Монма́ртр (фр. Montmartre — Гора мучеників) — назва 130-метрового пагорба на півночі Парижа, де існувало давньоримське поселення. В 1860 році Монмартр став частиною міста, давши назву 18-му муніципальному округу.
Монмартр | |
Країна | Франція |
---|---|
Адміністративна одиниця | XVIII округ Парижа |
Висота над рівнем моря | 130,53 м |
Категорія для видів з цього об'єкта | d |
Категорія мап на Вікісховищі | d |
Монмартр у Вікісховищі |
Координати: 48°53′13″ пн. ш. 2°20′28″ сх. д. / 48.88694444447177290° пн. ш. 2.3411111111388778° сх. д.
Пагорб Монмартр — найвища точка Парижа. На вершині пагорба знаходиться базиліка Сакре-Кер, одна з найпопулярніших пам'яток архітектури французької столиці. Піднятися на Монмартр можна знаменитими сходами або за допомогою фунікулера.
Назва
Існують дві версії виникнення топоніму Монмартр. За першою версією, назва походить від імені Римського бога Марс (Mons Martis, Марсовий пагорб). За іншою, Монмартр назвали на честь мученика Діонісія Паризького (Mons Martyrium, пагорб святого мученика).
Історія
Галло-римська епоха
У епоху на пагорбі височіли два храми на честь богів Марса та Меркурія. Завдяки гіпсовому родовищу Монмартр став одним з найбагатших районів в окрузі. У цей час там було споруджено безліч вілл і храмів. Пізніше каменоломні, де добували гіпс, слугували притулком для перших християн.
Приблизно в 272 році тут були страчені за проповідь християнства перший єпископ Парижа св. Діонісій, пресвітер та диякон . За легендою, після обезголовлювання Діонісій взяв відрубану голову в руки, омив її в джерелі й пройшов приблизно 6 кілометрів. На місці, де він упав замертво, заснували місто, яке згодом стали називати Сен-Дені. У Середньовіччі Монмартр був місцем паломництва віруючих.
Середньовіччя
У 12 столітті Орденом св. Бенедикта було спорудженой монастир. Монастирська церква Сен-П'єр-де-Монмартр неподалік від площі Тертр — одна з найстаріших культових споруд Парижа. Вона була побудована за наказом Людовика VI на місці колишнього храму Марса (V століття) і була освячена в пасхальний тиждень 1147 року. 15 серпня 1534 св. Ігнатій Лойола заснував на Монмартрі Орден Єзуїтів.
У цей час почалося будівництво вітряних млинів для помелу гіпсу, а також були закладені виноградники.
XIX століття
У ході кампанії Гебхарда Леберехта Блюхера під час 6-ї революційної війни війська генерала Ланжерона оволоділи Монмартрскими висотами під Парижем. 20 березня 1814 року французькі воєначальники капітулювали. Наступного дня союзники визвольних воєн в'їхали в Париж.
Проекти барона Османа істотно вплинули на розвиток Парижа — життя в центрі значно подорожчало. Не тільки робітники, а й заможніші парижани переїжджають на Монмартр.
Видобуток гіпсу став найважливішою галуззю економічного розвитку Монмартра. Одна з вулиць біля підніжжя була названа завдяки білому кольору гіпсу Білою площею (Place Blanche).
6 червня 1859 року Монмартр став частиною Парижа. Через рік після приєднання населення Монмартра склало 57 000 чоловік.
У березні 1871 року після закінчення франко-пруської війни Монмартр став місцем зародження Паризької комуни. Після кривавої розправи з членами комуни у травні 1871 Національні збори Франції вирішили побудувати на Монмартрському пагорбі церкву на згадку про звільнення Парижа від комуни. 3 роки по тому почалося будівництво базиліки Сакре-Кер, що сьогодні є одним із символів Парижа.
В кінці 19 століття Монмартр приваблював численних діячів мистецтва своїми невисокими (в порівнянні з центром міста) цінами. Тут жили й творили Ренуар[], Вінсент ван Гог, Тулуз-Лотрек, Моріс Утрілло, Аполлінер, Анрі Руссо; пізніше — Пікассо, Жорж Брак, Модільяні. Бідні художники й поети знімали кімнатки в благенькому бараці Бато-Лавуар, де не було світла й газу та лише один водопровідний кран на п'ять поверхів. Улюбленими місцями зустрічей паризької богеми були бари і кабаре, такі як , «Мулен Руж» та .
XX століття, початок XXI століття
На початку XX століття, особливо після Першої світової війни роль богемного кварталу перейшла до кварталу Монпарнас, місце народження сучасного живопису. На бульварах біля підніжжя пагорба між Білою площею та площею Пігаль виник паризький квартал червоних ліхтарів.
Сьогодні Монмартр нарівні з Лувром і Ейфелевою вежею є одним з найулюбленіших туристичних місць Парижа. На Монмартрі завжди безліч художників-портретистів, карикатуристів та графіків. За невелику плату (в середньому 15-20 €) вони пропонують численним туристам за 15 хвилин намалювати портрет або карикатуру, а також виставляють свої роботи на продаж на площі Тертр.
Район навколо кабаре «Мулен де ла Галет» і цвинтаря Монмартр, навпаки, дуже тихий і малолюдний, тут відчувається атмосфера старого Парижа.
На вулиці Сен-Венсен знаходиться , урожай якого щорічно дозволяє отримувати 400—500 літрів Монмартрського вина.
Відомі постаті, життя яких було пов'язане з Монмартром
- Гектор Берліоз — композитор
- Еміль Бернар — художник
- Жан Беро — художник
- Жорж Брак — художник
- — шансоньє, один із засновників кабаре
- Сюзанна Валадон — художниця
- Борис Віан — письменник, інженер, джаз-музикант
- Габріель д'Естре — фаворитка короля Генріха IV Великого
- Вінсент ван Гог — художник
- Поль Гоген — живописець, скульптор
- Даліда — актриса, співачка
- Едгар Дега — художник
- Макс Жакоб — поет
- Жан Лоррен — письменник, журналіст
- Еміль Золя — письменник і журналіст
- Марсель Карне — режисер
- Венсан Кассель — актор, режисер, син Жана-П'єра Касселя
- Жан-П'єр Кассель — актор, танцюрист
- — поет, співак
- Жорж Клемансо — політик
- Анрі Матісс — художник
- Амедео Модільяні — художник, скульптор
- Жерар де Нерваль — поет
- Пабло Пікассо — художник
- Жан-Батист Пігаль — скульптор
- Каміль Піссарро — художник
- Жак Превер — поет
- Жан Ренуар — режисер, другий син П'єра-Огюста Ренуара
- П'єр Огюст Ренуар — живописець, графік і скульптор
- Ерік Саті — піаніст, композитор
- Поль Сезанн — художник
- Луї-Фердинанд Селін;— письменник
- Жорж Сера — художник
- Поль Сіньяк — художник
- — художник, графік
- Анрі де Тулуз-Лотрек — художник, графік
- Моріс Утрілло — художник
- — художник
- Трістан Тцара — письменник, засновник дадаїзму
- — танцівниця Мулен Руж
Монмартр в кіно
У 2001 році на великі екрани вийшов фільм «Амелі», місцем дії якого став Монмартр.
Література
- Карко Ф. От Монмартра до Латинского квартала. Л.: Прибой, 1927 (переизд.: М.: Марихи, 1993).
- Жилище славных муз: Париж в литературных произведениях XIV—XX веков. М.: Московский рабочий, 1989
- Аполлинер Г. Слоняясь по двум берегам. Фарг Л.-П. Парижский прохожий. СПб: Изд-во Ивана Лимбаха, 2004
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2009. Процитовано 22 квітня 2010.
