Раввадіди — мусульманська арабська династія, що правила в Іранському Азербайджані (Тебріз, Мераге) з середини VIII ст. по 1117 рік.
Раввадіди | |
Засновник | d |
---|---|
Раввадіди у Вікісховищі |
Походження
За однією з версій за походженням Раввадіди були арабами, єменцями з Басри, переведеними до північно-західного Ірану при халіфі Абу Джафарі аль-Мансурі. За іншою версією Раввадіди були курдами родом із Близького Сходу. У регіонах Ардебіля, Тебріза, Марага, Карадага та Ахара оселилися різні арабські та курдські пологи, одним із родоначальників яких був ар-Раввад аль-Азді. Раввадиди, як і інші племена Азербайджан, що оселилися в іранській області (історичний регіон на південь від річки Аракс), повністю змішалися з місцевим іранським населенням і за деякими даними через змішані шлюби їхні нащадки згодом стали справжніми курдами. В області говорили особливою, що нині вимерла, іранською мовою азарі. Раввад I як намісник халіфа керував в Азербайджані Мераге, Тебріз, Ахар і Варзіганом. Після нього в Тебрізі правив його син Ваджна, який разом зі своїми братами збудував тут кілька громадських будівель і зміцнив місто муром. За даними Балазурі, Ваджна за часів халіфа Харуна ар-Рашида, скориставшись невдоволенням мешканців, смутами та заворушеннями в Халіфаті, захопив владу в Маразі. Але халіф направив проти нього війська, і Ваджна мав знову підкоритися його владі.
Після Ваджни правителем Тебріза став його брат Мухаммад. Він правив наприкінці VIII-початку IX ст. практично незалежно і контролював майже весь Південний Азербайджан. Наступні 100 років відомо про них дуже слабко.
Розквіт династії
При Хусейні II почалося піднесення династії, він зробив столицею своїх володінь Тебріз і зміцнив місто фортечною стіною. Його син Абульхидж, скориставшись тим, що імператор Азербайджану Ібрахім з династії Саларидов утік у Рей, захопив низку районів Південного Азербайджану. У 981 р. він остаточно переміг Ібрахіма, взяв його в полон, захопив Хой, Урмію та інші області, підвладні тоді Саларидам. До 984 року весь Азербайджан (область на півдні річки Аракс) опинився в руках Раввадідів. У 987 р. Абу-л-Хіджа на чолі 100-тис. армії вторгся до Вірменії і взяв Двін. Але наступного року його було вбито вночі у своєму наметі під час походу на вірменські володіння Васпуракана. Син Абульхіджі Мамлан I був переможений у 988 р. коаліцією правителя Тао-Кларджеті Давида III Куропалата та царя Вірменії Гагіка I, які поклали край просуванню Раввадидів до Вірменії.
Нашестя сельджуків
Найбільшої могутності та процвітання держава Раввадідів досягло при сині Мамлана I Васхудані. Правління Васхудана збіглося з навалою огузів. Після важкого удару, нанесеного раввадідам в 1028 р Махмудом Газневі, приблизно 2000 сімей огузів переселилися в Азербайджан і влаштувалися тут з дозволу Вахсудана. Незабаром після цього в Азербайджан стали прибувати все нові і нові огузькі племена.
У 20-40-х рр. XI ст. кочівники чотири рази вторгалися в Азербайджан, але щоразу отримували сильний відсіч з боку Васхудана. Однак в 1054 р він був змушений все-таки підкоритися султану Тогрулу I. Після цього Раввадіди 17 років правили як васали Сельджуків, все більш потрапляючи в залежність від них. У 1071 султан Алп-Арслан, повернувшись з походу в Анатолію, змістив Васхуданового сина Мамлана II і скасував державу Раввадідів. У Тебрізі став правити намісник султана. Втім, рід цей не перервався. Нащадки Васхудана продовжували жити в своїх маєтках і користувалися серед населення великим впливом. У 1107 один з онуків Васхудана, Ахмад ібн Ібрагім, надав діяльну допомогу онукові Алп-Арслана, сельджуцькому султану Мухаммаду I в його боротьбі проти еміра Хілли Садако I, після чого зробився правителем Мераге і Кюрсари. У 1112 на чолі 5-тис. кінного війська він брав участь у війні проти хрестоносців в Сирії. 1117 р Ахмад був убитий асасинами в Багдаді, прямо в палаці халіфа. Після його смерті колишній раб Ахмад, Аксункур ас-Ахмад, за походженням з тюрків, скориставшись сприятливою обстановкою, оволодів містом Мераге і сам став еміром. Він був засновником нової династії Аксункуридів.
Династія
- ар-Раввад ібн аль-Мусанна аль-Азді
- аль-Ваджна ібн ар-Раввад
- Мухаммад ібн ар-Раввад
- ар-Раввад II
- Хусейн I
- Мухаммад ібн Хусейн ар-Раваді (? - 956)
- Хусейн II (956-961)
- Абу-ль-Хіджа Мухаммад (983-988)
- Мамлан I (988-1019)
- Вахсудан Абу Мансур (1020-1059)
- Мамлан II (1059-1071)
- Ібрагім
- Ахмаділ (1107-1117)
Посилання
- (рос.)
- Сайт «runivers» [ 30 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ravvadidi musulmanska arabska dinastiya sho pravila v Iranskomu Azerbajdzhani Tebriz Merage z seredini VIII st po 1117 rik Ravvadidi Zasnovnikd Ravvadidi u VikishovishiPohodzhennyaZa odniyeyu z versij za pohodzhennyam Ravvadidi buli arabami yemencyami z Basri perevedenimi do pivnichno zahidnogo Iranu pri halifi Abu Dzhafari al Mansuri Za inshoyu versiyeyu Ravvadidi buli kurdami rodom iz Blizkogo Shodu U regionah Ardebilya Tebriza Maraga Karadaga ta Ahara oselilisya rizni arabski ta kurdski pologi odnim iz rodonachalnikiv yakih buv ar Ravvad al Azdi Ravvadidi yak i inshi plemena Azerbajdzhan sho oselilisya v iranskij oblasti istorichnij region na pivden vid richki Araks povnistyu zmishalisya z miscevim iranskim naselennyam i za deyakimi danimi cherez zmishani shlyubi yihni nashadki zgodom stali spravzhnimi kurdami V oblasti govorili osoblivoyu sho nini vimerla iranskoyu movoyu azari Ravvad I yak namisnik halifa keruvav v Azerbajdzhani Merage Tebriz Ahar i Varziganom Pislya nogo v Tebrizi praviv jogo sin Vadzhna yakij razom zi svoyimi bratami zbuduvav tut kilka gromadskih budivel i zmicniv misto murom Za danimi Balazuri Vadzhna za chasiv halifa Haruna ar Rashida skoristavshis nevdovolennyam meshkanciv smutami ta zavorushennyami v Halifati zahopiv vladu v Marazi Ale halif napraviv proti nogo vijska i Vadzhna mav znovu pidkoritisya jogo vladi Pislya Vadzhni pravitelem Tebriza stav jogo brat Muhammad Vin praviv naprikinci VIII pochatku IX st praktichno nezalezhno i kontrolyuvav majzhe ves Pivdennij Azerbajdzhan Nastupni 100 rokiv vidomo pro nih duzhe slabko Rozkvit dinastiyiPri Husejni II pochalosya pidnesennya dinastiyi vin zrobiv stoliceyu svoyih volodin Tebriz i zmicniv misto fortechnoyu stinoyu Jogo sin Abulhidzh skoristavshis tim sho imperator Azerbajdzhanu Ibrahim z dinastiyi Salaridov utik u Rej zahopiv nizku rajoniv Pivdennogo Azerbajdzhanu U 981 r vin ostatochno peremig Ibrahima vzyav jogo v polon zahopiv Hoj Urmiyu ta inshi oblasti pidvladni todi Salaridam Do 984 roku ves Azerbajdzhan oblast na pivdni richki Araks opinivsya v rukah Ravvadidiv U 987 r Abu l Hidzha na choli 100 tis armiyi vtorgsya do Virmeniyi i vzyav Dvin Ale nastupnogo roku jogo bulo vbito vnochi u svoyemu nameti pid chas pohodu na virmenski volodinnya Vaspurakana Sin Abulhidzhi Mamlan I buv peremozhenij u 988 r koaliciyeyu pravitelya Tao Klardzheti Davida III Kuropalata ta carya Virmeniyi Gagika I yaki poklali kraj prosuvannyu Ravvadidiv do Virmeniyi Nashestya seldzhukivNajbilshoyi mogutnosti ta procvitannya derzhava Ravvadidiv dosyaglo pri sini Mamlana I Vashudani Pravlinnya Vashudana zbiglosya z navaloyu oguziv Pislya vazhkogo udaru nanesenogo ravvadidam v 1028 r Mahmudom Gaznevi priblizno 2000 simej oguziv pereselilisya v Azerbajdzhan i vlashtuvalisya tut z dozvolu Vahsudana Nezabarom pislya cogo v Azerbajdzhan stali pribuvati vse novi i novi oguzki plemena U 20 40 h rr XI st kochivniki chotiri razi vtorgalisya v Azerbajdzhan ale shorazu otrimuvali silnij vidsich z boku Vashudana Odnak v 1054 r vin buv zmushenij vse taki pidkoritisya sultanu Togrulu I Pislya cogo Ravvadidi 17 rokiv pravili yak vasali Seldzhukiv vse bilsh potraplyayuchi v zalezhnist vid nih U 1071 sultan Alp Arslan povernuvshis z pohodu v Anatoliyu zmistiv Vashudanovogo sina Mamlana II i skasuvav derzhavu Ravvadidiv U Tebrizi stav praviti namisnik sultana Vtim rid cej ne perervavsya Nashadki Vashudana prodovzhuvali zhiti v svoyih mayetkah i koristuvalisya sered naselennya velikim vplivom U 1107 odin z onukiv Vashudana Ahmad ibn Ibragim nadav diyalnu dopomogu onukovi Alp Arslana seldzhuckomu sultanu Muhammadu I v jogo borotbi proti emira Hilli Sadako I pislya chogo zrobivsya pravitelem Merage i Kyursari U 1112 na choli 5 tis kinnogo vijska vin brav uchast u vijni proti hrestonosciv v Siriyi 1117 r Ahmad buv ubitij asasinami v Bagdadi pryamo v palaci halifa Pislya jogo smerti kolishnij rab Ahmad Aksunkur as Ahmad za pohodzhennyam z tyurkiv skoristavshis spriyatlivoyu obstanovkoyu ovolodiv mistom Merage i sam stav emirom Vin buv zasnovnikom novoyi dinastiyi Aksunkuridiv Dinastiyaar Ravvad ibn al Musanna al Azdi al Vadzhna ibn ar Ravvad Muhammad ibn ar Ravvad ar Ravvad II Husejn I Muhammad ibn Husejn ar Ravadi 956 Husejn II 956 961 Abu l Hidzha Muhammad 983 988 Mamlan I 988 1019 Vahsudan Abu Mansur 1020 1059 Mamlan II 1059 1071 Ibragim Ahmadil 1107 1117 Posilannya ros Sajt runivers 30 veresnya 2015 u Wayback Machine ros Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim