Га́йворонський райо́н — колишній район на заході Кіровоградської області України, найвіддаленіший від обласного центру. Адміністративний центр — місто Гайворон. Населення становить 36 760 (на 1 січня 2019 року).
Гайворонський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Кіровоградська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Кіровоградська область | ||||
Код КОАТУУ: | 3521100000 | ||||
Утворений: | 1935 | ||||
Населення: | ▼ 36 760 (на 1.01.2019) | ||||
Площа: | 700 км² | ||||
Густота: | 52.5 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-5254 | ||||
Поштові індекси: | 26300—26336 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Гайворон | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Селищні ради: | 2 | ||||
Сільські ради: | 16 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Смт: | 2 | ||||
Села: | 26 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Грабовий Дмитро Миколайович | ||||
Голова РДА: | Костенко Олександр Євгенійович (перший заступник голови) | ||||
Вебсторінка: | Гайворонська РДА Гайворонська районна рада | ||||
Адреса: | 26300, Кіровоградська обл., Гайворонський р-н, м. Гайворон, пл. Героїв Майдану, 5 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Гайворонський район у Вікісховищі |
Гайворонський район займає територію 0,7 тис. км² та налічує 29 населених пунктів, серед них місто Гайворон, селище Завалля, Сальково.
Належить до басейну річки Південний Буг. Чарівні краєвиди приваблювали сюди людей з давніх часів. Наявність родовищ граніту, золота, графіту, мінеральної води, чорноземів, лісових масивів, розгалуженої мережі доріг створюють сприятливі умови для організації виробництва с/г продукції, розвитку промислового виробництва, добутку корисних копалин, переробної галузі, туризму та відпочинку.
Географія
Природні умови
На території району протікає річка Південний Буг. З корисних копалин промислово розробленим є родовище мігматитів, яке використовується для одержання буто-щебневої продукції. Сотні кубометрів Гайворонського граніту використано на будівництві Одеського залізничного вокзалу і Московського метрополітену.
Мінерально-сировинні ресурси району представлені 94 виявленими родовищами та розробками корисних копалин, які становлять 3% від загальної кількості їх в області.
Найзначніший ресурсний потенціал району — це родовище та проявлення графіту, 26 по 14 проявлень припадає на граніт та мігматит і різні глини. Решта — каолін — 12 проявлень, піски марганцеві і хромітові, вапняні, краснові глини.
Промислово розробляється Заваллівське родовище графіту, Гайворонське родовище граніту і цегляно-черепичної сировини.
Рослинний світ
Калина, степові первоцвіти, брандушка різнокольорова, тюльпан бузький, ковила, лілія, дерен, хвощ, латаття біле, аїр болотний, бузина чорна, глід, конвалія, звіробій, кропива, мати-й-мачуха, фіалка, чебрець, чистотіл, шипшина, валер'яна, живокіст, деревій, полин, ромашка тощо.
Основні сільськогосподарські культури — пшениця, кукурудза, ячмінь, овес, жито, гречка, соняшник, цукровий буряк.
Тваринний світ
Різноманітність тваринного світу Побужжя зумовили благодатний клімат та багато рослинності. У лісових урочищах водяться зайці, лиси, дикі свині, борсуки, куниці, вивірки, а на полях — ховрахи, миші, кроти, хом'яки, у річках і ставках — ондатри та видри. Серед найпоширеніших птахів — ворони, горобці, синиці, ластівки, дятли, лелеки, чаплі, жайворонки, сороки, шпаки, дикі качки, нирки, соловейки, горлиці, перепели, куріпки, фазани, лисухи, шуляки, зозулі. В останні роки збільшилась кількість білих лебедів.
У річках і ставках найбільше водиться таких видів риб: карась, короп, плітка, товстолобик, окунь, щука, сом, судак, амур білий, лящ, лин, йорж, мирон-вусач, головень, в'юн та інші.
Кількість мисливської фауни в угіддях району: кабани — 21, козулі — 310, зайці — 4680, ондатри — 2000, лисиці — 120, куниці — 180, борсуки — 260, тхори — 300, видри — 140, вивірки — 300, перепели — 1100, куріпки — 1000, дикі качки — 2300. До Червоної книги занесені: Птахи — бджолоїдка, бугай, журавель сірий, кібчик, куріпка сіра, пірникоза велика, пастушок, пугач, сич, чапля біла велика, вивільга, ремез, сапсан, чорновола гагара тощо.
Плазуни — гадюка степова, полоз.
Комахи — бабки, джмелі, жуки-носороги, рогачі.
Ссавці — видра, ласка, річковий бобер, тхір степовий.
У минулі часи на території району водилися вовки, лосі. Для збереження мисливської фауни у зимовий період районною організацією Українського товариства мисливців і рибалок організовується підгодівля диких тварин.
Тваринний світ
Тваринництво представлене молочним і м'ясним скотарством, птахівництвом, вівчарством, розведенням і ловом риби. Поголів'я ВРХ становить 8,4 тис. голів, в приватному секторі — 4,5 тис. голів. Завдяки сприятливому клімату і родючості ґрунтів наше Побужжя має різноманітний світ рослин. Лісова рослинність на території району сформувалася у четвертому періоді кайнозойської ери. У давнину місцевість була вкрита лісами, але з розширенням землеробства їх площі набагато зменшилися.
Нині у районі 5182 га лісів. Крім цього є 645 га полезахисних лісосмуг. Площа Вільховецького лісництва (Держлісгоспфонд) в районі становить 3979 га. Лісництво має такі лісові урочища: «Пуста» (с. Таужне) — 575 га, «Могильненський байрак» — 82 га, «Тараново» (с. Мощена, Берестяги, Таужне, Червоні Маяки, Вільховецьке, Тракт) — 2519 га, «Кубково-1» і «Кубково-2» (с. Червоне, с. Мощене) — 371 га, «Липники» (с. Котовка, с. Солгутове) — 196 га, «Чагари» (с. Бандурове) — 236 га. Найдавніше урочище «Тараново».
Ліси району є багатоярусними. До першого — відносяться світлолюбиві породи: дуб, ясен, клен, сосна, до другого — тіньовитривалі: граб, липа, береза, груша лісова, до третього — підлісок, ліщина, калина, клен татарський, до четвертого — трав'янисте покриття: копитняк, фіалки, медуниця, вороняче око, конвалія, лілія лісова, барвінок, папоротники тощо. Серед нижніх безхлорофільних рослин — гриби, зокрема, опеньки, маслюки, рижики та ін.
Різноманітним є трав'янистий покрив: спориш, пирій, тимофіївка, осет, лобода, молочай, кропива, фіалка, м'ята та інші. Серед цілющих бур'янів поширені деревій, кульбаба, подорожник великий, полин гіркий, ромашка лікарська, собача кропива, чистотіл великий, конвалія, копитняк звичайний, живокіст лікарський, оман високий, череда трироздільна, бузина чорна. На узліссі і долинах можна зустріти глід, горицвіт весняний, звіробій, материнку, мати-й-мачуху (підбіл), чебрець, шипшину.
Деякі рослини, що ростуть на Побужжі, занесено до Червоної Книги України:
- ковила
- ковила перчаста
- лілія лісова
- сон чорніючий
- півники угорські
- волошка руська
- кизильчак чорноплідний
- наперстянка великоцвітна
- сон-трава
- асплетій північний
- волосовидний пухирник ламкий
- сконалія
- анемона лісова
- горицвіт весняний
- купальниця європейська
- півники водяні
- підсніжник звичайний
- сальвінія плаваюча
- тирлич легеневий
- фіалка запашна
- черемха звичайна
Природно-заповідний фонд
Ландшафтний заказник
Орнітологічний заказник
Бандурівські ставки (загальнодержавного значення).
Гідрологічна пам'ятка природи
Заповідне урочище
Історія
Район створено в 1935 році. Межує з Черкаською, Вінницькою, Одеською областями.
Адміністративний поділ району
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міська рада, 2 селищні ради та 16 сільських рад, які об'єднують 29 населених пунктів та підпорядковані . Адміністративний центр — місто Гайворон.
