Висо́цьк — село в Україні, у Сарненському районі Рівненської області, центр Висоцької сільської громади. Населення становить 1999 осіб (2011). З 1940 по 1959 роки було центром Висоцького району.
село Висоцьк | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Рівненська область | ||||
Район | Сарненський район | ||||
Громада | Висоцька сільська громада | ||||
Облікова картка | с. Висоцьк | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1005[] | ||||
Населення | 1999 (01.01.2011) | ||||
Площа | 1,85[] км² | ||||
Густота населення | 1208,11[] осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 34111[] | ||||
Телефонний код | +380 3658[] | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | H G O | ||||
Середня висота над рівнем моря | 142[] м | ||||
Водойми | річки Горинь, Случ, Сирень[] | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 34111, Рівненська обл., Сарненський р-н, с. Висоцьк, вул. Б. Хмельницького, 20 | ||||
Карта | |||||
Висоцьк | |||||
Висоцьк | |||||
Мапа | |||||
Висоцьк у Вікісховищі |
Назва
Висоцьк, відомий під назвою Вишгород (Височко), — містечко над річкою Горинь. Своєю назвою воно завдячує високій горі, насипаній людськими руками, на якій колись височів замок.[]
Польською мовою згадується як Wysock, російською — як Высоцкъ.
Географія
Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «сприятлива».
Тваринний світ налічує 304 види хребетних, у тому числі круглороті та риби — 34, земноводні — 11, плазуни — 7, гніздові та зимуючі птахи — 186, ссавці — 66 видів.[]
Рідкісні рослини: верба лапландська, верба чернична, береза пухнаста, вільха сіра, андромеда, молодильник озерний, звіробій сланкий, осока дводомна, папороть болотна, образки болотні, розривтрава, росичка круглолиста, росичка середня, ситник бульбистий, сфагнум побережний.[]
Рідкісні тварини: лелека чорний, журавель сірий, чапля біла, кіт лісовий, бобер, видра, горностай.[]
У Висоцькому лісовому заказнику на березі річки Горинь зростає шестисотрічний дуб.[]
Клімат
Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена). Опадів 611 мм на рік. Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 29 мм. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 89 мм. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 60 мм. Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,6 °C. Річна амплітуда температур становить 24,2 °C.
Клімат Висоцька | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −2,6 | −1,3 | 3,4 | 12,4 | 19,3 | 22,9 | 23,9 | 23,1 | 18,2 | 11,7 | 4,7 | −0,1 | 11,3 |
Середня температура, °C | −5,6 | −4,5 | −0,3 | 7,5 | 13,7 | 17,5 | 18,6 | 17,7 | 13,2 | 7,7 | 2,2 | −2,6 | 7,1 |
Середній мінімум, °C | −8,6 | −7,7 | −4 | 2,7 | 8,2 | 12,1 | 13,3 | 12,3 | 8,3 | 3,8 | −0,2 | −5,1 | 2,9 |
Норма опадів, мм | 36 | 29 | 29 | 42 | 56 | 89 | 81 | 64 | 57 | 45 | 41 | 42 | 611 |
Джерело: Climate-Data.org (англ.) |
Пам'ятки природи
- Почаївський заказник — ладшафний заказник національного значення площею 905 га, розташований поблизу села.
- Висоцький заказник — лісовий заказник національного значення площею 110 га, розташований поблизу села.
- Дендропарк — комплексна державна пам'ятка природи місцевого значення площею 1,5 га, розташована в селі.
Історія
Перша письмова згадка про Висоцьк датується 1005 р., хоча археологічні розкопки свідчать, що ще задовго до цього тут протікало життя.[]
У Києво-Печерському Патерику редакції Києво-Печерського архімандрита Йосипа Тризни пишеться: «…третіе богомоліе епископию постави(хъ) и придахъ к ней городиъ съ погостиъ в послушаніе и священне и благословенне держати себъ въ туровской епископіи: Пинскъ,.. Дубровица, Виъсочко… и поставихъ перваго епископа Фъому…». Також багато пам'яток із кам'яної доби розкидані по околицях Висоцька, що свідчить про споконвічне заселення цієї території. З археологічних пам'яток тут часто можна знайти намиста з . Поблизу Висоцька стояли поселення скотарських племен доби неоліту та бронзи.[]
У давнину побережжям Горині володіли слов'янські племена. Околиці Висоцька, заселені, однак, населенням мішаним, були ніби граничною межею, перехідним пасом від роду древлянського до роду дреговичанського. Назва села , поблизу Дубровиці, є саме пам'яткою цих двох слов'янських племен.[]
Відомо з історії, що вже в ХІ ст. серед тубільних племен почали ширитися розбоєм удільні варязько-руські князі, згадки про яких розкидані в літописі вже за 1116 р. Русь управлялась роздільно, і тому вже тоді на цих захоплених землях князі з династії Рюриків віддавали перевагу своїй території, названій , що лежали між Горинню. До них належить Городна або Городен, який був центром удільного князівства на західному березі озера (тепер болото), а нині село (колись Городно; за 2 км на північний схід від села) Столінського району Брестської області Білорусі, де засів на престолі рід , який князював тут від 1116 по 1192 р. (Іпатіївський літопис), Серед них були також над Горинню Дубровиця, Висоцьк (у складі Дубровицького князівства), Степань, Пересопниця, Дорогобуж.[]
Острівне важкопрохідне положення Висоцька та заплавна діброва давали повну безпеку від несподіваного нападу, і, ніби укріплене природою, містечко могло бути бажаним сховищем для тих, що хотіли в ньому осісти. Тому цілою дубровицькою околицею володіли під кінець ХІІ ст. дубровицькі руські князі. Серед них відомі в історії князь Гліб Юрійович, правнук , який брав участь у славній переможній Святослава Всеволодовича в Київському князівстві з половецьким . Другий дубровицький князь, Олександр, став не менш відомий своєю смертю в 1224 р. над р. Калкою, де руси понесли від монголів кривавий розгром.[]
Після загарбання Русі монголами відомостей про надгоринські городи і Висоцьк не має аж до Литовської доби.[]
Новий час
Цей розділ не містить . (жовтень 2019) |
Постійні міжусобиці між татарськими старшинами дуже ослабили їх владу на українських землях, і завдяки цьому литовські князі змогли легко оточувати значну частину цих територій.[]
Війну з татарами розпочав великий князь Ольгерд, син Гедиміна, в 1363 році. Ще завзятішу війну з ними вів Великий князь Витовт. Близько 1400 року орда зреклася своїх прав над Україною на користь Великого Литовського князівства.[]
У XV ст. Дубровиця вже була коронною волостю, якою від імені господаря управляли намісники. Таким намісником в 1476 р. був князь Мосальський. Невдовзі Висоцьк дістався в дарунок князям Ольгімунтовичам Гольшанським. Висоцьк займав давню територію князя Дубровицького. В нього входить так званий «Дзвін Дубровицький», що означає «парафія, ключ», зі Століна, Сехова (Томашгород), Стрільська, Кураша і Висоцька. Немає відомостей про те, якому з князів Гольшанських був подарований Висоцьк і в якому році. Треба припускати, що ці добра міг отримати хіба князь Іван, син Юрія, онук Семена Івановича, званого «Лютий», який був тестем Владислава Ягелли (Нарбут. Хроніка Биховця), а правнук Івана Ольгімунтовича за дорученням князя литовського Вітольда був київським намісником (1379—1401 рр.). Таким чином рід князів Гольшанських був знатний і до того ж чисто литовський.[]
У часи входження до складу Великого князівства Литовського Висоцьк був містечком Волинського воєводства з приватновласницьким статусом.
Місцевості навколо Висоцька з огляду на своє положення були замкнуті й відокремлені, однак, завдяки Горині, яка була для торгівлі вигідним шляхом, тут на той час протікало жваве життя й розквітала торгівля. Доказом того є знайдені у Висоцьку та його околицях стародавні римські монети. Але й пізніше Горинь мала для цієї місцевості чимале торговельне значення, будучи єдиним водним шляхом, який полегшував зв'язок між Литвою та Волинню. Також і для мандрівників, за відсутністю доріг, річка була єдиним шляхом. Саме сюдою в 1486 р. вирушили в дорогу посли від воєводи волоського до московського царя Івана Васильовича (Грозного), про що довідуємося з охоронної грамоти, виданої їм великим литовським князем Олександром Ягеллончиком. Цей шлях був вигідним і безпечним ще й тим, що Полісся вбереглося від татарського нападу хана Мендигирея (1483 р.).
Саме князь Іван Гольшанський, володар великого дубровицького двору, за участь у змові проти короля був страчений в Києві 30 серпня 1481 р. (Данилович. Скарбець дипломатичний). У нього було двоє синів — Георгій та Юрій. Старший мав у володінні Глуськ, а молодший — Дубровицю. І саме Юрій першим почав писатися Гольшанським — Дубровицьким. Під час правління цього князя Висоцьк й околиці розвиваються. Села стали осілими, а селяни видирали в лісу землі під поля. Непродуктивний досі Висоцьк розрісся і став досить великим поселенням. Юрій, якому сподобалась ця місцевість, побудував тут замок і оселився в ньому. Назвав цей замок Вишгородом. Князь був хоробрим лицарем й успішно відбивав напади татар на свої замки під керівництвом князя Костянтина Івановича Острозького, великого литовського гетьмана, одного з найталановитіших полководців того часу, потомка давньої династії українських князів. Костянтин Острозький провів 60 битв із татарами. Найславніший бій із татарами відбувся у 1527 році під Ольшаницею на Київщині. Ще один героїчний епізод стався взимку. Татари рушили на Полісся і дійшли аж до Пінська. Коли поверталися з ясиром, князь Острозький несподівано вдосвіта вдарив по ворогу, так що загарбники не мали часу осідлати коні. Бій ішов у глибоких снігах. Тоді 24 тис. татар поклали свої голови. З полону було визволено 40 тис. бранців.
І все-таки, коли князь був відсутній, татари напали на Дубровицю і вщент її розорили.
Князь Юрій був два рази одружений. Перша дружина — Юліана-Іванна Ярославівна, княжна Острозька, друга — Марія, донька князя Андрія Сангушка, маршалка землі Волинської, Володимирського старости. Дружини залишили велике потомство. В пізніших, спокійних роках відсунувся князь у тінь висоцького замку. Передсмертною волею залишив дружині до кінця життя (поки не вступить у другий шлюб) замок у Висоцьку з містом і усіма землями, з усіма бенефіціями, які до нього належать, а також двір Велюнь, дворик Струга, село Лютинськ. Заповіт був складений при свідках у висоцькому замку в 1537 р. Князь Юрій Гольшанський-Дубровицький похований у Києві в Пустинському монастирі.
Однак вдові князя Марії нелегко було вступити у володіння добром, яке залишив їй чоловік. Перешкоджали цьому її пасерби Іван та Володимир (князь Дубровицький). Після тривалої боротьби за спадок княгиня Марія осіла у Висоцьку й тут виховувала дітей.
У цей небезпечний (перед татарськими набігами) час польський король віддає наказ про озброєння замків погоринських городів. Така увага вплинула на розвиток цих поселень. Вишгород, або Висоцьк, у зв'язку з тим, що лежав над «портовою» річкою, почав розвивати торгівлю збіжжям і деревом.
Княгиня Марія Гольшанська — Дубровицька померла в 1553 р. Після її смерті Висоцьк з прилеглими околицями перейшов у володіння до її синів Семена та Андрія. Обоє синів не мали дітей, і після їх смерті рід цей закінчився. За життя (за Бонецьким) Семен був у 1551 р. литовським стольником, але невдовзі, видно, помер, бо вже у 1558 р. його сестри поділили між собою добра брата (розподіл цей є у Висоцькому архіві).
Ключ Висоцький, розкинутий високо над Горинню, Случем, Серетом належав одній із сестер князя Семена — Федорі, одруженій з Богданом Соломарецьким. Князі Соломарецькі, згідно з Синдиком, який ще й досі зберігається в соборній церкві м. Любеч (Е. Руліковський), походили від чернігівських князів Рюриковичів. Богдан Соломарецький, одружившись із дубровицькою княжною, осів не у спадкових маєтках в околицях Мінська, а в маєтку дружини — Висоцьку.
У той час, про який іде мова, Козаччина стала такою потужною силою, що загрожувала не тільки Україні, де виникла, але й Волині та Литві. І хоча Висоцьк своїм положенням був безпечний від ворогів, однак із часом і він не вцілів.
1593 р., продираючись із Петрикова через Турів на Волинь, Северин Наливайко разом із козаками, увірвались у Висоцьк, спустошили як саме містечко, так і його околиці (із архіву Висоцька). У Северина Наливайка була заклята ненависть до польських панів, викликана тим, що пан Калиновський у Гусятині відібрав поземельне володіння у його батька і забив старого до смерті. Через це він підняв селянсько-козацьке повстання проти шляхетського ладу Польщі.
Восени 1595 року Наливайко відкрито виступив проти Польської корони. Його повстання мало й релігійний відтінок. Бо саме в цей час владики Іпатій Потій і Кирило Терлецький за підтримки короля Сигізмунда без собору поїхали в Рим із проханням підпорядкувати православну церкву в Україні Папі та зі згодою на унію (об'єднання). З допомогою Костянтина Острозького підтримувалося православне благочестя у бідних людей і цим живило повстання Наливайка.
Сином Богдана Соломарецького був князь Іван. Мав дві дружини. Перша — Беата Дольська, друга — Могожата Лисаковська. Єдиним спадкоємцем Івана був князь Лев Миколай, підкоморій Пінська, а потім смоленський каштелян. За його правління Висоцьк вдруге був спустошений козаками.
У 1613 р., коли Лев Миколай збирався на Сейм до Варшави, п'ять тисяч козаків під проводом Топчина і Шульжина вдерлись у Дубровицю і Висоцьк. Князь Лев Миколай (за Бонецьким) помер у 1637 р. Мав він сина і п'ять доньок. Княгиня після смерті чоловіка проживала у висоцькому замку. Висоцьк був розташований на найближчій дорозі з Литви на Волинь. 1636 р. відвідав його князь Альбрехт Радзівіл — литовський канцлер. Княгиня Соломарецька разом із сином Яном-Владиславом у 1639 р. звели церкву у Висоцьку.
Ян-Владислав у молодості поїхав за кордон, де з відомим Мелентієм Смотрицьким слухав лекції в німецьких університетах. Відомо, що якийсь час Мелентій Смотрицький мешкав у Соломарецьких у Висоцьку. Він у 1610 р. під іменем Ортолога в книзі «Плач східної церкви» скаржиться на втрату найвпливовіших родин, що перейшли в католицизм: «Де дім Острозьких, — запитує автор, — славний перед іншими сяйвом древньої віри? Де родини … Сангушків, Чарторийських, Соломарецьких, Масольських і інших, яких порахувати важко? Де славні, сильні, у всьому світі відомі мужністю і хоробрістю Ходкевичі, Сапеги, Воловичі, Паци, Тризни, Горностаї, Гойські, Семашки, Кидреї, Сосновські? Злодії відняли у мене цю дорогоцінну одежу. І тепер наругу чинять над моїм бідним тілом, із якого всі вийшли!». Розповідалося у цьому творі від імені церкви.
У межі широкого Висоцького ключа під час князювання Яна-Владислава входили: Висоцьк (замок і містечко), Вороні, Бродець, Річиця Васильова, Лука, Удрицьк, Струга, Вікаровичі, Теребежов, Столін, Городище, Річиця Волоська, Деревня, Глінка. Біля с. Річиця Васильової (нинішня Вербівка) знаходиться два великих озера, з'єднаних каналом. У глибині їх можна натрапити на палі дерев, що, правдоподібно, були слідом старих прибережних поселень. За місцевими легендами, тут існувала в давнину оселя «Почаїв», яка за гріхи і злочинство жителів запала в землю разом із церквою, а безодню покрили води озера (з однойменною назвою Почаївське). Кожного року на Великдень, як голосить легенда, з глибини озера долинають церковні дзвони і жалібні стогони (Едвард Руліковський).
Князь Ян-Владислав був одружений з Анною Воловичовою. Помер у 1640 р. Був він останнім потомком князів Соломарецьких. Через рік після його смерті пожежа знищила висоцький замок, а з ними згорів домашній архів князів Дубровицьких і Соломарецьких. Спадок після смерті бездітного князя перейшов до його сестер.
1 лютого 1646 р. у висоцькому замку, який вже на той час видно був відбудований, відбувся розподіл спадкових добр між чотирма сестрами. Так Анні Євграції з князів Соломарецьких, яка була за Генриком Кашовським, дістались: місто і замок Висоцьк, село цієї ж назви, фільварок Бродець, с. Удрицьк, Річиця, село і фільварок Миляч, с. Жадінь, село і фільварок Тумень із млином і ставком, села Озера, Єльно, Клесово. Генрик Кашовський спочатку був волинським мечником, а потім (1649 р.) став віленським каштеляном.
У 1654 р. татарський загін вдерся у Висоцьк, зруйнував містечко, а людей вирізав. Документи свідчать, що під час нападу каштелян Кашовський потрапив у полон, але за величезний викуп в тому ж році повернувся додому. Та вдома, у Висоцьку, був недовго, бо незабаром вирушив у московську експедицію, з якої повернувся поранений. Висоцький замок він не відбудував, а згодом (1655 р.) продав його князю Арнольдові Гедройцу, який у свою чергу продав його в 1664 р. гетьману Запорізького війська Павлові Тетері. Опустілий від часу нападу татар Висоцьк Павло Тетеря заселив людьми і зробив із нього волость, на фундаменті старого замку відбудував новий.
Коли польський король Ян II Казимир наказав схопити Юрка Хмельницького, швагра Тетері, за зраду Речі Посполитої, гетьман Тетеря в Інструкції, яка була дана послові козацькому Іскрицькому, що їхав на Сейм до Варшави, наказував, щоб той просив Сейм про інтернування Юрка до Висоцька, тобто в місце, віддалене від України, обіцяючи, що він і ногою не поворухне ніде, а буде приватно сидіти, молячись до «Пана Бога, як на монаха пристало» (Юрко тоді був ченцем). Про це і дружина Олена, як писалося далі в Інструкції, «плачучи просить, бо тільки в єдиному братові має надію»(Листи Тетері в збірці Свіджинського). Серед козаків Тетеря не довго тішився славою. Перед загрозою бунту сам зрікся українського гетьманства. З Чигирина втік у свої поліські маєтки (Висоцьк, Колки, Рафалівку), де перебував деякий час.
У 1668 р. маєтки Висоцька Тетеря записав на заснування колегії єзуїтів у Варшаві. Уклавши з ними угоду, що, поки він житиме, вони платитимуть йому щорічно 8000 злотих. У 1669 р. єзуїти були введені у володіння Висоцьком. Але несподівано Тетеря у тому ж таки році ліквідовує свою домовленість із єзуїтами і продає Висоцьк за 60000 злотих Стефанові Пісочинському. Та Пісочинський у визначений строк не сплатив суму, що потягнуло за собою судовий процес. Уже після смерті Павла Тетері між Пісочинським і єзуїтами почався запеклий спір за Висоцьк. Ще в 1669 р. Пісочинський вигнав єзуїтів з містечка. Тетеря пізніше підтвердив свій продаж маєтків Пясочинському, але в той же час, будучи в Адріанополі, переказав послові Речі Посполитої Висоцькому письмову заяву, у якій говориться, що він і надалі підтримує свій запис на користь єзуїтів (Архів Висоцька). Декрет трибуналу в 1671 р. признав право спадкоємства за єзуїтами.
Тим часом виникли нові клопоти. Після смерті Тетері його спадкоємці Шурля та Іскрицький почали висувати свої претензії на Висоцьк. Шурля був двоюрідним братом Тетері, а Іскрицький — його племінником. Почався новий процес. Та Пісочинський хотів дійти згоди з єзуїтами, але вони відкинули цю пропозицію. Справа дійшла до Сейму. Але і там її постійно відкладали. Пясочинський, поки тягнулася справа, помирає. І продовжує її його син Єжи. Єзуїти домагаються його вигнання і декрету введення їх у Висоцьк при допомозі військового ескорту, якщо зустрілися б з опором. Таким чином єзуїти з допомогою військового ескорту були введені у володіння цими маєтками. Попри це, ще довго тягнулася суперечка між сторонами, поки в 1700 році Єжи Пясочинський остаточно зрікся своїх претензій на Висоцьк на користь єзуїтів. Справа спадкоємців Тетері тяглася аж до 1742 року, коли декрет Литовського трибуналу назавжди відкинув їх претензії щодо Висоцька, і він остаточно залишився у володінні єзуїтів.
За володіння єзуїтів, а відзначалося воно великим порядком, Висоцьк добре розвивався. При допомозі корчування зробили управні поля і луки, засновували рільничі фільварки, насипали греблі, побудували мости, осушили болота. Сліди їхньої господарської роботи ще й досі помітні. Поруч замку звели католицький костел.
Висоцьк був розташований на шляху з Литви на Волинь. У 1695 році Кшиштоф Завіша, воєвода мінський, автор відомих спогадів, виданих І.Бартошевичем, будучи проїздом з Бердичева до Мінська затримався у Висоцьку. Литовський шлях проходив через Бережницю, Дубровицю, Висоцьк і Давидгородок.
10 березня 1710 року на свято Іоахіма приїхав до Висоцька пінський єпископ Кульчицький, який відправляв службу у церкві Удрицькій. До цієї церкви масово прибували віруючі, щоб поклонитися чудотворній Іконі Божої Матері.
У 1773 році орден єзуїтів буллою Клементія XIV був ліквідований, а всі земельні добра, які йому належали, перейшли у володіння Речі Посполитої, і невдовзі на Сеймі в 1775 році їх призначено для громадського виховання і доручено догляд за ним комісії освіти.
Гродненський Сейм у 1793 році призначив більші права цій же комісії. В результаті пропозиції комісії Сейм встановив дві комісії (одна — для Корони, інша — для Литви), так звані роздавальні, для розпорядження і орендування добр. Ці комісії прийняли за основу віддати маєтки тільки осілим громадянам не шляхом аукціону, а більшістю голосів членів комісії відносно ціни, яка була вказана ревізорами. Той, хто купував, мав обов'язок дати запоруку, що не буде мати заборгованості, а також платити процент «чверть і пів від ста» від встановленої суми в двох частинах наперед.
У 1774 році роздавальна комісія віддала Висоцьк у володіння Ігнацієві Вигоновському, підкоморію Брест-Литовського воєводства (Архів Висоцька).
У 1778 році Висоцьк отримав у оренду від Вигоновського Матеуш Бутримович, поміщик із Кристинова під Пінськом. Саме він допомагав князю Огінському у копанні каналу для поєднання річок Польщі і моря, а цим самим і Прип'яті з Німаном і Балтикою. Ще й сьогодні цей канал називається Огінським. Це він проклав так званий Волинський тракт, насипаючи вал через котловину Прип'яті, а далі суходолом аж до Висоцька і Дубровиці.
Після скасування єзуїтів, 20 січня 1774 року був проведений перепис маєтків Висоцька його адміністратором Андрієм Терлецьким. З цього перепису довідуємося, що замок стояв на невеликій горі над рукавом Горині. Від в'їзду у місто до замку вів міст над ровом, який оточував увесь замок. Замок складався з кількох будинків, тобто з головної резиденції і флігеля. В головній резиденції вікна були обрамовані оловом, печі викладені зеленими кахлями. Далі — кухня, холодильня, приміщення для сушіння риб, стайня і пивний бровар. Неподалік замку, над призамковим каналом, стояв католицький костел з тесаного дерева, покритий гонтою з двома вежами, а в середині з трьома вівтарями.
Тут же, навпроти костелу, церква з тесаного дерева, покрита гонтою, з чотирма роговими куполами, а п'ятим, великим, посередині. В церкві було п'ять вівтарів, а поруч церкви — дзвіниця. З іншого боку укріпленого валу — овочеві городи і фруктові сади. Озброєння замку становило п'ять гвинтових мушкетів, шість коротких мушкетів, два карабіни, три залізних гармати. З опису бібліотеки, залишеної єзуїтами, бачимо, що вона забезпечена була переважно теологічними книгами. Серед рукописів була книга, яка розповідала про чуда Божої Матері в Удрицькій церкві. У самому містечку Висоцьку було 83 будинки, у яких проживало 83 господарі, 134 сини, 41 родич. Було 122 воли, 42 коні. У містечку проживало 7 жидів, які платили дворові так званий чинш у сумі 16 злотих. Городяни і ті, що мешкали на дворі, платили по 6 злотих з постійної луки і мусили відробляти панщину по два дні на тиждень у фільварку Бродець і 12 днів під час жнив, а допомагали їм при цьому піддані з інших міст, які належали до цього фільварку. На облаву під час полювання повинні були виходити всі.
Під час перепису у маєтках Висоцька записано, що в селі Підвисоччя — 40 будинків, Тумені — 25, Жадені — 20, Річиці — 15. Очевидно у той перепис не входили боярські двори. В селі Удрицьк було 43 доми, Міляч — 25, Озерах — 45, Єльні (давнє Гнойне) — 16. Висоцькі села розкинулись на 11 миль. Навколо Висоцька були надзвичайно зручні умови для полювання на дикого кабана, лося, рись і ведмедя. Було багато бобрів. У переписах замкових господарських знарядь є аж 31 бобровий капкан. Ще й сьогодні можна зустріти хатки бобрів. У ті часи тутешні річки і озера були повні риб.
Висоцьк споконвіку належав до Литви у складі Брест-Литовського воєводства Пінського повіту. Після поділу Польщі його приєднано до новоствореної Мінської губернії, а в 1805 році разом із Дубровицею приєднано до Ровенського повіту Волинської губернії.
