Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Павло́ Тете́ря, або Павло Тетера, у народній творчості Тетеренко, власне Павло Мошковський гербу Радван або Сліповрон (1620/1622 — початок квітня 1670, Едірне, Османська імперія) — український дипломат, військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави Правобережної України (1663–1665). До 1648 року був писарем ґродського суду у Володимирі, 1649 — писар (канцлер) Переяславського полку Гетьманщини, із 1653 — переяславський полковник. Був у складі українського посольства в Москві у березні 1654 року для оформлення Переяславської угоди. Ставши гетьманом, проводив політику на скасування унії України із московським монархом. Секретар короля, полоцький стольник. Зять гетьмана Богдана Хмельницького.
| Павло Тетеря | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| Монарх: | Ян II Казимир | ||
| Попередник: | Юрій Хмельницький | ||
| Наступник: | Степан Опара | ||
| Народження: | 1620 d[1] | ||
| Смерть: | 1670 Едірне, Османська імперія | ||
| Поховання: | Едірне | ||
| Країна: | Річ Посполита | ||
| Релігія: | католицтво | ||
| Освіта: | Національний університет «Києво-Могилянська академія» | ||
| Рід: | Мошковські | ||
| Шлюб: | d, Олена Хмельницька і Катерина Хмельницька | ||
| Автограф: |  | ||
| | |||
|
| |||
Життєпис
Походження
Павло Тетеря — шляхетського роду з Мошковських Київського воєводства (Переяслав). Мати — Анастасія, жила 1670 року, тоді була монахинею-василіянкою. Не доведене припущення, що його хрещеним був Богдан Хмельницький.
Освіта
Навчався в унійній василіянській школі Мінська, ректором якої був майбутній єпископ Унійної церкви Яків (Суша) — із цим архієреєм Павло Тетеря згодом підтримував тісні зв'язки. Добре знав латину, у Мінську, певне, опанував ораторське мистецтво. 1639 перебував у Пражмуві — родинному «гнізді» магнатів Пражмовських — як магнатський слуга — шляхтич-компаньйон Миколая Пражмовського — майбутнього примаса Речі Посполитої та Коронного Канцлера. Імовірно перебував у Італії разом із ним.
Вихованець Києво-Могилянської Колегії та член Львівського православного Братства.
Кар'єра
Наприкінці 1640-х розпочав кар'єру канцеляриста як підписок Луцького гродського суду (його начальник — писар Станіслав Казімеж Беневський гербу Радван). У Луцьку познайомився з майбутніим гетьманом Іваном Виговським.
У серпні у 1648 під час взяття армією України Луцька став на бік Гетьманату. У козацькому реєстрі 1649 записаний як Павло Мошковський. 1649, певне, став писарем (канцлером) Переяславського адміністративного полку, очолив посольство до Дьйордя Ракоці (можна назвати одним з тих, хто заклав підвалини козацько-трансільванської дипломатії). Для нього як дипломата було характерним вміння вести вишукану подвійну гру, що оцінив гетьман Богдан Хмельницький.
Весною 1651, разом із осавулом Переяславського полку Демком, козаками і татарами, облягав Кам'янець на Поділлі. Павло Тетеря супроводжував Тимоша Хмельницького в дорозі до Яс з метою укладення династичного шлюбу (1 вересня 1652) з Розандою, дочкою молдавського господаря Василія Лупу. Влітку (перша згадка — 13 липня) 1653 р. Тетеря став Переяславським полковником.
1657–1659 роках — генеральний писар за гетьмана Івана Виговського. Брав активну участь разом із Юрієм Немиричем у Гадяцьких переговорах про союз України з Польщею та Литвою.
1658 добився припинення походу королівських військ в Україну (перемовини почались у березні, тривали півроку, партнером був С. Бєнєвський). В основному перебував на Поліссі та Волині, у Межирічі та Корці, їздив до Чигирина. Певний час тоді проживав поруч зі своїм покровителем з луцьких часів волинським каштеляном С. Беневським, з яким погоджував певні пункти Гадяцького договору. У Гощі 5 липня 1658 були датовані «пункти Тетері» до Гадяцького договору. 28 жовтня 1658 року мав авдієнцію у короля та королеви Марії Людвіки. Присутній на ній посол П'єр де Нуає () писав до Людовика XIV, що «Тетеря — поставний, гарних манер, убраний… в сукню з зеленого оксамиту з золотими ґудзиками». У 1658–1661 роках зміцнив серед поляків думку про себе як про знавця справ в Україні, у якій перебував недовгими наїздами.
У листопаді 1660 — генеральний писар в уряді Гетьмана Юрія Хмельницького. У лютому 1662 виїхав з Варшави до Чигирина як посол короля й сенату із завданням не допустити зв'язків Гетьмана із московськими людьми і татарами.
