944 |
с. Петрівка | Новосамарська | Красноокнянський | 22.05.1989 | Одеська обласна рада | 27.07.1989 | 26, стор. 283 |
с. Петрівське | Жовтнева | Ширяївський | 24.02.2010 | Одеська обласна рада | 30.04.2010 | 16-17, стор.538 |
с. Плоске | Мардарівська | Ананьївський | 13.09.1994 | Одеська обласна рада | 11.10.1994 | 41, стор. 1184 |
с. Погреби | Познанська | Любашівський | 10.11.2006 | Одеська обласна рада | 26.01.2007 | 4, стор.114 |
с. Рождественка | Стрюківська | Миколаївський | 25.04.2007 | Одеська обласна рада | 26.10.2007 | 42-43, стор.1968 |
с. Роздольне | Жовтоярська | Татарбунарський | 09.11.2007 | Одеська обласна рада | 29.02.2008 | 9, стор.310 |
с. Стародачне | Романівська | Ананьївський | 09.11.2007 | Одеська обласна рада | 29.02.2008 | 9, стор.310 |
с. Суха Верба | Яснопільська | Березівський | 04.06.2004 | Одеська обласна рада | 27.08.2004 | 35, стор.1400 |
с. Тернувате | Антонюківська | Миколаївський | 12.05.1988 | Одеська обласна рада | 14.06.1988 | 24, стор. 530 |
с. Унтилівка | Перехрестівська | Фрунзівський | 10.02.1987 | Одеська обласна рада | 03.03.1987 | 9, стор. 140 |
с. Шевченка | Комінтернівська | Комінтернівський | 10.02.1987 | Одеська обласна рада | 03.03.1987 | 9, стор. 140 |
с. Яковлеве | Стрюківська | Миколаївський | 25.04.2007 | Одеська обласна рада | 26.10.2007 | 42-43, стор.1968 |
с. Ярове | Миколаївська | Ширяївський | 17.08.2007 | Одеська обласна рада | 26.10.2007 | 42-43, стор 1968 |
с. Ясногородка | Тузлівська | Татарбунарський | 20.01.1987 | Одеська обласна рада | 10.02.1987 | 6, стор. 78-79 |
Карти території Одеської області різних часів
- Історичне утворення області
- Карта Одеської та Миколаївської губерній, 1921
- Карта Одеської та Миколаївської губерній, 1921
- Карта Одеської та Миколаївської губерній, 1922
- Карта Одеської губернії, 1923
- Територія колишньої Одеської губернії на карті Української СРР, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
- Територія колишньої Одеської губернії на карті Української СРР, адміністративні межі станом на 1 березня 1927
- Територія колишньої Одеської губернії (з округами), адміністративні межі станом на 1 липня 1928
- Територія майбутньої Одеської області, адміністративні межі станом на 1 січня 1932
- Карта Одеської області, адміністративні межі станом на 20 березня 1932
- Карта Одеської області, адміністративні межі станом на 15 січня 1937
- Карта Одеської області, 1938
- Карта Одеської області, адміністративні межі станом на 1 листопада 1947
Примітки
- . od.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 19 липня 2020.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 19 липня 2020.
- . www.golos.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 19 липня 2020.
- . www.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 19 липня 2020.
- . static.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 19 липня 2020.
- (PDF). Державна служба статистики України (українська) . Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2016.
- . Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 19 липня 2020.
- . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 19 липня 2020.
- . www.drv.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 19 липня 2020.
- Databank is in the stage of filling up and testing.[недоступне посилання]
- Адм.-тер. поділ УСРР (на 01.12.1933), 1933, с. 6–7.
- Административно-территориальное деление Союза ССР (на 15 июля 1934 года) / [Предисл.: С. И. Сулькевич]. — М. : Изд-во «Власть Советов» при Президиуме ВЦИК, 1934. — С. 212–213.(рос.)
- Адм.-тер. поділ УСРР (на 15.12.1935), 1936, с. 6–7.
- ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 23 квітня 2014. Процитовано 18 липня 2020.
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 октября 1938 года) / П. В. Туманов (ред.). — [1-е изд.] — М. : «Власть Советов», 1938. — С. XIV–XV, 158–159.(рос.)
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Ред. и предисл.: П. В. Туманов. — Доп. к 1-му изд. (Изменения 1.10.1938 – 1.03.1939). — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1939. — С. 88, 133–134.(рос.)
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 мая 1940 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов. — 2-е изд. — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1940. — С. 199–200.(рос.)
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1941 года) / П. В. Туманов (ред.). — 3-е изд. — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1941. — С. 191–192.(рос.)
- . resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 23 липня 2020.
- СССР. Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1947 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов. — 5-е изд. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1947. — С. 207–208.(рос.)
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 мая 1949 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов. — 6-е изд. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1949. — С. 210–211.(рос.)
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1951 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов; сост.: А. Д. Жукова, В. А. Кравцов и др. — 7-е изд. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1951. — С. 210–211.(рос.)
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 марта 1954 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов; сост.: Н. И. Андреев, А. Д. Жукова, В. А. Кравцов. — 8-е изд. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1954. — С. 214–215.(рос.)
- ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Отв. ред.: П. В. Туманов; сост.: Н. И. Андреев, А. Д. Жукова, В. А. Кравцов. — Доп. к 9-му изд. (к справ. вып. 1958 г.: Изменения 01.01.1958 – 01.01.1959). — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1959. — С. 8, 28, 42, 50.(рос.)
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 апреля 1960 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов. — 10-е изд. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1960. — С. 11–12, 291–293.(рос.)
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Отв. ред.: П. В. Туманов. — Доп. к 10-му изд. (к справ. вып. 1960 г.: Изменения 01.04.1960 – 01.07.1961). — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1961. — С. 8, 26.(рос.)
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1962 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов; сост.: Н. И. Андреев, А. Д. Жукова, В. А. Кравцов и др. — 11-е изд. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1962. — С. 11–12, 317–319, 626.(рос.)
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 апреля 1963 года) / Сост.: Н. И. Андреев, А. Д. Жукова, В. А. Кравцов и др. — 12-е изд. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1963. — С. 12, 296–298.(рос.)
- . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 23 липня 2020.
- УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.07.1965), 1965, с. 150–159.
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (январь 1965 г.) / Президиум Верховного Совета СССР. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1965. — С. 12, 299–301, 680.(рос.)
- . kraeved.od.ua. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 18 липня 2020.
- (українська) . Одеса: Одеська книжкова фабрика. 1973. с. 113. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 22 липня 2020.
- (українська) . Одеса: Маяк. 1978. с. 141. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 22 липня 2020.
- УКРАИНСКАЯ ССР. Административно-территориальное деление. на 1 января 1979 года (українська) . 1979. с. 215—229.
- Макотинская, Ю.; Дударев, В. А.; Евсеева, Н. А. (1980). (рос.). Известия. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.
- (українська) . Одеса: Маяк. 1984. с. 119. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 22 липня 2020.
- (рос.). Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 23 липня 2020.
- (українська) . Одеса: Маяк. 1990. с. 78. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 22 липня 2020.
- . od.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 2 серпня 2020.
- . search.ligazakon.ua. Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.
- . od.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 2 серпня 2020.
- . od.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 8 вересня 2019. Процитовано 2 серпня 2020.
- . od.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 2 серпня 2020.
- . od.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 2 серпня 2020.
- . od.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 2 серпня 2020.
- . od.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 2 серпня 2020.
- . od.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 2 серпня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Odeska oblast maye ploshu 33 310 km2 naselennya stanom na 1 sichnya 2020 sklalo 2 377 230 meshkanciv U ramkah reformi decentralizaciyi u chervni lipni 2020 roku zminivsya administrativno teritorialnij podil oblasti zi zberezhennyam zagalnih yiyi mezh Tak zamist 490 silskih selishnih i miskih rad stvorili 91 teritorialnu gromadu a zamist 26 rajoniv 7 ukrupnenih rajoniv Pershi vibori za novim administrativno teritorialnim ustroyem buli priznacheni na 25 zhovtnya 2020 roku Karta rajoniv ta gromad Odeskoyi oblasti Oblast bulo utvoreno u skladi USRR 27 lyutogo 1932 roku Zagalni vidomosti na 01 07 2020 Za danimi Oficijnogo portalu Verhovnoyi Radi Chislo administrativno teritorialnih odinic rajoniv 7 mist oblasnogo znachennya 9 rajoniv u mistah 4 mist rajonnogo znachennya 10 selish miskogo tipu 33 naselenih punktiv 1174 miskih 52 silskih 1122 radi gromadi radi gromad miski 16 miski 5 miski 3 selishni 26 selishni 9 selishni 4 silski 346 silski 18 silski 15 rajonni 26Sklad oblasti na pochatku reformi 01 01 2016 Karta rajoniv oblasti do pochatku reformi Odeska oblast zajmala ploshu 33 310 km2 naselennya stanom na 1 sichnya 2016 sklalo 2 396 493 meshkanciv Odeska oblast skladalas z 26 rajoniv na yiyi teritoriyi znahodilis 7 mist oblasnogo u tomu chisli 1 misto z rajonnim podilom ta 12 mist rajonnogo znachennya 33 smt Do skladu oblasti vhodilo 1 177 1125 silskih 23 selisha i 1102 sela naselenih punktiv u sichni lyutomu 2016 roku do mist oblasnogo znachennya stalo 9 do isnuyuchih doyednalis Balta ta Bilyayivka V lyutomu 2015 roku rozpochavsya proces stvorennya ob yednanih teritorialnih gromad Ostanni miscevi vibori za starim administrativnim podilom oblasti vidbulis 25 zhovtnya 2015 roku odnochasno vidbulisya pershi vibori u 8 gromadah sho buli stvoreni pershimi na teritoriyi Odeskoyi oblasti a same Velikomihajlivska selishna Velikomihajlivskij rajon Marazliyivska silska Bilgorod Dnistrovskij rajon Rozkvitivska silska Berezivskij rajon Tuzlivska silska Tatarbunarskij rajon Bilyayivska miska Bilyayivskij rajon Krasnosilska silska Limanskij Kominternivskij rajon Chervonoarmijska silska Berezivskij rajon Baltska miska Baltskij rajon Perelik rajoniv ta vazhlivih mist Odeshini Gerb Nazva Plosha km Naselennya osib Shilnist osib km Gromadi Mista smt Sela Selisha Selishni radi Silradi Roztashuvannya dokladnishe Ananyivskij 1005 26 931 24 4 0 1 0 32 0 0 14 Pokazati adm ter ustrij Arcizkij 1 379 45 198 32 8 0 1 0 25 1 0 17 Pokazati adm ter ustrij Baltskij 1 317 41 603 31 6 ye 0 0 14 0 0 8 Pokazati adm ter ustrij 1 1 0 27 0 0 0 Berezivskij 1 637 33 898 20 7 ye 1 1 42 0 1 13 Pokazati 2 0 0 20 0 0 2 Bilgorod Dnistrovskij 31 57500 1854 8 0 1 2 0 0 2 0 miska rada Bilgorod Dnistrovskij 1 852 60 755 32 8 ye 0 0 48 1 0 24 Pokazati 1 0 0 8 0 0 1 Bilyayivskij 1 496 94 061 62 9 ye 0 1 40 6 1 19 Pokazati adm ter ustrij 1 1 0 2 0 0 0 Bolgradskij 1 364 69 010 50 6 0 1 0 21 0 0 18 Pokazati Velikomihajlivskij 1 436 30 988 21 6 ye 0 1 55 1 1 14 Pokazati adm ter ustrij 1 0 1 24 0 1 0 Zaharivskij 956 20 200 21 1 0 0 2 51 0 2 11 Pokazati adm ter ustrij Ivanivskij 1 162 26 581 22 9 0 0 3 43 0 3 10 Pokazati adm ter ustrij Izmayil 53 72 178 1361 8 0 1 0 0 0 0 0 miska rada Izmayilskij 1194 51 513 43 1 0 0 1 22 0 1 18 Pokazati Kilijskij 1 359 52 277 38 5 0 2 0 16 2 0 13 Pokazati adm ter ustrij Kodimskij 818 29 490 36 1 0 1 1 24 0 1 17 Pokazati adm ter ustrij Limanskij Kominternivskij 1 487 71 268 47 9 ye 0 3 53 3 3 18 Pokazati adm ter ustrij 1 0 0 7 0 0 1 Lyubashivskij 1 100 30 649 27 86 0 0 2 53 0 2 14 Pokazati adm ter ustrij Mikolayivskij 1 093 16 065 14 7 0 0 1 45 0 1 12 Pokazati adm ter ustrij Ovidiopolskij 815 79 383 97 4 0 0 4 21 1 4 16 Pokazati adm ter ustrij Oknyanskij Krasnooknyanskij 1 013 20 195 19 9 0 0 1 52 2 1 14 Pokazati adm ter ustrij Podilsk Kotovsk 15 40 582 2705 4 0 1 0 0 0 0 0 miska rada Podilskij Kotovskij 1 037 27 016 26 1 0 0 0 59 2 0 18 Pokazati Renijskij 861 37 288 43 3 0 1 0 7 0 0 7 Pokazati adm ter ustrij Rozdilnyanskij 1 368 58 339 42 65 0 1 1 82 2 1 18 Pokazati adm ter ustrij Savranskij 618 19 056 30 83 0 0 1 19 1 1 10 Pokazati adm ter ustrij Saratskij 1475 44 984 30 5 0 0 1 36 1 1 22 Pokazati adm ter ustrij Tarutinskij 1 874 41 535 22 2 0 0 4 47 0 4 23 Pokazati adm ter ustrij Tatarbunarskij 1 748 38 781 22 2 ye 1 0 27 0 0 16 Pokazati adm ter ustrij 1 0 0 7 0 0 1 Shiryayivskij 1 502 27 118 18 1 0 0 1 71 0 1 18 Pokazati adm ter ustrij Odesa 163 1 010 848 4266 9 0 1 0 0 0 0 0 Pokazati miska rada Teplodar 3 10 296 3432 0 1 0 0 0 0 0 miska rada Chornomorsk Illichivsk 25 72500 2393 0 1 1 2 0 0 0 miska rada Yuzhne 12 32 154 2679 5 0 1 0 0 0 0 0 miska rada Odeska oblast 33 310 2 396 493 71 9 8 Vsogo naselenih punktiv 1177 Vsogo silskih rad 439 pidsumki nizhche u poryadku u rajoni u misti OZ u gromadi 10 7 2 29 3 1 1005 2 95 23 0 0 29 2 1 402 0 5 19 33 1102 23 32 407 Primitki Mista dlya mist OZ vkazuyetsya takozh chiselnist mist Usogo miscevih rad 484 407 silrad 32 selishni 19 miskih 26 rajonnih Takozh 4 rajonni radi u misti Odesa 1 oblasna rada ta 8 ob yednanih teritorialnih gromad IstoriyaDani za ves period isnuvannya oblasti Rik Plosha tis km Naselennya tis chol Shil t na 1 km Rajoniv Naseleni punkti Miscevi radi OTG Mista oblasnogo pidporyadkuvannya Vsogo mist SMT Selisha Sela Vsogo Vsogo Miske Silske K st Nazvi Miski Selishni Silski Vsogo kinec 1933 68 917 3411 4 49 5 46 4 Odesa Zinov yivske Mikolayiv Herson lipen 1934 68 917 3324 9 48 2 50 4 1 veresnya 1935 69 182 3324 9 48 1 70 4 Odesa Kirove Mikolayiv Herson 5 1143 1 zhovtnya 1938 32 9 42 1 Odesa 2 4 667 1 bereznya 1939 32 1 3 4 527 1 travnya 1940 27 0 30 2 Odesa Pervomajsk 3 4 522 1 sichnya 1941 31 7 38 2 5 7 643 1 veresnya 1946 27 9 34 2 5 6 1820 579 1 sichnya 1947 27 9 34 2 5 6 576 1 travnya 1949 27 9 34 2 5 6 574 1 sichnya 1951 27 9 34 2 6 5 575 1 bereznya 1954 33 2 38 4 Odesa Izmayil Vilkove Bilgorod Dnistrovskij 10 6 596 1 sichnya 1958 33 1 1943 0 58 7 34 3 Odesa Izmayil Bilgorod Dnistrovskij 11 16 388 1 sichnya 1959 33 1 34 3 11 16 388 1 kvitnya 1960 33 1 2027 8 61 3 31 3 1 sichnya 1961 33 1 33 2 31 3 1 sichnya 1962 33 1 2083 62 9 31 3 1 kvitnya 1963 33 1 2110 63 7 14 8 Odesa z smt Illichivsk Bilgorod Dnistrovskij z smt Arciz Izmayil Kotovsk Reni Kiliya z m Vilkove Balta Rozdilna 1965 33 3 33 2 2192 8 65 8 20 5 Odesa Izmayil Kotovsk Bilgorod Dnistrovskij Reni 13 26 1374 1413 13 26 338 377 1 travnya 1967 33 3 2254 8 1196 4 1058 4 67 7 25 5 13 26 1239 1278 13 26 339 378 1972 33 3 2444 9 73 4 26 4 Odesa Izmayil Kotovsk Bilgorod Dnistrovskij 1 travnya 1973 33 3 2470 3 1442 3 1028 74 2 26 5 Odesa Illichivsk Bilgorod Dnistrovskij Izmayil Kotovsk 13 26 1 1215 1255 13 26 342 381 1 sichnya 1978 33 3 2555 9 1565 3 990 6 76 8 26 5 14 30 1197 1241 14 27 343 384 1 travnya 1979 33 3 2544 1588 956 76 4 26 5 15 31 1188 1234 15 31 342 388 1 yanvarya 1980 33 3 2556 1605 951 76 8 26 5 17 29 17 349 1 sichnya 1984 33 3 2587 6 1660 7 926 9 77 7 26 5 17 31 1164 1212 17 25 358 400 1 sichnya 1987 33 3 2623 1740 883 78 7 26 5 17 31 17 364 1 sichnya 1990 33 34 2633 4 1760 3 873 1 79 26 5 17 33 1140 1190 17 28 387 432 1992 33 3 79 1 26 5 17 33 1139 1189 17 413 1995 33 3 2606 5 1716 8 889 7 78 3 26 6 Odesa Chornomorsk Bilgorod Dnistrovskij Izmayil Podilsk Yuzhne 18 32 1144 1194 18 431 1 sichnya 2000 33 3 2510 4 1653 2 857 2 75 4 26 7 Odesa Chornomorsk Bilgorod Dnistrovskij Izmayil Podilsk Teplodar Yuzhne 19 33 1139 1191 19 438 1 sichnya 2005 33 3 2415 7 1594 6 821 1 72 5 26 7 19 33 1136 1188 19 32 439 490 1 sichnya 2010 33 3 2391 1595 1 795 9 71 8 26 7 19 33 1127 1179 19 32 439 490 1 sichnya 2012 33 3 2388 3 1594 8 793 2 71 7 26 7 19 33 1125 1177 19 32 439 490 1 sichnya 2013 33 3 2395 2 1602 2 793 71 9 26 7 19 33 1125 1177 19 32 439 490 1 sichnya 2014 33 3 2396 5 1603 8 792 7 71 9 26 7 19 33 1124 1176 19 32 439 490 1 sichnya 2015 33 3 2396 4 1603 1 793 3 71 9 26 7 19 33 1124 1176 19 32 439 490 1 sichnya 2016 33 3 2390 3 1597 4 792 9 71 8 26 7 19 33 1124 1176 19 32 407 458 8 1 sichnya 2017 33 3 2386 5 1595 7 790 8 71 7 26 9 Odesa Chornomorsk Bilgorod Dnistrovskij Izmayil Podilsk Teplodar Yuzhne Bilyayivka Balta 19 33 1124 1176 19 32 11 1 sichnya 2018 33 3 2383 1 1594 9 788 2 71 6 26 9 19 33 1124 1176 19 32 15 1 sichnya 2019 33 314 2380 3 1595 5 784 8 71 5 26 9 19 33 22 1103 1177 19 32 26 1 lipnya 2020 33 314 2377 2 01 01 2020 1597 0 780 2 71 4 7 9 19 33 22 1100 1174 19 30 361 410 91 kilkist rajoniv skorochena 17 lipnya 2020 roku Peredistoriya 16 kvitnya 1920 utvoreno Odesku guberniyu a cherez dva roki do neyi bulo priyednano Mikolayivsku guberniyu U hodi provedenoyi u 1923 r reformi u Odeskij guberniyi zamist 9 starih povitiv bulo stvoreno 6 okrugiv a zamist 249 volostej 74 rajoniv 1 serpnya 1925 roku guberniya bula likvidovana okrugi perejshli u pryame pidporyadkuvannya centralnim organam vladi Protyagom 1923 1930 isnuvala Odeska okruga a protyagom 1930 1932 Odeskij rajon pidporyadkovanij bezposeredno respublikanskomu centrovi Postanovoyu VUCVK vid 12 zhovtnya 1924 Pro utvorennya Avtonomnoyi Moldavskoyi SRR z chastini teritoriyi Baltskoyi i Odeskogo okrug Odeskoyi guberniyi i Tulchinskoyi okrugi Podilskoyi guberniyi bula utvorena Avtonomna Moldavska Socialistichna Respublika u skladi Ukrayinskoyi SRR Na teritoriyi suchasnoyi Odeskoyi oblasti u 1928 roci rozmishalis 2 okrugi Odeska Zahar yivka Yanivka Grosulove Odesa Ovidiopol Berezivka Rozdilna Antono Kodinceve ta chastina Pershomajskoyi Lyubashivka Savran v takozh chastina AMSR Birzula Ananyiv Vikna Balta Pivdenna Besarabiya teritoriya nizhche Dnistrovskogo limanu vhodila do skladu Rumunskogo korolivstva Chasi Ukrayinskoyi RSR 1932 Odeska oblast bula stvorena 9 lyutogo 1932 roku u skladi 50 administrativnih odinic 4 mist bezposeredno pidporyadkovanih oblasti Odesa Zinov yivske nini m Kropivnickij Mikolayiv Herson ta 46 rajoniv Vona zajmala teritoriyi suchasnoyi Odeskoyi Mikolayivskoyi Hersonskoyi ta Kirovogradskoyi oblastej Rajoni Anatolivskij Tiligulo Berezanskij Andriyivo Ivanivskij Antono Kodincivskij Kominternivskij Arbuzinskij Bashtanskij Berezivskij Berislavskij Bilyayivskij Blagoyivskij nac bolgarskij Bobrineckij Veliko Viskivskij Veliko Oleksandrivskij Vilshanskij nac bolgarsk Voznesenskij Golovanivskij Golo Pristanskij Grosulivskij Grushkivskij Dobrovelichkivskij Domanivskij Zhovtnevij Zelcskij nac nimeck Znam yanskij Kalinindorfskij nac yevr Karl Libknehtivskij nac nimeck Kahovskij Krivo Ozerskij Lyubashivskij Novo Arhangelskij Novo Buzkij Novo Mirgorodskij Novo Odeskij Novo Ukrayinskij Ochakivskij Pershomajskij Rozdilnyanskij Skadovskij Snigurivskij Spartakivskij nac nimeck Troyickij Ustimivskij Frunzivskij Zaharivskij Hmelovskij Horlivskij Cebrikivskij Cyurupinskij rajon Cyurupinskij 27 lyutogo 1932 r Bilyayivskij rajon buv likvidovanij a jogo teritoriyu povnistyu priyednano do teritoriyi Odeskoyi miskradi Z chastini Bobrineckogo rajonu bulo utvoreno Bratskij a z chastini Lyubashivskogo Veliko Vradiyivskij rajon 1933 11 lyutogo 1933 r bulo vidnovleno Savranskij rajon 7 bereznya 1933 r buli perejmenovani Anatolivskij na Tiligulo Berezanskij r n Suvorove na Tiligulo Berezanku Gross Libental na koloniyu Spartakivku Zaharivka na m ko Frunzivku 4 lipnya togo zh roku bulo utvoreno Kompaniyivskij z chastini Zinov yevskoyi miskradi ta Rivnyanskij z chastini Novoukrayinskogo rajoni 1934 50 rajoniv na lipen 1934 Andriyivo Ivanivskij Arbuzinskij Bashtanskij Berezivskij Berislavskij Blagoyivskij nac bolgarskij Bobrineckij Bratskij Veliko Viskivskij Veliko Vradiyivskij Veliko Oleksandrivskij Vilshanskij nac bolgarsk Voznesenskij Golovanivskij Golo Pristanskij Grosulivskij Grushkivskij Dobrovelichkivskij Domanivskij Zhovtnevij Zelcskij nac nimeck Znam yanskij Kalinindorfskij nac yevr Karl Libknehtivskij nac nimeck Kahovskij Kominternivskij Antono Kodincivskij Kompanivskij Krivo Ozerskij Lyubashivskij Novo Arhangelskij Novo Buzkij Novo Mirgorodskij Novo Odeskij Novo Ukrayinskij Ochakivskij Pershomajskij Rovnyanskij Rozdilnyanskij Savranskij Skadovskij Snigurivskij Spartakivskij nac nimeck Tiligulo Berezanskij Anatolivskij Troyickij Ustimivskij Frunzivskij Zaharivskij Hmelovskij Horlivskij Cebrikivskij Cyurupinskij rajon Cyurupinskij 4 chervnya 1934 roku Dzhugastrivsku silradu Rozdilnyanskogo rajonu perechisleno do skladu Berezivskogo rajonu Do skladu Moldavskoyi ARSR peredano s Oleno Koricke i kolgosp Za nove zhittya Osipivskoyi silradi Frunzivskogo rajonu 1935 Postanovami VUCVK vid 22 sichnya ta 17 lyutogo 1935 r bulo stvoreno she 20 rajoniv 20 novih rajoniv dodani do spisku 50 isnuyuchih u 1934 roci Adzhamskij Bilyayivskij Blagodatnivskij Berezneguvatskij Volodimirivskij Varvarovskij Vityazivskij Gornostayivskij Gajvoronskij Yelaneckij Yelizavetgradskij Mostovskij Maloviskivskij Novovoroncovskij Privolnyanskij Pishano Brodskij Tishkivskij Chaplinskij Shiryayivskij Yanivskij Pislya cogo kilkist rajoniv Odeskoyi oblasti zrosla do 70 ti 14 listopada 1935 r Otradivsku Odradove Uvarivsku ta Vigodyansku silradi primiskoyi smugi Odeskoyi miskradi perechisleno do skladu Bilyayivskogo rajonu Perejmenuvannya 7 serpnya 1935 r Antono Kodincivskij rajon Kominternivskij rajon s Antono Kodincevo s Kominternivske s Landau centr Karl Libknehtivskogo rajonu Odeskoyi oblasti s Karla Libknehta 25 serpnya 1936 r Zhuravska Zhurivka silska rada Zhovtnevogo rajonu perejshla do skladu Andriyevo Ivanivskogo rajonu naseleni punkti im G I Petrovskogo ta Vapnyarka Verbanivskoyi silskoyi radi Grosulivskogo rajonu do skladu Rozdilnyanskogo 161 ga zemli Bilyayivskogo rajonu kolishni zemli dopomizhnogo gospodarstva zavodu im Starostina do skladu zemel kolgospu imeni Blyuhera Spartakivskogo rajonu Bazilivsku ta Olgopolsku silski radi Novo Buzkogo rajonu priyednali skladu Bobrineckogo rajonu 1937 20 chervnya 1937 roku selo Novo Grigor yivku Novo Mavrivskoyi silskoyi radi Shiryayivskogo rajonu perechisleno do skladu Zatishanskoyi silskoyi radi Frunzivskogo rajonu U serpni 1937 r na teritoriyi primiskoyi zoni Odeskoyi miskradi bulo stvoreno Odeskij rajon Postanovoyu CVK SRSR vid 22 veresnya 1937 r z Odeskoyi bula vidilena Mikolayivska oblast u skladi 3 mist oblasnogo pidporyadkuvannya Mikolayiv Herson Kirove ta 29 rajoniv Rajoni sho vidijshli do Mikolayivskoyi oblasti Adzhamskij Bashtanskij Berezneguvatskij Berislavskij Bobrineckij Varvarovskij Velikooleksandrivskij Vityazivskij Volodimirivskij Golopristanskij