Після смерті Ігнація Вигоновського, брест-литовського підкоморія, його сини Ян, Казимір, Віцентій, Еліаш, Павел і Юзеф отримали у спадок Висоцьк. У зв'язку з тим, що ці маєтки відповідно до закону не можна було ділити, Павел, заплативши своїм братам відповідну суму, став єдиним власником цих земель. Але він же 20 січня 1805 року в Києві переписав маєток у вічне володіння Вацлаву Борейку, тодішньому маршалкові шляхти Ровенського повіту, який був в історії провінції відомою особою. Був він опікуном крайової освіти, як член освітньої комісії, і почесним наглядачем світських шкіл протягом 40 років, а також взірцевим урядовцем. Прикрашає Висоцьк парк, закладений Борейком під час проживання у містечку. Він приєднав до Висоцька Підвисоччя, що стало приміською вулицею. Розселяв людей у своєму маєтку. Заснував голландську колонію, яку розмістив на землях свого маєтку і назвав Софіївкою за іменем своєї доньки з Борейків Руліковських. Виділив колоністам значну кількість луків. Голландські колоністи займалися розведенням великої рогатої худоби, коней, виробництвом сирів.
Від Вацлава Борейка перейшов Висоцьк у власність Руліковських. Володіли вони 51 тисячею десятин орної землі, у тому числі лісів і сінокосів 30.449 десятин і 443 сажні.
Місцеві жиди займалися торгівлею ягодами, грибами, які росли в лісах у великій кількості. Щороку відправляли по воді цілі каравани з продуктами до золотоверхого Києва та Одеси.
Висоцьк віддалений на 130 верст від Рівного і на 3 версти від станції Висоцьк Поліської залізниці (Віленсько-Ровенської). Містечко має свою церкву Пресвятої Богородиці, народну школу, жидівську божницю і Головне правління (волость). Тут відбувається 5 ярмарків на рік, в основному сільськогосподарських знарядь і плодів. Гміна (волость) охоплює 16 місцевостей, які мають 518 будинків і 5184 мешканці. Селянам надано право земельної власності на 13560 десятин орної землі. Також у межах гміни є 53142 десятини великої земельної власності і 385 десятин церковної. Вся територія гміни охоплює 67087 десятин земель (7776 орної) і має 7768 мешканців.
З архівних документів дізнаємося, що на середину XIX ст. Висоцьк складався із власне містечка Висоцьк (37 дворів, 130 чоловіків та 104 жінки), вул. Задвурської (15 дворів, 53 чоловіків та 56 жінок) та вул. Підвисоччя (38 дворів, 89 чоловіків та 85 жінок).
Станом на 1859 рік, Висоцьк був поміщицьким містечком, тут діяли дерев'яна православна церква, синагога, єврейський молитовний дім і цегляний завод.
На той час у Висоцьку проживало багато євреїв, і кількість їх невпинно зростала, тому влада була вимушена вдаватись до радикальних дій. Зокрема волинський губернатор циркуляром від 8 листопада 1882 року за № 3191 розпорядився про виселення тільки що поселених євреїв із сіл та хуторів у тижневий термін. Була на той час ще й проблема сектантів-штундистів. З'їзд Волинської єпархії у 1880 р. спроектував підготовчі заходи для боротьби зі штундистами. Крім національної, релігійної, існувала ще й господарча проблема. В «Урядовому віснику» були опубліковані звіти про чуму рогатої худоби в 10 повітах Волинської губернії, зокрема й у Ровенському, до якого належав і Висоцьк.
Динаміка росту Висоцька прослідковується з роками. Якщо в 1845 р. було 90 селянських дворів, то вже у 1891 р. їх налічувалося 155 (620 чоловіків та 596 жінок) та 32 двори військових (129 чоловіків та 137 жінок). А в 1912 р. стало 344 двори та 2776 жителів (разом із с. Річиця).
За соціальним станом Висоцьк був селянським містечком. Дворів на 1907 р. налічувалося 217. У них проживало 951 чоловік та 940 жінок. Військових же дворів було 12 (48 чоловіків і 49 жінок), а міщан всього 5 дворів (21 чоловік та 29 жінок).
Адміністративно Висоцьк поділявся на містечкову управу та волосне управління. До містечкової управи належав центр Висоцька, до волості — вулиці Підвисоцька, Задвур'є, Містечкова. Основне населення становили українці та євреї. Євреї заселяли центр містечка, займалися кустарним виробництвом, зокрема, виробленням шкур, чоботарством, столярством, торгівлею.
У Висоцьку був цегельний завод, лісопильня, обидва закрились на початку XX століття. У центрі височіла єврейська синагога, православна церква, монополька, корчма, дільничний поліцейський пост, церковно-приходська школа. Населення становило близько 5 тис. чоловік, з них письменних — всього 3 %.
Населення жило в тяжких умовах, землю обробляли вручну, плуги та борони у більшості хліборобів були дерев'яні. Найбідніші селяни змушені йти на заробітки, на сплав лісу. Височани жили в курних дерев'яних непобілених хатах, які освітлювалися лучиною. Гасові лампи мали тільки поміщик та піп. Активні виступи селяни Висоцька припадають на 1909 р., коли в сутичці з поліцією і черкесами з особистої охорони місцевого поміщика Ісакова був поранений селянин Олімпій Щур. Зафіксовано також у документах бунт в с. Річиці, що поблизу Висоцька, все проти того ж поміщика Ісакова, події якого описав Гофман у статті «Аграрні безпорядки з кривавим результатом».
Початок XX століття
До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році містечко входило до складу Висоцької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.
У січні 1918 року розпочалась перша радянська окупація. Після укладення Берестейського мирного договору, коли до влади прийшла Центральна Рада, у Висоцьк із загоном німецьких військ прибув керуючий маєтком Котович й заарештував декількох більшовицьких посіпак. За Ризьким мирним договором у 1921 р. Висоцьк у складі інших західноукраїнських земель потрапив до складу Польщі. На той він належав до Лунінецького повіту Поліського воєводства (сучасна Брестська обл.).[]
Між двома війнами
Цей розділ не містить . (жовтень 2019) |
У 1921—1939 роки входило до складу Польщі. У 1921 році містечко входило до складу Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки. 1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів Польщі Висоцька гміна вилучена із Сарненського повіту і включена до Столінського повіту. У 1935 році міське селище Висоцьк разом із селом Висоцьк, хуторами Бродець, Чорновирка, Борек, Осов'я, Пасіка та фільвароком Висоцьк належало до громади Висоцьк гміни Висоцьк Поліського воєводства.
На поневолених землях постійно тривав національно-визвольний рух. Громада Висоцька виступала проти полонізації дітей у школах, проти польських вчителів. 11 листопада 1935 р. молодь с. Річиця відмовилася співати державний гімн.
Боротьба висоцьких підпільників стала яскравою сторінкою національно-визвольної боротьби українського народу. Ось що згадують учасники тих буремних подій: Самійло Малько
«У жовтні 1920 р., після відступу Червоної Армії з-під Варшави, наш район був знову окупований польськими військами Пілсудського. Уряд Польщі на окупованих територіях проводив тотальну полонізацію. Імперіалістичну політику польської держави висловив міністр освіти Червінський: „Польська історична місія на просторах від Балтики до Чорного моря“».
Тільки в одному Висоцькому районі було засуджено до ув'язнення в Картуз-Березі й виселенню з прикордонної зони 7 чоловік, убито — 1, повішено — 3, померло у тюрмі й після виходу з неї — 4 чол., десятки активістів (у тому числі і я) пройшли через катівні Столінської дефензиви та тюрми". Федір Пирішко
«У серпні 1921 р. партизанський загін під керівництвом М.Вишневського здійснив наліт на містечко Висоцьк. Партизанський загін, озброєний рушницями, двома кулеметами та гранатами, обстріляв споруду поліцейського постерунку і направився в містечко Теребежов.
У 1928 р. посилився терор, пацифікація.
Селяни Висоцької гміни і далі чинили жорстокий опір комасації та ліквідації сервітутів. Вони проганяли з полів землевпорядників. У Висоцьку селяни обрали делегацію і відрядили її у староство та міністерство. Очолив цю делегацію Микита Малько і його син Самійло. По всій Висоцькій волості комасацію вдалося провести в трьох селах.
У Висоцьк приїхав посол К.Пелехатий. Поліція не дозволила проводити мітинг просто неба. Комуністична організація знайшла велику селянську хату. На збори прийшло понад 200 чоловік. Поліція хотіла розігнати народ, але Пелехатий вніс протест проти сваволі поліції. Збори відбулися. Після виступу Пелехатого було прийнято резолюцію, яка відображала протест і невдоволення народу проти утисків національних меншин урядом Пілсудського.
На одних зборах у Висоцьку заможні селяни Пархомовичі, Дундичі, Рожки та інші виступили за комасацію, у той час як біднота виступила проти комасації, вимагаючи землю без викупу.
Височани користувалися так званими сервітутними правами. Польським поміщикам така справа була невигідною. Уряд Пілсудського приступив до ліквідації сервітутів взагалі та зокрема у самому Висоцьку. Боротьба за сервітути тяглася більше двох років (1927—1929 рр.). Земельний комісар виділив для височан земельний наділ біля с. Рудня, самий пісок та болото за 9 км від Висоцька. Одночасно хороші випаси, розташовані поблизу Висоцька, були продані заможному селянству.
Висойцька громада вирішила відправити до Пілсудського делегацію. Делегатами було вибрано Йосипа Мосійчука, Андрія Садовника та Микиту Малька. У 1928 р. делегація виїхала до Варшави. Але у міністерстві її навіть близько не допустили до кабінету Пілсудського. Зустрів делегатів керуючий Висоцьким маєтком і сказав, що з їхньої скарги нічого не вийде. Так ні з чим і повернулися додому. А в 1929 р. сервітути були ліквідовані.
У Висоцьку в 1933—1934 рр. через договір із поліцією конфідент (агент) Антон Щур підпалює хлів свого рідного дядька Сидора Щура. Громада Висоцька вимагала від повітового старости притягнення Антона Щура до відповідальності за підпал, після чого А.Щур був суворо покараний шістьма тижнями арешту умовно».
1930 року тут створено підпільний райком комсомолу, секретарем якого обрали І. Д. Щура. В 1932 році польська охранка вчинила масові арешти комуністів і комсомольців-підпільників. Багато з них, у тому числі й І. Д. Щур, загинули від катувань у в'язницях.
Друга світова війна
Цей розділ не містить . (жовтень 2019) |
1 вересня 1939 року згідно з договором з СРСР гітлерівська Німеччина напала на Польщу. 17 вересня передові та штурмові загони Червоної Армії перетнули кордон та розгромили польську прикордонну охорону. Як наслідок, добре організованого нападу й одержавши повідомлення про перехід Червоною армією польського кордону, німецьке командування віддало наказ військам зупинитися на лінії Сколе — Львів — Володимир-Волинський — Брест — Білосток. Внаслідок спільної німецько-радянської акції польська держава перестала існувати, а уряд Польщі змушений був втекти до Румунії.
У Західній Білорусі Народні Збори в Білостоці 28 листопада одноголосно проголосували за радянську владу, за конфіскацію поміщицьких земель (з декларацією виступив височанин Самійло Малько), націоналізацію підприємств і приєднання до БРСР.
Були вивезені з Висоцька окремі єврейські сім'ї та сім'ї польських урядовців.
Німецька окупація
17 липня 1941 року Висоцьк зайняли німецькі війська. Село зазнало грабунку і нищення. У час німецької окупації було спалено хутори Праседовка, , , а в центрі села — лікарню, школу та інші громадські приміщення, низку житлових будинків. У населення окупанти відібрали багато худоби та майна. Близько 480 юнаків та дівчат німці вивезли на роботи в Німеччину, а понад дві тисячі мирного населення було страчено.
Під час Другої світової війни німецький гарнізон у містечку налічував 70 осіб, з них 50 поліцаїв.
Знищення німцями єврейського населення
З особливою жорстокістю гітлерівці ставилися до єврейського населення. Так, у Висоцьку було збудовано гетто в межах єврейського містечка. Зганяли єврейські сім'ї із сусідніх сіл до вересня 1942 року і тримали їх як в'язнів.
Напередодні 9 вересня 1942 року німецькі поліцаї посилили охорону, а з самого ранку цього страшного дня почали виганяти всіх євреїв, обшукуючи кожен будинок. Вигнали всіх на площу містечка (поблизу теперішньої школи). Було зібрано близько 2 тис. чоловік. Всіх поставили на коліна і провели ретельний обшук. Потім розділили людей на три колони. Під посиленою поліцейською охороною першу колону погнали до місця розстрілу. На південній околиці містечка над Горинню заздалегідь була викопана глибока яма для страти і захоронення приречених. Місце розстрілу теж охоронялося німцями. Зі страшною педантичністю роздягали жертв, заводили до ями, змушували лягати і вбивали. Робили це неквапливо, професійно. Другу групу вели цим же маршрутом. Проте люди вже знали, що їх ведуть на страту, і почали розбігатися. Багатьох розстріляли. Їх тіла позвозили до місця поховання. Третю колону повели по вулиці через Борок, щоб не можна було втікати. Усього було знищено тоді 1864 чоловік.
Національно-визвольна війна УПА
У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби у лавах ОУН і УПА. Висоцьк входив до військової округи «Заграва» регіональної групи УПА-Північ. 22 лютого 1943 року загін УПА під проводом Коробки здійснив напад на німецький гарнізон у Висоцьку, що нараховував близько 200 вояків. Після отримання німцями підмоги в кількості ще 350 вояків, бійці УПА були змушені відступити до лісу. У цьому бою геройськи загинув сотник УПА Григорій Перегіняк (Довбенко-Коробка). Загалом встановлено 137 жителів Висоцька, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 71 загинув, 52 було репресовано.
Післявоєнний період та Перебудова
У 1947 році село Висоцьк разом з хутором Чорновирка підпорядковувалося Висоцькій сільській раді Висоцького району Ровенської області УРСР.
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення. На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 3,05 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 4,9 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,57 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 166 мбер, з якої: зовнішнього — 40 мбер, загальна від радіонуклідів — 126 мбер (з них Cs — 115 мбер).
Населення
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1859 | 565 | — |
1897 | 912 | +61.4% |
1906 | 2668 | +192.5% |
1921 | 2978 | +11.6% |
1989 | 2537 | −14.8% |
1993 | 2430 | −4.2% |
2001 | 2209 | −9.1% |
2011 | 1999 | −9.5% |
2017 | 2057 | +2.9% |
Динаміка населення |
Станом на 1859 рік, у Висоцьку налічувалося 98 дворів та 565 жителів (272 чоловіків і 293 жінок), з них 262 православних, 277 євреїв, 26 римо-католиків. За переписом населення Російської імперії 1897 року в містечку мешкало 912 осіб, з них: 455 чоловіків та 457 жінок; 880 юдеїв. Станом на 1906 рік у містечку нараховувалося 180 дворів та мешкало 2668 осіб.
За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в містечку налічувалося 471 будинок та 2978 мешканців, з них: 1446 чоловіків та 1532 жінки; 2034 православні, 893 юдеї, 50 римо-католиків та 1 євангельський християнин; 1858 українців (русинів), 893 євреї, 188 поляків, 38 росіян та 1 білорус.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2537 осіб, з яких 1168 чоловіків та 1369 жінок. На кінець 1993 року в селі мешкало 2430 жителів, з них 658 — дітей.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2209 осіб. Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 1999 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,15 % |
російська | 0,63 % |
білоруська | 0,09 % |
гагаузька | 0,04 % |
Вікова і статева структура
Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):
Вік | Чоловіків | Жінок | Разом |
---|---|---|---|
0-17 | 181 | 181 | 362 |
18-39 | 290 | 226 | 516 |
40-59 | 269 | 270 | 539 |
60+ | 297 | 285 | 582 |
Разом | 1037 | 962 | 1999 |
Соціально-економічні показники
Працездатне населення | Непрацездатне населення | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 1999 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
661 | 33 | 538 | 26 | 1199 | 59 | 303 | 15 | 521 | 25 | 824 | 40 |
Зайняті | Безробітні | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 1999 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
12 | 8 | 18 | 15 | 30 | 11 | 0 | 0 | 1 | 1 | 1 | 0 |
Дорослі | Діти | Пенсіонери | Інваліди Німецько-радянської війни | Учасники бойових дій | Інваліди всіх груп і категорій | Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому | Неповні сім'ї | Діти з неповних сімей | Багатодітні сім'ї | Діти з багатодітних сімей | Діти-інваліди | Діти-сироти | Одинокі багатодітні матері |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1610 | 427 | 583 | 3 | 9 | 145 | 22 | 37 | 39 | 28 | 90 | 13 | 24 | 2 |
Політика
Органи влади
Місцеві органи влади представлені Висоцькою сільською радою.
Висоцька сільська рада була утворена 1940 року. Сільській раді підпорядковуються села Хилін, Вербівка (з 1981 року) та Висоцьк. Водойми: річки — Горинь, Случ, Сирень, озеро Велике Почаївське. Територія — 117547 тис. м². Населення — 2.790 осіб, щільність — 23.740 осіб/кв.км.[]
Вибори
Село входить до виборчого округу № 155. У селі розташована виборча дільниця № 560261. Станом на 2011 рік кількість виборців становила 1604 особи.
Культура
У селі працює Висоцький сільський будинок культури на 250 місць. Діє публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 34 252 книги та яка має 20 місць для читання, 3 особи персоналу, кількість читачів — 1268 осіб. Крім того, працює музей історії села Висоцьк.
Для Висоцька, як і для багатьох інших сіл Правобережного Полісся, характерні особливі народні уявлення про лелеку (буська), які досліджувалися науковцями.
Висоцьк з його унікальним історичним минулим, з його неповторним ландшафтом є ідеальним простором, де людина в гармонії з навколишнім середовищем творила і творить власну, притаманну лише цій місцевості, культуру. Недарма й досі збереглися стародавні традиції, легенди, обряди, які в урбанізованому суспільстві вже давно зникли. Носіями їх є поети, музиканти, співаки, танцюристи, інші митці Висоцька, які отримали цей дар від предків і Бога, їх творчість передається з покоління в покоління.[]
Особливою шаною у нас користується гуртовий спів. У минулому він виконувався під час обрядових дійств та відпочинку. Регулярні заняття художньою творчістю розпочато з 1947 р. з відкриттям хати-читальні. Першим завідувачем був Сокол Микола Якович та Юдко Ярофій Сидорович. Достовірні відомості про сільський хор у Висоцьку із 25 чоловік є за 1957 р. Керівник- Михайлова (тепер Вигорська) Людмила Олександрівна, яка працювала тоді завідувачкою клубу. Учасниками його були Калапа Петро Герасимович, Сокол Петро Якович та інші.[]
Клуб був розміщений на вул. Підвисоцькій, хата-читальня — у помешканні Казимірчика Дем'яна. У Висоцьку також діяв районний Будинок культури. Сучасне приміщення його було зведено у 1956 р.[]
Прославили Висоцьк своєю натхненною творчою працею завідувач відділу культури та директор Будинку культури Степанюк Петро Наумович (1956 р. з його ініціативи було запроваджено щорічні фестивалі народної творчості у Висоцькому районі), народний артист України, художній керівник Черкаського народного хору, заслужений діяч мистецтв України Кухарець Євген Іванович (працював у Висоцьку у 1963 p.).[]
1952 р. відчинила свої двері масова бібліотека, а в 1961 р. — дитяча. Першими завідувачами були Рожко Галина Феодосіївна та Гром Параска Давидівна. Понад 20 років присвятила бібліотечній справі Степанюк Євгенія Гаврилівна.[]
3 1975 р. працює музична школа. Очолив її Кульчицький-Гут Микола Федорович, відомий у нас самодіяльний композитор і багаторічний керівник місцевих самодіяльних колективів. Все своє життя присвятили розвитку культури і мистецтва у Висоцьку Макаревич Володимир Володимирович, який спочатку працював художнім керівником Будинку культури, а потім викладачем та директором музичної школи, та Онуферко Степан Антонович — вчитель по класу скрипки. Завдяки їхній музично-педагогічній діяльності багато височан і мешканців навколишніх сіл отримали ґрунтовну музичну освіту. У 80-ті роки викладацький колектив налічував 19 чоловік, які мали понад 50 учнів.[]
Понад 40 років творчої праці у Будинку культури присвятила Малько Марія Гаврилівна. Завдяки її організаторським здібностям, вмінню працювати з молоддю, обдарованими височанами, спільній роботі всіх закладів культури художня народна творчість набула великої популярності, за що була нагороджена орденом «Знак Пошани». У 1966 р. почав діяти естрадний квартет у складі Чайковського Олександра (кларнет), Сокола Олексія (труба), Рибачука Костянтина (баян), Мишковця Леоніда (ударні інструменти). У 1967 р. хоровий колектив с. Висоцьк був відзначений грамотою Дубровицького райвиконкому за розвиток творчості.[]
1970 р. висоцькі митці були учасниками фестивалю самодіяльного мистецтва УРСР і нагороджені Грамотою оргкомітету. 1972 р. самодіяльний хоровий колектив Висоцька став переможцем І Всесоюзного фестивалю художньої творчості трудящих і нагороджений дипломом II ст. та медаллю «50 років СРСР». А тріо бандуристок у складі Марії Рожко, Зої Луцьке та Марії Довгомелі стали лауреатами і були нагороджені дипломом II ст. фестивалю.[]
У 1975 р. хоровий колектив під керуванням Миколи Кульчицького, вокальний ансамбль на чолі з М. С. Довго-мелею, вокально-інструментальний гурт «Полісяни» у складі Парчука Василя, Макоїда Валерія, Бережного Ігоря та Макаревича Володимира і театральний колектив стали переможцями фестивалю сільської художньої творчості з нагоди 30-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні.[]
У 1983 р. за перемогу в обласному конкурсі ансамблів, що супроводжують свята та обряди, ансамбль «Височани» було нагороджено дипломом.[]
У середині 80-х років з ініціативи працівників бібліотеки Висоцька був створений ветеранський хоровий колектив під керуванням невтомного Миколи Кульчицького. Цей колектив користувався широкою популярністю серед височан та сусідів-білорусів. 25-27 листопада 1993 р. спільно з аматорами народної творчості селища Річиця Столінського району Брестської області Республіки Білорусь було відтворено народний обряд «Сватання», який записали і показували на Брестському телебаченні. Активні учасники ветеранського колективу -Камінська Марія Артемівна, Малько Олена Микитівна, Федорчук Іван Герасимович, Малько Петро Васильович, Сидорчук Гаврило Никифорович та інші.[]
Значний вплив на культурний розвиток Висоцька мають наші літератори. І насамперед, відомий в Україні поет-байкар Петро Краскж, який видав 17 поетичних збірок і є уважним учителем молодих літераторів. Висоцьк на таких теж багатий. Альманах «На крилах слова», написаний за творами височан — майстрів художнього слова, є тому доказом.[]
Не можна обминути й такий компонент культурного життя Висоцька, як існування оркестру духової музики. Започаткував його ще у 1956 р. Майба Іван Степанович, багаторічний директор школи, активний учасник оркестру. Через цей колектив пройшло за ці роки понад 100 височан.[]
Найактивнішими були Щур Микола Трохимович, Клюйко Антон, Савончук Василь, Козубовський Юрій та інші. Сьогодні духовий оркестр працює на базі місцевої школи і складається в основному з учнів. Керує ним Макаревич Володимир Володимирович.[]
Звичайно ж, не можна залишити поза увагою хоровий колектив Будинку культури. Він був створений у травні 1998 р. з ініціативи виконавчого комітету Висоцької сільської ради (голова Яцута Г. В.) як колектив Висоцького держлісгоспу. Керівництво хором запропонували Полховській Любові Степанівні, тоді завідувачці дитячої бібліотеки, як спеціалісту з хорового співу та найактивнішому пропагандисту української пісні у Висоцьку. Любов до пісні об'єднала 38 мешканців Висоцька віком від 25 до 65 років у сільському хорі.[]
За цей час було підготовлено понад 45 пісенних творів українських композиторів, народних пісень. Перший концерт відбувся у 1998 р. до Дня Перемоги.[]
Найбільшим досягненням хору є його участь у Всеукраїнському огляді народної творчості як переможця районного огляду у жовтні 2000 р. на обласній сцені.[]
Щорічно хоровий колектив готує концерти до народних, державних і галузевих свят. Традиційним стало відзначення Дня Перемоги, Міжнародного жіночого дня, річниці Незалежності України, Свята села Висоцька з його участю. Хор запровадив вітальні концерти до Днів медичного працівника, вчителя, працівників лісу та сільського господарства.[]
Колектив є постійним учасником районних оглядів художньої творчості, зокрема фестивалю «Пісні над Горинню». Завдяки хору у Висоцьку відроджена традиція колядування. Хоровий колектив щорічно вітає жителів Висоцька, Дубровиці, навколишніх сіл, а також сусідів-білорусів із новорічними та різдвяними святами. Постійно веде пошук пісенної спадщини Висоцька, опрацьовує пісні Висоцька та популяризує їх своєю творчістю.[]
Помітну роль у культурному житті Висоцька протягом останніх 60-ти р. відігравало кінообслуговування. Початки його сягають 1946 р. Тоді директором Висоцької районної кінофікації був Катюха Йосип Семенович, кіномеханіком Дворецький Рафаїл Степанович. На цій царині все своє життя пропрацювали: Злобина Ганна Тимофіївна, Мусієвич Олександр Степанович, Сокол Пилип Якович, Юдко Костянтин Петрович. З розвитком телебачення ця галузь культури у Висоцьку втратила свою популярність.[]
Музей
Цей розділ не містить . (жовтень 2019) |
У Висоцьку також діє народний музей історії села, створений у 1986 р. Організатор музею — Яцута Григорій Васильович. Активну участь у його створенні брав генерал Війська Польського у відставці Самуїл Микитович Малько (1905—1988 pp.), уродженець с. Висоцьк. Народний музей розміщений в окремому приміщенні площею 172 кв.м. Включає в себе три експозиційні підрозділи і налічує 2500 музейних предметів, з яких 1768 експонується у трьох залах площею 108кв.м.
Цікавими є матеріали, які розповідають про життя людини в IV ст. до н. е. на території Висоцька (за археологічними дослідженнями академіка Свєшнікова, здійсненими у 1963 p.). Це кремнієві наконечники для стріл і списів, шкребачки, ножоподібні пластинки, фрагменти кам'яного молотка, гончарного посуду, шиферне прясло, світлини жіночих прикрас та монетних гривень, знайдених на давньоруському городищі ІХ-XIII ст., розташованому у східній частині Висоцька.
Матеріали музею розповідають про визначних діячів освіти, культури, релігії, імена яких пов'язані з Висоцьком (Мелетій Смотрицький, Іван та Федора Соломарецькі, Едвард Руліковський, Вацлав Борейко). Окремою важливою групою експонатів у музеї є матеріали доби гетьманів України Богдана Хмельницького, Юрія Хмельницького, Павла Тетері.
Музей має письмові джерела, що датуються 1709 р. (Книги реєстрації шлюбів, Сповідні книги, окремі листи та документи церковні й світські). Велика колекція предметів матеріальної культури зберігається в музеї, а саме з рільництва, рибальства, гончарства, бджолярства, ткацтва. Найбільш цікавими і рідкісними є човни-довбанки, підняті з дна р. Горинь, яким вже понад 200 років, та кросна, що використовувалися для виготовлення полотна. Серед експонатів є матеріали, що розповідають про селянські заворушення доби Северина Наливайка, Річицького бунту 1910 р. та ін. Велика частина музейних експонатів свідчить про боротьбу місцевих жителів з іноземними поневолювачами за часів Російської імперії та панської Польщі, особливо на початку XX ст. та в роки Другої світової війни, за незалежність України.
Є матеріали, які розкривають трагічну долю євреїв-височан, яких за один день було повністю знищено у Висоцьку 9 вересня 1942 р. (1864 чол.). Музей має у своїх фондах матеріали, що розповідають про життя височан у повоєнні роки та у роки незалежності України.
На багатих історичних матеріалах народного музею Висоцька виховується молоде покоління протягом останніх 15 років. Завдяки музею жителі села чудово знають свою історію і пишаються його тисячолітнім віком. Перша писемна згадка про це датується 1005 роком за часів древнього православ'я, бо саме в документах про створення Турівської православної єпархії (тепер м. Турів Республіки Білорусь) Висоцьк вже був відомим під назвою Височко. За період діяльності народний музей став одним із важливих осередків культури та освіти не тільки для височан, а й для жителів навколишніх сіл Дубровицького району, і є пропагандистом ідей незалежної України.
Музей систематично поповнюється новими експонатами, у зібранні та вивченні яких беруть активну участь школярі, молодь і всі жителі Висоцька. Щорічно у музеї буває понад 1500 відвідувачів — височан та гостей Висоцька.
Бібліотека
Цей розділ не містить . (жовтень 2019) |
В 1947 році було відкрито хату-читальню. Першим завідувачем був Сокол Микола Якович та Юдко Ярофій Сидорович. Хата-читальня була розміщена на вулиці Підв Казимірчика Дем'яна.
У 1952 році відкрила двері Масова бібліотека, а в 1961 — дитяча. Першими завідувачами були Самко Галина Федорівна та Гром Параска Давидівна.
В 50-х роках працювала Вигорська Людмила Олександрівна та Малько Олена Микитівна. В 60-х роках працювала Черкас Леоніла Федорівна.
З 01.01.1968 року зав. дитячим відділенням призначено Степанюк Євгенію Гаврилівну. З 27.12.1971 року Степанюк Євгенію Гаврилівну переведено на посаду зав. сільською бібліотекою, а зав. дитячим відділом призначено Полховську Любов Степанівну, яка працює на даний час.
В 1985 році бібліотеку перенесено з приміщення по вулиці Наливайка в приміщення про вулиці С. Малька де і зараз знаходиться.
Бібліотека неодноразово нагороджувалась почесними грамотами. При бібліотеці працював у 80-х роках клуб Ветеранів. Вже понад 10 рів в дитячому відділі функціонує ляльковий театр.
З 01.04.2000 року завідувачкою бібліотеки працює Степанюк Марія Василівна.
У 2002 році відбулася реорганізація бібліотечної мережі, внаслідок якої публічні і шкільні бібліотеки об'єдналися в єдину централізовану систему публічно шкільних бібліотек. Зав. шкільним відділом працює Дворак Галина Йосипівна. З 01.01.2011 року завідувачкою дитячого відділу працює Таборовець Катерина Михайлівна.
Пам'ятний знак «Єврейське кладовище»
Цей розділ не містить . (жовтень 2019) |
Здавна у селі Висоцьк проживала значна кількість єврейського населення. Перша писемна згадка про них датується 1774 роком. Євреї відігравали значну роль в економічному житті містечка (Висоцьк до 1959 року мав статус містечка), посідали важливе місце в галузі культури і освіти. У всі часи вони жили в мирі і злагоді з місцевим населенням. За період існування поселення тут не було ніяких міжнаціональних протиріч. З плином часу кількість єврейського населення значно зростала. Згідно з даними перепису населення в 1939 році у Висоцьку проживало 893 євреї.
Початок Другої світової війни став чорною датою в історії євреїв: в життя почали втілювати заходи з «остаточного вирішення єврейського питання». Ця трагедія не оминула і єврейське населення Висоцька. В липні 1942 року було збудовано гетто в межах єврейського містечка. Сюди ж було зігнано і єврейські сім'ї із сусідніх сіл. Розпочалася підготовка до знищення мешканців табору. За свідченням колишнього коменданта Висоцького району Сидорчука Івана, приблизно 25 серпня 1942 року працівник СД Еттель дав наказ взяти з табору (гетто) 15 чоловік для підготовки ями, яка розташовувалась на південній околиці містечка на березі річки Горинь. Еттель сам визначив її розміри: 30 метрів завдовжки, 5 метрів завширшки і 3 метри глибиною. Біля входу в яму були вириті сходинки. Від місцевого населення надходили чутки, що за містечком вже копають яму для страти. Єврейська рада неодноразово намагалася дізнатися правду. Та поліція запевняла, що там готують військові траншеї і нічого більше. У кожного єврея був приготовлений вузлик із продуктами і одягом, необхідними для втечі. Всі усвідомлювали, що смерть близько, але все ж сподівалися на диво… У вівторок 8 вересня 1942 року, за день до страти, у Висоцьк була доставлена німецька техніка, гармати. Командували цим всім лише шість німців. Всі інші — українська поліція з навколишніх сіл, кількість якої була набагато збільшена. Загальна напруга зростала. Увечері 8 вересня юденрат не отримала, як завжди, заявок на роботу. У гетто запанував страх. Багато єврейських сімей пропонували втікати. Та кожного, хто намагався залишити його межі в ту ніч, чатувала нагла смерть. Табір був оточений посиленою озброєною охороною, яка напоготові чекала нову мішень. Тоді зустріла свою смерть на порозі власного будинку Хана Лопата та багато її побратимів. «Вранці ми прокинулися від пострілів», — так згадує вересневий ранок один із мешканців гетто, — «Територія табору була під прицілом озброєних поліцаїв, які стояли на відстані близько двадцяти метрів один від одного і пильнували, щоб ніхто крадькома не вибрався крізь колючий дріт». 9 вересня 1942 року (тобто в день страти) німецькі поліцаї посилили охорону табору, з самого ранку почали виганяти всіх мешканців гетто, обшукуючи кожен будинок, на площу містечка. Було зібрано близько 2 тис. чоловік. Всіх присутніх поставили на коліна і провели ретельний обшук. Тих, що пройшли обшук, квапливо переганяли в інший стрій. Хто не встигав швидко зібратися, німці вбивали на місці ударами прикладів чи пострілами з автомата. Так було страчено 25 — 30 чоловік. Наприклад, у такий спосіб загинула сім'я Винника Йоселя, що складалася з трьох чоловік. Після завершення обшуку всіх, хто знаходився на площі, незалежно від статі і віку вишикували в колону по 4 чоловіки. Потім розділили людей на три колони. Під посиленою поліцейською охороною першу колону в'язнів, близько 500 осіб, погнали вулицею Підвисоцькою (сучасна назва) на розстріл. На південній околиці містечка над Горинню заздалегідь була викопана глибока яма для страти і захоронення приречених. Місце розстрілу теж охоронялося німцями. Не доходячи до ями метрів 30-40, варта з незворушною педантичністю примушувала всіх жертв роздягатися перед смертю. Весь одяг сортували по купках — чоловічий, жіночий, дитячий. Німці добре знали, що оголена людина зразу втрачає силу супротиву, перестає боротися проти долі, разом з одягом позбавляється сили життєвого інстинкту. Людина стає пасивною і безпорадною. І ось тут почалися страшні сцени. Велике передчуття людям підказувало, що вони востаннє бачать одне одного, що вже ступили на поріг смерті. Поцілунки, благословення, сльози, у котрі вони вкладали весь свій біль і відчай. Зчинився галас. Присутні почали розбігатися в напрямку річки Горинь. Автомати повели свою криваву розмову. Втікачі були зупинені: хто гарячою кулею, а основна маса волею страху. Розстріли проходили наступним чином. По 5 чоловік заводили в яму, клали на землю, а потім пострілом з автомата в потиличну частину черепа розстрілювали. Наступні 5 осіб стояли на сходинках в яму, а інші 5 — чекали зверху біля неї. Вбивства проводили два німці, що стояли в ямі. Вони були п'яні, у білій формі із закачаними рукавами. Деякі сім'ї хотіли, щоб їх розстріляли разом. Вони бралися за руки й так підходили до ями. Коли ж їх було більше 5-ти чоловік у партії, німці силою примушували їх роз'єднуватися. Якщо хтось із тих, кого розстрілювали, не хотів лишатися в іншу партію, німці забивали їх до смерті прикладами, наносячи удари в лобову частину голови. Чимало людей від цих ударів просто втрачали свідомість. Тоді німці їх розстрілювали біля ями і примушували родичів кинути тіла вниз. Підлітків і немовлят вбивали на краю ями, а матерів примушували кидати їх у могилу. Наприклад, Шустер Геня, у якої на руках була дитина, від удару прикладом втратила свідомість і випустила немовля. Один із поліцаїв швидко розквитався з ним прикладом автомата і примусив матір вкинути його у яму. Другу групу вели цим же маршрутом. Проте люди вже знали, що йдуть на страту, і почали розбігатися. Багатьох розстріляли. Їхні тіла позвозили до місця поховання. Третю колону повели по вул. Містечковій через Борок, щоб не можна було врятуватись нещасним мученикам від смерті.
Щодо кількості страчених в урочищі «Борок», то зустрічаються неоднозначні цифри. А.Круглов називає — 700 осіб; «Российская еврейская энциклопедия» — вказує, що «1400 євреїв були розстріляні». Хоча, ми вважаємо, що вірнішим слід вважати число 1864 особи, яке зустрічається в більшій кількості джерел, зокрема: працях «Висоцьк: із глибини віків до сьогодення», «Голокост на Рівненщині»; таку ж цифру наведено і в заключенні «Надзвичайної державної комісії зі встановлення і розслідування злодіянь німецько-фашистських загарбників та їх спільників» По закінченні кривавої розправи яму засипали землею, щоб прикрити тіла. Старожили Висоцька розповідають, що ще протягом декількох днів бігла струмками кров та де-не-де ворушилася земля на місці розстрілу.
Релігія
У першій половині XIX століття в містечку Висоцьк, яке тоді входило до складу Ровенського повіту, діяла греко-католицька церква Успіння Богородиці, до парафії якої належало село Річиця, з 1840-х років ця церква діяла вже як православна та називалася церквою Успіння Пресвятої Богородиці. Також у XIX столітті в містечку діяла синагога та єрейський молитовний дім.
Список конфесійних громад станом на 2011 рік:
Назва громади | Релігійна організація | Дата реєстрації | Орієнтовна кількість парафіян | Тип ритуальної будівлі | Джерела | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Релігійна громада Свято-Успенської парафії Сарненської єпархії УПЦ | УПЦ (МП) | 25 вересня 1991 | 1300 | Церква | |||||||
Релігійна громада ХВЄ | ХВЄ | 23 листопада 1999 | 40 | Молитовний будинок | |||||||
Релігійна громада ЄХБ | ЄХБ | 23 листопада 1999 | 40 | Молитовний будинок | |||||||
— православні, — протестантські. |
Цей розділ не містить . (жовтень 2019) |
Більшість населення Висоцька є православними християнами. Також є і п'ятидесятницькі протестанти, євангелісти, свідки Єгови та католики. В селі існує одна церква та п'ятидесятницький «Дім молитви».
Достеменно відомо, що першу православну церкву у селі спорудили ще в 1639 році висоцькі князі Реґіна та Ян-Владислав Соломарецькі на власні кошти. У Висоцьку й досі святкують Вознесіння Господнє як храмове свято.
Відомий дослідник історії Висоцька Едвард Руліковський у своїй праці про Висоцьк у 1895 році складає опис. Там зазначено: «…над призамковим канал ом… стояла церква з тесаного дерева, покрита гонтою, з чотирма роговими куполами, а п'ятий, великий, всередині. У церкві було п'ять вівтарів, а поруч церкви — дзвіниця…»
То був період оборони православ'я від унії, насильно запроваджуваної Польською державою. Учасниками цих подій був і будівничий церкви, князь Ян-Владислав Соломарецький та Мелетій Смотрицький, полум'яний захисник православної віри. Перебуваючи у дружніх стосунках із висоцьким князем, він деякий час проживав у Висоцьку. У книзі «Плач східної церкви», під іменем Ортолога, Смотрицький скаржиться на втрату найвпливовіших родин, що перейшли в католицизм. «Де дім Острозьких..,-запиту є він, -що славний перед іншими сяйвом древньої віри?.. Де славні, сильні у всьому світі, відомі мужністю і хоробрістю Ходкевичі?.. Злодії відняли у мене цю дорогоцінну одежу (розповідалось у цьому творі від імені церкви) і тепер наругу чинять над моїм бідним тілом, із якого всі вийшли».
Наведені факти підтверджують міцність і незгасимість православного світоча у Висоцьку. Бо поряд із церквою діяв і католицький костел, і володів Висоцьком більше сотні літ католицький орден єзуїтів (до 1773 року).
Характерною ознакою православної церкви того часу була соборноправність. Ніхто з її ієрархів не правив самовладне, ніхто з духовенства не приходив до громадян непрошений. Всі церковні посади були виборні. Висоцьку церковну владу обирала парафіяльна громада, вона обирала кандидата, а єпископ її благословляв чи освячував. Усі Богослужіння відправлялися з урахуванням місцевих звичаїв, у тому числі таких, як освячення квіток на Маковея, плодів на Спаса та інше. Церква мала власний Місяцеслов. Зокрема і нині Навський Великдень святкується у четвер, а не на Провідну неділю.
Висоцька церква мала свої улюблені свята. Свята Богородиці надзвичайно шануються, особливо Благовіщення, коли, за народним повір'ям, навіть птах гнізда собі не кладе. Завжди у храмі звучить церковна проповідь, жива, народна. Церковним співом Висоцька церква особливо славиться. Богослужбова мова від початку і донині старослов'янська, пристосована до місцевих умов. У всіх церковних службах бере участь церковне братство (братчики, братчиці). Вони опікувалися дотриманням церковних правил і порядком у святому храмі. Обираються туди особливо стійкі у вірі височани з найпорядніших родин.
З письмових джерел від 9 травня 1841 року, що збереглися донині, відомо, що Висоцька Богородично-Успенська православна церква була підпорядкована Волинській духовній консисторії (архієпископ Никонор) у складі Дубровицького благочиння (Благочинний протоієрей Йосип Теодорович). До цього вона знаходилася у складі Литовської єпархії Рівненського духовного правління.
У 1842 році Указом № 2246 від 10 грудня запроваджується звітність про організацію селищних училищ, у тому числі у Висоцьку при церкві, для навчання поселян, у тому числі православних, римокатоликів, розкольників, лютеран, євреїв.
Православних віруючих у приході в 1912 році було 2847 чоловік. Усіх православних родин — 352. У 1870 році церковним старостою у Висоцькій церкві був Прокопій Рожко.
Почесні прихожани: Лаврентій Пригон, Давид Дунчич, Федір Гром, Ярофій Рожко, Роман Рожко. Цього року причтом церкви разом із церковним старостою Прокопом Рожком та шістьма почесними прихожанами за підписом і прикладанням печатки церковної був складений опис Успенської церкви з майном і угіддями, до неї належними, у якому зазначено: "Церква в м. Висоцьк дерев'яна, хрестова, з одним куполом і папертю, побудована на схід вівтарем, кутів прямих має 5, косих — 16. Довжина від паперті на схід 8 сажнів і 1 аршин. Шириною 8 сажнів, у хрестовій частині ширина і довжина 3 сажні і 1 аршин. Стоїть на дубових палях, ззовні «ошальована» дерев'яними дошками. Фундамент не потребує ремонту, але стіни неміцні. З підруб видно, що вони підкладені не дуже давно. З розповідей місцевих жителів, років близько 40. По кутах потребують укріплення. Дах із соснової ґонти досить міцний. Дощу не пропускає. В одному тільки куті з південної сторони трохи протікає. Верхня частина купола покрита жерстю.
Двері із заходу подвійні. У вівтарній частині з півдня і з півночі, тобто в ризницю і паламарню, по одних дверях простих. У паперті із заходу двері великі, подвійні, а з півночі — малі, прості. Підлога у всій церкві дерев'яна. Стеля в хрестовій частині овальна, підтримується 8 колонами. Від підлоги до нижніх віконець чотири з половиною аршина. Віконець у першому ярусі великих вісім, у другому ярусі теж вісім, але меншого розміру. У найвищому куполі вісім малих віконець. Сама церква висотою до хреста над куполом 10 сажнів і 2 аршина. Дзвіниця дерев'яна, на дубових палях, побудована ЗО років тому в двох ярусах. Вкрита гонтою. Довжина і ширина її — шість з половиною аршинів, з одними дверима. Розташована на відстані 6 сажнів і 1 аршин від церкви, у західному куті церковного цвинтаря. Дзвонів є п'ять. Один із них вагою близько двадцяти пудів, вилитий у 1866 році прихожанами разом з причтом. Другий вагою близько восьми пудів, перелитий тоді ж із розбитого дзвона. Інші дзвони невеликі. Один вилитий 1600 року, другий — 1775 року, третій, найменший дзвін, вилитий у першій половині нинішнього століття. Всі вони забрані німецько-нацистськими загарбниками уроки II світової війни.
Цвинтар церковний обгороджений дерев'яним парканом. Для зменшення витрат не обведений увесь парканом стороною від сходу до копаного рову. Довжина становить 53 аршина, а ширина 44 аршина. Тут, на цвинтарі, раніше хоронили померлих. Залишилося навіть декілька надмогильних каменів. Місце цвинтаря, де розміщена і церква, — східна сторона містечка, що прилягає до лугу з південного сходу.
Коли і ким побудована ця церква, достеменно невідомо. Стверджувати лише можна, що вона споруджена князями Соломарецькими за часів древнього православ'я наприкінці XV чи на початку XVI ст. До цієї думки наштовхує те, що за таким планом і такий вигляд мають церкви в сусідніх приходах у с. Удрицьк Рівненського повіту і в селах Теребежов та Смородськ Пінського повіту. Названі села складали володіння Соломарецьких. Тут збереглися народні перекази про будівництво цих церков Соломарецькими. Вищезгадані церкви дуже ветхі.
Стверджувати, що наша церква побудована єзуїтами, у володіння яких потрапив Висоцьк на початку XVII ст., не можна через те, що єзуїтська каплиця розташовувалася від церковного цвинтаря на відстані близько 15 сажнів на захід. Під нею був кам'яний погріб для поховань мертвих тіл.
Погріб цей розібраний поміщицею Богомилою Глембоцькою в минулому 1869 році, а сама каплиця розібрана на початку нинішнього століття. Є старожили, які пам'ятають цю єзуїтську каплицю.
Престол у церкві один, в ім'я Успіння Пресвятої Богородиці з царськими дверима висотою 3 % аршина, шириною 1 3/4 аршина. Святий Антимінс на атласі жовтого кольору, виданий єпископом Литовським Йосипом 1840 року серпня 6 дня.
Ікони:
- на південних воротах — ікона Архістратига Гавриїла;
- на північних — ікона Архістратига Михаїла;
- на північ від престола — прос'комідійний жертовник;
- нагорнім місці-розп'яття Спасителя, вбране рушниками.
Вище над ним — ікона «Пресвятой Троици, возлагающая венец на Пресвятую Деву».
Перед жертовником — «Икона Спасителя, благослов-ляющего хлебы и вино», а з протилежного боку — плащаниця, що висить на стіні.
У вівтарі також є ікони Святителя Митрофана і Богоматері.
Далі в церкві є дві намісні ікони Спасителя і Богородиці на полотнищах. Перед правим крилосом — ікона Василія Великого, перед лівим — Святителя Миколи. Далі за правим крилосом — ікона Спасителя і Богоматері на дереві, а за лівим
- Святителя Миколи. «Подвижная» ікона із зображенням з одного боку Преображенія Господня, а з іншого — Богородиці. Над царськими воротами.- ікона Успіння Богородиці. Над південними — образ Воскресіння, над північними;
- Різдва Спасителя.
Хоругов із різними зображеннями — шість. Начиння церковне:
- З срібні чаші, позолочені; 1 дискос мідний, позолочений із звіздицею такою ж;
- дискосів малого розміру без п'ядесталів — 2 мідних;
- дарохранительниця жерстяна посріблена із ящиком всередині у вигляді труни, срібним, позолоченим — 1;
- лжиця срібна, позолочена — 1, а друга — жерстяна, теж позолочена;
- копій сталевих — 2;
- хрести: один напрестольний, срібний, позолочений з мідним п'ядесталом посрібленим;
- ручних хрестів жерстяних, посріблених — 2;
- купель жерстяна — 1;
- антидарна таріль жерстяня, посріблена — 1;
- судець мідний, малого розміру, для зберігання святої води — 1;
- кропило — 1;
- панікадило на 14 свічок у вигляді яруса — 1;
- підсвічники великі перед намісними іконами — 2, на престол — 2, на жертовник великі — 2 і перед іншими іконами цинкових — 4;
- на жертовнику хрест із зображенням Спасителя жерстяний, посріблений — 1;
- дарохранительниця похідна з маленькою іжицею — 1;
- килим перед престолом — 1;
- сундуків простих — 2.
Освіта
У селі діє Висоцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. У 2011 році в ній навчалося 244 учні (із 420 розрахованих) та викладало 34 учителі.
Дошкільна освіта представлена дитячим садком «Висоцький дошкільний навчальний заклад „Льонок“», у якому станом на 2011 рік навчалося 36 дітей і працювало 4 учителі та вихователі.
Школа
Цей розділ не містить . (жовтень 2019) |
Початки освіти у Висоцьку слід шукати в письмових джерелах православної церкви, починаючи з 1842 р. Так, благочинний Дубровицького благочиння православної церкви о. Теодорович у листі до настоятеля Висоцької парафії рекомендує розпочати навчати хлопчиків грамоти при місцевій церкві. У 1842 році Указом № 2246 від 10 грудня запроваджується звітність про організацію селищних училищ, у тому числі у Висоцьку при церкві, для навчання поселян, у тому числі православних, римокатоликів, розкольників, лютеран, євреїв.
У грудні 1864 р. була відкрита церковнопарафіяльна школа у Висоцьку. Навчав дітей у ній дяк місцевої церкви Давид Давидович Вечорко з 1873 р. Утримувалася школа на кошти прихожан, жителів Висоцька та Річиці.
З письмових джерел Музею історії Висоцька відомо, що навчав дітей народний учитель Олександр Іванович Львович. У 1884 р. йому було 28 років. Був одружений і проживав із сім'єю у Висоцьку. У1893 р. церковнопарафіяльна школа була реорганізована в однокласне міністерське училище. 1893 р. вже працював народний учитель Ігнатій Іванович Мельников, 28 років, одружений.
У 1907 р. у Висоцьку було відкрите двокласне училище, де працювало 5 вчителів. Тоді у ньому навчалося 200 дітей. Навчання маленьких височан продовжувалося за рахунок держави з такою ж кількістю школярів до 1920 р.
За часів панування Польщі у Висоцьку шкільна освіта була повністю полонізована. Навчання велося польською мовою. Школярів часто карали навіть за те, що на перервах вони розмовляли українською мовою.
Значним поштовхом для розвитку освіти стало приєднання Висоцька до України в 1939 р. Освіту мали змогу здобути безкоштовно не тільки діти, а й дорослі. Дещо сповільнила цей розвиток тимчасова німецька окупація з липня 1941 по січень 1944 рр.
Та вже 1944 р. до початку навчального року у Висоцьку було відкрито дві школи. У 1945 р, одна з них, за сприяння Висоцького районного відділу освіти (завідувачка Валентина Амелькович), була реорганізована в семирічну. Навчалося у цій школі близько 200 учнів. Директором стала педагог Сисцова (1945—1947 pp.). У той час вчителями працювали Поліна Белобаб, Марія Артемівна Савицька.
