Максиміліан Марія Йозеф Карл Габріель Ламораль райхсфрайгерр (імперський барон) фон унд цу Вайкс ан дер Глон (нім. Maximilian Maria Joseph Karl Gabriel Lamoral Reichsfreiherr von und zu Weichs an der Glon); нар. 12 листопада 1881, Дессау — пом. 27 вересня 1954, Борнгайм — німецький воєначальник часів Третього Рейху, барон, генерал-фельдмаршал (1943) вермахту. Кавалер Лицарського хреста з Дубовими листям (1945). Командував групами армій та армією в ході Європейських кампаній та під час війни з Радянським Союзом.
Максиміліан фон Вайкс | |||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Maximilian von Weichs | |||||||||||||||||
Прізвисько | Зенітник | ||||||||||||||||
Народження | 12 листопада 1881 Дессау, Ангальт, Німецька імперія | ||||||||||||||||
Смерть | 27 вересня 1954 (72 роки) Борнгайм (поблизу Бонна, Північний Рейн-Вестфалія), Німеччина | ||||||||||||||||
Країна | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх | ||||||||||||||||
Приналежність | Райхсгеер Рейхсвер Вермахт | ||||||||||||||||
Вид збройних сил | Сухопутні війська | ||||||||||||||||
Рід військ | кіннота | ||||||||||||||||
Освіта | Гімназія Вільгельма | ||||||||||||||||
Роки служби | 1900–1945 | ||||||||||||||||
Звання | Генерал-фельдмаршал | ||||||||||||||||
Формування | Сухопутні війська | ||||||||||||||||
Командування | 1-ша танкова дивізія 13-й армійський корпус 2-га армія Група армій «B» Група армій «F» Головнокомандування Вермахту «Південний Схід» | ||||||||||||||||
Війни / битви | Перша світова війна Друга світова війна • Польська кампанія • Французька кампанія • Балканська кампанія • Німецько-радянська війна • Операція «Маргарет I» | ||||||||||||||||
Титул | барон | ||||||||||||||||
Автограф | |||||||||||||||||
Нагороди | | ||||||||||||||||
Максиміліан фон Вайкс у Вікісховищі |
Максиміліан фон Вайкс походив зі старої баварської дворянської сім'ї й присвятив своє життя військовій службі. Був кадровим офіцером у кавалерії імператорської німецької армії. Брав участь у Першій світовій війні на керівних посадах у військових формуваннях, закінчив війну у ранзі ротмістра німецького Генерального штабу. З введенням Версальським договором обмежень щодо чисельності Збройних сил був залишений у Рейхсвері та обіймав керівні посади в різних кавалерійських з'єднаннях. 1933 року, коли Адольф Гітлер прийшов до влади, був в чині оберста. Наступні роки брав активну участь у створенні броньованих формувань Вермахту.
На початок Другої світової війни Максиміліан фон Вайкс командував корпусом у Польській кампанії, опанував Львів і брав участь в облозі Варшави. Як командувач 2-ї армії діяв під час вторгнення до Франції в 1940 році, нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста. У квітні 1941 року керував армією, що за короткий час окупувала Югославію. Щоб подолати опір югославських партизан власноруч віддав наказ про розстріл цивільних осіб, які їх підтримували. Під час вторгнення в СРСР 2-га армія під командуванням Вайкса діяла у складі групи армій «Центр», що наступала на Москву. У липні 1942 року Максиміліан фон Вайкс був призначений командувачем групою армій «В» і пов'язав своє ім'я з битвою під Сталінградом, незабаром після чого він був підвищений до генерал-фельдмаршала.
З серпня 1943 був призначений головнокомандувачем військами Вермахту у Південно-Східній Європі (Головнокомандування Вермахту «Південний Схід») та одночасно групою армій «F» на Балканах. Він домігся певних успіхів у роззброєнні італійських військ, коли Італія вийшла з війни в 1943 році й вів нещадну боротьбу проти югославських та грецьких партизан, як військовими так і дипломатичними методами. У березні 1945 група армій була розформована, фон Вайкс пішов у відставку.
2 травня 1945 потрапив в американський полон. Його звинуватили у вбивствах цивільних осіб та інших військових злочинах у Нюрнберзі, але союзники змушені були за станом здоров'я припинити кримінальну справу проти нього й улітку 1949 року звільнити колишнього фельдмаршала. Останні роки свого життя Максиміліан фон Вайкс прожив усамітнено, помер 1954 року у віці 72 років, на батьківщині його предків у Західній Німеччині.
Біографія
Ранні роки
Максиміліан Марія Йозеф Карл Габріель Ламораль райхсфрайгерр фон унд цу Вайкс ан дер Глон народився 12 листопада 1881 в Дессау (Ангальт, Німецька імперія) й був нащадком стародавньої аристократичної сім'ї Вайксів, коріння якої походять від дворян часів Священної Римської імперії. Його батько, Отто, був відставним ротмістром кінноти, конюшим герцога Ангальта. У дитинстві Максиміліан навчався в школі в Дессау до 1895, того року його батько помер і разом із матір'ю вони перебралися до Мюнхена. Там він навчався у вищій школі «Вільгельма», де 1900 року здобув вищу освіту. Максиміліан фон Вайкс належав до католицької релігії й був дуже релігійним та побожним до кінця свого життя.
Після закінчення вищої школи, фон Вайкс вирішив за власним бажанням продовжити свою кар'єру військового. Через своє дворянське походження та попередній досвід служби свого батька він обрав кінноту, найпрестижніший рід військ німецького панства, яка в Імператорській Німецькій армії мала велику шану та надавала багато привілей до соціального статусу. 15 липня 1900 фон Вайкс був прийнятий фанен-юнкером на службу до 2-го Королівського баварського полку важкої кавалерії ерцгерцога Франца Фердинанда в Ландсгут. 1 грудня 1900 року Максиміліан фон Вайкс отримав звання унтер-офіцера й згодом 8 лютого 1901 отримав первісне офіцерське звання фенріх. У березні 1901 він поступив на навчання до військової школи Мюнхена (нім. München Kriegsschule), яку закінчив у лютому наступного року й 9 березня 1902, у річницю коронації імператора Фрідріха III, був приведений до військової присяги, отримавши звання лейтенанта.
З 1908 полковий ад'юнкт, потім офіцер штабу кавалерійської школи. 1911 року закінчив Військову академію й у чині оберлейтенанта продовжував службу в кінноті, ротмістр (1914).
Перша світова війна
З початком Першої світової війни в серпні 1914 року, фон Вайкс був ад'ютантом командира баварської кавалерійської дивізії. У складі формування брав участь у боях на Західному фронті на території Франції в Лотарингії, біля Іпра та у Фландрії, з жовтня 1914 ад'ютант 4-ї Баварської кавалерійської бригади. 5 жовтня 1914 він був нагороджений першою військовою нагородою Залізним хрестом II ступеня. У травні наступного року був призначений на посаду офіцера Генерального штабу в 5-ту баварську піхотну дивізію, яка діяла в боях на річках Маас, Мозель, за Артуа, Фландрію, Аррас і Вогези. 13 листопада 1915 Максиміліан фон Вайкс був нагороджений за Залізним Хрестом першого класу.
Військова кар'єра
- 15 липня 1900 — фанен-юнкер
- 8 лютого 1901 — фенріх
- 9 березня 1902 — лейтенант
- 12 березня 1911 — оберлейтенант
- 22 лютого 1914 — ротмістр
- 1 лютого 1921 — майор
- 1 лютого 1928 — оберстлейтенант
- 1 листопада 1930 — оберст
- 1 квітня 1933 — генерал-майор
- 1 квітня 1935 — генерал-лейтенант
- 1 жовтня 1936 — генерал кавалерії
- 19 липня 1940 — генерал-полковник
- 1 лютого 1943 — генерал-фельдмаршал
У грудні 1916 року фон Вайкс був переведений до Генерального штабу, де займав посаду до квітня 1917 року. У червні того ж року Максиміліана фон Вайкса призначили для подальшого проходження служби на посаду офіцера Генерального штабу до II-го Баварського армійського корпусу, з квітня по травень 1918 року при штабі XV-го баварського резервного корпусу. За часів війни фон Вайкс отримав крім Залізного Хреста двох класів та ордена дому Гогенцоллернів ще кілька інших нагород Баварії. Як бойовий офіцер, фон Вайкс здобув досить обмежений досвід ведення бойових дій.
Служба в Рейхсвері. Прихід нацистів до влади
Після демобілізації кайзерівської армії Максиміліан фон Вайкс серед інших 4 тис. офіцерів був прийнятий на службу до рейхсверу та з травня 1919 продовжив службу в штабі 23-ї кавалерійської бригади, що базувалася в місті Вюрцбурзі. У смутні часи для Німеччини, брав участь у придушенні комуністичного повстання в Рурській провінції (березень — квітень 1920). Далі призначений до штабу 3-ї кавалерійської дивізії (Веймар). У 1922—1925 роках командир ескадрону 18-го кавалерійського полку, майор (1923). Потім 2 роки служив у військовому (піхотному) училищі. 1927 року призначений заступником командира 18-го кавалерійського полку, оберстлейтенант (1928). У 1928—1930 роках командир 18-го кавалерійського полку.
Коли Максиміліану фон Вайксу було вже 46 років він вирішив одружитися й 18 липня 1928 року вступив у шлюб з Марі Маргарете фон Нішвант (нім. Nizvant). У березні 1930 був призначений начальником штабу 1-ї кавалерійської дивізії (Франкфурт-на-Одері), а 1 листопада 1930 року був підвищений до військового звання оберст.
На час приходу в Німеччині нацистів до влади (січень 1933 року), Вайкс служив у штабі 2-ї армійської групи (генерал В. фон Лееб) в Касселі. З того часу починається його швидке просування по службі. Вже в лютому 1933 року Вайкса призначили заступником командира 3-ї піхотної дивізії (Берлін), в квітні підвищений у ранзі до генерал-майора, а в грудні 1933 року збулося його бажання — він отримав посаду командира 3-ї кавалерійської дивізії (Веймар). 1935 року дивізія була розформована, а сам Вайкс підвищений у генерал-лейтенанти й призначений командиром 1-ї танкової дивізії в тому ж Веймарі. 1936 року виконував обов'язки командувача 7-им військовим округом, генерал кавалерії. 1937 року призначений командувачем новоствореним 13-м військовим округом (Нюрнберг). Брав участь в окупації Судетської області та Чехословаччини.
Друга світова війна
З початком Другої світової війни генерал кавалерії Максиміліан фон Вайкс брав найактивнішу участь у Польській кампанії 1939, під час якої командував 13-м армійським корпусом, сформованим на базі 13-го військового округу й входив до складу 8-ї армії генерала Й. Бласковіца. Очолюваний Вайксом корпус з відзнаками брав участь у боях у районах Познані, Лодзі, Кутно і Варшави. Саме його умілі і рішучі дії зіграли вирішальну роль в капітуляції Варшави. За цю кампанію нагороджений планками до Залізних хрестів (повторне нагородження). Після завершення Польської кампанії змінив генерала Бласковіца на посту командувача 8-ю армією (жовтень 1939 року), яку було перекинуто на Західний фронт і перейменовано на 2-гу армію.
Під час Французької кампанії 1940 років відзначитися Вайксу не довелося. Його армія перебувала в резерві групи армій «А» й активної участі в бойових діях не брала. Лише на завершальному етапі кампанії, коли опір французькій армії було вже зломлено, 2-га армія була використана для окупації території Франції. Проте заслуги Вайкса перед Третім рейхом в 1939—1940 роках були високо оцінені Гітлером. Після розгрому Франції він був нагороджений Лицарським хрестом, підвищений до генерал-полковника. Потім Вайкс командував військами в Південній Німеччині і Чехії (штаб — м. Мюнхен).
Навесні 1941 року командував 2-ю армією під час Балканської кампанії 1941 року. Війська Вайкса вдерлися до Югославії з півночі, з території Австрії й Угорщини. Оборона югославів у прикордонному районі була прорвана першого ж дня (6 квітня). Вже 10 квітня війська 2-ї армії оволоділи м. Загреб, 13 квітня з'єдналися в районі Белграда з військами 12-ї армії, що наступали з Болгарії, і у взаємодії з ними опанували югославську столицю.
15 квітня вони змусили до капітуляції в районі Сараєво. Вайкс вів переговори про перемир'я з югославським командуванням, які завершилися капітуляцією Югославії (17 квітня 1941 року). Розгром Югославії німецькими військами був здійснений усього за 12 днів. В ході цієї блискавичної кампанії югославська армія втратила лише полоненими понад 250 тис. чол. Втрати ж німецької 2-ї армії склали трохи більше ніж 500 чоловік, з них 151 — убитими.
Радянсько-німецька війна
На радянсько-німецький фронт 2-га армія прибула лише наприкінці липня 1941 року. Штаб же армії на чолі з Вайксом прибув в розпорядження командувача групи армій «Центр» генерал-фельдмаршала Ф. фон Бока на початок нападу Німеччини на Радянський Союз, де генерал 30 червня очолив піхотні дивізії, що входили до цього до складу 4-ї армії. На чолі них Вайкс разом з 9-ю армією брав участь в розгромі оточеного в районі Білостока угрупування радянських військ. У результаті ліквідації Білостоцького котла німецькі війська узяли в полон близько 290 тис. чоловік, захопили 2500 танків і 1500 гармат. Наприкінці серпня 1941 року Вайкс отримав перемогу в битві під Гомелем, де його війська захопили в полон понад 80 тис. чоловік. Потім підтримував удар генерала Г. Гудеріана на Київ, у тил військам радянського Південно-Західного фронту, що завершився також великою перемогою німецького Вермахту. У вересні — жовтні 1941 року 2-га армія зіграла важливу роль в оточенні і розгромі брянського угрупування радянських військ.
Наприкінці листопада 1941 року Вайкс важко захворів, здав командування 2-ю армією генералові Р.Шмідту й відбув на лікування до Німеччини. Повернувся на фронт у середині січня 1942 року, коли 2-га армія вела важкі оборонні бої на рубежі Орел, Курськ. Це був період загального контрнаступу Червоної Армії взимку 1941/42 роки. Наприкінці червня 1942 року на північному фланзі групи армій «Південь» очолив групу «Вайкс», до складу якої увійшли його 2-га армія, 4-та танкова армія (генерал Г. Гот) і 2-га угорська армія (генерал Г. Яні). Брав участь в невдалому наступі генерал-фельдмаршала Ф. фон Бока на Воронеж.
13 липня 1942 року призначений командувачем групою армій «B», замінивши на цій посаді генерал-фельдмаршала Ф. фон Бока. До її складу, окрім німецьких 2-ї і 6-ї армій, увійшли недостатньо надійні в бойовому відношенні армії союзників — 2-га угорська, 3-тя румунська і 8-ма італійська армії.
У липні 1942 року Максиміліан фон Вайкс очолював німецькі війська під час Сталінградської битви. У серпні 1942 року розгромив на Середньому Доні, в районі Калача, 2 радянських армії (1-шу танкову і 62-гу загальновійськову). Неодноразово звертав увагу верховного командування (ОКВ) і особисто Гітлера на небезпечне положення флангів його групи армій. Але всі його застереження виявилися безрезультатними.
Коли Червона Армія перейшла в контрнаступ під Сталінградом, Вайкс звернувся до Гітлера з проханням дозволити відвести 6-ту армію, над якою нависла загроза оточення, з району Сталінграду за Дон, але отримав відмову. Наприкінці листопада 1942 року у зв'язку із створенням на Сталінградському напрямі групи армій «Дон» (генерал-фельдмаршал Е. фон Манштейн) велика частина військ, що входили до цього до складу групи армій «B», була передана в нову групу армій. У розпорядженні Вайкса залишилися лише 2-га армія й 8-ма італійська армія, які були розгромлені Червоною армією в січні 1943 року. Попри таку нищівну поразку, якої Вайкс зазнав під Сталінградом і на Доні, чого німецька армія до того не зазнавала, 1 лютого 1943 року Гітлер присвоїв Вайксу звання генерал-фельдмаршала.
14 лютого 1943 року залишки групи армій «B» були розформовані, а її штаб виведений до резерву ОКГ (головне командування сухопутних військ). 10 липня 1943 року він також був розформований. Але без діла Вайкс був недовго.
Балканський напрямок
25 серпня 1943 року він був призначений командувачем новоствореної на Балканах групи армій «F». Основне призначення цього оперативно-стратегічного об'єднання полягало у веденні боротьби з югославськими партизанами і виконання завдань з окупаційної служби на Балканах. Після капітуляції Італії та її переходу на сторону антигітлерівської коаліції здійснив захоплення контрольованих італійцями територій на Балканському півострові. Капітуляція італійців значно ускладнила проблеми, з якими зіткнувся фон Вайкс. Головнокомандувач у Південно-Східній Європі повинен був тримати під контролем своїм обмежених сил величезну площу. Максиміліан фон Вайкс мав у своєму розпорядженні близько 600 тис. чоловік, проте попри, здавалося б, велику кількість, більшість з них були погано навчені й оснащені, та у порівнянні з військами на інших фронтах світової війни солдати були значно старші за віком. Через нестачу сил і засобів фельдмаршал був змушений залишати під контролем повстанців багато гірських районів. Попри це, він зміг забезпечити малими силами виконання завдань, що на нього покладалися в Югославії та Греції. Так, трофейні танки, що діяли на італійському театрі були малоефективні проти союзних танків, але перекинуті на Балкани (за домовленістю з Верховним головнокомандувачем військами Вермахту в Італії, генерал-фельдмаршалом Люфтваффе Альбертом Кессельрінгом), продемонстрували надзвичайну ефективність проти партизанів. Фон Вайкс розробив нову тактику дій для регулярної боротьби з повстанськими угрупованнями, зробивши наголос на нетрадиційних методах ведення бойових дій, широко застосовуючи засідки та маневреність, а не кількість військ. Вайкс зініціював створення малих та мобільних оперативних груп, силами до батальйону, які посилювалися єгерами та досвідченими ветеранами, що могли швидко реагувати на акції партизан та переслідувати свого противника, де і коли виникне така необхідність. Ці формування були названі «винищувальні командос» (нім. Jagdkommandos) й були дуже ефективними в боротьбі з повстанцями.
Проте, розуміючи всю безперспективність боротьби з повсталими проти окупантів балканськими народами, Вайкс у вересні 1943 року звернувся до Гітлера з пропозицією вивести німецькі війська з Балкан і використовувати їх на інших фронтах, але отримав відмову.
У жовтні 1943 року Вайкс дійшов висновку, що загроза партизанських дій з боку грецьких повстанців не може бути серйозною для німців, по-перше, тому що акти саботажу не викликали скрутних проблеми й тому, що більшість партизанських загонів були зайняті в міжусобній боротьбі між собою. Виходячи з цього Максиміліан фон Вайкс зосередив основні зусилля боротьби з партизанами Броз Тіто, який був сильним і небезпечним супротивником. Наприкінці 1943 року югославські партизани налічувалося близько 145 тисяч повстанців, і їх кількість постійно збільшувалася. З них близько 90 тисяч перебувало під командуванням Тіто. Вайкс запросив дозвіл ОКВ на проведення масштабної операції проти партизан в Югославії до настання зими. Крім того, абверу вдалося вкрасти послання Тіта від 4 листопада 1943, в якому лідер югославських комуністів висловив свій намір атакувати німецькі гарнізони в Сербії потужними силами. Більш того, багато колишніх прихильників маріонеткового режиму, заснованого німцями в Югославії, приєдналася до партизанів. Особливий скептицизм у фон Вайкса викликала й здатність Анте Павелича, очільника Незалежної Держави Хорватія, боротися своїми власними силами з партизанським рухом. У зв'язку з цим прийнято рішення про оголошення воєнного стану в країні.
За зиму 1943/44 війська під командуванням Максиміліана фон Вайкса провели проти югославських партизан 3 масштабних наступальних операції, намагаючись поступово розгромити значну частину повстанських сил Тіто в анклавах в Боснії. Спочатку німецькі війська провели операцію «Орел», за задумом якої від повстанців мала бути очищена східна Хорватія та операція «Кугельбліц» (нім. Kugelblitz), що мала за мету оточення партизанів у східній Боснії. Через несприятливі погодні умови, наступ розпочався 2 грудня, із затримкою приблизно на два тижня. Бої були дуже запеклими, але, попри труднощі, німці змогли завершити оточення. Через гірський рельєф, партизани змогли непомітно просочитися через німецькі лінії, і втекти на північ. Переслідуючи ворога фон Вайкс розпочав додаткову операцію «Снігова буря», що тривала до 31 грудня 1943 року, але не досяг значного успіху. Згодом, з 2 січня 1944 війська Ваффен-СС і 1-ї гірсько-піхотної дивізії продовжували переслідування партизан на території Чорногорії. І цього разу партизанам вдалося втекти. Ще одна операція під кодовою назвою «Осіння блискавка», спрямована на очищення узбережжя Адріатичного моря і блокування поставок військових матеріалів партизанам через морські порти. Нездатний зломити волю югославського народу до опору, Максиміліан фон Вайкс ввів на контрольованій його військами території жорсткий окупаційний режим, не зупиняючись перед масовими стратами заручників і застосуванням тактики «спаленої землі».
Наприкінці 1943 року в оперативне підпорядкування фон Вайкса була передана група армій «E», що перебувала в Греції, і він, таким чином, об'єднав під своїм командуванням усі німецькі війська на Балканах. У Греції через вищезазначену фон Вайксом оцінку ефективності партизанського руху, масштаб антипартизанської боротьби був відносно невеликим. Основними районами дій Вермахту були Фессалія і західна Македонія.
Операція «Маргарет I»
Весна 1944 року привнесла нові труднощі у взаємини між Німеччиною та її союзниками. Під ударами радянських військ Вермахт відступав й навіть для найвідданіших прихильників Гітлера перемога Німеччини вже не здавалася реальною. Країни-союзники Третього Рейху намагалися звести до мінімуму шкоду у випадку майбутньої поразки своєї країни, й почали шукати шляхи виходу з війни. Гітлер вважав, що враховуючи ненадійність керівництва Угорщини, та лідера адмірала Міклоша Горті, її перехід на бік ворога цілком можливий. Тому він вирішив піти на військове втручання і взяти угорську армію під свій контроль. Місія з окупації Угорщини під кодовою назвою операція «Маргарет» під керівництвом фон Вайкса, як головнокомандувача Південно-Східної Європи, мала розпочатися на початку березня 1944 року.
Під впливом італійського досвіду, Вайкс зробив песимістичні прогнози щодо наслідків кампанії. 8 березня він записав у своєму щоденнику, що угорці «будуть боротися до останньої людини за свободу своєї країни» і попереджав про «загальне повстання» проти німецьких військ, яке будуть підбурювати євреї і комуністи. Проте, 18 березня Горті після короткого заперечення поступився вимогам Гітлера та прийняв на себе верховну владу в країні і дозволив введення військ Вермахту.
О 4:00 наступного дня, німецькі війська увійшли на угорську територію. Максиміліан фон Вайкс був у захваті від того, що його оцінки була помилкова. «Ніде немає опору», написав він у своєму щоденнику. У багатьох випадках німців зустрічали з офіційними прийомами з боку військовослужбовців і населення. Відразу ж почалися арешти «небажаних елементів» та розграбування багатств країни, особливо цінної для німецьких військ нафти.
Останні місяці війни
Потім, фельдмаршал Вайкс повернулася на Балкани. У вересні 1944 року після вступу Червоної Армії на територію Болгарії і Югославії війська груп армій «F» та «E» почали відхід з Балкан. До початку 1945 років вони продовжували ще утримувати значну частину Югославії, ведучи бойові дії за 100 км на захід від Белграда і східніше Сараєво.
У січні 1945 року начальник Генерального штабу сухопутних військ генерал Г. Гудеріан зробив спробу добитися призначення Вайкса на посаду командувача групою армій «Вісла», але вона закінчилася невдачею. Гітлер відкинув пропозицію Гудеріана, і щоб якось пом'якшити своє негативне відношення до кандидатури Вайкса, нагородив його дубовим листям до Лицарського хреста (5 лютого 1945 року). Поступово велика частина військ, що перебувала в підпорядкуванні Вайкса, була перекинута на інші фронти. Наприкінці березня 1945 року штаб групи армій «F» був розформований за непотрібністю. Самого Вайкса перевели до резерву ОКВ, і в завершальних битвах Другої світової війни він участі вже не брав.
2 травня 1945 був заарештований американськими військами в Баварії. Піддавався допитам під час Нюрнберзького процесу, проте у таборі для військовополонених Вайкс серйозно захворів й 1947 року його звільненили з полону. Після виходу на волю оселився в Західній Німеччині і вів усамітнене життя. Вайкс став одним з небагатьох вищих воєначальників Третього рейху, яким вдалося уникнути суду за військові злочини під час Другої світової війни.
Роль Максиміліана фон Вайкса в історії
Високий, жилавий, в окулярах з товстими стеклами і металевою оправою, з манерами природженого аристократа Вайкс зовні схожий швидше на якогось університетського професора, ніж на полководця. Але це було хибне враження. Гудеріан якось відзначив, що Вайкс був «настільки ж розумний, наскільки повний гордості і мужності». Старий кавалерист, педантичний служака, професіонал високого класу, який вважав, що кадровий військовий не має втручатися в політику, спочатку фон Вайкс не співчував нацистам, але потім став співробітничати з ними. Поворотним моментом, що зіграв вирішальну роль у зміні його ставлення до нацистів, стало рішення Гітлера про розгортання на базі 100-тисячного рейхсверу потужних німецьких збройних сил (Вермахту). Це не лише повністю відповідало традиційним уявленням Вайкса про роль і місце армії в системі державних інститутів влади, але і відкривало для нього особисто широкі можливості військової кар'єри.
Водночас Вайкс надалі був вимушений постійно балансувати між своїми глибокими релігійними переконаннями, які входили в суперечність з ідеологічними установками і практикою нацистського режиму, і своєю прихильністю Гітлеру. Завдяки своїй лояльності до фюрера йому вдалося успішно уникнути влаштованого в 1938 році В. Браухічем за наказом Гітлера «генеральської чистки» й у подальшому зберігати довіру Гітлера майже до самого кінця війни, хоча він не раз і досить різко виступав проти каральних акцій СС, що будь-кому іншому навряд чи б так легко зійшло з рук. Після закінчення війни Вайкс уник військового трибуналу переможців, попри його безпосередню причетність до військових злочинів в Югославії.
Як воєначальник Вайкс особливо відзначився, командуючи корпусом у Польській кампанії 1939 року, армією під час Балканської кампанії 1941 року і в перші місяці війни проти Радянського Союзу. Пост же командувача групою армій «B» виявився йому не під силу, і він повною мірою несе свою частку відповідальності за катастрофу німецької армії під Сталінградом. Прекрасно усвідомлюючи всю небезпеку становища, в якому опинилася його група армій на Середньому Доні і під Сталінградом у листопаді 1942 року, він проте не виявив належної твердості перед Гітлером і верховним командуванням Вермахту, щоб відстояти свою точку зору й спробувати звести до мінімуму можливі негативні наслідки контрнаступу Червоної Армії. Правда, потім Вайкс непогано виявив себе як командувач групою армій на Балканах, заслуживши на репутацію здатного й умілого, хоча в жодному разі і не блискучого, воєначальника великого масштабу.
У військах Вайкс був широко відомий під прізвиськом «зенітного генерала» або «зенітника», оскільки був активним прибічником широкого застосування зенітної артилерії в наземних боях, особливо при відбитті масованих танкових атак противника.
Нагороди генерал-фельдмаршала Максиміліана фон Вайкса
- Медаль принца-регента Луїтпольда
- Хрест «За вислугу років» (Баварія) 2-го класу (за 24 роки військової служби)
- Залізний хрест 2-го класу (20 вересня 1914)
- Залізний хрест 1-го класу (12 листопада 1915)
- Військовий хрест «За заслуги» (Баварія) IV ступеня з мечами
- Лицарський хрест Королівського ордена дому Гогенцоллернів з мечами (22 квітня 1918) (Пруссія)
- Лицарський хрест Імперського ордена Франца-Йосифа (Австро-Угорщина)
- Почесний хрест ветерана війни за 1914-1918 (1934)
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом (7 червня 1939)
- Застібка до Залізного хреста 2-го класу (18 вересня 1939)
- Застібка до Залізного хреста 1-го класу (29 вересня 1939)
- (Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42») (1942)
- Лицарський хрест Залізного хреста (29 червня 1940)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» I ступеня (за 25 років військової служби)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» II ступеня (за 18 років військової служби)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» III ступеня (за 12 років військової служби)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» IV ступеня (за 4 роки військової служби)
- 7 разів відмічений в доповіді Вермахтберіхт (11 квітня 1941, 7 серпня 1941, 23 вересня 1941, 18 жовтня 1941, 10 вересня 1943 і 19 січня 1945)
Див. також
Література
- Friedrich-Christian Stahl: Generalfeldmarschall Maximilian Freiherr von und zu Weichs an der Glon. In: Gerd R. Ueberschär (Hrsg.): Hitlers militärische Elite. Vom Kriegsbeginn bis zum Weltkriegsende. Band 2. Primus, Darmstadt 1998, , S. 276—282.
- Prominente ohne Maske, FZ-Verlag 1986, ISBN 3924309019
- Rangliste des Deutschen Reichsheeres. Mittler & Sohn, Berlin, S. 113
- Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 772
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Максимилиан фон Вейхс
- Биография Максимилиана фон Вейхса на сайте «Хронос» [ 10 листопада 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- Биография Максимилиана фон Вейхса на сайте lexikon-der-wehrmacht.de (нім.)
- Вейхс Максимилиан фон. на s-s.name. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 13 серпня 2011. (рос.)
- Вейхс Максимилиан фон — генерал-фельдмаршал Третьего Рейха[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- (нім.)
- Weichs, von, Maximillian [ 8 квітня 2009 у Wayback Machine.] — нагороди фельдмаршала фон Вайкса (англ.)
Примітки
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2009. Процитовано 27 жовтня 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maksimilian Mariya Jozef Karl Gabriel Lamoral rajhsfrajgerr imperskij baron fon und cu Vajks an der Glon nim Maximilian Maria Joseph Karl Gabriel Lamoral Reichsfreiherr von und zu Weichs an der Glon nar 12 listopada 1881 Dessau pom 27 veresnya 1954 Borngajm nimeckij voyenachalnik chasiv Tretogo Rejhu baron general feldmarshal 1943 vermahtu Kavaler Licarskogo hresta z Dubovimi listyam 1945 Komanduvav grupami armij ta armiyeyu v hodi Yevropejskih kampanij ta pid chas vijni z Radyanskim Soyuzom Maksimilian fon VajksMaximilian von WeichsPrizvisko ZenitnikNarodzhennya 12 listopada 1881 1881 11 12 Dessau Angalt Nimecka imperiyaSmert 27 veresnya 1954 1954 09 27 72 roki Borngajm poblizu Bonna Pivnichnij Rejn Vestfaliya NimechchinaKrayina Nimecka imperiya Vejmarska respublika Tretij RejhPrinalezhnist Rajhsgeer Rejhsver VermahtVid zbrojnih sil Suhoputni vijskaRid vijsk kinnotaOsvita Gimnaziya VilgelmaRoki sluzhbi 1900 1945Zvannya General feldmarshalFormuvannya Suhoputni vijskaKomanduvannya 1 sha tankova diviziya 13 j armijskij korpus 2 ga armiya Grupa armij B Grupa armij F Golovnokomanduvannya Vermahtu Pivdennij Shid Vijni bitvi Persha svitova vijna Druga svitova vijna Polska kampaniya Francuzka kampaniya Balkanska kampaniya Nimecko radyanska vijna Operaciya Margaret I Titul baronAvtografNagorodi Licarskij hrest Zaliznogo hresta z Dubovim listyam Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu Medal princa regenta Luyitpolda Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Kavaler licarskogo hresta ordena Franca Josifa Licarskij hrest ordena domu Gogencollerniv z mechami na vijskovij strichci Orden Za vijskovi zaslugi 4 go klasu Bavariya Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 z Prazkim gradom Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Maksimilian fon Vajks u Vikishovishi Maksimilian fon Vajks pohodiv zi staroyi bavarskoyi dvoryanskoyi sim yi j prisvyativ svoye zhittya vijskovij sluzhbi Buv kadrovim oficerom u kavaleriyi imperatorskoyi nimeckoyi armiyi Brav uchast u Pershij svitovij vijni na kerivnih posadah u vijskovih formuvannyah zakinchiv vijnu u ranzi rotmistra nimeckogo Generalnogo shtabu Z vvedennyam Versalskim dogovorom obmezhen shodo chiselnosti Zbrojnih sil buv zalishenij u Rejhsveri ta obijmav kerivni posadi v riznih kavalerijskih z yednannyah 1933 roku koli Adolf Gitler prijshov do vladi buv v chini obersta Nastupni roki brav aktivnu uchast u stvorenni bronovanih formuvan Vermahtu Na pochatok Drugoyi svitovoyi vijni Maksimilian fon Vajks komanduvav korpusom u Polskij kampaniyi opanuvav Lviv i brav uchast v oblozi Varshavi Yak komanduvach 2 yi armiyi diyav pid chas vtorgnennya do Franciyi v 1940 roci nagorodzhenij Licarskim hrestom Zaliznogo hresta U kvitni 1941 roku keruvav armiyeyu sho za korotkij chas okupuvala Yugoslaviyu Shob podolati opir yugoslavskih partizan vlasnoruch viddav nakaz pro rozstril civilnih osib yaki yih pidtrimuvali Pid chas vtorgnennya v SRSR 2 ga armiya pid komanduvannyam Vajksa diyala u skladi grupi armij Centr sho nastupala na Moskvu U lipni 1942 roku Maksimilian fon Vajks buv priznachenij komanduvachem grupoyu armij V i pov yazav svoye im ya z bitvoyu pid Stalingradom nezabarom pislya chogo vin buv pidvishenij do general feldmarshala Z serpnya 1943 buv priznachenij golovnokomanduvachem vijskami Vermahtu u Pivdenno Shidnij Yevropi Golovnokomanduvannya Vermahtu Pivdennij Shid ta odnochasno grupoyu armij F na Balkanah Vin domigsya pevnih uspihiv u rozzbroyenni italijskih vijsk koli Italiya vijshla z vijni v 1943 roci j viv neshadnu borotbu proti yugoslavskih ta greckih partizan yak vijskovimi tak i diplomatichnimi metodami U berezni 1945 grupa armij bula rozformovana fon Vajks pishov u vidstavku 2 travnya 1945 potrapiv v amerikanskij polon Jogo zvinuvatili u vbivstvah civilnih osib ta inshih vijskovih zlochinah u Nyurnberzi ale soyuzniki zmusheni buli za stanom zdorov ya pripiniti kriminalnu spravu proti nogo j ulitku 1949 roku zvilniti kolishnogo feldmarshala Ostanni roki svogo zhittya Maksimilian fon Vajks prozhiv usamitneno pomer 1954 roku u vici 72 rokiv na batkivshini jogo predkiv u Zahidnij Nimechchini BiografiyaRodovij gerb fon Vajksiv Eskadron kinnoti rejhsveru 1928 Ranni roki Maksimilian Mariya Jozef Karl Gabriel Lamoral rajhsfrajgerr fon und cu Vajks an der Glon narodivsya 12 listopada 1881 v Dessau Angalt Nimecka imperiya j buv nashadkom starodavnoyi aristokratichnoyi sim yi Vajksiv korinnya yakoyi pohodyat vid dvoryan chasiv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Jogo batko Otto buv vidstavnim rotmistrom kinnoti konyushim gercoga Angalta U ditinstvi Maksimilian navchavsya v shkoli v Dessau do 1895 togo roku jogo batko pomer i razom iz matir yu voni perebralisya do Myunhena Tam vin navchavsya u vishij shkoli Vilgelma de 1900 roku zdobuv vishu osvitu Maksimilian fon Vajks nalezhav do katolickoyi religiyi j buv duzhe religijnim ta pobozhnim do kincya svogo zhittya Pislya zakinchennya vishoyi shkoli fon Vajks virishiv za vlasnim bazhannyam prodovzhiti svoyu kar yeru vijskovogo Cherez svoye dvoryanske pohodzhennya ta poperednij dosvid sluzhbi svogo batka vin obrav kinnotu najprestizhnishij rid vijsk nimeckogo panstva yaka v Imperatorskij Nimeckij armiyi mala veliku shanu ta nadavala bagato privilej do socialnogo statusu 15 lipnya 1900 fon Vajks buv prijnyatij fanen yunkerom na sluzhbu do 2 go Korolivskogo bavarskogo polku vazhkoyi kavaleriyi ercgercoga Franca Ferdinanda v Landsgut 1 grudnya 1900 roku Maksimilian fon Vajks otrimav zvannya unter oficera j zgodom 8 lyutogo 1901 otrimav pervisne oficerske zvannya fenrih U berezni 1901 vin postupiv na navchannya do vijskovoyi shkoli Myunhena nim Munchen Kriegsschule yaku zakinchiv u lyutomu nastupnogo roku j 9 bereznya 1902 u richnicyu koronaciyi imperatora Fridriha III buv privedenij do vijskovoyi prisyagi otrimavshi zvannya lejtenanta Z 1908 polkovij ad yunkt potim oficer shtabu kavalerijskoyi shkoli 1911 roku zakinchiv Vijskovu akademiyu j u chini oberlejtenanta prodovzhuvav sluzhbu v kinnoti rotmistr 1914 Persha svitova vijna Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni v serpni 1914 roku fon Vajks buv ad yutantom komandira bavarskoyi kavalerijskoyi diviziyi U skladi formuvannya brav uchast u boyah na Zahidnomu fronti na teritoriyi Franciyi v Lotaringiyi bilya Ipra ta u Flandriyi z zhovtnya 1914 ad yutant 4 yi Bavarskoyi kavalerijskoyi brigadi 5 zhovtnya 1914 vin buv nagorodzhenij pershoyu vijskovoyu nagorodoyu Zaliznim hrestom II stupenya U travni nastupnogo roku buv priznachenij na posadu oficera Generalnogo shtabu v 5 tu bavarsku pihotnu diviziyu yaka diyala v boyah na richkah Maas Mozel za Artua Flandriyu Arras i Vogezi 13 listopada 1915 Maksimilian fon Vajks buv nagorodzhenij za Zaliznim Hrestom pershogo klasu Vijskova kar yera 15 lipnya 1900 fanen yunker 8 lyutogo 1901 fenrih 9 bereznya 1902 lejtenant 12 bereznya 1911 oberlejtenant 22 lyutogo 1914 rotmistr 1 lyutogo 1921 major 1 lyutogo 1928 oberstlejtenant 1 listopada 1930 oberst 1 kvitnya 1933 general major 1 kvitnya 1935 general lejtenant 1 zhovtnya 1936 general kavaleriyi 19 lipnya 1940 general polkovnik 1 lyutogo 1943 general feldmarshal U grudni 1916 roku fon Vajks buv perevedenij do Generalnogo shtabu de zajmav posadu do kvitnya 1917 roku U chervni togo zh roku Maksimiliana fon Vajksa priznachili dlya podalshogo prohodzhennya sluzhbi na posadu oficera Generalnogo shtabu do II go Bavarskogo armijskogo korpusu z kvitnya po traven 1918 roku pri shtabi XV go bavarskogo rezervnogo korpusu Za chasiv vijni fon Vajks otrimav krim Zaliznogo Hresta dvoh klasiv ta ordena domu Gogencollerniv she kilka inshih nagorod Bavariyi Yak bojovij oficer fon Vajks zdobuv dosit obmezhenij dosvid vedennya bojovih dij Sluzhba v Rejhsveri Prihid nacistiv do vladi Pislya demobilizaciyi kajzerivskoyi armiyi Maksimilian fon Vajks sered inshih 4 tis oficeriv buv prijnyatij na sluzhbu do rejhsveru ta z travnya 1919 prodovzhiv sluzhbu v shtabi 23 yi kavalerijskoyi brigadi sho bazuvalasya v misti Vyurcburzi U smutni chasi dlya Nimechchini brav uchast u pridushenni komunistichnogo povstannya v Rurskij provinciyi berezen kviten 1920 Dali priznachenij do shtabu 3 yi kavalerijskoyi diviziyi Vejmar U 1922 1925 rokah komandir eskadronu 18 go kavalerijskogo polku major 1923 Potim 2 roki sluzhiv u vijskovomu pihotnomu uchilishi 1927 roku priznachenij zastupnikom komandira 18 go kavalerijskogo polku oberstlejtenant 1928 U 1928 1930 rokah komandir 18 go kavalerijskogo polku Koli Maksimilianu fon Vajksu bulo vzhe 46 rokiv vin virishiv odruzhitisya j 18 lipnya 1928 roku vstupiv u shlyub z Mari Margarete fon Nishvant nim Nizvant U berezni 1930 buv priznachenij nachalnikom shtabu 1 yi kavalerijskoyi diviziyi Frankfurt na Oderi a 1 listopada 1930 roku buv pidvishenij do vijskovogo zvannya oberst Na chas prihodu v Nimechchini nacistiv do vladi sichen 1933 roku Vajks sluzhiv u shtabi 2 yi armijskoyi grupi general V fon Leeb v Kasseli Z togo chasu pochinayetsya jogo shvidke prosuvannya po sluzhbi Vzhe v lyutomu 1933 roku Vajksa priznachili zastupnikom komandira 3 yi pihotnoyi diviziyi Berlin v kvitni pidvishenij u ranzi do general majora a v grudni 1933 roku zbulosya jogo bazhannya vin otrimav posadu komandira 3 yi kavalerijskoyi diviziyi Vejmar 1935 roku diviziya bula rozformovana a sam Vajks pidvishenij u general lejtenanti j priznachenij komandirom 1 yi tankovoyi diviziyi v tomu zh Vejmari 1936 roku vikonuvav obov yazki komanduvacha 7 im vijskovim okrugom general kavaleriyi 1937 roku priznachenij komanduvachem novostvorenim 13 m vijskovim okrugom Nyurnberg Brav uchast v okupaciyi Sudetskoyi oblasti ta Chehoslovachchini General aviaciyi Erhard Milh nachalnik shtabu Verhovnogo golovnokomanduvannya zbrojnimi silami Nimechchini general artileriyi Vilgelm Kejtel golovnokomanduvach Suhoputnimi vijskami general polkovnik fon Brauhich golovnokomanduvach Krigsmarine general admiral Erih Reder ta komandir 13 go armijskogo korpusu general kavaleriyi Maksimilian fon Vajks na vijskovomu paradi v Nyurnberzi 12 veresnya 1938 Druga svitova vijna Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni general kavaleriyi Maksimilian fon Vajks brav najaktivnishu uchast u Polskij kampaniyi 1939 pid chas yakoyi komanduvav 13 m armijskim korpusom sformovanim na bazi 13 go vijskovogo okrugu j vhodiv do skladu 8 yi armiyi generala J Blaskovica Ocholyuvanij Vajksom korpus z vidznakami brav uchast u boyah u rajonah Poznani Lodzi Kutno i Varshavi Same jogo umili i rishuchi diyi zigrali virishalnu rol v kapitulyaciyi Varshavi Za cyu kampaniyu nagorodzhenij plankami do Zaliznih hrestiv povtorne nagorodzhennya Pislya zavershennya Polskoyi kampaniyi zminiv generala Blaskovica na postu komanduvacha 8 yu armiyeyu zhovten 1939 roku yaku bulo perekinuto na Zahidnij front i perejmenovano na 2 gu armiyu General Maksimilian fon Vajks vitaye nimecki vijska v Lodzi 1939 Strata serbiv u Kraguyevci 21 zhovtnya 1941 Pid chas Francuzkoyi kampaniyi 1940 rokiv vidznachitisya Vajksu ne dovelosya Jogo armiya perebuvala v rezervi grupi armij A j aktivnoyi uchasti v bojovih diyah ne brala Lishe na zavershalnomu etapi kampaniyi koli opir francuzkij armiyi bulo vzhe zlomleno 2 ga armiya bula vikoristana dlya okupaciyi teritoriyi Franciyi Prote zaslugi Vajksa pered Tretim rejhom v 1939 1940 rokah buli visoko ocineni Gitlerom Pislya rozgromu Franciyi vin buv nagorodzhenij Licarskim hrestom pidvishenij do general polkovnika Potim Vajks komanduvav vijskami v Pivdennij Nimechchini i Chehiyi shtab m Myunhen Navesni 1941 roku komanduvav 2 yu armiyeyu pid chas Balkanskoyi kampaniyi 1941 roku Vijska Vajksa vderlisya do Yugoslaviyi z pivnochi z teritoriyi Avstriyi j Ugorshini Oborona yugoslaviv u prikordonnomu rajoni bula prorvana pershogo zh dnya 6 kvitnya Vzhe 10 kvitnya vijska 2 yi armiyi ovolodili m Zagreb 13 kvitnya z yednalisya v rajoni Belgrada z vijskami 12 yi armiyi sho nastupali z Bolgariyi i u vzayemodiyi z nimi opanuvali yugoslavsku stolicyu 15 kvitnya voni zmusili do kapitulyaciyi v rajoni Sarayevo Vajks viv peregovori pro peremir ya z yugoslavskim komanduvannyam yaki zavershilisya kapitulyaciyeyu Yugoslaviyi 17 kvitnya 1941 roku Rozgrom Yugoslaviyi nimeckimi vijskami buv zdijsnenij usogo za 12 dniv V hodi ciyeyi bliskavichnoyi kampaniyi yugoslavska armiya vtratila lishe polonenimi ponad 250 tis chol Vtrati zh nimeckoyi 2 yi armiyi sklali trohi bilshe nizh 500 cholovik z nih 151 ubitimi General polkovnik Maksimilian fon Vajks pravoruch z generalom centr Shidnij front 23 veresnya 1942 Radyansko nimecka vijna Na radyansko nimeckij front 2 ga armiya pribula lishe naprikinci lipnya 1941 roku Shtab zhe armiyi na choli z Vajksom pribuv v rozporyadzhennya komanduvacha grupi armij Centr general feldmarshala F fon Boka na pochatok napadu Nimechchini na Radyanskij Soyuz de general 30 chervnya ocholiv pihotni diviziyi sho vhodili do cogo do skladu 4 yi armiyi Na choli nih Vajks razom z 9 yu armiyeyu brav uchast v rozgromi otochenogo v rajoni Bilostoka ugrupuvannya radyanskih vijsk U rezultati likvidaciyi Bilostockogo kotla nimecki vijska uzyali v polon blizko 290 tis cholovik zahopili 2500 tankiv i 1500 garmat Naprikinci serpnya 1941 roku Vajks otrimav peremogu v bitvi pid Gomelem de jogo vijska zahopili v polon ponad 80 tis cholovik Potim pidtrimuvav udar generala G Guderiana na Kiyiv u til vijskam radyanskogo Pivdenno Zahidnogo frontu sho zavershivsya takozh velikoyu peremogoyu nimeckogo Vermahtu U veresni zhovtni 1941 roku 2 ga armiya zigrala vazhlivu rol v otochenni i rozgromi bryanskogo ugrupuvannya radyanskih vijsk Naprikinci listopada 1941 roku Vajks vazhko zahvoriv zdav komanduvannya 2 yu armiyeyu generalovi R Shmidtu j vidbuv na likuvannya do Nimechchini Povernuvsya na front u seredini sichnya 1942 roku koli 2 ga armiya vela vazhki oboronni boyi na rubezhi Orel Kursk Ce buv period zagalnogo kontrnastupu Chervonoyi Armiyi vzimku 1941 42 roki Naprikinci chervnya 1942 roku na pivnichnomu flanzi grupi armij Pivden ocholiv grupu Vajks do skladu yakoyi uvijshli jogo 2 ga armiya 4 ta tankova armiya general G Got i 2 ga ugorska armiya general G Yani Brav uchast v nevdalomu nastupi general feldmarshala F fon Boka na Voronezh 13 lipnya 1942 roku priznachenij komanduvachem grupoyu armij B zaminivshi na cij posadi general feldmarshala F fon Boka Do yiyi skladu okrim nimeckih 2 yi i 6 yi armij uvijshli nedostatno nadijni v bojovomu vidnoshenni armiyi soyuznikiv 2 ga ugorska 3 tya rumunska i 8 ma italijska armiyi U lipni 1942 roku Maksimilian fon Vajks ocholyuvav nimecki vijska pid chas Stalingradskoyi bitvi U serpni 1942 roku rozgromiv na Serednomu Doni v rajoni Kalacha 2 radyanskih armiyi 1 shu tankovu i 62 gu zagalnovijskovu Neodnorazovo zvertav uvagu verhovnogo komanduvannya OKV i osobisto Gitlera na nebezpechne polozhennya flangiv jogo grupi armij Ale vsi jogo zasterezhennya viyavilisya bezrezultatnimi Koli Chervona Armiya perejshla v kontrnastup pid Stalingradom Vajks zvernuvsya do Gitlera z prohannyam dozvoliti vidvesti 6 tu armiyu nad yakoyu navisla zagroza otochennya z rajonu Stalingradu za Don ale otrimav vidmovu Naprikinci listopada 1942 roku u zv yazku iz stvorennyam na Stalingradskomu napryami grupi armij Don general feldmarshal E fon Manshtejn velika chastina vijsk sho vhodili do cogo do skladu grupi armij B bula peredana v novu grupu armij U rozporyadzhenni Vajksa zalishilisya lishe 2 ga armiya j 8 ma italijska armiya yaki buli rozgromleni Chervonoyu armiyeyu v sichni 1943 roku Popri taku nishivnu porazku yakoyi Vajks zaznav pid Stalingradom i na Doni chogo nimecka armiya do togo ne zaznavala 1 lyutogo 1943 roku Gitler prisvoyiv Vajksu zvannya general feldmarshala 14 lyutogo 1943 roku zalishki grupi armij B buli rozformovani a yiyi shtab vivedenij do rezervu OKG golovne komanduvannya suhoputnih vijsk 10 lipnya 1943 roku vin takozh buv rozformovanij Ale bez dila Vajks buv nedovgo Balkanskij napryamok 25 serpnya 1943 roku vin buv priznachenij komanduvachem novostvorenoyi na Balkanah grupi armij F Osnovne priznachennya cogo operativno strategichnogo ob yednannya polyagalo u vedenni borotbi z yugoslavskimi partizanami i vikonannya zavdan z okupacijnoyi sluzhbi na Balkanah Pislya kapitulyaciyi Italiyi ta yiyi perehodu na storonu antigitlerivskoyi koaliciyi zdijsniv zahoplennya kontrolovanih italijcyami teritorij na Balkanskomu pivostrovi Kapitulyaciya italijciv znachno uskladnila problemi z yakimi zitknuvsya fon Vajks Golovnokomanduvach u Pivdenno Shidnij Yevropi povinen buv trimati pid kontrolem svoyim obmezhenih sil velicheznu ploshu Maksimilian fon Vajks mav u svoyemu rozporyadzhenni blizko 600 tis cholovik prote popri zdavalosya b veliku kilkist bilshist z nih buli pogano navcheni j osnasheni ta u porivnyanni z vijskami na inshih frontah svitovoyi vijni soldati buli znachno starshi za vikom Cherez nestachu sil i zasobiv feldmarshal buv zmushenij zalishati pid kontrolem povstanciv bagato girskih rajoniv Popri ce vin zmig zabezpechiti malimi silami vikonannya zavdan sho na nogo pokladalisya v Yugoslaviyi ta Greciyi Tak trofejni tanki sho diyali na italijskomu teatri buli maloefektivni proti soyuznih tankiv ale perekinuti na Balkani za domovlenistyu z Verhovnim golovnokomanduvachem vijskami Vermahtu v Italiyi general feldmarshalom Lyuftvaffe Albertom Kesselringom prodemonstruvali nadzvichajnu efektivnist proti partizaniv Fon Vajks rozrobiv novu taktiku dij dlya regulyarnoyi borotbi z povstanskimi ugrupovannyami zrobivshi nagolos na netradicijnih metodah