Кавурд-бек (*д/н — 1073) — засновник Керманської держави Сельджуків, малік у 1043—1073 роках. Повне ім'я Амад аль-Даула Кара-Арслан Ахмад Кавурд бен Чагрі.
Кавурд-бек | |
---|---|
Народився | невідомо |
Помер | 1073 Мерв ·страчено |
Національність | тюрки |
Діяльність | політик |
Титул | малік Кермана |
Термін | 1043—1073 роки |
Попередник | утворено |
Наступник | Керман-шах |
Конфесія | сунізм |
Рід | Сельджуки |
Батько | Чагрі-бек |
Брати, сестри | Алп-Арслан |
Діти | 4 сини |
|
Життєпис
Походив з династії Сельджукидів. Старший син Чагрі-бека, брата Тогрула I, султана Великих Сельджуків. Про дату народження нічого невідомо. Напевне брав участь у битві при Дандакані, де сельджуцьке військо завдало нищівної поразки Газневідам. 1040 року на великому курултаї в Мерві Кавурд отримав завдання захопити Керман, який на той час належав Буїдам.
Протягом 1042—1043 років захопив значну частину провінції Керман, проте 1043 року зазнав поразки від військ Абу Каліджара. Лише у 1048 році Кавурд розпочав новий наступ на фортецю Кермана, скориставшись одночасним просуванням на південь Персії військ Тогрула I. Того ж року на бік Сельджуків перейшов місцевий малік (намісник) Кермана, що дало змогу Кавурд без бою захопити місто. Подальша смерть Абу Каліджара та боротьба між його спадкоємцями сприяли посиленню влади Кавурда в цій області. Він захопив володіння Буїдів до Ормузької протоки. Слідом за цим захопив північний Оман.
З цього моменту Кавурд став фактично самостійним правителем, хоча зі статусом маліка, оскільки визнавав верховну владу султанів Великих Сельджуків. Втім, поступово Кавурд ставав дедалі самостійнішим. Він прийняв почесне ім'я Імад аль-Даула. До кінця 1040-х років встановив зверхність над Сістаном, де правила династія Насридів.
Водночас багато зробив задля розбудови напівнезалежної держави: споруджено караван-сараї, торговельні шляхи звільнені від розбійників, купцям та ремісникам надано привілеї. При цьому для зміцнення свого становища Кавурд оженився на доньках місцевих дрібних беків та ханів. Влітку проводив час у місті Керман (перейменовано на Бердасір), взимку — Джируфті. Важливим портом став Ормуз, що давав значні статки Кавурду.
У 1059 році надав допомогу Торгул-беку в придушенні повстання тюркменів Ібрагіма Інала. 1062 року завдав поразки династії Шабагкара, що правила у Фарсі.
У 1063 році після смерті Тогрула I й отримання трону Алп-Арсланом, Кавурд оголосив себе незалежним правителем-султаном та припинив переказ податків до державної скарбниці. Втім у 1064 році проти нього вустив Алп-Арслан. Зрештою вдалося мирно вирішити суперечності, а Кавурд визнав статус молодшого брата й зобов'язався сплачувати податки. Втім у 1067 році знову повстав проти султана, але Алп-Арслан доволі швидко зумів виступити з великим військом проти Кавурда, що той вдруге вимушений був визнати зверхність султана Великих Сельджуків. 1070 року придушив спробу сина Султан-шаха захопити Керман.
У 1073 році після смерті султана Алп-Арслана Кавурд оголосив на своїх правах на трон Великих СельджукіВ, виступивши проти Малік-шаха I. На чолі війська Кавурд в травні 1073 року підійшов до Ісфагану. 16 травня 1073 року в околицях Гамадану відбулася битва між Кавурдом і Малік-шахом, в якій війська Кермана зазнали поразки, Кавурда схоплено та страчено за намовлянням візира Нізама аль-Мулька. Старшим синів Кавурда було страчено або осліплено. Залишено лише трьох синів Кавурда.
Родина
- Керман-шах, малік Кермана і Омана в 1073—1074 роках
- Султан-шах, малік у 1074—1085 роках
- Туран-шах, султан у 1085—1097 роках
- Мірдан-шах
Джерела
- C. Edmund Bosworth (edited by): The history of the Seljuq Turks: from the Jāmi al-Tawārīkh: an Ilkhanid adaption of the Saljūq-nāma of Ẓahīr al-Dīn Nīshāpūrī, Richmond (Surrey) 2001
- Merçil, Erdoğan (2000). Müslüman Türk devletleri tarihi. Ankara: Türk Tarih Kurumu Yayınevi. ss. 52. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kavurd bek d n 1073 zasnovnik Kermanskoyi derzhavi Seldzhukiv malik u 1043 1073 rokah Povne im ya Amad al Daula Kara Arslan Ahmad Kavurd ben Chagri Kavurd bekNarodivsyanevidomoPomer1073 Merv strachenoNacionalnisttyurkiDiyalnistpolitikTitulmalik KermanaTermin1043 1073 rokiPoperednikutvorenoNastupnikKerman shahKonfesiyasunizmRidSeldzhukiBatkoChagri bekBrati sestriAlp ArslanDiti4 sini Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dinastiyi Seldzhukidiv Starshij sin Chagri beka brata Togrula I sultana Velikih Seldzhukiv Pro datu narodzhennya nichogo nevidomo Napevne brav uchast u bitvi pri Dandakani de seldzhucke vijsko zavdalo nishivnoyi porazki Gaznevidam 1040 roku na velikomu kurultayi v Mervi Kavurd otrimav zavdannya zahopiti Kerman yakij na toj chas nalezhav Buyidam Protyagom 1042 1043 rokiv zahopiv znachnu chastinu provinciyi Kerman prote 1043 roku zaznav porazki vid vijsk Abu Kalidzhara Lishe u 1048 roci Kavurd rozpochav novij nastup na fortecyu Kermana skoristavshis odnochasnim prosuvannyam na pivden Persiyi vijsk Togrula I Togo zh roku na bik Seldzhukiv perejshov miscevij malik namisnik Kermana sho dalo zmogu Kavurd bez boyu zahopiti misto Podalsha smert Abu Kalidzhara ta borotba mizh jogo spadkoyemcyami spriyali posilennyu vladi Kavurda v cij oblasti Vin zahopiv volodinnya Buyidiv do Ormuzkoyi protoki Slidom za cim zahopiv pivnichnij Oman Z cogo momentu Kavurd stav faktichno samostijnim pravitelem hocha zi statusom malika oskilki viznavav verhovnu vladu sultaniv Velikih Seldzhukiv Vtim postupovo Kavurd stavav dedali samostijnishim Vin prijnyav pochesne im ya Imad al Daula Do kincya 1040 h rokiv vstanoviv zverhnist nad Sistanom de pravila dinastiya Nasridiv Vodnochas bagato zrobiv zadlya rozbudovi napivnezalezhnoyi derzhavi sporudzheno karavan sarayi torgovelni shlyahi zvilneni vid rozbijnikiv kupcyam ta remisnikam nadano privileyi Pri comu dlya zmicnennya svogo stanovisha Kavurd ozhenivsya na donkah miscevih dribnih bekiv ta haniv Vlitku provodiv chas u misti Kerman perejmenovano na Berdasir vzimku Dzhirufti Vazhlivim portom stav Ormuz sho davav znachni statki Kavurdu U 1059 roci nadav dopomogu Torgul beku v pridushenni povstannya tyurkmeniv Ibragima Inala 1062 roku zavdav porazki dinastiyi Shabagkara sho pravila u Farsi U 1063 roci pislya smerti Togrula I j otrimannya tronu Alp Arslanom Kavurd ogolosiv sebe nezalezhnim pravitelem sultanom ta pripiniv perekaz podatkiv do derzhavnoyi skarbnici Vtim u 1064 roci proti nogo vustiv Alp Arslan Zreshtoyu vdalosya mirno virishiti superechnosti a Kavurd viznav status molodshogo brata j zobov yazavsya splachuvati podatki Vtim u 1067 roci znovu povstav proti sultana ale Alp Arslan dovoli shvidko zumiv vistupiti z velikim vijskom proti Kavurda sho toj vdruge vimushenij buv viznati zverhnist sultana Velikih Seldzhukiv 1070 roku pridushiv sprobu sina Sultan shaha zahopiti Kerman U 1073 roci pislya smerti sultana Alp Arslana Kavurd ogolosiv na svoyih pravah na tron Velikih SeldzhukiV vistupivshi proti Malik shaha I Na choli vijska Kavurd v travni 1073 roku pidijshov do Isfaganu 16 travnya 1073 roku v okolicyah Gamadanu vidbulasya bitva mizh Kavurdom i Malik shahom v yakij vijska Kermana zaznali porazki Kavurda shopleno ta stracheno za namovlyannyam vizira Nizama al Mulka Starshim siniv Kavurda bulo stracheno abo oslipleno Zalisheno lishe troh siniv Kavurda RodinaKerman shah malik Kermana i Omana v 1073 1074 rokah Sultan shah malik u 1074 1085 rokah Turan shah sultan u 1085 1097 rokah Mirdan shahDzherelaC Edmund Bosworth edited by The history of the Seljuq Turks from the Jami al Tawarikh an Ilkhanid adaption of the Saljuq nama of Ẓahir al Din Nishapuri Richmond Surrey 2001 Mercil Erdogan 2000 Musluman Turk devletleri tarihi Ankara Turk Tarih Kurumu Yayinevi ss 52 ISBN 9751602319