Жан Лоррен | ||||
---|---|---|---|---|
Jean Lorrain | ||||
Фото Жана Лоррена | ||||
Ім'я при народженні | Поль Дюваль | |||
Псевдонім | Жан Лоррен | |||
Народився | 29 серпня 1855 Фекан, Приморська Сена, Франція | |||
Помер | 30 червня 1906 (50 років) Париж, Франція ·перитоніт | |||
Громадянство | Франція | |||
Національність | француз | |||
Діяльність | письменник, поет | |||
Мова творів | французька | |||
Напрямок | символізм | |||
Жанр | новела, вірш, роман | |||
Автограф | ||||
| ||||
Жан Лоррен у Вікісховищі | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Жан Лорре́н (фр. Jean Lorrain; справжнє ім'я — Поль Дюваль; *29 серпня 1855, Фекан, Приморська Сена, Франція — †30 червня 1906, Париж, Франція) — французький письменник і поет символістського спрямування.
Біографія
Поль Дюваль народився 29 серпня 1855 року в курортному містечку Фекан на півдні Франції. Вивчав право, але полишив студії.
У 1870-х переїхавши з провінційного Фекана до Парижа, майже відразу став кітчевою і одіозною (за визнаннями сучасників) особою. Вже хворий на той час, П.Дюваль оселився у самісінькому середмісті Парижа — на Монмартрі і відтоді вів нестримне богемне життя, часто епатуючи паризьку публіку, виставляючи напоказ свої нетрадиційні вподобання. Він є частим відвідувачем салону Родольфа Саліса і кабаре «Чорний кіт».
У цей початковий паризький період П. Дюваль видає кілька поетичних збірок і скандальний роман «Родина Лєпільє» (1885). Відомий публіцист, він входть до кола обраних і заможних письменників — серед його друзів Едмон де Ґонкур, Жюль Барб'є д'Оревільї, Леон Блуа, Марсель Пруст.
Життя П. Дюваля (Жана Лоррена) вже тоді оповите чутками, домислами і скандалами. Вважається, що ще у феканський період життя він користався з фінансової допомоги відомої письменниці Жудіт Готьє, дочки Теофіля Готьє. Також за свідченнями, закоханий у Сару Бернар, Лоррен пише для неї декілька п'єс («Вівіана», «Янтіс» — визнаних сучасниками невисокого художнього значення). Одна з них — «Надто російський» провокує скандал — дуель з Гі де Мопассаном (за те що того, начебто, у цій п'єсі виведено в одному з персонажів у негативному світлі). Достеменно, відомо, що Лоррен любив «експериментувати» — вживав наркотики, вів вільне статеве життя тощо.
Успіх у літературній царині «знайшов» Жана Лоррена після виходу в світ першої збірки новел «Соньєз» (1891). Потому він майже завжди здобував прихильність критків і читачів — у 1890-і пише і видає збірки новел і казок «Принцеса за склом» (1896), «Лорелея» (1897), «Моє містечко» (1898), «Історії масок» (1900), «Дванадцять жінок» (1903).
1896 року Ж.Лоррен вхлдть до складу першої Ґонкурівської Академії.
У 1897 році критики привітали його з вдалим романом «Пан де Буґрелон». Вщент розкритикувавши «Втіхи та дні» Пруста, Лоррен проводить з ним дуель.
На початку 1900-х років серцева хвороба Лоррена прогресує, і він переїздить на Лазурне узбережжя до Ніцци. Тут 1901 року з'явились головні твори у доробку Лоррена — романи «Пан де Фока» і «Торговий дім Філібера». Тоді ж написані «Порок, що блукає» (1901), «На Корсиці» (1905), «Пан Монпалу» (1906), «Еллен» (1906).
Помер Жан Лоррен 1906 року в 50-річному віці.
Творчість
Жан Лоррен був типовим декадентом, у деяких творах відчутним є символізм, подеколи його новели — суміж міських переказів, фольклору і маскультури, що на той час вже активно формувалася.
Лоррен займався також публіцистикою і журналістикою — він писав, преважно про мистецтво і театр, у «Журналь», «Евенеман», «Еко де Парі», публікував дорожні нотатки тощо.