Gornostayivskij Yelaneckij Yelizavetgradskij Znam yanskij Kalinindorfskij Kahovskij Kompaniyivskij Novobuzkij Novovoroncovskij Novoodeskij Ochakivskij Privolnyanskij Skadovskij Snigurivskij Tiligulo Berezanskij Ustinivskij Horlivskij Chaplinskij Cyurupinskij 29 serpnya 1937 roku na teritoriyi primiskoyi zoni Odeskoyi miskradi bulo vidnovleno Odeskij rajon u skladi Odeskoyi oblasti Do neyi vvijshli 24 silradi Avgustivska Barabojska Burlache Balkivska Gildendorfska Gnilyakivska Grigor yivska Dalnicka 1 A Dalnicka 1 B Dalnicka II Ilyinska Kalaglijska Krivo Balkivska Krizhanivska Marinivska Nerubajska Novo Dofinivska Ovidiopolska Oleksandrivska Protopopivska Roksolyanska Sanzhijska Suho Limanska Tatarska Usativska Veliko Fontansku Lyustdorfsku Potrivayivsku ta Chubayivsku silski radi peretvorili na selishni radi i pidporyadkuvati yih Odeskij miskij radi 1938 25 zhovtnya 1938 roku selishe Voznesensk Voznesenskogo rajonu ta selishe Novo Ukrayinka Novoukrayinskogo rajonu bulo vidnoseno do kategoriyi mist 25 zhovtnya 1938 roku s Gajvoron Gajvoronskogo rajonu s Mala Viska Malo Viskivskogo rajonu s Ulyanivka Grushkivskogo rajonu s Pomoshna Pischano Brodskogo rajonu s Rozdilna Rozdilnyanskogo rajonu vidneseno do kategoriyi selish miskogo tipu 1939 Na pidstavi Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 10 sichnya 1939 r do Kirovogradskoyi oblasti vidijshli 10 rajoniv Veliko Viskivskij Dobrovelichkivskij Maloviskivskij Novoarhangelskij Novomirgorodskij Novoukrayinskij Pishano Brodskij Rovnyanskij Tishkivskij Hmelovskij 26 bereznya 1939 roku bulo likvidovano Blagoyivskij bolgarskij Zelcskij Karl Libknehtovskij Spartakivskij nimecki nacionalni rajoni todi zh utvoreno Veselinivskij ta Ovidiopolskij rajon 1940 U 1940 r pislya togo yak do SRSR bulo priyednano Bessarabiyu bilsha chastina yiyi teritoriyi uvijshla do novostvorenoyi Moldavskoyi RSR a 3 poviti Akkermanskij Izmayilskij i Hotinskij do skladu URSR pershi dva utvorili v 1940 r Izmayilsku oblast Todi zh u serpni 1940 r do Odeskoyi oblasti bulo priyednano 8 rajoniv Ananyivskij Baltskij Valegoculovskij Kodimskij Kotovskij Krasnooknyanskij Pishanskij Chornyanskij yaki iz 12 zhovtnya 1924 r nalezhali Moldavskij ARSR 1941 berezen 1944 Na 1 sichnya 1941 roku u skladi oblasti bulo 38 rajoniv Ananyivskij Andriyivo Ivanivskij Arbuzinskij Baltskij Berezivskij Bilyayivskij Blagodatnivskij Veliko Vradiyivskij Bratskij Valeguculivskij Veselinivskij Voznesenskij Gajvoronskij Golovanivskij Grosulivskij Grushkivskij Domanivskij Zhovtnevij Kodimskij Kominternivskij Kotovskij Krasnooknyanskij Krivoozerskij Lyubashivskij Mostovskij Ovidiopolskij Odeskij Olshanskij Pershomajskij Pishanskij Rozdilnyanskij Savranskij Troyickij Frunzivskij Zaharivskij Cebrikivskij Chernyanskij Shiryayivskij Yanivskij U 1941 1944 rokah pid chas nimecko rumunskoyi okupaciyi teritoriya oblasti vhodila do skladu gubernatorstva Transnistriya poviti Ananyivskij Baltskij Berezivskij Goltyanskij Dubosarskij Ovidiopolskij Odeskij Ribnickij Tiraspolskij ta Generalnoyi okrugi Mikolayiv Gajvoronskij Pervomajskij i Voznesenskij gebiti berezen 1944 1949 U berezni 1944 r do Mikolayivskoyi oblasti vidijshli 5 rajoniv Arbuzinskij Blagodatnivskij Bratskij Veselinivskij ta Voznesenskij 25 travnya 1945 r iz Andriyivo Ivanivskogo bulo vidileno novij Mikolayivskij rajon Perejmenuvannya 15 grudnya 1945 r Grosulovskij rajon buv perejmenovanij na Velikomihajlivskij Valegoculovskij na Dolinskij a Yanivskij na Ivanivskij 1 lyutogo 1945 ta 7 veresnya 1946 r bula perejmenovana znachna kilkist sil silrad i t insh 5 travnya 1949 r Grushkivskij rajon bulo perejmenovano v Ulyanovskij 1953 31 serpnya 1953 roku perechisleno s Lidivka Shabelnickoyi silradi Zhovtnevogo r nu do skladu Chervonokutskoyi silradi Andriyevo Ivanivskogo rajonu todi zh s Bajbuzivka Basul Stalino ta Krasne Valentinivskoyi silradi Valentinivka Shiryayivskogo r nu do skladu Dolinskoyi Tretoyi silradi Dolinskogo rajonu 12 09 1967 r sela Bajbuzivka Basul i Stepove do 13 12 1961 h Stalina ob yednani v odin naselenij punkt selo Bajbuzivka ostannij znyato z obliku 1995 roku 1 veresnya 1953 r Agafiyivska silska rada Veliko Vradiyivskogo r nu perechislena do skladu Lyubashivskogo r nu s Krasnivka Agafiyivskoyi silradi do skladu Krasnopilskoyi silradi Veliko Vradiyivskogo r nu 1954 15 lyutogo 1954 r Prezidiya Verhovnoyi Radi SRSR svoyim Ukazom zatverdila podannya Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR pro likvidaciyu Izmayilskoyi oblasti i peredachu yiyi teritoriyi do skladu Odeskoyi Otzhe priyednuvalos 13 rajoniv Arcizkij Bolgradskij Borodinskij Kilijskij Limanskij Novoivanivskij Renijskij Saratskij Starokozackij Suvorivskij Tarutinskij Tatarbunarskij Tuzlivskij ta mista Izmayil Bilgorod Dnistrovskij Vilkove U lyutomu 1954 r vid Odeskoyi oblasti do Mikolayivskoyi vidijshli m Pervomajsk Mikolayivska oblast Veliko Vradiyivskij Domanivskij Krivoozerskij Mostovskij Pervomajskij rajoni a do Kirovogradskoyi Vilshanskij Gajvoronskij Golovanivskij Ulyanivskij rajoni 1956 28 listopada 1956 roku Bagatyanska Broskivska Novonekrasivska Ozernenska Saf yanivska ta Staronekrasivska silski radi Suvorivskogo r nu peredani v pidporyadkuvannya Izmayilskij miskij radi tim zhe rishennyam Bannivska i Kam yanska silradi Bolgradskogo r nu peredani do skladu Suvorivskogo r nu todi zh Kolisnenska silrada Saratskogo r nu peredana do Tuzlivsmkogo r nu 1957 Dokladnishe Administrativno teritorialna reforma v URSR 1957 1960 22 travnya 1957 r peredano Ivashkivsku ta Pirizhnyansku silski radi Chechelnickogo r nu Vinnickoyi obl do skladu Kodimskogo rajonu Odeskoyi obl 07 chervnya 1957 r Chornyanskij ta Krasnooknyanskij buli ob yednani v odin Krasnooknyanskij rajon tim zhe Ukazom Prezidiyi VR URSR misto Vilkove vidneseno do kategoriyi mist rajonnogo pidporyadkuvannya z vklyuchennyam jogo do skladu Kilijskogo rajonu z 13 12 1951 misto oblasnogo pidporyadkuvannya 28 listopada 1957 r bulo likvidovano Dolinskij do Ananyivskogo ta Kotovskogo Pishanskij do Baltskogo ta Savranskogo ta Troyickij rajoni do Ananyivskogo Lyubashivskogo ta Shiryayivskogo r niv Limanskij rajon u vidpovidnosti z nazvoyu jogo centra perejmenovano na Bilgorod Dnistrovskij rajon 1958 15 sichnya 1958 r Petrivsku silradu Ananyivskogo r nu peredano do Kotovskogo rajonu 7 bereznya 1958 roku Krinichkivska ta Uhozhanska silradi Savranskogo r nu perejshli do skladu Baltskogo rajonu 26 bereznya 1958 r Delensku silradu Novoivanivskogo r nu peredano do Arcizkogo rajonu 21 travnya Voroshilovskij rajon Odesi perejmenovanij u Centralnij Vodnotransportnij rajon mista likvidovanij a jogo teritoriya perejshla v pidporyadkuvannya Stalinskogo ta Centralnogo miskih rajoniv 1959 21 sichnya 1959 r bulo likvidovano Andriyivo Ivanivskij do Mikolayivskogo Zhovtnevij do Berezivskogo Cebrikivskogo ta Shiryayivskogo ta Tuzlivskij rajoni do Bilgorod Dnistrovskogo Saratskogo ta Tatarbunarskogo r niv todi zh rajcentr Suvorivskogo rajonu buv perenesenij u m Izmayil i rajon otrimav vidpovidnu nazvu Izmayilskogo U comu zh roci bulo peredano Volivsku silsku Radu s Volova do skladu Baltskogo r nu Odeskoyi oblasti 1960 12 chervnya 1961 roku Novoandriyivska ta Chernokutska silski radi Mikolayivskogo rajonu peredani do skladu Shiryayivskogo rajonu 1962 Dokladnishe Administrativno teritorialna reforma v URSR 1962 1963 28 kvitnya 1962 r Andriyivska silrada Starokozackogo r nu peredana do skladu Bilgorod Dnistrovskogo rajonu U grudni 1962 r zagalna kilkist rajoniv skorotilasya z 31 isnuyuchih do 14 u pravij chastini pislya defisu pershim u spisku pereliku rajoniv yaksho yih 2 3 ide rajon do yakogo priyednano kolishnij rajcentr skasovanogo rajonu Borodinskij rajon uvijshov do skladu Tarutinskogo Arcizkij do Tarutinskogo ta Tatarbunarskogo rajoniv m Arciz v admin pidporyadkuvannya Bilgorod Dnistrovskoyi miskradi Velikomihajlivskij do Frunzivskogo ta Rozdilnyanskogo rajoniv Ivanivskij do Kominternivskogo ta Rozdilnyanskogo Kilijskij do Izmayilskogo Kiliya misto obl pidporyadkuvannya Vilkovo v admin pidporyadkuvannya Kilijskoyi miskradi Kodimskij do Baltskogo Krasnooknyanskij do Kotovskogo Mikolayivskij do Berezivskogo ta Lyubashivskogo Novoivanivskij do Bolgradskogo ta Izmayilskogo Ovidiopolskij do Bilyayivskogo Odeskij do Bilyayivskogo ta Kominternivskogo Renijskij do Bolgradskogo Savranskij do Lyubashivskogo ta Baltskogo Saratskij do Tatarbunarskogo Bilgorod Dnistrovskogo ta Tarutinskogo rajoniv Starokozackij do Bilgorod Dnistrovskogo Cebrikivskij do Rozdilnyanskogo Berezivskogo ta Frunzivskogo rajoniv Shiryayivskij do Ananyivskogo Berezivskogo ta Frunzivskogo rajoniv Kalanchacku silradu Bolgradskogo r nu peredano do skladu Izmayilskogo r nu Bannivsku silradu Izmayilskogo r nu peredano do skladu Bolgradskogo rajonu Zmina mezh rajoniv v period mizh reformami 1962 ta 1965 rr 1963 4 sichnya 1963 r s Vilne Dmitrivskoyi silradi Bolgradskogo rajonu v pidporyadkuvannya Rivnyanskij silradi Tarutinskogo rajonu 29 bereznya 1963 roku Kachurivska ta Petrivska silska rada Ananyivskogo r nu peredani do skladu Kotovskogo r nu 30 12 1962 buli peredani do Ananyivskogo r nu Karabanivska ta Mar yanivska silska rada Kotovskogo r nu do skladu Frunzivskogo r nu Mista oblasnogo znachennya z kin 1962 poch 1963 Odesa z pidporyadkovanim smt Illichivsk Balta Bilgorod Dnistrovskij z smt Arciz Izmayil Kiliya z pidporyadkovanim mistom Vilkove Kotovsk Reni i Rozdilna 17 travnya 1963 roku peredani naseleni punkti sela Verhnya Yurkivka ta Novosavicke i selisha Bagnet nini u smuzi s Yurkivka ta Zelenij Sadok okolici s Novosavicke Trostyaneckoyi silradi Frunzivskogo r nu do skladu Rozdilnyanskogo r nu s Gor yeve nini v smuzi s Rozkishne Chapayevskoyi silradi Rozdilnyanskogo r nu do skladu Frunzivskogo r nu 1964 25 kvitnya 1964 r s Pryamobalka Kam yanskoyi silradi Tatarbunarskogo r nu peredano do skladu Teplickoyi silradi Tarutinskogo rajonu 1965 Dokladnishe Administrativno teritorialna reforma v URSR 1965 1966 U sichni lyutomu 1965 r u zv yazku z rozukrupnennyam rajoniv Prezidiya Verhovnoyi Radi URSR svoyim Ukazom vidnovila diyalnist 6 rajoniv oblasti Velikomihajlivskij Kilijskij Kodimskij Mikolayivskij Saratskij ta Shiryayivskij rajoni Bashtankivsku ta Zagnitkivsku silradi Krizhopilskogo rajonu Vinnickoyi obl peredano do skladu Kodimskogo rajonu Odeskoyi oblasti Yasnopilsku silradu Domanivskogo rajonu Mikolayivskoyi obl do skladu Berezivskogo rajonu Odeskoyi oblasti s Kopi Mikolayivskoyi silradi Mikolayivskogo rajonu Odeskoyi obl peredano do skladu Domanivskogo rajonu Mikolayivskoyi oblasti z pidporyadkuvannyam sela Volodimirivskij silskij Radi Peredano silradi Antonivsku Antonivka Shiryayivskogo rajonu do skladu Berezivskogo rajonu Kam yansku Baltskogo rajonu do skladu Lyubashivskogo rajonu Novokaplanivsku Saratskogo rajonu do skladu Tarutinskogo rajonu Novoselivsku Izmayilskogo rajonu do skladu Kilijskogo rajonu silradi Frunzivskogo rajonu Brankovanivsku ta Maligonivsku do skladu Shiryayivskogo rajonu Soshe Ostrivsku do skladu Velikomihajlivskogo rajonu Mista oblasnogo pidporyadkuvannya z 04 01 1965 Odesa z smt Illichivsk Bilgorod Dnistrovskij Izmayil Kotovsk Reni 04 01 1965 Baltu Kiliyu i Rozdilnu vidnesli do kategoriyi mist rajonnogo pidporyadkuvannya 1966 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro utvorennya novih rajoniv Ukrayinskoyi RSR vid 8 grudnya 1966 r buli utvoreni 5 novih rajoniv Arcizkij Ivanivskij Krasnooknyanskij Ovidiopolskij ta Savranskij rajoni 20 grudnya 1966 roku zmineno mezhi rajoniv Troyicku silradu Ananyivskogo r nu peredano do skladu Lyubashivskogo r nu Zabarivsku Rojlyansku ta Faraonivsku silradi Bilgorod Dnistrovskogo r nu Mihajlivsku ta Sergiyivsku silradi Tatarbunarskogo r nu selo Vvedenka Voznesenskoyi Pershoyi silradi Arcizkogo r nu do skladu Saratskogo rajonu z pidporyadkuvannyam s Vvedenka Svitlodolinskij silradi Kalanchacku silradu Bolgradskogo r nu do skladu Izmayilskogo r nu Priozernensku ta Starotroyanivsku silski radi Izmayilskogo r nu do skladu Kilijskogo r nu Nerushajsku ta Strumkivsku silradi Kilijskogo r nu do skladu Tatarbunarskogo r nu Novoandriyivsku ta Chervonokutsku silradi Mikolayivskogo r nu do skladu Shiryayivskogo r nu 1967 sela Bochmanivka Timotinivka 12 09 1967 r ob yednane z s Bochmanivka Stavrivskoyi silradi Krasnooknyanskogo r nu do skladu Kotovskogo r nu z pidporyadkuvannyam Novoselivskij silradi selo Dolinivka Novoselivskoyi silradi Saratskogo r nu do skladu Arcizkogo r nu z pidporyadkuvannyam Pavlivskij silradi 1969 17 bereznya 1969 r vidnovivsya Renijskij rajon z 10 12 1966 isnuvav yak Renijska miska rada oblasnogo pidporyadkuvannya z 7 pidporyadkovanimi silskimi radami 22 kvitnya 1969 roku Novokaplanivsku silradu Tarutinskogo r nu peredano do skladu Arcizkogo r nu 1971 1986 18 sichnya 1971 r Petropavlivsku silradu Tarutinskogo r nu peredano do skladu Saratskogo r nu 12 kvitnya 1973 r Illichivsku nadano status mista oblasnogo znachennya 19 zhovtnya 1976 r sela Bognatove ta Burdivka Ivanivskogo r nu peredani v pidporyadkuvannya Yegorivskoyi silradi Rozdilnyanskogo rajonu 22 bereznya 1977 roku Oleksandrivska selishna Rada iz skladu Ovidiopolskogo r nu peredana v pidporyadkuvannya Illichivskij miskij radi 25 lyutogo 1981 roku smt Yuzhne Kominternivskogo rajonu bulo pidporyadkovane Suvorovskij rajonnij radi mista Odesi 3 veresnya 1985 r smt Teplodar Bilyayivskogo rajonu peredano v pidporyadkuvannya radi m Odesi 21 sichnya 1986 r u Savranskomu rajoni peredano selo Vilshanka Dubinivskoyi silradi v pidporyadkuvannya Savranskij selishnij Radi 1987 20 sichnya 1987 roku utvoreno silradi u Bilyayivskomu rajoni Kagarlicku z centrom v seli Kagarlik Sekretarivsku z centrom v seli Sekretarivka i silskij radi pidporyadkovano selo Mihajlivka Kam yanskoyi silradi u Velikomihajlivskomu rajoni utvoreno silradi Novopetrivsku z centrom u seli Novopetrivka i silskij radi pidporyadkovane selo Vakarske Velikomihajlivskoyi selishnoyi radi Cibulivsku z centrom v seli Cibulivka i silskij radi pidporyadkovane sela Malozimenove i Polino Osipenkove Cebrikivskoyi selishnoyi radi u Kodimskomu rajoni utvoriv silradi Pisarivsku z centrom v seli Pisarivka Pirizhnensku z centrom v seli Pirizhna peredano selo Lisogorivka i selishe Fedorivka Kodimskoyi miskradi u pidporyadkuvannya Serbivskij silskij radi Kodimskogo rajonu u Kotovskomu rajoni znyato z obliku sela Kosareve Kruglyak Stanislavskoyi Koshari Oleksiyivskoyi silrad u Tatarbunarskomu rajoni utvoreno silradi Bazar yansku z centrom v seli Bazar yanka Bezim yansku z centrom v seli Bezim yanka i silskij radi pidporyadkovane selo Vesele Tuzlivskoyi silradi Glibokivsku z centrom v seli Gliboke znyato z obliku selo Yasnogorodka Tuzlivskoyi silradi Tatarbunarskogo rajonu u Frunzivskomu rajoni znyato z obliku selo Desinorove Vasilivskoyi silradi 10 lyutogo Vikonavchij komitet Odeskoyi oblasnoyi radi narodnih deputativ utvoriv v Ovidiopolskomu rajoni Zatokivsku silradu z u seli Zatoka utvoriv u Kominternivskomu rajoni znyav z obliku sela Shevchenka Kominternivskoyi selishnoyi i Kaprani Serbkivskoyi silskoyi rad u Tatarbunarskomu rajoni vidiliv iz skladu sela Vesele Bezim yankivskoyi silradi v okremij naselenij punkt kolishnye selo Sadove vidnovivshi jogo poperednyu nazvu i pidporyadkuvav jogo Bezim yankivskoyi silskij Radi u Frunzivskomu rajoni znyav z obliku selo Untilivku Perehrestivskoyi silradi 16 lyutogo roku vklyucheno v mezhi mista Illichivska Odeskoyi oblasti selo Illichivku Molodizhnenskoyi silskoyi radi Ovidiopolskogo rajonu plosheyu 97 0 gektara 16 lyutogo roku novozbudovanomu naselenomu punktu Bilyayivskogo rajonu Odeskoyi oblasti prisvoyeno najmenuvannya selishe Hlibodarske 10 bereznya Vikonavchij komitet Odeskoyi oblasnoyi Radi narodnih deputativ u Bilyayivskomu rajoni vzyav na oblik selishe Hlibodarske vidnis jogo do kategoriyi selish miskogo tipu i utvoriv u nomu selishnu Radu yaku najmenuvav Hlibodarska Selishnij radi pidporyadkuvav selishe Zhovtneva Revolyuciya Velikodalnickoyi silradi 15 grudnya 1987 roku u Rozdilnyanskomu rajoni utvoreno Bucinivsku silradu z centrom v seli Bucinivka i silskij radi pidporyadkovano sela Karpivka Kuzmenka Miliardivka Novodmitrivka Kirovskoyi silradi 1988 2 lyutogo Prezidiya Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR postanovila vklyuchiti v mezhi mista Rozdilna Odeskoyi oblasti zhitlovij masiv ta promislovu zonu derzhavnogo pleminnogo ptahozavodu Rozdilnyanskij zagalnoyu plosheyu 54 9 gektara 28 bereznya Vikonavchij komitet Odeskoyi oblasnoyi radi u Krasnooknyanskomu rajoni utvoriv Malayivsku silradu z centrom v seli Malayivci i silskij Radi pidporyadkuvav sela Rozivka Untilivka i selishe Chervonij Orach Dovzhanskoyi silradi 12 travnya Vikonavchij komitet Odeskoyi oblasnoyi Radi znyav z obliku sela Ternuvate Antonyukivskoyi i Karatayeve Levadivskoyi silrad Mikolayivskogo i Bogdanove Druge Vojnichivskoyi silradi Frunzivskogo rajoniv 26 lipnya Prezidiya Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR postanovila prisvoyiti novozbudovanomu naselenomu punktu Kominternivskogo rajonu Odeskoyi oblasti najmenuvannya selishe Chornomorske 28 lipnya Vikonavchij komitet Odeskoyi oblasnoyi radi u Kominternivskomu rajoni vzyav na oblik selishe Chornomorske vidnis jogo do kategoriyi selish miskogo tipu utvoriv u nomu selishnu radu i najmenuvav yiyi Chornomorska Selishnij radi pidporyadkuvav selishe Gvardijske Novobilyarskoyi selishnoyi radi 1989 22 travnya Vikonavchij komitet Odeskoyi oblasnoyi radi vnis v administrativno teritorialnij ustrij okremih rajoniv taki zmini u Berezivskomu rajoni utvoriv Stepanivsku silradu z centrom seli Stepanivka i silskij radi pidporyadkuvav sela Vovkove Donska Balka Donske Karnogorove Kosivka Chervone Chornogirka Viktorivskoyi silradi Mihajlo Oleksandrivsku silradu z centrom v seli Mihajlo Oleksandrivka i silskij radi pidporyadkuvav selo Veselinivka Zavodivskoyi silradi u Bilgorod Dnistrovskomu rajoni utvoriv Udobnensku silradu z centrom u seli Udobne v Ivanivskomu rajoni utvoriv Buzinivsku silradu z centrom v seli Buzinove i silskij radi pidporyadkuvav sela Balanini Verhnij Kuyalnik Nizhnij Kuyalnik Prohorove Ivanivskoyi selishnoyi radi u Kominternivskomu rajoni utvoriv Oleksandrivsku silradu z centrom v seli Oleksandrivka i silskij radi pidporyadkuvav selishe Svitle Krasnosilskoyi silradi vidnis selishe Gvardijske Chornomorskoyi selishnoyi radi do kategoriyi sil u Kotovskomu rajoni utvoriv Bochmanivsku silradu z centrom v seli Bochmanivka u Krasnooknyanskomu rajoni znyav z obliku selo Petrivka Novosamarskoyi silradi u Rozdilnyanskomu rajoni utvoriv Kosharsku silradu z centrom v seli Koshari i silskij radi pidporyadkuvav selo Lozove Ponyativskoyi silradi 30 serpnya Vikonavchij komitet Odeskoyi oblasnoyi radi vnis v administrativno teritorialnij ustrij okremih rajoniv taki zmini u Bilyayivskomu rajoni utvoriv Marinivsku silradu z centrom v seli Marinivka i silskij radi pidporyadkuvav sela Beregove Nova Emetivka Stara Emetivka Illinskoyi silradi u Kominternivskomu rajoni utvoriv Novomikolayivsku silradu z centrom v seli Novomikolayivka i silskij radi pidporyadkuvav sela Kapitanivka i Oleksandrivka Petrivskoyi silradi u Lyubashivskomu rajoni utvoriv Sergiyivsku silradu z centrom v seli Sergiyivka i silskij radi pidporyadkuvav sela Ivanivka Novovozdvizhenka Oleksandrivka Lyubashivskoyi selishnoyi radi u Rozdilnyanskomu rajoni peredav selo Odradove Vinogradivskoyi silradi u pidporyadkuvannya Yegorivskij silskij radi 11 veresnya Vikonavchij komitet Odeskoyi oblasnoyi radi vnis v administrativno teritoritorialnij ustrij okremih rajoniv taki zmini u Saratskomu rajoni peredav selo Nova Plahtiyivka Plahtiyivskoyi silradi u pidporyadkuvannya Nadezhdinskij silskij Radi u Tatarbunarskomu rajoni utvoriv Bashtansku silradu z centrom v seli Bashtanivka 1990 22 travnya Vikonavchij komitet Odeskoyi oblasnoyi radi vnis v administrativno teritorialnij ustrij okremih rajoniv taki zmini u Bilgorod Dnistrovskomu rajoni znyav z obliku selo Pavlivka Adamivskoyi silradi v Izmayilskomu rajoni utvoriv Matrosku silradu z centrom v seli Matroska u Kodimskomu rajoni utvoriv Smolyansku silradu z centrom v seli Smolyanka u Lyubashivskomu rajoni utvoriv Poznansku silradu z centrom v seli Poznanka Persha i silskij Radi pidporyadkuvav sela Poznanka Druga Pogrebi Yasenivskoyi silradi u Frunzivskomu rajoni znyav z obliku selo Kochurivka Vojnichivskoyi silradi 24 chervnya Prezidiya Odeskoyi oblasnoyi radi vnesla v administrativno teritorialnij ustrij okremih rajoniv taki zmini u Frunzivskomu rajoni utvorila Novozaricku silradu z centrom v seli Novozaricke i silskij Radi pidporyadkuvala Birnosove Pershe Travnya Fedosiyivka Perehrestivskoyi silradi 9 lipnya Prezidiya Odeskoyi oblasnoyi radi vnesla v administrativno teritorialnij ustrij okremih rajoniv taki zmini u Bilgorod Dnistrovskomu rajoni utvorila Petrivsku silradu z centrom v seli Petrivka u Krasnooknyanskomu rajoni utvorila Gavinosku silradu z centrom v seli Gavinosi 4 veresnya Prezidiya Odeskoyi oblasnoyi radi u Bilgorod Dnistrovskomu rajoni peredala selo Nove Andriyivskoyi silradi u pidporyadkuvannya Mologivskij silskij radi 2 zhovtnya Prezidiya Odeskoyi oblasnoyi radi u Saratskomu rajoni vidnesla selishe Rozivka Kolisnenskoyi silradi do kategoriyi sil 23 zhovtnya Prezidiya Odeskoyi oblasnoyi radi u Krasnooknyanskomu rajoni vidnovila seli Illya ranishe ob yednane z selom Rozivka Malayivskoyi silradi vzyala jogo na oblik i pidporyadkuvala Dovzhanskij silskij radi 31 zhovtnya Prezidiya Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR postanovila vidnoviti selu Zatoka Ovidiopolskogo rajonu Odeskoyi oblasti kolishnye najmenuvannya Karolino Bugaz 13 listopada Prezidiya Odeskoyi oblasnoyi radi v Ovidiopolskomu rajoni perejmenuvala Zatokivsku silradu na Karolino Bugazku 1991 5 kvitnya Odeska oblasna rada vnesla v administrativno teritorialnij ustrij okremih rajoniv taki zmini v Ananyivskomu rajoni utvorila silradi Novoselivsku z centrom v seli Novoselivka i silskij radi pidporyadkuvala sela Blagodatne Bondari Kalini Pasiceli Kohanivskoyi silradi Romanivsku z centrom v seli Romanivka i silskij radi pidporyadkuvala sela Druzhelyubivka Novodachne Starodachne Shimkivskoyi silradi u Bilgorod Dnistrovskomu rajoni utvorila Pidgirnensku silradu z centrom v seli Pidgirne u Bolgradskomu rajoni utvorila Zaliznichnensku silradu z centrom v seli Zaliznichne u Savranskomu rajoni utvorila Vilshansku silradu z centrom v seli Vilshanka 26 chervnya Odeska oblasna rada vnesla v administrativno teritorialnij ustrij okremih rajoniv taki zmini u Kodimskomu rajoni utvorila Lisogirsku silradu z centrom seli Lisogirka i silskij radi pidporyadkuvala selishe Fedorivka Serbivskoyi silradi u Rozdilnyanskomu rajoni peredala selo Brinivka Kirovskoyi silradi u pidporyadkuvannya Yeremiyivskij silskij radi u Saratskomu rajoni utvorila silradi Mirnopilsku z centrom v seli Mirnopillya i silskij radi pidporyadkuvala sela Kam yanka Nova Ivanivka Nova Plahtiyivka Nadezhdinskoyi silradi Rozivsku z centrom v seli Rozivka 25 zhovtnya Odeska oblasna rada vnesla v administrativno teritorialnij ustrij okremih rajoniv taki zmini u Arcizkomu rajoni utvorila Dolinivsku silradu z centrom v seli Dolinivka u Berezivskomu rajoni utochnila nazvu sela Marinivka Marinivskoyi silradi na Marinove i vidnesla do kategoriyi sil taki selisha Zhovtnivka Zavodivskoyi Shevchenkove Novoselivskoyi Zelenopillya Ryasnopilskoyi Semihatki Travneve Ulyanivka Chervonoarmijskoyi silrad u Bilgorod Dnistrovskomu rajoni utvorila Salgansku silradu z centrom v seli Salgani i silskij radi pidporyadkuvala selo Abrikosove ta selishe Privitne Britivskoyi silradi u Velikomihajlivskomu rajoni utvorila silradi Novooleksandrivsku z centrom v seli Novooleksandrivka i silskij radi pidporyadkuvala selo Novi Butori Komarivskoyi silradi Pershotravnevu z centrom v seli Pershotravneve i silskij radi pidporyadkuvala sela Blagoyeve Danilivka i Nezamozhnik Petrivskoyi silradi Novosavicku z centrom v seli Novosavicke i silskij radi pidporyadkuvala selo Yurkivka Slov yanoserbskoyi silradi Velikozimenivsku z centrom v seli Velikozimenove i silskij radi pidporyadkuvala selo Marciyanove Chapayevskoyi silradi u Kominternivskomu rajoni utvorila Kordonsku silradu z centrom v seli Kordon i silskij radi pidporyadkuvala selo Mar yanivka Dmitrivskoyi silradi u Frunzivskomu rajoni utvorila Rosiyanivsku silradu z centrom v seli Rosiyanivka 20 grudnya Odeska oblasna rada vnesla v administrativno teritorialnij ustrij okremih rajoniv taki zmini u Berezivskomu rajoni utvorila Vinogradnensku silradu z centrom v seli Vinogradne i silskij radi pidporyadkuvala selo Sadove Chervonoarmijskoyi silradi u Krasnooknyanskomu rajoni peredala selo Rozivku Malayivskoyi silradi v pidporyadkuvannya Dubivskij silskij radi u Mikolayivskomu rajoni utvorila Nastasiyivsku silradu z centrom v seli Nastasiyivka i silskij radi pidporyadkuvala sela Novogrigorivka i Pishana Petrivka Andriyevo Ivanivskoyi silradi u Saratskomu rajoni utvorila Dolinsku silradu z centrom seli Dolinka u Shiryayivskomu rajoni utvorila Novoandriyivsku silrad centrom v seli Novoandriyivka i silskij radi pidporyadkuvala sela Zhovtneve Zirka Skosarivske Chervonokutskoyi silradi Chasi nezalezhnoyi Ukrayini 1992 16 sichnya 1992 roku Odeska oblasna rada vnesla v administrativno teritorialnij ustrij okremih rajoniv taki zmini u Bilgorod Dnistrovskomu rajoni utvorila Krasnokosyansku silradu z centrom v seli Krasna Kosa u Kodimskomu rajoni utvorila Maloslobidsku silradu z centrom v seli Mala Slobidka v Ovidiopolskomu rajoni utvorila Mar yanivsku silradu z centrom v seli Mar yanivka u Tarutinskomu rajoni peredala Minyajlivsku i Starosilsku silradi do skladu Saratskogo rajonu 21 kvitnya Odeska oblasna rada vnesla v administrativno teritorialnij podil okremih rajoniv taki zmini u Arcizkomu rajoni utvorila Nadezhdivsku silradu z centrom v seli Nadezhdivka u Beregivskomu rajoni utvorila silradi Shevchenkivsku z centrom v seli Shevchenkove Zlatoustivsku z centrom v seli Zlatoustove i silskij radi pidporyadkuvala selo Sofiyivka Gulyayivskoyi silradi u Bilgorod Dnistrovskomu rajoni utvorila Novocarichaksku silradu z centrom v seli Nova Carichanka u Shiryayivskomu rajoni vidnovila selo Trudolyubivka ranishe ob yednane z selom Grigorivka vzyala jogo na oblik i pidporyadkuvala Oleksandrivskij silskij radi 23 lipnya Odeska oblasna rada vnesla v administrativno teritorialnij podil okremih rajoniv taki zmini u Baltskomu rajoni utvorila Gerbinsku silradu z centrom v seli Gerbine u Berezivskomu rajoni utvorila Chervonovolodimirivsku silradu z centrom v seli Chervonovolodimirivka i silskij radi pidporyadkuvala sela Kotovske ta Yurkove Yasnopilskoyi silradi u Bilgorod Dnistrovskomu rajoni vidnovila selo Zelene ranishe ob yednane z selom Oleksiyivka vzyala jogo na oblik i pidporyadkuvala Marazliyivskij silskij radi 15 zhovtnya 1992 roku Odeska oblasna rada u Shiryayivskomu rajoni vidnovila selo Kancurove ob yednane z selom Grigorivka ta selo Grebenyuki ranishe ob yednane z selom Oleksandrivka vzyala yih na oblik i pidporyadkuvala Oleksandrivskij silskij radi 1993 3 lyutogo smt Yuzhne Suvorivskogo rajonu mista Odesi vidneseno do kategoriyi mist oblasnogo pidporyadkuvannya 18 travnya Odeska oblasna rada vnesla v administrativno teritorialnij podil okremih rajoniv taki zmini u Bilgorod Dnistrovskomu rajoni utvorila Sofiyivsku silradu z centrom v seli Sofyiyivka u Kominternivskomu rajoni peredala selo Pshonyanove Dmitrivskoyi silradi u pidporyadkuvannya Kordonskij silradi u Tatarbunarskomu rajoni utvorila Kochkuvatsku silradu z centrom v seli Kochkuvate u Shiryayivskomu rajoni utvorila Brankovanivsku silradu z centrom v seli Brankovanove i silskij radi pidporyadkuvala selo Samijlivku Chogodarivskoyi silradi 8 chervnya Odeska oblasna rada v Ivanivskomu rajoni vidnovila selo Sokolove ranishe ob yednane z selom Dzhugastrove Kalinivskoyi silradi vzyala jogo na oblik i pidporyadkuvala Kalinivskij silskij radi 2 lipnya Odeska oblasna rada vnesla v administrativno teritorialnij podil okremih rajoniv taki zmini v Ananyivskomu rajoni utvorila Bajtalsku silradu z centrom u seli Bajtali u Lyubashivskomu rajoni utvorila Pokrovsku silradu z centrom v seli Pokrovka ta peredala selo Shajtanka Malovasilivskoyi silradi u pidporyadkuvannya Troyickij silskij Radi u Tarutinskomu rajoni utvorila Maloyaroslavecku Drugu silradu z centrom u seli Maloyaroslavec Drugij 13 serpnya Odeska oblasna rada vnesla v administrativno teritorialnij podil okremih rajoniv ta mist taki zmini u Shiryayivskomu rajoni vidnovila selo Sichneve ranishe ob yednane z selom Chervonij Kut Chervonokutskoyi silskoyi radi vzyala jogo na oblik i pidporyadkuvala Novoandriyivskij silskij Radi na teritoriyi Illichivskoyi miskoyi radi utvorila silradi Burlachobalkivsku z centrom v seli Burlacha Balka ta Malodolinsku z centrom v seli Malodolinske 20 grudnya Odeska oblasna rada v Kominternivskomu rajoni utvorila Novodofinivsku silradu z centrom u seli Nova Dofinivka i silskij radi pidporyadkuvala selo Vapnyarka Fontanskoyi silradi 1994 13 veresnya 1994 roku Odeska oblasna rada v Ananyivskomu rajoni znyala z obliku selo Ploske Mardarivskoyi silradi Mardarivsku silradu Ananyivskogo rajonu peredano do skladu Kotovskogo rajonu 1995 10 sichnya Odeska oblasna rada vnesla v administrativno teritorialnij podil okremih rajoniv taki zmini u Baltskomu rajoni utvorila Kozacku silradu z centrom u seli Kozacke u Velikomihajlivskomu rajoni utvorila Yurkivsku silradu z centrom u seli Yurkivka i silskij radi pidporyadkuvala selo Dzerzhinske Grebenikivskoyi silradi u Tarutinskomu rajoni utvorila silradi Gannivsku z centrom u seli Gannivka i silskij radi pidporyadkuvala selo Novoselivka Lisnenskoyi silradi Lambrivsku z centrom u seli Lambrivka 2 bereznya vidnovleno selu Kolisne Saratskogo rajonu Odeskoyi oblasti kolishnye najmenuvannya Kulevcha 6 kvitnya Prezidiya Verhovnoyi Radi Ukrayini postanovila prisvoyiti naselenomu punktu Ovidiopolskogo rajonu Odeskoyi oblasti najmenuvannya selishe miskogo tipu Avangard 19 kvitnya Odeska oblasna rada v Ovidiopolskomu rajoni utvorila Avangardivsku selishnu radu z centrom v selishi miskogo tipu Avangard 30 travnya Odeska oblasna rada v Ananyivskomu rajoni viklyuchila z oblikovih danih selo Bajbuzivka Dolinskoyi silradi 22 serpnya Odeska oblasna rada rishennyam vid 22 serpnya 1995 roku v Saratskomu rajoni perejmenuvala Kolisnensku silradu na Kulevchansku 1996 3 kvitnya Odeska oblasna rada vnesla v administrativno teritorialnij podil okremih rajoniv taki zmini u Berezivskomu rajoni viklyuchila z oblikovih danih selo Galupiv Demidivskoyi silradi u Krasnooknyanskomu rajoni viklyuchila z oblikovih danih selo Vovche Rimarivskoyi silradi u Saratskomu rajoni utvorila Zabarivsku silradu z centrom u seli Zabari 1997 21 lyutogo Odeska oblasna rada vnesla v administrativno teritorialnij ustrij okremih rajoniv taki zmini u Berezivskomu rajoni pidporyadkuvala Shevchenkivskij silskij radi selo Chigirin Stavkivskoyi silradi u Kominternivskomu rajoni pidporyadkuvala Kominternivskij selishnij radi selo Ulyanivka Shompolivskoyi silradi u Savranskomu rajoni utvorila Bajbuzivsku silradu z centrom u seli Bajbuzivka i Kapustyansku silradu z centrom u seli Kapustyanka u Shiryayivskomu rajoni viklyuchila z oblikovih danih selo Vovkosafonove Staromayakivskoyi silradi 17 chervnya smt Teplodar misto oblasnogo pidporyadkuvannya 1 lipnya Odeska oblasna rada v Lyubashivskomu rajoni viklyuchila z oblikovih danih selo Malomajorske Malovasilivskoyi silradi 1998 17 lipnya Odeska oblasna rada u Berezivskomu rajoni vzyala na oblik selishe miskogo tipu Rauhivka ta utvorila Rauhivsku selishnu radu z centrom v selishi miskogo tipu Rauhivka 22 grudnya Verhovna Radaprisvoyila novoutvorenomu naselenomu punktu Berezivskogo rajonu Odeskoyi oblasti najmenuvannya selishe miskogo tipu Rauhivka 1999 20 serpnya Odeska oblasna rada v Beregivskomu rajoni viklyuchila z oblikovih danih selo Olenivka Ryasnopilskoyi silradi U serpni 1999 roku do skladu Moldovi zgidno z Dodatkovim protokolom do Dogovoru z Ukrayinoyu peredana pribl 480 metrova beregova liniya teritoriyi Odeskoyi oblasti prilegloyi do selisha Dzhurdzhuleshti pid budivnictvo portu 2000 2 bereznya Verhovna Rada vklyuchila u mezhi mista Bilyayivka Bilyayivskogo rajonu Odeskoyi oblasti 839 4 gektara zemel Bilyayivskoyi miskoyi radi i zatverditi mezhi mista zagalnoyu plosheyu 1742 2 gektara 13 lipnya Verhovna Rada vklyuchila v mezhi mista Yuzhne Odeskoyi oblasti 779 34 gektara zemel Yuzhnenskoyi miskoyi radi ta 262 17 gektara zemel Sichavskoyi silskoyi radi Kominternivskogo rajonu i zatverditi mezhi mista zagalnoyu plosheyu 1041 51 gektara 21 veresnya Odeska oblasna rada vnesla v administrativno teritorialnij ustrij okremih rajoniv taki zmini u Kominternivskomu rajoni utvorila Kayirsku silradu z centrom u seli Kayiri i silskij radi pidporyadkuvala selo Nove Selishe Petrivskoyi silradi v Ovidiopolskomu rajoni utvorila Novodolinsku silradu z centrom u seli Nova Dolina 21 grudnya Verhovna Rada prisvoyila novoutvorenomu naselenomu punktu Ovidiopolskogo rajonu Odeskoyi oblasti najmenuvannya selo Kalagliya 2001 9 lyutogo Odeska oblasna rada v Ovidiopolskomu rajoni vzyala na oblik selo Kalagliya ta utvorila Kalaglijsku silradu z centrom u seli Kalagliya 23 chervnya Odeska oblasna rada v Baltskomu rajoni viklyuchila z oblikovih danih selo Pashkivka Bilinskoyi silradi 2002 7 lyutogo zmineno mezhi mista Odesi za rahunok 46 0 gektara zemel Usativskoyi silradi Bilyayivskogo rajonu 526 0 gektara zemel Krasnosilskoyi i 361 0 gektara zemel Krizhanivskoyi silradi Kominternivskogo rajonu 329 0 gektara zemel Avangardivskoyi selishnoyi ta 1078 0 gektara Tayirovskoyi selishnoyi radi Ovidiopolskogo rajonu Bulo peredano do vidannya Tayirovskoyi selishnoyi radi Ovidiopolskogo rajonu 43 0 gektara zemel mista Odesi i zatverdzheno mezhi mista zagalnoyu plosheyu 16242 0 gektara 21 lyutogo Odeska oblasna radana teritoriyi Illichivskoyi miskoyi radi pidporyadkuvala Illichivskij miskij radi smt Oleksandrivka Oleksandrivskoyi selishnoyi radi s Burlacha Balka Burlachobalkivskoyi i s Malodolinske Malodolinskoyi silrad likviduvala Oleksandrivsku selishnu radu Burlachobalkivsku i Malodolinsku silradi 2003 8 lipnya Odeska oblasna rada u Savranskomu rajoni pidporyadkuvala Kapustyanskij silskij radi sela Bilousivka ta Dubki Nedilkivskoyi silradi 9 lipnya Verhovna Rada vklyuchila u mezhi mista Bilgorod Dnistrovskij Odeskoyi oblasti 53 4 gektara zemel yaki znahodilis u vidanni Britivskoyi silskoyi radi 195 51 gektara zemel Salganskoyi silskoyi radi Bilgorod Dnistrovskogo rajonu 26 52 gektara zemel yaki znahodilis bezposeredno u vidanni