цієї статті під сумнівом. (грудень 2014) |
Імперіалі́зм (від лат. imperare — правити) — державна політика, практика і пропаганда розширення і панування держави шляхом прямого захоплення території або за рахунок отримання політичного і економічного контролю. Імперіалізм як державна політика завжди передбачає використання сили: прямої військової або іншої форми. Імперіалізм часто вважається морально негожим, тому термін часто використовується в міжнародній пропаганді, щоб засудити і дискредитувати зовнішню політику противника.
Термін використовується для характеристики політики країн незалежно від того, чи називають вони себе імперіями.
Визначення терміну значно відрізняються залежно від політичної системи, з позицій якої дається таке визначення. В СРСР давались визначення терміну, що напряму пов'язували імперіалізм з капіталізмом:
- Мала радянська енциклопедія (1929) містить визначення імперіалізму, наведене в роботі В. І. Леніна : «капіталізм на тій стадії розвитку, коли склалося панування монополій і фінансового капіталу, почався розділ світу міжнародними трестами і закінчився розділ всієї землі найбільшими капіталістичними країнами». Це визначення є суто економічним, про що зауважив сам автор роботи.
- Велика радянська енциклопедія (1972) містить визначення, вироблене на основі інтегрування основних положень вищезазначеної ленінської роботи: «монополістичний капіталізм, вища і остання стадія капіталізму, переддень соціалістичної революції».
На Заході визначення імперіалізму подавалось у більш широкому тлумаченні, як «нерівність людей і територіальних відносин, як правило, у формі імперії, засноване на ідеях переваги і практики домінування, і використання розширених повноважень і контролю однієї держави або еліт над іншою». Відповідно до цього визначення політика СРСР, принаймні в період холодної війни, розглядалась як імперіалізм.
Імперіалізм як явище
Розглядаючи поняття «імперіалізм», нерідко виокремлюють наступні площини: імперіалізм як явище політичного життя; імперіалізм як соціально-економічне явище; імперіалізм як явище культурного життя; імперіалізм як певна теоретична та ідеологічна побудова. Водночас, говорячи про перші три площини, часто виділяють два головні значення поняття: імперіалізм у широкому розумінні та імперіалізм у вузькому розумінні. Відповідно до цих двох значень існують два підходи до розуміння суті такого явища як імперіалізм. Перший підкреслює політичну роль і простежує імперіалізм від стародавніх цивілізацій, заснованих на експансії, зокрема, від держави Александра Македонського чи Римської імперії. Другий виділяє економічні фактори й розглядає імперіалізм як особливість головним чином епохи розвинутого капіталізму ХХ ст..
Імперіалізм, як державна політика, використовує ідеологічне обґрунтування права підпорядкування собі інших держав, територій та народів. Такими обґрунтуваннями в історії людства були навернення до «правильної і справедливої» релігії, як у випадку, наприклад, ісламського завоювання Північної Африки та Азії або встановлення іспанської та португальської колоніальних імперій в Латинській Америці, залучення до цивілізації відсталих народів, як у випадку Британської, Французької, Російської, Японської імперій, «пролетарський інтернаціоналізм» у випадку радянського імперіалізму, вищість арійської раси у випадку Третього Рейху, поширення демократії у випадку сучасного імперіалізму США.
Імперіалістична політика опирається на військову й економічну перевагу розвинутих народів. Зокрема, європейський імперіалізм став можливий завдяки промисловій революції. Опір імперіалізму чинять національно-визвольні рухи підкорених народів.
Епоха імперіалізму
Епохою імперіалізму називають період з приблизно 1870 року до другої половини 20 століття. Для цього часу характерна боротьба за розподіл світу між могутніми імперіями, здебільшого європейськими. Серед цих держав: Британська імперія, Французька колоніальна імперія, Німецька імперія, Італійська імперія, Японська імперія та Сполучені Штати Америки. Зіткнення зазіхань різних імперіалістичних держав породило такі явища як Велику гру в Персії, шматування Африки, політику відкритих дверей у Китаї.
Дослідники історії Британської імперії Джон Ґаллахер та Рональд Робінсон відкидають думку про те, що імперіалізм потребує формального, легалізованого контролю уряду однієї країни над іншою. Вони зазначають, що еміграція з Британії, об'єм британської торгівлі та капіталовкладень далеко виходили на формальні межі імперії. Імперіалістичну політику вони визначають як таку, що притримується принципу встановлення імперії «неформальної, якщо можливо, і формальної, якщо необхідно».
Європейські держави прагнули територіальних надбань тому, що отримували значну економічну користь від висмоктування ресурсів із колоній, а не тільки політичний та військовий контроль. Зокрема британці при підкоренні Індії використали політичну слабкість імперії Великих Моголів, і хоча іноді військова присутність мала важливе значення, вирішальну роль відіграло залучення місцевої еліти до економічного та адміністративного правління. Хоча чимало колоній були засновані з метою отримання економічних вигод, особливо в 17 та 18 століттях, щодо 19 та 20 століть такий погляд не завжди відповідає дійсності:
Сучасні імперії не є штучно створеними економічними машинами. Друга експансія Європи була складним історичним процесом, у якому політичні, соціальні й емоціональні сили в Європі й на периферії мали більший вплив, ніж розрахунок. Окремі колонії можуть служити економічним цілям, колективно жодна імперія не має визначених функції, ні економічних, ні інших. Імперії представляли лише окремі фази у безперестанно мінливих відносинах Європи з рештою світу: аналогії з промисловими системами чи вкладами у нерухомість тільки заводили на манівці.
В епоху імперіалізму європейські держави намагалися виправдати свої дії науковим обґрунтуванням на підствах економічної ефективності. Такий аргумент наводить британський дослідних імперіалізму Джон Аткінсон Гобсон: «Бажано, щоб земля була заселена, управлялася і розвивалася, наскільки можливо, расами, що можуть впоратися з цим найкраще, тобто расами з найвищою соціальною ефективністю».
У цей час, європейські купці мали можливість «переміщатися у відкритому морі, апропріювати надлишки по всьому світу (іноді мирно, іноді із застосуванням насильства) і зосередити їх у Європі».
Європейська експансія значно посилилася в 19-му столітті. Дефіцит сировини в Європі викликав її імпорт з інших країн. Європейці шукали сировини як, наприклад, барвників, бавовни, рослинних олій і руд металів за кордоном. Європа перетворилася на виробничий центр світу.
Під час європейської експансії значно покращилися зв'язок та транспорт. Винахід залізниць і телеграфу дозволив простіше спілкуватися з іншими країнами. Залізниці сприяли транспортуванню вантажів і постачанню великих армій.
У другій половині 20 століття майже всі великі колоніальні імперії розпалися, поступово втрачаючи колонії внаслідок національно-визвольної боротьби підкорених народів. Однак, це зовсім не означає, що світові наддержави відмовилися від імперіалістичної політики. Змінилися тільки методи контролю і розподілу сфер впливу.