Після смерті Лоррен тривалий час лишався у забутті, і лише останніми десятиліттями (від 1990-х рр.), як у самій Франції, так і за рубежем до Лоррена виник інтерес як до одного з яскравих представників літературного процесу і культурного життя Парижа і Європи на межі XIX і ХХ століть (т.зв. «Красива доба» фр. Belle Époque). Починаючи від 1996 року у рідному для письменника Фекані діє Товариство друзів Жана Лоррена.
Вибрані твори
Публікації українською мовою
У журналі «Всесвіт» (№ 11-12 за 2008 рік, стор. 101—118) у перекладі українською Івана Рябчого вміщено низку новел Лоррена: Одна з них, Розповідь одного студента, Лілеї, Білосніжка, Покоївка, Пані Ґоржібюс.
Література
- Рябчий Іван Жан Лоррен: Одноманітність драматичного життя // «Всесвіт» № 11-12 за 2008 рік, стор. 101—103
- Gaubert E. Jean Lorrain. Paris: E. Sansot & cie, 1905 (фр.)
- Kyria P. Jean Lorrain. Paris: Seghers, 1973 (фр.)
- Jullian Ph. Jean Lorrain ou Le satiricon 1900. Paris: Fayard, 1974 (фр.)
- Santos J. L'art du récit court chez Jean Lorrain. Paris: Nizet, 1995 (фр.)
- Winn Ph. Sexualités décadentes chez Jean Lorrain: le héros fin de sexe. Amsterdam; Atlanta: Rodopi, 1997 (фр.)
- Anthonay Th. d'. Jean Lorrain: miroir de la Belle Époque. Paris: Fayard, 2005 (фр.)
Посилання
- (фр.)
- (англ.)
- (фр.)
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- LIBRIS — 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Zhan LorrenJean LorrainFoto Zhana LorrenaIm ya pri narodzhenniPol DyuvalPsevdonimZhan LorrenNarodivsya29 serpnya 1855 1855 08 29 Fekan Primorska Sena FranciyaPomer30 chervnya 1906 1906 06 30 50 rokiv Parizh Franciya peritonitGromadyanstvo FranciyaNacionalnistfrancuzDiyalnistpismennik poetMova tvorivfrancuzkaNapryamoksimvolizmZhanrnovela virsh romanAvtograf Zhan Lorren u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Zhan Lorre n fr Jean Lorrain spravzhnye im ya Pol Dyuval 29 serpnya 1855 Fekan Primorska Sena Franciya 30 chervnya 1906 Parizh Franciya francuzkij pismennik i poet simvolistskogo spryamuvannya BiografiyaPol Dyuval narodivsya 29 serpnya 1855 roku v kurortnomu mistechku Fekan na pivdni Franciyi Vivchav pravo ale polishiv studiyi Sharzh Zhorzha Gursa U 1870 h pereyihavshi z provincijnogo Fekana do Parizha majzhe vidrazu stav kitchevoyu i odioznoyu za viznannyami suchasnikiv osoboyu Vzhe hvorij na toj chas P Dyuval oselivsya u samisinkomu seredmisti Parizha na Monmartri i vidtodi viv nestrimne bogemne zhittya chasto epatuyuchi parizku publiku vistavlyayuchi napokaz svoyi netradicijni vpodobannya Vin ye chastim vidviduvachem salonu Rodolfa Salisa i kabare Chornij kit U cej pochatkovij parizkij period P Dyuval vidaye kilka poetichnih zbirok i skandalnij roman Rodina Lyepilye 1885 Vidomij publicist vin vhodt do kola obranih i zamozhnih pismennikiv sered jogo druziv Edmon de Gonkur Zhyul Barb ye d Orevilyi Leon Blua Marsel Prust Zhittya P Dyuvalya Zhana Lorrena vzhe todi opovite chutkami domislami i skandalami Vvazhayetsya sho she u fekanskij period zhittya vin koristavsya z finansovoyi dopomogi vidomoyi pismennici Zhudit Gotye dochki Teofilya Gotye Takozh za svidchennyami zakohanij u Saru Bernar Lorren pishe dlya neyi dekilka p yes Viviana Yantis viznanih suchasnikami nevisokogo hudozhnogo znachennya Odna z nih Nadto rosijskij provokuye skandal duel z Gi de Mopassanom za te sho togo nachebto u cij p yesi vivedeno v odnomu z personazhiv u negativnomu svitli Dostemenno vidomo sho Lorren lyubiv eksperimentuvati vzhivav narkotiki viv vilne stateve zhittya tosho Uspih u literaturnij carini znajshov Zhana Lorrena pislya vihodu v svit pershoyi zbirki novel Sonyez 1891 Potomu vin majzhe zavzhdi zdobuvav prihilnist kritkiv i chitachiv u 1890 i pishe i vidaye zbirki novel i kazok Princesa za sklom 1896 Loreleya 1897 Moye mistechko 1898 Istoriyi masok 1900 Dvanadcyat zhinok 1903 1896 roku Zh Lorren vhldt do skladu pershoyi Gonkurivskoyi Akademiyi U 1897 roci kritiki privitali jogo z vdalim romanom Pan de Bugrelon Vshent rozkritikuvavshi Vtihi ta dni Prusta Lorren provodit z nim duel Na pochatku 1900 h rokiv serceva hvoroba Lorrena progresuye i vin pereyizdit na Lazurne uzberezhzhya do Nicci Tut 1901 roku z yavilis golovni tvori u dorobku Lorrena romani Pan de Foka i Torgovij dim Filibera Todi zh napisani Porok sho blukaye 1901 Na Korsici 1905 Pan Monpalu 1906 Ellen 1906 Pomer Zhan Lorren 1906 roku v 50 richnomu vici TvorchistMoris Delkur Portret Zhana Lorrena 1896 Zhan Lorren buv tipovim dekadentom u deyakih tvorah vidchutnim ye simvolizm podekoli jogo noveli sumizh miskih perekaziv folkloru i maskulturi sho na toj chas vzhe aktivno formuvalasya Lorren zajmavsya takozh publicistikoyu i zhurnalistikoyu vin pisav prevazhno pro mistectvo i teatr u Zhurnal Eveneman Eko de Pari publikuvav dorozhni notatki tosho Pislya smerti Lorren trivalij chas lishavsya u zabutti i lishe ostannimi desyatilittyami vid 1990 h rr yak u samij Franciyi tak i za rubezhem do Lorrena vinik interes yak do odnogo z yaskravih predstavnikiv literaturnogo procesu i kulturnogo zhittya Parizha i Yevropi na mezhi XIX i HH stolit t zv Krasiva doba fr Belle Epoque Pochinayuchi vid 1996 roku u ridnomu dlya pismennika Fekani diye Tovaristvo druziv Zhana Lorrena Vibrani tvoriLa foret bleue 1883 virshi Sonyeuse 1891 roman L ombre ardente 1897 virshi Histoires des masques 1900 roman Monsieur de Phocas 1901 roman Publikaciyi ukrayinskoyu movoyuU zhurnali Vsesvit 11 12 za 2008 rik stor 101 118 u perekladi ukrayinskoyu Ivana Ryabchogo vmisheno nizku novel Lorrena Odna z nih Rozpovid odnogo studenta Lileyi Bilosnizhka Pokoyivka Pani Gorzhibyus LiteraturaRyabchij Ivan Zhan Lorren Odnomanitnist dramatichnogo zhittya Vsesvit 11 12 za 2008 rik stor 101 103 Gaubert E Jean Lorrain Paris E Sansot amp cie 1905 fr Kyria P Jean Lorrain Paris Seghers 1973 fr Jullian Ph Jean Lorrain ou Le satiricon 1900 Paris Fayard 1974 fr Santos J L art du recit court chez Jean Lorrain Paris Nizet 1995 fr Winn Ph Sexualites decadentes chez Jean Lorrain le heros fin de sexe Amsterdam Atlanta Rodopi 1997 fr Anthonay Th d Jean Lorrain miroir de la Belle Epoque Paris Fayard 2005 fr Posilannya fr angl fr Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 LIBRIS 2012 d Track Q1798125