vedennya bojovih dij shiroko zastosovuyuchi zasidki ta manevrenist a ne kilkist vijsk Vajks ziniciyuvav stvorennya malih ta mobilnih operativnih grup silami do bataljonu yaki posilyuvalisya yegerami ta dosvidchenimi veteranami sho mogli shvidko reaguvati na akciyi partizan ta peresliduvati svogo protivnika de i koli vinikne taka neobhidnist Ci formuvannya buli nazvani vinishuvalni komandos nim Jagdkommandos j buli duzhe efektivnimi v borotbi z povstancyami Nimecki soldati pid chas operaciyi proti yugoslavskih partizan 1943 Strategichna narada Gitlera v shtab kvartiri grupi armij Pivden naperedodni pochatku operaciyi Blau Zliva napravo general feldmarshal F fon Bok general major A Gojzinger A Gitler general polkovnik E fon Makkenzen general tankovih vijsk F Paulyus general vid infanteriyi G fon Zodenshtern general polkovnik Maksimilian fon Vajks 1 chervnya 1942 Prote rozumiyuchi vsyu bezperspektivnist borotbi z povstalimi proti okupantiv balkanskimi narodami Vajks u veresni 1943 roku zvernuvsya do Gitlera z propoziciyeyu vivesti nimecki vijska z Balkan i vikoristovuvati yih na inshih frontah ale otrimav vidmovu U zhovtni 1943 roku Vajks dijshov visnovku sho zagroza partizanskih dij z boku greckih povstanciv ne mozhe buti serjoznoyu dlya nimciv po pershe tomu sho akti sabotazhu ne viklikali skrutnih problemi j tomu sho bilshist partizanskih zagoniv buli zajnyati v mizhusobnij borotbi mizh soboyu Vihodyachi z cogo Maksimilian fon Vajks zoserediv osnovni zusillya borotbi z partizanami Broz Tito yakij buv silnim i nebezpechnim suprotivnikom Naprikinci 1943 roku yugoslavski partizani nalichuvalosya blizko 145 tisyach povstanciv i yih kilkist postijno zbilshuvalasya Z nih blizko 90 tisyach perebuvalo pid komanduvannyam Tito Vajks zaprosiv dozvil OKV na provedennya masshtabnoyi operaciyi proti partizan v Yugoslaviyi do nastannya zimi Krim togo abveru vdalosya vkrasti poslannya Tita vid 4 listopada 1943 v yakomu lider yugoslavskih komunistiv visloviv svij namir atakuvati nimecki garnizoni v Serbiyi potuzhnimi silami Bilsh togo bagato kolishnih prihilnikiv marionetkovogo rezhimu zasnovanogo nimcyami v Yugoslaviyi priyednalasya do partizaniv Osoblivij skepticizm u fon Vajksa viklikala j zdatnist Ante Pavelicha ochilnika Nezalezhnoyi Derzhavi Horvatiya borotisya svoyimi vlasnimi silami z partizanskim ruhom U zv yazku z cim prijnyato rishennya pro ogoloshennya voyennogo stanu v krayini Za zimu 1943 44 vijska pid komanduvannyam Maksimiliana fon Vajksa proveli proti yugoslavskih partizan 3 masshtabnih nastupalnih operaciyi namagayuchis postupovo rozgromiti znachnu chastinu povstanskih sil Tito v anklavah v Bosniyi Spochatku nimecki vijska proveli operaciyu Orel za zadumom yakoyi vid povstanciv mala buti ochishena shidna Horvatiya ta operaciya Kugelblic nim Kugelblitz sho mala za metu otochennya partizaniv u shidnij Bosniyi Cherez nespriyatlivi pogodni umovi nastup rozpochavsya 2 grudnya iz zatrimkoyu priblizno na dva tizhnya Boyi buli duzhe zapeklimi ale popri trudnoshi nimci zmogli zavershiti otochennya Cherez girskij relyef partizani zmogli nepomitno prosochitisya cherez nimecki liniyi i vtekti na pivnich Peresliduyuchi voroga fon Vajks rozpochav dodatkovu operaciyu Snigova burya sho trivala do 31 grudnya 1943 roku ale ne dosyag znachnogo uspihu Zgodom z 2 sichnya 1944 vijska Vaffen SS i 1 yi girsko pihotnoyi diviziyi prodovzhuvali peresliduvannya partizan na teritoriyi Chornogoriyi I cogo razu partizanam vdalosya vtekti She odna operaciya pid kodovoyu nazvoyu Osinnya bliskavka spryamovana na ochishennya uzberezhzhya Adriatichnogo morya i blokuvannya postavok vijskovih materialiv partizanam cherez morski porti Nezdatnij zlomiti volyu yugoslavskogo narodu do oporu Maksimilian fon Vajks vviv na kontrolovanij jogo vijskami teritoriyi zhorstkij okupacijnij rezhim ne zupinyayuchis pered masovimi stratami zaruchnikiv i zastosuvannyam taktiki spalenoyi zemli Naprikinci 1943 roku v operativne pidporyadkuvannya fon Vajksa bula peredana grupa armij E sho perebuvala v Greciyi i vin takim chinom ob yednav pid svoyim komanduvannyam usi nimecki vijska na Balkanah U Greciyi cherez vishezaznachenu fon Vajksom ocinku efektivnosti partizanskogo ruhu masshtab antipartizanskoyi borotbi buv vidnosno nevelikim Osnovnimi rajonami dij Vermahtu buli Fessaliya i zahidna Makedoniya Operaciya Margaret I Vesna 1944 roku privnesla novi trudnoshi u vzayemini mizh Nimechchinoyu ta yiyi soyuznikami Pid udarami radyanskih vijsk Vermaht vidstupav j navit dlya najviddanishih prihilnikiv Gitlera peremoga Nimechchini vzhe ne zdavalasya realnoyu Krayini soyuzniki Tretogo Rejhu namagalisya zvesti do minimumu shkodu u vipadku majbutnoyi porazki svoyeyi krayini j pochali shukati shlyahi vihodu z vijni Gitler vvazhav sho vrahovuyuchi nenadijnist kerivnictva Ugorshini ta lidera admirala Miklosha Gorti yiyi perehid na bik voroga cilkom mozhlivij Tomu vin virishiv piti na vijskove vtruchannya i vzyati ugorsku armiyu pid svij kontrol Misiya z okupaciyi Ugorshini pid kodovoyu nazvoyu operaciya Margaret pid kerivnictvom fon Vajksa yak golovnokomanduvacha Pivdenno Shidnoyi Yevropi mala rozpochatisya na pochatku bereznya 1944 roku Pid vplivom italijskogo dosvidu Vajks zrobiv pesimistichni prognozi shodo naslidkiv kampaniyi 8 bereznya vin zapisav u svoyemu shodenniku sho ugorci budut borotisya do ostannoyi lyudini za svobodu svoyeyi krayini i poperedzhav pro zagalne povstannya proti nimeckih vijsk yake budut pidburyuvati yevreyi i komunisti Prote 18 bereznya Gorti pislya korotkogo zaperechennya postupivsya vimogam Gitlera ta prijnyav na sebe verhovnu vladu v krayini i dozvoliv vvedennya vijsk Vermahtu O 4 00 nastupnogo dnya nimecki vijska uvijshli na ugorsku teritoriyu Maksimilian fon Vajks buv u zahvati vid togo sho jogo ocinki bula pomilkova Nide nemaye oporu napisav vin u svoyemu shodenniku U bagatoh vipadkah nimciv zustrichali z oficijnimi prijomami z boku vijskovosluzhbovciv i naselennya Vidrazu zh pochalisya areshti nebazhanih elementiv ta rozgrabuvannya bagatstv krayini osoblivo cinnoyi dlya nimeckih vijsk nafti Ostanni misyaci vijni Potim feldmarshal Vajks povernulasya na Balkani U veresni 1944 roku pislya vstupu Chervonoyi Armiyi na teritoriyu Bolgariyi i Yugoslaviyi vijska grup armij F ta E pochali vidhid z Balkan Do pochatku 1945 rokiv voni prodovzhuvali she utrimuvati znachnu chastinu Yugoslaviyi veduchi bojovi diyi za 100 km na zahid vid Belgrada i shidnishe Sarayevo U sichni 1945 roku nachalnik Generalnogo shtabu suhoputnih vijsk general G Guderian zrobiv sprobu dobitisya priznachennya Vajksa na posadu komanduvacha grupoyu armij Visla ale vona zakinchilasya nevdacheyu Gitler vidkinuv propoziciyu Guderiana i shob yakos pom yakshiti svoye negativne vidnoshennya do kandidaturi Vajksa nagorodiv jogo dubovim listyam do Licarskogo hresta 5 lyutogo 1945 roku Postupovo velika chastina vijsk sho perebuvala v pidporyadkuvanni Vajksa bula perekinuta na inshi fronti Naprikinci bereznya 1945 roku shtab grupi armij F buv rozformovanij za nepotribnistyu Samogo Vajksa pereveli do rezervu OKV i v zavershalnih bitvah Drugoyi svitovoyi vijni vin uchasti vzhe ne brav 2 travnya 1945 buv zaareshtovanij amerikanskimi vijskami v Bavariyi Piddavavsya dopitam pid chas Nyurnberzkogo procesu prote u tabori dlya vijskovopolonenih Vajks serjozno zahvoriv j 1947 roku jogo zvilnenili z polonu Pislya vihodu na volyu oselivsya v Zahidnij Nimechchini i viv usamitnene zhittya Vajks stav odnim z nebagatoh vishih voyenachalnikiv Tretogo rejhu yakim vdalosya uniknuti sudu za vijskovi zlochini pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Rol Maksimiliana fon Vajksa v istoriyiVisokij zhilavij v okulyarah z tovstimi steklami i metalevoyu opravoyu z manerami prirodzhenogo aristokrata Vajks zovni shozhij shvidshe na yakogos universitetskogo profesora nizh na polkovodcya Ale ce bulo hibne vrazhennya Guderian yakos vidznachiv sho Vajks buv nastilki zh rozumnij naskilki povnij gordosti i muzhnosti Starij kavalerist pedantichnij sluzhaka profesional visokogo klasu yakij vvazhav sho kadrovij vijskovij ne maye vtruchatisya v politiku spochatku fon Vajks ne spivchuvav nacistam ale potim stav spivrobitnichati z nimi Povorotnim momentom sho zigrav virishalnu rol u zmini jogo stavlennya do nacistiv stalo rishennya Gitlera pro rozgortannya na bazi 100 tisyachnogo rejhsveru potuzhnih nimeckih zbrojnih sil Vermahtu Ce ne lishe povnistyu vidpovidalo tradicijnim uyavlennyam Vajksa pro rol i misce armiyi v sistemi derzhavnih institutiv vladi ale i vidkrivalo dlya nogo osobisto shiroki mozhlivosti vijskovoyi kar yeri Na dopitah Nyurnberzkogo tribunalu General feldmarshali Vilgelm List ta Maksimilian fon Vajks 12 travnya 1947 Vodnochas Vajks nadali buv vimushenij postijno balansuvati mizh svoyimi glibokimi religijnimi perekonannyami yaki vhodili v superechnist z ideologichnimi ustanovkami i praktikoyu nacistskogo rezhimu i svoyeyu prihilnistyu Gitleru Zavdyaki svoyij loyalnosti do fyurera jomu vdalosya uspishno uniknuti vlashtovanogo v 1938 roci V Brauhichem za nakazom Gitlera generalskoyi chistki j u podalshomu zberigati doviru Gitlera majzhe do samogo kincya vijni hocha vin ne raz i dosit rizko vistupav proti karalnih akcij SS sho bud komu inshomu navryad chi b tak legko zijshlo z ruk Pislya zakinchennya vijni Vajks unik vijskovogo tribunalu peremozhciv popri jogo bezposerednyu prichetnist do vijskovih zlochiniv v Yugoslaviyi Yak voyenachalnik Vajks osoblivo vidznachivsya komanduyuchi korpusom u Polskij kampaniyi 1939 roku armiyeyu pid chas Balkanskoyi kampaniyi 1941 roku i v pershi misyaci vijni proti Radyanskogo Soyuzu Post zhe komanduvacha grupoyu armij B viyavivsya jomu ne pid silu i vin povnoyu miroyu nese svoyu chastku vidpovidalnosti za katastrofu nimeckoyi armiyi pid Stalingradom Prekrasno usvidomlyuyuchi vsyu nebezpeku stanovisha v yakomu opinilasya jogo grupa armij na Serednomu Doni i pid Stalingradom u listopadi 1942 roku vin prote ne viyaviv nalezhnoyi tverdosti pered Gitlerom i verhovnim komanduvannyam Vermahtu shob vidstoyati svoyu tochku zoru j sprobuvati zvesti do minimumu mozhlivi negativni naslidki kontrnastupu Chervonoyi Armiyi Pravda potim Vajks nepogano viyaviv sebe yak komanduvach grupoyu armij na Balkanah zasluzhivshi na reputaciyu zdatnogo j umilogo hocha v zhodnomu razi i ne bliskuchogo voyenachalnika velikogo masshtabu U vijskah Vajks buv shiroko vidomij pid prizviskom zenitnogo generala abo zenitnika oskilki buv aktivnim pribichnikom shirokogo zastosuvannya zenitnoyi artileriyi v nazemnih boyah osoblivo pri vidbitti masovanih tankovih atak protivnika Nagorodi general feldmarshala Maksimiliana fon VajksaNagorodi general feldmarshala Maksimiliana fon VajksaMedal princa regenta Luyitpolda Hrest Za vislugu rokiv Bavariya 2 go klasu za 24 roki vijskovoyi sluzhbi Zaliznij hrest 2 go klasu 20 veresnya 1914 Zaliznij hrest 1 go klasu 12 listopada 1915 Vijskovij hrest Za zaslugi Bavariya IV stupenya z mechami Licarskij hrest Korolivskogo ordena domu Gogencollerniv z mechami 22 kvitnya 1918 Prussiya Licarskij hrest Imperskogo ordena Franca Josifa Avstro Ugorshina Pochesnij hrest veterana vijni za 1914 1918 1934 Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 z Prazkim gradom 7 chervnya 1939 Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu 18 veresnya 1939 Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu 29 veresnya 1939 Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 1942 Licarskij hrest Zaliznogo hresta 29 chervnya 1940 Licarskij hrest Zaliznogo hresta z Dubovim listyam 731 5 lyutogo 1945 Medal Za vislugu rokiv u Vermahti I stupenya za 25 rokiv vijskovoyi sluzhbi Medal Za vislugu rokiv u Vermahti II stupenya za 18 rokiv vijskovoyi sluzhbi Medal Za vislugu rokiv u Vermahti III stupenya za 12 rokiv vijskovoyi sluzhbi Medal Za vislugu rokiv u Vermahti IV stupenya za 4 roki vijskovoyi sluzhbi 7 raziv vidmichenij v dopovidi Vermahtberiht 11 kvitnya 1941 7 serpnya 1941 23 veresnya 1941 18 zhovtnya 1941 10 veresnya 1943 i 19 sichnya 1945 Div takozhGeorg fon Kyuhler Vilgelm Fallej Ervin fon Vicleben Ernst Bush Genrih fon FitingofLiteraturaFriedrich Christian Stahl Generalfeldmarschall Maximilian Freiherr von und zu Weichs an der Glon In Gerd R Ueberschar Hrsg Hitlers militarische Elite Vom Kriegsbeginn bis zum Weltkriegsende Band 2 Primus Darmstadt 1998 ISBN 3 89678 089 1 S 276 282 Prominente ohne Maske FZ Verlag 1986 ISBN 3924309019 Rangliste des Deutschen Reichsheeres Mittler amp Sohn Berlin S 113 Veit Scherzer Die Ritterkreuztrager 1939 1945 Scherzers Militaer Verlag Ranis Jena 2007 ISBN 978 3 938845 17 2 S 772PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Maksimilian fon Vejhs Biografiya Maksimiliana fon Vejhsa na sajte Hronos 10 listopada 2012 u Wayback Machine ros Biografiya Maksimiliana fon Vejhsa na sajte lexikon der wehrmacht de nim Vejhs Maksimilian fon na s s name Arhiv originalu za 14 lipnya 2013 Procitovano 13 serpnya 2011 ros Vejhs Maksimilian fon general feldmarshal Tretego Rejha nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros nim Weichs von Maximillian 8 kvitnya 2009 u Wayback Machine nagorodi feldmarshala fon Vajksa angl Primitki Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2009 Procitovano 27 zhovtnya 2009 Komanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami Tretogo Rejhu Poperednik sformovana komandir 1 yi tankovoyi diviziyi 1 zhovtnya 1935 30 veresnya 1937 Nastupnik general major Rudolf Shmidt Poperednik sformovanij komandir XIII ogo armijskogo korpusu 1 serpnya 26 zhovtnya 1939 Nastupnik general lejtenant Genrih fon Fitingof Poperednik sformovana komanduvach 2 yi armiyi 20 zhovtnya 1939 26 listopada 1941 15 sichnya 15 lipnya 1942 Nastupnik general polkovnik Rudolf Shmidt Poperednik general feldmarshal Fedor fon Bok komanduvach grupoyu armij B 16 lipnya 1942 14 lipnya 1943 Nastupnik general feldmarshal Ervin Rommel Poperednik sformovana komanduvach grupoyu armij F 26 serpnya 1943 25 bereznya 1945 Nastupnik rozformovana Poperednik general polkovnik Aleksander Ler Golovnokomanduvach Komanduvannya Vermahtu Pivdennij Shid 26 serpnya 1943 25 bereznya 1945 Nastupnik general polkovnik Aleksander Ler