Гайворонська міська рада
- м. Гайворон
- с. Садове
Заваллівська селищна рада
- смт Завалля
Сальківська селищна рада
- смт Салькове
Бандурівська сільська рада
- с. Бандурове
Берестягівська сільська рада
- с. Берестяги
Вікнинська сільська рада
- с. Вікнина
Долинівська сільська рада
- с. Долинівка
- с. Переямпіль
Жакчицька сільська рада
- с. Жакчик
Казавчинська сільська рада
- с. Казавчин
- с. Бугове
Котовська сільська рада
- с. Котовка
Могильненська сільська рада
- с. Могильне
- с. Вільховецьке
- с. Кленове
Мощенська сільська рада
- с. Мощене
Солгутівська сільська рада
- с. Солгутове
Соломіївська сільська рада
- с. Соломія
Таужненська сільська рада
- с. Таужне
- с. Тракт
- с. Червоні Маяки
Тополівська сільська рада
- с. Тополі
Хащуватська сільська рада
- с. Хащувате
- с. Прогрес
Чемерпільська сільська рада
- с. Чемерпіль
- с. Березівка
- с. Ташлик
Червоненська сільська рада
- с. Червоне
Населення
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 19 852 | 3657 | 2811 | 5759 | 5171 | 2362 | 92 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 23 599 | 3598 | 2528 | 5936 | 6282 | 4815 | 440 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Гайворонського району було створено 30 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 62,06% (проголосували 18 484 із 29 784 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 54,79% (10 128 виборців); Юлія Тимошенко — 16,57% (3 062 виборців), Олег Ляшко — 12,85% (2 376 виборців), Анатолій Гриценко — 6,09% (1 126 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,08%.
Пам'ятки
Примітки
- Розпорядження Президента України від 9 липня 2019 року № 106/2019-рп «Про звільнення Ю.Клименка з посади голови Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області»
- Адміністративно-територіальний устрій Гайворонського району [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 15 травня 2022.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 28 березня 2016.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гайворонський район |
- Регіональний інформаційний портал «Кіровоградщина».
- Сайт Кіровоградської торгово-промислової палати. Гайворонський район. [ 12 вересня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ga jvoronskij rajo n kolishnij rajon na zahodi Kirovogradskoyi oblasti Ukrayini najviddalenishij vid oblasnogo centru Administrativnij centr misto Gajvoron Naselennya stanovit 36 760 na 1 sichnya 2019 roku Gajvoronskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporRajon na karti Kirovogradska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Kirovogradska oblastKod KOATUU 3521100000Utvorenij 1935Naselennya 36 760 na 1 01 2019 Plosha 700 km Gustota 52 5 osib km Tel kod 380 5254Poshtovi indeksi 26300 26336Naseleni punkti ta radiRajonnij centr GajvoronMiski radi 1Selishni radi 2Silski radi 16Mista 1Smt 2Sela 26Rajonna vladaGolova radi Grabovij Dmitro MikolajovichGolova RDA Kostenko Oleksandr Yevgenijovich pershij zastupnik golovi Vebstorinka Gajvoronska RDA Gajvoronska rajonna radaAdresa 26300 Kirovogradska obl Gajvoronskij r n m Gajvoron pl Geroyiv Majdanu 5MapaGajvoronskij rajon u Vikishovishi Gajvoronskij rajon zajmaye teritoriyu 0 7 tis km ta nalichuye 29 naselenih punktiv sered nih misto Gajvoron selishe Zavallya Salkovo Nalezhit do basejnu richki Pivdennij Bug Charivni krayevidi privablyuvali syudi lyudej z davnih chasiv Nayavnist rodovish granitu zolota grafitu mineralnoyi vodi chornozemiv lisovih masiviv rozgaluzhenoyi merezhi dorig stvoryuyut spriyatlivi umovi dlya organizaciyi virobnictva s g produkciyi rozvitku promislovogo virobnictva dobutku korisnih kopalin pererobnoyi galuzi turizmu ta vidpochinku GeografiyaPrirodni umovi Na teritoriyi rajonu protikaye richka Pivdennij Bug Z korisnih kopalin promislovo rozroblenim ye rodovishe migmatitiv yake vikoristovuyetsya dlya oderzhannya buto shebnevoyi produkciyi Sotni kubometriv Gajvoronskogo granitu vikoristano na budivnictvi Odeskogo zaliznichnogo vokzalu i Moskovskogo metropolitenu Mineralno sirovinni resursi rajonu predstavleni 94 viyavlenimi rodovishami ta rozrobkami korisnih kopalin yaki stanovlyat 3 vid zagalnoyi kilkosti yih v oblasti Najznachnishij resursnij potencial rajonu ce rodovishe ta proyavlennya grafitu 26 po 14 proyavlen pripadaye na granit ta migmatit i rizni glini Reshta kaolin 12 proyavlen piski margancevi i hromitovi vapnyani krasnovi glini Promislovo rozroblyayetsya Zavallivske rodovishe grafitu Gajvoronske rodovishe granitu i ceglyano cherepichnoyi sirovini Roslinnij svit Kalina stepovi pervocviti brandushka riznokolorova tyulpan buzkij kovila liliya deren hvosh latattya bile ayir bolotnij buzina chorna glid konvaliya zvirobij kropiva mati j machuha fialka chebrec chistotil shipshina valer yana zhivokist derevij polin romashka tosho Osnovni silskogospodarski kulturi pshenicya kukurudza yachmin oves zhito grechka sonyashnik cukrovij buryak Tvarinnij svit Riznomanitnist tvarinnogo svitu Pobuzhzhya zumovili blagodatnij klimat ta bagato roslinnosti U lisovih urochishah vodyatsya zajci lisi diki svini borsuki kunici vivirki a na polyah hovrahi mishi kroti hom yaki u richkah i stavkah ondatri ta vidri Sered najposhirenishih ptahiv voroni gorobci sinici lastivki dyatli leleki chapli zhajvoronki soroki shpaki diki kachki nirki solovejki gorlici perepeli kuripki fazani lisuhi shulyaki zozuli V ostanni roki zbilshilas kilkist bilih lebediv U richkah i stavkah najbilshe voditsya takih vidiv rib karas korop plitka tovstolobik okun shuka som sudak amur bilij lyash lin jorzh miron vusach goloven v yun ta inshi Kilkist mislivskoyi fauni v ugiddyah rajonu kabani 21 kozuli 310 zajci 4680 ondatri 2000 lisici 120 kunici 180 borsuki 260 thori 300 vidri 140 vivirki 300 perepeli 1100 kuripki 1000 diki kachki 2300 Do Chervonoyi knigi zaneseni Ptahi bdzholoyidka bugaj zhuravel sirij kibchik kuripka sira pirnikoza velika pastushok pugach sich chaplya bila velika vivilga remez sapsan chornovola gagara tosho Plazuni gadyuka stepova poloz Komahi babki dzhmeli zhuki nosorogi rogachi Ssavci vidra laska richkovij bober thir stepovij U minuli chasi na teritoriyi rajonu vodilisya vovki losi Dlya zberezhennya mislivskoyi fauni u zimovij period rajonnoyu organizaciyeyu Ukrayinskogo tovaristva mislivciv i ribalok organizovuyetsya pidgodivlya dikih tvarin Tvarinnij svit Tvarinnictvo predstavlene molochnim i m yasnim skotarstvom ptahivnictvom vivcharstvom rozvedennyam i lovom ribi Pogoliv ya VRH stanovit 8 4 tis goliv v privatnomu sektori 4 5 tis goliv Zavdyaki spriyatlivomu klimatu i rodyuchosti gruntiv nashe Pobuzhzhya maye riznomanitnij svit roslin Lisova roslinnist na teritoriyi rajonu sformuvalasya u chetvertomu periodi kajnozojskoyi eri U davninu miscevist bula vkrita lisami ale z rozshirennyam zemlerobstva yih ploshi nabagato zmenshilisya Nini u rajoni 5182 ga lisiv Krim cogo ye 645 ga polezahisnih lisosmug Plosha Vilhoveckogo lisnictva Derzhlisgospfond v rajoni stanovit 3979 ga Lisnictvo maye taki lisovi urochisha Pusta s Tauzhne 575 ga Mogilnenskij bajrak 82 ga Taranovo s Moshena Berestyagi Tauzhne Chervoni Mayaki Vilhovecke Trakt 2519 ga Kubkovo 1 i Kubkovo 2 s Chervone s Moshene 371 ga Lipniki s Kotovka s Solgutove 196 ga Chagari s Bandurove 236 ga Najdavnishe urochishe Taranovo Lisi rajonu ye bagatoyarusnimi Do pershogo vidnosyatsya svitlolyubivi porodi dub yasen klen sosna do drugogo tinovitrivali grab lipa bereza grusha lisova do tretogo pidlisok lishina kalina klen tatarskij do chetvertogo trav yaniste pokrittya kopitnyak fialki medunicya voronyache oko konvaliya liliya lisova barvinok paporotniki tosho Sered nizhnih bezhlorofilnih roslin gribi zokrema openki maslyuki rizhiki ta in Riznomanitnim ye trav yanistij pokriv sporish pirij timofiyivka oset loboda molochaj kropiva fialka m yata ta inshi Sered cilyushih bur yaniv poshireni derevij kulbaba podorozhnik velikij polin girkij romashka likarska sobacha kropiva chistotil velikij konvaliya kopitnyak zvichajnij zhivokist likarskij oman visokij chereda trirozdilna buzina chorna Na uzlissi i dolinah mozhna zustriti glid goricvit vesnyanij zvirobij materinku mati j machuhu pidbil chebrec shipshinu Deyaki roslini sho rostut na Pobuzhzhi zaneseno do Chervonoyi Knigi Ukrayini kovila kovila perchasta liliya lisova son chorniyuchij pivniki ugorski voloshka ruska kizilchak chornoplidnij naperstyanka velikocvitna son trava aspletij pivnichnij volosovidnij puhirnik lamkij skonaliya anemona lisova goricvit vesnyanij kupalnicya yevropejska pivniki vodyani pidsnizhnik zvichajnij salviniya plavayucha tirlich legenevij fialka zapashna cheremha zvichajnaPrirodno zapovidnij fondLandshaftnij zakaznik Kazavchinski skeli Ornitologichnij zakaznik Bandurivski stavki zagalnoderzhavnogo znachennya Gidrologichna pam yatka prirodi Ivankova krinicya Zapovidne urochishe Salkivske IstoriyaRajon stvoreno v 1935 roci Mezhuye z Cherkaskoyu Vinnickoyu Odeskoyu oblastyami Administrativnij podil rajonuDokladnishe Administrativnij ustrij Gajvoronskogo rajonu Rajon administrativno teritorialno podilyayetsya na 1 miska rada 2 selishni radi ta 16 silskih rad yaki ob yednuyut 29 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Administrativnij centr misto Gajvoron Gajvoronska miska rada m Gajvoron s Sadove Zavallivska selishna rada smt Zavallya Salkivska selishna rada smt Salkove Bandurivska silska rada s Bandurove Berestyagivska silska rada s Berestyagi Vikninska silska rada s Viknina Dolinivska silska rada s Dolinivka s Pereyampil Zhakchicka silska rada s Zhakchik Kazavchinska silska rada s Kazavchin s Bugove Kotovska silska rada s Kotovka Mogilnenska silska rada s Mogilne s Vilhovecke s Klenove Moshenska silska rada s Moshene Solgutivska silska rada s Solgutove Solomiyivska silska rada s Solomiya Tauzhnenska silska rada s Tauzhne s Trakt s Chervoni Mayaki Topolivska silska rada s Topoli Hashuvatska silska rada s Hashuvate s Progres Chemerpilska silska rada s Chemerpil s Berezivka s Tashlik Chervonenska silska rada s ChervoneNaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 19 852 3657 2811 5759 5171 2362 92Zhinki 23 599 3598 2528 5936 6282 4815 440Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki92 85 440 165 80 84 552 454 75 79 1344 889 70 74 1647 854 65 69 1272 1574 60 64 2065 908 55 59 1247 1320 50 54 1509 1369 45 49 1461 1545 40 44 1623 1503 35 39 1489 1392 30 34 1404 1319 25 29 1420 1196 20 24 1172 1615 15 20 1356 1472 10 14 1490 1297 5 9 1233 888 0 4 875 Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Gajvoronskogo rajonu bulo stvoreno 30 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 62 06 progolosuvali 18 484 iz 29 784 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 54 79 10 128 viborciv Yuliya Timoshenko 16 57 3 062 viborciv Oleg Lyashko 12 85 2 376 viborciv Anatolij Gricenko 6 09 1 126 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 1 08 Pam yatkiPam yatki arhitekturi Gajvoronskogo rajonu Pam yatki istoriyi Gajvoronskogo rajonuPrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 9 lipnya 2019 roku 106 2019 rp Pro zvilnennya Yu Klimenka z posadi golovi Gajvoronskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Kirovogradskoyi oblasti Administrativno teritorialnij ustrij Gajvoronskogo rajonu 6 bereznya 2016 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 15 travnya 2022 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 28 bereznya 2016 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gajvoronskij rajonRegionalnij informacijnij portal Kirovogradshina Sajt Kirovogradskoyi torgovo promislovoyi palati Gajvoronskij rajon 12 veresnya 2011 u Wayback Machine Vinnicka oblast Bershadskij rajon Cherkaska oblast Umanskij rajon Vinnicka oblast Bershadskij rajon Blagovishenskij rajonOdeska oblast Baltskij rajon Odeska oblast Savranskij rajon Odeska oblast Savranskij rajon