Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Частина інформації в цій статті застаріла Ви можете допомогти оновивши її Можливо сторінка обговорення містить зауваженн

Снігурівський район

Снігурівський район
Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (липень 2020)

Снігурі́вський райо́н існував протягом 1930—2020 років на південному сході Миколаївської області. Районний центр: Снігурівка. 19 липня 2020 року район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи.

Снігурівський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
image image
Герб Прапор
image
Колишній район на карті Миколаївська область
Основні дані
Країна: image СРСР (image УРСР),
image Україна
Область: Миколаївська область
Код КОАТУУ: 4825700000
Утворений: 1923
Ліквідований: 19.07.2020
Населення: ▼ 40 304 (на 1.02.2016)
Площа: 1395 км²
Густота: 30 осіб/км²
Тел. код: +380-5162
Поштові індекси: 57300—57378
Населені пункти та ради
Районний центр: Снігурівка
Міські ради: 1
Сільські ради: 17[]
Міста: 1
Села: 46
Селища: 12
Районна влада
Голова ради: Мезіна Тетяна Андріївна
Голова РДА: Зубрицький Іван Олександрович
Вебсторінка: Снігурівська РДА
Снігурівська райрада
Адреса: 57300, Миколаївська область, м. Снігурівка, вул. Центральна, 72
Мапа

image Снігурівський район у Вікісховищі

Загальні відомості

Він займає площу 1395 кв.км. На його території 59 населених пунктів, включно з райцентром — містом Снігурівкою та 58 сіл, які підпорядковані 20 місцевим радам.

Сусідні райони:

Рельєф району переважно рівнинний з незначними перепадами в Інгулець. Територія має загальний нахил з північного заходу до південного сходу.

Корисні копалини представлені, головним чином, нерудними родовищами — піском, глиною, бутовим камінням. Діє кілька кар'єрів місцевого значення з їхнього видобутку. Виявлено горизонти мінеральних вод хлоридно-сульфатно-натрієвого складу. У радянський час було налагоджено розлив мінеральної води під назвою «Снігірьовська». Однак на початку XXI ст. виробництво припинили.

Перші відомості про поселення людей на території Снігурівщини сягають VIII-VII століть до нашої ери. Тут мешкали кімерійці, які залишили після себе багато поховань у курганах, що були насипані ще раніше іншими кочівниками. Кімерійців згодом витіснили звідси войовничі скіфи.

Територією району проходив стовповий шлях, яким рухалися з глибин Азії кочові орди. Століттями тут володарювали хозари, печеніги, половці. За часів монголо-татарської навали цей безлюдний південний край дістав назву «Дике поле».

Сучасна територія району увійшла до складу Росіїйської імперії після її війни з Туреччиною (1768—1774 рр).

З кінця XVIII століття почалася колонізація краю німцями. Сюди переселялися також державні селяни, осідали й нащадки козаків та кріпаки-втікачі з Росії, Білорусі.

В 1775 році територія району увійшла до Новоросійської губернії. У 1803 році терени, які нині складають Снігурівщину стали складовою Херсонської губернії.

У 1916 році введено в експлуатацію залізничну гілку Херсон-Миколаїв-Катеринослав (нині це Апостолове—Херсон). Снігурівка стала великою вузловою залізничною станцією.

1923 року утворено Снігурівський район, який підпорядковувався Херсонському округу.

8 жовтня 1930 року виходить перший номер районної газети «Соціалістичним шляхом».

18 червня 1931 р. в районі починає працювати одна з перших в Україні машинно-тракторних станцій.

У вересні 1937 року район входить складовою частиною до новоствореної Миколаївської області.

В серпні 1941 року район було окуповано нацистською Німеччиною. За часів поневолення на Снігурівщині діяло шість підпільних груп народних мешканців. Ранньою весною 1944 року район став ареною березнігувато-снігурівської операції, в ході якої було розгромлено 13 ворожих дивізій, які входили до складу 6-ї так званної «армії месників», сформованої замість знищеної під Сталінградом.

Район звільнено від окупантів 14 березня 1944 року.

За короткий час вдалося підняти з руїн народне господарство, відновити виробництво.

