Політика відкритих дверей — політична доктрина США, яка проводилась в Китаї у 1899-1949, початок і основу якої поклали дипломатичні заяви Державного секретаря (Джона Гея). Суть такого політичного курсу полягала в тому, що в Китаї повинна проводитися вільна торгівля і вільне проникнення капіталів, що відкривало доступ американському бізнесу у Китаї. Політика була викладена в «Ноті відкритих дверей» від 6 вересня 1899 року, яку було надіслано провідним європейським державам. Щоб запобігти "розрізанню Китаю, як дині", як це робилося в Африці, у ноті містилося прохання до держав тримати Китай відкритим для торгівлі з усіма країнами на рівних засадах і заклик до всіх держав у межах їхніх сфер впливу утримуватися від втручання в роботу будь-якого договірного порту або від будь-яких корисливих інтересів, дозволити китайській владі збирати тарифи на рівних засадах і не надавати преференцій власним громадянам у питаннях портових зборів або залізничних тарифів. Ця політика була прийнята великими державами неохоче, якщо взагалі була прийнята, і вона не мала юридичного статусу або механізму примусу до виконання. У липні 1900 року, коли держави планували втручання для придушення боксерського повстання, спрямованого проти іноземців, Гей розповсюдив Другу ноту відкритих дверей, яка підтверджувала ці принципи. Протягом наступних десятиліть американські політики і національні діячі продовжували посилатися на політику відкритих дверей як на базову доктрину, а китайські дипломати апелювали до неї, шукаючи американської підтримки, але критики вказували на те, що ця політика мала мало практичного ефекту. Термін «Відкриті двері» також описує економічну політику, ініційовану Ден Сяопіном у 1978 році, щоб відкрити Китай для іноземного бізнесу, який хотів інвестувати в країну. Ця політика започаткувала економічну трансформацію Китаю. У 20-му та 21-му століттях такі вчені, як з неореалістичної школи, узагальнили використання терміну до застосування в "політичній" політиці відкритих дверей та "економічній" політиці відкритих дверей країн загалом, які взаємодіють на глобальному чи міжнародному рівні.
Політика відкритих дверей | |
Країна | США |
---|---|
Час/дата початку | 1899 |
Час/дата закінчення | 1949 |
Передумови
Теорія політики відкритих дверей виникла з британської комерційної практики, що знайшло відображення в договорах, укладених з Китаєм династії Цін після Першої опіумної війни(1839-42 рр.), які включали положення про режим найбільшого сприяння, покликані унеможливити отримання переваг будь-якою однією країною. Ця концепція була розглянута на Берлінській конференції 1885 року, яка проголосила, що жодна держава не може стягувати преференційні мита в Конго. Як концепція і політика, політика відкритих дверей була принципом, який ніколи не був офіційно закріплений договором або міжнародним правом. На нього посилалися або згадували, але він ніколи не застосовувався як такий. Політика зазнала краху в 1931 році, коли японці захопили і утримували Маньчжурію, незважаючи на міжнародне несхвалення. Технічно термін "політика відкритих дверей" можна застосувати лише до заснування Китайської Народної Республіки в 1949 році. Після приходу до влади Ден Сяопіна в 1978 році цей термін позначав політику відкритості Китаю для іноземного бізнесу, який хотів інвестувати в країну, що дало поштовх економічним перетворенням сучасного Китаю.
Література
- Б. Гончар. «Відкритих дверей» доктрина («Доктрина Хея») // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 104. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет