Київець (гміна Залесе)

Київець (або Києвець, Кійовець, пол. Kijowiec) — село в Польщі, у гміні Залесе Більського повіту Люблінського воєводства. Населення — 318 осіб (2011).

Село Київець пол. Kijowiec Православна церква Координати 52°04′ пн. ш. 23°22′ сх. д. / 52.067° пн. ш. 23.367° сх. д. / 52.067; 23.367Координати: 52°04′ пн. ш. 23°22′ сх. д. / 52.067° пн. ш. 23.367° сх. д. / 52.067; 23.367 Країна ПольщаПольща Воєводство Люблінське воєводство Повіт Більський повіт Гміна Залесе Населення 318 осіб (2011) Часовий пояс , влітку Телефонний код (+48) 83 Поштовий індекс 21-512 Автомобільний код LBI SIMC 0022823 GeoNames 769174 OSM ↑2860602 ·R (Ґміна Залесе) Київець Київець (Польща) Київець Київець (Люблінське воєводство)  Київець у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Київець.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кійовець.

Історія

Могили на православному цвинтарі

1531 року вперше згадується православна церква в селі. На Варшавському сеймі в березні 1659 року маєток у волості Київець був наданий у володіння українському козацькому дипломатові Павлові Тетері.

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою. 1902 року в селі зведено православну церкву.

У часи входження до міжвоєнної Польщі попри українських характер села, навчання українською мовою не велося. У 1929 році польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву православну церкву 1902 року. У 1936 році в селі проживало близько 200 родин православних українців та 6 родин римо-католиків. У 1936 році було відкрито нову православну церву, яку поляки знищили в липні-серпні 1938 року.

Українське життя відродилося після військової поразки і включення Польщі до складу Німеччини — відкрито українську початкову школу (учитель — Мудрий), дитячий садок, бібліотеку, відновилося церковне життя зі службою українською мовою, влітку діяв молодіжний театр. Село відвідував митрополит Іларіон (Огієнко). У 1943 році в селі мешкало 468 українців та 165 поляків, а в сусідній однойменній колонії — 10 українців та 192 поляки.

Місцеве українське населення було депортовано під час обміну населенням між Польщею та СРСР у 1944—1946 роках і під час операції «Вісла» у 1947 році. Повернулися лише декілька родин.

У 1975—1998 роках село належало до Білопідляського воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	173	44	109	20
Жінки	145	28	77	40
Разом	318	72	186	60

Релігія

Православний цвинтар

Вперше про церкву в селі згадується 1531 року. У 1872 році місцева греко-католицька парафія налічувала 1464 віряни. У 1902 році в селі зведено церкву, яку зруйнували в 1929 році. У 1905—1921 роки українські (русинські) мешканці села зазнали примусової полонізації, яка полягала в нав'язуванні їм римо-католицького обряду. За звітом польської поліції у 1935 році православна парафія Київця налічувала 2598 вірян, місцевий священник вважався прихильником українського націоналізму. Згодом збудували нову церкву, яку польська влада знищила в 1938 році. У 1986 році на сільському цвинтарі була зведена сучасна невелика мурована церква.

Примітки

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. . apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 30 Березня 2019. Процитовано 18 грудня 2019. (пол.)
3. Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 141.
4. Коваленко С. С. Україна під булавою Богдана Хмельницкого: енциклопедія у трех томах. — Стікс-Ко, 2009. — Т. 3. — С. 51.
5. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 372. (рос. дореф.)
6. Павло Кремінський. Ще про село Київець // Над Бугом і Нарвою : часопис. — 1993. — № 5-6(9-10). — С. 29. — ISSN 1230-2759. з джерела 1 травня 2013.
7. Kolasa A. Ukraincy w powiecie Biala Podlaska w latach 1918-1948. — Toruń : Wydawnictwo Adam Marszałek, 2007. — С. 45-46, 103. (пол.)
8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 Вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Київець (гміна Залесе)

• . apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 30 Березня 2019. Процитовано 18 грудня 2019. (пол.)
• Київець с. www.pslava.info. Прадідівська слава.