Імперіалізм і колоніалізм
Терміни імперіалізм та колоніалізм близькі, хоча між ними є різниця. Імперіалістична державна політика не завжди супроводжується утворенням колоній. Розширення впливу імперії проводиться не тільки у пошуках фінансової вигоди, а й переслідуючи політичні та ідеологічні інтереси, тоді як колоніалізм означає в першу чергу утворення поселень, колоній на чужих територіях.
Імперіалізм і марксизм
Марксизм оголошує імперіалізм невід'ємною і характерною рисою капіталізму. З точки зору марксистів причиною імперіалістичної політики є жадібність буржуазії, яка прагне отримати у своє розпорядження ресурси підкорених народів. Володимир Ленін аналізує епоху імперіалізму в своїй праці . Його аналіз ототожнює імперіалізм із монополістичним капіталізмом, тобто капіталізмом, при якому вирішальну роль відіграють монополії — об'єднання компаній з метою поділу ринку й встановлення монопольних цін. Характерною рисою цієї стадії розвитку капіталізму він вважає вивіз капіталу на противагу вивозу товарів, тобто створення на території економічно відсталіших країн промислових підприємств, підконтрольних трестам і картелям імперіалістичних держав, за рахунок інвестицій та концесій.
На думку марксистів пролетаріат не має жодних підстав прагнути домінування над робітниками інших країн, а тому в майбутньому світовому соціалістичному суспільстві імперіалізму не буде місця.
Серед марксистів та неомарксистів каменем спотикання є проблема зовнішньої політики СРСР (частина з них, зокрема троцькісти, визначали її як «червоний імперіалізм»). Всередині марксистського підходу є також розбіжності щодо суті та наслідків імперіалізму: зокрема, британський соціолог марксист Воррен (1980) стверджував, що колоніалізм й імперіалізм скоріше допомагали капіталістичному розвитку в «третьому світі», ніж гальмували його; Воррен намагався довести, що така точка зору фактично ближче до початкового уявлення Маркса.
Загалом серед сучасних марксистів домінує думка, згідно з якою імперіалізм — це те, що відбувається, коли поєднуються дві раніше різні форми конкуренції: економічна конкуренція між капіталами та геополітична конкуренція між державами. При цьому сучасний «глобальний світ» з цієї точки зору також може відповідати визначенню «імперіалізм», оскільки визначальні елементи цього явища збереглися, набувши нового змісту в нових умовах. Зустрічається й наступна думка: якщо визначати період холодної війни як «неоімперіалізм», то сучасний період можна визначити як «постнеоімперіалізм».
Імперіалізм в політиці великих держав
Британський імперіалізм
Британська імперія — найбільша в історії колоніальна імперія, що підпорядковувалася британській короні. На час найбільшого розквіту (1921 рік) населення імперії становило 458 млн осіб або чверть світового. Британська колоніальна імперія почала складатися в 17 столітті, коли в Північній Америці з'явилися перші англійські колонії. Пізніше вона роширилася за рахунок Індії, а також нових земель відкритих англійськими та нідерландськими мореплавцями. В багатьох місцях, де Британія засновувала колонії, наприклад в Північній Америці та Австралії місцеве населення було малочисельним, і колоністи не зустрічали значного опору. В інших місцях, наприклад в Індії, ситуація докорінно відрізнялася. Місцеве населення було чисельним, мало свою власну давню культуру, але ослаблене внутрішньою боротьбою та протистояням індуїзму й ісламу. Британці захопили контроль над Індією завдяки перед усім торгівлі. Початково управління британською Індією здійснювала Британська Ост-Індська компанія і тільки після Повстання сипаїв британсська корона встановила пряме правління, що отримало назву британський радж.
Загалом торгівля, особливо морська торгівля, відіграла вирішальну роль у розширенні британських володінь. Трикутникова торгівля в Атлантиці призвела до значного збагачення королівства, а стрімка індустріалізація в XIX столітті забезпечила британців товарами для заморської торгівлі вже після того, як інститут рабства в Британії було скасовано. Британія стала майстернею світу.
Ідеологічною основою британського імперіалізму була віра в цивілізаторську місію. Британці вважали себе взірцем правди й справедливості, найрозвинутішою й найцивілізованішою нацією в світі, на яку покладено тягар білої людини нести прогрес у відсталіші кутки світу. Британська система управління була найчеснішою, найсправедливішою — натурально сам Бог велів Британії правити над морями.
Після Другої світової війни більшість колоній Британії стали незалежними. Спадкоємицею Британської імперії вважається Британська Співдружність.
- Британська імперія (анімація)
-
- Колонії британських домініонів
- Плани Португалії з об'єднання своїх африканських володінь, що суперечило інтересам Сполученого королівства
- Спільний наступ британо-французьких сил на єгипетський Порт-Саїд після анексії Суецького каналу Єгиптом
Російський імперіалізм
Російський імперіалізм пережив кілька етапів, змінюючи при цьому ідеологію. Спочатку імперія розширювалася за рахунок приєднання нових земель та народів. В європейській частині імперії поневолено було Татарстан, Крим, Україну, Білорусь, Польщу, Прибалтику, Фінляндію та Молдову, а також народи Кавказу. Далі імперія почала розширюватися на малозаселений Сибір та в Туркестан, доки імперія не зіткнулася зі сферами впливу інших імперій — Китайської, Японської та Британської.
Основою російського імперіалізму теж була віра в культурну й економічну перевагу, хоча водночас визнавалася відсталість Росії у порівнянні з Європою. Тоді як в британців король або королева виконували церемоніальну функцію, в Російській імперії панувало самодержавство. На службі у російського імперіалізму було православ'я і віра в те, що Росія «врятує світ». Пропагувалася ідея Третього Риму. Для середини XIX століття характерним було пробудження національної свідомості європейських народів, покорених різними імперіями. У Росії в цей час поширилося слов'янофільство — ідея про те, що всі слов'янські народи, які потерпають під Османською та Австро-Угорською імперіями, повинні об'єднатися на чолі з Росією, змінивши гніт чужоземців на гніт «своїх».
Після революції 1917 року Російська імперія зазнала втрат — відкололися Польща, Фінляндія та Прибалтика. На решті території перемогли більшовики, і важливою запорукою цієї перемоги було збереження імперії, хоча й у іншій формі. Після дуже короткого періоду спроб розв'язання національного питання, в Радянському Союзі запанувала ідеологія русифікації. Крім того агресивно проводилася політика підготовки до світової революції. На зміну ідеології православ'я прийшла пропаганда передового суспільного ладу.
Після Другої світової війни до сфери впливу Росії потрапило багато європейських країн, що утворювали соціалістичний табір. Спроби інших народів чинити опір придушувалися військовою силою, як, наприклад, в Угорщині та Чехословаччині. У період холодної війни боротьба з буржуазним Заходом, особливо американським імперіалізмом, стала глобальною і охопила всі сфери життя: економіку, ідеологію, науку, мистецтво, іноді переростаючи в локальні збройні конфлікти. Під кінець існування Радянського Союзу радянські війська захопили Афганістан, забезпечивши вихід до Індійського океану.
Після розвалу соціалістичної системи й самого Радянського Союзу внаслідок програшу буржуазному Заходу в економічній боротьбі, нова імперія — Російська Федерація повернулася до ідеології часів Російської Імперії. На заміну самодержавству прийшов культ сильного лідера, інтенсивно пропагується ідея православ'я, вищості російської культури, російського світу.
-
- Стримування Китаю СРСР за допомогою В'єтнаму
Французький імперіалізм
Французька колоніальна імперія — третя за величиною колоніальна держава (після Британської і Російської імперій). В 1914 році, на піку свого процвітання, населення імперії (крім метрополії) становило 110 млн осіб.
Від французів походить термін шовінізм — зверхнього ставлення до будь-чого нефранцузького. Після французької революції в часи Першої імперії французи намагалися експортувати револіцію в інші країни Європи. Франція стала на шлях завоювань, однак зазнала поразки. В часи Другої імперії та респуліки Франція захопила багато земель в Африці та Індокитаї. Французький імперіалізм був економічним і культурним. Французька мова була мовою міжнародного спілкування освічених людей у Європі, Франція вела перед у культурному, зокрема мистецькому житті.
У 1960-х роках практично всі французькі колонії добилися незалежності, хоча Франція зберігає там вплив. Англійська мова витіснила французьку майже з усіх сфер міжнародного спілкування, змінився також склад населення у самій Франції. Французи радше відчувають ностальгію за колишніми славними часами.
- Мапа колишніх і сьогоденних залежних територій Франції
- Еволюція Французької колоніальної імперії (анімація, рік позначено ліворуч вгорі)
-
-
- Мапа змін кордонів Французької колоніальної імперії (1534 -1977)
-
- Колонії Другої Французької імперії
-
- Плакат символізує французьку колоніальну імперію під гаслом: «Три кольори, один прапор, одна імперія»
- Підкорення Мадагаскару французами
Імперіалізм США
Американський імперіалізм здебільшого економічний і культурний. Американці обґрунтовуютть своє право втручатися в справи будь-якої нації в світі вищістю своїх ліберальних цінностей, зокрема прав людини, громадянських свобод та верховенства права. Пряма територіальна експансія в американській політиці нечасте явище. Однак американці без вагань застосовують військову силу для підтримки політичних сил і режимів у світі, що проголошують орієнтацію на америиканські ідеали. Протистояння американського та російського імперіалізмів набуло піку в часи холодної війни. На початку XX століття американці бачать загрозу своєму домінуванню в світі не тільки з боку росіян, а й ісламських держав та Китаю.
- Підняття американського прапора на Гаваях
- Територіальна експансія США
- Президент МакКінлі знищує опудало імперіалізму
Японський імперіалізм
Японія тривалий час була замкнутою країною і відмовлялася навіть торгувати з чужоземцями. Така політика сприяла виробленню одноорідності японського суспільства та зневаги до всього неяпонського. Після Ресторації Мейдзі японці стали жадібно переймати західну культуру, увібрали її і скоро повернулися до традиційних цінностей. На початку XX століття Японська імперія зіткнулася з необхідністю зупинити Російську імперію, і виграла Російсько-Японську війну. Унаслідок цієї перемоги в країні виросли культ імператора й мілітаристичні настрої. Під час Другої світової війни Японія захопила великі території в Азії та на островах Тихого океану. Традиційна зневага до чужоземців сприяла такій експансії й призвела до жорстокого поводження з населенням окупованих територій. Після поразки Японії у війні за умовами мирного договору з америкацями в країні була заборона армія й пропаганда мілітаризму, однак в післявоєнні часи почалася економічна експансія. Японія стала одним із найбільших виробників у світі, що почало змінюватися в XXI столітті з підйомом економік Південної Кореї та Китаю.
- Японська окупація Пекіна
-
Німецький імперіалізм
Зі своєї первісної батьківщини в Скандинавії та далекій півночі Європи германські племена розселилися по Північній і Західній Європі в середині періоду античності і по Південній Європі в період пізньої античності, завойовуючи кельтські і інші народи, і утворюючи Священну Римську Імперію, першу німецьку імперію. Однак, на відміну від Китаю, не було ніякої реальної системної наступності від Західної Римської імперії до її німецької наступниці яка була «не свята, не римська і не імперія», численні дрібні держави існували в конфедерації різного ступеня автономності. Хоча в 1000 році німецьке завоюванням центральної, західної та південної Європи, у тому числі Італії, було завершено (за винятком лише мусульманської Іберії), не було процесу, еквівалентного китаїзації, і «Німеччина» залишалася в основному концептуальним терміном, що відноситься до аморфної області у центральній Європі.
Участь Німеччини, яка не була ані морською державою, ані національною державою, в західному імперіалізмі був незначним аж до кінця 19-го століття, а участь Австрії була, в першу чергу, результатом контролю Габсбургами Першої Імперії, іспанського трону та інших королівських домів. Після поразки Наполеона та розпаду першої німецької імперії, Пруссія та німецькі держави продовжували стояти осторонь від імперіалізму, воліючи маніпулювати європейською системою через політиків зразка Меттерніха. Після того, як Пруссія об'єднала інші держави у другій Німецькій імперії, її багаторічний лідер Отто фон Бісмарк (1862—1890) довго протистояв колоніальній політиці, заявивши, що зусилля на здобуття, збереження і захист такого майна, буде переважувати будь-які потенційні вигоди. Він відчував, що колонії не будуть оплачуватися, що німецька бюрократична система не буде добре працювати в спокійних тропіках, і дипломатичні суперечки навколо колоній відвернули б Німеччину від її головного інтересу, самої Європи. Однак, в 1883-84 роках він раптом змінив політику і миттєво збудував колоніальну імперію в Африці і в південній частині Тихого океану, а потім знову втратив інтерес до імперіалізму. Історики сперечаються, чому він здійснив цей раптовий але недовговічний крок. Він усвідомлював, що громадська думка почала вимагати колоній як ознаки німецького престижу. Створення німецької колоніальної імперії відбувалося гладко, починаючи з німецькою Нової Гвінеї в 1884 році.
Боротьба німців за місце під сонцем часто супроводжувалася жорстокістю, прикладом чого може бути геноцид гереро та нама на початку XX століття. Після поразки в Першій світовій війні в Німеччині набрав сили нацизм, що проголошував арійську расу вищою від будь-якої іншої.
Після розпаду недовговічного Третього рейху, і провалу спроби створити велику імперію в Євразії, Німеччина була розділена між західною і радянською сферами впливу аж до перебудови і розпаду Радянського Союзу. Нова об'єднана Німеччина є великою економічною потугою і опорою Європейського Союзу, що об'єднав Німеччину, Францію та інші країни Європи.
