Частина інформації в цій статті застаріла Ви можете допомогти оновивши її Можливо сторінка обговорення містить зауваженн

Єлане́цький райо́н — колишній район у Миколаївській області. Районний центр: Єланець. 17 липня 2020 року район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи. Увійшов до складу Вознесенського району.

Єланецький район

адміністративно-територіальна одиниця


Герб

Основні дані

Країна:

СРСР (

УРСР),

Україна

Область:

Миколаївська область

Код КОАТУУ:

4823000000

Утворений:

1926, 1935

Ліквідований:

1930, 2020

Населення:

▼ 15 475 (на 1.02.2016)

Площа:

1017 км²

Густота:

15.7 осіб/км²

Тел. код:

+380-5159

Поштові індекси:

55500—55560

Населені пункти та ради

Районний центр:

Єланець

Селищні ради:

1

Сільські ради:

11

Смт:

1

Села:

36

Районна влада

Голова ради:

Богданцев Василь Васильович

Голова РДА:

Гайчева Наталія Іванівна

Вебсторінка:

Єланецький район

Адреса:

55500, Миколаївська область, смт. Єланець, вул. Василя Стуса, 15-А

Мапа

Єланецький район у Вікісховищі

Існував у 1926—1930 роках та у 1935—2020 роках.

Географічні дані

Загальна площа району — 1017,7 км².

Відстань від районного центру до м. Миколаєва — 100 км.

Водні ресурси — 1084,75 га.

Кордони: Братський район, Новобузький район, Новоодеський район, Вознесенський район, Кіровоградська область.

Братський район	Кіровоградська область (Бобринецький район)	Кіровоградська область (Бобринецький район)
Вознесенський район		Новобузький район
Вознесенський район	Новоодеський район	Баштанський район

Природні ресурси

На території району виявлено родовища граніту, , пісковику.

Історія району

Селище Гнилий Єланець засноване в 1802-1804 роках. Першими мешканцями були козаки із Полтавщини й Київщини та селяни з Курської та Воронезької губерній, які селилися на берегах річки Гнилий Єланець. Уже в 1815 році в селищі мешкало 449 ревізських душ, основними заняттями яких були скотарство й рибальство.

У 1810 році селище отримало назву Новомосковськ, у 1818 році воно було віднесене до розряду військових поселень і в 1829 році стало центром Уланського полку. У 1827 році в селищі було відкрито школу кантоністів, де хлопчиків готували до військової служби.

У 1857 році жителів Новомосковська перевели на становище державних селян. Село як волосний центр увійшло до Єлисаветградського повіту Херсонської губернії. На той час тут мешкало 1855 чоловік; було 327 саманних хат та землянок, 9 торговельних закладів, церква Різдва Богородиці (заснована в 1825 році), у 1858 році було відкрито сільську школу, що утримувалася на громадські кошти. Щонеділі в Новомосковську збиралися базари, двічі на рік — ярмарки, на яких торгували хлібом, худобою, мануфактурою, шкіряними та іншими товарами.

У 1858 році селище перейменували на Єланець. Згідно із законом від 24 лютого 1866 року про поземельний устрій державних селян за жителями Єланця закріпили ті наділи, якими вони користувалися досі, за які вони сплачували щорічну державну оброчну подать. У 1886 році державні селяни були переведені на відкуп. Частина жителів села займалась ремісництвом, у 1905 році в селищі було 3 бондарі, 11 ковалів, 5 теслярів, 5 колісників. У 1904 році почав працювати млин Коваленка, який переробляв 150 тисяч пудів зерна на рік, його обслуговували 14 робітників.

Напередодні першої світової війни волосний центр Єланець налічував 4,5 тис. жителів. У центрі села, на великому базарному майдані, стояли церква, синагога, земська поштова станція (телеграфну лінію від містечка Братське до Єланця провели в 1908—1909 роках), торгували 15 лавок, кілька трактирів. У 70-х роках XIX ст. земство відкрило лікарню на 4 ліжка (згодом їхня кількість збільшилась до 10), де працювали лікар, два фельдшери та дві акушерки. У 1861 році в селі відкрилася парафіяльна школа, яку відвідувало близько 20-ти учнів, у 1873 — земська, де навчалося 65 дітей; з 1909 року почала працювати ще одна така ж школа.

Після Першої Світової війни

У квітні 1919 року в Єланці було обрано Раду робітничих, селянських і солдатських депутатів, у січні 1920 року — створено ревком. У 1923 році в селі було організовано споживчу й сільськогосподарську кооперації, через які селяни одержували державні позички — грішми, посівним матеріалом, тяглом і реманентом. У 1924 році 160 сімей селян створили три кооперативні об'єднання; у січні 1925 року 14 сімей об'єдналися в ТСОЗ «Червоний незаможник», який мав 136 десятин землі, 20 коней, 17 корів, 20 борін, 4 жатки й трактор. У січні 1926 року в Єланці було організовано машинно-тракторне товариство «Хлібороб», а трохи згодом — «Новий шлях».

Після ліквідації волостей Єланець як центр сільської Ради ввійшов до Вознесенського району. У вересні 1926 року було створено Єланецький район, але у 1930 році його ліквідовано. У 1935 році Єланецький район був відновлений, після чого він проіснував до 2020 року.

У квітні 1920 року в Єланці відновила роботу лікарня, крім неї в 1928 році працювали аптека й медамбулаторія. У 1921 році в Єланці відкрили дитячий інтернат, у 1923 — дитячі ясла. У двох початкових школах в 1925 році навчалося 232 учні, працювало шість учителів. Відчинили двері сільбуд і бібліотека. 1927 року до дня 1 Травня в сільбуді було обладнано стаціонарну кіноустановку. У тому ж році було відкрито семирічну школу (у 1935 році перетворена на середню), у 1940-1941 навчальному році в ній навчалося більше 600 учнів, працювало 28 вчителів.

У 1930 році на базі ТСОЗів були створені чотири сільськогосподарські артілі: «Перше травня», ім. Сталіна, «3-я сесія» та «Червоний пролетар», які об'єднали 1270 господарств. У сусідньому селі Куйбишевка в 1931 році було створено Єланецьку МТС. У середині 30-х років в МТС було чотири тракторних бригади, які обробляли понад 80 відсотків земельної площі всіх колгоспів села.

У 1930-х роках у Єланці з'явилися промислові підприємства. Тут збудували райхарчокомбінат, маслозавод, пекарню, млин, райпромкомбінат із виробництва цегли й черепиці. Промартіль ім. Кірова випускала швейні вироби. В 1939 році дала світло колгоспна електростанція. У селі працювали швацька й кравецька майстерні, крамниці, універмаг. У 1932—1933 роках було закладено парк. Діяли лікарня на 30 ліжок, амбулаторія, аптека. У 1938 році відчинив двері новий кінотеатр. В Єланці працювали дві районні й одна шкільна бібліотеки.

Друга світова війна

З 8 серпня 1941 року по 19 березня 1944 року Єланець був окупований нацистами. Понад 250 юнаків і дівчат були вивезені на примусові роботи до Німеччини. З 324 жителів Єланця, які пішли на фронт, загинули 200 чоловік.

Великі збитки під час окупації були завдані колгоспам: зруйновані 9 конюшень, 7 свинарників, 2 вівцеферми, а також кузні, автогаражі, птахоферма й зерносховище.

У 1944-1946 роках були відновлені промислові й комунальні підприємства, а також радіовузол і телефонна станція. На базі місцевої сировини почало працювати гончарне підприємство. Лише в 1947 році були освоєні довоєнні посівні площі, а вже в 1949 році з кожного гектара землі збирали 100-пудовий урожай зернових.

У 1950 році в Єланецькій лікарні, де нараховувалось 35 ліжок, працювали 20 медпрацівників. У середній і трьох початкових школах 42 вчителя навчали 949 учнів. Був відремонтований клуб, біля нього жителями Єланця закладено парк.

У 1957 році колгоспи села об'єдналися в один — «40-річчя Жовтня», за яким закріпили 14693 га сільськогосподарських угідь. З 1960 року колгосп став спеціалізуватися на відгодівлі свиней. Після реорганізації МТС машинно-тракторний парк господарства нараховував 60 тракторів, 18 комбайнів, 24 автомашини. Працювала майстерня з ремонту сільськогосподарських машин.

У 1968 році Єланець віднесено до селищ міського типу. Було реконструйовано центральні вулиці — тут насадили сквери, розарії, проклали асфальт. У тому ж році було споруджено чотириповерхове адміністративне приміщення, кілька багатоповерхових будинків, районний універмаг, приміщення автовокзалу, дитячий комбінат, готель, будинок зв'язку; пущено в дію хлібопекарню, олійний завод. Через річку Гнилий Єланець збудували 2 залізобетонні мости. У 1963 році Єланець отримав струм від державної мережі. Селище повністю електрифіковане й радіофіковане. Сталися зміни й у соціальній сфері. Крім районної лікарні на 175 ліжок, працювали поліклініка, пологовий будинок, протитуберкульозний диспансер, дитяча консультація. На кошти колгоспу було побудовано лікарню на 50 ліжок.

У 1969—1970 навчальному році в середній і восьмирічній школах, вечірній та заочній школах робітничої молоді працювало 52 вчителі й набувало знань 1050 учнів. У 1963 році відкрило двері сільське професійно-технічне училище, яке готувало механізаторів. У 1967 році відкрилася дитяча музична школа. У районному будинку культури й клубі колгоспу «40-річчя Жовтня» працювали 8 гуртків художньої самодіяльності. У селищі працювали кінотеатр, будинок піонерів, 6 бібліотек.

У 1963 році в Єланці почав працювати свинарський комплекс потужністю 14-16 тисяч голів на рік. У 1977 році була проведена реконструкція приміщень комплексу, що дозволило втримувати в них до 8 тисяч поросят. У 1976—1980 роках із розрахунку на 100 га сільгоспугідь було вироблено 109 цнт. м'яса.

На початку 1980-х років колгосп «40-річчя Жовтня» мав 53 трактори, 19 комбайнів, 31 автомобіль. Працював крупний механізований тік.

Найбільше промислове підприємство селища — «Міжколгоспбуд», створений у 1957 році. Цегельний завод, який працював при ньому, випускав до 1 млн штук цегли на рік.

У 1982 році розгорнулися роботи з будівництва водогону. Бузька вода стала надходити в райцентр і села району.

У 1985 році будується багатоповерховий терапевтичний корпус райлікарні. У цьому ж році в Єланці запалено факел від мережі природного газу.

Адміністративно-територіальні одиниці

У районі 1 селищна рада:

Єланецька селищна рада (смт. Єланець, с. Велідарівка, с. Братолюбівка).

Та 11 сільських рад:

Ясногородська сільська рада (с. Ясногородка, с. Півні, с. Крутоярка, с. Гражданка, с. Михайлівка).
Малодворянська сільська рада (с. Малодворянка, с. Приют).
Нововасилівська сільська рада (с. Нововасилівка, с. Іванівка, с. Федоро-Михайлівка).
Малоукраїнська сільська рада (с. Малоукраїнка, Дружелюбівка)
Маложенівська сільська рада (с. Маложенівка, Кам'янка, Богодарівка, с. Веселий Поділ)
Калинівська сільська рада (с. Калинівка, Новоолександрівка, Уральське, Водяно)
Водяно-Лоринська сільська рада (с. Водяно-Лорино, Новомиколаївка, Семенівна)
Великосербулівська сільська рада (с. Великосербулівка, Нововолодимирівка, Малосербулівка, Григорівка)
Ольгопольська сільська рада (с. Ольгополь)
Куйбишевська сільська рада (с. Куйбишевка)
Возсіятська сільська рада (с. Возсіятське, Ковалівка)

Транспортний комплекс та зв'язок

Автомобільні шляхи загальнодержавного й місцевого значення, які проходять по району, становлять 172 км. Автомобільні шляхи загального користування становлять 163 км. Залізничні колії відсутні.

Забезпечення домашніми телефонами — 15 шт. на 100 чол.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

8678

1883

1283

2681

2014

792

25

Жінки

9745

1911

1188

2664

2293

1543

146

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
25	85 +	146
46	80-84	156
192	75-79	438
284	70-74	538
270	65-69	411
528	60-64	686
348	55-59	404
491	50-54	548
647	45-49	655
765	40-44	711
691	35-39	702
615	30-34	624
610	25-29	627
600	20-24	559
683	15-20	629
854	10-14	836
601	5-9	645
428	0-4	430

Національний склад населення за даними перепису 2001 року:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
українці	16761	90,98 %
молдовани	682	3,70 %
росіяни	616	3,34 %
вірмени	169	0,92 %
білоруси	69	0,37 %
інші	126	0,68 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	17120	92,93 %
російська	660	3,58 %
молдовська	452	2,45 %
вірменська	123	0,67 %
білоруська	27	0,15 %
інші	41	0,22 %

Освіта

Мережа загальноосвітніх навчальних закладів Єланецького району охоплює 22 навчальних заклади, у тому числі 11 загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів, 5 — І-ІІ ступенів, 5 — І ступеня, 1 заклад нового типу — Єланецька гуманітарна гімназія.

З метою створення умов для навчання, виховання та розвитку дітей із неблагополучних, соціально незахищених сімей у районі функціонує пришкільний інтернат при Єланецькій загальноосвітній школі І-ІІ ступенів, у якому перебуває 31 дитина шкільного віку.

В селищі знаходиться .

Релігія

На території району діють 2 православні церкви: в смт. Єланець — Різдва Пресвятої Богородиці, настоятель Фатич Миколай; в с. Возсіятське — Святопокровська церква, настоятель Головчак Василь Олексійович, і релігійні організації: Християни віри Євангельської п'ятидесятників в смт. Єланець, Євангельських християн — баптистів в с. Федоро-Михайлівка, релігійна громада «Свідки Ієгови» в смт. Єланець.

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Єланецького району було створено 26 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 58,54 % (проголосували 7 131 із 12 182 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 36,64 % (2 613 виборців); Юлія Тимошенко — 19,04 % (1 358 виборців), Сергій Тігіпко — 11,32 % (807 виборців), Олег Ляшко — 9,02 % (643 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,17 %.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Єланецький район

Постанова ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ // Голос України : газета Верховної Ради. — 2020. — 18 липня. — Дата звернення: 19.07.2020. — Цитата: «3. Ліквідувати: ... 14) у Миколаївській області: Арбузинський, Баштанський, Березанський, Березнегуватський, Братський, Веселинівський, Вітовський, Вознесенський, Врадіївський, Доманівський, Єланецький, Казанківський, Кривоозерський, Миколаївський, Новобузький, Новоодеський, Очаківський, Первомайський, Снігурівський райони».
Розпорядження Президента України від 16 грудня 2019 року № 515/2019-рп «Про призначення Н.Гайчевої головою Єланецької районної державної адміністрації Миколаївської області»
Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
Постанова Президії ВУЦВК № 12 від 22 січня 1935 р. «Про розукрупнення районів УСРР»
Постанова Президії ВУЦВК № 24 від 17 лютого 1935 р. «Про склад нових адміністративних районів Одеської області»
Административно-территориальное деление Союза ССР : Краткий справочник на 1 сентября 1935 года / Отв. ред.: П. В. Туманов. — М. : Изд-во «Власть Советов» при Президиуме ВЦИК, 1935. — С. 216. — XXXII, 472 с.(рос.)
[Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 27 вересня 2021.
Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 4 березня 2024.
ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 3 квітня 2016.

[golos-1] Постанова ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ // Голос України : газета Верховної Ради. — 2020. — 18 липня. — Дата звернення: 19.07.2020. — Цитата: «3. Ліквідувати: ... 14) у Миколаївській області: Арбузинський, Баштанський, Березанський, Березнегуватський, Братський, Веселинівський, Вітовський, Вознесенський, Врадіївський, Доманівський, Єланецький, Казанківський, Кривоозерський, Миколаївський, Новобузький, Новоодеський, Очаківський, Первомайський, Снігурівський райони».

[2] Розпорядження Президента України від 16 грудня 2019 року № 515/2019-рп «Про призначення Н.Гайчевої головою Єланецької районної державної адміністрації Миколаївської області»

[3] Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»

[4] Постанова Президії ВУЦВК № 12 від 22 січня 1935 р. «Про розукрупнення районів УСРР»

[5] Постанова Президії ВУЦВК № 24 від 17 лютого 1935 р. «Про склад нових адміністративних районів Одеської області»

[6] Административно-территориальное деление Союза ССР : Краткий справочник на 1 сентября 1935 года / Отв. ред.: П. В. Туманов. — М. : Изд-во «Власть Советов» при Президиуме ВЦИК, 1935. — С. 216. — XXXII, 472 с.(рос.)

[ukrcensus-7] [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 27 вересня 2021.

[Розподіл_населення_за_національністю_та_рідною_мовою-8] Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 4 березня 2024.

[9] ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 3 квітня 2016.