Bilgorod Dnistrovskoyi rajonnoyi radi peredano do vidannya Salganskoyi silskoyi radi Bilgorod Dnistrovskogo rajonu 4 11 gektara zemel mista Bilgorod Dnistrovskij i zatverdila mezhi mista zagalnoyu plosheyu 1910 32 gektara vklyuchila u mezhi mista Illichivsk Odeskoyi oblasti 1396 0 gektara zemel yaki znahodilis u vidanni Illichivskoyi miskoyi radi 99 37 gektara zemel yaki znahodilis u vidanni Molodizhnenskoyi silskoyi radi Ovidiopolskogo rajonu i zatverdila mezhi mista Illichivska zagalnoyu plosheyu 2124 37 gektara 2004 2 kvitnya Odeska oblasna rada u Frunzenskomu rajoni viklyuchila z oblikovih danih selo Mar yanivku Pershu Vojnichivskoyi silradi 4 chervnya Odeska oblasna rada u Berezivskomu rajoni viklyuchila z oblikovih danih selo Suha Verba Yasnopilskoyi silradi 2005 20 grudnya Verhovna Rada vklyuchila v mezhi mista Kotovsk Odeskoyi oblasti 412 5 gektara zemel yaki znahodilis u vidanni Velikofontanskoyi silskoyi radi 359 5 gektara zemel Kuyalnickoyi silskoyi radi 155 0 gektara zemel Lyubomirskoyi silskoyi radi 91 0 gektara zemel Novoselivskoyi silskoyi radi 35 0 gektara zemel Oleksiyivskoyi silskoyi radi Kotovskogo rajonu ta zatverditi zagalnu ploshu mista 2544 0 gektara Vstanovila mezhi mista Kotovsk ta zatverdila vidpovidni zmini mezh Kotovskogo rajonu 2006 Administrativno teritorialnij podil Odeskoyi oblasti stanom na 2006 rik 27 sichnya Odeska oblasna rada u Kominternivskomu rajoni viklyuchila z oblikovih danih selo Grekova Serbkivskoyi silradi 22 veresnya Odeska oblasna rada u Kodimskomu rajoni vidnesla selishe Fedorivka Lisogirskoyi silradi do kategoriyi sil 10 listopada Odeska oblasna rada vnesla v administrativno teritorialnij ustrij oblasti nastupni zmini u Kotovskomu rajoni viklyuchila z oblikovih danih selo Pavlivka Chapayevskoyi silradi u Lyubashivskomu rajoni viklyuchila z oblikovih danih selo Dmitrivka Novoselivskoyi silradi ta selo Pogrebi Poznanskoyi silradi 22 grudnya Odeska oblasna rada u Tarutinskomu rajoni viklyuchila z oblikovih danih selo Zelena Dolina Novotarutinskoyi silradi 2007 8 lyutogo Verhovna Rada prisvoyila naselenomu punktu Kilijskogo rajonu Odeskoyi oblasti sho znahodivsya v mezhah Vilkivskoyi miskoyi radi najmenuvannya selishe Bile 25 kvitnya Odeska oblasna rada u Mikolayivskomu rajoni viklyuchila z oblikovih danih sela Rozhdestvenka ta Yakovleve Stryukivskoyi silradi 17 serpnya Odeska oblasna rada u Shiryayivskomu rajoni viklyuchila z oblikovih danih selo Yarove Mikolayivskoyi silradi 9 listopada Odeska oblasna rada v Ananyivskomu rajoni viklyuchila z oblikovih selo Starodachne Romanivskoyi silradi 20 grudnya Odeska oblasna rada u Tatarbunarskomu rajoni viklyuchila z oblikovih danih selo Rozdolne Zhovtoyarskoyi silradi 2008 29 lyutogo Odeska oblasna rada v Tarutinskomu rajoni utochnila nazvu Serpnivskoyi selishnoyi radi na Serpnevsku 2009 20 bereznya Odeska oblasna rada u misti Odesa viklyuchiti z oblikovih danih 4 rajoni u misti Odesa a same Zhovtnevij Illichivskij Leninskij Centralnij 20 bereznya Odeska oblasna rada u Kilijskomu rajoni vzyala na oblik i pidporyadkuvala Vilkivskij miskij radi novoutvorenij naselenij punkt selishe Bile 30 zhovtnya Odeska oblasna rada u Kodimskomu rajoni perejmenuvala Pirizhnensku silradu na Pirizhnyansku 2010 24 lyutogo Odeska oblasna rada u Shiryayivskomu rajoni viklyuchila z oblikovih danih selo Petrivske Zhovtnevoyi silradi 12 travnya Odeska oblasna rada u Lyubashivskomu rajoni viklyuchila z oblikovih danih selo Korniyivka Agafiyivskoyi silradi 2011 U chervni 2011 roku de jure z 2001 r zi skladu Moldovi zgidno z Dodatkovim protokolom do Dogovoru z Ukrayinoyu peredano u koristuvannya 7 7 kilometrovu dilyanku dorogi Odesa Reni E87 M15 v rajoni sela Palanka sho z yednuye pivdennu i pivnichnu chastini Odeskoyi oblasti v pivnichnij obhid Dnistrovskogo limanu 2012 6 lipnya Odeska oblasna rada u Bilgorod Dnistrovskomu rajoni vidnesla selishe Privitne Salganskoyi silradi do kategoriyi sil 31 grudnya Utochneno kategoriyu naselennogo punktu Pasichne Nadezhdinskoyi silradi Saratskogo rajonu z sela na selishe 2013 4 lipnya Odeska oblasna rada u Berezivskomu rajoni viklyuchila z oblikovih danih selo Lukashivka Demidivskoyi silradi 2014 Vidsutni zmini Z 2015 20 rr provodilas administrativno teritorialna reforma z utvorennyam teritorialnih gromad 2015 Protyagom roku stvoreno 8 OTG yaki ob yednali 40 rad 2 miskih 1 selishnu i 37 silskih 7 serpnya u Tatarbunarskomu rajoni Bezim yanska ta Tuzlivska silradi rishennyami ob yednalisya v Tuzlivsku silsku teritorialnu gromadu z administrativnim centrom u seli Tuzli vklyuchivshi do yiyi skladu sela Bezim yanka Vesela Balka Vesele Lebedivka Novomihajlivka ta Sadove 12 serpnya Odeska oblasna rada utvorila ob yednani teritorialni gromadi u Baltskomu rajoni Baltsku misku teritorialnu gromadu shlyahom ob yednannya Baltskoyi miskoyi radi Bendzarivskoyi Bilinskoyi Borsukivskoyi Golm yanskoyi Karmalyukivskoyi Kozackoyi Koritnenskoyi Lisnichivskoyi Mironivskoyi Obzhilskoyi Olenivskoyi Pasatskoyi Pasicelivskoyi Perejmivskoyi Perelitskoyi Sarazhinskoyi silrad vklyuchivshi do yiyi skladu misto Balta ta sela Akulinivka Andriyashivka Bendzari Berezivka Biline Borsuki Vidrada Golma Yevtodiya Zelenij Gaj Karmalyukivka Kozacke Koritne Lisnichivka Mironi Moshnyagi Nemirivske Obzhile Olenivka Pasat Pasiceli Perejma Pereloti Petrivka Sarazhinka Semeno Karpivka Haritinivka i vstanovila administrativnij centr Baltskoyi miskoyi teritorialnoyi gromadi u misti Balta u Berezivskomu rajoni Rozkvitivsku silsku teritorialnu gromadu shlyahom ob yednannya Anatolivskoyi Rozkvitivskoyi ta Stavkivskoyi silrad vklyuchivshi do yiyi skladu sela Anatolivka Antonivka Vesele Danilivka Kotovske Krasne Krinichki Nejkove Onorivka Rivne Rozkvit Stavkove Chervonij Agronom Shutove i vstanovila administrativnij centr Rozkvitivskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi u seli Rozkvit u Berezivskomu rajoni Chervonoarmijsku silsku teritorialnu gromadu shlyahom ob yednannya Vinogradnenskoyi ta Chervonoarmijskoyi silrad vklyuchivshi do yiyi skladu sela Vinogradne Sadove Semihatki Travneve Ulyanivka Chervonoarmijske i vstanovila administrativnij centr Chervonoarmijskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi u seli Chervonoarmijske u Bilgorod Dnistrovskomu rajoni u Berezivskomu rajoni Marazliyivsku silsku teritorialnu gromadu shlyahom ob yednannya Velikomar yanivskoyi Marazliyivskoyi ta Shirokivskoyi silrad vklyuchivshi do yiyi skladu sela Velikomar yanivka Dolinivka Zelene Marazliyivka Oleksiyivka Polyanka Romanivka Shiroke i vstanovila administrativnij centr Marazliyivskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi u seli Marazliyiv u Bilyayivskomu rajoni Bilyayivsku misku teritorialnu gromadu shlyahom ob yednannya Bilyayivskoyi miskoyi radi ta Majorivskoyi silradi vklyuchivshi do yiyi skladu misto Bilyayivka sela Majori Povstanske i vstanovila administrativnij centr Bilyayivskoyi miskoyi teritorialnoyi gromadi u misti Bilyayivka u Velikomihajlivskomu rajoni Velikomihajlivsku selishnu teritorialnu gromadu shlyahom ob yednannya Velikomihajlivskoyi selishnoyi ta Velikokomarivskoyi Grebenikivskoyi Komarivskoyi Novopetrivskoyi Novoselivskoyi Poleznenskoyi Stoyanivskoyi Yurkivskoyi silrad vklyuchivshi do yiyi skladu selishe miskogo tipu Velika Mihajlivka ta sela Artema Bagacheve Bessarabka Vakarske Velikokomarivka Vasilivka Vodyane Girzhove Girske Grebeniki Grushka Dzerzhinske Divocke Kardamicheve Komarivka Muratove Novopetrivka Novoselivka Platonivka Polezne Stoyanove Trohimivka Frasine Yurkivka i vstanovila administrativnij centr Velikomihajlivskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi u selishi miskogo tipu Velika Mihajlivka u Kominternivskomu rajoni Krasnosilsku silsku teritorialnu gromadu shlyahom ob yednannya Krasnosilskoyi ta Sverdlovskoyi silrad vklyuchivshi do yiyi skladu sela Illichivka Korsunci Krasnosilka Kubanka Novokubanka Peremozhne Sverdlove i vstanovila administrativnij centr Krasnosilskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi u seli Krasnosilka 26 zhovtnya u zv yazku z pripinennyam povnovazhen rad sho ob yednalisya u Baltsku misku teritorialnu gromadu viklyucheno z oblikovih danih Baltsku misku Bendzarivsku Bilinsku Borsukivsku Golm yansku Karmalyukivsku Kozacku Uoritnensku Lisnichivsku Mironivsku Obzhilsku Olenivsku Pasatsku Pasicelivsku Perejmivsku Perelitsku Sarazhinsku silski radi Baltskogo rajonu Vklyucheno v oblikovi dani Baltsku misku radu Baltskoyi miskoyi teritorialnoyi gromadi 4 listopada u zv yazku z pripinennyam povnovazhen rad sho ob yednalisya u Marazliyivsku Rozkvitivsku Chervonoarmijsku silski teritorialni gromadi z 4 listopada 2015 roku viklyucheno z oblikovih danih Anatolivsku Vinogradnensku Rozkvitivsku Stavkivsku Chervonoarmijsku silski radi Berezivskogo rajonu Velikomar yanivsku Marazliyivsku Shirokivsku silski radi Bilgorod Dnistrovskogo rajonu Vklyucheno v oblikovi dani Rozkvitivsku silsku radu Rozkvitivskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Chervonoarmijsku silsku radu Chervonoarmijskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Berezivskogo rajonu ta Marazliyivsku silsku radu Marazliyivskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Bilgorod Dnistrovskogo rajonu 5 listopada u zv yazku z pripinennyam povnovazhen rad sho ob yednalisya u Bilyayivsku misku Krasnosilsku Tuzlivsku silski teritorialni gromadi z 5 listopada 2015 roku viklyucheno z oblikovih danih Bilyayivsku misku Majorivsku silsku radi Bilyayivskogo rajonu Krasnosilsku Sverdlovsku silski radi Kominternivskogo rajonu Bezim yansku Tuzlivsku silski radi Tatarbunarskogo rajonu Vklyucheno v oblikovi dani Bilyayivsku misku radu Bilyayivskoyi miskoyi teritorialnoyi gromadi Bilyayivskogo rajonu Krasnosilsku silsku radu Krasnosilskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Kominternivskogo rajonu ta Tuzlivsku silsku radu Tuzlivskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Tatarbunarskogo rajonu 27 listopada u zv yazku z pripinennyam povnovazhen rad sho ob yednalisya u Velikomihajlivsku selishnu teritorialnu gromadu viklyucheno z oblikovih danih Velikomihajlivsku selishnu Velikokomarivsku Grebenikivsku Komarivsku Novopetrivsku Novoselivsku Poleznensku Stoyanivsku Yurkivsku silski radi Velikomihajlivskogo rajonu Vklyucheno v oblikovi dani Velikomihajlivsku selishnu radu Velikomihajlivskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi Na 4 grudnya KMU zatverdiv perspektivni plani 24 gromad u oblasti 2016 Zgidno Postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 4 lyutogo 2016 roku 985 VIII m Balta Baltskogo rajonu vidneseno do kategoriyi mist oblasnogo znachennya Postanovoyu Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 27 sichnya 2016 roku 944 VIII m Bilyayivka Bilyayivskogo rajonu vidneseno do kategoriyi mist oblasnogo znachennya Zgidno Zakonu Ukrayini Pro dobrovilne ob yednannya teritorialnih gromad u 2016 roci nabulo chinnosti rishennya Odeskoyi oblasnoyi radi vid 12 serpnya 2015 roku 1417 VI Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 12 02 2016 r 7 stosovno ob yednannya u Baltskomu rajoni Bendzarivskoyi Bilinskoyi Borsukivskoyi Golm yanskoyi Karmalyukivskoyi Kozackoyi Koritnenskoyi Lisnichivskoyi Mironivskoyi Obzhilskoyi Olenivskoyi Pasatskoyi Pasicelivskoyi Perejmivskoyi Perelitskoyi ta Sarazhinskoyi silskih rad u Baltsku misku ob yednanu teritorialnu gromadu u Bilyayivskomu rajoni Bilyayivskoyi miskoyi radi ta Majorivskoyi silradi ob yednannya u Bilyayivsku misku teritorialnu gromadu u Bilgorod Dnistrovskomu rajoni Velikomar yanivskoyi Marazliyivskoyi ta Shirokivskoyi silskih rad ob yednannya u Marazliyivsku silsku teritorialnu gromadu u Berezivskomu rajoni Anatolivskoyi Rozkvitivskoyi ta Stavkivskoyi silskih rad ob yednannya u Rozkvitivsku silsku teritorialnu gromadu u Berezivskomu rajoni Vinogradnenskoyi ta Chervonoarmijskoyi silrad ob yednannya u Chervonoarmijsku silsku teritorialnu gromadu u Velikomihajlivskomu rajoni Velikomihajlivskoyi selishnoyi ta Velikokomarivskoyi Grebenikivskoyi Komarivskoyi Novopetrivskoyi Novoselivskoyi Poleznenskoyi Stoyanivskoyi Yurkivskoyi silrad ob yednannya v Velikomihajlivsku selishnu teritorialnu gromadu u Limanskomu rajoni kolishnomu Kominternivskomu rajoni Krasnosilskoyi ta Sverdlovskoyi silrad ob yednannya u Krasnosilsku silsku teritorialnu gromadu 18 serpnya u Ivanivskomu rajoni Kalinivska Konoplyanska ta Mihajlopilska silski radi ob yednalisya u Konoplyansku silsku teritorialnu gromadu z administrativnim centrom u seli Konoplyane vklyuchivshi do yiyi skladu sela Bogunove Vovkove Gudevicheve Dzhugastrove Kalinivka Kozlove Lyubotayivka Marciyanove Mihajlopil Novakove Silivka Sokolove Tarasivka ta Sherove 18 serpnya na teritoriyah Velikomihajlivskogo Ivanivskogo ta Shiryayivskogo rajoniv Velikozimenivska Cibulivska Chapayevska silski radi Velikomihajlivskogo rajonu Radisnenska selishna Chervonoznam yanska silska radi Ivanivskogo rajonu ta Novoyelizavetivska silska rada Shiryayivskogo rajonu ob yednalisya u Chervonoznam yansku silsku teritorialnu gromadu z administrativnim centrom u seli Znam yanka vklyuchivshi do yiyi skladu sela Velikozimenove Vorobiyivka Vorobjove Malozimenove Marciyanove Polino Osipenkove Cibulivka Yurasheve Velikomihajlivskogo rajonu selishe miskogo tipu Radisne Ivanivskogo rajonu sela Novoyelizavetivka Novopetrivka Druga Novopetrivka Persha Novostepanivka Siritske Druge Siritske Pershe Sofiyivka ta Stara Yelizavetivka Shiryayivskogo rajonu 1 veresnya u Shiryayivskomu rajoni Shiryayivska selishna Makarivska Mar yanivska Oleksandrivska ta Osinivska silski radi ob yednalisya u Shiryayivsku selishnu teritorialnu gromadu z administrativnim centrom u selishi miskogo tipu Shiryayeve vklyuchivshi do yiyi skladu sela Vinogradivka Grebenyuki Grigorivka Josipivka Kancurove Makarove Mar yanivka Novogulyayivka Odayi Oleksandrivka Oleksandro Vovkove Osinivka Podilci Suha Zhurivka Trudolyubivka Florinske ta Yarinoslavka 8 veresnya u Zaharivskomu Frunzivskomu rajoni Zatishanska selishna ta Leninska silska radi ob yednalisya u Zatishansku selishnu teritorialnu gromadu z administrativnim centrom u selishi miskogo tipu Zatishshya vklyuchivshi do yiyi skladu sela Andrusova Vesela Balka Volodimirivka Gederimove Pershe Druzhelyubivka Zagir ya Ivanivka Krasnopil Maloroshove Nova Grigorivka Skineshori ta Torosove Lenina 27 zhovtnya u Bilyayivskomu rajoni Troyicka ta Yaskivska silski radi ob yednalisya u Yaskivsku silsku teritorialnu gromadu z administrativnim centrom u seli Yaski vklyuchivshi do yiyi skladu selo Troyicke Perejmenuvannya u ramkah dekomunizaciyi Lyutij misto Illichivsk na misto Chornomorsk selo Vorovskogo Mikolayivskoyi selishnoyi radi Mikolayivskogo rajonu na selo Stavkove Berezen selishe Zhovtneva Revolyuciya Hlibodarskoyi selishnoyi radi Bilyayivskogo rajonu na selishe Radisne selo Petrovskogo Serbkivskoyi silskoyi radi Kominternivskogo rajonu na selo Vishneve selo Zhovtneve Lyubashivskoyi selishnoyi radi Lyubashivskogo rajonu na selo Vishneve selo Lenine Frunzivskogo rajonu na selo Torosove Traven Kotovskij rajon Podilskij rajon Krasnooknyanskij na Oknyanskij rajon Frunzivskij na Zaharivskij rajon Zhovtneva silska rada Bolgradskogo rajonu perejmenuvala Zhovtnevu silsku radu na Karakurtsku selo Chervonoznam yanka Ivanivskogo rajonu Odeskoyi oblasti na selo Znam yanka selo Matroska Izmayilskogo rajonu Odeskoyi oblasti na selo Matroska selo Chervona Zirka Baltskogo rajonu na selo Shumilove selo Vovkove Berezivskogo rajonu na selo Tanivka selo Zhovtnivka Berezivskogo rajonu na selo Vinograd selo Kotovske Rozkvitivskoyi silskoyi radi Berezivskogo rajonu na selo Chudske selo Chervonoarmijske Berezivskogo rajonu na selo Novokalcheve selo Chervonovolodimirivka Berezivskogo rajonu na selo Mihajlivka selo Kotovka Bilyayivskogo rajonu na selo Lativka selo Petrivske Velikomihajlivskogo rajonu na selo Polishpakove selo Chapayeve Velikomihajlivskogo rajonu na selo Vorobiyivka selo Blagoyeve Ivanivskogo rajonu na selo Velikij Buyalik selo Lenina Ivanivskogo rajonu na selo Bukachi selo Kotovci Kodimskogo rajonu na selo Sergiyivka selo Blagoyeve Kominternivskogo rajonu na selo Hristo Boteve selo Petrivka Kominternivskogo rajonu na selo Kurisove selo Chervona Niva Kominternivskogo rajonu na selo Tiligulske selo Kujbishevske Kotovskogo rajonu na selo Kazbeki selo Chapayevka Kuyalnickoyi silskoyi radi Kotovskogo rajonu na selo Malij Kuyalnik selo Chapayevka Chapayevskoyi silskoyi radi Kotovskogo rajonu na selo Stavki selishe miskogo tipu Krasni Okni Krasnooknyanskogo rajonu na selishe miskogo tipu Okni selo Mizikevicha Ovidiopolskogo rajonu na selo Limanka selo Zhovtneve Tarutinskogo rajonu na selo Matildivka selishe miskogo tipu Frunzivka Frunzivskogo rajonu na selishe miskogo tipu Zaharivka selo Petrivske Shiryayivskogo rajonu na selo Zhukovske selo Chervonij Kut Shiryayivskogo rajonu na selo Chornij Kut selo Zhovtneve Staromayakivskoyi silskoyi radi Shiryayivskogo rajonu na selo Buci selo Kirove Kominternivskogo rajonu na selo Troyandove selo Uhozhani Baltskogo rajonu na selo Novopol selo Kotovske Chervonovolodimirivskoyi silskoyi radi Berezivskogo rajonu na selo Kotovka selo Chervonij Agronom Berezivskogo rajonu na selo Vishneve selo Leninske Pershe Bilyayivskogo rajonu na selo Sonyachne selo Petrivske Bilyayivskogo rajonu na selo Petrove selo Chapayeve Bilyayivskogo rajonu na selo Tihe selo Chervona Zirka Bilyayivskogo rajonu na selo Zoryane selishe Chervonij Rozselenec Bilyayivskogo rajonu na selishe Rozselenec selo Zhovtneve Bolgradskogo rajonu na selo Karakurt selo Nove Zhovtneve Bolgradskogo rajonu na selo Novij Karakurt selo Chervonoarmijske Bolgradskogo rajonu na selo Kubej selo Artema Velikomihajlivskogo rajonu na selo Trudomirivka selo Blagoyeve Velikomihajlivskogo rajonu na selo Martove selo Dzerzhinske Velikomihajlivskogo rajonu na selo Yermishkove selo Kirove Velikomihajlivskogo rajonu na selo Vishneve selo Nezamozhnik Velikomihajlivskogo rajonu na selo Zamozhne selo Shorsove Ivanivskogo rajonu na selo Shemetove selo Illichivka Kominternivskogo rajonu na selo Ilichanka selo Sverdlove Kominternivskogo rajonu na selo Ivanove misto Kotovsk na misto Podilsk selishe Chervonij Orach Krasnooknyanskogo rajonu na selishe Novij Orach selo Lenintal Ovidiopolskogo rajonu na selo Libental selo Kirove Rozdilnyanskogo rajonu na selo Blagodatne selo Leninske Druge Rozdilnyanskogo rajonu na selo Novodmitrivka Druga selo Pionerske Rozdilnyanskogo rajonu na selo Vinogradivka selo Dmitrivka Tatarbunarskogo rajonu na selo Delzhiler selo Zhovten Shiryayivskogo rajonu na selo Petrovirivka selo Ordzhonikidze Shiryayivskogo rajonu na selo Armashivka selo Zhovtneve Ordzhonikidzevskoyi silskoyi radi Shiryayivskogo rajonu na selo Krizhanivka selo Zhovtneve Novoandriyivskoyi silskoyi radi Shiryayivskogo rajonu na selo Doktorove Cherven Kominternivskij rajon Odeskoyi oblasti perejmenovano na Limanskij rajon centr rajonu selishe miskogo tipu Kominternivske u Dobroslav Frunzivska rajonna rada perejmenuvala Frunzvsku rajonnu radu na Zaharivsku Krasnooknyanska rajonna rada perejmenuvala Krasnooknyansku rajonnu radu na Oknyansku Frunzivska selishna rada Zaharivskogo rajonu perejmenuvala Frunzivsku selishnu radu na Zaharivsku Chapayevska silska rada perejmenuvala Chapayevsku silsku radu na Stavkivsku Krasnooknyanska selishna rada perejmenuvala Krasnooknyansku selishnu radu na Oknyansku Chervonoarmijska silska rada Chervonoarmijskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Berezivskogo rajonu perejmenuvala Chervonoarmijsku silsku teritorialnu gromadi ta Chervonoarmijsku silsku radu na Novokalchevsku Kominternivska selishna rada Limanskogo rajonu perejmenuvala Kominternivsku selishnu radu na Dobroslavsku Kominternivska rajonna rada u Limanskomu rajoni perejmenuvala Kominternivsku rajonnu radu na Limansku Lipen Zhovtneva silska rada Shiryayivskogo rajonu pro perejmenuvannya Zhovtnevoyi silskoyi radi na Petrovirivsku Ordzhonikidzevska silska rada Shiryayivskogo rajonu pro perejmenuvannya Ordzhonikidzevskoyi silskoyi radi na Armashivsku Serpen Petrivska silska rada Limanskogo rajonu perejmenuvala Petrivsku silsku radu na Kurisovsku Leninskoyi silskoyi radi pro perejmenuvannya Leninskoyi silskoyi radi na Torosivsku Veresen Chervonoznam yanska silska rada Ivanivskogo rajonu perejmenuvala Chervonoznam yansku silsku radu na Znam yansku Blagoyevska silska rada Ivanivskogo rajonu perejmenuvala Blagoyevsku silsku radu na Velikobuyalicku Zhovten Chervonoarmijska silska rada Bolgradskogo rajonu perejmenuvala Chervonoarmijsku silsku radu na Kubejsku Uhozhanska silska rada Baltskogo rajonu pro perejmenuvannya Uhozhanskoyi silskoyi radi na Novopolsku Listopad u Limanskomu rajoni Kirovska silska rada perejmenuvala Kirovsku silsku radu na Troyandivsku u Velikomihajlivskomu rajoni Petrivska silska rada perejmenuvala Petrivsku silsku radu na Polishpakivsku Gruden Chapayevska silska rada Velikomihajlivskogo rajonu perejmenuvala Chapayevsku silsku radu na Vorobiyivsku 2017 Protyagom roku stvoreno 14 OTG Berezivska i Vilkivska miski OTG Avangardivska Cebrikivska Tayirovska selishni OTG Shabivska Kuyalnicka Limanska Mayakivska Starokozacka Dalnicka Znam yanska Yaskivska ta Mologivska silski OTG 2018 Protyagom roku stvoreno 7 OTG Kilijska miska Lyubashivska Zelenogirska Oknyanska selishni ta Vizirska Velikobuyalicka i Velikoploskivska silski OTG Zagalom stanom na 2018 rik na teritoriyi oblasti u ramkah decentralizaciyi utvoreno ta vidbulisya pershi vibori goliv ta deputativ miscevih rad u 25 ob yednanih teritorialnih gromadah OTG 12 chervnya 2018 roku sela Novopetrivka Persha ta Novopetrivka Druga Shiryayivskogo rajonu ob yednani u selo Novopetrivka 2019 26 bereznya Znam yanska silska rada Chervonoznam yanskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Ivanivskogo rajonu perejmenuvala Chervonoznam yansku silsku teritorialnu gromadu na Znam yansku 19 chervnya administrativnij centr Kirovskoyi silskoyi radi Rozdilnyanskogo rajonu perenesenij z sela Blagodatne u selo Kalantayivka a Kirovsku silsku radu perejmenovano na Kalantayivsku 5 lipnya u zv yazku z pripinennyam povnovazhen rad sho ob yednalisya u Velikoploskivsku silsku teritorialnu gromadu viklyucheno z oblikovih danih Velikoploskivsku Novosavicku Slov yanoserbsku Trostyanecku silski radi Velikomihajlivskogo rajonu Vklyucheno v oblikovi dani Velikoploskivsku silsku radu Velikoploskivskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi 15 lipnya u zv yazku z pripinennyam povnovazhen rad sho ob yednalisya u Velikobuyalicku silsku teritorialnu gromadu viklyucheno z oblikovih danih Petrivsku selishnu Velikobuyalicku silsku radi Ivanivskogo rajonu Vklyucheno v oblikovi dani Velikobuyalicku silsku radu Velikobuyalickoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi 16 lipnya u zv yazku z pripinennyam povnovazhen rad sho ob yednalisya u Vizirsku silsku teritorialnu gromadu viklyucheno z oblikovih danih Vizirsku Lyubopilsku Pershotravnevu silski radi Limanskogo rajonu Vklyucheno v oblikovi dani Vizirsku silsku radu Vizirskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi 18 lipnya u zv yazku z pripinennyam povnovazhen rad sho ob yednalisya u Zelenogirsku selishnu teritorialnu gromadu viklyucheno z oblikovih danih Zelenogirsku selishnu Gvozdavsku Poznansku Yasenivsku silski radi Lyubashivskogo rajonu Vklyucheno v oblikovi dani Zelenogirsku selishnu radu Zelenogirskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi 2020 27 travnya 2020 roku Kabinet Ministriv zatverdiv rozporyadzhennya pro zatverdzhennya perspektivnogo planu formuvannya teritorij 91 gromadi Odeskoyi oblasti 17 lipnya 2020 roku u ramkah administrativno teritorialnoyi reformi bulo likvidovano 26 poperednih ta utvoreno 7 ukrupnenih rajoniv Berezivskij Bilgorod Dnistrovskij Bolgradskij Izmayilskij Odeskij Podilskij ta Rozdilnyanskij rajoni Likvidovani rajoni Ananyivskij Arcizkij Baltskij Bilyayivskij na jogo osnovi utvoreno Odeskij Velikomihajlivskij Zaharivskij Ivanivskij Kilijskij Kodimskij Limanskij Lyubashivskij Mikolayivskij Ovidiopolskij Oknyanskij Renijskij Savranskij Saratskij Tarutinskij Tatarbunarskij Shiryayivskij Naseleni punkti znyati z oblikuNaseleni punkti znyati z obliku u zv yazku z pereselennyam zhiteliv z 01 01 1986 po 01 07 2020 Nazva Silska rada Rajon Data rishennya Rada sho uhvalila rishennya Data opublikuvannya Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayini nomer statti abo storinka s Bajbuzivka Dolinska Ananyivskij 30 05 1995 Odeska oblasna rada 20 06 1995 25 stor 585 s Bogdanove Druge Vojnichivska Frunzivskij 12 05 1988 Odeska oblasna rada 14 06 1988 24 stor 530 s Vovkosafonove Staromayakivska Shiryayivskij 21 02 1997 Odeska oblasna rada 24 04 1997 15 stor 252 s Vovche Rimarivska Krasnooknyanskij 03 04 1996 Odeska oblasna rada 04 06 1996 23 stor 308 s Galupiv Demidivska Berezivskij 03 04 1996 Odeska oblasna rada 04 06 1996 23 stor 308 s Grekova Serbkivska Kominternivskij 27 01 2006 Odeska oblasna rada 31 03 2006 13 stor 548 s Desinorove Vasilivska Frunzenskij 20 01 1987 Odeska oblasna rada 10 02 1987 6 stor 78 79 s Dmitrivka Novoselivska Lyubashivskij 10 11 2006 Odeska oblasna rada 26 01 2007 4 stor 114 s Zhuravske Cebrikivska Shiryayivskij 12 06 2018 Odeska oblasna rada 30 11 2018 48 s 58 s Zelena Dolina Novotarutinska Tarutinskij 22 12 2006 Odeska oblasna rada 16 03 2007 11 stor 506 s Kaprani Serbkivska Kominternivskij 10 02 1987 Odeska oblasna rada 03 03 1987 9 stor 140 s Karatayeve Levadivska Mikolayivskij 12 05 1988 Odeska oblasna rada 14 06 1988 24 stor 530 s Korniyivka Agafiyivska Lyubashivskij 12 05 2010 Odeska oblasna rada 01 10 2010 39 stor 1434 s Kosareve Stanislavska Kotovskij 20 01 1987 Odeska oblasna rada 10 02 1987 6 stor 78 79 s Kochurivka Vojnichivska Frunzivskij 22 05 1990 Odeska oblasna rada 26 06 1990 26 stor 543 s Koshari Oleksiyivska Kotovskij 20 01 1987 Odeska oblasna rada 10 02 1987 6 stor 78 79 s Kruglyak Stanislavska Kotovskij 20 01 1987 Odeska oblasna rada 10 02 1987 6 stor 78 79 s Lukashivka Demidivska Berezivskij 04 07 2013 Odeska oblasna rada 13 09 2013 37 s 2024 s Malomajorske Malovasilivska Lyubashivskij 01 07 1997 Odeska oblasna rada 24 09 1997 36 stor 647 s Mar yanivka Persha Vojnichivska Frunzivskij 02 04 2004 Odeska oblasna rada 21 05 2004 20 21 stor 919 920 s Olenivka Ryasnopilska Berezivskij 20 08 1999 Odeska oblasna rada 01 06 2000 1 stor 7 s Pavlivka Chapayevska Kotovskij 10 11 2006 Odeska oblasna rada 26 01 2007 4 stor 114 s Pavlivka Adamivska Bilgorod Dnistrovskij 22 05 1990 Odeska oblasna rada 26 06 1990 26 stor 543 s Pashkivka Bilinska Baltskij 23 06 2001 Odeska oblasna rada 09 11 2001 45 stor 944 s Petrivka Novosamarska Krasnooknyanskij 22 05 1989 Odeska oblasna rada 27 07 1989 26 stor 283 s Petrivske Zhovtneva Shiryayivskij 24 02 2010 Odeska oblasna rada 30 04 2010 16 17 stor 538 s Ploske Mardarivska Ananyivskij 13 09 1994 Odeska oblasna rada 11 10 1994 41 stor 1184 s Pogrebi Poznanska Lyubashivskij 10 11 2006 Odeska oblasna rada 26 01 2007 4 stor 114 s Rozhdestvenka Stryukivska Mikolayivskij 25 04 2007 Odeska oblasna rada 26 10 2007 42 43 stor 1968 s Rozdolne Zhovtoyarska Tatarbunarskij 09 11 2007 Odeska oblasna rada 29 02 2008 9 stor 310 s Starodachne Romanivska Ananyivskij 09 11 2007 Odeska oblasna rada 29 02 2008 9 stor 310 s Suha Verba Yasnopilska Berezivskij 04 06 2004 Odeska oblasna rada 27 08 2004 35 stor 1400 s Ternuvate Antonyukivska Mikolayivskij 12 05 1988 Odeska oblasna rada 14 06 1988 24 stor 530 s Untilivka Perehrestivska Frunzivskij 10 02 1987 Odeska oblasna rada 03 03 1987 9 stor 140 s Shevchenka Kominternivska Kominternivskij 10 02 1987 Odeska oblasna rada 03 03 1987 9 stor 140 s Yakovleve Stryukivska Mikolayivskij 25 04 2007 Odeska oblasna rada 26 10 2007 42 43 stor 1968 s Yarove Mikolayivska Shiryayivskij 17 08 2007 Odeska oblasna rada 26 10 2007 42 43 stor 1968 s Yasnogorodka Tuzlivska Tatarbunarskij 20 01 1987 Odeska oblasna rada 10 02 1987 6 stor 78 79 Karti teritoriyi Odeskoyi oblasti riznih chasiv Istorichne utvorennya oblasti Karta Odeskoyi ta Mikolayivskoyi gubernij 1921 Karta Odeskoyi ta Mikolayivskoyi gubernij 1921 Karta Odeskoyi ta Mikolayivskoyi gubernij 1922 Karta Odeskoyi guberniyi 1923 Teritoriya kolishnoyi Odeskoyi guberniyi na karti Ukrayinskoyi SRR administrativni mezhi stanom na 1 zhovtnya 1925 Teritoriya kolishnoyi Odeskoyi guberniyi na karti Ukrayinskoyi SRR administrativni mezhi stanom na 1 bereznya 1927 Teritoriya kolishnoyi Odeskoyi guberniyi z okrugami administrativni mezhi stanom na 1 lipnya 1928 Teritoriya majbutnoyi Odeskoyi oblasti administrativni mezhi stanom na 1 sichnya 1932 Karta Odeskoyi oblasti administrativni mezhi stanom na 20 bereznya 1932 Karta Odeskoyi oblasti administrativni mezhi stanom na 15 sichnya 1937 Karta Odeskoyi oblasti 1938 Karta Odeskoyi oblasti administrativni mezhi stanom na 1 listopada 1947Primitki od ukrstat gov ua Arhiv originalu za 19 lipnya 2020 Procitovano 19 lipnya 2020 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 10 chervnya 2020 Procitovano 19 lipnya 2020 www golos com ua ukr Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 19 lipnya 2020 www rada gov ua Arhiv originalu za 19 lipnya 2020 Procitovano 19 lipnya 2020 static rada gov ua Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 19 lipnya 2020 PDF Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini ukrayinska Arhiv originalu PDF za 22 lipnya 2016 Arhiv originalu za 20 lipnya 2020 Procitovano 19 lipnya 2020 zakon rada gov ua Arhiv originalu za 20 lipnya 2020 Procitovano 19 lipnya 2020 www drv gov ua ukr Arhiv originalu za 19 lipnya 2020 Procitovano 19 lipnya 2020 Databank is in the stage of filling up and testing nedostupne posilannya Adm ter podil USRR na 01 12 1933 1933 s 6 7 Administrativno territorialnoe delenie Soyuza SSR na 15 iyulya 1934 goda Predisl S I Sulkevich M Izd vo Vlast Sovetov pri Prezidiume VCIK 1934 S 212 213 ros Adm ter podil USRR na 15 12 1935 1936 s 6 7 InfoRost N P elib shpl ru Arhiv originalu za 23 kvitnya 2014 Procitovano 18 lipnya 2020 SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 oktyabrya 1938 goda P V Tumanov red 1 e izd M Vlast Sovetov 1938 S XIV XV 158 159 ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik Red i predisl P V Tumanov Dop k 1 mu izd Izmeneniya 1 10 1938 1 03 1939 M Izd Vedomosti Verhovnogo Soveta RSFSR 1939 S 88 133 134 ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 maya 1940 goda Otv red P V Tumanov 2 e izd M Izd Vedomosti Verhovnogo Soveta RSFSR 1940 S 199 200 ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 yanvarya 1941 goda P V Tumanov red 3 e izd M Izd Vedomosti Verhovnogo Soveta RSFSR 1941 S 191 192 ros resource history org ua Arhiv originalu za 15 lyutogo 2022 Procitovano 23 lipnya 2020 SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 yanvarya 1947 goda Otv red P V Tumanov 5 e izd M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1947 S 207 208 ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 maya 1949 goda Otv red P V Tumanov 6 e izd M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1949 S 210 211 ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 yanvarya 1951 goda Otv red P V Tumanov sost A D Zhukova V A Kravcov i dr 7 e izd M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1951 S 210 211 ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 marta 1954 goda Otv red P V Tumanov sost N I Andreev A D Zhukova V A Kravcov 8 e izd M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1954 S 214 215 ros InfoRost N P elib shpl ru Arhiv originalu za 23 lipnya 2020 Procitovano 23 lipnya 2020 SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik Otv red P V Tumanov sost N I Andreev A D Zhukova V A Kravcov Dop k 9 mu izd k sprav vyp 1958 g Izmeneniya 01 01 1958 01 01 1959 M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1959 S 8 28 42 50 ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 aprelya 1960 goda Otv red P V Tumanov 10 e izd M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1960 S 11 12 291 293 ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik Otv red P V Tumanov Dop k 10 mu izd k sprav vyp 1960 g Izmeneniya 01 04 1960 01 07 1961 M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1961 S 8 26 ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 yanvarya 1962 goda Otv red P V Tumanov sost N I Andreev A D Zhukova V A Kravcov i dr 11 e izd M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1962 S 11 12 317 319 626 ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 aprelya 1963 goda Sost N I Andreev A D Zhukova V A Kravcov i dr 12 e izd M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1963 S 12 296 298 ros zakon rada gov ua Arhiv originalu za 6 kvitnya 2022 Procitovano 23 lipnya 2020 URSR Adm ter podil na 01 07 1965 1965 s 150 159 SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik yanvar 1965 g Prezidium Verhovnogo Soveta SSSR M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1965 S 12 299 301 680 ros kraeved od ua Arhiv originalu za 2 lyutogo 2021 Procitovano 18 lipnya 2020 ukrayinska Odesa Odeska knizhkova fabrika 1973 s 113 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2021 Procitovano 22 lipnya 2020 ukrayinska Odesa Mayak 1978 s 141 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2021 Procitovano 22 lipnya 2020 UKRAINSKAYa SSR Administrativno territorialnoe delenie na 1 yanvarya 1979 goda ukrayinska 1979 s 215 229 Makotinskaya Yu Dudarev V A Evseeva N A 1980 ros Izvestiya Arhiv originalu za 24 lipnya 2020 Procitovano 23 lipnya 2020 ukrayinska Odesa Mayak 1984 s 119 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2021 Procitovano 22 lipnya 2020 ros Arhiv originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 23 lipnya 2020 ukrayinska Odesa Mayak 1990 s 78 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2021 Procitovano 22 lipnya 2020 od ukrstat gov ua Arhiv originalu za 19 lipnya 2020 Procitovano 2 serpnya 2020 search ligazakon ua Arhiv originalu za 23 lipnya 2020 Procitovano 23 lipnya 2020 od ukrstat gov ua Arhiv originalu za 4 veresnya 2017 Procitovano 2 serpnya 2020 od ukrstat gov ua Arhiv originalu za 8 veresnya 2019 Procitovano 2 serpnya 2020 od ukrstat gov ua Arhiv originalu za 23 lyutogo 2020 Procitovano 2 serpnya 2020 od ukrstat gov ua Arhiv originalu za 16 travnya 2022 Procitovano 2 serpnya 2020 od ukrstat gov ua Arhiv originalu za 16 travnya 2022 Procitovano 2 serpnya 2020 od ukrstat gov ua Arhiv originalu za 6 chervnya 2021 Procitovano 2 serpnya 2020 od ukrstat gov ua Arhiv originalu za 24 travnya 2021 Procitovano 2 serpnya 2020