Частина інформації в цій статті застаріла. (липень 2020) |
Весели́нівський райо́н — колишній район у Миколаївській області. Районний центр: Веселинове. 19 липня 2020 року район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи та включено до складу оновленого Вознесенського району.
Веселинівський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Миколаївська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР ( УРСР), Україна | ||||
Область: | Миколаївська область | ||||
Код КОАТУУ: | 4821700000 | ||||
Утворений: | 1939 | ||||
Ліквідований: | 19.07.2020 | ||||
Населення: | ▼ 23 070 (на 1.02.2016) | ||||
Площа: | 1200 км² | ||||
Густота: | 20 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-5163 | ||||
Поштові індекси: | 57000—57070 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Веселинове | ||||
Селищні ради: | 2 | ||||
Сільські ради: | 12 | ||||
Смт: | 2 | ||||
Села: | 50 | ||||
Селища: | 2 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Долгокерова Інна Олексіївна | ||||
Голова РДА: | Філімонов Анатолій Вадимович | ||||
Вебсторінка: | Веселинівський район | ||||
Адреса: | 57001, Миколаївська область, смт. Веселинове, вул. Мозолевського, 14 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Веселинівський район у Вікісховищі |
Загальні відомості
Веселинівський район розташований у північно-західній частині Миколаївської області, відстань від районного центру смт. Веселинове до м. Миколаєва — 84 км. Район межує (за годинниковою стрілкою) з Доманівським, Вознесенським, Новоодеським, Миколаївським, Березанським районами Миколаївської області та з Березовським районом Одеської області.
Доманівський район | Вознесенський район | Новоодеський район |
Одеська область (Березівський район) | Миколаївський район | |
Одеська область (Березівський район) | Березанський район | Миколаївський район |
Район сполучений з обласним центром залізницею та автомобільними дорогами. На території району розміщені залізничні станції Колосівка (вузлова), Веселинове, Первенець, Новокатеринівка.
Веселинівський район характеризується теплим посушливим кліматом.
На території району протікають річки Чичиклія та Південний Буг. Рельєф місцевості в основному рівнинний.
Загальна площа району становить 1.2 тис. км². На території району є родовища корисних копалин місцевого значення.
Історія
Утворений 26 березня 1939 року з центром у с. Веселиново у складі Одеської області, з сільрад районів:
- ліквідованого Карл-Лібкнехтівського району: всі сільради, крім Вормської, Зульцської, Гальбштатської, Шейнфельдської, К. Лібкнехтівської, Катеринентальської, Карл-Сруевської, Йоганестальської і радгоспу ім. Тельмана;
- Вознесенського району: Веселинівська, Покровська, Ст.-Покровська, Ново-Воскресенська, Григорово-Гадючанська, Лубянська і Очаківська — останні без радгоспів ім. Луначарського і ім. Будьонного.
29 березня 1944 включений до складу Миколаївської області.
21 січня 1959 до району приєднана частина розформованого Мостівського району.
30 грудня 1962 розформований. Сільради перейшли:
- смт. Веселинове, Катеринівська, Миколаївська, Новосвітлівська, Петрівська, Покровська і Ставківська — до Вознесенського району;
- Колосівська, Кудрявцівська, Мостівська, Подільська, Порічанська і Яснопільська — до Доманівського району;
- Кубряцька і Широколанівська — до Миколаївського району.
Утворений знову 4 січня 1965 у складі Веселинівської селищної ради і Катеринівської, Миколаївської, Новосвітлівської, Петрівської, Подільської, Покровської та Ставківської сільрад Вознесенського району; Колосівської, Кудрявцівської та Порічанської сільрад Доманівського району, Кубряцької та Широколанівської сільрад Миколаївського району.
19 липня 2020 року — ліквідований. Став частиною Вознесенського району.
Населення
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 12 627 | 2871 | 1770 | 3787 | 2996 | 1167 | 36 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 14 419 | 2605 | 1693 | 3756 | 3733 | 2456 | 176 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 24609 | 90,99 % |
росіяни | 1407 | 5,20 % |
молдовани | 493 | 1,82 % |
білоруси | 83 | 0,31 % |
цигани | 69 | 0,26 % |
німці | 69 | 0,26 % |
інші | 316 | 1,17 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 25083 | 92,74 % |
російська | 1480 | 5,47 % |
молдовська | 298 | 1,10 % |
вірменська | 39 | 0,14 % |
білоруська | 30 | 0,11 % |
інші | 116 | 0,43 % |
Населення району станом на січень 2015 року налічувало 23 380 осіб, з них міського — 8 095, сільського — 15 285 осіб.
Соціальна сфера
На території Веселинівського району працюють відділення «ПриватБанку», «Райффайзен Банк Аваль», «Ощадного банку України», «Імексбанку».
Структура закладів культури складається з 24 клубних та 24 бібліотечних закладів, дитячої семирічної музичної школи та .
В селищі смт Веселинове функціонує районний стадіон «Колос» на 1,5 тисяч посадкових місць.
Природно-заповідний фонд Веселинівського району
Лісовий заказник
Гідрологічний заказник
Гідрологічна пам'ятка природи
Туризм
Серед об'єктів туристичного інтересу доцільно виділити залишки татарського міста-фортеці Балаклея (в перекладі — «Рибне місце») (с. Покровка). Цитадель Балаклея відігравала таку саму роль тут, як Очаків у Дніпро-Бугському лимані, бо вартував прохід Чичиклією і Бугом, охороняв турецькі судна, кораблі, що ходили сюди за сировиною. Вважається, що в часи Золотої Орди місто було крупним торговельно-ремісницьким центром Золотої Орди в Північно-східному Причорномор'ї і тут розташовувалась західна ставка золотоординської ханів. Це підтверджується також монетами XIV століття, знайденими тут в великій кількості.
Значного економічного та культурного розвитку району надавали численні німецькі поселення, що почали виникати тут в кінці XVIII на початку XIX ст. Найбільшою німецькою колонією, так званого Березанського колоністського округу було поселення яке носило Ландау (нині — с. Широколанівка). Саме в Широколанівці залишилось найбільше пам'яток архітектури: церква Другої Пречистої (друга пол. XIX ст.), Кірха середини XIX ст., Будинок культури (колишній театр) (кін. 20 — поч. 30—х рр. ХХ ст.), а також чоловіча гімназія ХХ ст.
Поруч, в сусідньому селі Піщаний Брід (колонія Шпеєр) залишилась кірха середини XIX ст., нині Свято-Покровський храм, який було відновлено за кошти прихожан, благодійників і людей доброї волі. В храмі є чудові святині — ікони Господа Ісуса Христа, Пресвятої Богородиці, Святого Миколая, Святе Розп'яття. У 1994 році було побудовано нову дзвіницю та встановлено дзвони, а у 1997 році виготовлено 4-х ярусний іконостас. Біля храму є трапезна на 100 осіб, а церковна бібліотека налічує близько 1000 книг. Тут відбувається щорічне Храмове свято Покрова — 14 жовтня.
Між селами Широколанівка та Веселинове знаходиться ще одне значне, колись, німецьке поселення — Ватерлоо (нині це село Ставки). Засноване воно було у 1828 році і носило таку назву до закінчення німецько-радянської війни, а 1 вересня 1946 року його було перейменовано у Ставки. Перебуваючи в цьому населеному пункті можна відвідати дуже цікаве та незвичне місце — страусину ферму «Саванну». Ця ферма займається розведенням африканських страусів. Поголів'я ферми вже становить більше 100 птахів різного віку. Ферма функціонує з осені 2004 року і вважається однією з найбільших на півдні України.
Серед перлин південного степу особливо вирізняється розташоване на берегах річки Південний Буг Варюшинське лісництво (с. Варюшине) Воно являє собою насадження, що складаються в основному із сосни Кримської — справжньої лісової красуні. Враховуючи велике значення таких насаджень в степу, Варюшинське лісництво було визначено рішенням облвиконкому в 1973 році як заказник місцевого значення. Ці заповідні насадження виконують ґрунтозахисну та водоохоронну функції. Площа лісництва становить 1410 га, із них лісових земель — 1285 га.
Справжнім чудом Веселинівського району і досі залишається природне джерело, вода якого має цілющі якості і використовується для лікування (знаходиться воно на території Покровської сільської ради).
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Веселинівського району було створено 28 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 53,53% (проголосували 9 747 із 18 208 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 43,55% (4 245 виборців); Юлія Тимошенко — 13,08% (1 275 виборців), Сергій Тігіпко — 11,13% (1 085 виборців), Вадим Рабінович — 6,48% (632 виборців), Олег Ляшко — 6,46% (630 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,65%.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Веселинівський район |
- Постанова ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ // Голос України : газета Верховної Ради. — 2020. — 18 липня. — Дата звернення: 19.07.2020. — Цитата: «3. Ліквідувати: ... 14) у Миколаївській області: Арбузинський, Баштанський, Березанський, Березнегуватський, Братський, Веселинівський, Вітовський, Вознесенський, Врадіївський, Доманівський, Єланецький, Казанківський, Кривоозерський, Миколаївський, Новобузький, Новоодеський, Очаківський, Первомайський, Снігурівський райони».
- Розпорядження Президента України від 5 листопада 2019 року № 371/2019-рп «Про призначення А.Філімонова головою Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області»
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 29.03.1944 «Про утворення Херсонської області в складі Української РСР»
- Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/7 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Володимирівського, Лисогірського, Мостівського і Привільнянського районів Миколаївської області»
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 4.1.1965 «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 27 вересня 2021.
- Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 29 лютого 2024.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2018. Процитовано 22 червня 2016.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 3 квітня 2016.
Посилання
- Веселинівський район // ЕСУ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lipen 2020 Veseli nivskij rajo n kolishnij rajon u Mikolayivskij oblasti Rajonnij centr Veselinove 19 lipnya 2020 roku rajon bulo likvidovano vnaslidok administrativno teritorialnoyi reformi ta vklyucheno do skladu onovlenogo Voznesenskogo rajonu Veselinivskij rajonlikvidovana administrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Mikolayivska oblastOsnovni daniKrayina SRSR URSR UkrayinaOblast Mikolayivska oblastKod KOATUU 4821700000Utvorenij 1939Likvidovanij 19 07 2020Naselennya 23 070 na 1 02 2016 Plosha 1200 km Gustota 20 osib km Tel kod 380 5163Poshtovi indeksi 57000 57070Naseleni punkti ta radiRajonnij centr VeselinoveSelishni radi 2Silski radi 12Smt 2Sela 50Selisha 2Rajonna vladaGolova radi Dolgokerova Inna OleksiyivnaGolova RDA Filimonov Anatolij VadimovichVebstorinka Veselinivskij rajonAdresa 57001 Mikolayivska oblast smt Veselinove vul Mozolevskogo 14MapaVeselinivskij rajon u VikishovishiZagalni vidomostiVeselinivskij rajon roztashovanij u pivnichno zahidnij chastini Mikolayivskoyi oblasti vidstan vid rajonnogo centru smt Veselinove do m Mikolayeva 84 km Rajon mezhuye za godinnikovoyu strilkoyu z Domanivskim Voznesenskim Novoodeskim Mikolayivskim Berezanskim rajonami Mikolayivskoyi oblasti ta z Berezovskim rajonom Odeskoyi oblasti Domanivskij rajon Voznesenskij rajon Novoodeskij rajonOdeska oblast Berezivskij rajon Mikolayivskij rajonOdeska oblast Berezivskij rajon Berezanskij rajon Mikolayivskij rajon Rajon spoluchenij z oblasnim centrom zalizniceyu ta avtomobilnimi dorogami Na teritoriyi rajonu rozmisheni zaliznichni stanciyi Kolosivka vuzlova Veselinove Pervenec Novokaterinivka Veselinivskij rajon harakterizuyetsya teplim posushlivim klimatom Na teritoriyi rajonu protikayut richki Chichikliya ta Pivdennij Bug Relyef miscevosti v osnovnomu rivninnij Zagalna plosha rajonu stanovit 1 2 tis km Na teritoriyi rajonu ye rodovisha korisnih kopalin miscevogo znachennya IstoriyaUtvorenij 26 bereznya 1939 roku z centrom u s Veselinovo u skladi Odeskoyi oblasti z silrad rajoniv likvidovanogo Karl Libknehtivskogo rajonu vsi silradi krim Vormskoyi Zulcskoyi Galbshtatskoyi Shejnfeldskoyi K Libknehtivskoyi Katerinentalskoyi Karl Sruevskoyi Joganestalskoyi i radgospu im Telmana Voznesenskogo rajonu Veselinivska Pokrovska St Pokrovska Novo Voskresenska Grigorovo Gadyuchanska Lubyanska i Ochakivska ostanni bez radgospiv im Lunacharskogo i im Budonnogo 29 bereznya 1944 vklyuchenij do skladu Mikolayivskoyi oblasti 21 sichnya 1959 do rajonu priyednana chastina rozformovanogo Mostivskogo rajonu 30 grudnya 1962 rozformovanij Silradi perejshli smt Veselinove Katerinivska Mikolayivska Novosvitlivska Petrivska Pokrovska i Stavkivska do Voznesenskogo rajonu Kolosivska Kudryavcivska Mostivska Podilska Porichanska i Yasnopilska do Domanivskogo rajonu Kubryacka i Shirokolanivska do Mikolayivskogo rajonu Utvorenij znovu 4 sichnya 1965 u skladi Veselinivskoyi selishnoyi radi i Katerinivskoyi Mikolayivskoyi Novosvitlivskoyi Petrivskoyi Podilskoyi Pokrovskoyi ta Stavkivskoyi silrad Voznesenskogo rajonu Kolosivskoyi Kudryavcivskoyi ta Porichanskoyi silrad Domanivskogo rajonu Kubryackoyi ta Shirokolanivskoyi silrad Mikolayivskogo rajonu 19 lipnya 2020 roku likvidovanij Stav chastinoyu Voznesenskogo rajonu NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 12 627 2871 1770 3787 2996 1167 36Zhinki 14 419 2605 1693 3756 3733 2456 176Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki36 85 176 62 80 84 224 213 75 79 648 404 70 74 814 488 65 69 770 810 60 64 1117 497 55 59 698 805 50 54 968 884 45 49 950 1024 40 44 977 945 35 39 950 920 30 34 913 898 25 29 916 801 20 24 774 969 15 20 919 1230 10 14 1075 899 5 9 866 742 0 4 664 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokukrayinci 24609 90 99 rosiyani 1407 5 20 moldovani 493 1 82 bilorusi 83 0 31 cigani 69 0 26 nimci 69 0 26 inshi 316 1 17 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotokukrayinska 25083 92 74 rosijska 1480 5 47 moldovska 298 1 10 virmenska 39 0 14 biloruska 30 0 11 inshi 116 0 43 Naselennya rajonu stanom na sichen 2015 roku nalichuvalo 23 380 osib z nih miskogo 8 095 silskogo 15 285 osib Socialna sferaNa teritoriyi Veselinivskogo rajonu pracyuyut viddilennya PrivatBanku Rajffajzen Bank Aval Oshadnogo banku Ukrayini Imeksbanku Struktura zakladiv kulturi skladayetsya z 24 klubnih ta 24 bibliotechnih zakladiv dityachoyi semirichnoyi muzichnoyi shkoli ta V selishi smt Veselinove funkcionuye rajonnij stadion Kolos na 1 5 tisyach posadkovih misc Prirodno zapovidnij fond Veselinivskogo rajonuLisovij zakaznik Varyushino Gidrologichnij zakaznik Katerinivske vodoshovishe Gidrologichna pam yatka prirodi Zoryanij TurizmDiv takozh Pam yatki Veselinivskogo rajonu Sered ob yektiv turistichnogo interesu docilno vidiliti zalishki tatarskogo mista forteci Balakleya v perekladi Ribne misce s Pokrovka Citadel Balakleya vidigravala taku samu rol tut yak Ochakiv u Dnipro Bugskomu limani bo vartuvav prohid Chichikliyeyu i Bugom ohoronyav turecki sudna korabli sho hodili syudi za sirovinoyu Vvazhayetsya sho v chasi Zolotoyi Ordi misto bulo krupnim torgovelno remisnickim centrom Zolotoyi Ordi v Pivnichno shidnomu Prichornomor yi i tut roztashovuvalas zahidna stavka zolotoordinskoyi haniv Ce pidtverdzhuyetsya takozh monetami XIV stolittya znajdenimi tut v velikij kilkosti Znachnogo ekonomichnogo ta kulturnogo rozvitku rajonu nadavali chislenni nimecki poselennya sho pochali vinikati tut v kinci XVIII na pochatku XIX st Najbilshoyu nimeckoyu koloniyeyu tak zvanogo Berezanskogo kolonistskogo okrugu bulo poselennya yake nosilo Landau nini s Shirokolanivka Same v Shirokolanivci zalishilos najbilshe pam yatok arhitekturi cerkva Drugoyi Prechistoyi druga pol XIX st Kirha seredini XIX st Budinok kulturi kolishnij teatr kin 20 poch 30 h rr HH st a takozh cholovicha gimnaziya HH st Poruch v susidnomu seli Pishanij Brid koloniya Shpeyer zalishilas kirha seredini XIX st nini Svyato Pokrovskij hram yakij bulo vidnovleno za koshti prihozhan blagodijnikiv i lyudej dobroyi voli V hrami ye chudovi svyatini ikoni Gospoda Isusa Hrista Presvyatoyi Bogorodici Svyatogo Mikolaya Svyate Rozp yattya U 1994 roci bulo pobudovano novu dzvinicyu ta vstanovleno dzvoni a u 1997 roci vigotovleno 4 h yarusnij ikonostas Bilya hramu ye trapezna na 100 osib a cerkovna biblioteka nalichuye blizko 1000 knig Tut vidbuvayetsya shorichne Hramove svyato Pokrova 14 zhovtnya Mizh selami Shirokolanivka ta Veselinove znahoditsya she odne znachne kolis nimecke poselennya Vaterloo nini ce selo Stavki Zasnovane vono bulo u 1828 roci i nosilo taku nazvu do zakinchennya nimecko radyanskoyi vijni a 1 veresnya 1946 roku jogo bulo perejmenovano u Stavki Perebuvayuchi v comu naselenomu punkti mozhna vidvidati duzhe cikave ta nezvichne misce strausinu fermu Savannu Cya ferma zajmayetsya rozvedennyam afrikanskih strausiv Pogoliv ya fermi vzhe stanovit bilshe 100 ptahiv riznogo viku Ferma funkcionuye z oseni 2004 roku i vvazhayetsya odniyeyu z najbilshih na pivdni Ukrayini Sered perlin pivdennogo stepu osoblivo viriznyayetsya roztashovane na beregah richki Pivdennij Bug Varyushinske lisnictvo s Varyushine Vono yavlyaye soboyu nasadzhennya sho skladayutsya v osnovnomu iz sosni Krimskoyi spravzhnoyi lisovoyi krasuni Vrahovuyuchi velike znachennya takih nasadzhen v stepu Varyushinske lisnictvo bulo viznacheno rishennyam oblvikonkomu v 1973 roci yak zakaznik miscevogo znachennya Ci zapovidni nasadzhennya vikonuyut gruntozahisnu ta vodoohoronnu funkciyi Plosha lisnictva stanovit 1410 ga iz nih lisovih zemel 1285 ga Spravzhnim chudom Veselinivskogo rajonu i dosi zalishayetsya prirodne dzherelo voda yakogo maye cilyushi yakosti i vikoristovuyetsya dlya likuvannya znahoditsya vono na teritoriyi Pokrovskoyi silskoyi radi Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Veselinivskogo rajonu bulo stvoreno 28 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 53 53 progolosuvali 9 747 iz 18 208 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 43 55 4 245 viborciv Yuliya Timoshenko 13 08 1 275 viborciv Sergij Tigipko 11 13 1 085 viborciv Vadim Rabinovich 6 48 632 viborciv Oleg Lyashko 6 46 630 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 2 65 PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Veselinivskij rajonPostanova VRU Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv 807 IH Golos Ukrayini gazeta Verhovnoyi Radi 2020 18 lipnya Data zvernennya 19 07 2020 Citata 3 Likviduvati 14 u Mikolayivskij oblasti Arbuzinskij Bashtanskij Berezanskij Berezneguvatskij Bratskij Veselinivskij Vitovskij Voznesenskij Vradiyivskij Domanivskij Yelaneckij Kazankivskij Krivoozerskij Mikolayivskij Novobuzkij Novoodeskij Ochakivskij Pervomajskij Snigurivskij rajoni Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 5 listopada 2019 roku 371 2019 rp Pro priznachennya A Filimonova golovoyu Veselinivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Mikolayivskoyi oblasti Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 29 03 1944 Pro utvorennya Hersonskoyi oblasti v skladi Ukrayinskoyi RSR Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 55 7 vid 21 sichnya 1959 Pro likvidaciyu Volodimirivskogo Lisogirskogo Mostivskogo i Privilnyanskogo rajoniv Mikolayivskoyi oblasti Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 30 12 1962 Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 4 1 1965 Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 27 veresnya 2021 Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu Mikolayivska oblast osib Region Nacionalnist Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu Procitovano 29 lyutogo 2024 PDF Arhiv originalu PDF za 13 lipnya 2018 Procitovano 22 chervnya 2016 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 3 kvitnya 2016 PosilannyaVeselinivskij rajon ESU