Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Поль Сіньяк фр Paul Signac 11 листопада 1863 15 серпня 1935 відомий французький художник неоімпресіоніст пейзажист марин

Поль Сіньяк

Поль Сіньяк

Поль Сіньяк (фр. Paul Signac; 11 листопада 1863 — 15 серпня 1935) — відомий французький художник-неоімпресіоніст, пейзажист, мариніст, історик та теоретик мистецтва. Один з засновників (1884 рік) та президент Товариства незалежник художників (1908—1934 роки). Автор монографії «Йокінд» (1927 рік).

Поль Сіньяк
фр. Paul Signac
image
Народження 11 листопада 1863(1863-11-11)
Париж, Франція[1][2]
Смерть 15 серпня 1935(1935-08-15) (71 рік)
  Париж
(сепсис)
Поховання Пер-Лашез
Національність француз
Країна image Франція
Жанр портрет, d[2], пейзаж[2], міський пейзаж[2] і натюрморт[2]
Діяльність художник, рисувальник, художник-гравер, графік, архітектурний кресляр
Напрямок Пуантилізм[2]
Вчитель d
Відомі учні d
Член Les XX і Товариство незалежних художників
Твори d, d і d
У шлюбі з d
Діти d[3]
Роботи в колекції Музей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, d, Художній інститут Чикаго, d, d, Музей Тіссен-Борнемісса, Фінська національна галерея, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[4], Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, d, Музей мистецтва Метрополітен[5], Королівський музей витончених мистецтв, Музей Гуггенгайма в Більбао, Музей Креллер-Мюллер, d, Музей Ван Гога, Гаазький муніципальний музей, d, Художній музей Базеля, d, Вустерський музей мистецтв, Музей Вальрафа-Ріхарца, Ермітаж, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, d, d, d, Монреальський музей красних мистецтв, Далласький музей мистецтв, Альбертіна, Музей мистецтв Толедо, d, Бруклінський музей, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Смітсонівський музей американського мистецтва, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо, Національний музей у Варшаві, Національна галерея, Музей мистецтв Індіанаполіса, Музей образотворчих мистецтв, Фонд Барнса, d, Баварські державні колекції картин, d, d, d, Музей Фіцвільяма, Музей образотворчих мистецтв Нансі, d, d, Музей Мармоттан-Моне, Музей Фолькванг, d, d, Національний музей мистецтв Румунії, Балтиморський музей мистецтв, d, d, d, d, Нова гліптотека Карлсберга, Національна галерея Ірландії, d, d, d, Музей д'Орсе, Художня галерея і музей Келвінгроув, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Художня галерея Лідса, Державна галерея мистецтв (Штутгарт), d, d, Музей Ізраїлю, Карнавале, Державний музей нового західного мистецтва, Художній музей, Королівські музеї витончених мистецтв[6], d, d, Денверський художній музей, d, Стара національна галерея, d, Нантський музей образотворчого мистецтва, Національна галерея, d, Національний музей сучасного мистецтва, d, Музей Нортона Саймона, d[7], Тель-Авівський музей мистецтв, d, d, Музей мистецтв і d
Нагороди
image
Автограф image
image Поль Сіньяк у Вікісховищі

Життєпис

Молоді роки

Поль народився у Парижі. Батько майбутнього художника, власник заможного лимарського магазину, Жюль Сіньяк забороняв сину займатись малюванням. Поль успішно закінчив престижний коледж Роллена. Після смерті батька у 1880 році він вирішив стати художником. Не бажаючи вступати до консервативної Школи витончених мистецтв, він лише декілька місяців у 1883 році відвідував ательє Біна. Між тим Поль вивчав живопис у Луврі.

Більш за все йому була до вподоби творчість імпресіоністів. Але з навчанням на художника не склалося. Щоб досягти майстерності імпресіоністів, Поль працює на пленері. Перші його картини схожі на роботи Альфреда Сіслея, Клода Моне, Каміля Піссарро. Це міські пейзажі Аньєра та Монмартра (1881—1884 роки).

Творчість

Через деякий час він знайомиться з групою «Незалежних». Разом з Анграном, Дюбуа-Пільє, Крессом та Жоржем Сера у 1884 році Сіньяк створює Товариство незалежних художників, гаслом якого стало: «Ані журі, ані нагород».

Від Сера Поль перейняв метод пуантилізму. Разом вони вираховували як потрібно писати картини: дрібними роздільними мазками чистих кольорів, які потім оптично зіллються на очах глядачів. Цю манеру стали називати дивізіоністською (від французького division — розділення). У 1886 році на виставці «Незалежник» Сіньяк демонструє свої картини — «Резервуари для газу у Кліші», «Пассаж Пюі-Бертен у Кліші», «Сена в Аньєрі», «Бульвар Кліші під снігом». Поль Сіньяк стає найпристрастнішим проповідником пуантилізму.

У 80-х роках Сіньяк активно працює у жанровому та декоративному живопису. Він вважав, що картини-панно можуть слугувати для розвитку живопису для мас, мріяв про прикрашення громадських будівель. Найбільш відомим панно Сіньяка стало соціальна утопія у фарбах «В часи гармонії. Золота доба у минулому, а не в майбутньому» (1893—1895 роки).

Водночас Поль Сіньяк займався теорією та аргументацією нових ідей. Він пише роботи «Від Ежена Делакруа до неоімпресіонізму» (1894), «Колір в опалі» (1899), «Прудон і Курбе» (1898), «Сюжет у живопису» та «Йокінд» (1927).

В цей же час він починає малювали морські пейзажі. Найкращими з марин є картини «Червоний буй» (1895) та «Папський палац в Авіньйоні» (1900).

У другій половині 90-х років художник дає більше волі, віддаляючись від Сера. Він перемішує чистоту яскравих крапок із розмашистими мазками. Виконані в цьому стилі акварелі Венеції (1904—1905) викликали загальне захоплення.

Під час Першої Світової війни Поль Сіньяк долучається до руху пацифістів. Протягом трьох років він майже не пише, перебуваючи під тягарем розчарування та песимізму.

У 1913 році Сіньяк переїздить до Антиб. Він багато мандрує — по атлантичному узбережжю та півдню Франції, півночі Бретані, Ла-Маншу, Нормандії, Корсиці.

15 серпня 1935 року Поль Сіньяк помер у Парижі. Художника було поховано на цвинтарі Пер-Лашез.

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Синьяк Поль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. https://rkd.nl/explore/artists/72519
  3. Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.
    d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
  4. http://www.moma.org/collection/works/33324
  5. https://www.metmuseum.org/art/collection/search/459118
  6. https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/signac-paul-1

Джерела

  • Erich Franz: «Farben des Lichts». Edition Tertium, 1996.

