Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Усти́нівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у південній частині Кіровоградської області. Межує на півночі з Долинським та Компаніївським районами, на заході з Бобринецьким районом, на сході і півдні з Новобузьким і Казанківським районами Миколаївської області. Районний центр — Устинівка. Населення становить 13 696 осіб (на 1 грудня 2011 року).
| Устинівський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Район на карті Кіровоградська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Кіровоградська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 3525800000 | ||||
| Утворений: | 1939 | ||||
| Населення: | ▼ 12 646 (на 1.01.2019) | ||||
| Площа: | 942 км² | ||||
| Густота: | 14.5 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-5239 | ||||
| Поштові індекси: | 28600—28632 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Устинівка | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 14 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 35 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Лещенко Володимир Іванович | ||||
| Голова РДА: | |||||
| Вебсторінка: | Устинівська РДА Устинівська райрада | ||||
| Адреса: | 28600, Кіровоградська обл., Устинівський р-н, смт. Устинівка, вул. Ювілейна, 2, 4-12-46 | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
Географія
Район має площу 942 км² (94,2 тисячі гектарів), або 3,6 % від території області. Це, переважно, степова рівнина, одноманітність якої порушується сухими балками, кряжами та ярами.
На території району протікають річки Інгул і Березівка, які належать до басейну Південного Бугу, мають площу в 795 га, утворюють 49 ставків.
Історія
Першими поселенцями, як на це вказують деякі джерела, по річці Березівці були переселенці з Полтавської та Київської губерній. Вони заснували с. Устинівку в 30-40 р.р. XVIII ст.
Є й літературні відомості про те, що першими поселенцями даного краю в XVII—XVIII ст. були запорозькі козаки.
В 1817 році цар Олександр I наказав вільних козаків повернути у військових поселян. Сюди перевели державних селян та кріпосних Полтавської, Київської, Подільської та інших губерній.
Устинівка стала одним із військових поселень. Як спогад про це і досі зберігся поділ селища на 9 сотень.
Біля с. Седнівка було розкопано скіфський курган ІУ ст. до н. е., що репрезентував наступну після доби бронзи епоху — епоху ранньої залізної доби. Кочові культури доби середньовіччя на території району репрезентувала випадково знайдена ще в 30-х роках XX ст. половецька антропоморфна стела, що досить довго знаходилася на території тракторної бригади в с. Ганно-Требинівка. Тюрські племена хозарів, печенігів, кипчаків, монголо-татар, татар панували в степовій частині України до ХУ ст.
З XV ст. у степах України, в тому числі і на території сучасного Устинівського району, з'являються козаки, які поступово витісняють татар на південь. З утворенням Нової Січі (1735) територія краю увійшла до однієї з територіально-адміністративних одиниць володінь Війська Запорозького — Бугогардівської паланки. На території краю виникають поодинокі козацькі зимівники і хутори. Але активізується заселення цієї частини сучасної Кіровоградської області з 40-х років — середини ХУІІІ ст. в результаті дозволу кошового отамана П.Калнишевського осідати самоселам на землях запорожців та внаслідок планомірної колонізаційної політики Росії по заселенню цього краю. Так виникли села Седнівка, Степанівка, Березівка, а на початку XIX ст. — села Криничуватка, Інгулець. У 1847 році на березі р. Інгул засноване село Ганно-Требинівка. За переказами, цими шляхами подорожували чумаки і першими примітили це місце, зупинялись в так званій чумацькій балці на перепочинок. Назва ж села пішла від пана Требинського, який приїхав у ці краї з сестрою Ганною з Черкащини.
З ліквідацією Запорозької Січі (1775) землі сучасного Устинівського району увійшли до складу Новоросійської губернії, а з утворенням Катеринославського намісництва (1784), до складу Єлисаветградського повіту цього намісництва (1784 р.). У 1796 — 1805 рр. вони перейшли до Єлисаветградського повіту поновленої Новоросійської губернії, яка невдовзі була перейменована на Миколаївську, а згодом на Херсонську.
Село Устинівка з 15 січня 1921, було реорганізоване з волості в районний центр. Спочатку район відносився до Одеської області, а з січня 1939 року ввійшов до складу Кіровоградської області.
У 1962 році район було розформовано, частина населених пунктів приєднана до Бобринецького району, а частина — до Долинського, 8 грудня 1966 року Устинівський район знову поновлено.
Адміністративний устрій
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду та 14 сільських рад, які об'єднують 36 населених пунктів та підпорядковані . Адміністративний центр — смт Устинівка.
Населення
- 1.01.2004 — 16,4 тисячі осіб
- 1.12.2011 — 13 696 осіб
Транспорт
В Устинівському районі поблизу села Новоігорівка розташована залізнична станція Седнівка.
Пам'ятки
В Устинівському районі Кіровоградської області на обліку перебуває одна пам'ятка архітектури і 26 пам'яток історії.
Особистості
Гордістю нашого степового краю є прославлені земляки, а саме двічі Герой Радянського Союзу Олександр Юхимович Мазуренко. Народився в с. Степове Устинівського району 7 липня 1917 року в селянській сім'ї. Випускник Устинівської школи 30х років. Працював продавцем, електрослюсарем, помічником майстра вугільної шахти в м. Шахти Ростовської області, курсант аероклубу. З 1938-го — у Військово-Повітряних Силах . Під час ВВв здійснив близько 300 бойових вильотів, особисто потопив 8 і в складі групи — 22 ворожих кораблі. Указами Президії Верховної Ради Союзу СРСР від 23 жовтня 1942 року і 5 листопада 1944 року удостоєний звання Героя Радянського Союзу двічі. В селищі Устинівка йому встановлено бронзовий бюст.
В Устинівській середній школі навчався відомий поет і письменник Євмен Михайлович Доломан. З 1938 по 1941 р. навчався в Харківському державному університеті. Учасник Другої Світової війни. Нагороджений кількома орденами та медалями. Перша книга поезій «Плем'я переможців» вийшла в 1950 р. Відтоді видав більше десяти поетичних та прозових книг. Член Спілки письменників України; неодноразово бував в Устинівській загальноосвітній школі I—III ст. В 1995 році подарував школі збірку поезій «Бентега».
За високі показники в галузі сільського господарства пташниця колишньої птахофабрики «Сагайдацька» Євгенія Сергіївна Лапінська та механізатор колишнього колгоспу ім. Карла Маркса Чернявський Семен Арсентійович удостоєні високого звання Героя Соціалістичної праці.
А досвід вирощування цукрових буряків Анатолія Павловича Горбенка, заслуженого механізатора України, народного депутата СРСР останнього скликання, відомий у всій Україні. На полях, де працював А. П. Горбенко, збирали, незалежно від погодних умов, від 400 до 520 ц/га цукристих. Нині Анатолій Павлович проживає в с. Березуватка, перебуває на заслуженому відпочинку.
Сьогодні трудові досягнення Устинівщини примножує заслужений вчитель України Седнівської загальноосвітньої школи I—III ст. Антоніна Миколаївна Вербова.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Устинівського району були створені 24 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 61,48 % (проголосували 6 452 із 10 494 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 39,40 % (2 542 виборців); Юлія Тимошенко — 29,20 % (1 884 виборців), Олег Ляшко — 11,36 % (733 виборців), Анатолій Гриценко — 5,44 % (351 виборців), Сергій Тігіпко — 3,50 % (226 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,01 %.
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Устинівський район |
- Розпорядження Президента України від 25 лютого 2020 року № 144/2020-рп «Про призначення М.Собка головою Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області»
- Адміністративно-територіальний устрій Устинівського району на сайті Верховної Ради України
- . Архів оригіналу за 24 квітня 2013. Процитовано 23 липня 2011.
- ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 28 березня 2016.
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Компаніївський район | Долинський район | |
| Бобринецький район |  | Долинський район |
| Миколаївська область (Новобузький район) | Миколаївська область (Казанківський район) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Usti nivskij rajo n kolishnya administrativno teritorialna odinicya u pivdennij chastini Kirovogradskoyi oblasti Mezhuye na pivnochi z Dolinskim ta Kompaniyivskim rajonami na zahodi z Bobrineckim rajonom na shodi i pivdni z Novobuzkim i Kazankivskim rajonami Mikolayivskoyi oblasti Rajonnij centr Ustinivka Naselennya stanovit 13 696 osib na 1 grudnya 2011 roku Ustinivskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporRajon na karti Kirovogradska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Kirovogradska oblastKod KOATUU 3525800000Utvorenij 1939Naselennya 12 646 na 1 01 2019 Plosha 942 km Gustota 14 5 osib km Tel kod 380 5239Poshtovi indeksi 28600 28632Naseleni punkti ta radiRajonnij centr UstinivkaSelishni radi 1Silski radi 14Smt 1Sela 35Rajonna vladaGolova radi Leshenko Volodimir IvanovichGolova RDA Vebstorinka Ustinivska RDA Ustinivska rajradaAdresa 28600 Kirovogradska obl Ustinivskij r n smt Ustinivka vul Yuvilejna 2 4 12 46MapaUstinivskij rajon u VikishovishiGeografiyaRajon maye ploshu 942 km 94 2 tisyachi gektariv abo 3 6 vid teritoriyi oblasti Ce perevazhno stepova rivnina odnomanitnist yakoyi porushuyetsya suhimi balkami kryazhami ta yarami Na teritoriyi rajonu protikayut richki Ingul i Berezivka yaki nalezhat do basejnu Pivdennogo Bugu mayut ploshu v 795 ga utvoryuyut 49 stavkiv IstoriyaPershimi poselencyami yak na ce vkazuyut deyaki dzherela po richci Berezivci buli pereselenci z Poltavskoyi ta Kiyivskoyi gubernij Voni zasnuvali s Ustinivku v 30 40 r r XVIII st Ye j literaturni vidomosti pro te sho pershimi poselencyami danogo krayu v XVII XVIII st buli zaporozki kozaki V 1817 roci car Oleksandr I nakazav vilnih kozakiv povernuti u vijskovih poselyan Syudi pereveli derzhavnih selyan ta kriposnih Poltavskoyi Kiyivskoyi Podilskoyi ta inshih gubernij Ustinivka stala odnim iz vijskovih poselen Yak spogad pro ce i dosi zberigsya podil selisha na 9 soten Bilya s Sednivka bulo rozkopano skifskij kurgan IU st do n e sho reprezentuvav nastupnu pislya dobi bronzi epohu epohu rannoyi zaliznoyi dobi Kochovi kulturi dobi serednovichchya na teritoriyi rajonu reprezentuvala vipadkovo znajdena she v 30 h rokah XX st polovecka antropomorfna stela sho dosit dovgo znahodilasya na teritoriyi traktornoyi brigadi v s Ganno Trebinivka Tyurski plemena hozariv pechenigiv kipchakiv mongolo tatar tatar panuvali v stepovij chastini Ukrayini do HU st Z XV st u stepah Ukrayini v tomu chisli i na teritoriyi suchasnogo Ustinivskogo rajonu z yavlyayutsya kozaki yaki postupovo vitisnyayut tatar na pivden Z utvorennyam Novoyi Sichi 1735 teritoriya krayu uvijshla do odniyeyi z teritorialno administrativnih odinic volodin Vijska Zaporozkogo Bugogardivskoyi palanki Na teritoriyi krayu vinikayut poodinoki kozacki zimivniki i hutori Ale aktivizuyetsya zaselennya ciyeyi chastini suchasnoyi Kirovogradskoyi oblasti z 40 h rokiv seredini HUIII st v rezultati dozvolu koshovogo otamana P Kalnishevskogo osidati samoselam na zemlyah zaporozhciv ta vnaslidok planomirnoyi kolonizacijnoyi politiki Rosiyi po zaselennyu cogo krayu Tak vinikli sela Sednivka Stepanivka Berezivka a na pochatku XIX st sela Krinichuvatka Ingulec U 1847 roci na berezi r Ingul zasnovane selo Ganno Trebinivka Za perekazami cimi shlyahami podorozhuvali chumaki i pershimi primitili ce misce zupinyalis v tak zvanij chumackij balci na perepochinok Nazva zh sela pishla vid pana Trebinskogo yakij priyihav u ci krayi z sestroyu Gannoyu z Cherkashini Z likvidaciyeyu Zaporozkoyi Sichi 1775 zemli suchasnogo Ustinivskogo rajonu uvijshli do skladu Novorosijskoyi guberniyi a z utvorennyam Katerinoslavskogo namisnictva 1784 do skladu Yelisavetgradskogo povitu cogo namisnictva 1784 r U 1796 1805 rr voni perejshli do Yelisavetgradskogo povitu ponovlenoyi Novorosijskoyi guberniyi yaka nevdovzi bula perejmenovana na Mikolayivsku a zgodom na Hersonsku Selo Ustinivka z 15 sichnya 1921 bulo reorganizovane z volosti v rajonnij centr Spochatku rajon vidnosivsya do Odeskoyi oblasti a z sichnya 1939 roku vvijshov do skladu Kirovogradskoyi oblasti U 1962 roci rajon bulo rozformovano chastina naselenih punktiv priyednana do Bobrineckogo rajonu a chastina do Dolinskogo 8 grudnya 1966 roku Ustinivskij rajon znovu ponovleno Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Ustinivskogo rajonu Rajon administrativno teritorialno podilyayetsya na 1 selishnu radu ta 14 silskih rad yaki ob yednuyut 36 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Administrativnij centr smt Ustinivka Naselennya1 01 2004 16 4 tisyachi osib 1 12 2011 13 696 osibTransportV Ustinivskomu rajoni poblizu sela Novoigorivka roztashovana zaliznichna stanciya Sednivka Pam yatkiDokladnishe Pam yatki Ustinivskogo rajonu V Ustinivskomu rajoni Kirovogradskoyi oblasti na obliku perebuvaye odna pam yatka arhitekturi i 26 pam yatok istoriyi OsobistostiGordistyu nashogo stepovogo krayu ye proslavleni zemlyaki a same dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu Oleksandr Yuhimovich Mazurenko Narodivsya v s Stepove Ustinivskogo rajonu 7 lipnya 1917 roku v selyanskij sim yi Vipusknik Ustinivskoyi shkoli 30h rokiv Pracyuvav prodavcem elektroslyusarem pomichnikom majstra vugilnoyi shahti v m Shahti Rostovskoyi oblasti kursant aeroklubu Z 1938 go u Vijskovo Povitryanih Silah Pid chas VVv zdijsniv blizko 300 bojovih vilotiv osobisto potopiv 8 i v skladi grupi 22 vorozhih korabli Ukazami Prezidiyi Verhovnoyi Radi Soyuzu SRSR vid 23 zhovtnya 1942 roku i 5 listopada 1944 roku udostoyenij zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu dvichi V selishi Ustinivka jomu vstanovleno bronzovij byust V Ustinivskij serednij shkoli navchavsya vidomij poet i pismennik Yevmen Mihajlovich Doloman Z 1938 po 1941 r navchavsya v Harkivskomu derzhavnomu universiteti Uchasnik Drugoyi Svitovoyi vijni Nagorodzhenij kilkoma ordenami ta medalyami Persha kniga poezij Plem ya peremozhciv vijshla v 1950 r Vidtodi vidav bilshe desyati poetichnih ta prozovih knig Chlen Spilki pismennikiv Ukrayini neodnorazovo buvav v Ustinivskij zagalnoosvitnij shkoli I III st V 1995 roci podaruvav shkoli zbirku poezij Bentega Za visoki pokazniki v galuzi silskogo gospodarstva ptashnicya kolishnoyi ptahofabriki Sagajdacka Yevgeniya Sergiyivna Lapinska ta mehanizator kolishnogo kolgospu im Karla Marksa Chernyavskij Semen Arsentijovich udostoyeni visokogo zvannya Geroya Socialistichnoyi praci A dosvid viroshuvannya cukrovih buryakiv Anatoliya Pavlovicha Gorbenka zasluzhenogo mehanizatora Ukrayini narodnogo deputata SRSR ostannogo sklikannya vidomij u vsij Ukrayini Na polyah de pracyuvav A P Gorbenko zbirali nezalezhno vid pogodnih umov vid 400 do 520 c ga cukristih Nini Anatolij Pavlovich prozhivaye v s Berezuvatka perebuvaye na zasluzhenomu vidpochinku Sogodni trudovi dosyagnennya Ustinivshini primnozhuye zasluzhenij vchitel Ukrayini Sednivskoyi zagalnoosvitnoyi shkoli I III st Antonina Mikolayivna Verbova Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Ustinivskogo rajonu buli stvoreni 24 viborchi dilnici Yavka na viborah skladala 61 48 progolosuvali 6 452 iz 10 494 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 39 40 2 542 viborciv Yuliya Timoshenko 29 20 1 884 viborciv Oleg Lyashko 11 36 733 viborciv Anatolij Gricenko 5 44 351 viborciv Sergij Tigipko 3 50 226 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 1 01 PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ustinivskij rajonRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 25 lyutogo 2020 roku 144 2020 rp Pro priznachennya M Sobka golovoyu Ustinivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Kirovogradskoyi oblasti Administrativno teritorialnij ustrij Ustinivskogo rajonu na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 24 kvitnya 2013 Procitovano 23 lipnya 2011 ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Procitovano 28 bereznya 2016 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Kompaniyivskij rajon Dolinskij rajonBobrineckij rajon Dolinskij rajonMikolayivska oblast Novobuzkij rajon Mikolayivska oblast Kazankivskij rajon