- Німецька колоніальна імперія
- Колоніальні володіння в 1905. Німецькі колонії позначені синім кольором
- Плани Німеччини на територіальні придбання в Європі в уявленні західних союзників у 1917
-
-
- Прусський імперіалізм, 1905
-
- Німецькі танки на Східному фронті
Османський імперіалізм
Турки-османи прийшли в Малу Азію як завойовники. Першою жертвою цього завоювання стала Візантійська імперія. Османська імперія згодом захопила величезні території на Балканах та арабський світ. Її завойовницькі плани в Європі обмежували Австо-Угорська та Російська імперії. Ідеологічною основою османського імперіалізму був іслам. Прикладом жорстокого поводження турків із покореними народами є геноцид вірменів. Після програшу в Першій світовій війні імперія розпалася. На початку XX століття Туреччина грає другу скрипку в ісламському світі.
Див. також
Примітки
- Imperialism // Encyclopædia Britannica [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Империализм, как высшая стадия капитализма [ 19 листопада 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 липня 2015. Процитовано 23 липня 2015.
- The Age of Imperialism, 1850–1914. Google docs. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 30 грудня 2010.
- . University of Michigan. Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 23 лютого 2011.
- Louis, Wm. Roger. (1976) Imperialism page 4.
- Painter, J. & Jeffrey, A., 2009. Political Geography 2nd ed., Sage. pg.183-184
- Painter, J. & Jeffrey, A., 2009. Political Geography 2nd ed., Sage. pg.184
- Hobson, J. A. «Imperialism: a study.» Cosimo, Inc., 2005. pg. 154
- Harvey, D., 2006. Spaces of Global Capitalism: A Theory of Uneven Geographical Development, Verso. pg. 91
- Adas, Michael; Peter N. Stearns (2008). Turbulent Passage A Global History of the Twentieth Century (вид. Fourth Edition). Pearson Education, Inc. с. 54—58. ISBN .
- Ленин В. Империализм, как высшая стадия капитализма. Собрание Сочинений В. И. Ленина 5-е изд. — М.: Издательство политической литературы, 1967
- приписується Вольтерові
- Thomas Pakenham, The Scramble for Africa: White Man's Conquest of the Dark Continent from 1876—1912 (1992) ch 12. (наведено за англійською вікіпедією)
- Paul M. Kennedy, The Rise of the Anglo-German Antagonism, 1860—1914 (1988) ch 10
- Hans-Ulrich Wehler, «Bismarck's Imperialism 1862—1890,» Past & Present, (1970) 48: 119-55 online, потрібна підписка
- Hartmut Pogge von Strandmann, «Domestic Origins of Germany's Colonial Expansion under Bismarck» Past & Present (1969) 42:140-159 online; Crankshaw, pp. 395-7
Посилання
- Імперіялізм [ 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 534-536. — 1000 екз.
Джерела та література
- П. В. Голобуцький. Імперіалізм [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 452. — .
- С. В. Кульчицький. Імперіалізм [ 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- В. Ю. Константинов. Імперіалізм // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Імперіалізм |
- Zak Cope & Immanuel Ness (eds.), The Oxford Handbook of Economic Imperialism, Oxford University Press, 2022.(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nejtralnist ciyeyi statti pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki gruden 2014 Imperiali zm vid lat imperare praviti derzhavna politika praktika i propaganda rozshirennya i panuvannya derzhavi shlyahom pryamogo zahoplennya teritoriyi abo za rahunok otrimannya politichnogo i ekonomichnogo kontrolyu Imperializm yak derzhavna politika zavzhdi peredbachaye vikoristannya sili pryamoyi vijskovoyi abo inshoyi formi Imperializm chasto vvazhayetsya moralno negozhim tomu termin chasto vikoristovuyetsya v mizhnarodnij propagandi shob zasuditi i diskredituvati zovnishnyu politiku protivnika Rodskij kolos Karikatura na Sesilya Rodsa v zhurnali Panch Termin vikoristovuyetsya dlya harakteristiki politiki krayin nezalezhno vid togo chi nazivayut voni sebe imperiyami Viznachennya terminu znachno vidriznyayutsya zalezhno vid politichnoyi sistemi z pozicij yakoyi dayetsya take viznachennya V SRSR davalis viznachennya terminu sho napryamu pov yazuvali imperializm z kapitalizmom Mala radyanska enciklopediya 1929 mistit viznachennya imperializmu navedene v roboti V I Lenina kapitalizm na tij stadiyi rozvitku koli sklalosya panuvannya monopolij i finansovogo kapitalu pochavsya rozdil svitu mizhnarodnimi trestami i zakinchivsya rozdil vsiyeyi zemli najbilshimi kapitalistichnimi krayinami Ce viznachennya ye suto ekonomichnim pro sho zauvazhiv sam avtor roboti Velika radyanska enciklopediya 1972 mistit viznachennya viroblene na osnovi integruvannya osnovnih polozhen vishezaznachenoyi leninskoyi roboti monopolistichnij kapitalizm visha i ostannya stadiya kapitalizmu peredden socialistichnoyi revolyuciyi Na Zahodi viznachennya imperializmu podavalos u bilsh shirokomu tlumachenni yak nerivnist lyudej i teritorialnih vidnosin yak pravilo u formi imperiyi zasnovane na ideyah perevagi i praktiki dominuvannya i vikoristannya rozshirenih povnovazhen i kontrolyu odniyeyi derzhavi abo elit nad inshoyu Vidpovidno do cogo viznachennya politika SRSR prinajmni v period holodnoyi vijni rozglyadalas yak imperializm Imperializm yak yavisheRozglyadayuchi ponyattya imperializm neridko viokremlyuyut nastupni ploshini imperializm yak yavishe politichnogo zhittya imperializm yak socialno ekonomichne yavishe imperializm yak yavishe kulturnogo zhittya imperializm yak pevna teoretichna ta ideologichna pobudova Vodnochas govoryachi pro pershi tri ploshini chasto vidilyayut dva golovni znachennya ponyattya imperializm u shirokomu rozuminni ta imperializm u vuzkomu rozuminni Vidpovidno do cih dvoh znachen isnuyut dva pidhodi do rozuminnya suti takogo yavisha yak imperializm Pershij pidkreslyuye politichnu rol i prostezhuye imperializm vid starodavnih civilizacij zasnovanih na ekspansiyi zokrema vid derzhavi Aleksandra Makedonskogo chi Rimskoyi imperiyi Drugij vidilyaye ekonomichni faktori j rozglyadaye imperializm yak osoblivist golovnim chinom epohi rozvinutogo kapitalizmu HH st Imperializm yak derzhavna politika vikoristovuye ideologichne obgruntuvannya prava pidporyadkuvannya sobi inshih derzhav teritorij ta narodiv Takimi obgruntuvannyami v istoriyi lyudstva buli navernennya do pravilnoyi i spravedlivoyi religiyi yak u vipadku napriklad islamskogo zavoyuvannya Pivnichnoyi Afriki ta Aziyi abo vstanovlennya ispanskoyi ta portugalskoyi kolonialnih imperij v Latinskij Americi zaluchennya do civilizaciyi vidstalih narodiv yak u vipadku Britanskoyi Francuzkoyi Rosijskoyi Yaponskoyi imperij proletarskij internacionalizm u vipadku radyanskogo imperializmu vishist arijskoyi rasi u vipadku Tretogo Rejhu poshirennya demokratiyi u vipadku suchasnogo imperializmu SShA Imperialistichna politika opirayetsya na vijskovu j ekonomichnu perevagu rozvinutih narodiv Zokrema yevropejskij imperializm stav mozhlivij zavdyaki promislovij revolyuciyi Opir imperializmu chinyat nacionalno vizvolni ruhi pidkorenih narodiv Epoha imperializmuYevropejski pretenziyi v Africi na 1914 rik Belgiya Franciya Nimechchina Velika Britaniya Italiya Portugaliya Ispaniya Nezalezhni derzhaviKolonialni imperiyi u 1800Kolonialni imperiyi u 1898 Epohoyu imperializmu nazivayut period z priblizno 1870 roku do drugoyi polovini 20 stolittya Dlya cogo chasu harakterna borotba za rozpodil svitu mizh mogutnimi imperiyami zdebilshogo yevropejskimi Sered cih derzhav Britanska imperiya Francuzka kolonialna imperiya Nimecka imperiya Italijska imperiya Yaponska imperiya ta Spolucheni Shtati Ameriki Zitknennya zazihan riznih imperialistichnih derzhav porodilo taki yavisha yak Veliku gru v Persiyi shmatuvannya Afriki politiku vidkritih dverej u Kitayi Doslidniki istoriyi Britanskoyi imperiyi Dzhon Gallaher ta Ronald Robinson vidkidayut dumku pro te sho imperializm potrebuye formalnogo legalizovanogo kontrolyu uryadu odniyeyi krayini nad inshoyu Voni zaznachayut sho emigraciya z Britaniyi ob yem britanskoyi torgivli ta kapitalovkladen daleko vihodili na formalni mezhi imperiyi Imperialistichnu politiku voni viznachayut yak taku sho pritrimuyetsya principu vstanovlennya imperiyi neformalnoyi yaksho mozhlivo i formalnoyi yaksho neobhidno Yevropejski derzhavi pragnuli teritorialnih nadban tomu sho otrimuvali znachnu ekonomichnu korist vid vismoktuvannya resursiv iz kolonij a ne tilki politichnij ta vijskovij kontrol Zokrema britanci pri pidkorenni Indiyi vikoristali politichnu slabkist imperiyi Velikih Mogoliv i hocha inodi vijskova prisutnist mala vazhlive znachennya virishalnu rol vidigralo zaluchennya miscevoyi eliti do ekonomichnogo ta administrativnogo pravlinnya Hocha chimalo kolonij buli zasnovani z metoyu otrimannya ekonomichnih vigod osoblivo v 17 ta 18 stolittyah shodo 19 ta 20 stolit takij poglyad ne zavzhdi vidpovidaye dijsnosti Suchasni imperiyi ne ye shtuchno stvorenimi ekonomichnimi mashinami Druga ekspansiya Yevropi bula skladnim istorichnim procesom u yakomu politichni socialni j emocionalni sili v Yevropi j na periferiyi mali bilshij vpliv nizh rozrahunok Okremi koloniyi mozhut sluzhiti ekonomichnim cilyam kolektivno zhodna imperiya ne maye viznachenih funkciyi ni ekonomichnih ni inshih Imperiyi predstavlyali lishe okremi fazi u bezperestanno minlivih vidnosinah Yevropi z reshtoyu svitu analogiyi z promislovimi sistemami chi vkladami u neruhomist tilki zavodili na manivci V epohu imperializmu yevropejski derzhavi namagalisya vipravdati svoyi diyi naukovim obgruntuvannyam na pidstvah ekonomichnoyi efektivnosti Takij argument navodit britanskij doslidnih imperializmu Dzhon Atkinson Gobson Bazhano shob zemlya bula zaselena upravlyalasya i rozvivalasya naskilki mozhlivo rasami sho mozhut vporatisya z cim najkrashe tobto rasami z najvishoyu socialnoyu efektivnistyu U cej chas yevropejski kupci mali mozhlivist peremishatisya u vidkritomu mori apropriyuvati nadlishki po vsomu svitu inodi mirno inodi iz zastosuvannyam nasilstva i zoserediti yih u Yevropi Yevropejska ekspansiya znachno posililasya v 19 mu stolitti Deficit sirovini v Yevropi viklikav yiyi import z inshih krayin Yevropejci shukali sirovini yak napriklad barvnikiv bavovni roslinnih olij i rud metaliv za kordonom Yevropa peretvorilasya na virobnichij centr svitu Pid chas yevropejskoyi ekspansiyi znachno pokrashilisya zv yazok ta transport Vinahid zaliznic i telegrafu dozvoliv prostishe spilkuvatisya z inshimi krayinami Zaliznici spriyali transportuvannyu vantazhiv i postachannyu velikih armij U drugij polovini 20 stolittya majzhe vsi veliki kolonialni imperiyi rozpalisya postupovo vtrachayuchi koloniyi vnaslidok nacionalno vizvolnoyi borotbi pidkorenih narodiv Odnak ce zovsim ne oznachaye sho svitovi nadderzhavi vidmovilisya vid imperialistichnoyi politiki Zminilisya tilki metodi kontrolyu i rozpodilu sfer vplivu Imperializm i kolonializmRozpodil svitu mizh Portugaliyeyu ta Ispaniyeyu Termini imperializm ta kolonializm blizki hocha mizh nimi ye riznicya Imperialistichna derzhavna politika ne zavzhdi suprovodzhuyetsya utvorennyam kolonij Rozshirennya vplivu imperiyi provoditsya ne tilki u poshukah finansovoyi vigodi a j peresliduyuchi politichni ta ideologichni interesi todi yak kolonializm oznachaye v pershu chergu utvorennya poselen kolonij na chuzhih teritoriyah Imperializm i marksizmMarksizm ogoloshuye imperializm nevid yemnoyu i harakternoyu risoyu kapitalizmu Z tochki zoru marksistiv prichinoyu imperialistichnoyi politiki ye zhadibnist burzhuaziyi yaka pragne otrimati u svoye rozporyadzhennya resursi pidkorenih narodiv Volodimir Lenin analizuye epohu imperializmu v svoyij praci Jogo analiz ototozhnyuye imperializm iz monopolistichnim kapitalizmom tobto kapitalizmom pri yakomu virishalnu rol vidigrayut monopoliyi ob yednannya kompanij z metoyu podilu rinku j vstanovlennya monopolnih cin Harakternoyu risoyu ciyeyi stadiyi rozvitku kapitalizmu vin vvazhaye viviz kapitalu na protivagu vivozu tovariv tobto stvorennya na teritoriyi ekonomichno vidstalishih krayin promislovih pidpriyemstv pidkontrolnih trestam i kartelyam imperialistichnih derzhav za rahunok investicij ta koncesij Na dumku marksistiv proletariat ne maye zhodnih pidstav pragnuti dominuvannya nad robitnikami inshih krayin a tomu v majbutnomu svitovomu socialistichnomu suspilstvi imperializmu ne bude miscya Sered marksistiv ta neomarksistiv kamenem spotikannya ye problema zovnishnoyi politiki SRSR chastina z nih zokrema trockisti viznachali yiyi yak chervonij imperializm Vseredini marksistskogo pidhodu ye takozh rozbizhnosti shodo suti ta naslidkiv imperializmu zokrema britanskij sociolog marksist Vorren 1980 stverdzhuvav sho kolonializm j imperializm skorishe dopomagali kapitalistichnomu rozvitku v tretomu sviti nizh galmuvali jogo Vorren namagavsya dovesti sho taka tochka zoru faktichno blizhche do pochatkovogo uyavlennya Marksa Zagalom sered suchasnih marksistiv dominuye dumka zgidno z yakoyu imperializm ce te sho vidbuvayetsya koli poyednuyutsya dvi ranishe rizni formi konkurenciyi ekonomichna konkurenciya mizh kapitalami ta geopolitichna konkurenciya mizh derzhavami Pri comu suchasnij globalnij svit z ciyeyi tochki zoru takozh mozhe vidpovidati viznachennyu imperializm oskilki viznachalni elementi cogo yavisha zbereglisya nabuvshi novogo zmistu v novih umovah Zustrichayetsya j nastupna dumka yaksho viznachati period holodnoyi vijni yak neoimperializm to suchasnij period mozhna viznachiti yak postneoimperializm Imperializm v politici velikih derzhavBritanskij imperializm Britanska imperiya najbilsha v istoriyi kolonialna imperiya sho pidporyadkovuvalasya britanskij koroni Na chas najbilshogo rozkvitu 1921 rik naselennya imperiyi stanovilo 458 mln osib abo chvert svitovogo Britanska kolonialna imperiya pochala skladatisya v 17 stolitti koli v Pivnichnij Americi z yavilisya pershi anglijski koloniyi Piznishe vona roshirilasya za rahunok Indiyi a takozh novih zemel vidkritih anglijskimi ta niderlandskimi moreplavcyami V bagatoh miscyah de Britaniya zasnovuvala koloniyi napriklad v Pivnichnij Americi ta Avstraliyi misceve naselennya bulo malochiselnim i kolonisti ne zustrichali znachnogo oporu V inshih miscyah napriklad v Indiyi situaciya dokorinno vidriznyalasya Misceve naselennya bulo chiselnim malo svoyu vlasnu davnyu kulturu ale oslablene vnutrishnoyu borotboyu ta protistoyanyam induyizmu j islamu Britanci zahopili kontrol nad Indiyeyu zavdyaki pered usim torgivli Pochatkovo upravlinnya britanskoyu Indiyeyu zdijsnyuvala Britanska Ost Indska kompaniya i tilki pislya Povstannya sipayiv britansska korona vstanovila pryame pravlinnya sho otrimalo nazvu britanskij radzh Zagalom torgivlya osoblivo morska torgivlya vidigrala virishalnu rol u rozshirenni britanskih volodin Trikutnikova torgivlya v Atlantici prizvela do znachnogo zbagachennya korolivstva a strimka industrializaciya v XIX stolitti zabezpechila britanciv tovarami dlya zamorskoyi torgivli vzhe pislya togo yak institut rabstva v Britaniyi bulo skasovano Britaniya stala majsterneyu svitu Ideologichnoyu osnovoyu britanskogo imperializmu bula vira v civilizatorsku misiyu Britanci vvazhali sebe vzircem pravdi j spravedlivosti najrozvinutishoyu j najcivilizovanishoyu naciyeyu v sviti na yaku pokladeno tyagar biloyi lyudini nesti progres u vidstalishi kutki svitu Britanska sistema upravlinnya bula najchesnishoyu najspravedlivishoyu naturalno sam Bog veliv Britaniyi praviti nad moryami Pislya Drugoyi svitovoyi vijni bilshist kolonij Britaniyi stali nezalezhnimi Spadkoyemiceyu Britanskoyi imperiyi vvazhayetsya Britanska Spivdruzhnist Britanska imperiya animaciya Britanska imperiya Koloniyi britanskih dominioniv Plani Portugaliyi z ob yednannya svoyih afrikanskih volodin sho superechilo interesam Spoluchenogo korolivstva Spilnij nastup britano francuzkih sil na yegipetskij Port Sayid pislya aneksiyi Sueckogo kanalu YegiptomRosijskij imperializm Dokladnishe Rosijskij imperializm Rosijskij imperializm perezhiv kilka etapiv zminyuyuchi pri comu ideologiyu Spochatku imperiya rozshiryuvalasya za rahunok priyednannya novih zemel ta narodiv V yevropejskij chastini imperiyi ponevoleno bulo Tatarstan Krim Ukrayinu Bilorus Polshu Pribaltiku Finlyandiyu ta Moldovu a takozh narodi Kavkazu Dali imperiya pochala rozshiryuvatisya na malozaselenij Sibir ta v Turkestan doki imperiya ne zitknulasya zi sferami vplivu inshih imperij Kitajskoyi Yaponskoyi ta Britanskoyi Osnovoyu rosijskogo imperializmu tezh bula vira v kulturnu j ekonomichnu perevagu hocha vodnochas viznavalasya vidstalist Rosiyi u porivnyanni z Yevropoyu Todi yak v britanciv korol abo koroleva vikonuvali ceremonialnu funkciyu v Rosijskij imperiyi panuvalo samoderzhavstvo Na sluzhbi u rosijskogo imperializmu bulo pravoslav ya i vira v te sho Rosiya vryatuye svit Propaguvalasya ideya Tretogo Rimu Dlya seredini XIX stolittya harakternim bulo probudzhennya nacionalnoyi svidomosti yevropejskih narodiv pokorenih riznimi imperiyami U Rosiyi v cej chas poshirilosya slov yanofilstvo ideya pro te sho vsi slov yanski narodi yaki poterpayut pid Osmanskoyu ta Avstro Ugorskoyu imperiyami povinni ob yednatisya na choli z Rosiyeyu zminivshi gnit chuzhozemciv na gnit svoyih Pislya revolyuciyi 1917 roku Rosijska imperiya zaznala vtrat vidkololisya Polsha Finlyandiya ta Pribaltika Na reshti teritoriyi peremogli bilshoviki i vazhlivoyu zaporukoyu ciyeyi peremogi bulo zberezhennya imperiyi hocha j u inshij formi Pislya duzhe korotkogo periodu sprob rozv yazannya nacionalnogo pitannya v Radyanskomu Soyuzi zapanuvala ideologiya rusifikaciyi Krim togo agresivno provodilasya politika pidgotovki do svitovoyi revolyuciyi Na zminu ideologiyi pravoslav ya prijshla propaganda peredovogo suspilnogo ladu Pislya Drugoyi svitovoyi vijni do sferi vplivu Rosiyi potrapilo bagato yevropejskih krayin sho utvoryuvali socialistichnij tabir Sprobi inshih narodiv chiniti opir pridushuvalisya vijskovoyu siloyu yak napriklad v Ugorshini ta Chehoslovachchini U period holodnoyi vijni borotba z burzhuaznim Zahodom osoblivo amerikanskim imperializmom stala globalnoyu i ohopila vsi sferi zhittya ekonomiku ideologiyu nauku mistectvo inodi pererostayuchi v lokalni zbrojni konflikti Pid kinec isnuvannya Radyanskogo Soyuzu radyanski vijska zahopili Afganistan zabezpechivshi vihid do Indijskogo okeanu Pislya rozvalu socialistichnoyi sistemi j samogo Radyanskogo Soyuzu vnaslidok prograshu burzhuaznomu Zahodu v ekonomichnij borotbi nova imperiya Rosijska Federaciya povernulasya do ideologiyi chasiv Rosijskoyi Imperiyi Na zaminu samoderzhavstvu prijshov kult silnogo lidera intensivno propaguyetsya ideya pravoslav ya vishosti rosijskoyi kulturi rosijskogo svitu Radyanska imperiya Strimuvannya Kitayu SRSR za dopomogoyu V yetnamuFrancuzkij imperializm Francuzka kolonialna imperiya tretya za velichinoyu kolonialna derzhava pislya Britanskoyi i Rosijskoyi imperij V 1914 roci na piku svogo procvitannya naselennya imperiyi krim metropoliyi stanovilo 110 mln osib Vid francuziv pohodit termin shovinizm zverhnogo stavlennya do bud chogo nefrancuzkogo Pislya francuzkoyi revolyuciyi v chasi Pershoyi imperiyi francuzi namagalisya eksportuvati revoliciyu v inshi krayini Yevropi Franciya stala na shlyah zavoyuvan odnak zaznala porazki V chasi Drugoyi imperiyi ta respuliki Franciya zahopila bagato zemel v Africi ta Indokitayi Francuzkij imperializm buv ekonomichnim i kulturnim Francuzka mova bula movoyu mizhnarodnogo spilkuvannya osvichenih lyudej u Yevropi Franciya vela pered u kulturnomu zokrema misteckomu zhitti U 1960 h rokah praktichno vsi francuzki koloniyi dobilisya nezalezhnosti hocha Franciya zberigaye tam vpliv Anglijska mova vitisnila francuzku majzhe z usih sfer mizhnarodnogo spilkuvannya zminivsya takozh sklad naselennya u samij Franciyi Francuzi radshe vidchuvayut nostalgiyu za kolishnimi slavnimi chasami Mapa kolishnih i sogodennih zalezhnih teritorij Franciyi Evolyuciya Francuzkoyi kolonialnoyi imperiyi animaciya rik poznacheno livoruch vgori Francuzka kolonialna imperiya Persha Francuzka imperiya Napoleona 1812 Mapa zmin kordoniv Francuzkoyi kolonialnoyi imperiyi 1534 1977 Koloniyi Drugoyi Francuzkoyi imperiyi Francuzkij Indokitaj Plakat simvolizuye francuzku kolonialnu imperiyu pid gaslom Tri kolori odin prapor odna imperiya Pidkorennya Madagaskaru francuzamiImperializm SShA Amerikanskij imperializm zdebilshogo ekonomichnij i kulturnij Amerikanci obgruntovuyutt svoye pravo vtruchatisya v spravi bud yakoyi naciyi v sviti vishistyu svoyih liberalnih cinnostej zokrema prav lyudini gromadyanskih svobod ta verhovenstva prava Pryama teritorialna ekspansiya v amerikanskij politici nechaste yavishe Odnak amerikanci bez vagan zastosovuyut vijskovu silu dlya pidtrimki politichnih sil i rezhimiv u sviti sho progoloshuyut oriyentaciyu na ameriikanski ideali Protistoyannya amerikanskogo ta rosijskogo imperializmiv nabulo piku v chasi holodnoyi vijni Na pochatku XX stolittya amerikanci bachat zagrozu svoyemu dominuvannyu v sviti ne tilki z boku rosiyan a j islamskih derzhav ta Kitayu Pidnyattya amerikanskogo prapora na Gavayah Teritorialna ekspansiya SShA Prezident MakKinli znishuye opudalo imperializmuYaponskij imperializm Yaponiya trivalij chas bula zamknutoyu krayinoyu i vidmovlyalasya navit torguvati z chuzhozemcyami Taka politika spriyala viroblennyu odnooridnosti yaponskogo suspilstva ta znevagi do vsogo neyaponskogo Pislya Restoraciyi Mejdzi yaponci stali zhadibno perejmati zahidnu kulturu uvibrali yiyi i skoro povernulisya do tradicijnih cinnostej Na pochatku XX stolittya Yaponska imperiya zitknulasya z neobhidnistyu zupiniti Rosijsku imperiyu i vigrala Rosijsko Yaponsku vijnu Unaslidok ciyeyi peremogi v krayini virosli kult imperatora j militaristichni nastroyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Yaponiya zahopila veliki teritoriyi v Aziyi ta na ostrovah Tihogo okeanu Tradicijna znevaga do chuzhozemciv spriyala takij ekspansiyi j prizvela do zhorstokogo povodzhennya z naselennyam okupovanih teritorij Pislya porazki Yaponiyi u vijni za umovami mirnogo dogovoru z amerikacyami v krayini bula zaborona armiya j propaganda militarizmu odnak v pislyavoyenni chasi pochalasya ekonomichna ekspansiya Yaponiya stala odnim iz najbilshih virobnikiv u sviti sho pochalo zminyuvatisya v XXI stolitti z pidjomom ekonomik Pivdennoyi Koreyi ta Kitayu Yaponska okupaciya Pekina Yaponska imperiyaNimeckij imperializm Zi svoyeyi pervisnoyi batkivshini v Skandinaviyi ta dalekij pivnochi Yevropi germanski plemena rozselilisya po Pivnichnij i Zahidnij Yevropi v seredini periodu antichnosti i po Pivdennij Yevropi v period piznoyi antichnosti zavojovuyuchi keltski i inshi narodi i utvoryuyuchi Svyashennu Rimsku Imperiyu pershu nimecku imperiyu Odnak na vidminu vid Kitayu ne bulo niyakoyi realnoyi sistemnoyi nastupnosti vid Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi do yiyi nimeckoyi nastupnici yaka bula ne svyata ne rimska i ne imperiya chislenni dribni derzhavi isnuvali v konfederaciyi riznogo stupenya avtonomnosti Hocha v 1000 roci nimecke zavoyuvannyam centralnoyi zahidnoyi ta pivdennoyi Yevropi u tomu chisli Italiyi bulo zaversheno za vinyatkom lishe musulmanskoyi Iberiyi ne bulo procesu ekvivalentnogo kitayizaciyi i Nimechchina zalishalasya v osnovnomu konceptualnim terminom sho vidnositsya do amorfnoyi oblasti u centralnij Yevropi Uchast Nimechchini yaka ne bula ani morskoyu derzhavoyu ani nacionalnoyu derzhavoyu v zahidnomu imperializmi buv neznachnim azh do kincya 19 go stolittya a uchast Avstriyi bula v pershu chergu rezultatom kontrolyu Gabsburgami Pershoyi Imperiyi ispanskogo tronu ta inshih korolivskih domiv Pislya porazki Napoleona ta rozpadu pershoyi nimeckoyi imperiyi Prussiya ta nimecki derzhavi prodovzhuvali stoyati ostoron vid imperializmu voliyuchi manipulyuvati yevropejskoyu sistemoyu cherez politikiv zrazka Metterniha Pislya togo yak Prussiya ob yednala inshi derzhavi u drugij Nimeckij imperiyi yiyi bagatorichnij lider Otto fon Bismark 1862 1890 dovgo protistoyav kolonialnij politici zayavivshi sho zusillya na zdobuttya zberezhennya i zahist takogo majna bude perevazhuvati bud yaki potencijni vigodi Vin vidchuvav sho koloniyi ne budut oplachuvatisya sho nimecka byurokratichna sistema ne bude dobre pracyuvati v spokijnih tropikah i diplomatichni superechki navkolo kolonij vidvernuli b Nimechchinu vid yiyi golovnogo interesu samoyi Yevropi Odnak v 1883 84 rokah vin raptom zminiv politiku i mittyevo zbuduvav kolonialnu imperiyu v Africi i v pivdennij chastini Tihogo okeanu a potim znovu vtrativ interes do imperializmu Istoriki sperechayutsya chomu vin zdijsniv cej raptovij ale nedovgovichnij krok Vin usvidomlyuvav sho gromadska dumka pochala vimagati kolonij yak oznaki nimeckogo prestizhu Stvorennya nimeckoyi kolonialnoyi imperiyi vidbuvalosya gladko pochinayuchi z nimeckoyu Novoyi Gvineyi v 1884 roci Borotba nimciv za misce pid soncem chasto suprovodzhuvalasya zhorstokistyu prikladom chogo mozhe buti genocid gerero ta nama na pochatku XX stolittya Pislya porazki v Pershij svitovij vijni v Nimechchini nabrav sili nacizm sho progoloshuvav arijsku rasu vishoyu vid bud yakoyi inshoyi Pislya rozpadu nedovgovichnogo Tretogo rejhu i provalu sprobi stvoriti veliku imperiyu v Yevraziyi Nimechchina bula rozdilena mizh zahidnoyu i radyanskoyu sferami vplivu azh do perebudovi i rozpadu Radyanskogo Soyuzu Nova ob yednana Nimechchina ye velikoyu ekonomichnoyu potugoyu i oporoyu Yevropejskogo Soyuzu sho ob yednav Nimechchinu Franciyu ta inshi krayini Yevropi Nimecka kolonialna imperiya Kolonialni volodinnya v 1905 Nimecki koloniyi poznacheni sinim kolorom Plani Nimechchini na teritorialni pridbannya v Yevropi v uyavlenni zahidnih soyuznikiv u 1917 Nimecka Nova Gvineya Ilyustraciya z knigi nim Das Buch von unseren Kolonien 1908 Nimecki soldati v Cindao Kitaj Prusskij imperializm 1905 Nimecka imperiya Nimecki tanki na Shidnomu frontiOsmanskij imperializm Turki osmani prijshli v Malu Aziyu yak zavojovniki Pershoyu zhertvoyu cogo zavoyuvannya stala Vizantijska imperiya Osmanska imperiya zgodom zahopila velichezni teritoriyi na Balkanah ta arabskij svit Yiyi zavojovnicki plani v Yevropi obmezhuvali Avsto Ugorska ta Rosijska imperiyi Ideologichnoyu osnovoyu osmanskogo imperializmu buv islam Prikladom zhorstokogo povodzhennya turkiv iz pokorenimi narodami ye genocid virmeniv Pislya prograshu v Pershij svitovij vijni imperiya rozpalasya Na pochatku XX stolittya Turechchina graye drugu skripku v islamskomu sviti Osmanski vijska v Aleppo Obloga Belgrada osmanskimi vijskamiDiv takozhKolonializm Kulturnij imperializm Movnij imperializmPrimitkiImperialism Encyclopaedia Britannica 12 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Imperializm kak vysshaya stadiya kapitalizma 19 listopada 2012 u Wayback Machine ros PDF Arhiv originalu PDF za 24 lipnya 2015 Procitovano 23 lipnya 2015 The Age of Imperialism 1850 1914 Google docs Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 30 grudnya 2010 University of Michigan Arhiv originalu za 11 travnya 2011 Procitovano 23 lyutogo 2011 Louis Wm Roger 1976 Imperialism page 4 Painter J amp Jeffrey A 2009 Political Geography 2nd ed Sage pg 183 184 Painter J amp Jeffrey A 2009 Political Geography 2nd ed Sage pg 184 Hobson J A Imperialism a study Cosimo Inc 2005 pg 154 Harvey D 2006 Spaces of Global Capitalism A Theory of Uneven Geographical Development Verso pg 91 Adas Michael Peter N Stearns 2008 Turbulent Passage A Global History of the Twentieth Century vid Fourth Edition Pearson Education Inc s 54 58 ISBN 0 205 64571 2 Lenin V Imperializm kak vysshaya stadiya kapitalizma Sobranie Sochinenij V I Lenina 5 e izd M Izdatelstvo politicheskoj literatury 1967 pripisuyetsya Volterovi Thomas Pakenham The Scramble for Africa White Man s Conquest of the Dark Continent from 1876 1912 1992 ch 12 navedeno za anglijskoyu vikipediyeyu Paul M Kennedy The Rise of the Anglo German Antagonism 1860 1914 1988 ch 10 Hans Ulrich Wehler Bismarck s Imperialism 1862 1890 Past amp Present 1970 48 119 55 online potribna pidpiska Hartmut Pogge von Strandmann Domestic Origins of Germany s Colonial Expansion under Bismarck Past amp Present 1969 42 140 159 online Crankshaw pp 395 7PosilannyaImperiyalizm 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 534 536 1000 ekz Dzherela ta literaturaP V Golobuckij Imperializm 9 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 452 ISBN 966 00 0610 1 S V Kulchickij Imperializm 10 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X V Yu Konstantinov Imperializm Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu ImperializmZak Cope amp Immanuel Ness eds The Oxford Handbook of Economic Imperialism Oxford University Press 2022 angl