1951 року в районі розпочато будівництво Інгулецької зрошувальної системи — тоді однієї з найбільших в Європі. 1956 року завершено першу чергу, яка забезпечила зрошенням 10,8 тис. га землі. 1963 року будівництво завершено. У Снігурівському та Вітовському районі ІЗС зрошує 42,6 тис. га землі.

Промисловість

На Снігурівщині нині діє 7 промислових підприємств. Серед них зокрема ВАТ «Снігурівська машинно-технологічна станція», акціонерне товариство «Завод продтоварів», районна друкарня, харчокомбінат районного споживчого товариства, кілька будівельних і транспортних організацій, приватні олійні, хлібопекарні.

В ході реформування агропромислового комплексу на території району засновано 14 приватно-орендних підприємств. Особливо успішно працюють серед них «Зоря», «Веселий Кут», «Нібулон», «Куйбишевський», «Свобода», «Дружба». В районі зареєстровано 225 фермерських господарств.

Населення

Населення району становить 46.6 тис. осіб. в тому числі, міського 15.1 тис.осіб. У районі мешкають представники близько 100 національностей. Переважна більшість — українці (91,3 %). Мешкає 5,6 % росіян. Решта — білоруси, поляки, молдовани, гагаузи, болгари, вірмени, азербайджанці, татари, чехи, турки-месхетинці, корейці, узбеки та інші.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 22 799 4681 3610 7066 5343 2049 50
Жінки 24 740 4417 3169 6518 6403 3901 332


Національний склад населення за даними перепису 2001 року:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 43421 91,33 %
росіяни 2676 5,63 %
молдовани 394 0,83 %
білоруси 344 0,72 %
вірмени 152 0,32 %
інші 555 1,17 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 43246 90,96 %
російська 3681 7,74 %
молдовська 212 0,45 %
вірменська 106 0,22 %
турецька 82 0,17 %
інші 215 0,45 %

Соціальна сфера

В районі функціонує 44 загально-освітніх школи, професійно-технічне училище з підготовки механізаторів, водіїв, будівельників, кулінарів, бухгалтерів.

Медичне обслуговування здійснюють районна лікарня, поліклініка, санепідемстанція, дільнична лікарня, 4 лікарні амбулаторії та 39 фельдшерсько-акушерських пунктів.

В розпорядженні снігурівчан 37 будинків культури та клубів, 36 бібліотек.

Є кінотеатр, музична школа, будинок творчості дітей та юнацтва, станція юних техніків, дві дитячо-юнацьких спортивних школи. Серед вихованців спортшколи майстер спорту міжнародного класу, член збірної команди України з футболу Ю.Дмитрулін, чемпіон Світу з підводної стрільбі С.Нетилько, призери чемпіонату Світу і Європи В.Каляма, А.Варакса. В районному центрі споруджено стадіон на 10 тис.місць

Понад 2000 цікавих експонатів представлено в районному історико-краєзнавчому музеї.

Надають свої послуги відділення Ощадбанку, банків «Аваль», Імексбанк та «Приватбанк».

На території району зареєстровано 42 релігійні громади.

Туризм

Див. також: Пам'ятки Снігурівського району

В Снігурівці засновано парк ім. Шевченка, кілька скверів із зонами відпочинку. Аналогічні місця для дозвілля є в більшості населених пунктів.

На території району збереглися залишки поселень та поховань епохи бронзи ІІІ — І тисячоліть до н.е.

В селі Гречанівка збереглася церква, споруджена у 1850 року. Діє храм у Галаганівці (1890), Василівці (1886).Вистояв і до цього часу успішно експлуатується залізничний міст біля села Любино, збудований у другій половині XIX століття.

В райцентрі споруджено меморіал з скульптурною групою на честь загиблим землякам фронтовикам у роки Великої Вітчизняної війни. Біля залізничної станції на постаменті встановлено танк Т-34 в пам'ять воїнам, котрі проявили масовий героїзм в ході Березнігувато-Снігурівської операції і визволенні Снігурівщини від фашистських загарбників. Пам'ятники на братських могилах загиблим бійцям і офіцерам Червоної Армії встановлено в усіх населених пунктах.