З 1947 по 1955 pp. директором Висоцької школи був Олексій Михайлович Мілов. Зі Східної України приїхали молоді вчителі, бо місцевих педагогічних кадрів не було. Серед тих, хто приїхав у Висоцьк, були Красюк Петро Харитонович, Лой М. Г., Костенко М. І., Дворецька Галина Яківна, Рожко В. Й., Камінська М. А. Школа розміщувалася у пристосованих приміщеннях, однак колектив на високому методичному рівні забезпечував навчальний процес.
З травня 1949 р. у Висоцьку діє школа сільської молоді.
У серпні 1950 р. Висоцька семирічна школа стала середньою. У ній здобували освіту 354 дітей. Ті, що закінчили 9 клас у 1952 p., через скорочення кількості учнів закінчували навчання у Дубровиці в 1953 р.
Перший випуск Висоцької середньої школи відбувся у 1954 р. у кількості 23 випускники. Усі вони пізніше здобули середню спеціальну та вищу освіту.
У 1955—1956 pp. директором школи був Терещенко Петро Васильович. У липні 1956 р. директором була призначена Петровська Ганна Григорівна, яка працювала на цій посаді до серпня 1968 р. У той час педагогічний колектив був одним із найсильніших і користувався незаперечним авторитетом у районі та області. За плідну працю вчителям Красюку П. Х., Старику О. Т., Петровській Г. Г., Савончук O.L, Салаті К. Ю. було присвоєно звання «Відмінник народної освіти».
1956 р. вчителю початкових класів Камінській Марії Артемівні присвоєно високе звання «Заслужений вчитель України».
1958 р. школа сільської молоді реорганізована у вечірню школу, де працювали 8 вчителів.
Висоцька школа налагодила дружні зв'язки з вчителями Речицької середньої школи Столінського району Білорусі.
У 1964 р. у Висоцькій школі навчалося 826 учнів.
1967 р. розпочалося, а у вересні того ж року було завершено будівництво нового приміщення для початкових класів. Будівництво виконувалося місцевим колгоспом (голова правління Петровський М. Й.).
У серпні 1968 р. директором школи став Майба Іван Степанович. За роки його директорства було збудовано нову триповерхову школу. Дякуючи його титанічним зусиллям та допомозі колгоспу, лісгоспу, всій сільській громаді, 1 вересня 1977 р. відбулося її урочисте відкриття. Це дало змогу налагодити навчальний процес згідно з сучасними вимогами.
За роки роботи Висоцької середньої школи тут здобули середню освіту 2320 учнів. Із золотими та срібними медалями закінчили навчання понад 60 учнів, а 250 нагороджені Похвальними грамотами за особливі успіхи у вивченні окремих предметів.
Дошкільна освіта
Цей розділ не містить . (жовтень 2019) |
Суспільним дошкільним вихованням дітей у Висоцьку розпочали займатися в 1940—1941 pp. Тоді в колгоспі ім. Леніна на колонії Софіївка неподалік Висоцька діяв садок-ясла. Розташовувався він на хуторі «Йорїха». Одним з вихованців його був Щур Сергій Миколайович.
Після закінчення війни у Висоцьку діяли ясла та садок за рахунок держави. Відомо, що завідувачкою одного з них була педагог Федорук Надія Гнатівна. Розташований він був у помешканні лікаря Калінського з 24 вересня 1955 року.
З вересня 1959 по вересень 1963 року очолювала дитячий садок та ясла Дворецька Ніла Феодосіївна. Разом з нею працювали Юдко Анастасія Борисівна (молодша група), Седлачек Ангеліна Юхимівна (старша група), Сидорчук Денис — завгосп. З 1963 р. по 1973 р. завідувачкою працювала Синицька Олена П. Педагогічний та обслуговчий персонал налічував 12 чоловік. Паралельно з державним працював дитсадок-ясла у висоцькому колективному господарстві. Завдяки голові правління Петровському було збудоване нове приміщення для дітей на вул. Поліській. Завідувачами цього садка працювали: Федорчук Марія Павлівна, Калапа Людмила Андріївна, Володько Катерина Савівна, Юдко Лідія Петрівна. Сумлінно ставились до своїх обов'язків: няня Редзель Любов Матвіївна, кухарі: Рожко Любов Улянівна, Калапа Устина Порфирівна. Виховувалося в садочку понад 100 маленьких височан. З ініціативи голови управління Бережного Петра Олександровича на початку 70-х pp. було збудовано типове приміщення дитячого садка на вул. Богдана Хмельницького (тепер кафе «Молодіжне» та магазин «Фортуна»). Тут діти виховувалися до середини 80-х pp. Через економічну недоцільність колгоспний садок було закрито, а діти стали відвідувати державний садок «Льонок».
У 1973 р. садок очолила фахівець дошкільник Мосійчук Надія Трохимівна. В 1975 р. її замінила на посаді Бруцька Галина Олександрівна. У виховному процесі використовувалися вистави Рівненського театру ляльок та кінофільми, що демонструвалися в сільському будинку культури. За сумлінну працю відзначалися Ромашок Надія Трохимівна, Кулик Ніна Максимівна, Юдко Анастасія Борисівна.
Завдяки відповідальній роботі колективу, вихователів та обслуговчого персоналу сільський дошкільний заклад завжди був у пошані серед височан. Кількість дітей у садку щороку зростала, а отже, і збільшувалась кількість груп, які змушені мешкати в орендованих приміщеннях.
В 1985 р. було розпочато будівництво типового приміщення дитячого садка на вул. Малька, у цей час завідувачкою була Шкудор Ніна Максимівна.
В 1987 р. новий двоповерховий палац-велетень відчинив свої двері для більш як 80 маленьких височан. Відтоді «Льонок» зручно розташувався у типовому приміщенні на шість груп. До послуг малят світлі кімнати для ігор та занять, просторі спальні, великий музичний зал. На подвір'ї обладнані ігрові майданчики для кожної групи та спортивний майданчик. Зона службово-побутових та виробничих приміщень також достатньо розвинута. Забезпечено оптимальні умови для приготування їжі та зберігання продуктів, прання білизни, відпочинку обслуговчого персоналу. Усе це дає змогу створювати належні мікрокліматичні умови в організації процесу виховання та підтримання здоров'я малюків.
Головним багатством дитячого садка «Льонок» є люди, які добросовісно працювали і працюють у ньому. Серед завідувачів слід відзначити Турук Лідію, Берестень Євгенію Олексіївну, Макаревич Ірину Володимирівну, Мисько Зіну Олександрівну; вихователів: Ляшенко Раїсу Гаврилівну, Опанасик Тетяну Сергіївну; помічників вихователів: Юдко Валентину Григорівну, Нагорну Віру Василівну, Протосавицьку Ніну Петрівну, Янковську Любов Миколаївну; медсестру Щур Анастасію Петрівну; кухаря Турович Світлану Аркадіївну; завгоспа Костюка Бориса Кириловича.
За час свого існування дошкільний навчальний заклад «Льонок» зібрав чималий педагогічний досвід. Під його лагідним крилом виросло кілька десятків поколінь дошкільнят та педагогів дошкільників.
Сьогодні педколектив садка поглиблено працює над всебічним розвитком особистостей дітей, вихованням їх на народних традиціях. Творчі будні вихованців дитсадка наповнені змістовними заняттями, розвиваючими та рухливими іграми, музикою, малюванням, іншими видами дитячої діяльності, спрямованими на забезпечення знань та умінь дітей, на розвиток їхньої фантазії.
Звичайно, не тільки позитивним позначене життя дитячого садка. Проблеми є як педагогічного, так і господарського характеру. Та з часом кожне питання знаходить своє вирішення. «Льонок» розвивається, якісно оновлюється, бо на ції вдячній ниві трудяться відповідальні, закохані у свою справу люди, чиї серця, мудрість, уміння та досвід віддані найдорожчому — дітям, майбутньому Висоцька.
Символіка
Цей розділ не містить . (жовтень 2019) |
Прапор та герб
Повернення символів місцевого самоврядування є не тільки відродженням давньої традиції, а й важливим явищем у формуванні історичної свідомості та культури нашого народу. Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальні громади можуть приймати свої герби і прапори. Проведені пошуки не дали змоги встановити, яким гербом користувалося містечко. Тому Українське Геральдичне Товариство взялося за розробку нових символів.
Оскільки давній знак містечка виявити не вдалося, рішенням сільської ради від 31 липня 1997 року № 53 затверджено нові символи. Автори проектів — А.Гречило та Ю. Терлецький.
Герб Висоцька: у синьому полі два срібні горностаї, один над одним.
Прапор Висоцька: квадратне жовте полотнище; на відстані в 1/6 ширини прапора від верхнього та нижнього країв йдуть дві сині смуги (шириною в 1/4 ширини прапора кожна), на яких зображено по білому горностаю, повернутому до древка.
Нові знаки відображають місцеву природу, історичний рід заняття мешканців містечка (полювання та хутрові промисли), його розташування (синій колір у гербі та смуги на прапорі вказують, що містечко омивалося з усіх боків водою, а жовті смуги означають мости та греблі).
Герб вписано у декоративний картуш, увінчаний срібною міською короною, що свідчить про колишній міський статус поселення. Прапор повністю відповідає вексилологічним вимогам та історичній традиції і може застосовуватися з додатковим горизонтальним кріпленням як хоругва.
Гімн
Рішенням Висоцької сільської ради від 27 лютого 2004 року № 104 відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» було затверджено Гімн Висоцька. Текст написав місцевий автор Петро Паливода, а музику — Микола Буткевич.
- ГІМН ВИСОЦЬКА
Віками вмиваєшся в славній Горині
У щедрім, веселім, поліськім краю.
Ти крапле барвиста в святій Україні,
Шаную тебе я, як волю свою.
- Приспів:
- Ти, Висоцьку мій зореносний,
- І радість, і щастя моє.
- Тут батьків поріг непорослий: І перше кохання моє.
Ти — острів маленький у повені пишній,
Де в хвилях гойдаються завжди човни,
Ростуть у садах твоїх яблуні й вишні,
В молочному цвіті красують вони.
- Приспів.
Твій обрій втопає у луках зелених,
Де в лозах співають пісні солов'ї,
А в небі курличчя журавок веселих,
Закоханих в наші озерні краї.
- Приспів.
Віками вмиваєшся в славній Горині
У щедрім, веселім, поліськім краю.
Із давніх-давен і до світлого нині
Тебе ми шануєм, як волю свою.
- Приспів.
Інфраструктура
У селі діє дільнича лікарня та аптека. У селі наявний сквер площею 700 м². Наявне відділення поштового зв'язку.
В селі діє . Вид діяльності — лісове господарство.[]
Відомі люди
Народились
- — сучасний український поет, журналіст, нарисовець.
- Костюк Володимир Кіндратович — доктор ветеринарних наук, професор, академік Академії Наук Вищої Освіти України.
- Нагорний Лаврентій Федорович — український поет, гуморист, прозаїк, журналіст, член Спілки письменників України.
- [pl] — бригадний генерал Польської народної армії.
Пов'язані із селом
- Красюк Петро Харитонович — український поет, байкар, гуморист, сатирик. Вчителював і похований у селі.
Примітки
Коментарі
- рос. м. Высоцкъ, 220 дворів.
- нім. Wyßotzk, 415 дворів.
- «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»
Джерела
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
- с Висоцьк // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 58. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015. (пол.)
- Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 192. (рос.)
- Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). . Науковий вісник НЛТУ України (укр.). 27 (9): 52—55. doi:10.15421/40270911. ISSN 2519-2477. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Vysotsk climate: Average Temperature, weather by month, Vysotsk weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (англ.) - Коротун, 1996, с. 261.
- Коротун, 1996, с. 264.
- Сас, 1989, с. 213.
- Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 652. (рос. дореф.)
- ІАУ, 1980, с. 55.
- Ukrainia [ 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
- ІАУ, 1980, с. 57.
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 6 grudnia 1922 r. o utworzeniu powiatu stolińskiego oraz włączeniu gmin dobrosławskiej i pohostskiej do powiatu pińskiego. [ 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Poleski Dziennik Wojewódzki. 1935, nr 18. — Brześć nad Bugiem : Poleski Urząd Wojewódzki, 1935.11.20. — С. 60-62. (пол.)
- Олійник Ю. В., Завальнюк О. М. Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі "Волинь-Поділля" (1941–1944 рр.) / Міжнародна громадська організація "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність"; Державний архів Хмельницької області; Кам янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. — Хмельницький : Поліграфіст-2, 2012. — С. 43. — .
- . dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
- Коротун, 1996, с. 13.
- Олександр Денищук «Боротьба УПА проти німецьких окупантів», Т.1 «Волинь», 2008
- Мірчук Петро, «Українська Повстанська Армія 1942—1952 рр.», Мюнхен 1953
- Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 78. — .
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 439.
- Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Коротун, 1996, с. 270.
- Населённые места Российской империи в 500 и более жителей, 1905, с. 19.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- . Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
- Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58.
- Несен, І. (2008). Лелека в народних уявленнях Правобережного Полісся. Сіверянський літопис (укр.) (5): 121—127. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Сім чудес Дубровиччини | Відкрий Рівненщину! | Рівненщина від А до Я | ОГО. ogo.ua. Процитовано 24 грудня 2022.
- Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 1: Римо-католицизм; греко-католицизм; лютеранство; іудаїзм. — С. 64-65. з джерела 18 червня 2018
- Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 424.
- Паспорт Дубровицького району, 2011.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 53.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 46-47.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 64.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 71.
Книги
- Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — 274 с.
- Сас П. М. Феодальные города Украины в конце XV — 60-х годах XVI в. — К. : Наук. думка, 1989. — 232 с. (рос.)
- Населённые места Российской империи в 500 и более жителей : с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г / Тройницкий Н. А. — СПб, 1905. — 389 с. (рос. дореф.)
Офіційні дані та нормативно-правові акти
- Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc). Дубровицька районна рада. оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 16 жовтня 2019.
Мапи
- Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.
Література
- Цинкаловський О. Висоцьк // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 195.
- Масний О. С. Висоцьк // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 269.
- Wysock // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 111. (пол.), s. 117—119.
- «Висоцьк. Із глибини віків до сьогодення»
- «Дубровиці — 1000 років», Збірник матеріалів
- Теодорович Н. И. Высоцкъ // Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. — Почаев : Тип. Почаево-Успенской Лавры, 1889. — Т. 2: Уѣзды Ровенскій, Острожскій и Дубенскій. — С. 594-595. (рос. дореф.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Висоцьк (Сарненський район) |
- с. Висоцьк // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Висоцька сільська рада на сайті Панорама бізнесу [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Дубровицька централізована система публічно-шкільних бібліотек — про перелік визначних осіб Дубровицького району[недоступне посилання з березня 2019]
- Vysotsk, Ukraine. jewishgen.org. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Viso ck selo v Ukrayini u Sarnenskomu rajoni Rivnenskoyi oblasti centr Visockoyi silskoyi gromadi Naselennya stanovit 1999 osib 2011 Z 1940 po 1959 roki bulo centrom Visockogo rajonu selo Visock Gerb Visocka Sarnenskij rajon Prapor Visocka Sarnenskij rajon Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Sarnenskij rajon Gromada Visocka silska gromada Oblikova kartka s Visock Osnovni dani Zasnovane 1005 dzherelo Naselennya 1999 01 01 2011 Plosha 1 85 dzherelo km Gustota naselennya 1208 11 dzherelo osib km Poshtovij indeks 34111 dzherelo Telefonnij kod 380 3658 dzherelo Geografichni dani Geografichni koordinati 51 43 18 pn sh 26 39 03 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 142 dzherelo m Vodojmi richki Gorin Sluch Siren dzherelo Misceva vlada Adresa radi 34111 Rivnenska obl Sarnenskij r n s Visock vul B Hmelnickogo 20 Karta Visock Visock Mapa Visock u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Visock NazvaVisock vidomij pid nazvoyu Vishgorod Visochko mistechko nad richkoyu Gorin Svoyeyu nazvoyu vono zavdyachuye visokij gori nasipanij lyudskimi rukami na yakij kolis visochiv zamok dzherelo Polskoyu movoyu zgaduyetsya yak Wysock rosijskoyu yak Vysock GeografiyaZgidno z doslidzhennyam 2017 roku za yakim ocinyuvalisya masshtabi antropogennoyi transformaciyi teritoriyi Dubrovickogo rajonu vnaslidok nesankcionovanogo vidobutku burshtinu ekologichna situaciya sela harakterizuvalasya yak spriyatliva Tvarinnij svit nalichuye 304 vidi hrebetnih u tomu chisli krugloroti ta ribi 34 zemnovodni 11 plazuni 7 gnizdovi ta zimuyuchi ptahi 186 ssavci 66 vidiv dzherelo Ridkisni roslini verba laplandska verba chernichna bereza puhnasta vilha sira andromeda molodilnik ozernij zvirobij slankij osoka dvodomna paporot bolotna obrazki bolotni rozrivtrava rosichka kruglolista rosichka serednya sitnik bulbistij sfagnum poberezhnij dzherelo Ridkisni tvarini leleka chornij zhuravel sirij chaplya bila kit lisovij bober vidra gornostaj dzherelo U Visockomu lisovomu zakazniku na berezi richki Gorin zrostaye shestisotrichnij dub dzherelo Klimat Klimat u seli vologij kontinentalnij Dfb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Opadiv 611 mm na rik Najmensha kilkist opadiv sposterigayetsya v lyutomu j syagaye u serednomu 29 mm Najbilsha kilkist opadiv vipadaye v chervni blizko 89 mm Riznicya v opadah mizh suhimi ta vologimi misyacyami stanovit 60 mm Peresichna temperatura sichnya 5 6 C lipnya 18 6 C Richna amplituda temperatur stanovit 24 2 C Klimat Visocka Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 2 6 1 3 3 4 12 4 19 3 22 9 23 9 23 1 18 2 11 7 4 7 0 1 11 3 Serednya temperatura C 5 6 4 5 0 3 7 5 13 7 17 5 18 6 17 7 13 2 7 7 2 2 2 6 7 1 Serednij minimum C 8 6 7 7 4 2 7 8 2 12 1 13 3 12 3 8 3 3 8 0 2 5 1 2 9 Norma opadiv mm 36 29 29 42 56 89 81 64 57 45 41 42 611 Dzherelo Climate Data org angl Pam yatki prirodi Pochayivskij zakaznik ladshafnij zakaznik nacionalnogo znachennya plosheyu 905 ga roztashovanij poblizu sela Visockij zakaznik lisovij zakaznik nacionalnogo znachennya plosheyu 110 ga roztashovanij poblizu sela Dendropark kompleksna derzhavna pam yatka prirodi miscevogo znachennya plosheyu 1 5 ga roztashovana v seli IstoriyaPersha pismova zgadka pro Visock datuyetsya 1005 r hocha arheologichni rozkopki svidchat sho she zadovgo do cogo tut protikalo zhittya dzherelo U Kiyevo Pecherskomu Pateriku redakciyi Kiyevo Pecherskogo arhimandrita Josipa Trizni pishetsya tretie bogomolie episkopiyu postavi h i pridah k nej gorodi s pogosti v poslushanie i svyashenne i blagoslovenne derzhati seb v turovskoj episkopii Pinsk Dubrovica Visochko i postavih pervago episkopa Fomu Takozh bagato pam yatok iz kam yanoyi dobi rozkidani po okolicyah Visocka sho svidchit pro spokonvichne zaselennya ciyeyi teritoriyi Z arheologichnih pam yatok tut chasto mozhna znajti namista z Poblizu Visocka stoyali poselennya skotarskih plemen dobi neolitu ta bronzi dzherelo U davninu poberezhzhyam Gorini volodili slov yanski plemena Okolici Visocka zaseleni odnak naselennyam mishanim buli nibi granichnoyu mezheyu perehidnim pasom vid rodu drevlyanskogo do rodu dregovichanskogo Nazva sela poblizu Dubrovici ye same pam yatkoyu cih dvoh slov yanskih plemen dzherelo Vidomo z istoriyi sho vzhe v HI st sered tubilnih plemen pochali shiritisya rozboyem udilni varyazko ruski knyazi zgadki pro yakih rozkidani v litopisi vzhe za 1116 r Rus upravlyalas rozdilno i tomu vzhe todi na cih zahoplenih zemlyah knyazi z dinastiyi Ryurikiv viddavali perevagu svoyij teritoriyi nazvanij sho lezhali mizh Gorinnyu Do nih nalezhit Gorodna abo Goroden yakij buv centrom udilnogo knyazivstva na zahidnomu berezi ozera teper boloto a nini selo kolis Gorodno za 2 km na pivnichnij shid vid sela Stolinskogo rajonu Brestskoyi oblasti Bilorusi de zasiv na prestoli rid yakij knyazyuvav tut vid 1116 po 1192 r Ipatiyivskij litopis Sered nih buli takozh nad Gorinnyu Dubrovicya Visock u skladi Dubrovickogo knyazivstva Stepan Peresopnicya Dorogobuzh dzherelo Ostrivne vazhkoprohidne polozhennya Visocka ta zaplavna dibrova davali povnu bezpeku vid nespodivanogo napadu i nibi ukriplene prirodoyu mistechko moglo buti bazhanim shovishem dlya tih sho hotili v nomu osisti Tomu ciloyu dubrovickoyu okoliceyu volodili pid kinec HII st dubrovicki ruski knyazi Sered nih vidomi v istoriyi knyaz Glib Yurijovich pravnuk yakij brav uchast u slavnij peremozhnij Svyatoslava Vsevolodovicha v Kiyivskomu knyazivstvi z poloveckim Drugij dubrovickij knyaz Oleksandr stav ne mensh vidomij svoyeyu smertyu v 1224 r nad r Kalkoyu de rusi ponesli vid mongoliv krivavij rozgrom dzherelo Pislya zagarbannya Rusi mongolami vidomostej pro nadgorinski gorodi i Visock ne maye azh do Litovskoyi dobi dzherelo Novij chas Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2019 Postijni mizhusobici mizh tatarskimi starshinami duzhe oslabili yih vladu na ukrayinskih zemlyah i zavdyaki comu litovski knyazi zmogli legko otochuvati znachnu chastinu cih teritorij dzherelo Vijnu z tatarami rozpochav velikij knyaz Olgerd sin Gedimina v 1363 roci She zavzyatishu vijnu z nimi viv Velikij knyaz Vitovt Blizko 1400 roku orda zreklasya svoyih prav nad Ukrayinoyu na korist Velikogo Litovskogo knyazivstva dzherelo U XV st Dubrovicya vzhe bula koronnoyu volostyu yakoyu vid imeni gospodarya upravlyali namisniki Takim namisnikom v 1476 r buv knyaz Mosalskij Nevdovzi Visock distavsya v darunok knyazyam Olgimuntovicham Golshanskim Visock zajmav davnyu teritoriyu knyazya Dubrovickogo V nogo vhodit tak zvanij Dzvin Dubrovickij sho oznachaye parafiya klyuch zi Stolina Sehova Tomashgorod Strilska Kurasha i Visocka Nemaye vidomostej pro te yakomu z knyaziv Golshanskih buv podarovanij Visock i v yakomu roci Treba pripuskati sho ci dobra mig otrimati hiba knyaz Ivan sin Yuriya onuk Semena Ivanovicha zvanogo Lyutij yakij buv testem Vladislava Yagelli Narbut Hronika Bihovcya a pravnuk Ivana Olgimuntovicha za doruchennyam knyazya litovskogo Vitolda buv kiyivskim namisnikom 1379 1401 rr Takim chinom rid knyaziv Golshanskih buv znatnij i do togo zh chisto litovskij dzherelo U chasi vhodzhennya do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo Visock buv mistechkom Volinskogo voyevodstva z privatnovlasnickim statusom Miscevosti navkolo Visocka z oglyadu na svoye polozhennya buli zamknuti j vidokremleni odnak zavdyaki Gorini yaka bula dlya torgivli vigidnim shlyahom tut na toj chas protikalo zhvave zhittya j rozkvitala torgivlya Dokazom togo ye znajdeni u Visocku ta jogo okolicyah starodavni rimski moneti Ale j piznishe Gorin mala dlya ciyeyi miscevosti chimale torgovelne znachennya buduchi yedinim vodnim shlyahom yakij polegshuvav zv yazok mizh Litvoyu ta Volinnyu Takozh i dlya mandrivnikiv za vidsutnistyu dorig richka bula yedinim shlyahom Same syudoyu v 1486 r virushili v dorogu posli vid voyevodi voloskogo do moskovskogo carya Ivana Vasilovicha Groznogo pro sho doviduyemosya z ohoronnoyi gramoti vidanoyi yim velikim litovskim knyazem Oleksandrom Yagellonchikom Cej shlyah buv vigidnim i bezpechnim she j tim sho Polissya vbereglosya vid tatarskogo napadu hana Mendigireya 1483 r Same knyaz Ivan Golshanskij volodar velikogo dubrovickogo dvoru za uchast u zmovi proti korolya buv strachenij v Kiyevi 30 serpnya 1481 r Danilovich Skarbec diplomatichnij U nogo bulo dvoye siniv Georgij ta Yurij Starshij mav u volodinni Glusk a molodshij Dubrovicyu I same Yurij pershim pochav pisatisya Golshanskim Dubrovickim Pid chas pravlinnya cogo knyazya Visock j okolici rozvivayutsya Sela stali osilimi a selyani vidirali v lisu zemli pid polya Neproduktivnij dosi Visock rozrissya i stav dosit velikim poselennyam Yurij yakomu spodobalas cya miscevist pobuduvav tut zamok i oselivsya v nomu Nazvav cej zamok Vishgorodom Knyaz buv horobrim licarem j uspishno vidbivav napadi tatar na svoyi zamki pid kerivnictvom knyazya Kostyantina Ivanovicha Ostrozkogo velikogo litovskogo getmana odnogo z najtalanovitishih polkovodciv togo chasu potomka davnoyi dinastiyi ukrayinskih knyaziv Kostyantin Ostrozkij proviv 60 bitv iz tatarami Najslavnishij bij iz tatarami vidbuvsya u 1527 roci pid Olshaniceyu na Kiyivshini She odin geroyichnij epizod stavsya vzimku Tatari rushili na Polissya i dijshli azh do Pinska Koli povertalisya z yasirom knyaz Ostrozkij nespodivano vdosvita vdariv po vorogu tak sho zagarbniki ne mali chasu osidlati koni Bij ishov u glibokih snigah Todi 24 tis tatar poklali svoyi golovi Z polonu bulo vizvoleno 40 tis branciv I vse taki koli knyaz buv vidsutnij tatari napali na Dubrovicyu i vshent yiyi rozorili Knyaz Yurij buv dva razi odruzhenij Persha druzhina Yuliana Ivanna Yaroslavivna knyazhna Ostrozka druga Mariya donka knyazya Andriya Sangushka marshalka zemli Volinskoyi Volodimirskogo starosti Druzhini zalishili velike potomstvo V piznishih spokijnih rokah vidsunuvsya knyaz u tin visockogo zamku Peredsmertnoyu voleyu zalishiv druzhini do kincya zhittya poki ne vstupit u drugij shlyub zamok u Visocku z mistom i usima zemlyami z usima beneficiyami yaki do nogo nalezhat a takozh dvir Velyun dvorik Struga selo Lyutinsk Zapovit buv skladenij pri svidkah u visockomu zamku v 1537 r Knyaz Yurij Golshanskij Dubrovickij pohovanij u Kiyevi v Pustinskomu monastiri Odnak vdovi knyazya Mariyi nelegko bulo vstupiti u volodinnya dobrom yake zalishiv yij cholovik Pereshkodzhali comu yiyi paserbi Ivan ta Volodimir knyaz Dubrovickij Pislya trivaloyi borotbi za spadok knyaginya Mariya osila u Visocku j tut vihovuvala ditej U cej nebezpechnij pered tatarskimi nabigami chas polskij korol viddaye nakaz pro ozbroyennya zamkiv pogorinskih gorodiv Taka uvaga vplinula na rozvitok cih poselen Vishgorod abo Visock u zv yazku z tim sho lezhav nad portovoyu richkoyu pochav rozvivati torgivlyu zbizhzhyam i derevom Knyaginya Mariya Golshanska Dubrovicka pomerla v 1553 r Pislya yiyi smerti Visock z prileglimi okolicyami perejshov u volodinnya do yiyi siniv Semena ta Andriya Oboye siniv ne mali ditej i pislya yih smerti rid cej zakinchivsya Za zhittya za Boneckim Semen buv u 1551 r litovskim stolnikom ale nevdovzi vidno pomer bo vzhe u 1558 r jogo sestri podilili mizh soboyu dobra brata rozpodil cej ye u Visockomu arhivi Klyuch Visockij rozkinutij visoko nad Gorinnyu Sluchem Seretom nalezhav odnij iz sester knyazya Semena Fedori odruzhenij z Bogdanom Solomareckim Knyazi Solomarecki zgidno z Sindikom yakij she j dosi zberigayetsya v sobornij cerkvi m Lyubech E Rulikovskij pohodili vid chernigivskih knyaziv Ryurikovichiv Bogdan Solomareckij odruzhivshis iz dubrovickoyu knyazhnoyu osiv ne u spadkovih mayetkah v okolicyah Minska a v mayetku druzhini Visocku U toj chas pro yakij ide mova Kozachchina stala takoyu potuzhnoyu siloyu sho zagrozhuvala ne tilki Ukrayini de vinikla ale j Volini ta Litvi I hocha Visock svoyim polozhennyam buv bezpechnij vid vorogiv odnak iz chasom i vin ne vciliv 1593 r prodirayuchis iz Petrikova cherez Turiv na Volin Severin Nalivajko razom iz kozakami uvirvalis u Visock spustoshili yak same mistechko tak i jogo okolici iz arhivu Visocka U Severina Nalivajka bula zaklyata nenavist do polskih paniv viklikana tim sho pan Kalinovskij u Gusyatini vidibrav pozemelne volodinnya u jogo batka i zabiv starogo do smerti Cherez ce vin pidnyav selyansko kozacke povstannya proti shlyahetskogo ladu Polshi Voseni 1595 roku Nalivajko vidkrito vistupiv proti Polskoyi koroni Jogo povstannya malo j religijnij vidtinok Bo same v cej chas vladiki Ipatij Potij i Kirilo Terleckij za pidtrimki korolya Sigizmunda bez soboru poyihali v Rim iz prohannyam pidporyadkuvati pravoslavnu cerkvu v Ukrayini Papi ta zi zgodoyu na uniyu ob yednannya Z dopomogoyu Kostyantina Ostrozkogo pidtrimuvalosya pravoslavne blagochestya u bidnih lyudej i cim zhivilo povstannya Nalivajka Sinom Bogdana Solomareckogo buv knyaz Ivan Mav dvi druzhini Persha Beata Dolska druga Mogozhata Lisakovska Yedinim spadkoyemcem Ivana buv knyaz Lev Mikolaj pidkomorij Pinska a potim smolenskij kashtelyan Za jogo pravlinnya Visock vdruge buv spustoshenij kozakami U 1613 r koli Lev Mikolaj zbiravsya na Sejm do Varshavi p yat tisyach kozakiv pid provodom Topchina i Shulzhina vderlis u Dubrovicyu i Visock Knyaz Lev Mikolaj za Boneckim pomer u 1637 r Mav vin sina i p yat donok Knyaginya pislya smerti cholovika prozhivala u visockomu zamku Visock buv roztashovanij na najblizhchij dorozi z Litvi na Volin 1636 r vidvidav jogo knyaz Albreht Radzivil litovskij kancler Knyaginya Solomarecka razom iz sinom Yanom Vladislavom u 1639 r zveli cerkvu u Visocku Yan Vladislav u molodosti poyihav za kordon de z vidomim Melentiyem Smotrickim sluhav lekciyi v nimeckih universitetah Vidomo sho yakijs chas Melentij Smotrickij meshkav u Solomareckih u Visocku Vin u 1610 r pid imenem Ortologa v knizi Plach shidnoyi cerkvi skarzhitsya na vtratu najvplivovishih rodin sho perejshli v katolicizm De dim Ostrozkih zapituye avtor slavnij pered inshimi syajvom drevnoyi viri De rodini Sangushkiv Chartorijskih Solomareckih Masolskih i inshih yakih porahuvati vazhko De slavni silni u vsomu sviti vidomi muzhnistyu i horobristyu Hodkevichi Sapegi Volovichi Paci Trizni Gornostayi Gojski Semashki Kidreyi Sosnovski Zlodiyi vidnyali u mene cyu dorogocinnu odezhu I teper narugu chinyat nad moyim bidnim tilom iz yakogo vsi vijshli Rozpovidalosya u comu tvori vid imeni cerkvi U mezhi shirokogo Visockogo klyucha pid chas knyazyuvannya Yana Vladislava vhodili Visock zamok i mistechko Voroni Brodec Richicya Vasilova Luka Udrick Struga Vikarovichi Terebezhov Stolin Gorodishe Richicya Voloska Derevnya Glinka Bilya s Richicya Vasilovoyi ninishnya Verbivka znahoditsya dva velikih ozera z yednanih kanalom U glibini yih mozhna natrapiti na pali derev sho pravdopodibno buli slidom starih priberezhnih poselen Za miscevimi legendami tut isnuvala v davninu oselya Pochayiv yaka za grihi i zlochinstvo zhiteliv zapala v zemlyu razom iz cerkvoyu a bezodnyu pokrili vodi ozera z odnojmennoyu nazvoyu Pochayivske Kozhnogo roku na Velikden yak golosit legenda z glibini ozera dolinayut cerkovni dzvoni i zhalibni stogoni Edvard Rulikovskij Knyaz Yan Vladislav buv odruzhenij z Annoyu Volovichovoyu Pomer u 1640 r Buv vin ostannim potomkom knyaziv Solomareckih Cherez rik pislya jogo smerti pozhezha znishila visockij zamok a z nimi zgoriv domashnij arhiv knyaziv Dubrovickih i Solomareckih Spadok pislya smerti bezditnogo knyazya perejshov do jogo sester 1 lyutogo 1646 r u visockomu zamku yakij vzhe na toj chas vidno buv vidbudovanij vidbuvsya rozpodil spadkovih dobr mizh chotirma sestrami Tak Anni Yevgraciyi z knyaziv Solomareckih yaka bula za Genrikom Kashovskim distalis misto i zamok Visock selo ciyeyi zh nazvi filvarok Brodec s Udrick Richicya selo i filvarok Milyach s Zhadin selo i filvarok Tumen iz mlinom i stavkom sela Ozera Yelno Klesovo Genrik Kashovskij spochatku buv volinskim mechnikom a potim 1649 r stav vilenskim kashtelyanom U 1654 r tatarskij zagin vdersya u Visock zrujnuvav mistechko a lyudej virizav Dokumenti svidchat sho pid chas napadu kashtelyan Kashovskij potrapiv u polon ale za velicheznij vikup v tomu zh roci povernuvsya dodomu Ta vdoma u Visocku buv nedovgo bo nezabarom virushiv u moskovsku ekspediciyu z yakoyi povernuvsya poranenij Visockij zamok vin ne vidbuduvav a zgodom 1655 r prodav jogo knyazyu Arnoldovi Gedrojcu yakij u svoyu chergu prodav jogo v 1664 r getmanu Zaporizkogo vijska Pavlovi Teteri Opustilij vid chasu napadu tatar Visock Pavlo Teterya zaseliv lyudmi i zrobiv iz nogo volost na fundamenti starogo zamku vidbuduvav novij Koli polskij korol Yan II Kazimir nakazav shopiti Yurka Hmelnickogo shvagra Teteri za zradu Rechi Pospolitoyi getman Teterya v Instrukciyi yaka bula dana poslovi kozackomu Iskrickomu sho yihav na Sejm do Varshavi nakazuvav shob toj prosiv Sejm pro internuvannya Yurka do Visocka tobto v misce viddalene vid Ukrayini obicyayuchi sho vin i nogoyu ne povoruhne nide a bude privatno siditi molyachis do Pana Boga yak na monaha pristalo Yurko todi buv chencem Pro ce i druzhina Olena yak pisalosya dali v Instrukciyi plachuchi prosit bo tilki v yedinomu bratovi maye nadiyu Listi Teteri v zbirci Svidzhinskogo Sered kozakiv Teterya ne dovgo tishivsya slavoyu Pered zagrozoyu buntu sam zriksya ukrayinskogo getmanstva Z Chigirina vtik u svoyi poliski mayetki Visock Kolki Rafalivku de perebuvav deyakij chas U 1668 r mayetki Visocka Teterya zapisav na zasnuvannya kolegiyi yezuyitiv u Varshavi Uklavshi z nimi ugodu sho poki vin zhitime voni platitimut jomu shorichno 8000 zlotih U 1669 r yezuyiti buli vvedeni u volodinnya Visockom Ale nespodivano Teterya u tomu zh taki roci likvidovuye svoyu domovlenist iz yezuyitami i prodaye Visock za 60000 zlotih Stefanovi Pisochinskomu Ta Pisochinskij u viznachenij strok ne splativ sumu sho potyagnulo za soboyu sudovij proces Uzhe pislya smerti Pavla Teteri mizh Pisochinskim i yezuyitami pochavsya zapeklij spir za Visock She v 1669 r Pisochinskij vignav yezuyitiv z mistechka Teterya piznishe pidtverdiv svij prodazh mayetkiv Pyasochinskomu ale v toj zhe chas buduchi v Adrianopoli perekazav poslovi Rechi Pospolitoyi Visockomu pismovu zayavu u yakij govoritsya sho vin i nadali pidtrimuye svij zapis na korist yezuyitiv Arhiv Visocka Dekret tribunalu v 1671 r priznav pravo spadkoyemstva za yezuyitami Tim chasom vinikli novi klopoti Pislya smerti Teteri jogo spadkoyemci Shurlya ta Iskrickij pochali visuvati svoyi pretenziyi na Visock Shurlya buv dvoyuridnim bratom Teteri a Iskrickij jogo pleminnikom Pochavsya novij proces Ta Pisochinskij hotiv dijti zgodi z yezuyitami ale voni vidkinuli cyu propoziciyu Sprava dijshla do Sejmu Ale i tam yiyi postijno vidkladali Pyasochinskij poki tyagnulasya sprava pomiraye I prodovzhuye yiyi jogo sin Yezhi Yezuyiti domagayutsya jogo vignannya i dekretu vvedennya yih u Visock pri dopomozi vijskovogo eskortu yaksho zustrilisya b z oporom Takim chinom yezuyiti z dopomogoyu vijskovogo eskortu buli vvedeni u volodinnya cimi mayetkami Popri ce she dovgo tyagnulasya superechka mizh storonami poki v 1700 roci Yezhi Pyasochinskij ostatochno zriksya svoyih pretenzij na Visock na korist yezuyitiv Sprava spadkoyemciv Teteri tyaglasya azh do 1742 roku koli dekret Litovskogo tribunalu nazavzhdi vidkinuv yih pretenziyi shodo Visocka i vin ostatochno zalishivsya u volodinni yezuyitiv Za volodinnya yezuyitiv a vidznachalosya vono velikim poryadkom Visock dobre rozvivavsya Pri dopomozi korchuvannya zrobili upravni polya i luki zasnovuvali rilnichi filvarki nasipali grebli pobuduvali mosti osushili bolota Slidi yihnoyi gospodarskoyi roboti she j dosi pomitni Poruch zamku zveli katolickij kostel Visock buv roztashovanij na shlyahu z Litvi na Volin U 1695 roci Kshishtof Zavisha voyevoda minskij avtor vidomih spogadiv vidanih I Bartoshevichem buduchi proyizdom z Berdicheva do Minska zatrimavsya u Visocku Litovskij shlyah prohodiv cherez Berezhnicyu Dubrovicyu Visock i Davidgorodok 10 bereznya 1710 roku na svyato Ioahima priyihav do Visocka pinskij yepiskop Kulchickij yakij vidpravlyav sluzhbu u cerkvi Udrickij Do ciyeyi cerkvi masovo pribuvali viruyuchi shob poklonitisya chudotvornij Ikoni Bozhoyi Materi U 1773 roci orden yezuyitiv bulloyu Klementiya XIV buv likvidovanij a vsi zemelni dobra yaki jomu nalezhali perejshli u volodinnya Rechi Pospolitoyi i nevdovzi na Sejmi v 1775 roci yih priznacheno dlya gromadskogo vihovannya i dorucheno doglyad za nim komisiyi osviti Grodnenskij Sejm u 1793 roci priznachiv bilshi prava cij zhe komisiyi V rezultati propoziciyi komisiyi Sejm vstanoviv dvi komisiyi odna dlya Koroni insha dlya Litvi tak zvani rozdavalni dlya rozporyadzhennya i orenduvannya dobr Ci komisiyi prijnyali za osnovu viddati mayetki tilki osilim gromadyanam ne shlyahom aukcionu a bilshistyu golosiv chleniv komisiyi vidnosno cini yaka bula vkazana revizorami Toj hto kupuvav mav obov yazok dati zaporuku sho ne bude mati zaborgovanosti a takozh platiti procent chvert i piv vid sta vid vstanovlenoyi sumi v dvoh chastinah napered U 1774 roci rozdavalna komisiya viddala Visock u volodinnya Ignaciyevi Vigonovskomu pidkomoriyu Brest Litovskogo voyevodstva Arhiv Visocka U 1778 roci Visock otrimav u orendu vid Vigonovskogo Mateush Butrimovich pomishik iz Kristinova pid Pinskom Same vin dopomagav knyazyu Oginskomu u kopanni kanalu dlya poyednannya richok Polshi i morya a cim samim i Prip yati z Nimanom i Baltikoyu She j sogodni cej kanal nazivayetsya Oginskim Ce vin proklav tak zvanij Volinskij trakt nasipayuchi val cherez kotlovinu Prip yati a dali suhodolom azh do Visocka i Dubrovici Pislya skasuvannya yezuyitiv 20 sichnya 1774 roku buv provedenij perepis mayetkiv Visocka jogo administratorom Andriyem Terleckim Z cogo perepisu doviduyemosya sho zamok stoyav na nevelikij gori nad rukavom Gorini Vid v yizdu u misto do zamku viv mist nad rovom yakij otochuvav uves zamok Zamok skladavsya z kilkoh budinkiv tobto z golovnoyi rezidenciyi i fligelya V golovnij rezidenciyi vikna buli obramovani olovom pechi vikladeni zelenimi kahlyami Dali kuhnya holodilnya primishennya dlya sushinnya rib stajnya i pivnij brovar Nepodalik zamku nad prizamkovim kanalom stoyav katolickij kostel z tesanogo dereva pokritij gontoyu z dvoma vezhami a v seredini z troma vivtaryami Tut zhe navproti kostelu cerkva z tesanogo dereva pokrita gontoyu z chotirma rogovimi kupolami a p yatim velikim poseredini V cerkvi bulo p yat vivtariv a poruch cerkvi dzvinicya Z inshogo boku ukriplenogo valu ovochevi gorodi i fruktovi sadi Ozbroyennya zamku stanovilo p yat gvintovih mushketiv shist korotkih mushketiv dva karabini tri zaliznih garmati Z opisu biblioteki zalishenoyi yezuyitami bachimo sho vona zabezpechena bula perevazhno teologichnimi knigami Sered rukopisiv bula kniga yaka rozpovidala pro chuda Bozhoyi Materi v Udrickij cerkvi U samomu mistechku Visocku bulo 83 budinki u yakih prozhivalo 83 gospodari 134 sini 41 rodich Bulo 122 voli 42 koni U mistechku prozhivalo 7 zhidiv yaki platili dvorovi tak zvanij chinsh u sumi 16 zlotih Gorodyani i ti sho meshkali na dvori platili po 6 zlotih z postijnoyi luki i musili vidroblyati panshinu po dva dni na tizhden u filvarku Brodec i 12 dniv pid chas zhniv a dopomagali yim pri comu piddani z inshih mist yaki nalezhali do cogo filvarku Na oblavu pid chas polyuvannya povinni buli vihoditi vsi Pid chas perepisu u mayetkah Visocka zapisano sho v seli Pidvisochchya 40 budinkiv Tumeni 25 Zhadeni 20 Richici 15 Ochevidno u toj perepis ne vhodili boyarski dvori V seli Udrick bulo 43 domi Milyach 25 Ozerah 45 Yelni davnye Gnojne 16 Visocki sela rozkinulis na 11 mil Navkolo Visocka buli nadzvichajno zruchni umovi dlya polyuvannya na dikogo kabana losya ris i vedmedya Bulo bagato bobriv U perepisah zamkovih gospodarskih znaryad ye azh 31 bobrovij kapkan She j sogodni mozhna zustriti hatki bobriv U ti chasi tuteshni richki i ozera buli povni rib Visock spokonviku nalezhav do Litvi u skladi Brest Litovskogo voyevodstva Pinskogo povitu Pislya podilu Polshi jogo priyednano do novostvorenoyi Minskoyi guberniyi a v 1805 roci razom iz Dubroviceyu priyednano do Rovenskogo povitu Volinskoyi guberniyi Pislya smerti Ignaciya Vigonovskogo brest litovskogo pidkomoriya jogo sini Yan Kazimir Vicentij Eliash Pavel i Yuzef otrimali u spadok Visock U zv yazku z tim sho ci mayetki vidpovidno do zakonu ne mozhna bulo diliti Pavel zaplativshi svoyim bratam vidpovidnu sumu stav yedinim vlasnikom cih zemel Ale vin zhe 20 sichnya 1805 roku v Kiyevi perepisav mayetok u vichne volodinnya Vaclavu Borejku todishnomu marshalkovi shlyahti Rovenskogo povitu yakij buv v istoriyi provinciyi vidomoyu osoboyu Buv vin opikunom krajovoyi osviti yak chlen osvitnoyi komisiyi i pochesnim naglyadachem svitskih shkil protyagom 40 rokiv a takozh vzircevim uryadovcem Prikrashaye Visock park zakladenij Borejkom pid chas prozhivannya u mistechku Vin priyednav do Visocka Pidvisochchya sho stalo primiskoyu vuliceyu Rozselyav lyudej u svoyemu mayetku Zasnuvav gollandsku koloniyu yaku rozmistiv na zemlyah svogo mayetku i nazvav Sofiyivkoyu za imenem svoyeyi donki z Borejkiv Rulikovskih Vidiliv kolonistam znachnu kilkist lukiv Gollandski kolonisti zajmalisya rozvedennyam velikoyi rogatoyi hudobi konej virobnictvom siriv Vid Vaclava Borejka perejshov Visock u vlasnist Rulikovskih Volodili voni 51 tisyacheyu desyatin ornoyi zemli u tomu chisli lisiv i sinokosiv 30 449 desyatin i 443 sazhni Miscevi zhidi zajmalisya torgivleyu yagodami gribami yaki rosli v lisah u velikij kilkosti Shoroku vidpravlyali po vodi cili karavani z produktami do zolotoverhogo Kiyeva ta Odesi Visock viddalenij na 130 verst vid Rivnogo i na 3 versti vid stanciyi Visock Poliskoyi zaliznici Vilensko Rovenskoyi Mistechko maye svoyu cerkvu Presvyatoyi Bogorodici narodnu shkolu zhidivsku bozhnicyu i Golovne pravlinnya volost Tut vidbuvayetsya 5 yarmarkiv na rik v osnovnomu silskogospodarskih znaryad i plodiv Gmina volost ohoplyuye 16 miscevostej yaki mayut 518 budinkiv i 5184 meshkanci Selyanam nadano pravo zemelnoyi vlasnosti na 13560 desyatin ornoyi zemli Takozh u mezhah gmini ye 53142 desyatini velikoyi zemelnoyi vlasnosti i 385 desyatin cerkovnoyi Vsya teritoriya gmini ohoplyuye 67087 desyatin zemel 7776 ornoyi i maye 7768 meshkanciv Z arhivnih dokumentiv diznayemosya sho na seredinu XIX st Visock skladavsya iz vlasne mistechka Visock 37 dvoriv 130 cholovikiv ta 104 zhinki vul Zadvurskoyi 15 dvoriv 53 cholovikiv ta 56 zhinok ta vul Pidvisochchya 38 dvoriv 89 cholovikiv ta 85 zhinok Stanom na 1859 rik Visock buv pomishickim mistechkom tut diyali derev yana pravoslavna cerkva sinagoga yevrejskij molitovnij dim i ceglyanij zavod Na toj chas u Visocku prozhivalo bagato yevreyiv i kilkist yih nevpinno zrostala tomu vlada bula vimushena vdavatis do radikalnih dij Zokrema volinskij gubernator cirkulyarom vid 8 listopada 1882 roku za 3191 rozporyadivsya pro viselennya tilki sho poselenih yevreyiv iz sil ta hutoriv u tizhnevij termin Bula na toj chas she j problema sektantiv shtundistiv Z yizd Volinskoyi yeparhiyi u 1880 r sproektuvav pidgotovchi zahodi dlya borotbi zi shtundistami Krim nacionalnoyi religijnoyi isnuvala she j gospodarcha problema V Uryadovomu visniku buli opublikovani zviti pro chumu rogatoyi hudobi v 10 povitah Volinskoyi guberniyi zokrema j u Rovenskomu do yakogo nalezhav i Visock Dinamika rostu Visocka proslidkovuyetsya z rokami Yaksho v 1845 r bulo 90 selyanskih dvoriv to vzhe u 1891 r yih nalichuvalosya 155 620 cholovikiv ta 596 zhinok ta 32 dvori vijskovih 129 cholovikiv ta 137 zhinok A v 1912 r stalo 344 dvori ta 2776 zhiteliv razom iz s Richicya Za socialnim stanom Visock buv selyanskim mistechkom Dvoriv na 1907 r nalichuvalosya 217 U nih prozhivalo 951 cholovik ta 940 zhinok Vijskovih zhe dvoriv bulo 12 48 cholovikiv i 49 zhinok a mishan vsogo 5 dvoriv 21 cholovik ta 29 zhinok Administrativno Visock podilyavsya na mistechkovu upravu ta volosne upravlinnya Do mistechkovoyi upravi nalezhav centr Visocka do volosti vulici Pidvisocka Zadvur ye Mistechkova Osnovne naselennya stanovili ukrayinci ta yevreyi Yevreyi zaselyali centr mistechka zajmalisya kustarnim virobnictvom zokrema viroblennyam shkur chobotarstvom stolyarstvom torgivleyu U Visocku buv cegelnij zavod lisopilnya obidva zakrilis na pochatku XX stolittya U centri visochila yevrejska sinagoga pravoslavna cerkva monopolka korchma dilnichnij policejskij post cerkovno prihodska shkola Naselennya stanovilo blizko 5 tis cholovik z nih pismennih vsogo 3 Naselennya zhilo v tyazhkih umovah zemlyu obroblyali vruchnu plugi ta boroni u bilshosti hliborobiv buli derev yani Najbidnishi selyani zmusheni jti na zarobitki na splav lisu Visochani zhili v kurnih derev yanih nepobilenih hatah yaki osvitlyuvalisya luchinoyu Gasovi lampi mali tilki pomishik ta pip Aktivni vistupi selyani Visocka pripadayut na 1909 r koli v sutichci z policiyeyu i cherkesami z osobistoyi ohoroni miscevogo pomishika Isakova buv poranenij selyanin Olimpij Shur Zafiksovano takozh u dokumentah bunt v s Richici sho poblizu Visocka vse proti togo zh pomishika Isakova podiyi yakogo opisav Gofman u statti Agrarni bezporyadki z krivavim rezultatom Pochatok XX stolittya Visock na mapahMistechko Visock na rosijskij vijskovo topografichnij mapi 1866 1887 rokiv ros doref Visock na nimeckij karti 1917 roku nim Do 1917 roku selo vhodilo do skladu Rosijskoyi imperiyi U 1906 roci mistechko vhodilo do skladu Visockoyi volosti Rivnenskogo povitu Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi U 1918 1920 roki netrivalij chas perebuvalo v skladi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki U sichni 1918 roku rozpochalas persha radyanska okupaciya Pislya ukladennya Berestejskogo mirnogo dogovoru koli do vladi prijshla Centralna Rada u Visock iz zagonom nimeckih vijsk pribuv keruyuchij mayetkom Kotovich j zaareshtuvav dekilkoh bilshovickih posipak Za Rizkim mirnim dogovorom u 1921 r Visock u skladi inshih zahidnoukrayinskih zemel potrapiv do skladu Polshi Na toj vin nalezhav do Lunineckogo povitu Poliskogo voyevodstva suchasna Brestska obl dzherelo Mizh dvoma vijnami Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2019 U 1921 1939 roki vhodilo do skladu Polshi U 1921 roci mistechko vhodilo do skladu Sarnenskogo povitu Poliskogo voyevodstva Polskoyi Respubliki 1 sichnya 1923 roku rozporyadzhennyam Radi Ministriv Polshi Visocka gmina viluchena iz Sarnenskogo povitu i vklyuchena do Stolinskogo povitu U 1935 roci miske selishe Visock razom iz selom Visock hutorami Brodec Chornovirka Borek Osov ya Pasika ta filvarokom Visock nalezhalo do gromadi Visock gmini Visock Poliskogo voyevodstva Na ponevolenih zemlyah postijno trivav nacionalno vizvolnij ruh Gromada Visocka vistupala proti polonizaciyi ditej u shkolah proti polskih vchiteliv 11 listopada 1935 r molod s Richicya vidmovilasya spivati derzhavnij gimn Borotba visockih pidpilnikiv stala yaskravoyu storinkoyu nacionalno vizvolnoyi borotbi ukrayinskogo narodu Os sho zgaduyut uchasniki tih buremnih podij Samijlo Malko U zhovtni 1920 r pislya vidstupu Chervonoyi Armiyi z pid Varshavi nash rajon buv znovu okupovanij polskimi vijskami Pilsudskogo Uryad Polshi na okupovanih teritoriyah provodiv totalnu polonizaciyu Imperialistichnu politiku polskoyi derzhavi visloviv ministr osviti Chervinskij Polska istorichna misiya na prostorah vid Baltiki do Chornogo morya Tilki v odnomu Visockomu rajoni bulo zasudzheno do uv yaznennya v Kartuz Berezi j viselennyu z prikordonnoyi zoni 7 cholovik ubito 1 povisheno 3 pomerlo u tyurmi j pislya vihodu z neyi 4 chol desyatki aktivistiv u tomu chisli i ya projshli cherez kativni Stolinskoyi defenzivi ta tyurmi Fedir Pirishko U serpni 1921 r partizanskij zagin pid kerivnictvom M Vishnevskogo zdijsniv nalit na mistechko Visock Partizanskij zagin ozbroyenij rushnicyami dvoma kulemetami ta granatami obstrilyav sporudu policejskogo posterunku i napravivsya v mistechko Terebezhov U 1928 r posilivsya teror pacifikaciya Selyani Visockoyi gmini i dali chinili zhorstokij opir komasaciyi ta likvidaciyi servitutiv Voni proganyali z poliv zemlevporyadnikiv U Visocku selyani obrali delegaciyu i vidryadili yiyi u starostvo ta ministerstvo Ocholiv cyu delegaciyu Mikita Malko i jogo sin Samijlo Po vsij Visockij volosti komasaciyu vdalosya provesti v troh selah U Visock priyihav posol K Pelehatij Policiya ne dozvolila provoditi miting prosto neba Komunistichna organizaciya znajshla veliku selyansku hatu Na zbori prijshlo ponad 200 cholovik Policiya hotila rozignati narod ale Pelehatij vnis protest proti svavoli policiyi Zbori vidbulisya Pislya vistupu Pelehatogo bulo prijnyato rezolyuciyu yaka vidobrazhala protest i nevdovolennya narodu proti utiskiv nacionalnih menshin uryadom Pilsudskogo Na odnih zborah u Visocku zamozhni selyani Parhomovichi Dundichi Rozhki ta inshi vistupili za komasaciyu u toj chas yak bidnota vistupila proti komasaciyi vimagayuchi zemlyu bez vikupu Visochani koristuvalisya tak zvanimi servitutnimi pravami Polskim pomishikam taka sprava bula nevigidnoyu Uryad Pilsudskogo pristupiv do likvidaciyi servitutiv vzagali ta zokrema u samomu Visocku Borotba za servituti tyaglasya bilshe dvoh rokiv 1927 1929 rr Zemelnij komisar vidiliv dlya visochan zemelnij nadil bilya s Rudnya samij pisok ta boloto za 9 km vid Visocka Odnochasno horoshi vipasi roztashovani poblizu Visocka buli prodani zamozhnomu selyanstvu Visojcka gromada virishila vidpraviti do Pilsudskogo delegaciyu Delegatami bulo vibrano Josipa Mosijchuka Andriya Sadovnika ta Mikitu Malka U 1928 r delegaciya viyihala do Varshavi Ale u ministerstvi yiyi navit blizko ne dopustili do kabinetu Pilsudskogo Zustriv delegativ keruyuchij Visockim mayetkom i skazav sho z yihnoyi skargi nichogo ne vijde Tak ni z chim i povernulisya dodomu A v 1929 r servituti buli likvidovani U Visocku v 1933 1934 rr cherez dogovir iz policiyeyu konfident agent Anton Shur pidpalyuye hliv svogo ridnogo dyadka Sidora Shura Gromada Visocka vimagala vid povitovogo starosti prityagnennya Antona Shura do vidpovidalnosti za pidpal pislya chogo A Shur buv suvoro pokaranij shistma tizhnyami areshtu umovno 1930 roku tut stvoreno pidpilnij rajkom komsomolu sekretarem yakogo obrali I D Shura V 1932 roci polska ohranka vchinila masovi areshti komunistiv i komsomolciv pidpilnikiv Bagato z nih u tomu chisli j I D Shur zaginuli vid katuvan u v yaznicyah Druga svitova vijna Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2019 1 veresnya 1939 roku zgidno z dogovorom z SRSR gitlerivska Nimechchina napala na Polshu 17 veresnya peredovi ta shturmovi zagoni Chervonoyi Armiyi peretnuli kordon ta rozgromili polsku prikordonnu ohoronu Yak naslidok dobre organizovanogo napadu j oderzhavshi povidomlennya pro perehid Chervonoyu armiyeyu polskogo kordonu nimecke komanduvannya viddalo nakaz vijskam zupinitisya na liniyi Skole Lviv Volodimir Volinskij Brest Bilostok Vnaslidok spilnoyi nimecko radyanskoyi akciyi polska derzhava perestala isnuvati a uryad Polshi zmushenij buv vtekti do Rumuniyi U Zahidnij Bilorusi Narodni Zbori v Bilostoci 28 listopada odnogolosno progolosuvali za radyansku vladu za konfiskaciyu pomishickih zemel z deklaraciyeyu vistupiv visochanin Samijlo Malko nacionalizaciyu pidpriyemstv i priyednannya do BRSR Buli vivezeni z Visocka okremi yevrejski sim yi ta sim yi polskih uryadovciv Nimecka okupaciya 17 lipnya 1941 roku Visock zajnyali nimecki vijska Selo zaznalo grabunku i nishennya U chas nimeckoyi okupaciyi bulo spaleno hutori Prasedovka a v centri sela likarnyu shkolu ta inshi gromadski primishennya nizku zhitlovih budinkiv U naselennya okupanti vidibrali bagato hudobi ta majna Blizko 480 yunakiv ta divchat nimci vivezli na roboti v Nimechchinu a ponad dvi tisyachi mirnogo naselennya bulo stracheno Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni nimeckij garnizon u mistechku nalichuvav 70 osib z nih 50 policayiv Znishennya nimcyami yevrejskogo naselennya Z osoblivoyu zhorstokistyu gitlerivci stavilisya do yevrejskogo naselennya Tak u Visocku bulo zbudovano getto v mezhah yevrejskogo mistechka Zganyali yevrejski sim yi iz susidnih sil do veresnya 1942 roku i trimali yih yak v yazniv Naperedodni 9 veresnya 1942 roku nimecki policayi posilili ohoronu a z samogo ranku cogo strashnogo dnya pochali viganyati vsih yevreyiv obshukuyuchi kozhen budinok Vignali vsih na ploshu mistechka poblizu teperishnoyi shkoli Bulo zibrano blizko 2 tis cholovik Vsih postavili na kolina i proveli retelnij obshuk Potim rozdilili lyudej na tri koloni Pid posilenoyu policejskoyu ohoronoyu pershu kolonu pognali do miscya rozstrilu Na pivdennij okolici mistechka nad Gorinnyu zazdalegid bula vikopana gliboka yama dlya strati i zahoronennya prirechenih Misce rozstrilu tezh ohoronyalosya nimcyami Zi strashnoyu pedantichnistyu rozdyagali zhertv zavodili do yami zmushuvali lyagati i vbivali Robili ce nekvaplivo profesijno Drugu grupu veli cim zhe marshrutom Prote lyudi vzhe znali sho yih vedut na stratu i pochali rozbigatisya Bagatoh rozstrilyali Yih tila pozvozili do miscya pohovannya Tretyu kolonu poveli po vulici cherez Borok shob ne mozhna bulo vtikati Usogo bulo znisheno todi 1864 cholovik Nacionalno vizvolna vijna UPA U roki Drugoyi svitovoyi vijni deyaki meshkanci sela doluchilisya do nacionalno vizvolnoyi borotbi u lavah OUN i UPA Visock vhodiv do vijskovoyi okrugi Zagrava regionalnoyi grupi UPA Pivnich 22 lyutogo 1943 roku zagin UPA pid provodom Korobki zdijsniv napad na nimeckij garnizon u Visocku sho narahovuvav blizko 200 voyakiv Pislya otrimannya nimcyami pidmogi v kilkosti she 350 voyakiv bijci UPA buli zmusheni vidstupiti do lisu U comu boyu gerojski zaginuv sotnik UPA Grigorij Pereginyak Dovbenko Korobka Zagalom vstanovleno 137 zhiteliv Visocka yaki brali uchast u vizvolnih zmagannyah z nih 71 zaginuv 52 bulo represovano Pislyavoyennij period ta Perebudova U 1947 roci selo Visock razom z hutorom Chornovirka pidporyadkovuvalosya Visockij silskij radi Visockogo rajonu Rovenskoyi oblasti URSR Vidpovidno do prijnyatoyi v grudni 1989 roku postanovi Radi Ministriv URSR selo zanesene do pereliku naselenih punktiv yaki zaznali radioaktivnogo zabrudnennya vnaslidok avariyi na Chornobilskij AES zhitelyam viplachuvalasya groshova dopomoga Zgidno z postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayinskoyi RSR uhvalenoyu v lipni 1991 roku selo nalezhalo do zoni garantovanogo dobrovilnogo vidselennya Na kinec 1993 roku zabrudnennya gruntiv stanovilo 3 05 Ki km 137Cs 134Cs moloka 4 9 mKi l 137Cs 134Cs kartopli 0 57 mKi kg 137Cs 134Cs sumarna doza oprominennya 166 mber z yakoyi zovnishnogo 40 mber zagalna vid radionuklidiv 126 mber z nih Cs 115 mber NaselennyaZmini naselennya Rik Naselennya Zmina1859 565 1897 912 61 4 1906 2668 192 5 1921 2978 11 6 1989 2537 14 8 1993 2430 4 2 2001 2209 9 1 2011 1999 9 5 2017 2057 2 9 Dinamika naselennya Stanom na 1859 rik u Visocku nalichuvalosya 98 dvoriv ta 565 zhiteliv 272 cholovikiv i 293 zhinok z nih 262 pravoslavnih 277 yevreyiv 26 rimo katolikiv Za perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v mistechku meshkalo 912 osib z nih 455 cholovikiv ta 457 zhinok 880 yudeyiv Stanom na 1906 rik u mistechku narahovuvalosya 180 dvoriv ta meshkalo 2668 osib Za perepisom naselennya Polshi 10 veresnya 1921 roku v mistechku nalichuvalosya 471 budinok ta 2978 meshkanciv z nih 1446 cholovikiv ta 1532 zhinki 2034 pravoslavni 893 yudeyi 50 rimo katolikiv ta 1 yevangelskij hristiyanin 1858 ukrayinciv rusiniv 893 yevreyi 188 polyakiv 38 rosiyan ta 1 bilorus Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2537 osib z yakih 1168 cholovikiv ta 1369 zhinok Na kinec 1993 roku v seli meshkalo 2430 zhiteliv z nih 658 ditej Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 2209 osib Stanom na 1 sichnya 2011 roku naselennya sela stanovit 1999 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 15 rosijska 0 63 biloruska 0 09 gagauzka 0 04 Vikova i stateva struktura Struktura zhiteliv sela za vikom i stattyu stanom na 2011 rik Statevij sklad sered osnovnih vikovih grup Vik Cholovikiv Zhinok Razom 0 17 181 181 362 18 39 290 226 516 40 59 269 270 539 60 297 285 582 Razom 1037 962 1999 Socialno ekonomichni pokazniki Pracezdatnist stanom na 2011 rik Pracezdatne naselennya Nepracezdatne naselennya Vse naselennya Choloviki Zhinki Razom Choloviki Zhinki Razom 1999 os os os os os os 661 33 538 26 1199 59 303 15 521 25 824 40 Zajnyatist stanom na 2011 rik Zajnyati Bezrobitni Vse naselennya Choloviki Zhinki Razom Choloviki Zhinki Razom 1999 os os os os os os 12 8 18 15 30 11 0 0 1 1 1 0 Kontingent organiv socialnogo zahistu stanom na 2011 rik Dorosli Diti Pensioneri Invalidi Nimecko radyanskoyi vijni Uchasniki bojovih dij Invalidi vsih grup i kategorij Lyudi yaki obslugovuyutsya sluzhb soc dopom na domu Nepovni sim yi Diti z nepovnih simej Bagatoditni sim yi Diti z bagatoditnih simej Diti invalidi Diti siroti Odinoki bagatoditni materi 1610 427 583 3 9 145 22 37 39 28 90 13 24 2PolitikaOrgani vladi Dokladnishe Visocka silska rada Dubrovickij rajon Miscevi organi vladi predstavleni Visockoyu silskoyu radoyu Visocka silska rada bula utvorena 1940 roku Silskij radi pidporyadkovuyutsya sela Hilin Verbivka z 1981 roku ta Visock Vodojmi richki Gorin Sluch Siren ozero Velike Pochayivske Teritoriya 117547 tis m Naselennya 2 790 osib shilnist 23 740 osib kv km dzherelo Vibori Selo vhodit do viborchogo okrugu 155 U seli roztashovana viborcha dilnicya 560261 Stanom na 2011 rik kilkist viborciv stanovila 1604 osobi KulturaSadiba XIX stolittya U seli pracyuye Visockij silskij budinok kulturi na 250 misc Diye publichno shkilna biblioteka knizhkovij fond yakoyi stanovlyat 34 252 knigi ta yaka maye 20 misc dlya chitannya 3 osobi personalu kilkist chitachiv 1268 osib Krim togo pracyuye muzej istoriyi sela Visock Dlya Visocka yak i dlya bagatoh inshih sil Pravoberezhnogo Polissya harakterni osoblivi narodni uyavlennya pro leleku buska yaki doslidzhuvalisya naukovcyami Visock z jogo unikalnim istorichnim minulim z jogo nepovtornim landshaftom ye idealnim prostorom de lyudina v garmoniyi z navkolishnim seredovishem tvorila i tvorit vlasnu pritamannu lishe cij miscevosti kulturu Nedarma j dosi zbereglisya starodavni tradiciyi legendi obryadi yaki v urbanizovanomu suspilstvi vzhe davno znikli Nosiyami yih ye poeti muzikanti spivaki tancyuristi inshi mitci Visocka yaki otrimali cej dar vid predkiv i Boga yih tvorchist peredayetsya z pokolinnya v pokolinnya dzherelo Muzichna shkola nini v seli Urok solfedzhio Osoblivoyu shanoyu u nas koristuyetsya gurtovij spiv U minulomu vin vikonuvavsya pid chas obryadovih dijstv ta vidpochinku Regulyarni zanyattya hudozhnoyu tvorchistyu rozpochato z 1947 r z vidkrittyam hati chitalni Pershim zaviduvachem buv Sokol Mikola Yakovich ta Yudko Yarofij Sidorovich Dostovirni vidomosti pro silskij hor u Visocku iz 25 cholovik ye za 1957 r Kerivnik Mihajlova teper Vigorska Lyudmila Oleksandrivna yaka pracyuvala todi zaviduvachkoyu klubu Uchasnikami jogo buli Kalapa Petro Gerasimovich Sokol Petro Yakovich ta inshi dzherelo Klub buv rozmishenij na vul Pidvisockij hata chitalnya u pomeshkanni Kazimirchika Dem yana U Visocku takozh diyav rajonnij Budinok kulturi Suchasne primishennya jogo bulo zvedeno u 1956 r dzherelo Proslavili Visock svoyeyu nathnennoyu tvorchoyu praceyu zaviduvach viddilu kulturi ta direktor Budinku kulturi Stepanyuk Petro Naumovich 1956 r z jogo iniciativi bulo zaprovadzheno shorichni festivali narodnoyi tvorchosti u Visockomu rajoni narodnij artist Ukrayini hudozhnij kerivnik Cherkaskogo narodnogo horu zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Kuharec Yevgen Ivanovich pracyuvav u Visocku u 1963 p dzherelo 1952 r vidchinila svoyi dveri masova biblioteka a v 1961 r dityacha Pershimi zaviduvachami buli Rozhko Galina Feodosiyivna ta Grom Paraska Davidivna Ponad 20 rokiv prisvyatila bibliotechnij spravi Stepanyuk Yevgeniya Gavrilivna dzherelo 3 1975 r pracyuye muzichna shkola Ocholiv yiyi Kulchickij Gut Mikola Fedorovich vidomij u nas samodiyalnij kompozitor i bagatorichnij kerivnik miscevih samodiyalnih kolektiviv Vse svoye zhittya prisvyatili rozvitku kulturi i mistectva u Visocku Makarevich Volodimir Volodimirovich yakij spochatku pracyuvav hudozhnim kerivnikom Budinku kulturi a potim vikladachem ta direktorom muzichnoyi shkoli ta Onuferko Stepan Antonovich vchitel po klasu skripki Zavdyaki yihnij muzichno pedagogichnij diyalnosti bagato visochan i meshkanciv navkolishnih sil otrimali gruntovnu muzichnu osvitu U 80 ti roki vikladackij kolektiv nalichuvav 19 cholovik yaki mali ponad 50 uchniv dzherelo Ponad 40 rokiv tvorchoyi praci u Budinku kulturi prisvyatila Malko Mariya Gavrilivna Zavdyaki yiyi organizatorskim zdibnostyam vminnyu pracyuvati z moloddyu obdarovanimi visochanami spilnij roboti vsih zakladiv kulturi hudozhnya narodna tvorchist nabula velikoyi populyarnosti za sho bula nagorodzhena ordenom Znak Poshani U 1966 r pochav diyati estradnij kvartet u skladi Chajkovskogo Oleksandra klarnet Sokola Oleksiya truba Ribachuka Kostyantina bayan Mishkovcya Leonida udarni instrumenti U 1967 r horovij kolektiv s Visock buv vidznachenij gramotoyu Dubrovickogo rajvikonkomu za rozvitok tvorchosti dzherelo 1970 r visocki mitci buli uchasnikami festivalyu samodiyalnogo mistectva URSR i nagorodzheni Gramotoyu orgkomitetu 1972 r samodiyalnij horovij kolektiv Visocka stav peremozhcem I Vsesoyuznogo festivalyu hudozhnoyi tvorchosti trudyashih i nagorodzhenij diplomom II st ta medallyu 50 rokiv SRSR A trio banduristok u skladi Mariyi Rozhko Zoyi Lucke ta Mariyi Dovgomeli stali laureatami i buli nagorodzheni diplomom II st festivalyu dzherelo U 1975 r horovij kolektiv pid keruvannyam Mikoli Kulchickogo vokalnij ansambl na choli z M S Dovgo meleyu vokalno instrumentalnij gurt Polisyani u skladi Parchuka Vasilya Makoyida Valeriya Berezhnogo Igorya ta Makarevicha Volodimira i teatralnij kolektiv stali peremozhcyami festivalyu silskoyi hudozhnoyi tvorchosti z nagodi 30 richchya Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni dzherelo U 1983 r za peremogu v oblasnomu konkursi ansambliv sho suprovodzhuyut svyata ta obryadi ansambl Visochani bulo nagorodzheno diplomom dzherelo U seredini 80 h rokiv z iniciativi pracivnikiv biblioteki Visocka buv stvorenij veteranskij horovij kolektiv pid keruvannyam nevtomnogo Mikoli Kulchickogo Cej kolektiv koristuvavsya shirokoyu populyarnistyu sered visochan ta susidiv bilorusiv 25 27 listopada 1993 r spilno z amatorami narodnoyi tvorchosti selisha Richicya Stolinskogo rajonu Brestskoyi oblasti Respubliki Bilorus bulo vidtvoreno narodnij obryad Svatannya yakij zapisali i pokazuvali na Brestskomu telebachenni Aktivni uchasniki veteranskogo kolektivu Kaminska Mariya Artemivna Malko Olena Mikitivna Fedorchuk Ivan Gerasimovich Malko Petro Vasilovich Sidorchuk Gavrilo Nikiforovich ta inshi dzherelo Znachnij vpliv na kulturnij rozvitok Visocka mayut nashi literatori I nasampered vidomij v Ukrayini poet bajkar Petro Kraskzh yakij vidav 17 poetichnih zbirok i ye uvazhnim uchitelem molodih literatoriv Visock na takih tezh bagatij Almanah Na krilah slova napisanij za tvorami visochan majstriv hudozhnogo slova ye tomu dokazom dzherelo Ne mozhna obminuti j takij komponent kulturnogo zhittya Visocka yak isnuvannya orkestru duhovoyi muziki Zapochatkuvav jogo she u 1956 r Majba Ivan Stepanovich bagatorichnij direktor shkoli aktivnij uchasnik orkestru Cherez cej kolektiv projshlo za ci roki ponad 100 visochan dzherelo Najaktivnishimi buli Shur Mikola Trohimovich Klyujko Anton Savonchuk Vasil Kozubovskij Yurij ta inshi Sogodni duhovij orkestr pracyuye na bazi miscevoyi shkoli i skladayetsya v osnovnomu z uchniv Keruye nim Makarevich Volodimir Volodimirovich dzherelo Zvichajno zh ne mozhna zalishiti poza uvagoyu horovij kolektiv Budinku kulturi Vin buv stvorenij u travni 1998 r z iniciativi vikonavchogo komitetu Visockoyi silskoyi radi golova Yacuta G V yak kolektiv Visockogo derzhlisgospu Kerivnictvo horom zaproponuvali Polhovskij Lyubovi Stepanivni todi zaviduvachci dityachoyi biblioteki yak specialistu z horovogo spivu ta najaktivnishomu propagandistu ukrayinskoyi pisni u Visocku Lyubov do pisni ob yednala 38 meshkanciv Visocka vikom vid 25 do 65 rokiv u silskomu hori dzherelo Za cej chas bulo pidgotovleno ponad 45 pisennih tvoriv ukrayinskih kompozitoriv narodnih pisen Pershij koncert vidbuvsya u 1998 r do Dnya Peremogi dzherelo Najbilshim dosyagnennyam horu ye jogo uchast u Vseukrayinskomu oglyadi narodnoyi tvorchosti yak peremozhcya rajonnogo oglyadu u zhovtni 2000 r na oblasnij sceni dzherelo Shorichno horovij kolektiv gotuye koncerti do narodnih derzhavnih i galuzevih svyat Tradicijnim stalo vidznachennya Dnya Peremogi Mizhnarodnogo zhinochogo dnya richnici Nezalezhnosti Ukrayini Svyata sela Visocka z jogo uchastyu Hor zaprovadiv vitalni koncerti do Dniv medichnogo pracivnika vchitelya pracivnikiv lisu ta silskogo gospodarstva dzherelo Kolektiv ye postijnim uchasnikom rajonnih oglyadiv hudozhnoyi tvorchosti zokrema festivalyu Pisni nad Gorinnyu Zavdyaki horu u Visocku vidrodzhena tradiciya kolyaduvannya Horovij kolektiv shorichno vitaye zhiteliv Visocka Dubrovici navkolishnih sil a takozh susidiv bilorusiv iz novorichnimi ta rizdvyanimi svyatami Postijno vede poshuk pisennoyi spadshini Visocka opracovuye pisni Visocka ta populyarizuye yih svoyeyu tvorchistyu dzherelo Pomitnu rol u kulturnomu zhitti Visocka protyagom ostannih 60 ti r vidigravalo kinoobslugovuvannya Pochatki jogo syagayut 1946 r Todi direktorom Visockoyi rajonnoyi kinofikaciyi buv Katyuha Josip Semenovich kinomehanikom Dvoreckij Rafayil Stepanovich Na cij carini vse svoye zhittya propracyuvali Zlobina Ganna Timofiyivna Musiyevich Oleksandr Stepanovich Sokol Pilip Yakovich Yudko Kostyantin Petrovich Z rozvitkom telebachennya cya galuz kulturi u Visocku vtratila svoyu populyarnist dzherelo Muzej Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2019 U Visocku takozh diye narodnij muzej istoriyi sela stvorenij u 1986 r Organizator muzeyu Yacuta Grigorij Vasilovich Aktivnu uchast u jogo stvorenni brav general Vijska Polskogo u vidstavci Samuyil Mikitovich Malko 1905 1988 pp urodzhenec s Visock Narodnij muzej rozmishenij v okremomu primishenni plosheyu 172 kv m Vklyuchaye v sebe tri ekspozicijni pidrozdili i nalichuye 2500 muzejnih predmetiv z yakih 1768 eksponuyetsya u troh zalah plosheyu 108kv m Cikavimi ye materiali yaki rozpovidayut pro zhittya lyudini v IV st do n e na teritoriyi Visocka za arheologichnimi doslidzhennyami akademika Svyeshnikova zdijsnenimi u 1963 p Ce kremniyevi nakonechniki dlya stril i spisiv shkrebachki nozhopodibni plastinki fragmenti kam yanogo molotka goncharnogo posudu shiferne pryaslo svitlini zhinochih prikras ta monetnih griven znajdenih na davnoruskomu gorodishi IH XIII st roztashovanomu u shidnij chastini Visocka Materiali muzeyu rozpovidayut pro viznachnih diyachiv osviti kulturi religiyi imena yakih pov yazani z Visockom Meletij Smotrickij Ivan ta Fedora Solomarecki Edvard Rulikovskij Vaclav Borejko Okremoyu vazhlivoyu grupoyu eksponativ u muzeyi ye materiali dobi getmaniv Ukrayini Bogdana Hmelnickogo Yuriya Hmelnickogo Pavla Teteri Muzej maye pismovi dzherela sho datuyutsya 1709 r Knigi reyestraciyi shlyubiv Spovidni knigi okremi listi ta dokumenti cerkovni j svitski Velika kolekciya predmetiv materialnoyi kulturi zberigayetsya v muzeyi a same z rilnictva ribalstva goncharstva bdzholyarstva tkactva Najbilsh cikavimi i ridkisnimi ye chovni dovbanki pidnyati z dna r Gorin yakim vzhe ponad 200 rokiv ta krosna sho vikoristovuvalisya dlya vigotovlennya polotna Sered eksponativ ye materiali sho rozpovidayut pro selyanski zavorushennya dobi Severina Nalivajka Richickogo buntu 1910 r ta in Velika chastina muzejnih eksponativ svidchit pro borotbu miscevih zhiteliv z inozemnimi ponevolyuvachami za chasiv Rosijskoyi imperiyi ta panskoyi Polshi osoblivo na pochatku XX st ta v roki Drugoyi svitovoyi vijni za nezalezhnist Ukrayini Ye materiali yaki rozkrivayut tragichnu dolyu yevreyiv visochan yakih za odin den bulo povnistyu znisheno u Visocku 9 veresnya 1942 r 1864 chol Muzej maye u svoyih fondah materiali sho rozpovidayut pro zhittya visochan u povoyenni roki ta u roki nezalezhnosti Ukrayini Na bagatih istorichnih materialah narodnogo muzeyu Visocka vihovuyetsya molode pokolinnya protyagom ostannih 15 rokiv Zavdyaki muzeyu zhiteli sela chudovo znayut svoyu istoriyu i pishayutsya jogo tisyacholitnim vikom Persha pisemna zgadka pro ce datuyetsya 1005 rokom za chasiv drevnogo pravoslav ya bo same v dokumentah pro stvorennya Turivskoyi pravoslavnoyi yeparhiyi teper m Turiv Respubliki Bilorus Visock vzhe buv vidomim pid nazvoyu Visochko Za period diyalnosti narodnij muzej stav odnim iz vazhlivih oseredkiv kulturi ta osviti ne tilki dlya visochan a j dlya zhiteliv navkolishnih sil Dubrovickogo rajonu i ye propagandistom idej nezalezhnoyi Ukrayini Muzej sistematichno popovnyuyetsya novimi eksponatami u zibranni ta vivchenni yakih berut aktivnu uchast shkolyari molod i vsi zhiteli Visocka Shorichno u muzeyi buvaye ponad 1500 vidviduvachiv visochan ta gostej Visocka Biblioteka Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2019 V 1947 roci bulo vidkrito hatu chitalnyu Pershim zaviduvachem buv Sokol Mikola Yakovich ta Yudko Yarofij Sidorovich Hata chitalnya bula rozmishena na vulici Pidv Kazimirchika Dem yana U 1952 roci vidkrila dveri Masova biblioteka a v 1961 dityacha Pershimi zaviduvachami buli Samko Galina Fedorivna ta Grom Paraska Davidivna V 50 h rokah pracyuvala Vigorska Lyudmila Oleksandrivna ta Malko Olena Mikitivna V 60 h rokah pracyuvala Cherkas Leonila Fedorivna Z 01 01 1968 roku zav dityachim viddilennyam priznacheno Stepanyuk Yevgeniyu Gavrilivnu Z 27 12 1971 roku Stepanyuk Yevgeniyu Gavrilivnu perevedeno na posadu zav silskoyu bibliotekoyu a zav dityachim viddilom priznacheno Polhovsku Lyubov Stepanivnu yaka pracyuye na danij chas V 1985 roci biblioteku pereneseno z primishennya po vulici Nalivajka v primishennya pro vulici S Malka de i zaraz znahoditsya Biblioteka neodnorazovo nagorodzhuvalas pochesnimi gramotami Pri biblioteci pracyuvav u 80 h rokah klub Veteraniv Vzhe ponad 10 riv v dityachomu viddili funkcionuye lyalkovij teatr Z 01 04 2000 roku zaviduvachkoyu biblioteki pracyuye Stepanyuk Mariya Vasilivna U 2002 roci vidbulasya reorganizaciya bibliotechnoyi merezhi vnaslidok yakoyi publichni i shkilni biblioteki ob yednalisya v yedinu centralizovanu sistemu publichno shkilnih bibliotek Zav shkilnim viddilom pracyuye Dvorak Galina Josipivna Z 01 01 2011 roku zaviduvachkoyu dityachogo viddilu pracyuye Taborovec Katerina Mihajlivna Pam yatnij znak Yevrejske kladovishe Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2019 Zdavna u seli Visock prozhivala znachna kilkist yevrejskogo naselennya Persha pisemna zgadka pro nih datuyetsya 1774 rokom Yevreyi vidigravali znachnu rol v ekonomichnomu zhitti mistechka Visock do 1959 roku mav status mistechka posidali vazhlive misce v galuzi kulturi i osviti U vsi chasi voni zhili v miri i zlagodi z miscevim naselennyam Za period isnuvannya poselennya tut ne bulo niyakih mizhnacionalnih protirich Z plinom chasu kilkist yevrejskogo naselennya znachno zrostala Zgidno z danimi perepisu naselennya v 1939 roci u Visocku prozhivalo 893 yevreyi Pochatok Drugoyi svitovoyi vijni stav chornoyu datoyu v istoriyi yevreyiv v zhittya pochali vtilyuvati zahodi z ostatochnogo virishennya yevrejskogo pitannya Cya tragediya ne ominula i yevrejske naselennya Visocka V lipni 1942 roku bulo zbudovano getto v mezhah yevrejskogo mistechka Syudi zh bulo zignano i yevrejski sim yi iz susidnih sil Rozpochalasya pidgotovka do znishennya meshkanciv taboru Za svidchennyam kolishnogo komendanta Visockogo rajonu Sidorchuka Ivana priblizno 25 serpnya 1942 roku pracivnik SD Ettel dav nakaz vzyati z taboru getto 15 cholovik dlya pidgotovki yami yaka roztashovuvalas na pivdennij okolici mistechka na berezi richki Gorin Ettel sam viznachiv yiyi rozmiri 30 metriv zavdovzhki 5 metriv zavshirshki i 3 metri glibinoyu Bilya vhodu v yamu buli viriti shodinki Vid miscevogo naselennya nadhodili chutki sho za mistechkom vzhe kopayut yamu dlya strati Yevrejska rada neodnorazovo namagalasya diznatisya pravdu Ta policiya zapevnyala sho tam gotuyut vijskovi transheyi i nichogo bilshe U kozhnogo yevreya buv prigotovlenij vuzlik iz produktami i odyagom neobhidnimi dlya vtechi Vsi usvidomlyuvali sho smert blizko ale vse zh spodivalisya na divo U vivtorok 8 veresnya 1942 roku za den do strati u Visock bula dostavlena nimecka tehnika garmati Komanduvali cim vsim lishe shist nimciv Vsi inshi ukrayinska policiya z navkolishnih sil kilkist yakoyi bula nabagato zbilshena Zagalna napruga zrostala Uvecheri 8 veresnya yudenrat ne otrimala yak zavzhdi zayavok na robotu U getto zapanuvav strah Bagato yevrejskih simej proponuvali vtikati Ta kozhnogo hto namagavsya zalishiti jogo mezhi v tu nich chatuvala nagla smert Tabir buv otochenij posilenoyu ozbroyenoyu ohoronoyu yaka napogotovi chekala novu mishen Todi zustrila svoyu smert na porozi vlasnogo budinku Hana Lopata ta bagato yiyi pobratimiv Vranci mi prokinulisya vid postriliv tak zgaduye veresnevij ranok odin iz meshkanciv getto Teritoriya taboru bula pid pricilom ozbroyenih policayiv yaki stoyali na vidstani blizko dvadcyati metriv odin vid odnogo i pilnuvali shob nihto kradkoma ne vibravsya kriz kolyuchij drit 9 veresnya 1942 roku tobto v den strati nimecki policayi posilili ohoronu taboru z samogo ranku pochali viganyati vsih meshkanciv getto obshukuyuchi kozhen budinok na ploshu mistechka Bulo zibrano blizko 2 tis cholovik Vsih prisutnih postavili na kolina i proveli retelnij obshuk Tih sho projshli obshuk kvaplivo pereganyali v inshij strij Hto ne vstigav shvidko zibratisya nimci vbivali na misci udarami prikladiv chi postrilami z avtomata Tak bulo stracheno 25 30 cholovik Napriklad u takij sposib zaginula sim ya Vinnika Joselya sho skladalasya z troh cholovik Pislya zavershennya obshuku vsih hto znahodivsya na ploshi nezalezhno vid stati i viku vishikuvali v kolonu po 4 choloviki Potim rozdilili lyudej na tri koloni Pid posilenoyu policejskoyu ohoronoyu pershu kolonu v yazniv blizko 500 osib pognali vuliceyu Pidvisockoyu suchasna nazva na rozstril Na pivdennij okolici mistechka nad Gorinnyu zazdalegid bula vikopana gliboka yama dlya strati i zahoronennya prirechenih Misce rozstrilu tezh ohoronyalosya nimcyami Ne dohodyachi do yami metriv 30 40 varta z nezvorushnoyu pedantichnistyu primushuvala vsih zhertv rozdyagatisya pered smertyu Ves odyag sortuvali po kupkah cholovichij zhinochij dityachij Nimci dobre znali sho ogolena lyudina zrazu vtrachaye silu suprotivu perestaye borotisya proti doli razom z odyagom pozbavlyayetsya sili zhittyevogo instinktu Lyudina staye pasivnoyu i bezporadnoyu I os tut pochalisya strashni sceni Velike peredchuttya lyudyam pidkazuvalo sho voni vostannye bachat odne odnogo sho vzhe stupili na porig smerti Pocilunki blagoslovennya slozi u kotri voni vkladali ves svij bil i vidchaj Zchinivsya galas Prisutni pochali rozbigatisya v napryamku richki Gorin Avtomati poveli svoyu krivavu rozmovu Vtikachi buli zupineni hto garyachoyu kuleyu a osnovna masa voleyu strahu Rozstrili prohodili nastupnim chinom Po 5 cholovik zavodili v yamu klali na zemlyu a potim postrilom z avtomata v potilichnu chastinu cherepa rozstrilyuvali Nastupni 5 osib stoyali na shodinkah v yamu a inshi 5 chekali zverhu bilya neyi Vbivstva provodili dva nimci sho stoyali v yami Voni buli p yani u bilij formi iz zakachanimi rukavami Deyaki sim yi hotili shob yih rozstrilyali razom Voni bralisya za ruki j tak pidhodili do yami Koli zh yih bulo bilshe 5 ti cholovik u partiyi nimci siloyu primushuvali yih roz yednuvatisya Yaksho htos iz tih kogo rozstrilyuvali ne hotiv lishatisya v inshu partiyu nimci zabivali yih do smerti prikladami nanosyachi udari v lobovu chastinu golovi Chimalo lyudej vid cih udariv prosto vtrachali svidomist Todi nimci yih rozstrilyuvali bilya yami i primushuvali rodichiv kinuti tila vniz Pidlitkiv i nemovlyat vbivali na krayu yami a materiv primushuvali kidati yih u mogilu Napriklad Shuster Genya u yakoyi na rukah bula ditina vid udaru prikladom vtratila svidomist i vipustila nemovlya Odin iz policayiv shvidko rozkvitavsya z nim prikladom avtomata i primusiv matir vkinuti jogo u yamu Drugu grupu veli cim zhe marshrutom Prote lyudi vzhe znali sho jdut na stratu i pochali rozbigatisya Bagatoh rozstrilyali Yihni tila pozvozili do miscya pohovannya Tretyu kolonu poveli po vul Mistechkovij cherez Borok shob ne mozhna bulo vryatuvatis neshasnim muchenikam vid smerti Shodo kilkosti strachenih v urochishi Borok to zustrichayutsya neodnoznachni cifri A Kruglov nazivaye 700 osib Rossijskaya evrejskaya enciklopediya vkazuye sho 1400 yevreyiv buli rozstrilyani Hocha mi vvazhayemo sho virnishim slid vvazhati chislo 1864 osobi yake zustrichayetsya v bilshij kilkosti dzherel zokrema pracyah Visock iz glibini vikiv do sogodennya Golokost na Rivnenshini taku zh cifru navedeno i v zaklyuchenni Nadzvichajnoyi derzhavnoyi komisiyi zi vstanovlennya i rozsliduvannya zlodiyan nimecko fashistskih zagarbnikiv ta yih spilnikiv Po zakinchenni krivavoyi rozpravi yamu zasipali zemleyu shob prikriti tila Starozhili Visocka rozpovidayut sho she protyagom dekilkoh dniv bigla strumkami krov ta de ne de vorushilasya zemlya na misci rozstrilu ReligiyaCerkva 1910 ti roki Sinagoga u Visocku 1935 rik U pershij polovini XIX stolittya v mistechku Visock yake todi vhodilo do skladu Rovenskogo povitu diyala greko katolicka cerkva Uspinnya Bogorodici do parafiyi yakoyi nalezhalo selo Richicya z 1840 h rokiv cya cerkva diyala vzhe yak pravoslavna ta nazivalasya cerkvoyu Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Takozh u XIX stolitti v mistechku diyala sinagoga ta yerejskij molitovnij dim Spisok konfesijnih gromad stanom na 2011 rik Nazva gromadi Religijna organizaciya Data reyestraciyi Oriyentovna kilkist parafiyan Tip ritualnoyi budivli Dzherela Religijna gromada Svyato Uspenskoyi parafiyi Sarnenskoyi yeparhiyi UPC UPC MP 25 veresnya 1991 1300 Cerkva Religijna gromada HVYe HVYe 23 listopada 1999 40 Molitovnij budinok Religijna gromada YeHB YeHB 23 listopada 1999 40 Molitovnij budinok pravoslavni protestantski Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2019 Bilshist naselennya Visocka ye pravoslavnimi hristiyanami Takozh ye i p yatidesyatnicki protestanti yevangelisti svidki Yegovi ta katoliki V seli isnuye odna cerkva ta p yatidesyatnickij Dim molitvi Dostemenno vidomo sho pershu pravoslavnu cerkvu u seli sporudili she v 1639 roci visocki knyazi Regina ta Yan Vladislav Solomarecki na vlasni koshti U Visocku j dosi svyatkuyut Voznesinnya Gospodnye yak hramove svyato Vidomij doslidnik istoriyi Visocka Edvard Rulikovskij u svoyij praci pro Visock u 1895 roci skladaye opis Tam zaznacheno nad prizamkovim kanal om stoyala cerkva z tesanogo dereva pokrita gontoyu z chotirma rogovimi kupolami a p yatij velikij vseredini U cerkvi bulo p yat vivtariv a poruch cerkvi dzvinicya To buv period oboroni pravoslav ya vid uniyi nasilno zaprovadzhuvanoyi Polskoyu derzhavoyu Uchasnikami cih podij buv i budivnichij cerkvi knyaz Yan Vladislav Solomareckij ta Meletij Smotrickij polum yanij zahisnik pravoslavnoyi viri Perebuvayuchi u druzhnih stosunkah iz visockim knyazem vin deyakij chas prozhivav u Visocku U knizi Plach shidnoyi cerkvi pid imenem Ortologa Smotrickij skarzhitsya na vtratu najvplivovishih rodin sho perejshli v katolicizm De dim Ostrozkih zapitu ye vin sho slavnij pered inshimi syajvom drevnoyi viri De slavni silni u vsomu sviti vidomi muzhnistyu i horobristyu Hodkevichi Zlodiyi vidnyali u mene cyu dorogocinnu odezhu rozpovidalos u comu tvori vid imeni cerkvi i teper narugu chinyat nad moyim bidnim tilom iz yakogo vsi vijshli Navedeni fakti pidtverdzhuyut micnist i nezgasimist pravoslavnogo svitocha u Visocku Bo poryad iz cerkvoyu diyav i katolickij kostel i volodiv Visockom bilshe sotni lit katolickij orden yezuyitiv do 1773 roku Harakternoyu oznakoyu pravoslavnoyi cerkvi togo chasu bula sobornopravnist Nihto z yiyi iyerarhiv ne praviv samovladne nihto z duhovenstva ne prihodiv do gromadyan neproshenij Vsi cerkovni posadi buli viborni Visocku cerkovnu vladu obirala parafiyalna gromada vona obirala kandidata a yepiskop yiyi blagoslovlyav chi osvyachuvav Usi Bogosluzhinnya vidpravlyalisya z urahuvannyam miscevih zvichayiv u tomu chisli takih yak osvyachennya kvitok na Makoveya plodiv na Spasa ta inshe Cerkva mala vlasnij Misyaceslov Zokrema i nini Navskij Velikden svyatkuyetsya u chetver a ne na Providnu nedilyu Visocka cerkva mala svoyi ulyubleni svyata Svyata Bogorodici nadzvichajno shanuyutsya osoblivo Blagovishennya koli za narodnim povir yam navit ptah gnizda sobi ne klade Zavzhdi u hrami zvuchit cerkovna propovid zhiva narodna Cerkovnim spivom Visocka cerkva osoblivo slavitsya Bogosluzhbova mova vid pochatku i donini staroslov yanska pristosovana do miscevih umov U vsih cerkovnih sluzhbah bere uchast cerkovne bratstvo bratchiki bratchici Voni opikuvalisya dotrimannyam cerkovnih pravil i poryadkom u svyatomu hrami Obirayutsya tudi osoblivo stijki u viri visochani z najporyadnishih rodin Z pismovih dzherel vid 9 travnya 1841 roku sho zbereglisya donini vidomo sho Visocka Bogorodichno Uspenska pravoslavna cerkva bula pidporyadkovana Volinskij duhovnij konsistoriyi arhiyepiskop Nikonor u skladi Dubrovickogo blagochinnya Blagochinnij protoiyerej Josip Teodorovich Do cogo vona znahodilasya u skladi Litovskoyi yeparhiyi Rivnenskogo duhovnogo pravlinnya U 1842 roci Ukazom 2246 vid 10 grudnya zaprovadzhuyetsya zvitnist pro organizaciyu selishnih uchilish u tomu chisli u Visocku pri cerkvi dlya navchannya poselyan u tomu chisli pravoslavnih rimokatolikiv rozkolnikiv lyuteran yevreyiv Pravoslavnih viruyuchih u prihodi v 1912 roci bulo 2847 cholovik Usih pravoslavnih rodin 352 U 1870 roci cerkovnim starostoyu u Visockij cerkvi buv Prokopij Rozhko Pochesni prihozhani Lavrentij Prigon David Dunchich Fedir Grom Yarofij Rozhko Roman Rozhko Cogo roku prichtom cerkvi razom iz cerkovnim starostoyu Prokopom Rozhkom ta shistma pochesnimi prihozhanami za pidpisom i prikladannyam pechatki cerkovnoyi buv skladenij opis Uspenskoyi cerkvi z majnom i ugiddyami do neyi nalezhnimi u yakomu zaznacheno Cerkva v m Visock derev yana hrestova z odnim kupolom i papertyu pobudovana na shid vivtarem kutiv pryamih maye 5 kosih 16 Dovzhina vid paperti na shid 8 sazhniv i 1 arshin Shirinoyu 8 sazhniv u hrestovij chastini shirina i dovzhina 3 sazhni i 1 arshin Stoyit na dubovih palyah zzovni oshalovana derev yanimi doshkami Fundament ne potrebuye remontu ale stini nemicni Z pidrub vidno sho voni pidkladeni ne duzhe davno Z rozpovidej miscevih zhiteliv rokiv blizko 40 Po kutah potrebuyut ukriplennya Dah iz sosnovoyi gonti dosit micnij Doshu ne propuskaye V odnomu tilki kuti z pivdennoyi storoni trohi protikaye Verhnya chastina kupola pokrita zherstyu Dveri iz zahodu podvijni U vivtarnij chastini z pivdnya i z pivnochi tobto v riznicyu i palamarnyu po odnih dveryah prostih U paperti iz zahodu dveri veliki podvijni a z pivnochi mali prosti Pidloga u vsij cerkvi derev yana Stelya v hrestovij chastini ovalna pidtrimuyetsya 8 kolonami Vid pidlogi do nizhnih vikonec chotiri z polovinoyu arshina Vikonec u pershomu yarusi velikih visim u drugomu yarusi tezh visim ale menshogo rozmiru U najvishomu kupoli visim malih vikonec Sama cerkva visotoyu do hresta nad kupolom 10 sazhniv i 2 arshina Dzvinicya derev yana na dubovih palyah pobudovana ZO rokiv tomu v dvoh yarusah Vkrita gontoyu Dovzhina i shirina yiyi shist z polovinoyu arshiniv z odnimi dverima Roztashovana na vidstani 6 sazhniv i 1 arshin vid cerkvi u zahidnomu kuti cerkovnogo cvintarya Dzvoniv ye p yat Odin iz nih vagoyu blizko dvadcyati pudiv vilitij u 1866 roci prihozhanami razom z prichtom Drugij vagoyu blizko vosmi pudiv perelitij todi zh iz rozbitogo dzvona Inshi dzvoni neveliki Odin vilitij 1600 roku drugij 1775 roku tretij najmenshij dzvin vilitij u pershij polovini ninishnogo stolittya Vsi voni zabrani nimecko nacistskimi zagarbnikami uroki II svitovoyi vijni Cvintar cerkovnij obgorodzhenij derev yanim parkanom Dlya zmenshennya vitrat ne obvedenij uves parkanom storonoyu vid shodu do kopanogo rovu Dovzhina stanovit 53 arshina a shirina 44 arshina Tut na cvintari ranishe horonili pomerlih Zalishilosya navit dekilka nadmogilnih kameniv Misce cvintarya de rozmishena i cerkva shidna storona mistechka sho prilyagaye do lugu z pivdennogo shodu Koli i kim pobudovana cya cerkva dostemenno nevidomo Stverdzhuvati lishe mozhna sho vona sporudzhena knyazyami Solomareckimi za chasiv drevnogo pravoslav ya naprikinci XV chi na pochatku XVI st Do ciyeyi dumki nashtovhuye te sho za takim planom i takij viglyad mayut cerkvi v susidnih prihodah u s Udrick Rivnenskogo povitu i v selah Terebezhov ta Smorodsk Pinskogo povitu Nazvani sela skladali volodinnya Solomareckih Tut zbereglisya narodni perekazi pro budivnictvo cih cerkov Solomareckimi Vishezgadani cerkvi duzhe vethi Stverdzhuvati sho nasha cerkva pobudovana yezuyitami u volodinnya yakih potrapiv Visock na pochatku XVII st ne mozhna cherez te sho yezuyitska kaplicya roztashovuvalasya vid cerkovnogo cvintarya na vidstani blizko 15 sazhniv na zahid Pid neyu buv kam yanij pogrib dlya pohovan mertvih til Pogrib cej rozibranij pomishiceyu Bogomiloyu Glembockoyu v minulomu 1869 roci a sama kaplicya rozibrana na pochatku ninishnogo stolittya Ye starozhili yaki pam yatayut cyu yezuyitsku kaplicyu Prestol u cerkvi odin v im ya Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici z carskimi dverima visotoyu 3 arshina shirinoyu 1 3 4 arshina Svyatij Antimins na atlasi zhovtogo koloru vidanij yepiskopom Litovskim Josipom 1840 roku serpnya 6 dnya Ikoni na pivdennih vorotah ikona Arhistratiga Gavriyila na pivnichnih ikona Arhistratiga Mihayila na pivnich vid prestola pros komidijnij zhertovnik nagornim misci rozp yattya Spasitelya vbrane rushnikami Vishe nad nim ikona Presvyatoj Troici vozlagayushaya venec na Presvyatuyu Devu Pered zhertovnikom Ikona Spasitelya blagoslov lyayushego hleby i vino a z protilezhnogo boku plashanicya sho visit na stini U vivtari takozh ye ikoni Svyatitelya Mitrofana i Bogomateri Dali v cerkvi ye dvi namisni ikoni Spasitelya i