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Поль Сіньяк


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pol Sinyak fr Paul Signac 11 listopada 1863 15 serpnya 1935 vidomij francuzkij hudozhnik neoimpresionist pejzazhist marinist istorik ta teoretik mistectva Odin z zasnovnikiv 1884 rik ta prezident Tovaristva nezalezhnik hudozhnikiv 1908 1934 roki Avtor monografiyi Jokind 1927 rik Pol Sinyakfr Paul SignacNarodzhennya 11 listopada 1863 1863 11 11 Parizh Franciya 1 2 Smert 15 serpnya 1935 1935 08 15 71 rik Parizh sepsis Pohovannya Per LashezNacionalnist francuzKrayina FranciyaZhanr portret d 2 pejzazh 2 miskij pejzazh 2 i natyurmort 2 Diyalnist hudozhnik risuvalnik hudozhnik graver grafik arhitekturnij kreslyarNapryamok Puantilizm 2 Vchitel dVidomi uchni dChlen Les XX i Tovaristvo nezalezhnih hudozhnikivTvori d d i dU shlyubi z dDiti d 3 Roboti v kolekciyi Muzej Bojmansa van Beningena Shtedel d Hudozhnij institut Chikago d d Muzej Tissen Bornemissa Finska nacionalna galereya Muzej suchasnogo mistectva Nyu Jork 4 Nacionalna galereya Viktoriyi Nacionalna galereya mistectv Nacionalnij muzej Shveciyi Nacionalna galereya Kanadi d Muzej mistectva Metropoliten 5 Korolivskij muzej vitonchenih mistectv Muzej Guggengajma v Bilbao Muzej Kreller Myuller d Muzej Van Goga Gaazkij municipalnij muzej d Hudozhnij muzej Bazelya d Vusterskij muzej mistectv Muzej Valrafa Riharca Ermitazh Derzhavnij muzej obrazotvorchih mistectv imeni O S Pushkina d d d Monrealskij muzej krasnih mistectv Dallaskij muzej mistectv Albertina Muzej mistectv Toledo d Bruklinskij muzej Vitoncheno mistecki muzeyi San Francisko Smitsonivskij muzej amerikanskogo mistectva Nacionalnij muzej zahidnoyevropejskogo mistectva Tokio Nacionalnij muzej u Varshavi Nacionalna galereya Muzej mistectv Indianapolisa Muzej obrazotvorchih mistectv Fond Barnsa d Bavarski derzhavni kolekciyi kartin d d d Muzej Ficvilyama Muzej obrazotvorchih mistectv Nansi d d Muzej Marmottan Mone Muzej Folkvang d d Nacionalnij muzej mistectv Rumuniyi Baltimorskij muzej mistectv d d d d Nova gliptoteka Karlsberga Nacionalna galereya Irlandiyi d d d Muzej d Orse Hudozhnya galereya i muzej Kelvingrouv Bostonskij muzej obrazotvorchih mistectv Hudozhnya galereya Lidsa Derzhavna galereya mistectv Shtutgart d d Muzej Izrayilyu Karnavale Derzhavnij muzej novogo zahidnogo mistectva Hudozhnij muzej Korolivski muzeyi vitonchenih mistectv 6 d d Denverskij hudozhnij muzej d Stara nacionalna galereya d Nantskij muzej obrazotvorchogo mistectva Nacionalna galereya d Nacionalnij muzej suchasnogo mistectva d Muzej Nortona Sajmona d 7 Tel Avivskij muzej mistectv d d Muzej mistectv i dNagorodiAvtograf Pol Sinyak u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pol narodivsya u Parizhi Batko majbutnogo hudozhnika vlasnik zamozhnogo limarskogo magazinu Zhyul Sinyak zaboronyav sinu zajmatis malyuvannyam Pol uspishno zakinchiv prestizhnij koledzh Rollena Pislya smerti batka u 1880 roci vin virishiv stati hudozhnikom Ne bazhayuchi vstupati do konservativnoyi Shkoli vitonchenih mistectv vin lishe dekilka misyaciv u 1883 roci vidviduvav atelye Bina Mizh tim Pol vivchav zhivopis u Luvri Bilsh za vse jomu bula do vpodobi tvorchist impresionistiv Ale z navchannyam na hudozhnika ne sklalosya Shob dosyagti majsternosti impresionistiv Pol pracyuye na pleneri Pershi jogo kartini shozhi na roboti Alfreda Sisleya Kloda Mone Kamilya Pissarro Ce miski pejzazhi Anyera ta Monmartra 1881 1884 roki Tvorchist Cherez deyakij chas vin znajomitsya z grupoyu Nezalezhnih Razom z Angranom Dyubua Pilye Kressom ta Zhorzhem Sera u 1884 roci Sinyak stvoryuye Tovaristvo nezalezhnih hudozhnikiv gaslom yakogo stalo Ani zhuri ani nagorod Vid Sera Pol perejnyav metod puantilizmu Razom voni virahovuvali yak potribno pisati kartini dribnimi rozdilnimi mazkami chistih koloriv yaki potim optichno zillyutsya na ochah glyadachiv Cyu maneru stali nazivati divizionistskoyu vid francuzkogo division rozdilennya U 1886 roci na vistavci Nezalezhnik Sinyak demonstruye svoyi kartini Rezervuari dlya gazu u Klishi Passazh Pyui Berten u Klishi Sena v Anyeri Bulvar Klishi pid snigom Pol Sinyak staye najpristrastnishim propovidnikom puantilizmu U 80 h rokah Sinyak aktivno pracyuye u zhanrovomu ta dekorativnomu zhivopisu Vin vvazhav sho kartini panno mozhut sluguvati dlya rozvitku zhivopisu dlya mas mriyav pro prikrashennya gromadskih budivel Najbilsh vidomim panno Sinyaka stalo socialna utopiya u farbah V chasi garmoniyi Zolota doba u minulomu a ne v majbutnomu 1893 1895 roki Vodnochas Pol Sinyak zajmavsya teoriyeyu ta argumentaciyeyu novih idej Vin pishe roboti Vid Ezhena Delakrua do neoimpresionizmu 1894 Kolir v opali 1899 Prudon i Kurbe 1898 Syuzhet u zhivopisu ta Jokind 1927 V cej zhe chas vin pochinaye malyuvali morski pejzazhi Najkrashimi z marin ye kartini Chervonij buj 1895 ta Papskij palac v Avinjoni 1900 U drugij polovini 90 h rokiv hudozhnik daye bilshe voli viddalyayuchis vid Sera Vin peremishuye chistotu yaskravih krapok iz rozmashistimi mazkami Vikonani v comu stili akvareli Veneciyi 1904 1905 viklikali zagalne zahoplennya Pid chas Pershoyi Svitovoyi vijni Pol Sinyak doluchayetsya do ruhu pacifistiv Protyagom troh rokiv vin majzhe ne pishe perebuvayuchi pid tyagarem rozcharuvannya ta pesimizmu U 1913 roci Sinyak pereyizdit do Antib Vin bagato mandruye po atlantichnomu uzberezhzhyu ta pivdnyu Franciyi pivnochi Bretani La Manshu Normandiyi Korsici 15 serpnya 1935 roku Pol Sinyak pomer u Parizhi Hudozhnika bulo pohovano na cvintari Per Lashez GalereyaModistki ryu dyu Ker bl 1885 1886 kolekciya Byule Cyurih Nedilya 1888 1890 privatna kolekciya Chervonij buj 1895 Muzej d Orse Parizh Marselskij port 1906 Ermitazh Sankt PeterburgDiv takozh8239 Sinyak asteroyid nazvanij na jogo chest PrimitkiSinyak Pol Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 https rkd nl explore artists 72519 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2021 d Track Q110250907d Track Q2494649 http www moma org collection works 33324 https www metmuseum org art collection search 459118 https www fine arts museum be nl de collectie artist signac paul 1DzherelaErich Franz Farben des Lichts Edition Tertium 1996 ISBN 3 930717 38 7PosilannyaSinyak Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pol Sinyak

Дата публікації:
Топ