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Снігурівського району були створені 53 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 53,27 % (проголосували 16 482 із 30 943 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 41,53 % (6 845 виборців); Юлія Тимошенко — 13,54 % (2 232 виборців), Сергій Тігіпко — 11,50 % (1 895 виборців), Олег Ляшко — 6,08 % (1 002 виборців), Михайло Добкін — 5,67 % (934 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,26 %.

Персоналії

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Снігурівський район
  1. Постанова ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ // Голос України : газета Верховної Ради. — 2020. — 18 липня. — Дата звернення: 19.07.2020. — Цитата: «3. Ліквідувати: ... 14) у Миколаївській області: Арбузинський, Баштанський, Березанський, Березнегуватський, Братський, Веселинівський, Вітовський, Вознесенський, Врадіївський, Доманівський, Єланецький, Казанківський, Кривоозерський, Миколаївський, Новобузький, Новоодеський, Очаківський, Первомайський, Снігурівський райони».
  2. Розпорядження Президента України від 23 грудня 2019 року № 583/2019-рп «Про призначення І.Зубрицького головою Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області»
  3. . Архів оригіналу за 2 квітня 2008. Процитовано 21 червня 2009.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  4. http://www.mycityks.com/pamyat/ingulets_p.html[недоступне посилання з липня 2019]
  5. Історія УКІЗС : [ 10.12.2017] // Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи. — Дата звернення: 11.08.2018. — Цитата: «З метою отримання гарантованих врожаїв, керівництвом держави було прийнято рішення щодо будівництва на півдні Миколаївської та заході Херсонської областей Інгулецької зрошувальної системи (ІЗС), яке було розпочато в 1951 році будівельно-монтажним управлінням № 14 (БМУ-14 Управління «Укрводбуд»). Перша черга ІЗС введена в дію в листопаді 1956 року і забезпечувала полив 10,8 тис. га зрошуваних земель. Експлуатація системи на той час здійснювалася Миколаївським облводгоспом через експлуатаційну дільницю. Будівництво ІЗС тривало по 1963 рік».
  6. Головна : [ 08.06.2017] // Управління каналів Інгулецької зрошувальної системи. — Дата звернення: 11.08.2018.
  7. [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 27 вересня 2021.
  8. Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 9 березня 2024.
  9. ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 3 квітня 2016.
Баштанський район Березнегуватський район Херсонська область
(Великоолександрівський район)
Вітовський район image Херсонська область
(Бериславський район)
Херсонська область
(Білозерський район) 		Херсонська область
(Херсон) 		Херсонська область
(Білозерський район)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lipen 2020 Sniguri vskij rajo n isnuvav protyagom 1930 2020 rokiv na pivdennomu shodi Mikolayivskoyi oblasti Rajonnij centr Snigurivka 19 lipnya 2020 roku rajon bulo likvidovano vnaslidok administrativno teritorialnoyi reformi Snigurivskij rajonlikvidovana administrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Mikolayivska oblastOsnovni daniKrayina SRSR URSR UkrayinaOblast Mikolayivska oblastKod KOATUU 4825700000Utvorenij 1923Likvidovanij 19 07 2020Naselennya 40 304 na 1 02 2016 Plosha 1395 km Gustota 30 osib km Tel kod 380 5162Poshtovi indeksi 57300 57378Naseleni punkti ta radiRajonnij centr SnigurivkaMiski radi 1Silski radi 17 dzherelo Mista 1Sela 46Selisha 