Висоцька волость — адміністративно-територіальна одиниця Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Висоцьк.
Висоцька волость | ||||
Центр | Висоцьк | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 67 087 (1885) | |||
Населення | 7768 осіб (1885) | |||
Густота | 10.6 осіб / км² | |||
У складі Російської імперії
Станом на 1885 рік складалася з 16 поселень, 15 сільських громад. Населення — 7768 осіб (3861 чоловічої статі та 3907 — жіночої), 518 дворових господарства.
Основні поселення волості:
- Висоцьк — колишнє власницьке містечко при річці Горинь за 160 верст від повітового міста, 1040 осіб, 125 дворів; волосне правління; православна церква, синагога, єврейський молитовний будинок, школа, постоялий будинок, 5 ярмарок, 2 водяних млини. За 2 версти — колонія Софіївка із кирхою. За 4 версти — садиба Бродець з винокурним заводом та кінним млином. За 25 верст — смоляний завод.
- Біла — колишнє власницьке село, 320 осіб, 28 дворів, кладовищенська каплиця, водяний млин.
- Велюнь — колишнє власницьке село при річці Горинь, 517 осіб, 47 дворів, православна церква, постоялий будинок, кінний млин.
- Золоте — колишнє власницьке село при річці Став, 427 осіб, 52 двори, кладовищенська каплиця, постоялий будинок, водяний млин.
- Лютинськ — колишнє власницьке село при озері Глинище, 525 осіб, 50 дворів, кладовищенська каплиця.
- Озери — колишнє власницьке село при озері Велике, 540 осіб, 51 двір, православна церква, водяний млин, цегельний завод.
- Удрицьк — колишнє власницьке село при річці Горинь, 227 осіб, 22 двори, каплиця, водяний млин, вітряк, кінний млин.
У складі Польщі
Гміна Висоцьк | |
1920—1939 | |
Воєводство | Поліське |
---|---|
Повіт | Сарненський (1920-1923) Столінський (1923-1939) |
Адмінцентр гміни | Висоцьк |
Тип гміни | Сільська |
Населення (1921) • населення • густота населення | 11 620 |
Після окупації поляками Волині волость називали ґміна Висоцк і включили до Сарненського повіту Поліського воєводства Польської республіки. Центром ґміни було містечко Висоцьк.
1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів Польщі Висоцька ґміна вилучена з Сарненського повіту і включена до Столінського повіту.
Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі від 23 березня 1928 року до ґміни Висоцьк включена більшість території ліквідованої ґміни Теребєжув (крім сіл: Бухличі, Будимля, Глинка, Ольмани, Переброди, Смородськ, Вороння, та колоній: Ольманські Кошари й Могильне).
На 1935 рік ґміна складалася з громад:
- Біла
- Хилін
- селище Хилін
- Деревна
- село Деревна
- фільварок Деревна
- смолярня Язвінка
- Городище
- село Городище
- хутір Гумно
- Озери
- село Озери
- хутори: Бервочкі, Більськ, Букатиця, Хомче, Червень, Дежа, Дубно, Дубова, Горнатиця, Кобилище, Косяк, Крушина, Купля, Курінь, Лучище, Мокре, Нивки, Осодруш, Осівці, Островське, Перса, Под'яйвениця, Підсік, Поктонка, Повтюкі, Ракувка, Різки, Ричина, Садище, Струшко, Ступище, Свиниця, Верпта, Вісре, Ворсинське, Заброддя, Задоліріє, Закопань, Закруж'є, Закупче, Заморський, Зарудове, Заселище
- фільварок Озери
- лісничівки: Штамбон, Забільська
- Лютинськ
- село Лютинськ
- хутір Кошари
- лісничівка Рівчаки
- Людинь
- Миляч
- село Миляч
- фільварок Миляч-Жадень
- Озерськ
- село Озерськ
- лісничівки: Біла Гора, Лещериське, Озерськ
- смолярня Броди (Сікалюха)
- Рудня
- село Рудня
- хутір Правосудівка
- Річиця
- село Річиця
- хутір Персквір
- Шахи
- хутори: Шахи, Небивальське, Прилоп
- лісничівка Гранкі
- Тумень
- село Тумень
- хутори: Кам'яна Нива, Кам'яний Острів, Карпова Нива, Кощич, Любоницьк, Пхичин, Подліп'є, Станіславів, Старий Слад, Великий Ліс
- лісничівка Калиповець
- фільварки: Любоницьк, Остапово-Любоницьк
- Удрицьк
- Велюнь
- село Велюнь
- хутори: Козаки, Загробля
- лісничівка Велюнь
- Висоцьк
- Заморочення
- село Заморочення
- хутір Заморочення
- лісничівки: Заморочення, Пруд, В'ясовець
- Софіївка
- колонія Софіївка
- Золоте
- село Золоте
- хутори: Золоте, Вигон, Ястжемблі, Садовне
- смолярня Верх Нового Острова
- Жадень
У складі СРСР
27 листопада 1939 року Висоцька волость включена до Сарненського повіту УРСР у процесі випрямлення кордону з БРСР. 17 січня 1940 року ґміна ліквідована через утворення Висоцького району.
Населення
Станом на 10 вересня 1921 року в гміні налічувалося 1973 будинки та 11 620 мешканців, з них:
- 5699 чоловіків та 5921 жінка;
- 10 927 православних, 397 юдеїв, 158 євангельських християн, 132 римо-католика, 4 греко-католики та 2 будисти;
- 9275 українців, 1773 поляки, 299 євреїв, 154 німці, 86 білорусів та 42 росіянина.
Посилання
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 233. (рос. дореф.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 6 grudnia 1922 r. o utworzeniu powiatu stolińskiego oraz włączeniu gmin dobrosławskiej i pohostskiej do powiatu pińskiego. [ 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 23 marca 1928 r. o zmianach terytorjalnych gmin wiejskich na obszarze województwa poleskiego. Dz.U. 1928 nr 46 poz. 452 [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- Poleski Dziennik Wojewódzki. 1935, nr 18. — Brześć nad Bugiem : Poleski Urząd Wojewódzki, 1935.11.20. — С. 60-62. (пол.)
- Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 65. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015.
{{}}
: Недійсний|nopp=n
() (пол.)
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Visocka volost administrativno teritorialna odinicya Rivnenskogo povitu Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Volosnij centr mistechko Visock Visocka volostCentr VisockPlosha 67 087 1885 Naselennya 7768 osib 1885 Gustota 10 6 osib km U skladi Rosijskoyi imperiyiStanom na 1885 rik skladalasya z 16 poselen 15 silskih gromad Naselennya 7768 osib 3861 cholovichoyi stati ta 3907 zhinochoyi 518 dvorovih gospodarstva Osnovni poselennya volosti Visock kolishnye vlasnicke mistechko pri richci Gorin za 160 verst vid povitovogo mista 1040 osib 125 dvoriv volosne pravlinnya pravoslavna cerkva sinagoga yevrejskij molitovnij budinok shkola postoyalij budinok 5 yarmarok 2 vodyanih mlini Za 2 versti koloniya Sofiyivka iz kirhoyu Za 4 versti sadiba Brodec z vinokurnim zavodom ta kinnim mlinom Za 25 verst smolyanij zavod Bila kolishnye vlasnicke selo 320 osib 28 dvoriv kladovishenska kaplicya vodyanij mlin Velyun kolishnye vlasnicke selo pri richci Gorin 517 osib 47 dvoriv pravoslavna cerkva postoyalij budinok kinnij mlin Zolote kolishnye vlasnicke selo pri richci Stav 427 osib 52 dvori kladovishenska kaplicya postoyalij budinok vodyanij mlin Lyutinsk kolishnye vlasnicke selo pri ozeri Glinishe 525 osib 50 dvoriv kladovishenska kaplicya Ozeri kolishnye vlasnicke selo pri ozeri Velike 540 osib 51 dvir pravoslavna cerkva vodyanij mlin cegelnij zavod Udrick kolishnye vlasnicke selo pri richci Gorin 227 osib 22 dvori kaplicya vodyanij mlin vitryak kinnij mlin U skladi PolshiGmina Visock 1920 1939 Voyevodstvo PoliskePovit Sarnenskij 1920 1923 Stolinskij 1923 1939 Admincentr gmini VisockTip gmini SilskaNaselennya 1921 naselennya gustota naselennya 11 620 Pislya okupaciyi polyakami Volini volost nazivali gmina Visock i vklyuchili do Sarnenskogo povitu Poliskogo voyevodstva Polskoyi respubliki Centrom gmini bulo mistechko Visock 1 sichnya 1923 roku rozporyadzhennyam Radi Ministriv Polshi Visocka gmina viluchena z Sarnenskogo povitu i vklyuchena do Stolinskogo povitu Rozporyadzhennyam Ministra vnutrishnih sprav Polshi vid 23 bereznya 1928 roku do gmini Visock vklyuchena bilshist teritoriyi likvidovanoyi gmini Terebyezhuv krim sil Buhlichi Budimlya Glinka Olmani Perebrodi Smorodsk Voronnya ta kolonij Olmanski Koshari j Mogilne Na 1935 rik gmina skladalasya z