1661 перебував на Підляшші або у Варшаві. Як свідчать записи сейму 1661 року, був зарахований до числа «польського лицарства». Згодом Павло Тетеря став відвертим прихильником польської орієнтації й виступав як агент Речі Посполитої: спільно із сеймовим комісаром Станіславом Беневським намагався окреслити в Гадяцькому договорі основну концепцію Великого князівства Руського. При його гетьманування за причетність до повстання поляки стратили Івана Виговського, але у складеній перед смертю духівниці Виговський не звинувачував Тетерю.
Гетьман України
Гетьманом став після зречення Юрія Хмельницького або у його присутності в середині чи другій половині жовтня 1662 року. У листі від 15 листопада 1662 року козацькі делегації титулують його гетьманом. У грудні 1662 року у листі до короля заперечував факт обрання. 21 січня 1663 року написав королю нового листа, в якому визнав факт обрання, але проти його волі (лист передав посол Григорій Гуляницький).
Поява Павла Тетері на посаді гетьмана стала великою несподіванкою для королівського двору. Тетеря поставив перед королем кілька вимог, зокрема:
- шанувати привілеї та гідність козацтва, звільнити Івана Богуна та ув'язнених козацьких старшин
- повернути православним захоплені уніатами церкви
- дозволити самостійні дипломатичні стосунки з Молдавією, Волощиною
- розпочати мирні перемовини РП з Московією, вимагати від Москви звільнення ув'язнених козацьких старшин
- готувати похід на Лівобережжя
- гарантувати допомогу кримських та буджацьких татар.
Усі вимоги, крім церковної, були виконані. Павло Тетеря відіслав назад гетьманські клейноди, прислані королем у березні 1663 через гінця Івана Мазепу (згідно статусу, їх мав привезти посол).
В 1663–1665 роках, як гетьман Правобережної України, брав участь у поході Яна II Казимира на Лівобережжя, а потім допомагав річпосполитській армії на чолі зі Стефаном Чарнецьким і татарами боротися проти козацьких повстань на Правобережжі. Зокрема, на початку 1665 року розбив Івана Сербина біля Умані (полковник загинув).
Жорстокою розправою над Іваном Поповичем тільки озлобив суспільство.
Десь на початку червня 1665 року ватажок повстанців Василь Дрозденко розбив урядове військо Павла Тетері під Брацлавом. Опоненти гетьмана захопили чималі скарби та знищили гетьманський архів, що, може, раніше зробив Іван Сірко. Гетьман розпустив вірних козаків, з невеликим почтом через Бар, Кам'янець пішов на захід. За одними даними, був змушений зректися гетьманства (але Я. Дашкевич стверджував, що «гетьманства … не зрікся і булави не поклав»), захопивши військову скарбницю, державний архів і гетьманські клейноди. Виїхав до Речі Посполитої, де перейшов у католицтво й дістав звання стольника у білоруському Полоцьку та старости брацлавського (попередник Стефан Чарнецький; з правом передачі власності у випадку смерті дружині Олені), ніжинського, чигиринського.
У жовтні 1665 року Ян Собеський писав дружині, що в Тетері у Варшаві можна купити кілька сороків прекрасних соболів. Юрій Хмельницький та Блаженнійший митрополит Київський та всієї Руси Йосип Тукальський, яких звільняли з ув'язнення, 29 листопада 1665 склали присягу на вірність королю, що було умовою звільнення, а також погодились, що місце перебування в Україні їм вкаже гетьман Павло Тетеря.
«Після гетьманства» — політичний емігрант
За даними польського дослідника Каспера Несецького, отримав посади барського та ніжинського старост та маєтності.
З 1665 року проживав у Варшаві. Став членом Львівського Ставропігійського православного братства, у якому залишив під заставу своє срібло за 300 дукатів.
Вироком Люблінського трибуналу 1669 року став банітою та інфамом, але зміг добитися відкладення вироку на півроку. З невеликим гуртом людей перейшов кордон Молдавії в першій половині липня 1669 року, серед яких сестрінок Василь Іскрицький.
Османський період
Пограбований єзуїтами у Варшаві (в еміграції, щоб відплатити Стефану Пісочинському, ведучи подвійну гру, підтвердив дарування варшавським єзуїтам маєтку у Висоцьку) і не діставши підтримки уряду Речі Посполитої, Тетеря схилився на бік Османської імперії, виїхав до Молдови (Ясси), де його приймав молдовський господар Георгій Дука та Молдовський митрополит, звідти — до Адріанополя, де, мабуть, готував якусь антипольську акцію на боці Османської імперії, але незабаром помер — був отруєний на початку квітня 1670 року. Іскрицький та Піроцький, які були біля нього в еміграції, звинуватили у смерті Пісочинського, який не заперечував вбивства, але казав, що то зробив не він.. За іншою версією, Тетеря помер від хвороби, яку надбав під час мандрівки, при чому він устиг висповідатися у православного священика, що відкидає версію про його католицтво. Поховали Павла Тетерю, можливо, в одній із грецьких православних церков Едірне, а самого місця поховання ніхто спеціально не розшукував.
Від султана отримував щоденну пенсію 200 аспрів (або 40 флоринів), у Ларіссі (Тессалійські гори) — санджак (султанський прапор, що означало затвердження протекції).
Власність
«Збирати маєтки» почав бл.1652 року, купив у Сулимів Демидів яким володів спільно з сестрою Євою, а потім подарував сестрінку Василю Іскрицькому, майбутньому тестю гетьмана Данила Апостола. До цього маєтку приєднав розташовану неподалік . 1654 року від московського монарха, васала Кримського хана, отримав малозначущі документи на місто Сміла. 1656 мав млин на Попівцях поблизу Переяслава. Пізніше отримав Козаровичі, Глібівку, Ясногороди, які подарував Києво-Межигірському монастирю. Варшавський сейм у березні 1659 року затвердив його шляхетство та надав маєтки у Берестейській економії (з королівських столових маєтностей) — у волостях Київець, Мелешичі та містечку Піщатичі з правом дідича. Того ж року польський король Ян Казимир дарув Павлові Тетері у вічне володіння Демидів з прилеглими селами. Також мав села Абрагамівка, Раківка, Вороньківка, право на володіння якими (також Литурівкою) затвердив сейм 1661 року.
Вдова Адама Киселя продала йому маєтність Гощу. Від Юрія Хмельницького як тимчасову резиденцію отримав Суботів.
1659 року, коли за Гадяцькою угодою вірні та заслужені козаки Речі Посполитої винагороджувались землями, Гуляйпіль з околицями був наданий Павлу Тетері. Проте сандомирський воєвода Станіслав Александер Конецпольський згадав на сеймі за свою дідівщину і вимагав її повернення. Попри те, що сейм задовольнив прохання Конецпольського на підставі «конституцій» 1661 і 1662 року, Гуляйпіль певний час тримав у своїй власності гетьман Тетеря.
1665 вислав на сейм свого шваґра Іскрицького з настановою, в якій змушував його просити про надання у власність Ольховця з Гуляйполем, «…котрі він, Гетьман запорозький, за привілеєм королівським тримає через право по життєве… на шляхах тих самих сидить татарських; до Дикого Поля належить, і перед цим там помешкання були, бо люди займалися ловінням риби і звірів на луках».
29 квітня 1670 надав «повновласть» на свої маєтки матері Анастасії, Інокентію Ґізелю, Феодосію Софоновичу, чоловіку сестри Атанасія Піроцького..
Позичив коронному стражнику Самуелю Лещинському понад 42000 золотих, контракт уклали в Любліні 12 вересня 1665, в ньому П. Тетеря названий, зокрема, чигиринським старостою.
Львівському Ставропігійському православному братству залишив під заставу своє срібло за 300 дукатів наприкінці весни — влітку 1665 року.
Вшанування пам'яті
- У Житомирі існує вулиця Гетьмана Павла Тетері (з 2002 року).
- У Переяславі існує вулиця Павла Тетері (з 19 лютого 2016 року).
- У Чигирині також існує вулиця Павла Тетері (з 21 квітня 2016 року).
Родина
Мав рідного брата Юрія і зведеного Шурла, а також двох сестер які повиходили заміж за українських шляхтичів Михайла Іскрицького й Атанаса Піроцького.
Дружини:
- Тетяна Виговська (сестра Івана Виговського), була похована у Києві 13 жовтня 1657 року. Виговські не дали Павла Тетері належну йому спадщину покійної.
- Олена Хмельницька, донька Богдана Хмельницького, вдова Данила Виговського. Одружились 1660 року. Під час повстання 1664 року приєдналася до опонентів Павла Тетері, за що потім була вивезена до Речі Посполитої.
За іншими даними — Катерина Хмельницька.
Зауваги
- варіант прізвища Моржковський походить з російського перекладу слова Morzkowski — написання його прізвиша польською мовою
Примітки
- Енциклопедія історії України — Київ: Наукова думка, 2003. —
- Андрусяк М. Павло Тетера та Львівська Ставропігія [ 29 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Записки НТШ. Праці історично-філософічної секції. — Львів, 1931. — Т. CLI. — С. 181—185.
- Дашкевич Я. Павло Тетеря… — С. 255; 275.
- Дашкевич Я. Павло Тетеря… — С. 255.
- Дашкевич Я. Павло Тетеря… — С. 257.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 11 серпня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 352. (пол.)
- . Архів оригіналу за 29 червня 2014. Процитовано 25 травня 2012.
- Дашкевич Я. Павло Тетеря… — С. 256.
- У книзі — Бєнєвський.
- Дашкевич Я. Павло Тетеря… — С. 260.
- Дашкевич Я. Павло Тетеря… — С. 261.
- Дашкевич Я. Павло Тетеря… — С. 263.
- Там само. — С. 264.
- Там само. — С. 265.
- Там само. — С. 266.
- Дашкевич Я. Павло Тетеря… — С. 267—268.
- Ярослав Дашкевич. Павло Тетеря… — С. 272.
- Там само. — С. 268.
- Ярослав Дашкевич. Павло Тетеря… — С. 273.
- Дашкевич Я. Павло Тетеря… — С. 279.
- Wysock // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 117. (пол.) — S. 117. (пол.)
- Дашкевич Я. Павло Тетеря… — С. 280—281.
- Demidów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 953. (пол.) — S. 953. (пол.)
- Дашкевич Я. Павло Тетеря… — С. 262.
- інші джерела називають село Литвинівка
- У збірнику Костянтина Свідзінського
- перелік: Богаївка, містечко Крушинка, Стеблів, з оточенням, Іллінці, Городниця, містечка Мачоха і у Брацлавському старостві; містечко Холом, Туромча, Демидів, Литвинівка, дві Воронківки, Абрамівка, Раківка, Загальче з суміжн. землями, Містечко Кам'яний Брід з прилеглостями, Чорна Кам'янка, Боярка
- у книзі Лєщинському
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 25 жовтня 2021.
- . Архів оригіналу за 23 квітня 2016. Процитовано 15 квітня 2016.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 20 травня 2014.
- Korduba M. Chmielnicki Bohdan Zenobi (ur. ok. 1595†1657) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. III/1, zeszyt 11. — S. 329. (пол.)
Джерела і література
- Головченко В. І. Тетеря (Моржковський) Павло Іванович // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
- Дашкевич Я. Павло Тетеря // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — 560 с. — С. 253—283. — .
- Коваленко С. Тетеря Павло // Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. — К. : Стікс, 2009. — Т. 3.
- Тетеря Павло // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Чухліб Т. В. Тетеря Павло Іванович [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 75. — .
- Чухліб Т. Тетеря (Моржковський) Павло Іванович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 708. — .
Посилання
- Тетеря (Моржковський, Мошковський) Павло Іванович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.239-240
- Михайлів Т. В., Михайлів Т. А. Павло Тетеря (Тетеря Моржковський) Павло Іванович) // Видатні постаті українського державотворення. Довідник. — Харків: Основа, 2014. — 128 с. — (Б-ка журн. «Історія та правознавство». Вип. 1 (121)). — С. 36.
- Тетеря [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
- Павло Іванович Моржковський-Тетеря (1620(1622)-1671) [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Антонович В. Б. Павло Тетеря
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pavlo Tete rya abo Pavlo Tetera u narodnij tvorchosti Teterenko vlasne Pavlo Moshkovskij gerbu Radvan abo Slipovron 1620 1622 pochatok kvitnya 1670 Edirne Osmanska imperiya ukrayinskij diplomat vijskovij politichnij i derzhavnij diyach Getman Vijska Zaporozkogo golova kozackoyi derzhavi Pravoberezhnoyi Ukrayini 1663 1665 Do 1648 roku buv pisarem grodskogo sudu u Volodimiri 1649 pisar kancler Pereyaslavskogo polku Getmanshini iz 1653 pereyaslavskij polkovnik Buv u skladi ukrayinskogo posolstva v Moskvi u berezni 1654 roku dlya oformlennya Pereyaslavskoyi ugodi Stavshi getmanom provodiv politiku na skasuvannya uniyi Ukrayini iz moskovskim monarhom Sekretar korolya polockij stolnik Zyat getmana Bogdana Hmelnickogo Pavlo Teterya Prapor Getman Vijska Zaporozkogo na Pravoberezhzhi Monarh Yan II Kazimir Poperednik Yurij Hmelnickij Nastupnik Stepan Opara Narodzhennya 1620 d 1 Smert 1670 Edirne Osmanska imperiyaPohovannya EdirneKrayina Rich PospolitaReligiya katolictvoOsvita Nacionalnij universitet Kiyevo Mogilyanska akademiya Rid MoshkovskiShlyub d Olena Hmelnicka i Katerina Hmelnicka Avtograf Mediafajli b u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahZhittyepisPohodzhennya Pavlo Teterya shlyahetskogo rodu z Moshkovskih Kiyivskogo voyevodstva Pereyaslav Mati Anastasiya zhila 1670 roku todi bula monahineyu vasiliyankoyu Ne dovedene pripushennya sho jogo hreshenim buv Bogdan Hmelnickij Osvita Navchavsya v unijnij vasiliyanskij shkoli Minska rektorom yakoyi buv majbutnij yepiskop Unijnoyi cerkvi Yakiv Susha iz cim arhiyereyem Pavlo Teterya zgodom pidtrimuvav tisni zv yazki Dobre znav latinu u Minsku pevne opanuvav oratorske mistectvo 1639 perebuvav u Prazhmuvi rodinnomu gnizdi magnativ Prazhmovskih yak magnatskij sluga shlyahtich kompanjon Mikolaya Prazhmovskogo majbutnogo primasa Rechi Pospolitoyi ta Koronnogo Kanclera Imovirno perebuvav u Italiyi razom iz nim Vihovanec Kiyevo Mogilyanskoyi Kolegiyi ta chlen Lvivskogo pravoslavnogo Bratstva Kar yera Naprikinci 1640 h rozpochav kar yeru kancelyarista yak pidpisok Luckogo grodskogo sudu jogo nachalnik pisar Stanislav Kazimezh Benevskij gerbu Radvan U Lucku poznajomivsya z majbutniim getmanom Ivanom Vigovskim U serpni u 1648 pid chas vzyattya armiyeyu Ukrayini Lucka stav na bik Getmanatu U kozackomu reyestri 1649 zapisanij yak Pavlo Moshkovskij 1649 pevne stav pisarem kanclerom Pereyaslavskogo administrativnogo polku ocholiv posolstvo do Djordya Rakoci mozhna nazvati odnim z tih hto zaklav pidvalini kozacko transilvanskoyi diplomatiyi Dlya nogo yak diplomata bulo harakternim vminnya vesti vishukanu podvijnu gru sho ociniv getman Bogdan Hmelnickij Vesnoyu 1651 razom iz osavulom Pereyaslavskogo polku Demkom kozakami i tatarami oblyagav Kam yanec na Podilli Pavlo Teterya suprovodzhuvav Timosha Hmelnickogo v dorozi do Yas z metoyu ukladennya dinastichnogo shlyubu 1 veresnya 1652 z Rozandoyu dochkoyu moldavskogo gospodarya Vasiliya Lupu Vlitku persha zgadka 13 lipnya 1653 r Teterya stav Pereyaslavskim polkovnikom 1657 1659 rokah generalnij pisar za getmana Ivana Vigovskogo Brav aktivnu uchast razom iz Yuriyem Nemirichem u Gadyackih peregovorah pro soyuz Ukrayini z Polsheyu ta Litvoyu 1658 dobivsya pripinennya pohodu korolivskih vijsk v Ukrayinu peremovini pochalis u berezni trivali pivroku partnerom buv S Byenyevskij V osnovnomu perebuvav na Polissi ta Volini u Mezhirichi ta Korci yizdiv do Chigirina Pevnij chas todi prozhivav poruch zi svoyim pokrovitelem z luckih chasiv volinskim kashtelyanom S Benevskim z yakim pogodzhuvav pevni punkti Gadyackogo dogovoru U Goshi 5 lipnya 1658 buli datovani punkti Teteri do Gadyackogo dogovoru 28 zhovtnya 1658 roku mav avdiyenciyu u korolya ta korolevi Mariyi Lyudviki Prisutnij na nij posol P yer de Nuaye pisav do Lyudovika XIV sho Teterya postavnij garnih maner ubranij v suknyu z zelenogo oksamitu z zolotimi gudzikami U 1658 1661 rokah zmicniv sered polyakiv dumku pro sebe yak pro znavcya sprav v Ukrayini u yakij perebuvav nedovgimi nayizdami U listopadi 1660 generalnij pisar v uryadi Getmana Yuriya Hmelnickogo U lyutomu 1662 viyihav z Varshavi do Chigirina yak posol korolya j senatu iz zavdannyam ne dopustiti zv yazkiv Getmana iz moskovskimi lyudmi i tatarami 1661 perebuvav na Pidlyashshi abo u Varshavi Yak svidchat zapisi sejmu 1661 roku buv zarahovanij do chisla polskogo licarstva Zgodom Pavlo Teterya stav vidvertim prihilnikom polskoyi oriyentaciyi j vistupav yak agent Rechi Pospolitoyi spilno iz sejmovim komisarom Stanislavom Benevskim namagavsya okresliti v Gadyackomu dogovori osnovnu koncepciyu Velikogo knyazivstva Ruskogo Pri jogo getmanuvannya za prichetnist do povstannya polyaki stratili Ivana Vigovskogo ale u skladenij pered smertyu duhivnici Vigovskij ne zvinuvachuvav Teteryu Getman Ukrayini Magnum Dux Cosacorum Velikij knyaz kozakiv Pavlo Moshkovskij Teterya fundator varshavskogo kolegiumu yezuyitiv Portret gravyura XIX st Getmanom stav pislya zrechennya Yuriya Hmelnickogo abo u jogo prisutnosti v seredini chi drugij polovini zhovtnya 1662 roku U listi vid 15 listopada 1662 roku kozacki delegaciyi tituluyut jogo getmanom U grudni 1662 roku u listi do korolya zaperechuvav fakt obrannya 21 sichnya 1663 roku napisav korolyu novogo lista v yakomu viznav fakt obrannya ale proti jogo voli list peredav posol Grigorij Gulyanickij Poyava Pavla Teteri na posadi getmana stala velikoyu nespodivankoyu dlya korolivskogo dvoru Teterya postaviv pered korolem kilka vimog zokrema shanuvati privileyi ta gidnist kozactva zvilniti Ivana Boguna ta uv yaznenih kozackih starshin povernuti pravoslavnim zahopleni uniatami cerkvi dozvoliti samostijni diplomatichni stosunki z Moldaviyeyu Voloshinoyu rozpochati mirni peremovini RP z Moskoviyeyu vimagati vid Moskvi zvilnennya uv yaznenih kozackih starshin gotuvati pohid na Livoberezhzhya garantuvati dopomogu krimskih ta budzhackih tatar Usi vimogi krim cerkovnoyi buli vikonani Pavlo Teterya vidislav nazad getmanski klejnodi prislani korolem u berezni 1663 cherez gincya Ivana Mazepu zgidno statusu yih mav privezti posol V 1663 1665 rokah yak getman Pravoberezhnoyi Ukrayini brav uchast u pohodi Yana II Kazimira na Livoberezhzhya a potim dopomagav richpospolitskij armiyi na choli zi Stefanom Charneckim i tatarami borotisya proti kozackih povstan na Pravoberezhzhi Zokrema na pochatku 1665 roku rozbiv Ivana Serbina bilya Umani polkovnik zaginuv Zhorstokoyu rozpravoyu nad Ivanom Popovichem tilki ozlobiv suspilstvo Des na pochatku chervnya 1665 roku vatazhok povstanciv Vasil Drozdenko rozbiv uryadove vijsko Pavla Teteri pid Braclavom Oponenti getmana zahopili chimali skarbi ta znishili getmanskij arhiv sho mozhe ranishe zrobiv Ivan Sirko Getman rozpustiv virnih kozakiv z nevelikim pochtom cherez Bar Kam yanec pishov na zahid Za odnimi danimi buv zmushenij zrektisya getmanstva ale Ya Dashkevich stverdzhuvav sho getmanstva ne zriksya i bulavi ne poklav zahopivshi vijskovu skarbnicyu derzhavnij arhiv i getmanski klejnodi Viyihav do Rechi Pospolitoyi de perejshov u katolictvo j distav zvannya stolnika u biloruskomu Polocku ta starosti braclavskogo poperednik Stefan Charneckij z pravom peredachi vlasnosti u vipadku smerti druzhini Oleni nizhinskogo chigirinskogo U zhovtni 1665 roku Yan Sobeskij pisav druzhini sho v Teteri u Varshavi mozhna kupiti kilka sorokiv prekrasnih soboliv Yurij Hmelnickij ta Blazhennijshij mitropolit Kiyivskij ta vsiyeyi Rusi Josip Tukalskij yakih zvilnyali z uv yaznennya 29 listopada 1665 sklali prisyagu na virnist korolyu sho bulo umovoyu zvilnennya a takozh pogodilis sho misce perebuvannya v Ukrayini yim vkazhe getman Pavlo Teterya Pislya getmanstva politichnij emigrant Za danimi polskogo doslidnika Kaspera Neseckogo otrimav posadi barskogo ta nizhinskogo starost ta mayetnosti Z 1665 roku prozhivav u Varshavi Stav chlenom Lvivskogo Stavropigijskogo pravoslavnogo bratstva u yakomu zalishiv pid zastavu svoye sriblo za 300 dukativ Virokom Lyublinskogo tribunalu 1669 roku stav banitoyu ta infamom ale zmig dobitisya vidkladennya viroku na pivroku Z nevelikim gurtom lyudej perejshov kordon Moldaviyi v pershij polovini lipnya 1669 roku sered yakih sestrinok Vasil Iskrickij Osmanskij period Pograbovanij yezuyitami u Varshavi v emigraciyi shob vidplatiti Stefanu Pisochinskomu veduchi podvijnu gru pidtverdiv daruvannya varshavskim yezuyitam mayetku u Visocku i ne distavshi pidtrimki uryadu Rechi Pospolitoyi Teterya shilivsya na bik Osmanskoyi imperiyi viyihav do Moldovi Yassi de jogo prijmav moldovskij gospodar Georgij Duka ta Moldovskij mitropolit zvidti do Adrianopolya de mabut gotuvav yakus antipolsku akciyu na boci Osmanskoyi imperiyi ale nezabarom pomer buv otruyenij na pochatku kvitnya 1670 roku Iskrickij ta Pirockij yaki buli bilya nogo v emigraciyi zvinuvatili u smerti Pisochinskogo yakij ne zaperechuvav vbivstva ale kazav sho to zrobiv ne vin Za inshoyu versiyeyu Teterya pomer vid hvorobi yaku nadbav pid chas mandrivki pri chomu vin ustig vispovidatisya u pravoslavnogo svyashenika sho vidkidaye versiyu pro jogo katolictvo Pohovali Pavla Teteryu mozhlivo v odnij iz greckih pravoslavnih cerkov Edirne a samogo miscya pohovannya nihto specialno ne rozshukuvav Vid sultana otrimuvav shodennu pensiyu 200 aspriv abo 40 floriniv u Larissi Tessalijski gori sandzhak sultanskij prapor sho oznachalo zatverdzhennya protekciyi Vlasnist Zbirati mayetki pochav bl 1652 roku kupiv u Sulimiv Demidiv yakim volodiv spilno z sestroyu Yevoyu a potim podaruvav sestrinku Vasilyu Iskrickomu majbutnomu testyu getmana Danila Apostola Do cogo mayetku priyednav roztashovanu nepodalik 1654 roku vid moskovskogo monarha vasala Krimskogo hana otrimav maloznachushi dokumenti na misto Smila 1656 mav mlin na Popivcyah poblizu Pereyaslava Piznishe otrimav Kozarovichi Glibivku Yasnogorodi yaki podaruvav Kiyevo Mezhigirskomu monastiryu Varshavskij sejm u berezni 1659 roku zatverdiv jogo shlyahetstvo ta nadav mayetki u Berestejskij ekonomiyi z korolivskih stolovih mayetnostej u volostyah Kiyivec Meleshichi ta mistechku Pishatichi z pravom didicha Togo zh roku polskij korol Yan Kazimir daruv Pavlovi Teteri u vichne volodinnya Demidiv z prileglimi selami Takozh mav sela Abragamivka Rakivka Voronkivka pravo na volodinnya yakimi takozh Liturivkoyu zatverdiv sejm 1661 roku Vdova Adama Kiselya prodala jomu mayetnist Goshu Vid Yuriya Hmelnickogo yak timchasovu rezidenciyu otrimav Subotiv 1659 roku koli za Gadyackoyu ugodoyu virni ta zasluzheni kozaki Rechi Pospolitoyi vinagorodzhuvalis zemlyami Gulyajpil z okolicyami buv nadanij Pavlu Teteri Prote sandomirskij voyevoda Stanislav Aleksander Konecpolskij zgadav na sejmi za svoyu didivshinu i vimagav yiyi povernennya Popri te sho sejm zadovolniv prohannya Konecpolskogo na pidstavi konstitucij 1661 i 1662 roku Gulyajpil pevnij chas trimav u svoyij vlasnosti getman Teterya 1665 vislav na sejm svogo shvagra Iskrickogo z nastanovoyu v yakij zmushuvav jogo prositi pro nadannya u vlasnist Olhovcya z Gulyajpolem kotri vin Getman zaporozkij za privileyem korolivskim trimaye cherez pravo po zhittyeve na shlyahah tih samih sidit tatarskih do Dikogo Polya nalezhit i pered cim tam pomeshkannya buli bo lyudi zajmalisya lovinnyam ribi i zviriv na lukah 29 kvitnya 1670 nadav povnovlast na svoyi mayetki materi Anastasiyi Inokentiyu Gizelyu Feodosiyu Sofonovichu choloviku sestri Atanasiya Pirockogo Pozichiv koronnomu strazhniku Samuelyu Leshinskomu ponad 42000 zolotih kontrakt uklali v Lyublini 12 veresnya 1665 v nomu P Teterya nazvanij zokrema chigirinskim starostoyu Lvivskomu Stavropigijskomu pravoslavnomu bratstvu zalishiv pid zastavu svoye sriblo za 300 dukativ naprikinci vesni vlitku 1665 roku Vshanuvannya pam yatiU Zhitomiri isnuye vulicya Getmana Pavla Teteri z 2002 roku U Pereyaslavi isnuye vulicya Pavla Teteri z 19 lyutogo 2016 roku U Chigirini takozh isnuye vulicya Pavla Teteri z 21 kvitnya 2016 roku Pavlo Teterya na ukrayinskij marciRodinaMav ridnogo brata Yuriya i zvedenogo Shurla a takozh dvoh sester yaki povihodili zamizh za ukrayinskih shlyahtichiv Mihajla Iskrickogo j Atanasa Pirockogo Druzhini Tetyana Vigovska sestra Ivana Vigovskogo bula pohovana u Kiyevi 13 zhovtnya 1657 roku Vigovski ne dali Pavla Teteri nalezhnu jomu spadshinu pokijnoyi Olena Hmelnicka donka Bogdana Hmelnickogo vdova Danila Vigovskogo Odruzhilis 1660 roku Pid chas povstannya 1664 roku priyednalasya do oponentiv Pavla Teteri za sho potim bula vivezena do Rechi Pospolitoyi Za inshimi danimi Katerina Hmelnicka Zauvagivariant prizvisha Morzhkovskij pohodit z rosijskogo perekladu slova Morzkowski napisannya jogo prizvisha polskoyu movoyuPrimitkiEnciklopediya istoriyi Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 ISBN 966 00 0632 2 d Track Q1032143d Track Q1899d Track Q6981212 Andrusyak M Pavlo Tetera ta Lvivska Stavropigiya 29 listopada 2018 u Wayback Machine Zapiski NTSh Praci istorichno filosofichnoyi sekciyi Lviv 1931 T CLI S 181 185 Dashkevich Ya Pavlo Teterya S 255 275 Dashkevich Ya Pavlo Teterya S 255 Dashkevich Ya Pavlo Teterya S 257 Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona 11 serpnya 2014 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1743 T 4 S 352 pol Arhiv originalu za 29 chervnya 2014 Procitovano 25 travnya 2012 Dashkevich Ya Pavlo Teterya S 256 U knizi Byenyevskij Dashkevich Ya Pavlo Teterya S 260 Dashkevich Ya Pavlo Teterya S 261 Dashkevich Ya Pavlo Teterya S 263 Tam samo S 264 Tam samo S 265 Tam samo S 266 Dashkevich Ya Pavlo Teterya S 267 268 Yaroslav Dashkevich Pavlo Teterya S 272 Tam samo S 268 Yaroslav Dashkevich Pavlo Teterya S 273 Dashkevich Ya Pavlo Teterya S 279 Wysock Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 117 pol S 117 pol Dashkevich Ya Pavlo Teterya S 280 281 Demidow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 953 pol S 953 pol Dashkevich Ya Pavlo Teterya S 262 inshi dzherela nazivayut selo Litvinivka U zbirniku Kostyantina Svidzinskogo perelik Bogayivka mistechko Krushinka Stebliv z otochennyam Illinci Gorodnicya mistechka Machoha i u Braclavskomu starostvi mistechko Holom Turomcha Demidiv Litvinivka dvi Voronkivki Abramivka Rakivka Zagalche z sumizhn zemlyami Mistechko Kam yanij Brid z prileglostyami Chorna Kam yanka Boyarka u knizi Lyeshinskomu PDF Arhiv originalu PDF za 23 sichnya 2022 Procitovano 25 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 23 kvitnya 2016 Procitovano 15 kvitnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 21 travnya 2014 Procitovano 20 travnya 2014 Korduba M Chmielnicki Bohdan Zenobi ur ok 1595 1657 Polski Slownik Biograficzny Krakow 1937 T III 1 zeszyt 11 S 329 pol Dzherela i literaturaGolovchenko V I Teterya Morzhkovskij Pavlo Ivanovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Dashkevich Ya Pavlo Teterya Volodari getmanskoyi bulavi Istorichni portreti Avtor peredmovi V A Smolij K Varta 1994 560 s S 253 283 ISBN 5 203 01639 9 Kovalenko S Teterya Pavlo Ukrayina pid bulavoyu Bogdana Hmelnickogo Enciklopediya u 3 h tomah K Stiks 2009 T 3 Teterya Pavlo Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Chuhlib T V Teterya Pavlo Ivanovich 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 75 ISBN 978 966 00 1359 9 Chuhlib T Teterya Morzhkovskij Pavlo Ivanovich Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 708 ISBN 978 966 611 818 2 PosilannyaPavlo Teterya u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Genealogiya na Rodovodi Fajli u Vikishovishi Teterya Morzhkovskij Moshkovskij Pavlo Ivanovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 239 240 Mihajliv T V Mihajliv T A Pavlo Teterya Teterya Morzhkovskij Pavlo Ivanovich Vidatni postati ukrayinskogo derzhavotvorennya Dovidnik Harkiv Osnova 2014 128 s B ka zhurn Istoriya ta pravoznavstvo Vip 1 121 S 36 Teterya 21 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Pavlo Ivanovich Morzhkovskij Teterya 1620 1622 1671 18 travnya 2015 u Wayback Machine Antonovich V B Pavlo Teterya