Луї́ Олекса́ндр Андро́ де Ланжеро́н (фр. Alexandre-Louis Andrault de Langeron, зросійщене — Олекса́ндр Фе́дорович Ланжеро́н; 1763, Париж, Франція — 1831, Одеса, Російська імперія) — військовий діяч Франції та Російської імперії, генерал-губернатор Новоросійського краю у 1815—1823 роках.
Луї Олександр Андро де Ланжерон | |||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
фр. Alexandre-Louis Andrault de Langeron | |||||||||||||||
1815 — 1822 | |||||||||||||||
Народився | 24 січня 1763[1] Париж, Королівство Франція | ||||||||||||||
Помер | 4 (16) липня 1831[2] (68 років) Санкт-Петербург, Російська імперія | ||||||||||||||
Похований | Собор Успіння Пресвятої Діви Марії | ||||||||||||||
Відомий як | офіцер, військовослужбовець | ||||||||||||||
Країна | Франція і Російська імперія | ||||||||||||||
Національність | Француз | ||||||||||||||
Рід Андро | |||||||||||||||
Батько | d | ||||||||||||||
У шлюбі з | d | ||||||||||||||
Діти | d | ||||||||||||||
Релігія | римо-католик | ||||||||||||||
Нагороди | |||||||||||||||
Медіафайли у Вікісховищі | |||||||||||||||
Життєпис
Перші роки
Луї Олександр Андро де Ланжерон був вихідцем з аристократичної паризької родини. Вступивши 1779 року до французької гвардії, він зробив кар'єру військового. У 1782—1783 роках перебував на військовій службі на Гаїті та брав участь у Війні за незалежність США на боці американців. З 1788 року — полковник. Після початку Великої французької революції покинув свою країну, оскільки був монархістом. Маючи схильність до військової справи, він спочатку спробував вступити до австрійської армії, але імператор Йосиф II відхилив його прохання. Деякий час перебував у Лондоні, а з 1790 року емігрував до Російської імперії.
Військова служба в Росії
В Росії був прийнятий на військову службу. Добровольцем брав участь у Російсько-шведській війні 1788—1790 років Відзначився під час російсько-турецьких воєн 1787–1792 та 1806–1812 років У складі австрійської армії деякий час воював проти французьких республіканців. Був учасником битви під Аустерліцом 1805 року. Під час франко-російської війни 1812 року командував значними військовими силами, відіграв важливу роль у Битві під Лейпцигом 1813. З переможними російськими військами він увійшов у Париж, своє рідне місто.
На посаді Новоросійського генерал-губернатора
З 1815 року по 1823 рік Ланжерон був генерал-губернатором Новоросійського краю, а також командувачем Бузького та Чорноморського козацьких військ. На посаді одеського градоначальника він продовжив політику Рішельє. Ланжерон працював над здійсненням проекту Рішельє про влаштування в Одесі порто-франко, про що й було видано указ 1817 року. Порто-франко було уведено в дію 1818 року.
У період його керівництва міською адміністрацією в Одесі було засновано Рішельєвський ліцей (1817), народне училище для дівчат (1817), грецьке комерційне училище (1819). Зусиллями Ланжерона було закладено в Одесі Імператорський ботанічний сад (1819) та Приморський бульвар (1820). Турбувався про забезпечення Одеси якісною водою, налагоджував господарство і бюджет міста, для чого утворив особливий комітет і першу міську думу. У 1826 році було відкрито пам'ятник Рішельє роботи І. П. Мартоса.
За Ланжерона населення Одеси продовжувало зростати, у тому числі й за рахунок французької імміграції, представленої освітянами, медиками, ремісниками, прислугою. Особливо гострою була потреба у вправних французьких виноградарях. У 1820 році французькою мовою почала виходити перша в місті газета «Messager de la Russie Méridionale», де спочатку друкувалися виключно торговельні новини.
Подальша діяльність
Після відставки прожив ще 8 років, і за цей час встиг побувати у Франції, але там не залишився і повернувся в Росію після смерті Олександра І. Після вступу на престол Миколи І Ланжерон був членом Верховного суду у справі збройного виступу декабристів 14 грудня 1825 року, виконував певні державні функції.
Взяв участь у Російсько-турецькій війні 1828—1829 років, при чому досить успішно. Але 1829 року головнокомандувачем замість Ланжерона було призначено молодшого за віком і чинами генерала c. Ланжерон образився і подав прохання про відставку, яке було задоволено. Помер у Санкт-Петербурзі від епідемії холери, що вибухнула в 1831 році. Похований у римо-католицькому соборі Успіння Пресвятої Діви Марії в Одесі.
Вшанування пам'яті
У місті Одеса є вулиця Ланжеронівська та узвіз Ланжеронівський.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1054973067 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Траверсе О. Французи в Україні: герцог Рішельє, граф Ланжерон, маркіз де Траверсе // Image.ua. — 2009. — № 3.
- Іваненко О. А. Українсько-французькі зв'язки: наука, освіта, мистецтво (кінець XVIII — початок ХХ ст.). -К.: Інститут історії України НАН України, 2009. — С. 47.
Джерела та література
- Т. Г. Гончарук. Ланжерон Олександр Федорович [ 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 41. — .
- Іваненко О. А. Українсько-французькі зв'язки: наука, освіта, мистецтво (кінець XVIII — початок XX ст.). — К.: Інститут історії України НАН України, 2009. — 320 с. [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Ланжерон А. Ф. Записки графа Ланжерона. Война с Турцией 1806—1812 гг. / Пер. Е. Каменского // Русская старина, 1908. — Т. 134. — № 4. — С. 225—240. [ 3 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Ланжерон А. Ф. Из записок графа Ланжерона // Русский архив, 1895. — Кн. 3. — Вып. 10. — С. 147—160. [ 27 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Траверсе О. Французи в Україні: герцог Рішельє, граф Ланжерон, маркіз де Траверсе // Image.ua. — 2009. — № 3.[недоступне посилання з липня 2019]
- Дульцев С. В. Французы едут в Приазовье // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2018, № 11, с. 25-30.
Посилання
- Лянжерон ґраф Олександер [ 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 876. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lanzheron Luyi Oleksa ndr Andro de Lanzhero n fr Alexandre Louis Andrault de Langeron zrosijshene Oleksa ndr Fe dorovich Lanzhero n 1763 Parizh Franciya 1831 Odesa Rosijska imperiya vijskovij diyach Franciyi ta Rosijskoyi imperiyi general gubernator Novorosijskogo krayu u 1815 1823 rokah Luyi Oleksandr Andro de Lanzheronfr Alexandre Louis Andrault de LangeronLuyi Oleksandr Andro de Lanzheron1815 1822Narodivsya24 sichnya 1763 1763 01 24 1 Parizh Korolivstvo FranciyaPomer4 16 lipnya 1831 2 68 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovanijSobor Uspinnya Presvyatoyi Divi MariyiVidomij yakoficer vijskovosluzhbovecKrayinaFranciya i Rosijska imperiyaNacionalnistFrancuzRid AndroBatkodU shlyubi zdDitidReligiyarimo katolikNagorodiOrden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Volodimira 1 stupenya Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Georgiyivska zbroya Orden Svyatogo Ioanna Yerusalimskogo Rosiya Orden Chornogo orla Orden Chervonogo orla 1 go stupenya Kavaler ordena Mariyi Tereziyi Orden Niderlandskogo leva Orden Medzhida 1 stupenya Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPershi roki Luyi Oleksandr Andro de Lanzheron buv vihidcem z aristokratichnoyi parizkoyi rodini Vstupivshi 1779 roku do francuzkoyi gvardiyi vin zrobiv kar yeru vijskovogo U 1782 1783 rokah perebuvav na vijskovij sluzhbi na Gayiti ta brav uchast u Vijni za nezalezhnist SShA na boci amerikanciv Z 1788 roku polkovnik Pislya pochatku Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi pokinuv svoyu krayinu oskilki buv monarhistom Mayuchi shilnist do vijskovoyi spravi vin spochatku sprobuvav vstupiti do avstrijskoyi armiyi ale imperator Josif II vidhiliv jogo prohannya Deyakij chas perebuvav u Londoni a z 1790 roku emigruvav do Rosijskoyi imperiyi Vijskova sluzhba v Rosiyi V Rosiyi buv prijnyatij na vijskovu sluzhbu Dobrovolcem brav uchast u Rosijsko shvedskij vijni 1788 1790 rokiv Vidznachivsya pid chas rosijsko tureckih voyen 1787 1792 ta 1806 1812 rokiv U skladi avstrijskoyi armiyi deyakij chas voyuvav proti francuzkih respublikanciv Buv uchasnikom bitvi pid Austerlicom 1805 roku Pid chas franko rosijskoyi vijni 1812 roku komanduvav znachnimi vijskovimi silami vidigrav vazhlivu rol u Bitvi pid Lejpcigom 1813 Z peremozhnimi rosijskimi vijskami vin uvijshov u Parizh svoye ridne misto Na posadi Novorosijskogo general gubernatora Z 1815 roku po 1823 rik Lanzheron buv general gubernatorom Novorosijskogo krayu a takozh komanduvachem Buzkogo ta Chornomorskogo kozackih vijsk Na posadi odeskogo gradonachalnika vin prodovzhiv politiku Rishelye Lanzheron pracyuvav nad zdijsnennyam proektu Rishelye pro vlashtuvannya v Odesi porto franko pro sho j bulo vidano ukaz 1817 roku Porto franko bulo uvedeno v diyu 1818 roku U period jogo kerivnictva miskoyu administraciyeyu v Odesi bulo zasnovano Rishelyevskij licej 1817 narodne uchilishe dlya divchat 1817 grecke komercijne uchilishe 1819 Zusillyami Lanzherona bulo zakladeno v Odesi Imperatorskij botanichnij sad 1819 ta Primorskij bulvar 1820 Turbuvavsya pro zabezpechennya Odesi yakisnoyu vodoyu nalagodzhuvav gospodarstvo i byudzhet mista dlya chogo utvoriv osoblivij komitet i pershu misku dumu U 1826 roci bulo vidkrito pam yatnik Rishelye roboti I P Martosa Za Lanzherona naselennya Odesi prodovzhuvalo zrostati u tomu chisli j za rahunok francuzkoyi immigraciyi predstavlenoyi osvityanami medikami remisnikami prislugoyu Osoblivo gostroyu bula potreba u vpravnih francuzkih vinogradaryah U 1820 roci francuzkoyu movoyu pochala vihoditi persha v misti gazeta Messager de la Russie Meridionale de spochatku drukuvalisya viklyuchno torgovelni novini Podalsha diyalnist Mogila Lanzherona v sobori Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi v Odesi Pislya vidstavki prozhiv she 8 rokiv i za cej chas vstig pobuvati u Franciyi ale tam ne zalishivsya i povernuvsya v Rosiyu pislya smerti Oleksandra I Pislya vstupu na prestol Mikoli I Lanzheron buv chlenom Verhovnogo sudu u spravi zbrojnogo vistupu dekabristiv 14 grudnya 1825 roku vikonuvav pevni derzhavni funkciyi Vzyav uchast u Rosijsko tureckij vijni 1828 1829 rokiv pri chomu dosit uspishno Ale 1829 roku golovnokomanduvachem zamist Lanzherona bulo priznacheno molodshogo za vikom i chinami generala c Lanzheron obrazivsya i podav prohannya pro vidstavku yake bulo zadovoleno Pomer u Sankt Peterburzi vid epidemiyi holeri sho vibuhnula v 1831 roci Pohovanij u rimo katolickomu sobori Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi v Odesi Vshanuvannya pam yatiU misti Odesa ye vulicya Lanzheronivska ta uzviz Lanzheronivskij PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 1054973067 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Traverse O Francuzi v Ukrayini gercog Rishelye graf Lanzheron markiz de Traverse Image ua 2009 3 Ivanenko O A Ukrayinsko francuzki zv yazki nauka osvita mistectvo kinec XVIII pochatok HH st K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2009 S 47 Dzherela ta literaturaT G Goncharuk Lanzheron Oleksandr Fedorovich 21 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 41 ISBN 978 966 00 1028 1 Ivanenko O A Ukrayinsko francuzki zv yazki nauka osvita mistectvo kinec XVIII pochatok XX st K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2009 320 s 9 bereznya 2016 u Wayback Machine Lanzheron A F Zapiski grafa Lanzherona Vojna s Turciej 1806 1812 gg Per E Kamenskogo Russkaya starina 1908 T 134 4 S 225 240 3 listopada 2013 u Wayback Machine Lanzheron A F Iz zapisok grafa Lanzherona Russkij arhiv 1895 Kn 3 Vyp 10 S 147 160 27 grudnya 2013 u Wayback Machine Traverse O Francuzi v Ukrayini gercog Rishelye graf Lanzheron markiz de Traverse Image ua 2009 3 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Dulcev S V Francuzy edut v Priazove Melitopolskij krayeznavchij zhurnal 2018 11 s 25 30 PosilannyaLyanzheron graf Oleksander 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 876 1000 ekz