12Rajonna vladaGolova radi Mezina Tetyana AndriyivnaGolova RDA Zubrickij Ivan OleksandrovichVebstorinka Snigurivska RDA Snigurivska rajradaAdresa 57300 Mikolayivska oblast m Snigurivka vul Centralna 72MapaSnigurivskij rajon u VikishovishiZagalni vidomostiVin zajmaye ploshu 1395 kv km Na jogo teritoriyi 59 naselenih punktiv vklyuchno z rajcentrom mistom Snigurivkoyu ta 58 sil yaki pidporyadkovani 20 miscevim radam Susidni rajoni Bashtanskij rajon Berezneguvatskij rajon Velikooleksandrivskij rajonVitovskij rajon Pn Berislavskij rajonZh Snigurivka ShPdBilozerskij rajon Dniprovskij rajon Relyef rajonu perevazhno rivninnij z neznachnimi perepadami v Ingulec Teritoriya maye zagalnij nahil z pivnichnogo zahodu do pivdennogo shodu Korisni kopalini predstavleni golovnim chinom nerudnimi rodovishami piskom glinoyu butovim kaminnyam Diye kilka kar yeriv miscevogo znachennya z yihnogo vidobutku Viyavleno gorizonti mineralnih vod hloridno sulfatno natriyevogo skladu U radyanskij chas bulo nalagodzheno rozliv mineralnoyi vodi pid nazvoyu Snigirovska Odnak na pochatku XXI st virobnictvo pripinili Pershi vidomosti pro poselennya lyudej na teritoriyi Snigurivshini syagayut VIII VII stolit do nashoyi eri Tut meshkali kimerijci yaki zalishili pislya sebe bagato pohovan u kurganah sho buli nasipani she ranishe inshimi kochivnikami Kimerijciv zgodom vitisnili zvidsi vojovnichi skifi Teritoriyeyu rajonu prohodiv stovpovij shlyah yakim ruhalisya z glibin Aziyi kochovi ordi Stolittyami tut volodaryuvali hozari pechenigi polovci Za chasiv mongolo tatarskoyi navali cej bezlyudnij pivdennij kraj distav nazvu Dike pole Suchasna teritoriya rajonu uvijshla do skladu Rosiyijskoyi imperiyi pislya yiyi vijni z Turechchinoyu 1768 1774 rr Z kincya XVIII stolittya pochalasya kolonizaciya krayu nimcyami Syudi pereselyalisya takozh derzhavni selyani osidali j nashadki kozakiv ta kripaki vtikachi z Rosiyi Bilorusi V 1775 roci teritoriya rajonu uvijshla do Novorosijskoyi guberniyi U 1803 roci tereni yaki nini skladayut Snigurivshinu stali skladovoyu Hersonskoyi guberniyi U 1916 roci vvedeno v ekspluataciyu zaliznichnu gilku Herson Mikolayiv Katerinoslav nini ce Apostolove Herson Snigurivka stala velikoyu vuzlovoyu zaliznichnoyu stanciyeyu 1923 roku utvoreno Snigurivskij rajon yakij pidporyadkovuvavsya Hersonskomu okrugu 8 zhovtnya 1930 roku vihodit pershij nomer rajonnoyi gazeti Socialistichnim shlyahom 18 chervnya 1931 r v rajoni pochinaye pracyuvati odna z pershih v Ukrayini mashinno traktornih stancij U veresni 1937 roku rajon vhodit skladovoyu chastinoyu do novostvorenoyi Mikolayivskoyi oblasti V serpni 1941 roku rajon bulo okupovano nacistskoyu Nimechchinoyu Za chasiv ponevolennya na Snigurivshini diyalo shist pidpilnih grup narodnih meshkanciv Rannoyu vesnoyu 1944 roku rajon stav arenoyu berezniguvato snigurivskoyi operaciyi v hodi yakoyi bulo rozgromleno 13 vorozhih divizij yaki vhodili do skladu 6 yi tak zvannoyi armiyi mesnikiv sformovanoyi zamist znishenoyi pid Stalingradom Rajon zvilneno vid okupantiv 14 bereznya 1944 roku Za korotkij chas vdalosya pidnyati z ruyin narodne gospodarstvo vidnoviti virobnictvo 1951 roku v rajoni rozpochato budivnictvo Inguleckoyi zroshuvalnoyi sistemi todi odniyeyi z najbilshih v Yevropi 1956 roku zaversheno pershu chergu yaka zabezpechila zroshennyam 10 8 tis ga zemli 1963 roku budivnictvo zaversheno U Snigurivskomu ta Vitovskomu rajoni IZS zroshuye 42 6 tis ga zemli PromislovistNa Snigurivshini nini diye 7 promislovih pidpriyemstv Sered nih zokrema VAT Snigurivska mashinno tehnologichna stanciya akcionerne tovaristvo Zavod prodtovariv rajonna drukarnya harchokombinat rajonnogo spozhivchogo tovaristva kilka budivelnih i transportnih organizacij privatni olijni hlibopekarni V hodi reformuvannya agropromislovogo kompleksu na teritoriyi rajonu zasnovano 14 privatno orendnih pidpriyemstv Osoblivo uspishno pracyuyut sered nih Zorya Veselij Kut Nibulon Kujbishevskij Svoboda Druzhba V rajoni zareyestrovano 225 fermerskih gospodarstv NaselennyaNaselennya rajonu stanovit 46 6 tis osib v tomu chisli miskogo 15 1 tis osib U rajoni meshkayut predstavniki blizko 100 nacionalnostej Perevazhna bilshist ukrayinci 91 3 Meshkaye 5 6 rosiyan Reshta bilorusi polyaki moldovani gagauzi bolgari virmeni azerbajdzhanci tatari chehi turki meshetinci korejci uzbeki ta inshi Rozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 22 799 4681 3610 7066 5343 2049 50Zhinki 24 740 4417 3169 6518 6403 3901 332Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki50 85 332 90 80 84 369 349 75 79 932 716 70 74 1308 894 65 69 1292 1521 60 64 2086 794 55 59 1177 1387 50 54 1520 1641 45 49 1620 1860 40 44 1756 1771 35 39 1691 1627 30 34 1485 1808 25 29 1586 1878 20 24 1537 1732 15 20 1632 1934 10 14 1803 1538 5 9 1466 1209 0 4 1148 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokukrayinci 43421 91 33 rosiyani 2676 5 63 moldovani 394 0 83 bilorusi 344 0 72 virmeni 152 0 32 inshi 555 1 17 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotokukrayinska 43246 90 96 rosijska 3681 7 74 moldovska 212 0 45 virmenska 106 0 22 turecka 82 0 17 inshi 215 0 45 Socialna sferaV rajoni funkcionuye 44 zagalno osvitnih shkoli profesijno tehnichne uchilishe z pidgotovki mehanizatoriv vodiyiv budivelnikiv kulinariv buhgalteriv Medichne obslugovuvannya zdijsnyuyut rajonna likarnya poliklinika sanepidemstanciya dilnichna likarnya 4 likarni ambulatoriyi ta 39 feldshersko akusherskih punktiv V rozporyadzhenni snigurivchan 37 budinkiv kulturi ta klubiv 36 bibliotek Ye kinoteatr muzichna shkola budinok tvorchosti ditej ta yunactva stanciya yunih tehnikiv dvi dityacho yunackih sportivnih shkoli Sered vihovanciv sportshkoli majster sportu mizhnarodnogo klasu chlen zbirnoyi komandi Ukrayini z futbolu Yu Dmitrulin chempion Svitu z pidvodnoyi strilbi S Netilko prizeri chempionatu Svitu i Yevropi V Kalyama A Varaksa V rajonnomu centri sporudzheno stadion na 10 tis misc Ponad 2000 cikavih eksponativ predstavleno v rajonnomu istoriko krayeznavchomu muzeyi Nadayut svoyi poslugi viddilennya Oshadbanku bankiv Aval Imeksbank ta Privatbank Na teritoriyi rajonu zareyestrovano 42 religijni gromadi TurizmDiv takozh Pam yatki Snigurivskogo rajonu V Snigurivci zasnovano park im Shevchenka kilka skveriv iz zonami vidpochinku Analogichni miscya dlya dozvillya ye v bilshosti naselenih punktiv Na teritoriyi rajonu zbereglisya zalishki poselen ta pohovan epohi bronzi III I tisyacholit do n e V seli Grechanivka zbereglasya cerkva sporudzhena u 1850 roku Diye hram u Galaganivci 1890 Vasilivci 1886 Vistoyav i do cogo chasu uspishno ekspluatuyetsya zaliznichnij mist bilya sela Lyubino zbudovanij u drugij polovini XIX stolittya V rajcentri sporudzheno memorial z skulpturnoyu grupoyu na chest zagiblim zemlyakam frontovikam u roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Bilya zaliznichnoyi stanciyi na postamenti vstanovleno tank T 34 v pam yat voyinam kotri proyavili masovij geroyizm v hodi Berezniguvato Snigurivskoyi operaciyi i vizvolenni Snigurivshini vid fashistskih zagarbnikiv Pam yatniki na bratskih mogilah zagiblim bijcyam i oficeram Chervonoyi Armiyi vstanovleno v usih naselenih punktah Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Snigurivskogo rajonu buli stvoreni 53 viborchi dilnici Yavka na viborah skladala 53 27 progolosuvali 16 482 iz 30 943 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 41 53 6 845 viborciv Yuliya Timoshenko 13 54 2 232 viborciv Sergij Tigipko 11 50 1 895 viborciv Oleg Lyashko 6 08 1 002 viborciv Mihajlo Dobkin 5 67 934 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 2 26 PersonaliyiU seli Vavilove narodivsya pismennik fantast chlen zasnovnik Ukrayinskoyi Gelsinkskoyi grupi Oles Berdnik 1926 2003 Urodzhenec Snigurivki Valerij Bojchenko 1941 2011 ukrayinskij poet perekladach gromadskij diyach Yurij Dmitrulin 1975 ukrayinskij futbolist kolishnij zahisnik kiyivskogo Dinamo ta nacionalnoyi zbirnoyi Ukrayini Bagatorazovij chempion Ukrayini ta volodar Kubka Ukrayini Stanislav Kurak 1946 zi Snigurivki ukrayinskij hudozhnik pedagog chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini 1995 PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Snigurivskij rajonPostanova VRU Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv 807 IH Golos Ukrayini gazeta Verhovnoyi Radi 2020 18 lipnya Data zvernennya 19 07 2020 Citata 3 Likviduvati 14 u Mikolayivskij oblasti Arbuzinskij Bashtanskij Berezanskij Berezneguvatskij Bratskij Veselinivskij Vitovskij Voznesenskij Vradiyivskij Domanivskij Yelaneckij Kazankivskij Krivoozerskij Mikolayivskij Novobuzkij Novoodeskij Ochakivskij Pervomajskij Snigurivskij rajoni Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 23 grudnya 2019 roku 583 2019 rp Pro priznachennya I Zubrickogo golovoyu Snigurivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Mikolayivskoyi oblasti Arhiv originalu za 2 kvitnya 2008 Procitovano 21 chervnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http www mycityks com pamyat ingulets p html nedostupne posilannya z lipnya 2019 Istoriya UKIZS 10 12 2017 Upravlinnya kanaliv Inguleckoyi zroshuvalnoyi sistemi Data zvernennya 11 08 2018 Citata Z metoyu otrimannya garantovanih vrozhayiv kerivnictvom derzhavi bulo prijnyato rishennya shodo budivnictva na pivdni Mikolayivskoyi ta zahodi Hersonskoyi oblastej Inguleckoyi zroshuvalnoyi sistemi IZS yake bulo rozpochato v 1951 roci budivelno montazhnim upravlinnyam 14 BMU 14 Upravlinnya Ukrvodbud Persha cherga IZS vvedena v diyu v listopadi 1956 roku i zabezpechuvala poliv 10 8 tis ga zroshuvanih zemel Ekspluataciya sistemi na toj chas zdijsnyuvalasya Mikolayivskim oblvodgospom cherez ekspluatacijnu dilnicyu Budivnictvo IZS trivalo po 1963 rik Golovna 08 06 2017 Upravlinnya kanaliv Inguleckoyi zroshuvalnoyi sistemi Data zvernennya 11 08 2018 Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 27 veresnya 2021 Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu Mikolayivska oblast osib Region Nacionalnist Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu Procitovano 9 bereznya 2024 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 3 kvitnya 2016 Bashtanskij rajon Berezneguvatskij rajon Hersonska oblast Velikooleksandrivskij rajon Vitovskij rajon Hersonska oblast Berislavskij rajon Hersonska oblast Bilozerskij rajon Hersonska oblast Herson Hersonska oblast Bilozerskij rajon

Дата публікації:
Топ