Див. також
Посилання
- Офіційний сайт Монмартра [ 4 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Фотографії Монмартра [ 11 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Le Syndicat d'Initiative de Montmartre (фр.) [ 28 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Le Musée de la Halle Saint Pierre — Музей на Монмартрі [ 30 січня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Monma rtr fr Montmartre Gora muchenikiv nazva 130 metrovogo pagorba na pivnochi Parizha de isnuvalo davnorimske poselennya V 1860 roci Monmartr stav chastinoyu mista davshi nazvu 18 mu municipalnomu okrugu MonmartrKrayina FranciyaAdministrativna odinicyaXVIII okrug ParizhaVisota nad rivnem morya130 53 mKategoriya dlya vidiv z cogo ob yektadKategoriya map na Vikishovishid Monmartr u Vikishovishi Koordinati 48 53 13 pn sh 2 20 28 sh d 48 88694444447177290 pn sh 2 3411111111388778 sh d 48 88694444447177290 2 3411111111388778 Pagorb Monmartr najvisha tochka Parizha Na vershini pagorba znahoditsya bazilika Sakre Ker odna z najpopulyarnishih pam yatok arhitekturi francuzkoyi stolici Pidnyatisya na Monmartr mozhna znamenitimi shodami abo za dopomogoyu funikulera NazvaIsnuyut dvi versiyi viniknennya toponimu Monmartr Za pershoyu versiyeyu nazva pohodit vid imeni Rimskogo boga Mars Mons Martis Marsovij pagorb Za inshoyu Monmartr nazvali na chest muchenika Dionisiya Parizkogo Mons Martyrium pagorb svyatogo muchenika IstoriyaGallo rimska epoha U epohu na pagorbi visochili dva hrami na chest bogiv Marsa ta Merkuriya Zavdyaki gipsovomu rodovishu Monmartr stav odnim z najbagatshih rajoniv v okruzi U cej chas tam bulo sporudzheno bezlich vill i hramiv Piznishe kamenolomni de dobuvali gips sluguvali pritulkom dlya pershih hristiyan Priblizno v 272 roci tut buli stracheni za propovid hristiyanstva pershij yepiskop Parizha sv Dionisij presviter ta diyakon Za legendoyu pislya obezgolovlyuvannya Dionisij vzyav vidrubanu golovu v ruki omiv yiyi v dzhereli j projshov priblizno 6 kilometriv Na misci de vin upav zamertvo zasnuvali misto yake zgodom stali nazivati Sen Deni U Serednovichchi Monmartr buv miscem palomnictva viruyuchih Serednovichchya U 12 stolitti Ordenom sv Benedikta bulo sporudzhenoj monastir Monastirska cerkva Sen P yer de Monmartr nepodalik vid ploshi Tertr odna z najstarishih kultovih sporud Parizha Vona bula pobudovana za nakazom Lyudovika VI na misci kolishnogo hramu Marsa V stolittya i bula osvyachena v pashalnij tizhden 1147 roku 15 serpnya 1534 sv Ignatij Lojola zasnuvav na Monmartri Orden Yezuyitiv U cej chas pochalosya budivnictvo vitryanih mliniv dlya pomelu gipsu a takozh buli zakladeni vinogradniki Bulvar Monmartr Kamil Pissarro 1897XIX stolittya U hodi kampaniyi Gebharda Leberehta Blyuhera pid chas 6 yi revolyucijnoyi vijni vijska generala Lanzherona ovolodili Monmartrskimi visotami pid Parizhem 20 bereznya 1814 roku francuzki voyenachalniki kapitulyuvali Nastupnogo dnya soyuzniki vizvolnih voyen v yihali v Parizh Proekti barona Osmana istotno vplinuli na rozvitok Parizha zhittya v centri znachno podorozhchalo Ne tilki robitniki a j zamozhnishi parizhani pereyizhdzhayut na Monmartr Vidobutok gipsu stav najvazhlivishoyu galuzzyu ekonomichnogo rozvitku Monmartra Odna z vulic bilya pidnizhzhya bula nazvana zavdyaki bilomu koloru gipsu Biloyu plosheyu Place Blanche 6 chervnya 1859 roku Monmartr stav chastinoyu Parizha Cherez rik pislya priyednannya naselennya Monmartra sklalo 57 000 cholovik Znamenita reklama dlya kabare Chornij kit U berezni 1871 roku pislya zakinchennya franko pruskoyi vijni Monmartr stav miscem zarodzhennya Parizkoyi komuni Pislya krivavoyi rozpravi z chlenami komuni u travni 1871 Nacionalni zbori Franciyi virishili pobuduvati na Monmartrskomu pagorbi cerkvu na zgadku pro zvilnennya Parizha vid komuni 3 roki po tomu pochalosya budivnictvo baziliki Sakre Ker sho sogodni ye odnim iz simvoliv Parizha Plosha Tertr V kinci 19 stolittya Monmartr privablyuvav chislennih diyachiv mistectva svoyimi nevisokimi v porivnyanni z centrom mista cinami Tut zhili j tvorili Renuar yakij Vinsent van Gog Tuluz Lotrek Moris Utrillo Apolliner Anri Russo piznishe Pikasso Zhorzh Brak Modilyani Bidni hudozhniki j poeti znimali kimnatki v blagenkomu baraci Bato Lavuar de ne bulo svitla j gazu ta lishe odin vodoprovidnij kran na p yat poverhiv Ulyublenimi miscyami zustrichej parizkoyi bogemi buli bari i kabare taki yak Mulen Ruzh ta XX stolittya pochatok XXI stolittya Na pochatku XX stolittya osoblivo pislya Pershoyi svitovoyi vijni rol bogemnogo kvartalu perejshla do kvartalu Monparnas misce narodzhennya suchasnogo zhivopisu Na bulvarah bilya pidnizhzhya pagorba mizh Biloyu plosheyu ta plosheyu Pigal vinik parizkij kvartal chervonih lihtariv Sogodni Monmartr narivni z Luvrom i Ejfelevoyu vezheyu ye odnim z najulyublenishih turistichnih misc Parizha Na Monmartri zavzhdi bezlich hudozhnikiv portretistiv karikaturistiv ta grafikiv Za neveliku platu v serednomu 15 20 voni proponuyut chislennim turistam za 15 hvilin namalyuvati portret abo karikaturu a takozh vistavlyayut svoyi roboti na prodazh na ploshi Tertr Rajon navkolo kabare Mulen de la Galet i cvintarya Monmartr navpaki duzhe tihij i malolyudnij tut vidchuvayetsya atmosfera starogo Parizha Na vulici Sen Vensen znahoditsya urozhaj yakogo shorichno dozvolyaye otrimuvati 400 500 litriv Monmartrskogo vina Vidomi postati zhittya yakih bulo pov yazane z Monmartromna plakati Tuluz Lotreka 1892 rikvhodit v Mulen Ruzh Kartina Tuluz LotrekaGektor Berlioz kompozitor Emil Bernar hudozhnik Zhan Bero hudozhnik Zhorzh Brak hudozhnik shansonye odin iz zasnovnikiv kabare Syuzanna Valadon hudozhnicya Boris Vian pismennik inzhener dzhaz muzikant Gabriel d Estre favoritka korolya Genriha IV Velikogo Vinsent van Gog hudozhnik Pol Gogen zhivopisec skulptor Dalida aktrisa spivachka Edgar Dega hudozhnik Maks Zhakob poet Zhan Lorren pismennik zhurnalist Emil Zolya pismennik i zhurnalist Marsel Karne rezhiser Vensan Kassel aktor rezhiser sin Zhana P yera Kasselya Zhan P yer Kassel aktor tancyurist poet spivak Zhorzh Klemanso politik Anri Matiss hudozhnik Amedeo Modilyani hudozhnik skulptor Zherar de Nerval poet Pablo Pikasso hudozhnik Zhan Batist Pigal skulptor Kamil Pissarro hudozhnik Zhak Prever poet Zhan Renuar rezhiser drugij sin P yera Ogyusta Renuara P yer Ogyust Renuar zhivopisec grafik i skulptor Erik Sati pianist kompozitor Pol Sezann hudozhnik Luyi Ferdinand Selin pismennik Zhorzh Sera hudozhnik Pol Sinyak hudozhnik hudozhnik grafik Anri de Tuluz Lotrek hudozhnik grafik Moris Utrillo hudozhnik hudozhnik Tristan Tcara pismennik zasnovnik dadayizmu tancivnicya Mulen RuzhMonmartr v kinoU 2001 roci na veliki ekrani vijshov film Ameli miscem diyi yakogo stav Monmartr LiteraturaKarko F Ot Monmartra do Latinskogo kvartala L Priboj 1927 pereizd M Marihi 1993 Zhilishe slavnyh muz Parizh v literaturnyh proizvedeniyah XIV XX vekov M Moskovskij rabochij 1989 Apolliner G Slonyayas po dvum beregam Farg L P Parizhskij prohozhij SPb Izd vo Ivana Limbaha 2004Primitki Arhiv originalu za 18 kvitnya 2009 Procitovano 22 kvitnya 2010 Div takozhBato Lavuar Bazilika Sakre Ker Cvintar Monmartr Plosha Tertr Muzej Salvadora Dali Parizh PosilannyaOficijnij sajt Monmartra 4 grudnya 2015 u Wayback Machine Fotografiyi Monmartra 11 chervnya 2008 u Wayback Machine Le Syndicat d Initiative de Montmartre fr 28 grudnya 2010 u Wayback Machine Le Musee de la Halle Saint Pierre Muzej na Monmartri 30 sichnya 2010 u Wayback Machine