Малік-шах (тур. ( І. Melikşah ; перський : ملکشاه) нар. 16 серпня 1055 — 19 листопада 1092, Мерв, Сельджуцька імперія) сельджуцький державний і політичний діяч..
Абуль-Фатх Джелал - ад-Дін Малік- шах ібн Алп-Арслан | |
---|---|
Малік-шах | |
Султан сельджуцької імперії | |
Початок правління: | 1072 |
Кінець правління: | листопад 1092 |
Попередник: | Алп-Арслан |
Дата народження: | 16 серпня 1055 |
Місце народження: | Ісфаган |
Дата смерті: | 19 листопада 1092 (37 років) |
Місце смерті: | Мерв, Сельджуцька імперія |
Поховання | d |
Діти: | 1. син Баркіярук 2. Мухаммед 3. Санджар 4. Махмуд |
Батько: | Алп-Арслан |
Був султаном сельджуцької імперії з 1072 до 1092 року. Під час його правління Сельджуцька імперія досягла найбільшого розквіту.
Ранні роки
Малік-шах народився 16 серпня 1055 і провів свою юність в Ісфагані. За словами перського історика 12 століття Мухаммада бін Алі Раванді, Малік-шах мав світлу шкіру, був високий і дещо громіздкий. У 1064 році Малік-шах, у віці 9 років, поряд з Нізамом аль Мульком, перським візиром імперії, взяли участь у кампанії Алп-Арслана на Кавказі.
У тому ж році Малік-шах був одружився з Теркен-хатун, донькою караханідського хана Ібрагіма. У 1066 році Алп-Арслан організував церемонію біля Мерва, де він призначив Малік-шаха своїм наступником.
У 1071 році Малік-шах взяв участь у сирійській кампанії свого батька, і залишився в Алеппо, коли його батько воював з візантійським імператором Романом IV Діогеном.. У 1072 році, Малік-шах і Нізам аль — Мульк в супроводі Алп-Арслана брали участь в кампанії в Трансоксіані проти Караханідів. Проте, Алп-Арслан був важко поранений під час походу, й Малік-шах незабаром очолив армію. Алп-Арслан помер через кілька днів, і Маліка-шаха було оголошено новим султаном імперії.
Період перебування при владі
Проте, відразу після того, як Малік-шах був проголошений султаном, його дядько Кавурд хотів перебрати трон для себе і послав Малік — шаху повідомлення, в якому говорилося: «Я старший брат, а ти юнацький син, я маю більше прав на успадкування». Малік-шах потім відповів, відправивши наступне повідомлення: «Брат не може наслідувати, коли є син». Це повідомлення розлютило дядька. Він згодом займає Ісфаган. У 1073 році відбулася битва біля Хамадан, що тривала три дні. Дядька супроводжували його сім синів, і його армія складалася з туркмен, в той час як армія Малік — шаха складалася з ghulams («військові раби») і загонів курдських і арабських військ. Під час битви турки армії Малік — шаха збунтувалися проти нього, але йому все-таки вдалося перемогти і захопити дядька. Потім той благав про помилування, а натомість пообіцяв піти у відставку в Оман. Однак Низам аль — Мульк відхилив пропозицію, заявивши, що не шкодуючи його було ознакою слабкості. Через деякий час, Кавурд був задушений тятивою, в той час як двоє його синів були осліплені. Малік-шах розширював межі Сельджукской імперії. Були захоплені Північна Сирія і частина Палестини. Пізніше, в 1074 році, він вирішив висунути свої військові сили проти Караханідского хана Шамс аль-мулька, володаря Самарканда. Головна битва відбулася недалеко від Карші. Ханські війська були вщент розбиті. Після цього ними було захоплено Бухара і Самарканд. У 1079 році відбувся похід до Грузії і Вірменії. Деякий час Сельджуки утримувалися від великих походів, але вже в 1089 році почалася нова військова кампанія, по ходу якої була захоплена Фергана. Сельджуцька імперія розширилася до кордонів Східного Туркестану.
1091 року відправив 50-тисячне військо на чолі із Борсуком для підкорення Румського султанату. Султан розраховував, що опір буде не значним, оскільки румський султан Сулейман загинув перед тим, а його діти — Килич-Арслан та Кулан-Арслан знаходилися у Малік-шаха в полоні. Втім намісник Сулеймана — Абу-л-Касім — біля Ізніка (Нікеї) завдав поразки війську Великих Сельджуків.
Соціальне значення
Крім військової діяльності, Малік-шах займався і відновленням зруйнованих і розорених після воєн і повстань районів проживання його підданих. Його держава поділялася на 12 васальних князівств на чолі з сельджуцькими аристократами та воєначальниками. Для того, щоб полегшити шляхи сполучення між своїми володіннями Малік-шах поліпшував дороги, також він споруджував будівлі загального користування — караван-сараї, було зведено сотні мечетей, медресе, палаців.
Смерть
Малік-шах помер 19 листопада 1092 (37 років), коли він був на полюванні. Він був, швидше за все, отруєний халіфом або кимось із прихильників Нізам аль Мулька. За наказом Теркен-хатун, тіло Малік-шаха повернули в Ісфаган, де він був похований в медресе.. Після смерті султана почалась запекла боротьба між братами за владу..
Примітки
- Fazlullah, Residuddin (2010). «Üçüncü Padişah Sultan Celalü'ldevle ve'd-din Melikşah Ebu'l Feth bin Alparslan Muhammed bin Davud'un Zikri» (Türkçe). Cami'u't Tevarih. Selenge Yayıncılık. s. 125. İŞBN 978-975-8839-76-6.
- «Большая советская энциклопедия»: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
- Luther 1985, pp. 895—898.
- Durand-Guédy 2012.
- Bosworth 1968, p. 88.
- Jonathan Riley-Smith, The Oxford History of the Crusades, (Oxford University Press, 2002), 213.
- Gibb, H. A. R. (1960—1985). The Encyclopedia of Islam, vol. 7. Leiden: Brill. p. 275
- Строева Л. В. Государство исмаилитов в Иране в XI—XIII вв. — С. 67, 69, 71.
Література
- История Востока. — Восточная литература, 1995. — Т. 2: Восток в средние века.
- Ирмияева Т. Ю. История мусульманского мира. — Челябинск: Урал ЛТД, 2000. — 352 с. — 10 000 экз. — .
- Строева Л. В. Государство исмаилитов в Иране в XI—XIII вв. — М.: Издательство «Наука», ГРВЛ, 1978. — 2400 экз.
- Севим, Али (2005) " Интересные аспекты султана Малик -шаха, " Беллетти 69 , s.517-37 .
- Босуорт, С. Е (1995) . The Later Ghaznavids: Splendour and Decay: The Dynasty in Afghanistan and Northern India 1040—1186
- Босуорт, С. Є. (1968) . " Політична і династична історія іранського світу (1000—1217 Р. Х.) " . У Фраєм, Р. Н. Кембридж Історія Ірану, том 5.
- Ара Едмон Dostourian: Вірменія і хрестові походи, десятого дванадцятого століття . Lanham, University Press Америки 1993 року.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Malik shah tur I Meliksah perskij ملکشاه nar 16 serpnya 1055 19 listopada 1092 Merv Seldzhucka imperiya seldzhuckij derzhavnij i politichnij diyach Abul Fath Dzhelal ad Din Malik shah ibn Alp ArslanAbul Fath Dzhelal ad Din Malik shah ibn Alp ArslanMalik shahSultan seldzhuckoyi imperiyiPochatok pravlinnya 1072Kinec pravlinnya listopad 1092Poperednik Alp ArslanData narodzhennya 16 serpnya 1055 1055 08 16 Misce narodzhennya IsfaganData smerti 19 listopada 1092 1092 11 19 37 rokiv Misce smerti Merv Seldzhucka imperiyaPohovannyadDiti 1 sin Barkiyaruk 2 Muhammed 3 Sandzhar 4 MahmudBatko Alp Arslan Buv sultanom seldzhuckoyi imperiyi z 1072 do 1092 roku Pid chas jogo pravlinnya Seldzhucka imperiya dosyagla najbilshogo rozkvitu Ranni rokiMalik shah narodivsya 16 serpnya 1055 i proviv svoyu yunist v Isfagani Za slovami perskogo istorika 12 stolittya Muhammada bin Ali Ravandi Malik shah mav svitlu shkiru buv visokij i desho gromizdkij U 1064 roci Malik shah u vici 9 rokiv poryad z Nizamom al Mulkom perskim vizirom imperiyi vzyali uchast u kampaniyi Alp Arslana na Kavkazi U tomu zh roci Malik shah buv odruzhivsya z Terken hatun donkoyu karahanidskogo hana Ibragima U 1066 roci Alp Arslan organizuvav ceremoniyu bilya Merva de vin priznachiv Malik shaha svoyim nastupnikom U 1071 roci Malik shah vzyav uchast u sirijskij kampaniyi svogo batka i zalishivsya v Aleppo koli jogo batko voyuvav z vizantijskim imperatorom Romanom IV Diogenom U 1072 roci Malik shah i Nizam al Mulk v suprovodi Alp Arslana brali uchast v kampaniyi v Transoksiani proti Karahanidiv Prote Alp Arslan buv vazhko poranenij pid chas pohodu j Malik shah nezabarom ocholiv armiyu Alp Arslan pomer cherez kilka dniv i Malika shaha bulo ogolosheno novim sultanom imperiyi Period perebuvannya pri vladiProte vidrazu pislya togo yak Malik shah buv progoloshenij sultanom jogo dyadko Kavurd hotiv perebrati tron dlya sebe i poslav Malik shahu povidomlennya v yakomu govorilosya Ya starshij brat a ti yunackij sin ya mayu bilshe prav na uspadkuvannya Malik shah potim vidpoviv vidpravivshi nastupne povidomlennya Brat ne mozhe nasliduvati koli ye sin Ce povidomlennya rozlyutilo dyadka Vin zgodom zajmaye Isfagan U 1073 roci vidbulasya bitva bilya Hamadan sho trivala tri dni Dyadka suprovodzhuvali jogo sim siniv i jogo armiya skladalasya z turkmen v toj chas yak armiya Malik shaha skladalasya z ghulams vijskovi rabi i zagoniv kurdskih i arabskih vijsk Pid chas bitvi turki armiyi Malik shaha zbuntuvalisya proti nogo ale jomu vse taki vdalosya peremogti i zahopiti dyadka Potim toj blagav pro pomiluvannya a natomist poobicyav piti u vidstavku v Oman Odnak Nizam al Mulk vidhiliv propoziciyu zayavivshi sho ne shkoduyuchi jogo bulo oznakoyu slabkosti Cherez deyakij chas Kavurd buv zadushenij tyativoyu v toj chas yak dvoye jogo siniv buli oslipleni Malik shah rozshiryuvav mezhi Seldzhukskoj imperiyi Buli zahopleni Pivnichna Siriya i chastina Palestini Piznishe v 1074 roci vin virishiv visunuti svoyi vijskovi sili proti Karahanidskogo hana Shams al mulka volodarya Samarkanda Golovna bitva vidbulasya nedaleko vid Karshi Hanski vijska buli vshent rozbiti Pislya cogo nimi bulo zahopleno Buhara i Samarkand U 1079 roci vidbuvsya pohid do Gruziyi i Virmeniyi Deyakij chas Seldzhuki utrimuvalisya vid velikih pohodiv ale vzhe v 1089 roci pochalasya nova vijskova kampaniya po hodu yakoyi bula zahoplena Fergana Seldzhucka imperiya rozshirilasya do kordoniv Shidnogo Turkestanu 1091 roku vidpraviv 50 tisyachne vijsko na choli iz Borsukom dlya pidkorennya Rumskogo sultanatu Sultan rozrahovuvav sho opir bude ne znachnim oskilki rumskij sultan Sulejman zaginuv pered tim a jogo diti Kilich Arslan ta Kulan Arslan znahodilisya u Malik shaha v poloni Vtim namisnik Sulejmana Abu l Kasim bilya Iznika Nikeyi zavdav porazki vijsku Velikih Seldzhukiv Socialne znachennyaKrim vijskovoyi diyalnosti Malik shah zajmavsya i vidnovlennyam zrujnovanih i rozorenih pislya voyen i povstan rajoniv prozhivannya jogo piddanih Jogo derzhava podilyalasya na 12 vasalnih knyazivstv na choli z seldzhuckimi aristokratami ta voyenachalnikami Dlya togo shob polegshiti shlyahi spoluchennya mizh svoyimi volodinnyami Malik shah polipshuvav dorogi takozh vin sporudzhuvav budivli zagalnogo koristuvannya karavan sarayi bulo zvedeno sotni mechetej medrese palaciv SmertMalik shah pomer 19 listopada 1092 37 rokiv koli vin buv na polyuvanni Vin buv shvidshe za vse otruyenij halifom abo kimos iz prihilnikiv Nizam al Mulka Za nakazom Terken hatun tilo Malik shaha povernuli v Isfagan de vin buv pohovanij v medrese Pislya smerti sultana pochalas zapekla borotba mizh bratami za vladu PrimitkiFazlullah Residuddin 2010 Ucuncu Padisah Sultan Celalu ldevle ve d din Meliksah Ebu l Feth bin Alparslan Muhammed bin Davud un Zikri Turkce Cami u t Tevarih Selenge Yayincilik s 125 ISBN 978 975 8839 76 6 Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Luther 1985 pp 895 898 Durand Guedy 2012 Bosworth 1968 p 88 Jonathan Riley Smith The Oxford History of the Crusades Oxford University Press 2002 213 Gibb H A R 1960 1985 The Encyclopedia of Islam vol 7 Leiden Brill p 275 Stroeva L V Gosudarstvo ismailitov v Irane v XI XIII vv S 67 69 71 LiteraturaIstoriya Vostoka Vostochnaya literatura 1995 T 2 Vostok v srednie veka Irmiyaeva T Yu Istoriya musulmanskogo mira Chelyabinsk Ural LTD 2000 352 s 10 000 ekz ISBN 5 8029 0122 5 Stroeva L V Gosudarstvo ismailitov v Irane v XI XIII vv M Izdatelstvo Nauka GRVL 1978 2400 ekz Sevim Ali 2005 Interesnye aspekty sultana Malik shaha Belletti 69 s 517 37 Bosuort S E 1995 The Later Ghaznavids Splendour and Decay The Dynasty in Afghanistan and Northern India 1040 1186 Bosuort S Ye 1968 Politichna i dinastichna istoriya iranskogo svitu 1000 1217 R H U Frayem R N Kembridzh Istoriya Iranu tom 5 Ara Edmon Dostourian Virmeniya i hrestovi pohodi desyatogo dvanadcyatogo stolittya Lanham University Press Ameriki 1993 roku