Bogorodici na polotnishah Pered pravim krilosom ikona Vasiliya Velikogo pered livim Svyatitelya Mikoli Dali za pravim krilosom ikona Spasitelya i Bogomateri na derevi a za livim Svyatitelya Mikoli Podvizhnaya ikona iz zobrazhennyam z odnogo boku Preobrazheniya Gospodnya a z inshogo Bogorodici Nad carskimi vorotami ikona Uspinnya Bogorodici Nad pivdennimi obraz Voskresinnya nad pivnichnimi Rizdva Spasitelya Horugov iz riznimi zobrazhennyami shist Nachinnya cerkovne Z sribni chashi pozolocheni 1 diskos midnij pozolochenij iz zvizdiceyu takoyu zh diskosiv malogo rozmiru bez p yadestaliv 2 midnih darohranitelnicya zherstyana posriblena iz yashikom vseredini u viglyadi truni sribnim pozolochenim 1 lzhicya sribna pozolochena 1 a druga zherstyana tezh pozolochena kopij stalevih 2 hresti odin naprestolnij sribnij pozolochenij z midnim p yadestalom posriblenim ruchnih hrestiv zherstyanih posriblenih 2 kupel zherstyana 1 antidarna taril zherstyanya posriblena 1 sudec midnij malogo rozmiru dlya zberigannya svyatoyi vodi 1 kropilo 1 panikadilo na 14 svichok u viglyadi yarusa 1 pidsvichniki veliki pered namisnimi ikonami 2 na prestol 2 na zhertovnik veliki 2 i pered inshimi ikonami cinkovih 4 na zhertovniku hrest iz zobrazhennyam Spasitelya zherstyanij posriblenij 1 darohranitelnicya pohidna z malenkoyu izhiceyu 1 kilim pered prestolom 1 sundukiv prostih 2 OsvitaU seli diye Visocka zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv U 2011 roci v nij navchalosya 244 uchni iz 420 rozrahovanih ta vikladalo 34 uchiteli Doshkilna osvita predstavlena dityachim sadkom Visockij doshkilnij navchalnij zaklad Lonok u yakomu stanom na 2011 rik navchalosya 36 ditej i pracyuvalo 4 uchiteli ta vihovateli Shkola Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2019 Pochatki osviti u Visocku slid shukati v pismovih dzherelah pravoslavnoyi cerkvi pochinayuchi z 1842 r Tak blagochinnij Dubrovickogo blagochinnya pravoslavnoyi cerkvi o Teodorovich u listi do nastoyatelya Visockoyi parafiyi rekomenduye rozpochati navchati hlopchikiv gramoti pri miscevij cerkvi U 1842 roci Ukazom 2246 vid 10 grudnya zaprovadzhuyetsya zvitnist pro organizaciyu selishnih uchilish u tomu chisli u Visocku pri cerkvi dlya navchannya poselyan u tomu chisli pravoslavnih rimokatolikiv rozkolnikiv lyuteran yevreyiv U grudni 1864 r bula vidkrita cerkovnoparafiyalna shkola u Visocku Navchav ditej u nij dyak miscevoyi cerkvi David Davidovich Vechorko z 1873 r Utrimuvalasya shkola na koshti prihozhan zhiteliv Visocka ta Richici Z pismovih dzherel Muzeyu istoriyi Visocka vidomo sho navchav ditej narodnij uchitel Oleksandr Ivanovich Lvovich U 1884 r jomu bulo 28 rokiv Buv odruzhenij i prozhivav iz sim yeyu u Visocku U1893 r cerkovnoparafiyalna shkola bula reorganizovana v odnoklasne ministerske uchilishe 1893 r vzhe pracyuvav narodnij uchitel Ignatij Ivanovich Melnikov 28 rokiv odruzhenij U 1907 r u Visocku bulo vidkrite dvoklasne uchilishe de pracyuvalo 5 vchiteliv Todi u nomu navchalosya 200 ditej Navchannya malenkih visochan prodovzhuvalosya za rahunok derzhavi z takoyu zh kilkistyu shkolyariv do 1920 r Za chasiv panuvannya Polshi u Visocku shkilna osvita bula povnistyu polonizovana Navchannya velosya polskoyu movoyu Shkolyariv chasto karali navit za te sho na perervah voni rozmovlyali ukrayinskoyu movoyu Znachnim poshtovhom dlya rozvitku osviti stalo priyednannya Visocka do Ukrayini v 1939 r Osvitu mali zmogu zdobuti bezkoshtovno ne tilki diti a j dorosli Desho spovilnila cej rozvitok timchasova nimecka okupaciya z lipnya 1941 po sichen 1944 rr Ta vzhe 1944 r do pochatku navchalnogo roku u Visocku bulo vidkrito dvi shkoli U 1945 r odna z nih za spriyannya Visockogo rajonnogo viddilu osviti zaviduvachka Valentina Amelkovich bula reorganizovana v semirichnu Navchalosya u cij shkoli blizko 200 uchniv Direktorom stala pedagog Siscova 1945 1947 pp U toj chas vchitelyami pracyuvali Polina Belobab Mariya Artemivna Savicka Z 1947 po 1955 pp direktorom Visockoyi shkoli buv Oleksij Mihajlovich Milov Zi Shidnoyi Ukrayini priyihali molodi vchiteli bo miscevih pedagogichnih kadriv ne bulo Sered tih hto priyihav u Visock buli Krasyuk Petro Haritonovich Loj M G Kostenko M I Dvorecka Galina Yakivna Rozhko V J Kaminska M A Shkola rozmishuvalasya u pristosovanih primishennyah odnak kolektiv na visokomu metodichnomu rivni zabezpechuvav navchalnij proces Z travnya 1949 r u Visocku diye shkola silskoyi molodi U serpni 1950 r Visocka semirichna shkola stala serednoyu U nij zdobuvali osvitu 354 ditej Ti sho zakinchili 9 klas u 1952 p cherez skorochennya kilkosti uchniv zakinchuvali navchannya u Dubrovici v 1953 r Pershij vipusk Visockoyi serednoyi shkoli vidbuvsya u 1954 r u kilkosti 23 vipuskniki Usi voni piznishe zdobuli serednyu specialnu ta vishu osvitu U 1955 1956 pp direktorom shkoli buv Tereshenko Petro Vasilovich U lipni 1956 r direktorom bula priznachena Petrovska Ganna Grigorivna yaka pracyuvala na cij posadi do serpnya 1968 r U toj chas pedagogichnij kolektiv buv odnim iz najsilnishih i koristuvavsya nezaperechnim avtoritetom u rajoni ta oblasti Za plidnu pracyu vchitelyam Krasyuku P H Stariku O T Petrovskij G G Savonchuk O L Salati K Yu bulo prisvoyeno zvannya Vidminnik narodnoyi osviti 1956 r vchitelyu pochatkovih klasiv Kaminskij Mariyi Artemivni prisvoyeno visoke zvannya Zasluzhenij vchitel Ukrayini 1958 r shkola silskoyi molodi reorganizovana u vechirnyu shkolu de pracyuvali 8 vchiteliv Visocka shkola nalagodila druzhni zv yazki z vchitelyami Rechickoyi serednoyi shkoli Stolinskogo rajonu Bilorusi U 1964 r u Visockij shkoli navchalosya 826 uchniv 1967 r rozpochalosya a u veresni togo zh roku bulo zaversheno budivnictvo novogo primishennya dlya pochatkovih klasiv Budivnictvo vikonuvalosya miscevim kolgospom golova pravlinnya Petrovskij M J U serpni 1968 r direktorom shkoli stav Majba Ivan Stepanovich Za roki jogo direktorstva bulo zbudovano novu tripoverhovu shkolu Dyakuyuchi jogo titanichnim zusillyam ta dopomozi kolgospu lisgospu vsij silskij gromadi 1 veresnya 1977 r vidbulosya yiyi urochiste vidkrittya Ce dalo zmogu nalagoditi navchalnij proces zgidno z suchasnimi vimogami Za roki roboti Visockoyi serednoyi shkoli tut zdobuli serednyu osvitu 2320 uchniv Iz zolotimi ta sribnimi medalyami zakinchili navchannya ponad 60 uchniv a 250 nagorodzheni Pohvalnimi gramotami za osoblivi uspihi u vivchenni okremih predmetiv Doshkilna osvita Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2019 Suspilnim doshkilnim vihovannyam ditej u Visocku rozpochali zajmatisya v 1940 1941 pp Todi v kolgospi im Lenina na koloniyi Sofiyivka nepodalik Visocka diyav sadok yasla Roztashovuvavsya vin na hutori Joryiha Odnim z vihovanciv jogo buv Shur Sergij Mikolajovich Pislya zakinchennya vijni u Visocku diyali yasla ta sadok za rahunok derzhavi Vidomo sho zaviduvachkoyu odnogo z nih bula pedagog Fedoruk Nadiya Gnativna Roztashovanij vin buv u pomeshkanni likarya Kalinskogo z 24 veresnya 1955 roku Z veresnya 1959 po veresen 1963 roku ocholyuvala dityachij sadok ta yasla Dvorecka Nila Feodosiyivna Razom z neyu pracyuvali Yudko Anastasiya Borisivna molodsha grupa Sedlachek Angelina Yuhimivna starsha grupa Sidorchuk Denis zavgosp Z 1963 r po 1973 r zaviduvachkoyu pracyuvala Sinicka Olena P Pedagogichnij ta obslugovchij personal nalichuvav 12 cholovik Paralelno z derzhavnim pracyuvav ditsadok yasla u visockomu kolektivnomu gospodarstvi Zavdyaki golovi pravlinnya Petrovskomu bulo zbudovane nove primishennya dlya ditej na vul Poliskij Zaviduvachami cogo sadka pracyuvali Fedorchuk Mariya Pavlivna Kalapa Lyudmila Andriyivna Volodko Katerina Savivna Yudko Lidiya Petrivna Sumlinno stavilis do svoyih obov yazkiv nyanya Redzel Lyubov Matviyivna kuhari Rozhko Lyubov Ulyanivna Kalapa Ustina Porfirivna Vihovuvalosya v sadochku ponad 100 malenkih visochan Z iniciativi golovi upravlinnya Berezhnogo Petra Oleksandrovicha na pochatku 70 h pp bulo zbudovano tipove primishennya dityachogo sadka na vul Bogdana Hmelnickogo teper kafe Molodizhne ta magazin Fortuna Tut diti vihovuvalisya do seredini 80 h pp Cherez ekonomichnu nedocilnist kolgospnij sadok bulo zakrito a diti stali vidviduvati derzhavnij sadok Lonok U 1973 r sadok ocholila fahivec doshkilnik Mosijchuk Nadiya Trohimivna V 1975 r yiyi zaminila na posadi Brucka Galina Oleksandrivna U vihovnomu procesi vikoristovuvalisya vistavi Rivnenskogo teatru lyalok ta kinofilmi sho demonstruvalisya v silskomu budinku kulturi Za sumlinnu pracyu vidznachalisya Romashok Nadiya Trohimivna Kulik Nina Maksimivna Yudko Anastasiya Borisivna Zavdyaki vidpovidalnij roboti kolektivu vihovateliv ta obslugovchogo personalu silskij doshkilnij zaklad zavzhdi buv u poshani sered visochan Kilkist ditej u sadku shoroku zrostala a otzhe i zbilshuvalas kilkist grup yaki zmusheni meshkati v orendovanih primishennyah V 1985 r bulo rozpochato budivnictvo tipovogo primishennya dityachogo sadka na vul Malka u cej chas zaviduvachkoyu bula Shkudor Nina Maksimivna V 1987 r novij dvopoverhovij palac veleten vidchiniv svoyi dveri dlya bilsh yak 80 malenkih visochan Vidtodi Lonok zruchno roztashuvavsya u tipovomu primishenni na shist grup Do poslug malyat svitli kimnati dlya igor ta zanyat prostori spalni velikij muzichnij zal Na podvir yi obladnani igrovi majdanchiki dlya kozhnoyi grupi ta sportivnij majdanchik Zona sluzhbovo pobutovih ta virobnichih primishen takozh dostatno rozvinuta Zabezpecheno optimalni umovi dlya prigotuvannya yizhi ta zberigannya produktiv prannya bilizni vidpochinku obslugovchogo personalu Use ce daye zmogu stvoryuvati nalezhni mikroklimatichni umovi v organizaciyi procesu vihovannya ta pidtrimannya zdorov ya malyukiv Golovnim bagatstvom dityachogo sadka Lonok ye lyudi yaki dobrosovisno pracyuvali i pracyuyut u nomu Sered zaviduvachiv slid vidznachiti Turuk Lidiyu Beresten Yevgeniyu Oleksiyivnu Makarevich Irinu Volodimirivnu Misko Zinu Oleksandrivnu vihovateliv Lyashenko Rayisu Gavrilivnu Opanasik Tetyanu Sergiyivnu pomichnikiv vihovateliv Yudko Valentinu Grigorivnu Nagornu Viru Vasilivnu Protosavicku Ninu Petrivnu Yankovsku Lyubov Mikolayivnu medsestru Shur Anastasiyu Petrivnu kuharya Turovich Svitlanu Arkadiyivnu zavgospa Kostyuka Borisa Kirilovicha Za chas svogo isnuvannya doshkilnij navchalnij zaklad Lonok zibrav chimalij pedagogichnij dosvid Pid jogo lagidnim krilom viroslo kilka desyatkiv pokolin doshkilnyat ta pedagogiv doshkilnikiv Sogodni pedkolektiv sadka poglibleno pracyuye nad vsebichnim rozvitkom osobistostej ditej vihovannyam yih na narodnih tradiciyah Tvorchi budni vihovanciv ditsadka napovneni zmistovnimi zanyattyami rozvivayuchimi ta ruhlivimi igrami muzikoyu malyuvannyam inshimi vidami dityachoyi diyalnosti spryamovanimi na zabezpechennya znan ta umin ditej na rozvitok yihnoyi fantaziyi Zvichajno ne tilki pozitivnim poznachene zhittya dityachogo sadka Problemi ye yak pedagogichnogo tak i gospodarskogo harakteru Ta z chasom kozhne pitannya znahodit svoye virishennya Lonok rozvivayetsya yakisno onovlyuyetsya bo na ciyi vdyachnij nivi trudyatsya vidpovidalni zakohani u svoyu spravu lyudi chiyi sercya mudrist uminnya ta dosvid viddani najdorozhchomu dityam majbutnomu Visocka SimvolikaCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2019 Prapor ta gerb Prapor Visocka Gerb Visocka Povernennya simvoliv miscevogo samovryaduvannya ye ne tilki vidrodzhennyam davnoyi tradiciyi a j vazhlivim yavishem u formuvanni istorichnoyi svidomosti ta kulturi nashogo narodu Vidpovidno do Zakonu Ukrayini Pro misceve samovryaduvannya v Ukrayini teritorialni gromadi mozhut prijmati svoyi gerbi i prapori Provedeni poshuki ne dali zmogi vstanoviti yakim gerbom koristuvalosya mistechko Tomu Ukrayinske Geraldichne Tovaristvo vzyalosya za rozrobku novih simvoliv Oskilki davnij znak mistechka viyaviti ne vdalosya rishennyam silskoyi radi vid 31 lipnya 1997 roku 53 zatverdzheno novi simvoli Avtori proektiv A Grechilo ta Yu Terleckij Gerb Visocka u sinomu poli dva sribni gornostayi odin nad odnim Prapor Visocka kvadratne zhovte polotnishe na vidstani v 1 6 shirini prapora vid verhnogo ta nizhnogo krayiv jdut dvi sini smugi shirinoyu v 1 4 shirini prapora kozhna na yakih zobrazheno po bilomu gornostayu povernutomu do drevka Novi znaki vidobrazhayut miscevu prirodu istorichnij rid zanyattya meshkanciv mistechka polyuvannya ta hutrovi promisli jogo roztashuvannya sinij kolir u gerbi ta smugi na prapori vkazuyut sho mistechko omivalosya z usih bokiv vodoyu a zhovti smugi oznachayut mosti ta grebli Gerb vpisano u dekorativnij kartush uvinchanij sribnoyu miskoyu koronoyu sho svidchit pro kolishnij miskij status poselennya Prapor povnistyu vidpovidaye veksilologichnim vimogam ta istorichnij tradiciyi i mozhe zastosovuvatisya z dodatkovim gorizontalnim kriplennyam yak horugva Gimn Rishennyam Visockoyi silskoyi radi vid 27 lyutogo 2004 roku 104 vidpovidno do Zakonu Ukrayini Pro misceve samovryaduvannya v Ukrayini bulo zatverdzheno Gimn Visocka Tekst napisav miscevij avtor Petro Palivoda a muziku Mikola Butkevich GIMN VISOCKA dd Vikami vmivayeshsya v slavnij Gorini U shedrim veselim poliskim krayu Ti kraple barvista v svyatij Ukrayini Shanuyu tebe ya yak volyu svoyu Prispiv Ti Visocku mij zorenosnij I radist i shastya moye Tut batkiv porig neporoslij I pershe kohannya moye Ti ostriv malenkij u poveni pishnij De v hvilyah gojdayutsya zavzhdi chovni Rostut u sadah tvoyih yabluni j vishni V molochnomu cviti krasuyut voni Prispiv Tvij obrij vtopaye u lukah zelenih De v lozah spivayut pisni solov yi A v nebi kurlichchya zhuravok veselih Zakohanih v nashi ozerni krayi Prispiv Vikami vmivayeshsya v slavnij Gorini U shedrim veselim poliskim krayu Iz davnih daven i do svitlogo nini Tebe mi shanuyem yak volyu svoyu Prispiv InfrastrukturaU seli diye dilnicha likarnya ta apteka U seli nayavnij skver plosheyu 700 m Nayavne viddilennya poshtovogo zv yazku V seli diye Vid diyalnosti lisove gospodarstvo dzherelo Vidomi lyudiNarodilis suchasnij ukrayinskij poet zhurnalist narisovec Kostyuk Volodimir Kindratovich doktor veterinarnih nauk profesor akademik Akademiyi Nauk Vishoyi Osviti Ukrayini Nagornij Lavrentij Fedorovich ukrayinskij poet gumorist prozayik zhurnalist chlen Spilki pismennikiv Ukrayini pl brigadnij general Polskoyi narodnoyi armiyi Pov yazani iz selom Krasyuk Petro Haritonovich ukrayinskij poet bajkar gumorist satirik Vchitelyuvav i pohovanij u seli PrimitkiKomentari ros m Vysock 220 dvoriv nim Wyssotzk 415 dvoriv Zona garantovanogo dobrovilnogo vidselennya teritoriya zi shilnistyu zabrudnennya gruntu ponad doavarijnij riven izotopami ceziyu vid 5 0 do 15 Ki km abo stronciyu vid 0 15 do 3 0 Ki km abo plutoniyu vid 0 01 do 0 1 Ki km de rozrahunkova efektivna ekvivalentna doza oprominennya lyudini z urahuvannyam koeficiyentiv migraciyi radionuklidiv u roslini ta inshih faktoriv mozhe perevishuvati 1 0 mZv 0 1 ber za rik ponad dozu yaku vona oderzhuvala u doavarijnij period Dzherela Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 4 s Visock Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wynikow pierwszego powszechnego spisu ludnosci z dn 30 wrzesnia 1921 r i innych zrodel urzedowych PDF T Tom VIII Wojewodztwo poleskie Warszawa Glowny Urzad Statystyczny 1924 s 58 Arhiv originalu PDF za 31 travnya 2015 pol Spisok naselennyh mest Volynskoj gubernii Izdanie Volynskogo gubernskogo statisticheskogo komiteta Zhitomir Volynskaya gubernskaya tipografiya 1906 S 192 ros Kovalevskij S B Legkij V V 30 listopada 2017 Naukovij visnik NLTU Ukrayini ukr 27 9 52 55 doi 10 15421 40270911 ISSN 2519 2477 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Vysotsk climate Average Temperature weather by month Vysotsk weather averages Climate Data org Procitovano 16 zhovtnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya angl Korotun 1996 s 261 Korotun 1996 s 264 Sas 1989 s 213 Svedeniya o naselennyh mestah Volynskoj gubernii sobrannye gubernskim statisticheskim komitetom MVD po predpisaniyu Ministra vnutrennih del ot 9 aprelya 1859 g dlya podgotovki izdaniya Polnogo spiska naselennyh mest Rossijskoj Imperii Chast II 1859 S 652 ros doref IAU 1980 s 55 Ukrainia 5 grudnya 2019 u Wayback Machine The London Geographic Institute 1919 IAU 1980 s 57 Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 6 grudnia 1922 r o utworzeniu powiatu stolinskiego oraz wlaczeniu gmin dobroslawskiej i pohostskiej do powiatu pinskiego 12 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Poleski Dziennik Wojewodzki 1935 nr 18 Brzesc nad Bugiem Poleski Urzad Wojewodzki 1935 11 20 S 60 62 pol Olijnik Yu V Zavalnyuk O M Nacistskij okupacijnij rezhim v generalnij okruzi Volin Podillya 1941 1944 rr Mizhnarodna gromadska organizaciya Mizhnarodnij fond Vzayemorozuminnya i tolerantnist Derzhavnij arhiv Hmelnickoyi oblasti Kam yanec Podilskij nacionalnij universitet imeni Ivana Ogiyenka Hmelnickij Poligrafist 2 2012 S 43 ISBN 978 966 1502 55 9 dubrlibr rv ua Arhiv originalu za 26 lyutogo 2017 Procitovano 29 zhovtnya 2019 Korotun 1996 s 13 Oleksandr Denishuk Borotba UPA proti nimeckih okupantiv T 1 Volin 2008 Mirchuk Petro Ukrayinska Povstanska Armiya 1942 1952 rr Myunhen 1953 Denishuk O S Kniga Pam yati i Slavi Volini 2007 T 14 Rivnenska oblast Dubrovickij rajon S 78 ISBN 978 966 8424 79 3 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 439 Postanova vid 14 grudnya 1989 g N 315 Pro dodatkovi zahodi shodo posilennya ohoroni zdorov ya ta polipshennya materialnogo stanovisha naselennya yake prozhivaye na teritoriyi sho zaznala radioaktivnogo zabrudnennya v rezultati avariyi na Chornobilskij AES zakon rada gov ua originalu za 24 veresnya 2018 Procitovano 16 zhovtnya 2019 zakon rada gov ua Arhiv originalu za 5 sichnya 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Pro organizaciyu vikonannya postanov Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR pro poryadok vvedennya v diyu zakoniv Ukrayinskoyi RSR Pro pravovij rezhim teritoriyi sho zaznala radioaktivnogo zabrudnennya vnaslidok Chornobilskoyi katastrofi ta Pro status i socialnij zahist gromadyan yaki postrazhdali vnaslidok chornobilskoyi katastrofi zakon rada gov ua originalu za 10 grudnya 2018 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Korotun 1996 s 270 Naselyonnye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej 1905 s 19 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 16 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Dubrovicka rajonna derzhavna administraciya Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 5 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 10 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 13 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 42 Rivnenska oblast odnomandatnij viborchij okrug 155 originalu za 30 veresnya 2020 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 55 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 58 Nesen I 2008 Leleka v narodnih uyavlennyah Pravoberezhnogo Polissya Siveryanskij litopis ukr 5 121 127 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Sim chudes Dubrovichchini Vidkrij Rivnenshinu Rivnenshina vid A do Ya OGO ogo ua Procitovano 24 grudnya 2022 Derzhavnij arhiv Zhitomirskoyi oblasti Katalog metrichnih knig Zhitomir Vid vo Volin 2010 T 1 Rimo katolicizm greko katolicizm lyuteranstvo iudayizm S 64 65 z dzherela 18 chervnya 2018 Derzhavnij arhiv Zhitomirskoyi oblasti Katalog metrichnih knig Zhitomir Vid vo Volin 2010 T 2 Pravoslav ya S 424 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 51 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 53 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 46 47 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 64 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 71 Knigi Korotun I M Korotun L K Geografiya Rivnenskoyi oblasti v 3 h chastinah Rivne 1996 274 s Sas P M Feodalnye goroda Ukrainy v konce XV 60 h godah XVI v K Nauk dumka 1989 232 s ros Naselyonnye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Trojnickij N A SPb 1905 389 s ros doref Oficijni dani ta normativno pravovi akti Pasport Dubrovickogo rajonu stanom na 1 sichnya 2011 roku doc Dubrovicka rajonna rada originalu za 10 lyutogo 2015 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Mapi Istorichnij Atlas Ukrayini Gol red L Vinar Uporyadn I Teslya E Tyutko Ukrayinske istorichne tovaristvo Monreal Nyu Jork Myunhen 1980 182 s LiteraturaCinkalovskij O Visock Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1984 T 1 A K S 195 Masnij O S Visock Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Rovenska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 S 269 Wysock Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 111 pol s 117 119 Visock Iz glibini vikiv do sogodennya Dubrovici 1000 rokiv Zbirnik materialiv Teodorovich N I Vysock Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii Pochaev Tip Pochaevo Uspenskoj Lavry 1889 T 2 Uѣzdy Rovenskij Ostrozhskij i Dubenskij S 594 595 ros doref PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Visock Sarnenskij rajon s Visock Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Visocka silska rada na sajti Panorama biznesu 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Dubrovicka centralizovana sistema publichno shkilnih bibliotek pro perelik viznachnih osib Dubrovickogo rajonu nedostupne posilannya z bereznya 2019 Vysotsk Ukraine jewishgen org angl