Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сюнікське царство Սյունիքի թագավորություն 987 1170 Сюнікське царство у 1020 1166 роках Столиця Капан Мова и Вірменська Р

Сюнікське царство

Сюнікське царство
Сюнікське царство
Սյունիքի թագավորություն
987 – 1170
imageСюнікське царство у 1020—1166 роках


Столиця Капан
Мова(и) Вірменська
Релігія Християнство (Вірменська апостольська церква)
Площа 5500 км²
Населення 200 000
Форма правління Монархія
Династія 987–1072 — Сюні, 1072–1170 — Сенекерімяни
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Сюнікське царство
Історія Вірменії
image
Держави та утворення
Айраратське царство • Велика Вірменія • Мала Вірменія
• Цопк • Софена • Марзпанська Вірменія• Вірменський емірат
Анійське царство • Сюнік • Васпуракан • Ташир—Дзорагет
Арцах • Хачен • Карс • Царство Варажнуні
Кесун • • • • Кілікія
Шах-Арменіди • • • Чухур-Саад • Карабах
• Еріванська губернія
Єлизаветпольська губернія • Перша Республіка
Вірменська РСР • Республіка Вірменія • НКР
Війни: • Туреччина• Грузія •Азербайджан • Карабах
Битви: Тигранакерт • • • Аварайр
• • Манцикерт • Гарні • Бітліс •
Сардарапат • • Каракіліс
Релігії
Язичництво • Мітраїзм
Вірменська апостольська церква
Павликіани • • Католицизм
Географія
(Західна • Східна)
Вірменське нагір'я • Кілікія
Гайкіди • Єрвандіди • Арташесіди
Аршакуні • Арцруніди • Багратуні
Рубеніди • Хетуміди • Лузіньяни • Кюрикіди
Арменакан • • Дашнакцутюн • Фідаї
Цегакрон • АСАЛА • Міацум
Тематичні статті
Вірмени • • Культура • Мова • Вірменське питання
Геноцид • • Амшенці •
Столиці • Матенадаран • Вірменознавство • Вірменське Відродження • Шляхта
Хронологія

Сюнікське (Сюнійське) царство (Капанське царство, Балкське (Бахкське) царство) — середньовічна вірменська держава на території давньовірменської провінції Сюнік, що існувало у 987–1170 роках зі столицею в місті Капан.

Історія

987 року у період тимчасового послаблення Анійського царства через періодичні напади арабського амірату Атрпатакана, сюзеренний князь Сюніка Смбат I Саакян за допомогою Раввадіда Абу-л-Хайджа й Арцахських князів проголосив Сюнік окремим царством. Однак лише за рік, 988, після смерті Абу-л-Хайджа, Смбат I Саакян визнав верховну владу царя Вірменії Смбата II і того ж року у складі вірменської армії взяв участь у вірменсько-грузинському поході проти Абхазького царства.

У перші роки правління Смбата I Саакяна було сформовано державний апарат, створено владні інституції, нормалізовано армію, засновано суди, облаштовано й посилено фортеці, розвивалось . Цар Вірменії Гагік I (989–1020) анексував від свого васала деякі області (Чахук і частину Цхука) в тому числі й Вайоц-Дзор.

Наприкінці X століття кордони васального Сюнікського царства сягали на сході річки , на північному сході — водорозділу Арцахських гір, на півночі охоплювали території за лінією населених пунктів —Сісіан—, на заході доходили до Зангезурських гір, охоплюючи частину області Єрнджак із містечком Шорот (фортеця Єрнджак, яка на початку X століття була захоплена аміром Голтна, до кінця століття знову приєдналась до Сюніка), а на півдні — до річки Аракс. Такі кордони царства зберігались до початку XII століття.


За Васака (998–1040) і Смбата II Ашотяна (1040–1044) Сюнікське царство переживало економічне піднесення, сягнувши піку розквіту. В середині XI століття, з початком вторгнення сельджуцьких військ під проводом Алп-Арслана Сюнік разом з Таширом залишився однією із нечисленних вірменських областей, які не були завойовані.

1064 року, за часів Григора I Ашотяна (1044–1084), Сюнік пережив навали середньоазійських сельджуків на чолі з Мелік-шахом та його везиром Нізам аль-Мульком, втративши низку прикордонних областей. Територіальна цілісність царства була відновлена за Сенекеріма (1072–1094), влада якого була затверджена Мелік-шахом. В одному з документів той також називав себе царем Вірменії, що сидить у Сюніку. Після смерті останнього Сюнікське царство відновило свій фактичний суверенітет. Наприкінці XI століття площа царства складала близько 1/3 історичного Сюніка (близько 5500 км²). Царство мало 43 фортець, 48 монастирів і 1008 сіл, 1 місто й кілька селищ.

У XII столітті політична криза царства поглибилась. 1103 року сельджуки захопили та зруйнували Капан, 1104 року — фортецю Воротн, а за рік — Бген. Цар Григор II (1096 або 1103–1166) здійснив спробу активізувати зовнішню політику, пов'язану з успіхами вірменсько-грузинських військ. Однак у період тимчасових невдач Грузинського царства сельджуцькі аміри знову посилили тиск на Сюнік. 1126 року Харон амір зруйнував Капан і область Аревік, захопив Какаваберд і Багаку кар, однак невдовзі всіх їх було звільнено. Далі Сюнікському царству загрожували Ільдегізи. У 1151–1152 роках Шамс ад-Дін Ільдегіз захопив фортеці Грхам, Гегі, Какаваберд, 1170 року — Багаберд. Останній цар Сюнікського царства Гасан Геракареці змушено пішов до Хачена, чим і завершилась 180-річна історія царства.

Правителі

Примітки

  1. С. Т. Єремян. Вірменія за «Ашхарацуйцем». — Єр., 1963. — С. 117.
  2. Енциклопедія Британіка|http://www.britannica.com/EBchecked/topic/35178/Armenia/44272/Ottomans-and-Safavids Armenia}}
  3. Christopher Hatch MacEvitt. The crusades and the Christian world of the east: rough tolerance. — University of Pennsylvania Press, 2008. — С. 37.
  4. The Journal of Jewish studies. — 2002. — Т. 53, вип. 1-2.
  5. Іраніка
  6. Степанос Орбелян. Історія області Сісакан. — Тіфліс, 1910. — С. 300. (вірм.)
  7. Степаненко В. П. Політична обстановка у Закавказзі в першій половині XI ст. // Антична давнина й середньовіччя. — 1975. — Вип. 11. — С. 124—125.
  8. . Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 27 липня 2019.
  9. University of Cambridge. The Cambridge history of Iran. — Cambridge University Press, 1991. — Т. 5. — С. 64.
  10. Степанос Орбелян. Історія області Сісакан. — Тіфліс, 1910. — С. 316, 326. (вірм.)
  11. . Studies in Caucasian History. — CUP Archive, 1953. — С. 72.
  12. Степанос Орбелян. Історія області Сісакан. — М., 1861. — С. 235. (вірм.)
  13. Степанос Орбелян. Історія області Сісакан. — Єр., 1986. — С. 279. (вірм.)
  14. Вірменська радянська енциклопедія. — Т. 10. — С. 477.
  15. Г. Григорян. Царство Сюнік (X—XII ст) // Історично-філологічний журнал. — 2006. — № 2. — С. 144. (вірм.)

Джерела

  • А. Утмазян. Сюнік у IX—XI ст. — Єр., 1957. (вірм.)
  • Т. Акопян. Сюнікське царство. — Єр., 1966. (вірм.)
  • Григорян Г. М. Нариси історії Сюніка IX—XV ст. — Єр., 1990.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Syunikske carstvo Սյունիքի թագավորություն 987 1170 Syunikske carstvo u 1020 1166 rokah Stolicya Kapan Mova i Virmenska Religiya Hristiyanstvo Virmenska apostolska cerkva Plosha 5500 km Naselennya 200 000 Forma pravlinnya Monarhiya Dinastiya 987 1072 Syuni 1072 1170 Senekerimyani Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Syunikske carstvo Istoriya VirmeniyiDerzhavi ta utvorennyaAjraratske carstvo Velika Virmeniya Mala Virmeniya Copk Sofena Marzpanska Virmeniya Virmenskij emirat Anijske carstvo Syunik Vaspurakan Tashir Dzoraget Arcah Hachen Kars Carstvo Varazhnuni Kesun Kilikiya Shah Armenidi Chuhur Saad Karabah Erivanska guberniya Yelizavetpolska guberniya Persha Respublika Virmenska RSR Respublika Virmeniya NKRVijni Turechchina Gruziya Azerbajdzhan Karabah Bitvi Tigranakert Avarajr Mancikert Garni Bitlis Sardarapat KarakilisReligiyiYazichnictvo Mitrayizm Virmenska apostolska cerkva Pavlikiani KatolicizmGeografiya Zahidna Shidna Virmenske nagir ya KilikiyaGajkidi Yervandidi Artashesidi Arshakuni Arcrunidi Bagratuni Rubenidi Hetumidi Luzinyani KyurikidiArmenakan Dashnakcutyun Fidayi Cegakron ASALA MiacumTematichni stattiVirmeni Kultura Mova Virmenske pitannya Genocid Amshenci Stolici Matenadaran Virmenoznavstvo Virmenske Vidrodzhennya ShlyahtaHronologiyaPortal Virmeniya pereglyanutiobgovoritiredaguvati Syunikske Syunijske carstvo Kapanske carstvo Balkske Bahkske carstvo serednovichna virmenska derzhava na teritoriyi davnovirmenskoyi provinciyi Syunik sho isnuvalo u 987 1170 rokah zi stoliceyu v misti Kapan Istoriya987 roku u period timchasovogo poslablennya Anijskogo carstva cherez periodichni napadi arabskogo amiratu Atrpatakana syuzerennij knyaz Syunika Smbat I Saakyan za dopomogoyu Ravvadida Abu l Hajdzha j Arcahskih knyaziv progolosiv Syunik okremim carstvom Odnak lishe za rik 988 pislya smerti Abu l Hajdzha Smbat I Saakyan viznav verhovnu vladu carya Virmeniyi Smbata II i togo zh roku u skladi virmenskoyi armiyi vzyav uchast u virmensko gruzinskomu pohodi proti Abhazkogo carstva U pershi roki pravlinnya Smbata I Saakyana bulo sformovano derzhavnij aparat stvoreno vladni instituciyi normalizovano armiyu zasnovano sudi oblashtovano j posileno forteci rozvivalos Car Virmeniyi Gagik I 989 1020 aneksuvav vid svogo vasala deyaki oblasti Chahuk i chastinu Chuka v tomu chisli j Vajoc Dzor Naprikinci X stolittya kordoni vasalnogo Syunikskogo carstva syagali na shodi richki na pivnichnomu shodi vodorozdilu Arcahskih gir na pivnochi ohoplyuvali teritoriyi za liniyeyu naselenih punktiv Sisian na zahodi dohodili do Zangezurskih gir ohoplyuyuchi chastinu oblasti Yerndzhak iz mistechkom Shorot fortecya Yerndzhak yaka na pochatku X stolittya bula zahoplena amirom Goltna do kincya stolittya znovu priyednalas do Syunika a na pivdni do richki Araks Taki kordoni carstva zberigalis do pochatku XII stolittya Za Vasaka 998 1040 i Smbata II Ashotyana 1040 1044 Syunikske carstvo perezhivalo ekonomichne pidnesennya syagnuvshi piku rozkvitu V seredini XI stolittya z pochatkom vtorgnennya seldzhuckih vijsk pid provodom Alp Arslana Syunik razom z Tashirom zalishivsya odniyeyu iz nechislennih virmenskih oblastej yaki ne buli zavojovani 1064 roku za chasiv Grigora I Ashotyana 1044 1084 Syunik perezhiv navali serednoazijskih seldzhukiv na choli z Melik shahom ta jogo vezirom Nizam al Mulkom vtrativshi nizku prikordonnih oblastej Teritorialna cilisnist carstva bula vidnovlena za Senekerima 1072 1094 vlada yakogo bula zatverdzhena Melik shahom V odnomu z dokumentiv toj takozh nazivav sebe carem Virmeniyi sho sidit u Syuniku Pislya smerti ostannogo Syunikske carstvo vidnovilo svij faktichnij suverenitet Naprikinci XI stolittya plosha carstva skladala blizko 1 3 istorichnogo Syunika blizko 5500 km Carstvo malo 43 fortec 48 monastiriv i 1008 sil 1 misto j kilka selish U XII stolitti politichna kriza carstva poglibilas 1103 roku seldzhuki zahopili ta zrujnuvali Kapan 1104 roku fortecyu Vorotn a za rik Bgen Car Grigor II 1096 abo 1103 1166 zdijsniv sprobu aktivizuvati zovnishnyu politiku pov yazanu z uspihami virmensko gruzinskih vijsk Odnak u period timchasovih nevdach Gruzinskogo carstva seldzhucki amiri znovu posilili tisk na Syunik 1126 roku Haron amir zrujnuvav Kapan i oblast Arevik zahopiv Kakavaberd i Bagaku kar odnak nevdovzi vsih yih bulo zvilneno Dali Syunikskomu carstvu zagrozhuvali Ildegizi U 1151 1152 rokah Shams ad Din Ildegiz zahopiv forteci Grham Gegi Kakavaberd 1170 roku Bagaberd Ostannij car Syunikskogo carstva Gasan Gerakareci zmusheno pishov do Hachena chim i zavershilas 180 richna istoriya carstva PraviteliSmbat I Saakyan z 976 980 syuzerennij knyaz 987 998 car Vasak 998 1040 Smbat II Ashotyan 1040 1044 1051 Grigor I Ashotyan 1044 1051 1072 Senekerim Sevadyan 1072 1094 Grigor II Senekerimyan 1094 1166 Gasan Gerakareci Hachenci 1166 1170PrimitkiS T Yeremyan Virmeniya za Ashharacujcem Yer 1963 S 117 Enciklopediya Britanika http www britannica com EBchecked topic 35178 Armenia 44272 Ottomans and Safavids Armenia Christopher Hatch MacEvitt The crusades and the Christian world of the east rough tolerance University of Pennsylvania Press 2008 S 37 The Journal of Jewish studies 2002 T 53 vip 1 2 Iranika Stepanos Orbelyan Istoriya oblasti Sisakan Tiflis 1910 S 300 virm Stepanenko V P Politichna obstanovka u Zakavkazzi v pershij polovini XI st Antichna davnina j serednovichchya 1975 Vip 11 S 124 125 Arhiv originalu za 19 lipnya 2014 Procitovano 27 lipnya 2019 University of Cambridge The Cambridge history of Iran Cambridge University Press 1991 T 5 S 64 Stepanos Orbelyan Istoriya oblasti Sisakan Tiflis 1910 S 316 326 virm Studies in Caucasian History CUP Archive 1953 S 72 Stepanos Orbelyan Istoriya oblasti Sisakan M 1861 S 235 virm Stepanos Orbelyan Istoriya oblasti Sisakan Yer 1986 S 279 virm Virmenska radyanska enciklopediya T 10 S 477 G Grigoryan Carstvo Syunik X XII st Istorichno filologichnij zhurnal 2006 2 S 144 virm DzherelaA Utmazyan Syunik u IX XI st Yer 1957 virm T Akopyan Syunikske carstvo Yer 1966 virm Grigoryan G M Narisi istoriyi Syunika IX XV st Yer 1990

Дата публікації:
Топ