gromad Bila selo Bila zaliznichna stanciya Bila hutir Persa Hilin selishe Hilin Derevna selo Derevna filvarok Derevna smolyarnya Yazvinka Gorodishe selo Gorodishe hutir Gumno Ozeri selo Ozeri hutori Bervochki Bilsk Bukaticya Homche Cherven Dezha Dubno Dubova Gornaticya Kobilishe Kosyak Krushina Kuplya Kurin Luchishe Mokre Nivki Osodrush Osivci Ostrovske Persa Pod yajvenicya Pidsik Poktonka Povtyuki Rakuvka Rizki Richina Sadishe Strushko Stupishe Svinicya Verpta Visre Vorsinske Zabroddya Zadoliriye Zakopan Zakruzh ye Zakupche Zamorskij Zarudove Zaselishe filvarok Ozeri lisnichivki Shtambon Zabilska Lyutinsk selo Lyutinsk hutir Koshari lisnichivka Rivchaki Lyudin sela Lyudin Puznya hutir Nizini Milyach selo Milyach filvarok Milyach Zhaden Ozersk selo Ozersk lisnichivki Bila Gora Lesheriske Ozersk smolyarnya Brodi Sikalyuha Rudnya selo Rudnya hutir Pravosudivka Richicya selo Richicya hutir Perskvir Shahi hutori Shahi Nebivalske Prilop lisnichivka Granki Tumen selo Tumen hutori Kam yana Niva Kam yanij Ostriv Karpova Niva Koshich Lyubonick Phichin Podlip ye Stanislaviv Starij Slad Velikij Lis lisnichivka Kalipovec filvarki Lyubonick Ostapovo Lyubonick Udrick selo Udrick hutori Birki Lyubisha Ostne Podsush ye zaliznichna stanciya Udrick Velyun selo Velyun hutori Kozaki Zagroblya lisnichivka Velyun Visock miske selishe Visock selo Visock hutori Brodec Chornovirka Borek Osov ya Pasika filvarok Visock Zamorochennya selo Zamorochennya hutir Zamorochennya lisnichivki Zamorochennya Prud V yasovec Sofiyivka koloniya Sofiyivka Zolote selo Zolote hutori Zolote Vigon Yastzhembli Sadovne smolyarnya Verh Novogo Ostrova Zhaden selo Zhaden hutori Hochin Hochin Milyackij Baranec Visoka ZaroslyaU skladi SRSR27 listopada 1939 roku Visocka volost vklyuchena do Sarnenskogo povitu URSR u procesi vipryamlennya kordonu z BRSR 17 sichnya 1940 roku gmina likvidovana cherez utvorennya Visockogo rajonu NaselennyaStanom na 10 veresnya 1921 roku v gmini nalichuvalosya 1973 budinki ta 11 620 meshkanciv z nih 5699 cholovikiv ta 5921 zhinka 10 927 pravoslavnih 397 yudeyiv 158 yevangelskih hristiyan 132 rimo katolika 4 greko katoliki ta 2 budisti 9275 ukrayinciv 1773 polyaki 299 yevreyiv 154 nimci 86 bilorusiv ta 42 rosiyanina PosilannyaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 233 ros doref Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 6 grudnia 1922 r o utworzeniu powiatu stolinskiego oraz wlaczeniu gmin dobroslawskiej i pohostskiej do powiatu pinskiego 12 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 23 marca 1928 r o zmianach terytorjalnych gmin wiejskich na obszarze wojewodztwa poleskiego Dz U 1928 nr 46 poz 452 18 sichnya 2017 u Wayback Machine pol Poleski Dziennik Wojewodzki 1935 nr 18 Brzesc nad Bugiem Poleski Urzad Wojewodzki 1935 11 20 S 60 62 pol Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 26 listopada 2016 u Wayback Machine ros Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wynikow pierwszego powszechnego spisu ludnosci z dn 30 wrzesnia 1921 r i innych zrodel urzedowych PDF T Tom VIII Wojewodztwo poleskie Warszawa Glowny Urzad Statystyczny 1924 s 65 Arhiv originalu PDF za 31 travnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Nedijsnij nopp n dovidka pol DzherelaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Ce nezavershena stattya pro administrativno teritorialnij podil Rosijskoyi imperiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi